Таможня выезд за границу

Доброго дня.

Дії як прикордонників так і слідчого є неправомірні. До чого тут лікар, який направив на МСЕК?

МСЕК - це постійно діюча юридична особа і якщо є сумнів в отриманні інвалідності саме до неї впершу чергу потрібно скерувати запит.

Вам повинні видати витяг з ЄРДР про внесення інформації, де буде зазначено прокурора який здійснює нагляд за цією справою, раджу звернутися до нього зі скаргою на дії прокурора.

Одночасно, за можливістю, отримайте в МСЕК довідку про те, що інвалідність дійсо встановлювалась.

Якщо Ви бажаєте отримання повної консультації та надання алгоритму всіх можливих дій в Вашій ситуації, Ви можете звернутися до мене персонально, натиснувши кнопку "Звернутись" вгорі.

Доброго Вам дня!

Все це не що інше, як кричуше беззаконня! Починаючи з дій ДПСУ... Їх можна і треба оскаржувати негайно!

По-перше, на всі відмови Держприкорджон служби треба вимагати пісьмового підтвердження та одразу його оскаржувати. В таких випадках вони будуть відчувати більше відповідальності та діяти не так нахабно.

По-друге, згідно з роз’ясненнями самої Держприкордонслужби України та відповідно до статті 23 Закону України “Про доступ до публічної інформації” рішення, дії чи бездіяльність органів ДПС можуть бути оскаржені до Голови Державної прикордонної служби України, вищого органу або суду..

По-третє, згідно ст. 14Закону України Про прикордонний контроль від 05.11.2009 № 1710-VI (rada.gov.ua)

"Стаття 14. Порядок відмови у перетинанні державного кордону іноземцям, особам без громадянства та громадянам України

…Особа, якій відмовлено у перетинанні державного кордону, має право оскаржити відповідне рішення згідно із Законом України "Про звернення громадян" або до суду. Оскарження зазначеного рішення не зупиняє його дії. Оскаржене рішення може бути скасовано чи змінено начальником органу охорони державного кордону або скасовано та визнано нечинним судом...".

Відповідно до статті 24 Закону України “Про доступ до публічної інформації” відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації несуть особи, винні у вчиненні таких порушень за:

відмову в задоволенні запиту на інформацію;

відстрочку задоволення запиту на інформацію;

ненадання відповіді на запит на інформацію;

надання недостовірної або неповної інформації;

несвоєчасне надання інформації;

невиконання органами Держприкордонслужби обов'язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 Закону України “Про доступ до публічної інформації”;

інші рішення, дії чи бездіяльність органів Держприкордонслужби, що порушили законні права та інтереси запитувача.

Особи, на думку яких їхні права та законні інтереси порушені органами Держприкордонслужби, мають право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди в порядку, визначеному законом

Оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів Держприкордонслужби до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.

По-четверте, телефони Держприкодонслужби, які можуть згодитись в таких випадках!

1598 (ДЛЯ ДЗВІНКІВ З МОБІЛЬНОГО); +38(044)527-63-63 (ДЛЯ ДЗВІНКІВ ІЗ-ЗА КОРДОНУ)

- ТЕЛЕФОН ГАРЯЧОЇ ЛІНІЇ (СЛУЖБА «ДОВІРА»)

(044) 527-64-29; (044) 239-84-80 (ФАКС)

- ПОДАННЯ ЗАПИТІВ НА ОТРИМАННЯ ПУБЛІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

(044) 527-64-29; (044) 239-84-80 (ФАКС)

- ПОДАННЯ ЗВЕРНЕНЬ ГРОМАДЯН

Нарешті, по-п’яте, прикордонники зобов’язані надавати консультації в телефонному режимі у пунктах пропуску за такими номерами:

(033) 272 09 20 – Волинський прикордонний загін (кордон з Польщею у межах Волинської області – пункти пропуску Ягодин, Устилуг);

(032) 239 01 23 – Львівський прикордонний загін (кордон з Польщею у межах Львівської області – пункти пропуску Угринів, Рава-Руська, Грушів, Краківець, Шегині, Смільниця );

(067) 181 42 67 – Чопський прикордонний загін (кордон зі Словаччиною, Угорщиною – пункти пропуску Малий Березний, Ужгород, Малі Селменці, Тиса);

(031) 313 82 61 – Мукачівський прикордонний загін (кордон з Угорщиною, Румунією – Лужанка, Вилок, Косино, Дзвінкове, Дякове, Солотвино);

(037) 259 19 49 – Чернівецький прикордонний загін (кордон з Румунією, Молдовою у межах Чернівецької області – пункти пропуску Порубне, Мамалига, Росошани, Кельменці, Сокиряни);

(043) 376 01 41 – Могилів-Подільський прикордонний загін – (кордон з Молдовою у межах Вінницької області);

(032) 275 62 90 – Західне регіональне управління.

ТАКОЖ Я РАДИВ БИ ПОЦІКАВИТИСЬ У СЛІДЧОГО, НА ЯКІЙ ПІДСТАВІ БУЛА ВИЛУЧЕНА ДОВІДКА МСЕК, і якщо Ви не отримаєте ясної відповіді оскаржувати його дії до слідчого судді.

Якщо у Вас будуть до мене уточнюючі питання, звертайтесь персонально, натиснувши кнопку "звернутись".

Все послідовно Вам розкажу і надам повний алгоритм Ваших подальших дій!

Вдачи!

Доброго дня!

моменти, які на сьогоднішній день потрібно пам’ятати при поверненні вилученого під час обшуку майна.

• Повернення тимчасово вилученого майна

, дозвіл на вилучення якого не був наданий ухвалою про обшук, але воно було вилучене і щодо нього не звернулися з клопотанням про накладення арешту (частина 7 статті 236 КПК України).

В ідеалі, правоохоронці самі мають ініціювати повернення майна володільцю, якщо не мають законної підстави зберігати його у себе. Проте, мало хто може похвалитися такими випадками, тому доводиться повертати його в судовому порядку.

Щодо процедури повернення тимчасово вилученого майна, то в КПК України вона чітко не прописана.

Проте, алгоритм таких дій можна встановити, проаналізувавши норми КПК стосовно проведення обшуку, накладення арешту, подання клопотань слідчому/детективу/прокурору, оскарження дій та бездіяльності під час досудового розслідування.

Тому, типовий порядок дій при поверненні тимчасово вилученого майна може виглядати так:

• Перевіряємо, чи міститься тимчасово вилучене майно в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку

Як правило, резолютивна частина подібного судового рішення виглядає так: «Надати дозвіл слідчим … на проведення обшуку в приміщенні … з метою … відшукання та вилучення документів, чорнових записів…, мобільних телефонів, сім-карток, за допомогою яких фігуранти спілкуються між собою, грошових коштів, одержаних злочинним шляхом, інших речей, предметів та документів, які містять на собі сліди кримінального правопорушення...».

Тут важливо розуміти, що, якщо майно не конкретизовано за певними ознаками (реквізити договорів, колір, марка, модель, серійний номер електронної техніки тощо), то можна приводити доводи того, що воно не міститься в ухвалі про дозвіл на обшук.

По цьому питанню існує позитивна судова практика. Наприклад, ухвалою Вищого антикорупційного суду по справі № 991/881/21 від 11.02.2021 зобов’язано детектива НАБУ повернути володільцю комп’ютер та мобільний телефон з обґрунтуванням того, що детективом не було зазначено ідентифікуючих ознак вилучених речей, тому вони не можуть вважатися такими, які були безпосередньо зазначені в ухвалі слідчого судді про дозвіл на обшук.

• Дізнаємося у судового органу, в межах юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, чи подавалися клопотання про арешт тимчасово вилученого майна

Для цього можна подати адвокатський запит, в якому запитати: чи подавалися клопотання про арешт майна? Коли подавалися? Яке було прийнято рішення? Коли було прийнято рішення?

КПК України визначено, що у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано протягом 48 годин після вилучення, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено (частина 5 статті 171 КПК).

Крім цього, клопотання про арешт майна розглядається судом не пізніше двох днів з дня його надходження (частина 1 статті 172 КПК).

Тобто, маємо єдину законну підставу неповернення тимчасово вилученого майна – протягом 48 годин з дня проведення обшуку повинно бути подано клопотання про його арешт.

Якщо арешт накладений не був, або при його накладенні були порушені строки та інші норми КПК, переходимо до наступної стадії.

• Подаємо скаргу на бездіяльність щодо неповернення тимчасово вилученого майна

Для того, щоб повернути тимчасово вилучене майно, потрібно подати скаргу до суду та попросити суд зобов’язати слідчого/детектива/прокурора повернути таке майно (частина 1 статті 303 КПК України).

Подавати таку скаргу бажано на третій день після проведення обшуку, під час якого це майно було вилучено, тому що дві доби дається слідчому на звернення з клопотанням про арешт.

Законом дається 10 днів на оскарження бездіяльності органу досудового розслідування (частина 1 статті 304 КПК України).

Але, коли мова іде про неповернення тимчасово вилученого майна, то маємо сформовану позицію суду - бездіяльність слідчого з неповернення майна слід віднести до категорії триваючих, тому немає підстав повертати скарги з підстав пропущеного строку звернення, оскільки така бездіяльність має лише початковий момент, однак не має кінцевого.

Наприклад, ухвалою Київського апеляційного суду від 20.01.2021 у справі № 759/21005/20 скаргу щодо неповернення тимчасово вилученого майна було направлено на новий розгляд до суду першої інстанції у зв’язку з неправомірною відмовою приймати скаргу до провадження через пропущений строк оскарження.

• Фактично отримуємо майно у слідчого/детектива/прокурора

Як показує практика, остання стадія є найменш врегульованою та найбільш затяжною.

Здавалося б вся робота зроблена, є позитивне рішення суду, яким орган досудового розслідування зобов’язаний повернути майно, маємо положення КПК України, за яким правоохоронці не мають права безпідставно утримувати таке майно, але…

Частина 2 статті 535 КПК України пише, що суд разом зі своїм розпорядженням про виконання судового рішення надсилає його копію відповідному органу чи установі, на які покладено обов’язок виконати судове рішення.

Слідчі трактують це так, що суд повинен в офіційному порядку направити їм ухвалу про зобов’язання повернути майно і тільки тоді вони матимуть право його повернути.

Якщо взяти до уваги те, що зараз у багатьох судах припинено направлення кореспонденції у зв’язку з відсутністю фінансування, то це питання може затягнутися надовго.

Як правило, сторона захисту та представники власників майна самостійно направляють примірник судового рішення слідчим органам з відповідним супровідним листом.

Якщо такі дії слідчими ігноруються, то можемо говорити про утворення складу злочину – умисне невиконання рішення суду, що набрало законної сили (стаття 382 КК України) і подавати заяви про вчинення злочину до Державного бюро розслідувань.

• Повернення майна, дозвіл на вилучення якого був наданий рішенням суду

У КПК України визначений правовий режим тимчасово вилученого майна та майна, на який накладеного арешт.

Питання майна, дозвіл на вилучення якого був наданий судом, але арешт на яке не накладався, нормами КПК України не регулюється.

З однієї сторони, слідчі не наділені обов’язком звертатися з клопотанням про арешт майна, яке вилучили відповідно до ухвали суду. З іншої сторони, можна сказати, що таке майно відповідає ознакам тимчасово вилученого (власник позбавлений права володіти, користуватися та розпоряджатися ним, а також на нього не накладений арешт), тому повинно бути негайно повернуте власнику.

Як правило, у кожному конкретному випадку, це питання вирішується практикою слідчих суддів.

Наприклад, у рішенні Печерського районного суду м. Києва від 16.10.2019 по справі № 757/51286/19-к вказано: «… навіть якщо ухвалою слідчого судді про обшук надано дозвіл на вилучення певного майна, це не звільняє слідчого від обов`язку звернутися до слідчого судді з клопотанням про арешт майна для перевірки наявності підстав для обмеження власника майна у його конституційному праві володіти, користуватися та розпоряджатися майном. З урахуванням викладеного слідчий суддя дійшов висновку, що у даному випадку мало місце порушення норм чинного КПК України та майно підлягає поверненню його власнику».

Сама процедура повернення такого майна аналогічна поверненню тимчасово вилученого.

• Повернення тимчасово вилученого майна, на яке було накладено арешт також відбувається за процедурою повернення тимчасового вилученого майна. Проте, перед початком такої процедури, необхідно скасувати арешт шляхом подачі клопотань з належним обґрунтуванням.

Окреме питання виникає щодо стану майна, в якому воно вилучалося, та стану, в якому воно повертається власникам.

Ця проблема повинна була вирішитися уже згаданим законопроектом № 9484, яким пропонувалося доповнити КК України статтею 374-1 (відповідальність слідчого, прокурора за порушення порядку тимчасового доступу до речей і документів, тимчасового вилучення або арешту майна).

Обов’язковою умовою притягнення до відповідальності було б завдання власнику (законному володільцю) майна чи документів істотної шкоди, яка тоді становила 96 050 грн.

Проте, законопроект був відхилений, тому залишається чекати нових законодавчих ініціатив для запобіганню зловживання слідчими органами своїми правами.

В будь-якому випадку, розраховувати на швидку реакцію слідчого і безперешкодне повернення майна навіть при позитивному рішенні суду не варто. Зі сторони власника майна та його представників системно повинні вчинятися активні дії, направлені на повернення такого майна, що обов’язково приведе до бажаного результату.

Зразок клопотання про повернення вилученого майна тут:

https://mayorovcompany.com.ua/obraztsy-dokumentov/...

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Доброго дня!

29 березня 2022 р. Постановою № 383 КМ України прийняті зміни, що вносяться до Правил перетинання державного кордону громадянами України. Та від 01 квітня 2022 р. № 399..

По-перше, там внесені доповнення до переліку громадян-інвалідів, які мають право виїхати з України у супроводі іншої особи. Зокрема: "Перетин державного кордону може здійснюватися: Особою з інвалідністю 1, 2 груп - у супроводі сина дочки, (за наявності документів, що підтверджують родинні зв’язки та інвалідність);" у супроводі дружини/ чоловіка (за наявності документів, що підтверджують родинні зв’язки та інвалідність);" - особою з інвалідністю ІІІ групи — самостыйно, (за наявності документів, що підтверджують інвалідність);" По-друге, в цій же постанові КМУ визначається перелік документів, які для цього потрібні: "довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією (форма первинної облікової документації № 157-1/о) або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю”, “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”, в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідки для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики (далі — документи, що підтверджують інвалідність)". Отже, дії прикордонників в даному випадку АБСОЛЮТНО НЕЗАКОННІ, тому що воєнний квиток не згадується у передіку обов'зкових для перетину кордону документів то му Вам треба ТЕРМІНОВО звернутись письмово до начальнику пропускного пункту з вимогою раз'яснень з приводу незаконного запиту або ж до гарячої лінії Держприкордонслужби: 1598 (ДЛЯ ДЗВІНКІВ З МОБІЛЬНОГО); +38(044)527-63-63 (ДЛЯ ДЗВІНКІВ ІЗ-ЗА КОРДОНУ) - ТЕЛЕФОН ГАРЯЧОЇ ЛІНІЇ (СЛУЖБА «ДОВІРА») (044) 527-64-29; (044) 239-84-80 (ФАКС) - ПОДАННЯ ЗАПИТІВ НА ОТРИМАННЯ ПУБЛІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ (044) 527-64-29; (044) 239-84-80 (ФАКС) - ПОДАННЯ ЗВЕРНЕНЬ ГРОМАДЯН Також задля вирішення свого питання Ви можете переговорити в телефонному режимі на кожному пропускному пункті через наступні номери: (033) 272 09 20 – Волинський прикордонний загін (кордон з Польщею у межах Волинської області – пункти пропуску Ягодин, Устилуг);(032) 239 01 23 – Львівський прикордонний загін (кордон з Польщею у межах Львівської області – пункти пропуску Угринів, Рава-Руська, Грушів, Краківець, Шегині, Смільниця );(067) 181 42 67 – Чопський прикордонний загін (кордон зі Словаччиною, Угорщиною – пункти пропуску Малий Березний, Ужгород, Малі Селменці, Тиса);(031) 313 82 61 – Мукачівський прикордонний загін (кордон з Угорщиною, Румунією – Лужанка, Вилок, Косино, Дзвінкове, Дякове, Солотвино);(037) 259 19 49 – Чернівецький прикордонний загін (кордон з Румунією, Молдовою у межах Чернівецької області – пункти пропуску Порубне, Мамалига, Росошани, Кельменці, Сокиряни);(043) 376 01 41 – Могилів-Подільський прикордонний загін – (кордон з Молдовою у межах Вінницької області);(032) 275 62 90 – Західне регіональне управління.Нові правила перетину з 03.05.22https://dpsu.gov.ua/ua/Peretinannya-derzhavnogo-kordonu-v-umovah-pravovogo-rezhimu-vonnogo-stanu/ З повагою, Костянтин Гончаренко

Доброго дня Олег.

Так вам потрібно звернутися до юриста для написання заяви. Ось строки досудового слідства.Частина перша статті 219 в редакції Законів № 2147-VIII від 03.10.2017 , № 2617-VIII від 22.11.2018 }

2. Строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру становить:

1) дванадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину;

2) вісімнадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину.

{Частина друга статті 219 в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018 }

3. З дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене:

1) протягом сімдесяти двох годин - у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або затримання особи в порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298 - 2 цього Кодексу;

2) протягом двадцяти діб - у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку у випадках, якщо підозрюваний не визнає вину або необхідності проведення додаткових слідчих (розшукових) дій, або вчинення кримінального проступку неповнолітнім;

3) протягом одного місяця - у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку, якщо особою заявлено клопотання про проведення експертизи у випадку, передбаченому частиною другою статті 298 - 4 цього Кодексу;

4) протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

{Частина статті 219 в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018 }

4. Строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 цього Кодексу. При цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати:

1) одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку у випадках, передбачених пунктами 1 і 2 частини третьої цієї статті;

2) шести місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні нетяжкого злочину;

3) дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.

{Частина статті 219 в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018 }

5. Строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею.

Строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до дня її скасування слідчим суддею включається у строки, передбачені цією статтею.

{Частина статті 219 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1950-VIII від 16.03.2017 ; в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 - зміни не мають зворотньої дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін - див. пункт 4 § 2 розділу 4 Закону }

6. Загальний строк досудового розслідування при об’єднанні кримінальних проваджень у порядку, передбаченому статтею 217 цього Кодексу, визначається:

1) у провадженнях, які розслідувалися в один проміжок часу, - шляхом поглинання меншого строку більшим;

2) у провадженнях, які розслідувалися в різні проміжки часу, - шляхом додавання строків досудового розслідування по кожному із таких проваджень, які не пересікаються, в межах строків досудового розслідування злочину, який передбачає найбільш тривалий строк досудового розслідування з урахуванням можливості його продовження, передбаченої частиною другою цієї статті.

{Статтю 219 доповнено частиною згідно із Законом № 1950-VIII від 16.03.2017 }

7. Обрахований відповідно до частини четвертої цієї статті загальний строк досудового розслідування в об’єднаному кримінальному провадженні визначається прокурором, зазначеним у частині четвертій статті 295 цього Кодексу, про що ним виноситься відповідна постанова. У разі необхідності одночасно з обрахуванням загального строку в об’єднаному кримінальному провадженні може бути вирішено питання його продовження.

{Статтю 219 доповнено частиною згідно із Законом № 1950-VIII від 16.03.2017 }

Доброго дня, Шановний Олег., на ваше запитання доповідаю наступне:

Моя рекомендація в цьому випадку,:

До Висновку МСЕК обов'язково додається акт обстеження. А також якщо ви маєте інвалідність у вас повинні бути і інші документи що підтверджують діагноз це може бути епікріз і т.д. Надайте копії цих документів для підтвердження інвалідності.

ТАКОЖ РЕКОМЕНДУЄТЬСЯ ПРИ ПЕРЕТЕНІ КОРДОНУ МАТИ З СОБОЮ НЕ ТІЛЬКИ ВИСНОВОК МСЕК А І АКТ ОБСТЕЖЕННЯ.

ЯКЩО У ВАС БУЛО ЗАТРИМАНО І ВИЛУЧИЛИ ВИСНОВОК ТО ВИ МАЄТЕ ПРАВО НА БЕЗКОШТОВНОГО АДВОКАТА ЗАТЕЛЕФОНУЙТЕ ЗА НОМЕРОМ 0 800 213 103

Для детальної консультації натискайте кнопку звернутися.