Задайте вопрос юристу

835 юриста готовы ответить сейчас

Ответ за ~15 минут

Задать вопрос на сайте

Трудовое право, 08 июня 2022, вопрос №66301 150₴

Відповідальність за техніку, надану компанією

Компанія надає співробітнику для роботи комп'ютерну техніку, склавши відповідний акт (у акті вказана інша компанія як та, що надає послуги, сам акт складений скоріше "для галочки"). Під час Збройної воєнної агресії Російської Федерації (що є форс-мажорною обстановиною) комп'ютерну техніку, що була надана співробітнику, була викрадена мародерами з дому співробітника. Які дії має прийняти співробітник та хто несе відповідальність за втрату комп'ютерної техніки? Нижче надаю фото складеного акту між співробітником та компанією та договір між співробітником та компанією.

Ответы юристов (7)

    Карпенко Андрей Владимирович
    33.3%
    Карпенко Андрей Владимирович год назад

    Адвокат, г. Киев, 25 лет опыта

    Вітаю!

    ВАМ НЕОБХІДНО ЗВЕРНУТИСЯ ДО ПОЛІЦІЇ ТА НАПИСАТИ ЗАЯВУ ПРО ЗЛОЧИН (ДЕ ВКАЗАТИ ЩО У ВАС БУЛО ВКРАДЕНО).

    По всем видам ущерба, причиненного боевыми действиями, всегда заводится уголовное дело. Когда к Вам приходит полиция, берет показания, фиксируйте их, хотя бы фотографируйте на телефон при возможности. В дальнейшем желательно получить Вытяг из Единого реестра досудебных расследований (ЕРДР) о внесении данного уголовного дела в ЕРДР. Расследование вероятнее всего ни к чему не приведет. И если это так, то кроме вытяга из ЕРДР, получите постановление о закрытии уголовного производства.

    ЭТИ ДЕЙСТВИЯ ПОЗВОЛЯТ ВАМ НЕ НЕСТИ ОТВЕТСТВЕННОСТИ ЗА ПРОПАВШЕЕ ИМУЩЕСТВО.

    Карпенко Андрей Владимирович
    Карпенко Андрей Владимирович год назад

    Адвокат, г. Киев, 25 лет опыта

    20 березня 2022 року Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова № 326 «Про затвердження Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації» (далі - Постанова № 326).

    Знищення та пошкодження майна підприємств усіх форм власності - це один із напрямків, за яким визначаються шкода та збитки, завдані Україні внаслідок збройної агресії російської федерації.

    Кожне підприємство, майну якого була завдана шкода, може розраховувати на відшкодування збитків.

    Теоретично, існують шляхи відшкодування шкоди: 1) за рішенням органів судової влади України або 2) за рішенням міжнародних судових органів.

    Цьому відповідає і позиція Офісу Генерального прокурора про те, що задокументовані докази завданої шкоди будуть використані для кримінального переслідування причетних до злочинів відповідно до українського законодавства, у Міжнародному кримінальному суді в Гаазі та в спеціальному трибуналі після його створення.

    1) Щодо відшкодування шкоди за рішенням українських судів, то відповідно до частини 2 статті 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

    Для реалізації даної норми, потрібно розпочати кримінальне провадження, встановити осіб, які пошкодили майно конкретного підприємства і коли обвинувальний акт буде передано до суду, то підприємство матиме право пред'явити до потенційного злочинця цивільний позов про відшкодування шкоди.

    Проте, ми розуміємо, що зараз майну підприємств шкода завдається незаконними діями громадян російської федерації. Очевидно, що ці особи фізично ніколи не постануть перед українським судом і тим більше не виконають рішення суду про відшкодування збитків українським підприємцям.

    Хоча, Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль у своїх виступах заявляв, що український уряд буде працювати над тим, щоб кошти і майно росії за кордоном були заарештовані. Відновлення держави планується за рахунок репатріації рф і за рахунок коштів партнерів.

    Тому, не виключно, що за наявності заочного рішення суду, уряд України розробить механізм відшкодування певних збитків за рахунок майна резидентів російської федерації. Мова йде про реалізацію Закону України 2116-IX від 03.03.2022 «Про основні засади примусового вилучення в Україні об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів».

    Як підтвердити втрати?

    Відповідно до Постанови № 326 основними показниками, за якими оцінюються шкода та збитки є:

    - вартість втраченого, знищеного чи пошкодженого майна;

    - упущена вигода (доходи, які підприємство могло б реально одержати за звичайних обставин, якби його майно не було знищене чи пошкоджене).

    У Постанові № 326 вказано, що визначення шкоди та збитків здійснюється відповідно до методики, затвердженої спільним наказом Мінекономіки та Фонду державного майна, за погодженням з Мінреінтеграції.

    Поки така методика не затверджена, пропоную керуватися загальними правилами підтвердження збитків:

    • Зібрати копії всіх документів, що підтверджують право власності на майно (договори купівлі-продажу, витяги з реєстрів, свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів тощо). Якщо документи не збереглися, то потрібно зайнятися їх відновленням одразу після скасування воєнного стану.
    • Провести інвентаризацію відповідно до вимог наказу Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879 «Про затвердження Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань» та документально підтвердити наявність майна, його стан, відповідність критеріям тощо.
    • Провести експертну оцінку збитків, завданих майну підприємства.
    • Прописати упущену вигоду (доходи, які підприємство могло б отримати, якби майно не було пошкоджене). Пізніше, упущена вигода буде офіційно розрахована за методикою, зазначеною вище.
    • Зібрати максимально точну інформацію про дату та обставини пошкодження майна. Це можна дізнатися з новин, в яких прописують приблизний час та вид обстрілу. Також, можна спробувати зв'язатися з особами, які залишися у вашому регіоні і можуть знати більш точну інформацію.
    • Зафіксувати пошкоджене майно на фото- та/або відеозйомку. У майбутньому це надасть можливість експертам встановити причини пошкодження.

    Якщо у регіоні, де розташоване майно, ведуться активні бойові дії, то, звичайно, вчинити всі описані дії можна після закінчення військової агресії.

    Як додатковий варіант, можна залишити інформацію про пошкоджене майно на ресурсі, створеному Офісом Генерального прокурора для належного документування воєнних злочинів та злочинів проти людяності, скоєних російською армією в Україні. https://warcrimes.gov.ua/

    Тобто, на даний час варто зайнятися фіксуванням завданої шкоди та збором доказів, у тому числі з відкритих джерел, що пошкодження майна сталося в результаті військової агресії російської федерації.

    З однієї сторони, це здається очевидним, проте з іншої сторони - чим більше часу проходить, тим більш детально кожне пошкодження майна буде розглядатися, наприклад, сталося загорання автомобіля внаслідок падіння осколка від ракети чи через ваше необережне ставлення до майна.

    Потрібно розуміти, що перемога у війні означатиме тільки початок роботи над відновленням підприємницької діяльності та зруйнованого майна. На фактичне відшкодування шкоди можуть піти роки. Кожен випадок завданих збитків може бути індивідуальним. Тому, наша задача зараз фіксувати шкоду, описувати збитки, збирати докази та налаштовуватися на довгу боротьбу.

    Мєньков Андрій Васильович

    Доброго дня Злата.

    Якщо акт передачі на зберігання комп'ютера підписаний Вами, цей акт не задля галочки. ТОВ зможе з Вас стягнути у судовому порядку вартість комп'ютера 12 000 грн. Та обставина, що у Вас його вкрали до ваших відносин з ТОВ, прямо не відноситься і Ви зобов'язані будете за рішенням суду відшкодувати збитки. Якщо Ви будете у кримінальній справі проходити як потерпіла та заявите цивільний позов у кримінальній справі та за умови, що особу, яка вчинила крадіжку, буде встановлено та засуджено, то у вироку суд стягне на вашу користь 12 000 грн.

    На жаль, війна як форс-мажор, також не має прямого відношення до ТОВ і не звільняє Вас від обов'язку повернути майно, передане Вам на зберігання або відшкодувати вартість майна.

    Айвазян Юрий Климентьевич
    33.3%
    Айвазян Юрий Климентьевич год назад

    Адвокат, г. Николаев, 32 года опыта

    Общаться в чате

    Добрий день, Злата!

    Вам треба негайно звернутись до поліції із заявою про злочин, передбачений частиною 4-ю статті 185 КК України (крадіжка, вчинена у великих розмірах чи в умовах воєнного або надзвичайного стану)!

    Стаття 185. Крадіжка

    1. Таємне викрадення чужого майна (крадіжка) -

    карається штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від вісімдесяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п’яти років.

    2. Крадіжка, вчинена повторно або за попередньою змовою групою осіб, -

    карається арештом на строк від трьох до шести місяців або обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.

    3. Крадіжка, поєднана з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище або що завдала значної шкоди потерпілому, -

    карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років.

    4. Крадіжка, вчинена у великих розмірах чи в умовах воєнного або надзвичайного стану, -

    карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.

    5. Крадіжка, вчинена в особливо великих розмірах або організованою групою, -

    карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.

    Примітка . 1. У статтях 185, 186 та 189-191 повторним визнається кримінальне правопорушення, вчинене особою, яка раніше вчинила будь-яке із кримінальних правопорушень, передбачених цими статтями або статтями 187, 262 цього Кодексу.

    2. У статтях 185, 186, 189 та 190 цього Кодексу значна шкода визнається із врахуванням матеріального становища потерпілого та якщо йому спричинені збитки на суму від ста до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

    Факт Вашого звернення до поліції з урахування форс-мажорних обставин, визначених законом...

    Указом Президента України № 64/2022 в Україні було введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.

    Обставини форс-мажору, за загальним правилом, звільняють сторони від відповідальності за порушення зобов’язання. Тобто від нарахування штрафів/пені за неналежне виконання зобов’язань.

    Договірні зобов’язання мають виконуватися належним чином, а одностороння відмова від зобов’язань не допускається. Цивільним законодавством передбачено, що у разі порушення зобов’язань настають правові наслідки, зокрема, сплата штрафних санкцій.

    Проте, статтею 617 Цивільного кодексу України (ЦКУ), а також статтею 218 Господарського кодексу України (ГКУ) передбачено можливість звільнення від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо сторона договору доведе, що таке порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили (форс-мажору).

    Військова агресія як форс-мажорна обставина

    Частиною 2 статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» визначено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору, зокрема, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, тощо.

    Торгово-промисловою палатою України (ТПП) було оприлюднено лист № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, яким повідомлено, що військова агресія Російської Федерації проти України є форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили).

    Це означає, що введення воєнного стану на території України є форс-мажором та є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договору, але тільки в тому випадку, якщо саме ця обставина стала підставою для невиконання договірних зобов’язань. Тобто, необхідно довести зв’язок між невиконанням зобов’язань та воєнними діями в Україні.

    До цієї категорії зобов'язань, звичайно відносяться і Ваші, які Ви не змогли виконати через обставини непереборної сили, тобто війну. Ваше звернення до поліції буде до міри підтвердження сказаного.

    Будуть питання чи уточнення, зверніться персонально, натиснувши кнопку "звернутись".

    Гончаренко Константин
    33.3%
    Гончаренко Константин год назад

    Юрист, г. Сумы, 5 лет опыта

    Доброго дня!

    Обов’язки щодо відновлення найманого майна

    Під час укладання договору найму в наймодавця та наймача виникають ряд прав та обов’язків пов’язаних із майном, що передається у найм, зокрема, і обов’язок щодо відновлення даного майна.

    Якщо у такий пункт договорі передбачено:

    Згідно п. 4.2 цього Договору "Сторони не несуть за порушення своїх зобов'язань, якщо воно сталося не з їх вини. Сторона вважається невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів для належного виконання зобов'язань".

    Так як майно , не було пошкоджено Вами , а було викраадено третіми особами , про , що є відповідна заява у поліції та викрадення відбулось без попередньої змови осіб задля особистої вигоди- в такому разі Ви не винні , тому до завершення слідства, або подачі позову до суду про відшкодування збитків власником.

    Не поспішайте сплачувати, краще зберіть докази , що до викрадення ви не причетні (візьміть довідку з поліції про відкриття провадження , повідомте страхову, нехай вони видадуть вам письмове рішення про настання страхового випадку, письмово повідомте власника - копії зберігайте для суду.

    Враховуючи військовий стан згідно з Указом Президента № 64/2022 і те, що зазначений правовий режим було продовжено до 23.08.22 , така обставина є форс-мажором можна говорити про повернення коштів, внесених за послугу або товар, або продовження дії договору. процесуальні строки виконання зобов'язань за договорами зараз призупинені до завершення правового режиму військового станУ в Україні, це підтверджується наступним:

    Торгово-промислова палата України на підставі ст.ст. 14, 14¹ Закону України “Про торгово-промислові палати в Україні” від 02.12.1997 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України, цим засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”.

    Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об’єктивними обставинами для суб’єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов’язанням/обов’язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

    Враховуючи вищезазначене та надзвичайну, важку ситуацію з якою зіткнулась наша країна, ТПП України з метою спрощення процедури засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), розмістить з 28 лютого 2022 року на сайті ТПП України (www.ucci.org.ua) загальний офіційний Лист ТПП України щодо засвідчення форс-мажору, який можна буде роздруковувати всім кого це стосується.

    З повагою,

    Костянтин Гончаренко

    Адвокат Евгений Александрович
    Адвокат Евгений Александрович год назад

    Адвокат, г. Киев, 30 лет опыта

    Добрий день, Злата!

    Ви там офіційно працювали, є трудовий договір, договір про матеріальну відповідальність?

    Ви не повинні нести відповідальність так, як:

    1) "Компанія надає співробітнику для роботи комп'ютерну техніку, склавши відповідний акт (у акті вказана інша компанія як та, що надає послуги, сам акт складений скоріше "для галочки"), кому належить техніка, хто є її власником???

    2) воєнний стан і форс-мажор:

    Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків, згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт таситуації, що з ним пов’язані (включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, ембарго, діями іноземного ворога): загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибухи, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані положеннями відповідних рішень або актами державних органів влади, закриття морських проток, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також обставини, викликані винятковими погодними умовами чи стихійним лихом — епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха, тощо (ч. 2 ст. 141 Закону України «Про торгово-промислові палати України»).

    Відповідно до ч. 1 ст. 141 Закону України «Про торгово-промислові палати України», Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб’єкта господарської діяльності. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб’єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

    ТПП України видала загальний лист 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, яким визнала воєнний стан, введений на території України обставинами форс-мажору (непереборної сили).

    Таким чином, для підтвердження наявності обставин непереборної сили, підприємствам достатньо роздрукувати вказаний лист замість того, щоб проходити загальну процедуру засвідчення форс-мажорних обставин і отримувати персоніфікований сертифікат.

    Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

    Таким чином,у зв’язку із визнанням Торгово-промисловою палатою України військової агресії Російської Федерації проти України форс-мажорною обставиною (обставини непереборної сили), сторони за договором можуть припинити виконання зобов’язань,через неможливість їх виконання, без застосування відповідальності за порушення договірних зобов’язань.

    3) скоєно злочин, відповідальність несе особа, яка скоїла злочин, про що треба подати офіційну заяву про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про відкриття кримінального провадження за скоєння таємного викрадення чужого майна за статтею 185 Кримінального кодексу України.

    У разі наявності запитань звертайтеся через кнопку зеленого кольору "Звернутися".

    Всього доброго!

    Рибінцев Сергій Сергійович
    Рибінцев Сергій Сергійович год назад

    Адвокат, г. Киев, 15 лет опыта

    Доброго дня, Злата!

    З огляду на документи, що ви додали та за умови, що направите письмове звернення до роботодавця про обставини які мали місце у вашому помешканні з зв'язку зі збройним конфліктом, ви уникнете будь-якої матеріальної відповідальності.

    При появі питань, звертайтесь.


Похожие вопросы


Кодексы Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України