Что нужно для того, чтобы в Украине не платить налог, будучи ФОП-ом в Грузии?

Добрый день, Павел,

Более подробную информацию о налогах в Грузии лучше получить у налоговых юристов Грузии.

В соотношении налоговых обязательств в Украине, ваше обязательство определяется Налоговым кодексом Украины, который делает акцент не на количестве дней (только), а на установлении более тесных связей с конкретной страной.

Если вы стали резидентом Грузии (имеете там место постоянного проживания), стали ФОП Грузии и ведете там экономическую деятельность, получаете доход в грузинский банк, то вы не ведете деятельность в Украине. Значит можете не платить в Украине налог и закрыть ФОП.

Если остаются вопросы, нажимайте кнопку "Звернутись".

Удачи вам

Доброго дня, Павле!

Щоб легально працювати в Грузії, треба зареєструвати себе як приватного підприємця. Для цього варто прийти в Будинок юстиції та подати відповідну заявку. З документів потрібен тільки закордонний паспорт. В Будинку юстиції є електронна черга, достатня кількість операторів, тому все відбувається досить швидко. Оформлення заявки займає 20–30 хвилин.

Туди варто прийти з перекладачем, щоб мати змогу прочитати та підписати документи (або потрібно знати грузинську мову). Також треба знайти людину з пропискою в Грузії — довірену особу, яка підпише документ, що на її адресу можна оформити приватне підприємство (записати як юридичну адресу). Юридично на цю людину не накладають жодних зобов’язань, які могли б «відлякувати» її від підпису. На юридичну адресу лише надходять листи від податкової. Зазвичай на це погоджуються власники квартири, яку ви орендуєте.

Заявку в Будинку юстиції розглядають недовго, кілька днів. Того самого дня, коли подаєте заявку, можна йти в банк, щоб відкрити рахунок.

Далі треба йти у податкову і там реєструвати бізнес . За видом це може бути «мікробізнес», «малий бізнес» (або мінібізнес) чи просто «бізнес». Щоб на оформленого «індивідуального підприємця» відкрити «мінібізнес», потрібно чекати місяць.

Реєстрація в податковій та відкриття банківського рахунку

«Мікробізнес» має давати дохід до 30 000 ларі на рік (приблизно $10 000). Якщо приватний підприємець не переходить за цей поріг, то взагалі не платить податків.

«Мінібізнес» — це дохід від 30 000 до 500 000 ларі на рік (приблизно $10–160 тис.). Зазвичай IT-фрилансери входять у цю категорію. Такі приватні підприємці сплачують єдиний податок — 1% від доходу. Щоправда, тут є нюанс: після порогу в 100 000 ларі на рік індивідуальний підприємець стає платником ПДВ (18%). Та якщо ви працюєте на замовника поза Грузією і ваша діяльність є в переліку напрямів, що звільнені від сплати ПДВ — тоді працює лише ліміт у 500 000 ларі на рік (послуги ІТ-спеціалістів якраз входять до тих напрямів, що звільнені від сплати ПДВ).

Просто «бізнес» — це підприємці, що мають рівень доходів вищий за 500 000 ларі на рік.

Для реєстрації себе як приватного підприємця треба відкрити рахунок у грузинському банку. Тут є момент: не в кожному банку погоджуються відкривати рахунки не громадянам Грузії. При цьому працівники установи не зобов’язані пояснювати, чому відмовляють вам у відкритті рахунку. Це пов’язано з тим, що в кожному банку свій рівень дотримання норм (чи гарантування) того, що особа, яка відкриває рахунок, не вестиме фіктивну діяльність.

У банку треба заповнити анкету. В ній загалом стандартні питання. Але ці питання з банківської сфери, можна в чомусь не розібратися. Думаю, тут є сенс проконсультуватися з фахівцем або найняти бухгалтера, який знає грузинську і допоможе з анкетою. В перший банк (Bank of Georgia) я пішов сам, там мені відмовили. У другий (TBC Bank) вже звернувся з бухгалтером, тут мені рахунок відкрили. Фахівця знайшов просто — на дошці оголошень у Батумі.

Рахунок для приватних підприємців завжди відкривають мультивалютний — одразу на долар, євро і ларі. Єдине, якщо всередині країни ви переказуєте комусь гроші в доларах, то треба платити за операцію дорожче, бо це іноземна валюта. Якщо ви знаєте IBAN українського рахунку, куди вам треба переказувати гроші — їх можна переслати з грузинського рахунку без проблем. Також маю успішний досвід оплати послуг в Німеччині з мого грузинського рахунку, теж за IBAN.

У Грузії є компанії, що займаються «пакетним» оформленням приватних підприємців і великого бізнесу. Вони усе роблять самі, а ще проводять платні тренінги про те, як вести податкові документи. Реєструватися через компанію дорожче, можна самостійно з усім розібратися і для допомоги знайти місцевого бухгалтера — так вийде дешевше.

Перший крок до легалізації — заявка в Будинку юстиції

Щоб легально працювати в Грузії, треба зареєструвати себе як приватного підприємця. Для цього варто прийти в Будинок юстиції та подати відповідну заявку. З документів потрібен тільки закордонний паспорт. В Будинку юстиції є електронна черга, достатня кількість операторів, тому все відбувається досить швидко. Оформлення заявки у мене зайняло 20–30 хвилин. Щоправда, тепер, під час пандемії, треба ще завчасно зареєструватися на візит в Будинок юстиції.

Туди варто прийти з перекладачем, щоб мати змогу прочитати та підписати документи (або потрібно знати грузинську мову). Також треба знайти людину з пропискою в Грузії — довірену особу, яка підпише документ, що на її адресу можна оформити приватне підприємство (записати як юридичну адресу). Юридично на цю людину не накладають жодних зобов’язань, які могли б «відлякувати» її від підпису. На юридичну адресу лише надходять листи від податкової. Зазвичай на це погоджуються власники квартири, яку ви орендуєте.

Заявку в Будинку юстиції розглядають недовго, кілька днів. Того самого дня, коли подаєте заявку, можна йти в банк, щоб відкрити рахунок.

Далі вирушаємо у податкову і там реєструємо бізнес (на жаль, вже не пам’ятаю, чи в податкову можна йти відразу, чи треба дочекатися відповіді на заявку в Будинку юстиції). За видом це може бути «мікробізнес», «малий бізнес» (або мінібізнес) чи просто «бізнес». Щоб на оформленого «індивідуального підприємця» відкрити «мінібізнес», потрібно чекати місяць.

Реєстрація в податковій та відкриття банківського рахунку

«Мікробізнес» має давати дохід до 30 000 ларі на рік (приблизно $10 000). Якщо приватний підприємець не переходить за цей поріг, то взагалі не платить податків.

«Мінібізнес» — це дохід від 30 000 до 500 000 ларі на рік (приблизно $10–160 тис.). Зазвичай IT-фрилансери входять у цю категорію. Такі приватні підприємці сплачують єдиний податок — 1% від доходу. Щоправда, тут є нюанс: після порогу в 100 000 ларі на рік індивідуальний підприємець стає платником ПДВ (18%). Та якщо ви працюєте на замовника поза Грузією і ваша діяльність є в переліку напрямів, що звільнені від сплати ПДВ — тоді працює лише ліміт у 500 000 ларі на рік (послуги ІТ-спеціалістів якраз входять до тих напрямів, що звільнені від сплати ПДВ).

Просто «бізнес» — це підприємці, що мають рівень доходів вищий за 500 000 ларі на рік.

Для реєстрації себе як приватного підприємця треба відкрити рахунок у грузинському банку. Тут є момент: не в кожному банку погоджуються відкривати рахунки не громадянам Грузії. При цьому працівники установи не зобов’язані пояснювати, чому відмовляють вам у відкритті рахунку. Це пов’язано з тим, що в кожному банку свій рівень дотримання норм (чи гарантування) того, що особа, яка відкриває рахунок, не вестиме фіктивну діяльність.

У банку треба заповнити анкету. В ній загалом стандартні питання. Але ці питання з банківської сфери, можна в чомусь не розібратися. Думаю, тут є сенс проконсультуватися з фахівцем або найняти бухгалтера, який знає грузинську і допоможе з анкетою. В перший банк (Bank of Georgia) я пішов сам, там мені відмовили. У другий (TBC Bank) вже звернувся з бухгалтером, тут мені рахунок відкрили. Фахівця знайшов просто — на дошці оголошень у Батумі.

Рахунок для приватних підприємців завжди відкривають мультивалютний — одразу на долар, євро і ларі. Єдине, якщо всередині країни ви переказуєте комусь гроші в доларах, то треба платити за операцію дорожче, бо це іноземна валюта. Якщо ви знаєте IBAN українського рахунку, куди вам треба переказувати гроші — їх можна переслати з грузинського рахунку без проблем. Також маю успішний досвід оплати послуг в Німеччині з мого грузинського рахунку, теж за IBAN.

У Грузії є компанії, що займаються «пакетним» оформленням приватних підприємців і великого бізнесу. Вони усе роблять самі, а ще проводять платні тренінги про те, як вести податкові документи. Реєструватися через компанію дорожче, можна самостійно з усім розібратися і для допомоги знайти місцевого бухгалтера — так вийде дешевше.Батумський бульвар

Витрати для реєстрації приватного підприємця

На оформлення себе як приватного підприємця я витратив не більше як 100 ларі (приблизно 880 грн). Ця сума охоплює все, разом із гонораром бухгалтеру. 30 чи 50 ларі треба заплатити в Будинку юстиції і близько 20 ларі у податковій. Великих сум для цього не потрібно.

Якщо хтось дуже поспішає, може заплатити за послуги в Будинку юстиції більше, і документи оформлять у 2–3 рази швидше. Зазвичай у цьому є потреба, якщо людина приїхала на тиждень у Грузію, щоб оформити бізнес, і далі кудись їде. До речі, в Грузії можна й віддалено оформити компанію, не приїжджаючи сюди. Переважно цим займаються компанії-посередники. Але простіше й дешевше все-таки приїхати.

Щомісяця я плачу гонорар бухгалтеру — $30. Рівень зарплат у Грузії нижчий, ніж в Україні. Та для тих операцій, які він робить, цієї суми достатньо: щомісяця він лише оформляє податкову декларацію. В декларації фіксується прихід грошей на мій рахунок в банку. Річної декларації тут немає. Розділення на окремі звіти: у пенсійний фонд, ще кудись — також немає. В грузинській податковій уся інформація ведеться суто грузинською, тому цю роботу мені простіше делегувати.

Дозвіл на тимчасове проживання

Загалом Грузія — дуже гостинна країна. З України сюди можна приїхати в ролі туриста і перебувати тут 365 днів без візи й певних дозволів. Далі варто спробувати оформити дозвіл на тимчасове проживання. Він діє від 6 до 12 місяців — у кращому випадку ту саму кількість днів, що й для туриста. Але юридично це правильно.

Та є нюанс: щоб отримати дозвіл на проживання, ви вже маєте бути приватним підприємцем у Грузії та показувати прибуток у податковій системі країни від пів року. По суті, це і буде причиною видачі посвідки на проживання. Щоб гарантовано отримати дозвіл, рівень доходу має бути не меншим як 50 000 ларі (близько $16 000) на рік. Крім того, на момент подачі заявки ви маєте юридично легально перебувати в Грузії. Заявку треба подавати більш ніж за 40 днів до закінчення терміну легального перебування в країні. Якщо ви прострочили річний термін перебування (як турист), дозвіл на тимчасове проживання не отримаєте.

Думаю, що важливу роль відіграє і громадянство людини, яка хоче отримати дозвіл на тимчасове проживання. З Україною в Грузії непогані дипломатичні відносини (хоча, здається, протягом останніх двох років почали псуватися), тому є хороші шанси отримати дозвіл.

Через пандемію в Грузії тимчасово змінювалися правила: до 1 червня цього року людей, які прострочили термін перебування, не депортували та не накладали штрафних санкцій. Але дозвіл на тимчасове проживання у таких випадках все одно не давали. З 1 червня — штрафують знову.

Заявка на оформлення дозволу на тимчасове проживання коштує 210 ларі (1800 гривень) — якщо термін оформлення 30 днів, 330 ларі — за 20 днів і 410 ларі — за 10 днів. Якщо вам відмовили надати посвідку на проживання, гроші за заявку не повертають. Та загалом не завжди фрилансери оформляють дозволи на тимчасове проживання. Часто працюють і живуть тут просто як туристи. Найбільш популярний спосіб оновити легальний термін перебування в Грузії — злітати в Київ (або в Стамбул) на відпочинок. Повернутися можна в той самий день, але вже з’явиться право перебувати в Грузії наступні 365 днів.

Корисні сайти:

• Revenue Service — централізований ресурс, де можна онлайн подавати заявки, робити запити (наприклад, подати заяву на оформлення посвідки на проживання).
• Public Service Hall — сайт Будинку юстиції.
• Путеводители Романа Мироненко — інтерактивна мапа цікавих місць, купа іншої корисної інформації (та, на жаль, російською).
• flatsinbatumi.com — сайт мого бухгалтера (зверстаний не дуже добре, але корисна інформація в ньому є).
• mygpi.ge — сайт страхової компанії.
• stopcov.ge — статистика щодо захворювання на COVID-19 (вона реальна і ретельно ведеться).

Виникнуть питання, тисніть кнопку "звернутись" біля мого фото!

Добрый день Павел.

Вам проще закрыть ФОП в Украине чтобы не было никаких вопросов у налоговой. Затем в случае необходимости Вы сможете быстро вновь открыть ФОП в Украине. Если же ФОП в Украине необходимо сохранить, то на время военного положения ФОП 1 и 2 группы могут не платить единый налог. Единый социальный взнос за себя могут не платить все ФОП вне зависимости от группы. За наемных работников ЕСВ нужно платить.

Добрый день!

Советую обратиться в Налоговый орган Грузии и получить справку о том, что вы являетесь их резидентом С УЧЕТОМ СОГЛАШЕНИЯ МЕЖДУ УКРАИНОЙ И ГРУЗИЕЙ.

В случае претензий к Вам со стороны Украины вопросов к Вам не будет.

При возникновении дополнительных вопросов нажимайте кнопку "Обратиться". Буду рад помочь.

Павло!

На доповнення до моєї відповіді дещо про подвійне оподаткування... Це я писав для іншого клієнта і на інше питання, але смисл відповіді збігається.

Коли виникає необхідність платити податки?

Так чи інакше, а податки сплачують всі. За офіційно працевлаштованих, податки платить роботодавець (податковий агент), а ФОПи та самозайняті особи сплачують їх самостійно.

Але цей обов’язок стосується не лише українців. Податки в Україні сплачують й іноземці, які тут працевлаштовані або постійно проживають. Цей обов’язок поширюється також на тих іноземців, які отримують доходи не в Україні від своїх роботодавців, проте які проживають тут тривалий час.

Аналогічно це правило поширюється й на українців, які виїхали за кордон: обов’язок платити податки у приймаючій державі виникає навіть без зміни громадянства чи отримання будь-якого іншого статусу у новій країні проживання.

"У цьому контексті існує два незалежних один від одного поняття: громадянство та податкове резидентство. Якщо людина виїхала, наприклад, до Польщі, то вона може стати податковим резидентом цієї країни навіть без отримання там громадянства.

Відтак, у неї може виникнути обов’язок сплачувати там податки навіть з отриманих в Україні доходів, з яких вже сплатили податки до українського бюджету.

Що таке податкове резидентство?

Простими словами, податкове резидентство – це статус особи, яка проживає у певній країні, що передбачає обов’язок саме у цій країні сплачувати податки з усіх доходів.

"Загальний принцип податкового резидентства передбачає, що всі резиденти країни підлягають у ній оподаткуванню стосовно абсолютно всіх своїх доходів – як тих, що отримуються на території цієї країни, так і за її межами", – пояснює керуючий партнер адвокатського об’єднання "Місечко та партнери" Володимир Місечко.

Отже, отримавши статус податкового резидента, українські біженці за кордоном повинні сплачувати податки до бюджету приймаючої сторони навіть зі своїх зарплат, навіть якщо, з них вже сплачено податки в Україні.

Це ж саме стосується доходів ФОПів та самозайнятих осіб: якщо джерело їхнього доходу в Україні, а самі вони проживають за кордоном, то крім сплаченого єдиного податку вони повинні заплатити податок на дохід у країні проживання.

Коли особа отримує статус податкового резидента?

У різних країнах світу статус податкового резидента настає за різних умов. Найпоширеніша з них – проживання у приймаючій країні протягом тривалого періоду. Як правило, пів року або 183 дні.

"У більшості країн першою підставою для набуття податкового резидентства є наявність власного або орендованого житла, в якому особа зазвичай проживає.

Якщо таке житло є у двох країнах, тоді визначення податкового резидентства особи проводиться на основі інших критеріїв, і до них відносяться тісні сімейні та економічні зв’язки, знаходження в країні понад 183 календарних дні, громадянство та інше", – зазначає керуюча партнерка юридичної компанії GLS Ольга Черевко.

Важливим критерієм, за яким особа отримує статус податкового резидента, є наявність так званого "центру життєвих чи економічних інтересів" у певній країні. Забігаючи наперед, якщо центр ваших економічних інтересів знаходиться в Україні, то, як правило, це є достатньою підставою для того, аби не платити податки з доходів за кордоном.

"Центр життєвих інтересів може охоплювати різноманітні аспекти – від кількості днів перебування в країні, володіння майном, наявності роботи до відвідування школи чи дитсадка дітьми, чи відвідування спортивного залу. Де центр життєвих інтересів, там і сплата податків", – пояснюють юристи Європейської бізнес асоціації.

Центр економічних інтересів у особи виникає у тій країні, до якої вона найбільш тісно прив’язана як економічно, так і соціально.

Як правило, центр економічних інтересів особи знаходиться у тій країні, де вона має:

⇒ постійне місце проживання;

⇒ офіційне місце роботи;

⇒ зареєстрований бізнес (чи ФОП);

⇒ відкриті банківські рахунки;

⇒ регулярну сплату податків та комунальних платежів;

⇒ тісні родинні зв’язки;

⇒ місце, у якому постійно навчається неповнолітня дитина цієї особи (садочок, школа чи ВНЗ);

⇒ абонементи до спортзалів, басейнів, секцій тощо.

На скільки більше доведеться заплатити?

Звання податкового резидента однієї з європейських країн може дорого обійтися українським переселенцям, адже з усіх доходів їм доведеться заплатити доволі великі податки.

Порівняно з країнами Західної Європи, українські ставки податків доволі посередні. Так, з отриманої в Україні зарплати до державного та місцевого бюджетів сплачується 18% податку на доходи фізичних осіб та 1,5% військового збору. Додатково роботодавець сплачує 22% ЄСВ.

У західних країнах фізичні особи сплачують набагато вищі податки, розмір яких може перевищувати половину доходу. Варто зазначити, що у більшості країн ЄС діє прогресивна система оподаткування. Тобто, чим меншим є розмір отриманого доходу, тим меншою є ставка податку, яка до нього застосовується

Проте, навіть застосування знижених ставок податків до відносно невеликих в масштабах країн ЄС доходів все одно є додатковим тягарем для бюджету українського переселенця. У разі ж, якщо особа проігнорує вимоги податкової про сплату податків, то у ЄС їй загрожують штрафи та навіть кримінальна відповідальність.

Як іноземні податкові стягуватимуть податки?

Українці, які перебувають за кордоном вже понад 183 дні можуть навіть не знати про те, що іноземний податковий орган визначив їх податковими резидентами своєї країни. Все тому, що податковий період, за який необхідно буде здійснювати сплату податків, у більшості країн прирівнюється до року.

Іншими словами, про необхідність сплачувати податки в іншій державі людина може дізнатися вже у 2023 році, на етапі, коли місцевий податковий орган виставить їй претензію на погашення податкового боргу.

Тож не дивно, що наразі нічого не відомо про випадки подвійного оподаткування доходів українців, які виїхали за кордон на початку великої війни, попри те, що 183 дні їхнього перебування у новій країні вже минули.

"Необхідність оскаржувати своє податкове резидентство в українських біженців виникне лише під час податкових спорів щодо нарахованих податків. Поки що у нашій юридичній практиці таких кейсів не було", – зазначає Віталій Смердов.

Крім цього, в іноземних податкових органів небагато способів дізнатися про доходи українців, на які можна нарахувати податки. Особливо коли джерело цих доходів – зарплати від українських роботодавців, які надходять на рахунки в українських банках.

Звідки іноземна податкова знає про доходи українців?

Доходи, про які іноземні податківці точно матимуть повну інформацію та на які нарахують податки, як правило, включають доходи від продажу українцями свого майна за кордоном.

Якщо, наприклад, біженець продає автомобіль в країні перебування, інформацію про угоду податкові органи можуть отримати від реєстраційних центрів, де проходить оформлення. Або від нотаріуса, якщо угода підлягає нотаріальному посвідченню.

Інформація щодо зарплат, які біженці отримують від українських роботодавців на рахунки у вітчизняних банках для іноземних податкових органів не доступна. Щоб нарахувати на ці доходи свої податки їм потрібно отримати таку інформацію з України. І на цьому напрямку нещодавно відбулися важливі зміни, які можуть ускладнити життя переселенцям.

Як уникнути подвійного оподаткування своїх доходів за кордоном?

Аби двічі не сплачувати податки юристи рекомендують українським біженцям спочатку визначитися для себе, де вони планують надалі жити. Виходячи з цього й потрібно буде відстоювати своє податкове резидентство у тій чи іншій країні.

Якщо вибір впаде на приймаючу країну, то найпростішим способом не сплачувати податки в Україні є працевлаштування на новому місці роботи у новій країні чи переоформлення там свого бізнесу. Під час останнього не варто забувати, що український ФОП чи підприємство потрібно офіційно закрити, погасивши всі борги зі сплати ЄСВ та єдиного податку, та подавши відповідні декларації.

Якщо ж вибір впаде на користь податкового резидентства України, то найпростішим способом не потрапити під податковий контроль іншої країни є переїзд. Так, якщо змінювати країну свого тимчасового перебування кожні пів року, то іноземні податкові органи не зможуть претендувати на стягнення з неї податків.

Але варіант з переїздами підходить далеко не всім. Відтак, для того, аби відстояти своє українське податкове резидентство потрібно вступати у суперечку з податковими органами приймаючої країни. Для цього юристи рекомендують підготуватися заздалегідь та вже збирати докази наявності центру економічних інтересів в Україні.

Серед них можуть бути:

⇒ довідка про сплату податків в Україні;

⇒ сертифікат податкового резидента України (невдовзі буде доступна в електронному вигляді);

⇒ актуальне місце реєстрації (прописка) в Україні;

⇒ докази про наявність працюючого ФОПа, зареєстрованого в Україні (документи щодо реєстрації ФОПа та податкові декларації);

⇒ довідки про наявність актуальних рахунків в українських банках;

⇒ довідки щодо відвідування дитиною особи навчальних закладів в Україні;

⇒ квитанції про сплату комунальних платежів тощо.

Будуть питання, тисніть кнопку звернутись біля мене.

Доброго дня, Павло!

Почну з того, що питання визначення статусу податкового резидента врегульовано:

• Податковим кодексом України (далі - ПКУ) та
• Чинними в Україні міжнародними конвенціями про уникнення подвійного оподаткування.

Конвенція між Урядом України і Урядом Грузії про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доход і на майно (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/268_035#Text):

Стаття 4

Резидент

1. При застосуванні цієї Конвенції вираз "резидент однієї Договірної Держави" означає особу, яка за законодавством цієї Держави підлягає оподаткуванню в ній на підставі місця проживання, постійного місця перебування, місця знаходження керівного органу або місця реєстрації, або іншого аналогічного критерію. Цей термін, разом з тим, не включає особу, яка підлягає оподаткуванню в цій Державі, тільки якщо ця особа одержує доходи з джерел в цій Державі або стосовно майна, що в ній знаходиться.

2. У випадку, коли відповідно до положень пункту 1 цієї статті фізична особа є резидентом обох Договірних Держав, її становище визначається відповідно до таких правил:

а) вона вважається резидентом Договірної Держави, де вона має постійне житло. Якщо вона має постійне житло в обох Договірних Державах, вона вважається резидентом тієї Держави, де вона має більш тісні особисті й економічні зв'язки (центр життєвих інтересів);

b) у разі, коли Договірна Держава, в якій вона має центр життєвих інтересів, не може бути визначена або коли вона не має постійного житла в жодній з Договірних Держав, вона вважається резидентом тієї Договірної Держави, де вона звичайно проживає;

c) якщо вона звичайно проживає в обох Договірних Державах або коли вона звичайно не проживає в жодній з них, вона вважається резидентом тієї Держави, національною особою якої вона є;

d) якщо вона може бути визнана обома Договірними Державами у відповідності до законодавства кожної з Держав її національною особою або коли вона не є національною особою жодної з них, компетентні органи Договірних Держав вирішують питання оподаткування такого резидента за взаємною згодою.

3. У випадку, коли відповідно до положень пункту 1 цієї статті особа, що не є фізичною особою, є резидентом обох Договірних Держав, вона вважається резидентом Договірної Держави, де розміщений її фактичний керівний орган.

Стаття 24 Усунення подвійного оподаткування

1. З урахуванням положень законодавства України, що стосується звільнення податку, сплаченого на території за межами України (які не будуть суперечити головним принципам цього пункту), на податок, сплачуваний за законодавством Грузії, та відповідно до цієї Конвенції прямо або шляхом вирахування з прибутку, доходів або майна, що підлягає оподаткуванню із джерел в Грузії, буде робитись знижка у вигляді кредиту проти будь-якого українського податку, обчислюваного стосовно того ж прибутку, доходу або майна, стосовно яких обчислюється грузинський податок.

2. З урахуванням положень законодавства Грузії, що стосується звільнення податку, сплаченого на території за межами Грузії (які не будуть суперечити головним принципам цього пункту), на податок, сплачуваний за законодавством України, та відповідно до цієї Конвенції прямо або шляхом вирахування з прибутку, доходів або майна, що підлягає оподаткуванню, із джерел в Україні, буде робитись знижка у вигляді кредиту проти будь-якого грузинського податку, обчислюваного стосовно того ж прибутку, доходу або майна, стосовно яких обчислюється український податок.

3. Ці вирахування в будь-якому випадку не повинні перевищувати тієї частини податку з доходу або майна, як було підраховано до надання вирахування, яка стосується доходу або майна, які можуть оподатковуватись у цій другій Державі, залежно від обставин.

4. Якщо відповідно до будь-якого положення цієї Конвенції одержуваний доход або майно резидента Договірної Держави звільнено від податку в цій Державі, ця Держава може, незважаючи на це, при підрахунку суми оподаткування на частину доходу або майна цього резидента, що залишилась, взяти до уваги звільнений доход або майно.

5. Для цілей пунктів 1 і 2 цієї статті прибуток, доход і приріст вартості нерухомого майна, що належать резиденту Договірної Держави, які можуть оподатковуватись у другій Договірній Державі відповідно до цієї Конвенції, будуть вважатись такими, що виникають із джерел у цій другій Договірній Державі.

Податковий кодекс України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17):

Стаття 162. Платники податку

162.1. Платниками податку є:

162.1.1. фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;

162.1.2. фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Стаття 163. Об'єкт оподаткування

163.1. Об'єктом оподаткування резидента є:

163.1.1. загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;

163.1.2. доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання);

163.1.3. іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Стаття 14. Визначення понять

14.1. У цьому Кодексі поняття вживаються в такому значенні:

14.1.213. резиденти - це:

а) юридичні особи та їх відокремлені особи, які утворені та провадять свою діяльність відповідно до законодавства України з місцезнаходженням як на її території, так і за її межами;

б) дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва України за кордоном, які мають дипломатичні привілеї та імунітет;

в) фізична особа - резидент - фізична особа, яка має місце проживання в Україні.

У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв'язки (центр життєвих інтересів) в Україні. У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від'їзду) протягом періоду або періодів податкового року.

ВИСНОВКИ: податки від доходів (як з джерела їх походження в Україні, так і іноземних), отримананих Вами на ваш підприємницький рахунок в Україні, Ви будете сплачувати лише в Україні. Якщо відкриєте ФОП в Грузії, то податки з цих доходів будете сплачувати саме в Грузії.

Тобто, Ви можете мати 2 відкритих ФОП: в Україні та в Грузії. Однак, якщо весь цей час Ви не плануєте вести діяльність як український ФОП, то раджу його взагалі закрити (зробити це можна онлайн https://diia.gov.ua/services/zakrittya-fop). Справа в тому, що навіть в разі відсутності доходу потрібно подавати звітність по ЄСВ та ЄП до податкової. А закриття українського ФОП убереже Вас від цього, а якщо знову виникне потребу так само онлайн (https://diia.gov.ua/services/reyestraciya-fop) зможете його відкрити. Це справа 5 хвилин.

Якщо буде потрібна моя допомога, звертайтеся через кнопку "Звернутися".

При зверненні вказуйте свій e-mail, по якому з Вами можна зв'язатися.

ВСЬОГО НАЙКРАЩОГО!

Доброго дня!

Фізичні особи, що є громадянами України та працюють, тимчасово або постійно за кордоном, повинні декларувати доходи, отримані як із джерел в Україні, так і іноземні доходи.

Платник податку може зменшити суму річного податкового зобов'язання на суму податків, сплачених за кордоном, згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.

Перелік діючих міжнародних договорів про усунення подвійного оподаткування розміщено на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України http://sfs.gov.ua/ у розділі «Діяльність» у рубриці «міжнародне співробітництво».

Для одержання права на зарахування податків, сплачених за межами України, платник зобов'язаний одержати від державного органу країни, де був отриманий дохід (прибуток), уповноваженого стягувати такий податок, довідку про суму сплаченого податку, а також про базу та/або об'єкт оподатковування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, у відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено діючими міжнародними договорами України.

Сума податку з іноземного доходу платника податку - резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника податку відповідно до законодавства України.

СПОЧАТКУ ВАМ ПОТРІБНО ЗНАТИ ЧИ СПЛАЧУЄ ВАША КОМПАНІЯ ЗА ВАС ПОДАТКИ за кордоном і перевірити че є договір на сайті вказаний вище

також ознайомтесь - https://kherson.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/4469...

Між Урядом України та Урядами інших іноземних держав діють міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування.

ДПС України листом від 04.02.2020 р. № 1852/7/99-00-09-02-02-07 повідомила: за інформацією, одержаною від Міністерства закордонних справ України, станом на 01.01.2020 р. набрали чинності міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування з:

Австрією (20.05.1999 р.), Азербайджаном (03.07.2000 р.), Алжиром (01.07.2004 р.), Бельгією (25.02.1999 р.), Білоруссю (30.01.1995 р.), Болгарією (03.10.1997 р.), Бразилією (26.04.2006 р.), Великою Британією (11.08.1993 р., зі змінами 05.12.2019 р.), В’єтнамом (19.11.1996 р.), Вірменією (19.11.1996 р.), Грецією (26.09.2003 р.), Грузією (01.04.1999 р.), Данією (21.08.1996 р.), Єгиптом (27.02.2002 р.), Естонією (24.12.1996 р.), Ізраїлем (20.04.2006 р.), Індією (31.10.2001 р.), Індонезією (09.11.1998 р.), Іраном (21.07.2001 р.), Ірландією (17.08.2015 р.), Ісландією (09.10.2008 р.), Італією (25.02.2003 р.), Йорданією (23.10.2008 р.), Казахстаном (14.04.1997 р.), Канадою (22.08.1996 р.), Катаром (09.04.2019 р.), Кіпром (07.08.2013 р., зі змінами 28.11.2019 р.), Киргизстаном (01.05.1999 р.), Китаєм (18.10.1996 р.), Кореєю (19.03.2002 р.), Кувейтом (22.02.2004 р.), Латвією (21.11.1996 р.), Ліваном (06.09.2003 р.), Лівією (31.01.2010 р.), Литвою (25.12.1997 р.), Люксембургом (18.04.2017 р.), Македонією (23.11.1998 р.), Мальтою (28.08.2017 р.), Марокко (30.03.2009 р.), Мексикою (06.12.2012 р.), Молдовою (27.05.1996 р.), Монголією (03.11.2006 р.), Нідерландами (02.11.1996 р.), Німеччиною (04.10.1996 р.), Норвегією (18.09.1996 р.), Об’єднаними Арабськими Еміратами (09.03.2004 р.), Пакистаном (30.06.2011 р.), Південно-Африканською Республікою (23.12.2004), Польщею (11.03.1994), Португалією (11.03.2002), Росією (03.08.1999), Румунією (17.11.1997 р.), Саудівською Аравією (01.12.2012 р.), Сінгапуром (18.12.2009 р.), Сирією (04.05.2004 р.), Словаччиною (22.11.1996 р.), Словенією (25.04.2007 р.), Сполученими Штатами Америки (05.06.2000 р.), Таджикистаном (01.06.2003 р.), Таїландом (24.11.2004 р.), Туреччиною (29.04.1998 р.), Туркменістаном (21.10.1999 р.), Угорщиною (24.06.1996 р.), Узбекистаном (25.07.1995 р.), Фінляндією (14.02.1998 р.), Францією (01.11.1999 р.), Хорватією (01.06.1999 р.), Чехією (20.04.1999 р., зі змінами 09.12.2015 р.), Швейцарією (26.02.2002 р.), Швецією (04.06.1996 р.).

З метою застосування міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування фізичних осіб України, громадяни, які отримують доходи за межами України, повинні підтвердити статус податкового резидента України.

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Павло!

Якщо все-таки вирішите не закривати ФОП в Україні, то зверніть увагу на наступне.

Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text):

У зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Верховна Рада України постановляє:

I. Внести до Податкового кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., №№ 13-17, ст. 112) такі зміни:

"9. Установити, що тимчасово, з 1 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, положення розділу XIV Податкового кодексу України застосовуються з урахуванням таких особливостей:

9.1. Фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку першої та другої групи мають право не сплачувати єдиний податок.

При цьому такими особами декларація платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця не заповнюється за період, в якому відповідно до абзацу першого цього підпункту єдиний податок не сплачувався.

9.2. Платниками єдиного податку третьої групи можуть бути фізичні особи - підприємці та юридичні особи - суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 10 мільярдів гривень.

До таких осіб не застосовується обмеження щодо кількості осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах.

9.3. Платниками єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені цим пунктом, без урахування обмежень, встановлених пунктом 291.5 статті 291 цього Кодексу, не можуть бути:

1) суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють:

діяльність з організації, проведення азартних ігор, лотерей (крім розповсюдження лотерей), парі (букмекерське парі, парі тоталізатора);

обмін іноземної валюти;

виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин);

видобуток, реалізацію корисних копалин;

2) страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів;

3) представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи, яка не є платником єдиного податку;

4) фізичні та юридичні особи - нерезиденти.

9.4. Відсоткова ставка єдиного податку для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені цим пунктом, встановлюється у розмірі 2 відсотки доходу.

9.5. Платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені цим пунктом, звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на додану вартість з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

9.6. Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені цим пунктом, є квартал.

Платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені цим пунктом, подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку за податковий (звітний) квартал із зазначенням суми помісячного доходу у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

Такі платники єдиного податку щомісяця до 15 числа сплачують авансовий внесок єдиного податку за підсумками попереднього календарного місяця.

9.7. Платники єдиного податку третьої групи розраховують суму податку за звітний квартал та здійснюють сплату задекларованих сум з урахуванням авансових внесків єдиного податку, сплачених протягом звітного кварталу.

9.8. Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платником з особливостями, встановленими цим пунктом, суб’єкт господарювання до останнього числа місяця, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву.

Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву про обрання спрощеної системи оподаткування з урахуванням особливостей оподаткування, встановлених цим пунктом, вважаються платниками єдиного податку третьої групи з дня їх державної реєстрації.

9.9. Після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України платники єдиного податку третьої групи, які на день припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України використовували особливості оподаткування, встановлені цим пунктом, з першого дня місяця, наступного за місяцем припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, втрачають право на використання особливостей оподаткування, передбачених цим пунктом, і автоматично вважаються такими, що застосовують систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування, передбачених цим пунктом.

Платник податку має право самостійно відмовитися від використання особливостей оподаткування, передбачених цим пунктом, з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому прийнято таке рішення.

Новоутворені суб’єкти господарювання, які бажають обрати спрощену систему оподаткування з урахуванням особливостей оподаткування, встановлених цим пунктом, подають заяву за загальною процедурою, передбаченою цим Кодексом.

II. Прикінцеві та перехідні положення

3. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

10) розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 2-3, ст. 11 із наступними змінами) доповнити пунктами 9-19-9-23 такого змісту:

"9-19. Тимчасово, з 1 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом дванадцяти місяців після припинення або скасування воєнного стану, особи, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, мають право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе. При цьому положення абзацу другого пункту 2 частини першої статті 7 цього Закону щодо таких періодів для таких осіб не застосовується.

При цьому такими особами розрахунок єдиного внеску у складі податкової декларації не заповнюється за період, в якому відповідно до абзацу першого цього пункту єдиний внесок не нараховувався, не обчислювався та не сплачувався.

ФОП під час воєнного стану: особливості оподаткування та звітності - https://lv.tax.gov.ua/media-ark/local-news/592038...

Звертайтесь, якщо буде потрібна допомога. Успіхів!