Авторское право по краткому содержанию книг

Для начала нужно посмотреть что это за продукт.

ЗУ "Про авторське право і суміжні права":

Стаття 21. Вільне використання твору із зазначенням імені автора

Без згоди автора (чи іншої особи, яка має авторське право), але з обов’язковим зазначенням імені автора і джерела запозичення, допускається:

1) використання цитат (коротких уривків) з опублікованих творів в обсязі, виправданому поставленою метою, в тому числі цитування статей з газет і журналів у формі оглядів преси, якщо воно зумовлено критичним, полемічним, науковим або інформаційним характером твору, до якого цитати включаються; вільне використання цитат у формі коротких уривків з виступів і творів, включених до фонограми (відеограми) або програми мовлення;".

Цитаты следует приводить по правилам цитирования.

Вместе с тем, меня смущает объем вашего продукта. Вполне возможно, что читатель подготовленной вами аннотации не захочет приобрести книгу, поскольку он уже все будет знать о ее содержании. Тем самым вы причиняете ущерб коммерческим интересам издателя и, соответственно, его имущественным авторским правам.

Поэтому, на мой взгляд, целесообразно "запустить пробный шар" и написать письмо какому-либо издателю о том, что вы собираетесь создать такой продукт. Юристы издателя вам расскажут почему они против со ссылками на нормативные акты. Вот тогда можно будет проанализировать их позицию и определиться со стратегическим подходом к вашему проекту.

Добрый день.

Использование произведения возможно только с согласия автора:

Гражданский кодекс Стаття 443. Використання твору за згодою автора

1. Використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Стаття 444. Випадки правомірного використання твору без згоди автора

1. Твір може бути вільно, без згоди автора та інших осіб, та безоплатно використаний будь-якою особою:

1) як цитата з правомірно опублікованого твору або як ілюстрація у виданнях, радіо- і телепередачах, фонограмах та відеограмах, призначених для навчання, за умови дотримання звичаїв, зазначення джерела запозичення та імені автора, якщо воно вказане в такому джерелі, та в обсязі, виправданому поставленою метою;

2) для відтворення у судовому та адміністративному провадженні в обсязі, виправданому цією метою;

3) в інших випадках, передбачених законом.

2. Особа, яка використовує твір, зобов'язана зазначити ім'я автора твору та джерело запозичення.

Стаття 445. Право автора на плату за використання його твору

1. Автор має право на плату за використання його твору, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншим законом.

Використанням твору вважається в тому числі його переробка.

Претензия может быть направлена лицом (физическим или юридическим), которой является собственником имущественных авторских прав. Это может быть как сам автор (если он такие права никому не передавал), так и издатель (которому авторы обычно передают имущественные права). Обычно такие претензии предъявляются через юридические (в т.ч. патентные) фирмы Украины, которые действуют в интересах владельца прав. Кстати, такие фирмы частенько сами мониторят интернет, чтобы выявить нарушения, а потом извещают владельца прав, получают от него доверенность на ведение дел в Украине, а дальше - претензия или иск в суд, или (если ущерб значительный) - заявление в органы по ст. 176 УК Украины, или же иск в суды и заявление.

Доброго вечора.

Цивільний кодекс України:

Стаття 443. Використання твору за згодою автора

1. Використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Стаття 444. Випадки правомірного використання твору без згоди автора:

1. Твір може бути вільно, без згоди автора та інших осіб, та безоплатно використаний будь-якою особою:

1) як цитата з правомірно опублікованого твору або як ілюстрація у виданнях, радіо- і телепередачах, фонограмах та відеограмах, призначених для навчання, за умови дотримання звичаїв, зазначення джерела запозичення та імені автора, якщо воно вказане в такому джерелі, та в обсязі, виправданому поставленою метою;

2) для відтворення у судовому та адміністративному провадженні в обсязі, виправданому цією метою;

3) в інших випадках, передбачених законом.

2. Особа, яка використовує твір, зобов'язана зазначити ім'я автора твору та джерело запозичення.

У разі використання твору у випадках, коли згода автора є обов'язковою, автор має право на плату за використання його твору.

У разі використання твору у випадках, коли згода автора не є обов'язковою, платити автору за використання його твору - непотрібно.

Тобто, цитування дозволене і без згоди автора, та не підлягає оплаті.

Однак відповідно до статті 1 ЗУ "Про авторське право і суміжні права" цитата - порівняно короткий уривок з літературного, наукового чи будь-якого іншого опублікованого твору, який використовується, з обов’язковим посиланням на його автора і джерела цитування, іншою особою у своєму творі з метою зробити зрозумілішими свої твердження або для посилання на погляди іншого автора в автентичному формулюванні. Ви ж пишите, що обсяг цитування оригінального твору становитиме 10-15% вашого твору на 30-40 сторінок. Виходить, що 3-5 сторінок вашого твору- це цитування оригіналу твору.

На жаль, закон не установлює мінімальні або максимальні обсяги цитати чи співвідношення обсягу цитати з твором. Однак таке об'ємне цитування, на мою думку, не зовсім підпадає під добросовісне використання оригіналу твору, тим паче воно робиться ще і в комерційних цілях.

А це значить, що суд може визнати, що використані фрагменти твору є не цитатами (добросовісне вільне використання), а використанням частини твору (розцінюватиметься як недобросовісне використання твору і порушення прав інтелектуальної власності).

А за таке використання частини твору передбачена виплата винагороди автору або іншим правовласникам майнових прав на твір.

Хоча звичайно ж незрозуміло, як визначити, є цитата дуже короткою (яку допустимо використовувати без виплати винагороди) чи об'ємною (за використання якої вже потрібно виплачувати винагороду). Думаю, зазначене вже визначатимуть суди.

Однак зрозуміло, що таке об'ємне цитування є ризиком для Вас. Тому раджу обсяг цитування зменшити.

Слід пам'ятати, що у разі цитування необхідне точне посилання на автора, назву видання, місце та рік його опублікування, звідки наводиться цитата.

Прийнято вважати, що цитатою є дослівний витяг з тексту. У зв'язку з цим цитата має бути виділена в тексті твору, наприклад, лапками, шрифтом (розміром шрифту, курсивом тощо), рамкою і т. ін.

Для перекладу цитати з мови оригіналу необхідно мати дозвіл автора оригінального твору. У тому випадку, якщо такого дозволу немає, то цитата має наводитися мовою оригіналу.

У зв'язку з тим, що автор володіє немайновим правом на недоторканість твору, то для уникнення неприємностей у вигляді позову за заподіяний моральний збиток необхідно дотримуватися таких умов смислової точності цитування: "Цитування логічно завершеного фрагменту тексту, тобто з повнотою, яка б гарантувала незмінність передачі сенсу з оригіналу твору в цитаті".

З цитуванням визначились. Щодо переказу оригіналу твору своїми словами, яке в основному містить ваші особисті думки щодо впливу книги, ваші ідеї та висновки, тобто аналіз та критику по основним моментам книги - то не вважаю це порушенням авторських прав.

Навпаки, це вже є окремим твором (результатом вашої творчої інтелектуальної праці), який навіть рекламує оригінал. Адже прочитавши ваш твір, можливо особа захоче ознайомитися і з оригіналом.

Тобто, головне для Вас не перевищувати обсяги цитування та не копіювати великі фрагменти оригіналу твору, щоб такі дії не були розцінені як використання частини твору, яке потребує згоди автора та виплати йому винагороди.

Всього доброго. Сподіваюсь, що Вам допоміг.

Стаття 8. Об’єкти авторського права (ЗУ "Про авторське право і суміжні права")

1. Об’єктами авторського права є твори у галузі науки, літератури і мистецтва, а саме:

1) літературні письмові твори белетристичного, публіцистичного, наукового, технічного або іншого характеру (книги, брошури, статті тощо);

2) виступи, лекції, промови, проповіді та інші усні твори;

3) комп’ютерні програми;

4) бази даних;

5) музичні твори з текстом і без тексту;

6) драматичні, музично-драматичні твори, пантоміми, хореографічні та інші твори, створені для сценічного показу, та їх постановки;

7) аудіовізуальні твори;

8) твори образотворчого мистецтва;

9) твори архітектури, містобудування і садово-паркового мистецтва;

10) фотографічні твори, у тому числі твори, виконані способами, подібними до фотографії;

11) твори ужиткового мистецтва, у тому числі твори декоративного ткацтва, кераміки, різьблення, ливарства, з художнього скла, ювелірні вироби тощо;

{Пункт 11 частини першої статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом № 850-IV від 22.05.2003}

12) ілюстрації, карти, плани, креслення, ескізи, пластичні твори, що стосуються географії, геології, топографії, техніки, архітектури та інших сфер діяльності;

13) сценічні обробки творів, зазначених у пункті 1 цієї частини, і обробки фольклору, придатні для сценічного показу;

14) похідні твори;

15) збірники творів, збірники обробок фольклору, енциклопедії та антології, збірники звичайних даних, інші складені твори за умови, що вони є результатом творчої праці за добором, координацією або упорядкуванням змісту без порушення авторських прав на твори, що входять до них як складові частини;

16) тексти перекладів для дублювання, озвучення, субтитрування українською та іншими мовами іноземних аудіовізуальних творів;

17) інші твори.

2. Охороні за цим Законом підлягають всі твори, зазначені у частині першій цієї статті, як оприлюднені, так і не оприлюднені, як завершені, так і не завершені, незалежно від їх призначення, жанру, обсягу, мети (освіта, інформація, реклама, пропаганда, розваги тощо).

3. Передбачена цим Законом правова охорона поширюється тільки на форму вираження твору і не поширюється на будь-які ідеї, теорії, принципи, методи, процедури, процеси, системи, способи, концепції, відкриття, навіть якщо вони виражені, описані, пояснені, проілюстровані у творі.

Таким чином, просто аналіз ідеї автора твору не є порушенням авторського права, адже правова охорона на ідеї не поширюється.

Короткий переказу оригіналу твору своїми словами, яке в основному містить ваші особисті думки щодо впливу книги, ваші ідеї та висновки, тобто аналіз та критику по основним моментам книги - вже є самостійним твором (результатом вашої творчої інтелектуальної праці).

Тому, головне для Вас не перевищувати обсяги цитування та розміри цитат, тобто не копіювати великі фрагменти оригіналу твору.

У даному випадку мова йде не про аналіз твору, а про викладення його змісту. Це викладення не є коротким (30-40 стор.).

В первом вопросе речь шла об изложении содержания книг, а не об анализе этого содержания.

Да, вы правы. Я не совсем правильно описал саму идею. Условно я самостоятельно пересказываю книгу своими словами. Из оригинала берём только немного цитат. Стиль написания и структура своя. Кроме того приводом свои выводы на основании идей автора. Но при этом все это написана по идеям конкретного автора из конкретной книги. Т.е. мы можно сказать пишем свой анализ основных идей этой книги.

Что это значит с юридической точки зрения?

Желательно, конечно, посмотреть что у вас получается. Но если это анализ (типа рецензии), то можно руководствоваться рекомендациями Александра Михайловича.