Задайте вопрос юристу

835 юриста готовы ответить сейчас

Ответ за ~15 минут

Задать вопрос на сайте

Уголовное право и процесс, 16 июля 2022, вопрос №69440 400₴

Как вернуть украденные 70 000 грн и посадить воровку?

Два дня назад пострадавшая, пенсионер, 75 лет, работала на рынке. У пострадавшей была сумка, куда она сложила все свои накопленные за всю жизнь деньги (70 000 грн). Она взяла их с собой на работу, опасаясь, что ее дом может быть разрушен артиллерийским обстрелом. По-этому все ценное она носила на работу с собой.

К ней подошла воровка с напарником. Они начали провоцировать пострадавшую на конфликт, и незаметно вытянули деньги. Эта воровка постоянно сидит в наливайке на том же рынке, на котором работает пострадавшая. Полгода назад она украла у нее 12000 грн. Ворует деньги она не только у пострадавшей, но и у других людей, но ее до сих пор не посадили. Известен ее адрес, что она лишена родительских прав, и двое ее детей воспитывает свекровь. Известен адрес где они живут.

Момент когда воровка с напарником вытянула деньги, видели 2 свидетелей.

После кражи пострадавшая вызвала полицию. Полиция привела из генделя воровку к пострадавшей. Пострадавшая подтвердила что это она украла у нее деньги, вместе с двумя свидетелями. Воровка отрицала причастность к краже, утверждала что никогда не видела пострадавшую, и деньги не воровала. Следователь собрал информацию, подписи свидетелей, не дал номер телефона и не представился пострадавшей. Сказал ждать.

Через день эта воровка снова сидит в том же генделе.

Деньги никто не вернул. Скорее всего, если ничего не делать, и ждать результатов от полиции, ничего не вернут, и воровка будет продолжать быть на свободе, и воровать дальше. Абсолютно такая же самая ситуация, с той же воровкой, была полгода назад, но с 12 000 грн. Эту воровку так же быстро привели, она так же отрицала причастность. В полиции дело замяли, заставив пенсионерку подписать какой-то документ.

Скорее всего полиция сотрудничает с воровкой.

Ответы юристов (11)

    Кузьменко Богдан  Сергійович

    Добрый день, в данном случае нужна полная консультация в ходе которой будет разработан определённый алгоритм действий, обращайтесь индивидуально через кнопку "Звернутися

    Адвокат Евгений Александрович
    13.8%
    Адвокат Евгений Александрович год назад

    Адвокат, г. Киев, 30 лет опыта

    Добрий день, Володимир!

    ВАМ ТРЕБА ОФІЦІЙНО ПОДАВАТИ ЗАЯВУ ДО ПОЛІЦІЇ ПРО ВНЕСЕННЯ ВІДОМОСТЕЙ ДО ЄДИНОГО РЕЄСТРУ ДОСУДОВИХ РОЗСЛІДУВАНЬ ТА ВІДКРИТТЯ КРИІМНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ ПРО ТАЄМНЕ ВИКРАДЕННЯ ЧУЖОГО МАЙНА (КРАДІЖКУ), СКОЄНЕ ГРУПОЮ ОСІБ, В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ, ЗА ВЧИНЕННЯ ЗЛОЧИНУ, ПЕРЕДБАЧЕНОГО СТ.185 КРИМІНАЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ.

    Ви маєте право подати заяву до поліції або прокуратури про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та відкриття кримінального провадження (на підставі статей 60 в 214 Кримінального процесуального кодексу України).

    Після цього, протягом 24 годин, вказані відомості про вчинене кримінальне правопорушення, повинні бути невідкладно але не пізніше 24 годин, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, з відкриттям кримінального провадження, про що заявник має право отримати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (на підставі статей 60 в 214 Кримінального процесуального кодексу України).

    У разі невнесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань протягом 24 годин, заявник має право на протязі 10 днів, подати скаргу слідчому судді місцевого суду (на підставі статей 303-307 Кримінального процесуального кодексу України) та до місцевої прокуратури (стаття 36 Кримінального процесуального кодексу України).

    КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

    (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, № 25-26, ст.131):

    Кримінальний кодекс України | від 05.04.2001 № 2341-III (rada.gov.ua)

    "Стаття 185. Крадіжка

    1. Таємне викрадення чужого майна (крадіжка) -

    карається штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від вісімдесяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п’яти років.

    2. Крадіжка, вчинена повторно або за попередньою змовою групою осіб, -

    карається арештом на строк від трьох до шести місяців або обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.

    3. Крадіжка, поєднана з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище або що завдала значної шкоди потерпілому, -

    карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років.

    4. Крадіжка, вчинена у великих розмірах чи в умовах воєнного або надзвичайного стану, -

    карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.

    5. Крадіжка, вчинена в особливо великих розмірах або організованою групою, -

    карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.

    Примітка. 1. У статтях 185, 186 та 189-191 повторним визнається кримінальне правопорушення, вчинене особою, яка раніше вчинила будь-яке із кримінальних правопорушень, передбачених цими статтями або статтями 187, 262 цього Кодексу.

    2. У статтях 185, 186, 189 та 190 цього Кодексу значна шкода визнається із врахуванням матеріального становища потерпілого та якщо йому спричинені збитки на суму від ста до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

    3. У статтях 185-191, 194 цього Кодексу у великих розмірах визнається кримінальне правопорушення, що вчинене однією особою чи групою осіб на суму, яка в двісті п’ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення.

    4. У статтях 185-187 та 189-191, 194 цього Кодексу в особливо великих розмірах визнається кримінальне правопорушення, що вчинене однією особою чи групою осіб на суму, яка в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення.".

    КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

    (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2013, № 9-10, № 11-12, № 13, ст.88):

    Кримінальний процесуальний к... | від 13.04.2012 № 4651-VI (rada.gov.ua)

    "Стаття 60. Заявник

    1. Заявником є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим.

    2. Заявник має право:

    1) отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію;

    1-1) отримувати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань;

    2) подавати на підтвердження своєї заяви речі і документи;

    3) отримати інформацію про закінчення досудового розслідування.

    3. Заявник, який є викривачем, крім передбачених цією статтею прав, має право в порядку, встановленому Законом України "Про запобігання корупції", отримувати інформацію про стан досудового розслідування, розпочатого за його заявою чи повідомленням.

    Інформація надається слідчим або прокурором у строк не більше п’яти днів з моменту подання заяви.

    "Стаття 214. Початок досудового розслідування

    1. Слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування. ...".

    "Стаття 303. Рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та право на оскарження

    1. На досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора:

    1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов’язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування;...".

    "Стаття 304. Строк подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, її повернення або відмова відкриття провадження

    1. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії. ...".

    КРІМ ТОГО, НА БЕХДІЯЛЬНІСТЬ ПОЛІЦІЇ, ТРЕБА ПОДАВАТИ СКАРГУ ДО УПРАВЛІННЯ ВНУТРІШНЬОЇ БЕЗПЕКИ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ УКАРЇНИ.

    У разі наявності запитань звертайтеся через кнопку зеленого кольору "Звернутися"!

    Всього доброго!

    Успіхів Вам!

    Крикун Сергій  Павлович
    12.5%
    Крикун Сергій Павлович год назад

    Юрист, г. Днепр, 30 лет опыта

    Кримінальний процесуальний кодекс України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17):

    "Стаття 97. Показання з чужих слів

    1. Показаннями з чужих слів є висловлювання, здійснене в усній, письмовій або іншій формі, щодо певного факту, яке ґрунтується на поясненні іншої особи.

    2. Суд має право визнати допустимим доказом показання з чужих слів незалежно від можливості допитати особу, яка надала первинні пояснення, у виняткових випадках, якщо такі показання є допустимим доказом згідно з іншими правилами допустимості доказів...

    Стаття 101. Висновок експерта

    1. Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи.

    2. Кожна сторона кримінального провадження має право надати суду висновок експерта, який ґрунтується на його наукових, технічних або інших спеціальних знаннях...

    Стаття 224. Допит...

    9. Слідчий, прокурор має право провести одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб для з’ясування причин розбіжностей у їхніх показаннях. На початку такого допиту встановлюється, чи знають викликані особи одна одну і в яких стосунках вони перебувають між собою. Свідки попереджаються про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань і за давання завідомо неправдивих показань, а потерпілі - за давання завідомо неправдивих показань.

    Викликаним особам по черзі пропонується дати показання про ті обставини кримінального провадження, для з’ясування яких проводиться допит, після чого слідчим, прокурором можуть бути поставл По-пені запитання. Особи, які беруть участь у допиті, їх захисники чи представники мають право ставити одна одній запитання, що стосуються предмета допиту...".

    ---

    Доброго вечора, Володимире! По-перше, такі справи консультаціями у юристів не вирішуються - необхідно залучати адвоката, без якого справа не буде вирішена. По-друге, маю.ть бути враховані показання свідків в порядку наведеної ст.97 КПК - показання з чужих слів. По-третє, в порядку ст.101 КПК необхідно проводити експертизу - перевірку підозрюваної "на детекторі брехні". По-четверте, необхідно проводити перехресний допит свідків і підозрюваної.

    Карпенко Андрей Владимирович
    13.8%
    Карпенко Андрей Владимирович год назад

    Адвокат, г. Киев, 25 лет опыта

    Вітаю!

    1.

    Закон визначає крадіжку як таємне викрадення чужого майна. Таємним визнається таке викрадення, здійснюючи яке, винна особа вважає, що робить це непомітно для потерпілих чи інших осіб. Крадіжкою визнається також протиправне вилучення чужого майна і тоді, коли воно здійснюється у присутності потерпілого або інших осіб (наприклад, ці особи спостерігають за діями винного на певній відстані), але сам винний не усвідомлював цього моменту і вважав, що діє таємно від інших осіб. Таємним також визнається викрадення, яке вчинюється у присутності потерпілого або інших осіб, але непомітно для них (наприклад, кишенькова крадіжка).

    Із початком введення воєнного стану, було прийнято Закон України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за злочини проти основ національної безпеки України в умовах дії режиму воєнного стану» який змінює Кримінальний кодекс України (КК), посиливши кримінальну відповідальність за ряд злочинів в умовах воєнного стану в тому числі і за крадіжку.

    Крадіжка –‘ ч. 1 ст. 185 КК до цього вважалася не злочином, а кримінальним проступком, і за неї було передбачено покарання від штрафу 17 тис. грн. до обмеження волі строком до 5 років. Лише в разі вчинення крадіжки повторно або за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 185), з проникненням у житло або інше володіння (ч. 3 ст. 185) чи у великому, особливо великому розмірі (ч. 4, 5 ст. 185) – передбачалися покарання у вигляді позбавлення волі.

    Нині ж крадіжка, учинена в умовах воєнного або надзвичайного стану – є особливо кваліфікованим складом злочину. Вчинення крадіжки в умовах воєнного стану – одразу кваліфікується за ч. 4 ст. 185 КК, за що передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 5 до 8 років.

    2.

    ЯКЩО ПРАЦІВНИК ПОЛІЦІЇ НЕ ВИКОНУЄ СВОЇ ОБОВ'ЯЗКИ ТА НЕ РОЗСЛІДІЄ КРАДІЖКУ, ТРЕБА СКАРЖИТИСЯ.

    Когда есть основания обращаться с жалобой на бездействие сотрудника полиции

    Основанием для обжалования могут быть:

    1. Неправомерные действия полицейских. Например, незаконный осмотр, нецензурные выражения, незаконное применение физической силы и так далее. Важно понимать, что такие неправомерные действия могут носить как характер дисциплинарного проступка, так и административного правонарушения, а в некоторых случаях даже такое поведение тянет на уголовную ответственность. Данное разграничение очень важно, поскольку от квалификации зависит к кому вы будете обращаться с жалобой.
    2. Бездействие. Данное основание будет актуальным лишь в том случае, если это касается прямых обязанностей полицейского, которые он не выполняет. Классический пример - вы пишете заявление о преступлении, по которому не открывают уголовное дело и не вносятся в ЕРДР.

    При этом в большинстве случаев Вас просто игнорируют и не отвечают вообще, либо, что случается чуть реже, пишут “отписку”, мол не видим состава преступления, обязательно рассмотрим ваше заявление в порядку Закона “Об обращении граждан” .

    Связан он непосредственно с преамбулой Закона “Об обращении граждан”, которая раскрывает предмет регулирования данного закона. Последний регулирует право гражданина Украины обращаться в государственные органы с предложениями по улучшению их деятельности, выявлять недостатки в их работе или же обжаловать неправомерные действия должностного лица. И конечно же все это никак нельзя притянуть даже “за уши” к ситуации, когда вы обращаетесь с заявлением об осуществлении неправомерного действия в отношении Вас. Исходя из этого Ваше заявление в любом случае должны принять и внести в ЕРДР и потом уже, если отсутствует состав преступления, закрыть дело. Поэтому советуем изложить данные аргументы при написании жалобы на бездействие сотрудников полиции.

    Если неправомерные действия или бездействие происходят в рамках уголовного процесса, то обратиться с жалобой, согласно нормам Криминального процессуального кодекса Украины, нужно к следственному судье. Но вас может ждать отказ в рассмотрении, поскольку на обжалование решения или бездействия у Вас есть лишь 10 дней. Плюс ко всему обжаловать следственному судье можно далеко не все.

    В случае если перед вами стоит вопрос, куда жаловаться на противоправные действия полиции, которые носят характер уголовного правонарушения, то в этом случае необходимо обращаться с заявлением в Государственное бюро расследований.

    Если же ситуации выше к Вам не относятся, направлять жалобу на неправомерные действия сотрудников полиции необходимо в первую очередь начальнику полиции. На многих ресурсах советуют писать заявление также и в прокуратуру на бездействие полиции.

    Также не всегда жалоба должна иметь письменную форму, можно обратиться устно по номеру “102”. Тем не менее письменные обращения хороши тем, что у вас всегда остается подтверждение вашего обращения, а для этого вам всегда надо подавать два экземпляра, для того чтобы на втором ставили отметку о получении/принятии к рассмотрению.

    Возможность обжаловать действия в вышестоящий орган или должностному лицу не лишает Вас возможности обратиться в суд напрямую, минуя досудебную стадию.

    Закон не устанавливает четкой структуры для заявления либо жалобы, поэтому форма изложения в принципе свободная. Но есть несколько важных моментов:

    • заявление/жалобу можете подать как вы, так и ваш представитель. Последним не обязательно должен быть адвокат, жалобу также может подать представитель по доверенности;
    • анонимные обращения не рассматриваются;
    • обязательно в конце указывайте дату и подписывайте;
    • указывайте обратный адрес и средства связи;
    • свои претензии излагайте ясно и чётко;
    • к своему документу прикрепляйте доказательства ненадлежащего поведения полицейского;
    • не забывайте о важности формулировки просительной части документа.

    Если вы обращались с жалобой к следственному судье в порядке КПК Украины, то срок рассмотрения составляет 72 часа с момента получения жалобы, если обжалованию подлежит незаконное закрытие уголовного дела - 5 дней. Рассмотрение проводится с обязательным участием особы, подавшей жалобу. Советуем не игнорировать данные судебные слушания, так как определение, вынесенное судом по результатам рассмотрения жалобы, не подлежит дальнейшему обжалованию в апелляции.

    Немного по-другому все происходит, если вы обращаетесь в рамках Закона “Об обращении граждан”. Тут срок уже значительно больше - 15 дней, а в случае, если тот, к кому вы обратились, решит, что данная жалоба требует дополнительного изучения, то месяц.

    Согласно ст. 12 Закона “О национальной полиции” полиция не имеет права отказать в рассмотрении или отложить рассмотрение обращения граждан, ссылаясь на нерабочий или праздничный день, так как они должны исполнять свои обязанности круглосуточно. Так что, если вы слышите подобные отговорки, сразу ссылайтесь на данную статью, дабы заставить должностных лиц полиции трезво смотреть на вещи.

    Также в Инструкции, утвержденной приказом МВД № 1377 от 06.11.2015 года, закреплено то, что прием заявлений, обращений об уголовных правонарушениях или других событиях принимаются неотложно и круглосуточно тем органом полиции, к которому пришло заявление. Исходя из последнего сотрудникам полиции уже нельзя от вас избавиться фразой “это не наш район, не наша подсудность”.

    Образец жалобы

    Следственному судье Киевского районного суда г. Харькова

    (адрес)

    Тарасенка Петра Ивановича

    (адрес, контактный номер)

    Жалоба

    на противопрравное бездействие следователя

    30 августа по моему заявлению было внесено в ЕРДР и открыто уголовное производство №0001. 3.09.2019 года на основании ст. 93 КПК Украины я, как потерпевий, обратился к следователю Петрову И.И. с ходатайством о допросе свидетеля Иванова А. А. Согласно ст. 220 КПК Украины следователь должен рассмотреть ходатайство на протяжении не более 3-х дней. На сегодняшний день,11.09.2019, следоватль не дал ответ на даное ходатайство.

    В связи с вышеизложенным и на основании ст. 303 КПК Украины,

    ПРОШУ:

    1. Рассмотрение жалобы проводить с моим участием.
    2. Обязать следователя дать мотивированный ответ на ходатайство о допросе свидетеля Иванова А. А.

    11.09.2019 г.

    Подпись (обязательно)

    https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1493-17#Text

    ЗАТВЕРДЖЕНО

    Наказ Міністерствавнутрішніх справ України15.11.2017 № 930

    Зареєстровано в Міністерствіюстиції України11 грудня 2017 р.за № 1493/31361

    ПОРЯДОК

    розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України

    3.

    Жалобу на незаконные действия должностного лица нужно подать в вышестоящий орган или в Государственное бюро расследований.

    Жалоба подается к руководителю полиции или подразделения внутренней безопасности соответствующего территориального органа полиции в соответствии Закону "Об обращениях граждан". Также жалоба может быть подана устно по телефону "102" или call-центра "0-800-50-02-02".

    Заявление о совершении полицейским преступления необходимо подавать в Государственное бюро расследований. Преступлением в этом случае будут считаться любые действия, которые полицейский не имел права выполнять вообще или не имел права выполнять их без разрешения или соблюдения особого порядка. Это могут быть такие действия, при осуществлении которых был причинен вред охраняемым законом правам и интересам лица (право на жизнь и здоровье, право на собственность, право на достоинство), то есть:

    • применение физической силы, огнестрельного оружия без предупреждения заранее (или угроза такого применения);
    • незаконное проникновение полицейского в жилье;
    • применение физического или психического насилия;
    • противоправное применение специальных средств (наручники, резиновые дубинки, ядовитые газы, водометы и т.п.);
    • длительное лишение человека пищи, воды, тепла, оставление его во вредных для здоровья условиях, использование огня, электричества, кислоты, щелочи, радиоактивных веществ, ядов;
    • унижение чести, достоинства, причинение душевных переживаний, глумление;
    • причинение смерти, доведение до самоубийства, нарушение неприкосновенности жилища, заведомо незаконные задержания, привод или арест, привлечение заведомо невиновного к уголовной ответственности, принуждение давать показания и другие действия, охватываемые диспозициями статей Уголовного кодекса Украины.

    Поэтому в случае совершения полицейским преступления, необходимо обратиться с заявлением в территориальное управление ГБР. Заявление направляется в соответствии с Законом "Об обращениях граждан", подать его можно также и в электронном виде.

    МВД приняло приказ от 15 ноября 2017 года № 930 «Об утверждении Порядка рассмотрения обращений и организации проведения личного приема граждан в органах и подразделениях Национальной полиции Украины». Документ установил единый порядок приема, регистрации и рассмотрения обращений граждан в органах и подразделениях Нацполиции. Граждане Украины, а также лица, не являющиеся гражданами Украины и законно находящиеся на ее территории, имеют право обратиться в органы (подразделения) полиции с замечаниями, жалобами и предложениями по вопросам, связанным с деятельностью Нацполиции, предприятий, учреждений и организаций, относящихся к сфере ее управления, с заявлениями или ходатайствами о реализации своих социально-экономических, политических и личных прав и законных интересов, а также с жалобами об их нарушении. Обращаться в органы полиции можно на украинском или другом языке, приемлемом для сторон.

    Обращения от граждан могут поступать в виде писем, на личном приеме, с использованием сети Интернет, средств электронной связи или с помощью средств телефонной связи через контактные центры, телефонные «горячие линии». В обращении указываются ФИО, место жительства и излагается суть затронутого вопроса, замечания, предложения, заявления или жалобы, просьбы или требования. Письменное обращение должно быть напечатано или написано от руки разборчиво и четко, подписано заявителем (группой заявителей) с указанием даты. В электронном обращении также должен быть указан адрес электронной почты, на который может быть направлен ответ, или сведения о других средствах связи. Применение ЭЦП при отправке электронного обращения не требуется. Электронное обращение, направленное без использования электронной подписи, должно иметь вид скан-копии или фотокопии обращения с подписью заявителя с указанием даты. Обращения принимаются, предварительно рассматриваются и централизованно регистрируются в день их поступления, а те, что поступили в нерабочий день и время - на следующий после него рабочий день.

    Срок рассмотрения обращений составляет не более одного месяца со дня их поступления, а те, которые не требуют дополнительного изучения, - безотлагательно, но не позднее 15 дней со дня их получения. Срок рассмотрения может быть продлен, но общий срок решения вопросов, затронутых в обращении, не может превышать 45 дней. Обращения считаются решенными, если рассмотрены все поставленные в них вопросы, приняты необходимые меры и заявителям даны обстоятельные и исчерпывающие ответы.

    ххх

    Спеціальна телефонна лінія ДБР

    +38 (044) 300 27 07

    Час роботи:

    - для звернень та загальних питань: пн-чт 9:00-18:00, пт 9:00-16:45 (напередодні вихідних та святкових днів з 9:00 до 16:45, обідня перерва з 13:00 до 13:45);

    - для заяв та повідомлень про кримінальні правопорушення: цілодобово.

    Департамент внутрішньої безпеки НПУ - міжрегіональний територіальний орган у складі кримінальної поліції Національної поліції України.

    Департамент внутрішньої безпеки у м. КиївАдреса:

    вул. Академіка Богомольця, 10

    Гаряча лінія:

    102

    Телефон(и):

    +380 50 352 7277

    (044) 254-90-80

    Офіційний сайт:

    https://www.npu.gov.ua

    Айвазян Юрий Климентьевич
    12.5%
    Айвазян Юрий Климентьевич год назад

    Адвокат, г. Николаев, 32 года опыта

    Общаться в чате

    Доброго дня, Володимире!

    У діях особи, які Ви описуєте в питанні є всі ознаки таємної крадіжки.

    Відповідальність за них передбачена статтею 185 Кримінального кодексу України.

    1. Таємне викрадення чужого майна (крадіжка) -

    карається штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від вісімдесяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п’яти років.

    2. Крадіжка, вчинена повторно або за попередньою змовою групою осіб, -

    карається арештом на строк від трьох до шести місяців або обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.

    3. Крадіжка, поєднана з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище або що завдала значної шкоди потерпілому, -

    карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років.

    4. Крадіжка, вчинена у великих розмірах чи в умовах воєнного або надзвичайного стану, -

    карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.

    5. Крадіжка, вчинена в особливо великих розмірах або організованою групою, -

    карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.

    ЯКІ ПОДАЛЬШІ ДІЇ:

    Постраждалій треба негайно написати заяву до поліції про скоєнні злочину за вказаною статтею КК!

    Відповідно до частини першої статті 244 Кримінального процесуального Кодексу слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви в поліцію про крадіжку зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР.

    Зразок заяви до Національної поліції може бути такий:

    Начальнику ___

    УП ГУНП в м. Києві

    ___

    (П.І.Б.)

    ___

    (індекс, адреса , телефон)

    ЗАЯВА

    про вчинення злочину

    « »___20__ року о ___ годині по вул.___в м. Києві, гр. ___, 1977 року народження, що мешкає ___,шляхом обману та зловживання довірою, заволодів належним мені майном або коштами: ___

    ___(детальніший опис події), чим вчинив(ла) кримінальне правопорушення, передбачене ст.190 КК України - шахрайство.

    Свідки події:___.

    Попереджений(на) про кримінальну відповідальність згідно зі ст. 383 КК України за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину: (підпис).

    Прошу:

    1. Порушити кримінальну справу відносно ___ за ст.190 КК України.

    Додатки:___.

    Написано власноручно: ___/___

    « »___ 2022 року.

    Будуть питання, звертайтесь до мене персонально, натиснувши відповідну зелену кнопку біля мого фото. Буду радий допомогти!

    Гончаренко Константин
    12.5%
    Гончаренко Константин год назад

    Юрист, г. Сумы, 5 лет опыта

    Доброго дня!

    По Вашому питанню повідомляю наступне:

    Якщо у Вас є всі документи , що підтверджують право власності на грошові кошти включно зі договором позики, то Вам необхідно звернутися з відповідною заявою до поліції про вчинення кримінальних правопорушень таких як: "Самоправство за ст. 356 Кримінального Кодексу та можливо викрадення - ст. 262 Кримінального Кодексу України- детально описавши ситуацію додавши докази, заяву необхідно зареєструвати та внести відомості до ЕРДР в порядку ст.214 КПК України , після чого вам мають видати довідку про реєстрацію заяви , наступним кроком: слідчий , прокурор невідкладно , але не пізніше 24 годин , розпочинає перевірку фактів та виносить постанову про відкриття провадження по справі , після з ясування всіх обставин та встановлення місця перебування майна проводить обшук за санкцією прокурора або суду , якщо майно буде виявлено, винні затримуються або оголошується розшук майно на час слідства стає речовим доказом, після доведення вини обвинуваченого та отримання вироку суду , речовий доказ у вигляді коштів буде повернутий потерпілому (власнику).

    ---

    Кримінальна відповідальність

    При скоєнні крадіжки на суму понад 210 грн., 20 копійок винного притягують до кримінальної відповідальності за статтею 185 КК України. Покарання за крадіжку передбачає від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, громадські та виправні роботи, арешт або позбавлення волі. Причому при крадіжці грає роль, чи розпорядився злодій вкраденим товаром чи ні. Якщо винного зупинили в момент, коли він тільки вийшов з магазину і не встиг розпорядитися вкраденої річчю, він буде притягнутий за замах на крадіжку, і покарання буде рівнятися не більше ніж ¾ від максимального терміну покарання.

    Однак слід виходити і з того, що крадіжка може передбачати собою, як таємне викрадення чужого майна шляхом вільного доступу так і крадіжку з проникненням. Це два різних терміни, які мають зовсім різну кваліфікацію та відповідно і покарання за дане діяння різне.

    Якщо крадіжка вчинена в період роботи магазину, який відчинений, і має вільний доступ для відвідувачів, то такі дії слід кваліфікувати як ч. 1 ст. 185 КК України.

    Якщо ж особа вирішила наживитись в період коли магазин не працює, і проникла всередину будь-яким способом, чи то через вікно, чи то через вхідні двері, то такі дії кваліфікуються як ч. 3 ст. 185 КК України, і в даному випадку відповідальність уже має суворіші наслідки, і особа, яка вчинила дане діяння може нести відповідальність у вигляді позбавлення волі строком від 3 до 6 років.

    Крім того, крадіжка передбачає також і вчинення даного діяння повторно та за попередньою змовою групою осіб.

    В даному випадку особа, яка має непогашену судимість за корисливий майновий злочин нестиме відповідальність за ч. 2 ст. 185 КК України, і відповідно, якщо дане правопорушення вчинено двома чи більше особами відповідальність буде кваліфікуватись за цією ж частиною вказаної статті.

    Серед іншого повідомляю, що відповідальність за крадіжку настає при досягненні особою на час злочину 14 - ти років, а відповідальність адмін. характеру настає - з 16 -ти років.

    Таким чином до Вашого сина можливо застосувати вказані вище заходи покарання. Вони можуть бути наступних видів:

    Варіант 1. Вирок та реальне покарання

    Здійснюється досудове розслідування та судовий розгляд, за результатами якого ухвалюється вирок з призначенням покарання до відбування. При цьому, Кримінальним кодексом України передбачено більш м’який підхід до призначення покарання неповнолітнім: деякі види покарань взагалі не можна застосовувати до дитини, а деякі – можна лише у знижених розмірах. У даному випадку можливе призначення таких покарань:

    а) штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 грн. – 1700 грн.) – лише якщо дитина має самостійний доход, власні кошти або майно, на яке може бути звернене стягнення (ст.99 КК України);

    б) позбавленням волі на строк до 3 років.

    Передбачені ч.1 ст.185 КК України покарання у виді громадських робіт, виправних робіт та арешту

    Варіант 2. Вирок та звільнення від відбування покарання з випробовуванням

    Здійснюється досудове розслідування та судовий розгляд, за результатами якого ухвалюється вирок з призначенням покарання, проте відповідно до ст.104 КК України особа звільняється від його реального відбуття з випробуванням, тобто під умовою, що протягом визначеного іспитового строку (від 1 до 2 років) не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки (попросить пробачення у потерпілого, повідомлятиме кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтиметься для реєстрації в інспекцію тощо).

    Варіант 3. Вирок та звільнення від відбування покарання з призначенням примусових заходів виховного характеру

    Здійснюється досудове розслідування та судовий розгляд, за результатами якого ухвалюється вирок з призначенням покарання, проте відповідно до ст.105 КК України особа звільняється від його реального відбуття, якщо неповнолітній вчинив злочин невеликої або середньої тяжкості і буде визнано, що внаслідок щирого розкаяння та подальшої бездоганної поведінки він на момент постановлення вироку не потребує застосування покарання. У цьому разі суд застосовує до неповнолітнього кілька примусових заходів виховного характеру:

    - застереження;

    - обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього;

    - передача неповнолітнього під нагляд батьків чи осіб, які їх заміняють, чи під нагляд педагогічного або трудового колективу за його згодою, а також окремих громадян на їхнє прохання;

    - покладення на неповнолітнього, який досяг п'ятнадцятирічного віку і має майно, кошти або заробіток, обов'язку відшкодування заподіяних майнових збитків;

    направлення неповнолітнього до спеціальної навчально-виховної установи на строк до 3 -х років , або до моменту його виправлення( в залежності від того , що настане раніше.)

    Можливий також варіант - угоди зі слідством затвердженої судом на основі угоди та фактичних обставин суд може дійти висновку про застосування більш м якого покарання до неповнолітньої особи.

    Рекомендую звернутися за допомогою до регіонального адвоката системи надання безоплатної вторинної правової допомоги для оперативного напрацювання правової позиції по кримінальній справі та здійснення представництва неповнолітньої особи( дитини)

    Це такі види правових послуг :0 800 213 103

    • 1) особи, які перебувають під юрисдикцією України, якщо їхній середньомісячний дохід не перевищує двох розмірів прожиткового мінімуму, розрахованого та затвердженого відповідно до закону для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення, а також особи з інвалідністю, які отримують пенсію або допомогу, що призначається замість пенсії, у розмірі, що не перевищує двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб – на всі види правових послуг, передбачених частиною другою статті 13 цього Закону;захист;
    • здійснення представництва інтересів осіб у судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами;
    • складення документів процесуального характеру.

    Право на безоплатну вторинну правову допомогу мають категорії осіб, які визначені Законом України «Про безоплатну правову допомогу» та іншими законами України.

    Право на безоплатну вторинну правову допомогу згідно з цим Законом та іншими законами України мають такі категорії осіб:

    2) діти, у тому числі діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти, які перебувають у складних життєвих обставинах, діти, які постраждали внаслідок воєнних дій чи збройного конфлікту;

    2-1) внутрішньо переміщені особи;

    2-2) громадяни України, які звернулися із заявою про взяття їх на облік як внутрішньо переміщених осіб;

    3) особи, до яких застосовано адміністративне затримання;

    4) особи, до яких застосовано адміністративний арешт;

    5) особи, які відповідно до положень кримінального процесуального законодавства вважаються затриманими;

    6) особи, стосовно яких обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою;

    7) особи, у кримінальних провадженнях стосовно яких відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням або проведення окремої процесуальної дії, а також особи, засуджені до покарання у вигляді позбавлення волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або обмеження волі;

    8) особи, на яких поширюється дія Закону України “Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту”;

    9) ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, особи, які мають особливі заслуги та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, особи, які належать до числа жертв нацистських переслідувань;

    9-1) особи, які перебувають під юрисдикцією України і звернулися для отримання статусу особи, на яку поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”;

    10) особи, щодо яких суд розглядає справу про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;

    11) особи, щодо яких суд розглядає справу про надання психіатричної допомоги в примусовому порядку;

    12) особи, реабілітовані відповідно до законодавства України;

    13) особи, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі;

    2. Право на безоплатну вторинну правову допомогу мають громадяни держав, з якими Україна уклала відповідні міжнародні договори про правову допомогу, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, а також іноземці та особи без громадянства відповідно до міжнародних договорів, учасником яких є Україна, якщо такі договори зобов’язують держав-учасниць надавати певним категоріям осіб безоплатну правову допомогу.

    3. Суб’єкти права на безоплатну вторинну правову допомогу, визначені пунктами 1, 2-1, 2-2, 8, 9, 12, 13 частини першої цієї статті, мають право на отримання такої допомоги не більше шести разів протягом бюджетного року та не більше ніж за шістьома дорученнями/наказами про надання безоплатної вторинної правової допомоги, виданими центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги, одночасно.

    Належність до однієї із перелічених категорій осіб слід підтвердити відповідними документами.

    Безкоштовно адвокат має прибути у термін 3 -х годин з моменту затримання та повідомлення на гарячу лінію

    З повагою,

    Костянтин Гончаренко

    Костромина Виктория
    Костромина Виктория год назад

    Адвокат, г. Киев, 19 лет опыта

    если пострадавшая не писала заяву про преступление - ее нужно подать в полицию и или узнать внесены ли данные в ЕРДР.

    и лучше ей нанять адвоката - так как доказать наличие средств очень сложно - особенно если по "горячим следам" их не нашли - неговоря о том что доказать вину "воровки"

    Кирда Вячеслав Володимирович
    13.8%

    Вітаю, Володимир!

    "...Скорее всего полиция сотрудничает с воровкой..." - я б не робив таких висновків!

    Чи подавалась заява про вчинення кримінального злочину? ЧИ ВНЕСЕНІ ВІДОМОСТІ ДО ЄРДР?

    КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ:

    https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text

    Розділ IIIДОСУДОВЕ РОЗСЛІДУВАННЯ

    Глава 19. Загальні положення досудового розслідування

    Стаття 214. Початок досудового розслідування

    1. Слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.

    {Частина перша статті 214 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2213-VIII від 16.11.2017, № 2617-VIII від 22.11.2018}

    2. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Офісом Генерального прокурора за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, органом Бюро економічної безпеки України.

    {Частина друга статті 214 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1698-VII від 14.10.2014, № 187-IX від 04.10.2019, № 1888-IX від 17.11.2021}

    3. Здійснення досудового розслідування, крім випадків, передбачених цією частиною, до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом. У невідкладних випадках до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань може бути проведений огляд місця події (відомості вносяться невідкладно після завершення огляду). Для з’ясування обставин вчинення кримінального проступку до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань може бути:

    1) відібрано пояснення;

    2) проведено медичне освідування;

    3) отримано висновок спеціаліста і знято показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису;

    4) вилучено знаряддя і засоби вчинення кримінального проступку, речі і документи, що є безпосереднім предметом кримінального проступку, або які виявлені під час затримання особи, особистого огляду або огляду речей.

    Стаття 97. Показання з чужих слів

    1. Показаннями з чужих слів є висловлювання, здійснене в усній, письмовій або іншій формі, щодо певного факту, яке ґрунтується на поясненні іншої особи.

    2. Суд має право визнати допустимим доказом показання з чужих слів незалежно від можливості допитати особу, яка надала первинні пояснення, у виняткових випадках, якщо такі показання є допустимим доказом згідно з іншими правилами допустимості доказів.

    При прийнятті цього рішення суд зобов’язаний враховувати:

    1) значення пояснень і показань, у випадку їх правдивості, для з’ясування певної обставини і їх важливість для розуміння інших відомостей;

    2) інші докази щодо питань, передбачених пунктом 1 цієї частини, які подавалися або можуть бути подані;

    3) обставини надання первинних пояснень, які викликають довіру щодо їх достовірності;

    4) переконливість відомостей щодо факту надання первинних пояснень;

    5) складність спростування пояснень, показань з чужих слів для сторони, проти якої вони спрямовані;

    6) співвідношення показань з чужих слів з інтересами особи, яка надала ці показання;

    7) можливість допиту особи, яка надала первинні пояснення, або причини неможливості такого допиту.

    3. Суд має право визнати неможливим допит особи, якщо вона:

    1) відсутня під час судового засідання внаслідок смерті або через тяжку фізичну чи психічну хворобу;

    2) відмовляється давати показання в судовому засіданні, не підкоряючись вимозі суду дати показання;

    3) не прибуває на виклик до суду, а її місцезнаходження не було встановлено шляхом проведення необхідних заходів розшуку;

    4) перебуває за кордоном та відмовляється давати показання.

    {Частину четверту статті 97 виключено на підставі Закону № 187-IX від 04.10.2019}

    5. Суд має право визнати допустимим доказом показання з чужих слів, якщо підозрюваний, обвинувачений створив або сприяв створенню обставин, за яких особа не може бути допитана.

    6. Показання з чужих слів не може бути допустимим доказом факту чи обставин, на доведення яких вони надані, якщо показання не підтверджується іншими доказами, визнаними допустимими згідно з правилами, відмінними від положень частини другої цієї статті.

    7. У будь-якому разі не можуть бути визнані допустимим доказом показання з чужих слів, якщо вони даються слідчим, прокурором, співробітником оперативного підрозділу або іншою особою стосовно пояснень осіб, наданих слідчому, прокурору або співробітнику оперативного підрозділу під час здійснення ними кримінального провадження.

    У БУДЬ-ЯКОМУ ВИПАДКУ ДУЖЕ СКЛАДНО ЩОСЬ РАДИТИ.

    ОСНОВНА ПОРАДА - ЦЕ УКЛАДЕННЯ ДОГОВОРУ ПРО НАДАННЯ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ ІЗ АДВОКАТОМ.

    АДВОКАТ ЗМОЖЕ ВСТАНОВИТИ ДІЙСНИЙ СТАТУС СПРАВИ ТА ПРАКТИЧНО ДОПОМОГТИ.

    Всього доброго! Сподіваюсь, що консультація була корисною.Якщо є додаткові питання, звертайтесь індивідуально, натиснувши зелену кнопку «Звернутися»!

    Рибінцев Сергій Сергійович
    Рибінцев Сергій Сергійович год назад

    Адвокат, г. Киев, 15 лет опыта

    Добрый день, Владимир!

    Все описавшую ситуацию направьте в областное управление полиции, для осуществления надзора за следственным мероприятием по поданному заявлению.

    Пуха Наталія ТендерОк
    8.8%

    Доброго Дня

    Щодо Вашого питання

    Шансів на повернення коштів немає, тому варто сконцентруватись на притягнення винних до відповідальності.

    За незаконне привласнення чужого майна передбачені санкції. Відповідальність за крадіжку може бути адміністративною та кримінальною. Дрібна крадіжка кваліфікується, як адміністративне правопорушення, передбачене ст. 51 КпАП, коли викрадення чужого майна скоєно на суму, що не перевищує 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходу громадян. У поточному році ця сума становить 210 гривень 20 копійок. о кримінальної відповідальності за крадіжку можуть бути притягнуті особи, які досягли 14-річного віку. Діяння кваліфікується, як кримінальний злочин, у випадках, коли особа або група осіб вчинили таємне викрадення чужого майна, тобто непомітно для потерпілих чи інших осіб.

    Таке протиправне діяння може бути вчинено групою осіб за попередньою змовою з проникненням в житло чи інше приміщення. Повторною вважається крадіжка, вчинена протягом одного року з моменту притягнення особи до кримінальної відповідальності за аналогічний злочин.

    Санкцією статті 185 КК України передбачені наступні види відповідальності:

    штраф до 50 неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян;

    виправні роботи до 2 років;

    обмеження свободи;

    позбавлення волі.

    Якщо ви стали потерпілими або самі вчинили злочин, що кваліфікується за ст. 185 КК України, зверніться в нашу юридичну компанію за юридичною допомогою.

    Успіхів

    Савченко Олександр
    12.5%
    Савченко Олександр год назад

    Юрист, г. Чернигов, 9 лет опыта

    Доброго дня!

    После кражи пострадавшая вызвала полицию. - у такому випадку поліція повинна була внести відомості про крадіжку до ЄРДР згідно ч. 1 ст. 214 КПК України та провести досудове розслідування. Якщо цього не зроблено, потрібно звертатися зі скаргою на бездіяльність. Адже, потерпілою було подано усну заяву про вчинення злочину. Під час особистого звернення заявника з усною заявою уповноважена службова особа органу (підрозділу) поліції фіксує відомості шляхом внесення їх до протоколу прийняття заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події (абзац 3 п. 1 Розділу ІІ Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 08 лютого 2019 року № 100 "Про затвердження Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події"). Заява (повідомлення), що надходить телефоном за скороченим номером екстреного виклику поліції «102», реєструється в ІТС ІПНП з автоматичним присвоєнням порядкових номерів ЄО.

    Повноваження слідчого при отриманні заяви про злочин визначені нормами КПК. Заява про злочин є процесуальним документом, а рішення про порушення кримінальної справи чи відмову в її порушенні є процесуальним рішенням. Несвоєчасний розгляд такої заяви чи її не розгляд є процесуальною бездіяльністю.

    Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування або прокурора:

    На стадії досудового провадження можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора (стаття 303 КПК України):

    1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 КПК України, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов’язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування;

    Відповідно до вимог частини першої статті 214 КПК України бездіяльність слідчого, дізнавача прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, означає невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР впродовж 24 годин після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

    2) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;

    Згідно зі статтею 169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено, на підставі постанови прокурора, бездіяльність може полягати у невинесенні такої постанови за відсутності підстав для вилучення майна.

    3) рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником;

    Слід зазначити про наявність зв'язку між обов'язком слідчого, дізнавача чи прокурора вчинити визначені КПК України дії та строком, у межах якого зазначені особи зобов'язані їх вчинити.

    4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, одним із близьких родичів або членом сім'ї, коло яких визначено цим Кодексом, та/або захисником померлого, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;

    5) рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою;

    6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом;

    7) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником;

    8) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником;

    9) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником;

    10) повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником;

    11) відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 КПК України, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.

    Рішення, дії чи бездіяльність, перелік яких визначено у частині першій статті 303 КПК України, можуть бути оскаржені на стадії досудового розслідування, але не можуть бути предметом оскарження на стадії підготовчого судового засідання. Водночас рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, які не визначені у частині першій статті 303 КПК України, можуть бути оскаржені під час підготовчого судового засідання.

    Як під час досудового розслідування, так і під час підготовчого судового засідання можуть бути оскаржені лише такі рішення:

    1. рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою;
    2. рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом.

    Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 КПК України, можуть бути подані особою протягом 10 днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії (стаття 304 КПК України). При оскарженні бездіяльності обчислення строку оскарження починається із дня, що наступає після останнього дня, який відведено КПК для вчинення слідчим, дізнавачем або прокурором відповідної дії.

    Згідно зі статтею 116 КПК України, строк подання скарги на стадії досудового провадження не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до його закінчення на пошту або передано особі, уповноваженій її прийняти, а для осіб, які тримаються під вартою або перебувають у медичному чи психіатричному стаціонарі, спеціальній навчально-науковій установі, - якщо скаргу або інший документ подано службовій особі відповідної установи до закінчення відповідного строку. У випадку пропуску строку, встановленого для подання скарги, скарга повертається особі, якщо при її поданні особа не порушила питання про поновлення цього строку.

    Слідчий суддя, суд за наявності відповідної заяви, може поновити строк, якщо його було порушено з поважних причин (хвороба, відрядження, стихійне лихо, хвороба близьких родичів тощо). Підставою для поновлення строків також може бути визнано й об'єктивні причини, внаслідок яких особа не змогла вчасно реалізувати своє право на подання скарги.

    Після надходження скарги суд, слідчий суддя може прийняти одне з таких рішень:

    1. про відкриття провадження;
    2. про повернення скарги (якщо скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу; скарга не підлягає розгляду в цьому суді; скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 303 КПК України (10 днів), і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення);
    3. про відмову у відкритті провадження (якщо скарга, подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, не підлягає оскарженню).

    Про прийняте рішення суд, слідчий суддя виносить ухвалу. У випадках повернення скарги та відмови у відкритті провадження копія ухвали невідкладно надсилається особі, яка її подала, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.

    Ухвала про повернення скарги або відмову у відкритті провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку. Крім того, повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому КПК України. Однак це правило не стосується випадків повторного подання скарги, яку було повернуто у зв'язку із пропущенням встановленого процесуального строку.

    Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора під час досудового розслідування:

    Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 КПК України. Якщо скарга відповідає вимогам закону, суддя відкриває провадження та постановляє ухвалу про призначення скарги до розгляду. При цьому слід мати на увазі, що відповідно до частини другої статті 306 КПК України скарга має бути розглянута не пізніше 72 годин з моменту її надходження до суду, крім скарги на рішення про закриття кримінального провадження (5-денний строк).

    Подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора під час досудового розслідування не зупиняє виконання рішення чи дію слідчого, дізнавача чи прокурора.

    Водночас відповідно до зазначеної норми слідчий, дізнавач чи прокурор має право самостійно реагувати та усувати допущені порушення без рішення слідчого судді по суті скарги. Так, слідчий, дізнавач чи прокурор можуть самостійно скасувати рішення, припинити дію чи бездіяльність, які оскаржуються, що тягне за собою закриття провадження за скаргою, у випадках, якщо оскаржується:

    1. бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 КПК України, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений КПК строк;
    2. рішення слідчого, дізнавача чи прокурора про зупинення досудового розслідування;
    3. рішення прокурора, слідчого чи дізнавача про відмову у визнанні потерпілим;
    4. рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки.

    Відповідно до частини другої статті 305 КПК України прокурор може самостійно скасувати рішення, що передбачене пунктами 3 та 10 частини першої статті 303 КПК України і оскаржується в порядку, передбаченому частиною шостою статті 284 КПК України, що тягне за собою закриття провадження за скаргою.

    Самостійне скасування зазначеними особами рішення повинно відбуватись таким же чином, яким його було ухвалено (наприклад, постанова скасовується постановою). Підтвердженням реагування на протиправну бездіяльність є вчинення відповідних дій або винесення рішення, яке слідчий чи прокурор не вчинили або не ухвалили, але зобов'язані були це зробити.

    Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги. Наслідки неприбуття сторін для участі у розгляді скарги встановлено у статтями 323-327 КПК України:

    1. для обвинуваченого: суд відкладає судовий розгляд та вживає заходи до забезпечення його прибуття до суду; має право постановити ухвалу про привід обвинуваченого і/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення в порядку, передбаченому главами 11, 12 КПК України;
    2. для прокурора і захисника: суд відкладає судовий розгляд та вживає заходів до прибуття їх до суду; якщо причина неприбуття є неповажною, суд порушує питання про відповідальність прокурора або адвоката, які не прибули, перед органами, які уповноважені притягнути їх до дисциплінарної відповідальності; у разі неможливості подальшої участі прокурора або захисника, головуючий пропонує обвинуваченому замінити захисника, а прокурора замінює самостійно;
    3. для потерпілого: суд може прийняти рішення про проведення судового розгляду без потерпілого або про відкладення судового розгляду; суд має право накласти грошове стягнення на потерпілого у випадках та порядку, передбачених глава 12 КПК України;
    4. для цивільного позивача, цивільного відповідача, їх представників: суд залишає цивільний позов без розгляду, крім випадків, встановлених статтею 326 КПК України;
    5. для свідка, спеціаліста, перекладача та експерта: суд після допиту присутніх свідків призначає нове судове засідання і вживає заходів для його прибуття; суд має право постановити ухвалу про привід свідка і/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення у випадках та в порядку, передбачених главами 11, 12 КПК України.

    За результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого,дізнавача чи прокурора постановляється ухвала слідчого судді (стаття 307 КПК України):

    1. про скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора;
    2. про скасування повідомлення про підозру;
    3. про зобов'язання припинити дію;
    4. про зобов'язання вчинити певну дію;
    5. відмову у задоволенні скарги (якщо підстави для задоволення скарги відсутні).

    Ухвала за результатами розгляду скарги постановляється у нарадчій кімнаті та викладається окремим процесуальним документом із дотриманням вимог статті 372 КПК України.

    Якщо буде потрібна моя допомога, звертайтеся через кнопку зеленого кольору "Звернутися".

    При зверненні вказуйте свою е-пошту, по якій з Вами можна зв'язатися.

    ВСЬОГО НАЙКРАЩОГО!


Похожие вопросы


Кодексы Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України