Начните консультацию с юристом онлайн
Громадянин України взяв шлюб з іноземкою в релігійній формі, оскільки її країна таку форму визнає. Державно реєстрації цього шлюбу не було.Потім він повернувся в Україну і одружився з українкою, зареєструвавши шлюб в рагсі.Чи дійсний в Україні перший шлюб з іноземкою і що робити з шлюбом, зареєстрованим в Україні
Похожие вопросы
Кодексы Україна
Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс УкраїниНовое в блогах Юристи.UA
Ответы юристов (1)
Адвокат, г. Киев
Форма та порядок укладення шлюбу в Україні між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, а також між іноземцями або особами без громадянства визначається правом України.При реєстрації шлюбу в державних органах реєстрації актів цивільного стану України, якщо в паспортах або паспортних документах іноземців та осіб без громадянства відсутні відомості про сімейний стан їх власників, то вони повинні одночасно подати документ про те, що не перебувають у шлюбі, виданий компетентним органом країни свого громадянства або країни постійного проживання, та легалізований належним чином.Консул здійснює реєстрацію шлюбу виключно між громадянами України, які на законних підставах проживають за межами України.Консул має право зареєструвати розірвання шлюбу між громадянами України, якщо хоча б один з них постійно проживає за межами України, у таких випадках:
— за спільною письмовою заявою подружжя, яке не має неповнолітніх дітей;— за заявою одного з подружжя, якщо другий із подружжя:— визнаний у встановленому законом порядку безвісно відсутнім;— визнаний у встановленому законом порядку недієздатним;— засуджений за вчинення злочину до позбавлення волі на строк не менше трьох років;— на підставі рішення суду про розірвання шлюбу.Право на шлюб гарантується практично всіма країнами світу, але, як відомо, в кожній країні свої закони.У міжнародному сімейному праві в питанні укладання шлюбу такий іноземний елемент виявляється у двох аспектах: суб’єкт правовідносин і юридичний факт. Так, коли на території однієї держави укладається шлюб між громадянином цієї держави і іноземцем (змішаний шлюб) або між іноземцями, то іноземним елементом виступає суб’єкт правовідносин. Коли шлюб укладається між громадянами однієї держави на території іноземної держави, то іноземним елементом є юридичний факт, і такі відносини теж носитимуть міжнародний характер. До того ж можливе поєднання обох іноземних елементів у випадку, коли за кордоном укладається змішаний шлюб або шлюб між особами, що є іноземцями відносно держави, в якій вирішується питання про визнання такого шлюбу.Умови укладання шлюбу в різних державах досить часто можуть не співпадати, внаслідок чого шлюб, укладений з дотриманням усіх вимог в межах певного правопорядку, зовсім не обов’язково буде визнаний у іншому, а це призводить до виникнення явища, яке отримало назву «шкутильгаючі шлюби» («кулькаючі»), що, з міжнародно-правової точки зору, небажано.Особи, які в одній країні вважаються подружжям, в іншій країні можуть розглядатися як такі, що спільно проживають поза шлюбом. А це, очевидно, породжує різні правові наслідки. Таке явище виникає через відмінності в колізійному і матеріальному праві, що регулюють питання укладання шлюбу.Встановлення колізійного регулювання права на укладання шлюбу є предметом ст. 55 Закону України «Про міжнародне приватне право», яка передбачає, що право на шлюб визначається особистим законом (ст. 16 Закону України «Про міжнародне приватне право») кожної з осіб, які подали заяву про укладання шлюбу.Звичайно ж якщо наречений або наречена збираються проживати на території держави, в якій вони уклали шлюб, то основні перешкоди їм належить подолати при підготовці до реєстрації шлюбу, тобто зібрати всі необхідні документи для іноземного нареченого.Для реєстрації шлюбу громадянина України в іноземній державі необхідно підготувати такий пакет документів: Довідка про сімейний стан; Свідоцтво про народження; Свідоцтво про розлучення; Свідоцтво про смерть чоловіка/дружини; паспорт; Довідка про несудимість; Довідка з місця проживання, медична довідка про стан здоров’я, довідка про несудимість; Нотаріальна заява про сімейний стан; Довідка про громадянство з ОВІРу; Заява чоловіка/дружини на виїзд неповнолітньої дитини на ПМП; рішення суду (береться в суді, де відбулося розірвання шлюбу, усиновлення) .У випадку реєстрації шлюбу за кордоном залежно від країни, а в деяких випадках навіть залежно від міста, можливі деякі відмінності від наведеного списку.Документи для реєстрації шлюбу повинні бути підготовлені відповідно до вимог країни, в якій планується укладання шлюбу, з апостилем або бути легалізованими для цієї конкретної країни, а також перекладені на іноземну мову з посвідченням перекладу в нотаріуса.Якщо документи видаються для використання їх на території країн, з якими Україна уклала угоди про надання правової допомоги у цивільних, сімейних і кримінальних справах, проставлення апостилю або проходження легалізації взагалі не потрібне.Якщо наречені вирішили укласти шлюб за межами України, то слід з’ясувати питання необхідності отримання візи цієї держави.Оскільки укладання шлюбу передбачає дотримання матеріальних і формальних умов, то й колізійні прив’язки відповідно вирішують колізійне питання щодо матеріальних умов і форми укладання шлюбу.Матеріальне право в питанні укладання шлюбу значно відрізняється навіть в країнах однієї правової сім’ї. Зауважимо, що законодавство більшості країн містить норми, що визначають матеріальні і формальні умови укладання шлюбу, а їх дотримання при укладанні шлюбу є обов’язковою умовою для подальшої його дійсності.