Задайте вопрос юристу

829 юриста готовы ответить сейчас

Ответ за ~15 минут

Задать вопрос на сайте

Военное право, 08 января 2023, вопрос №78153 150₴

"Как забронировать военнообязанных?"

Добрый день, подскажите, пожалуйста,
Постанова Кабінету Міністрів України від 04.11.2022 №1259 передбачає продовження строку відстрочки від мобілізації.
Бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють:
1) ...
2)...
3)...
4)на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Критерії та порядок, за якими здійснюється визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Я працюю в міжнародній фармацевтичній компанії яка забезпечує населення житєвво необхідними лікарськими засобами.
Підкажіть, будь ласка, чи може мене забронювати компанія без виконання військового завдання?
Також, чи володієте ви інформацією які підприємства є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, встановленні Кабінетом Міністрів України?

Ответы юристов (6)

    Айвазян Юрий Климентьевич
    33.3%
    Айвазян Юрий Климентьевич год назад

    Адвокат, г. Николаев, 32 года опыта

    Общаться в чате

    Доброго дня, Анатолію!

    Бронювання є однією з пістав щодо відсрочки від призову під час мобілізації. Це зазначено у Статті 23 ЗАКОНУ УКРАЇНИ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text), який надає вичерпний перелік категорій осіб, які можуть мати право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації:

    Зокрема в ній йдеться про наступне:

    "Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:

    заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;"

    ПИТАННЯ БРОНЮВАННЯ РЕГУЛЮЮТЬСЯ ст.ст. 24, 25 Закону України “Про мобілізацію і мобілізаційну підготовку”:

    «Стаття 24. Мета бронювання військовозобов’язаних

    Бронювання військовозобов’язаних, які перебувають у запасі, здійснюється в мирний та у воєнний час з метою забезпечення функціонування органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій в особливий період.

    Стаття 25. Організація і порядок бронювання військовозобов’язаних

    1. Бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування та на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі, якщо це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів та виконання мобілізаційних завдань (замовлень). Такі військовозобов’язані не підлягають прийняттю на службу у військовому резерві.

    {Частина перша статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1127-VII від 17.03.2014}

    2. Організація, порядок, обсяги та переліки посад і професій військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час, визначаються цим Законом, актами Президента України та Кабінету Міністрів України».

    Крім того, постановою КМУ «Деякі питання бронювання військовозобов’язаних в умовах правового режиму воєнного стану» від 03 березня 2022 № 194).

    В умовах воєнного стану військовозобов’язаних бронюють у порядку, що визначила саме Постанова № 194.

    Забронювати працівника-військовозобов’язаного мають право:

    органи державної влади, інші державні органи, ОМС підприємства, установи, організації, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі, якщо це необхідно для забезпечення функціонування державних органів та виконання мобілізаційних завдань (замовлень).

    Підстава — стаття 25 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII.

    Уряд визначив, що в умовах правового режиму воєнного стану бронювання військовозобов’язаних здійснюється за підприємствами, установами, організаціями, які задовольняють потреби Збройних Сил, інших військових формувань, населення (п. 1 Постанови № 194).

    Бронювати працівників можуть і уповноважені банки, що залучаються до роботи (здійснення операцій) в умовах особливого періоду. На них поширюється дія Постанови № 194 (п. 1 Постанови № 194).

    Що ці закони та нормативні акти означають на практиці:

    Порядок оформлення броні такий:

    Орган державної влади, інший державний орган подає Міністерству економіки пропозиції щодо бронювання військовозобов’язаних у відповідних сферах управління, галузях національної економіки, на підприємствах, в установах і організаціях та обґрунтування до них. Пропозиції треба попередньо узгодити з Мінборони. Форму для відомостей про бронювання визначає додаток до Постанови № 194 (див. Додаток).

    Подати пропозиції та обґрунтування можно у друкованій формі та/або в електронній формі (п. 2 Постанови № 194).

    Подання пропозицій.

    Органи державної влади, інші державні органи подають Мінекономіки погоджені Міністерством оборони пропозиції щодо бронювання військовозобов'язаних у відповідних сферах управління, галузях економіки, на підприємствах, в установах і організаціях за встановленою формою з відповідним обґрунтуванням.

    Підприємствам аграрного сектору рекомендовано направляти лист з пропозиціями щодо бронювання військовозобов'язаних на електронну адресу Мінагрополітики.

    Приватним підприємствам рекомендовано додавати обґрунтування виконання завдання із задоволення потреб ЗСУ, інших військових формувань, населення. Підтвердженням може бути прийняте рішення Уряду, обласних, Київської військових адміністрацій, укладений договір тощо.

    Обсяги бронювання осіб визначаються з урахуванням необхідності для виконання таким підприємством завдань із задоволення потреб Збройних Сил, інших військових формувань, населення.

    Бронювання водіїв, які здійснюють перевезення для потреб ЗСУ, інших військових формувань, а також медичних вантажів та вантажів гуманітарної допомоги, здійснюється за рішенням Мінінфраструктури або обласних, Київської міської військових адміністрацій.

    Міністерство економіки узагальнює подані пропозиції, протягом одного робочого дня ухвалює відповідне рішення та надсилає його копію Міністерству оборони, а також держоргану, що подав пропозицію. Мінекономіки вкаже в рішення строк дії відстрочки. Максимальна відстрочка — шість місяців.

    ТЦК (військомат) дізнається про бронь вже через день. Генштаб передає до ТЦК витяги з наказів Мінекономіки (п. 6 Постанови № 194).

    Отримання витягу.

    Орган державної влади, інші державні органи видають військовозобов'язаному витяг з наказу Міністерства економіки з метою підтвердження надання відстрочки від призову.

    Приклад бронювання:

    Міністерство аграрної політики та продовольства України деталізувало процедуру бронювання для підприємств, установ та організацій агропромислового виробництва. Мета бронювання в агросфері — своєчасне проведення комплексу весняно-літніх польових робіт, забезпечення виробництва сільськогосподарської продукції та продовольства, щоб задовольнити потреби ЗСУ та населення.

    Аграрні підприємства, що вже подавали документи на бронь з 03 по 07 березня, мають зробити це повторно.

    Щоб оформити бронь, аграрне підприємство надсилає до Мінагрополітики на e-mail mobagro2022@gmail.com:

    лист з пропозиціями щодо бронювання військовозобов’язаних з відповідним обґрунтуванням, електронною адресою, контактними номерами телефонів, ПІБ контактних осіб тощо за формою;

    пропозиції щодо бронювання військовозобов’язаних за визначеною формою, у форматі Excel .

    Мінагрополітики визначило формат назви файлу, який прискорить опрацювання матеріалів:

    Рік.

    Місяць.

    Число (коли подаються пропозиції).

    Скорочене найменування організації. Кількість працівників що подаються для бронювання

    Бронь підтверджується у такий спосіб:

    Держорган має видати військовозобов’язаному витяг з наказу Міністерства економіки. Цей документ підтверджує відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації та на воєнний час (п. 5 Постанови № 194).

    Анулювання броні:

    Відстрочку від призову анулюють у таких випадках:

    1) закінчення строку її дії;

    2) завершення виконання або скасування завдання підприємству щодо задоволення потреб Збройних Сил, інших військових формувань, населення;

    3) ліквідація органу державної влади, іншого державного органу, підприємства, установи, організації;

    4) звільнення військовозобов’язаного.

    У випадках 2— 4 цього пункту відстрочку анулюють таким чином. Держорган повідомляє про випадок у поданні до Мінекономіки, а міністерство за один день ухвалює відповідне рішення, надсилає його копію держоргану та Міноборони.

    Виникнуть додаткові питання, тисніть кнопку "звернутись" біля мого фото. Охоче на них відповім!

    Кирда Вячеслав Володимирович

    Вітаю, Анатолій.

    Підкажіть, будь ласка, чи може мене забронювати компанія без виконання військового завдання?

    Звичайно, зараз є можливість забронювати осіб навіть без виконання військового завдання. І керуватись для цього я раджу не постановою КМУ, а Законом України. Поки що мова йде про державні органи та органи місцевого самоврядування, але вже почали бронювати і приватні підприємства.

    ЗАКОН УКРАЇНИ

    Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію

    (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993, № 44, ст.416)

    https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text

    Стаття 25. Організація і порядок бронювання військовозобов’язаних

    1. Бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють:

    1) в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, у разі якщо це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів;

    2) на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі якщо це необхідно для виконання встановлених мобілізаційних завдань (замовлень);

    3) на підприємствах, в установах і організаціях, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань;

    4) на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Критерії та порядок, за якими здійснюється визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

    2. Військовозобов’язані, зазначені у частині першій цієї статті, не підлягають прийняттю на службу у військовому резерві.

    3. Порядок та організація бронювання, переліки посад і професій військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час, визначаються цим Законом, актами Президента України та Кабінету Міністрів України. Під час дії воєнного стану бронювання військовозобов’язаних може також здійснюватися за списком військовозобов’язаних, поданим у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку відповідним органом державної влади, іншим державним органом, органом місцевого самоврядування, підприємством, установою, організацією, зазначеними в частині першій цієї статті.

    ...

    Також, чи володієте ви інформацією які підприємства є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, встановленні Кабінетом Міністрів України?

    Конкретного переліку Ви не отримаєте, але скоро з'являть критерії, за допомогою яких можна буде визначити такі підприємства. На даний час його немає.

    Набули чинності зміни до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час.

    Про це повідомив державний секретар Міністерства аграрної політики та продовольства України Віктор Канцурак, пише пресслужба Мінагро.

    «Звертаю увагу, що розширення переліку можливостей для бронювання, крім тих, що передбачають наявність мобілізаційних завдань, почне діяти тільки після того, як буде розроблений і схвалений Урядом окремий порядок, що визначатиме ці критерії», - наголосив Віктор Канцурак.

    https://sud.ua/uk/news/ukraine/255848-kogda-nachne...

    Всього доброго! Якщо Ви хочете поспілкуватись індивідуально і випрацювати алгоритм дій, натискайте зелену кнопку Звернутися/Обратиться нижче фото! Буду радий допомогти.

    Гончаренко Константин

    Доброго дня!

    Якщо підприємство, установа, організація має право бронювати працівників, то, фактично, може забронювати будь-якого свого працівника за таких умов:

    Найманий працівник працює на підставі трудового договору або ж трудового контракту. (фізичних осіб-підприємців, що працюють на підприємство, установу, організацію на підставі цивільно-правового договору, а також гіг-спеціалістів, які працюють на підставі гіг-контракту неможливо забронювати);

    Найманий працівник є військовозобов’язаним та, відповідно, перебуває на військовому обліку (жінок, які не перебувають на військовому обліку, а також чоловіків, які зняті з військового обліку неможливо забронювати);

    Найманий працівник раніше проходив військову службу (законодавством не передбачено такої вимоги, проте у певних рішеннях було відмовлено у бронюванні з такої підстави).

    ЯК ЗАБРОНЮВАТИ ПРАЦІВНИКА ВІД МОБІЛІЗАЦІЇ?

    Процедура бронювання працівника містить кілька етапів:

    Визначити список працівників, які будуть заброньовані

    На цьому етапі потрібно визначити чи підлягає працівник бронюванню взагалі, а також визначити ті посади, задіяні на підприємстві, без яких підприємству, установі, організації буде складно функціонувати. Щоб не ризикувати отримати відмову у бронюванні найкраще обирати для бронювання такі посади, які є критичними для галузі та дефіцитними на ринку. Іноді органи державної влади спрощують вибір посад, зокрема Міністерство енергетики та вугільної промисловості України визначило перелік посад, за якими допускається бронювання на об’єктах паливно-енергетичного комплексу.

    Складення пропозиції щодо бронювання та направлення її у відповідні органи

    Після обрання працівників, які підприємство, установа, організація бажає забронювати, необхідно скласти пропозицію щодо бронювання. Звертаємо увагу, що для такої пропозиції є встановлена форма, якої обов’язково потрібно додержуватися, заповнювати потрібно усі графи такої форми.

    Крім пропозиції, необхідно також скласти супровідний лист. Він уже може бути довільної форми. У супровідному листі варто зазначити інформацію про підприємство, установу, організацію та інформацію про те, яким чином воно виконує завдання із задоволення потреб Збройних Сил, інших військових формувань, населення. За наявності до супровідного листа найкраще додавати підтверджуючі документи (ними можуть бути договори, рішення військових адміністрацій).

    Далі пропозицію та супровідний лист необхідно відправити профільним органам державної влади, залежно від сфери, у якій підприємство, установа, організація здійснює господарську діяльність. Для прикладу, с/г компанії будуть звертатися до Міністерства аграрної політики та продовольства України, айті компанії до Міністерства цифрової трансформації України, банки до Національного банку України, енергетичні компанії до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України.

    Отримавши пакет документів для бронювання, профільний орган погоджує Пропозиції із Міністерством оборони та направляє в Міністерство економіки України, яке і приймає рішення про бронювання працівників.

    Бронювання працівників та їх відстрочка від призову під час мобілізації діє протягом строку, який визначає міністерство економіки України у своєму рішенні, але не може перевищувати 6 місяців.( існуючи рішення про бронювання продовжені ,ще на 3 мвсяці)

    Підтвердженням бронювання працівників та їх відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації є витяг із Наказу Міністерства економіки України. Та посвідчення заброньованого видане тцк сп (воєнкомат)

    З повагою,

    Костянтин Гончаренко

    Крикун Сергій  Павлович
    33.3%

    Закон України " Про критичну інфраструктуру" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1882-20#Text):

    "Стаття 9. Сектори критичної інфраструктури

    1. Для організації ефективного забезпечення безпеки і стійкості критичної інфраструктури з урахуванням специфіки забезпечення окремих життєво важливих функцій та/або послуг визначаються сектори критичної інфраструктури.

    2. Для секторів критичної інфраструктури визначаються особливості реалізації державної політики у сфері захисту критичної інфраструктури. Формування та реалізацію державної політики у відповідних секторах здійснюють секторальні органи у сфері захисту критичної інфраструктури.

    Секторальні органи у сфері захисту критичної інфраструктури складають та ведуть секторальні переліки об’єктів критичної інфраструктури.

    3. Перелік секторів критичної інфраструктури та суб’єктів, відповідальних за формування та реалізацію державної політики у відповідних секторах національної системи захисту критичної інфраструктури (далі - Перелік), визначається Кабінетом Міністрів України. У разі необхідності внесення змін до Переліку Кабінет Міністрів України переглядає та змінює його виходячи з критеріїв критичності, визначених цим Законом.

    4. До життєво важливих функцій та/або послуг, порушення яких призводить до негативних наслідків для національної безпеки України, належать, зокрема:

    1) урядування та надання найважливіших публічних (адміністративних) послуг;

    2) енергозабезпечення (у тому числі постачання теплової енергії);

    3) водопостачання та водовідведення;

    4) продовольче забезпечення;

    5) охорона здоров’я;

    6) фармацевтична промисловість;

    7) виготовлення вакцин, стале функціонування біолабораторій;

    8) інформаційні послуги;

    9) електронні комунікації;

    10) фінансові послуги;

    11) транспортне забезпечення;

    12) оборона, державна безпека;

    13) правопорядок, здійснення правосуддя, тримання під вартою;

    14) цивільний захист населення та територій, служби порятунку;

    15) космічна діяльність, космічні технології та послуги;

    16) хімічна промисловість;

    17) дослідницька діяльність...

    Стаття 11. Реєстр об’єктів критичної інфраструктури

    1. Для цілей узгодження дій суб’єктів національної системи захисту критичної інфраструктури формується Реєстр об’єктів критичної інфраструктури (далі - Реєстр).

    2. Збирання, узагальнення, попередній аналіз даних щодо об’єктів критичної інфраструктури та пропозиції щодо включення таких об’єктів до Реєстру в межах визначених секторів здійснюються секторальними органами у сфері захисту критичної інфраструктури.

    3. Реєстр формується та ведеться уповноваженим органом у сфері захисту критичної інфраструктури України на основі пропозицій суб’єктів національної системи захисту критичної інфраструктури.

    4. Після включення об’єкта до Реєстру секторальні органи у сфері захисту критичної інфраструктури повідомляють про це оператора об’єкта критичної інфраструктури для забезпечення паспортизації та захисту об’єкта критичної інфраструктури відповідно до вимог цього Закону.

    5. Порядок ведення Реєстру, включення об’єктів до Реєстру, доступу та надання інформації з нього визначається Кабінетом Міністрів України.

    6. Інформація про об’єкти критичної інфраструктури, що міститься в Реєстрі, є відкритою, загальнодоступною та безоплатною, крім інформації з обмеженим доступом. Розпорядник забезпечує цілодобовий доступ до відкритої інформації Реєстру на своєму офіційному веб-сайті."

    "ПЕРЕЛІК секторів критичної інфраструктури" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1109-2020-%D0%...):

    "Сектор - ... охорона здоров'я

    Підсектор - ... фармацевтична промисловість

    Тип основної послуги - ... виробництво та постачання лікарських засобів і медичних виробів

    Секторальний орган у сфері захисту критичної інфраструктури - ... МОЗ...".

    "ПОЛОЖЕННЯ про Державну службу захисту критичної інфраструктури та забезпечення національної системи стійкості України" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/787-2022-%D0%B...):

    " 4. ДЗКІ відповідно до покладених на неї завдань:...

    5) узагальнює пропозиції суб’єктів національної системи захисту критичної інфраструктури, формує та веде Реєстр об’єктів критичної інфраструктури (далі - Реєстр);..".

    ---

    Доброї ночі, Анатолію! Керівнику Вашої компанії належить, як я вважаю, звернутись до МОЗ з питання про включення компанії до Реєстру об’єктів критичної інфраструктури. Після цього керівнику належить звернутись до КМДА про бронювання працівників компанії, процедура якої визначена порядком, наведеним колегами вище.

    Адвокат Евгений Александрович

    Добрий день, Анатолий!

    У ВАС Є ШАНС.

    ЩОДО БРОНЮВАННЯ:

    Органи державної влади, інші державні органи подають Міністерству економіки погоджені Міністерством оборони пропозиції щодо бронювання військовозобов’язаних у відповідних сферах управління, галузях національної економіки, на підприємствах, в установах і організаціях за формою згідно з додатком 1 в друкованій формі та/або в електронній формі з відповідним обґрунтуванням.

    Міністерство економіки узагальнює подані органами державної влади, іншими державними органами пропозиції щодо бронювання військовозобов’язаних і протягом одного робочого дня приймає відповідне рішення та надсилає його копію Міністерству оборони, а також зазначеним органам.

    У рішенні Міністерства економіки зазначається строк дії відстрочки, який не може перевищувати шість місяців.

    Також порядок тут:

    5_Додаток_лист_Мінекономіки (1).pdf

    6_Додаток_лист_Міноборони (1).pdf

    ВСЕ ПРО БРОНЮВАННЯ ПРАЦІВНИКІВ В ПЕРІОД МОБІЛІЗАЦІЇ ТА ВОЄННОГО СТАНУ:

    Про критичну інфраструктуру | від 16.11.2021 № 1882-IX (rada.gov.ua)

    Стаття 9. Сектори критичної інфраструктури

    1. Для організації ефективного забезпечення безпеки і стійкості критичної інфраструктури з урахуванням специфіки забезпечення окремих життєво важливих функцій та/або послуг визначаються сектори критичної інфраструктури.

    2. Для секторів критичної інфраструктури визначаються особливості реалізації державної політики у сфері захисту критичної інфраструктури. Формування та реалізацію державної політики у відповідних секторах здійснюють секторальні органи у сфері захисту критичної інфраструктури.

    Секторальні органи у сфері захисту критичної інфраструктури складають та ведуть секторальні переліки об’єктів критичної інфраструктури.

    3. Перелік секторів критичної інфраструктури та суб’єктів, відповідальних за формування та реалізацію державної політики у відповідних секторах національної системи захисту критичної інфраструктури (далі - Перелік), визначається Кабінетом Міністрів України. У разі необхідності внесення змін до Переліку Кабінет Міністрів України переглядає та змінює його виходячи з критеріїв критичності, визначених цим Законом.

    4. До життєво важливих функцій та/або послуг, порушення яких призводить до негативних наслідків для національної безпеки України, належать, зокрема:

    1) урядування та надання найважливіших публічних (адміністративних) послуг;

    2) енергозабезпечення (у тому числі постачання теплової енергії);

    3) водопостачання та водовідведення;

    4) продовольче забезпечення;

    5) охорона здоров’я;

    6) фармацевтична промисловість;

    7) виготовлення вакцин, стале функціонування біолабораторій;

    8) інформаційні послуги;

    9) електронні комунікації;

    10) фінансові послуги;

    11) транспортне забезпечення;

    12) оборона, державна безпека;

    13) правопорядок, здійснення правосуддя, тримання під вартою;

    14) цивільний захист населення та територій, служби порятунку;

    15) космічна діяльність, космічні технології та послуги;

    16) хімічна промисловість;

    17) дослідницька діяльність.

    Стаття 10. Категоризація об’єктів критичної інфраструктури

    1. Для визначення рівня вимог щодо забезпечення захисту об’єктів критичної інфраструктури відповідно до рівня їх важливості для забезпечення окремих життєво важливих функцій у межах секторів критичної інфраструктури здійснюється категоризація об’єктів критичної інфраструктури відповідно до категорій критичності, визначених цим Законом.

    2. Установлюються такі категорії критичності об’єктів критичної інфраструктури:

    1) I категорія критичності - особливо важливі об’єкти, які мають загальнодержавне значення, значний вплив на інші об’єкти критичної інфраструктури та порушення функціонування яких призведе до виникнення кризової ситуації державного значення;

    2) II категорія критичності - життєво важливі об’єкти, порушення функціонування яких призведе до виникнення кризової ситуації регіонального значення;

    3) III категорія критичності - важливі об’єкти, порушення функціонування яких призведе до виникнення кризової ситуації місцевого значення;

    4) IV категорія критичності - необхідні об’єкти, порушення функціонування яких призведе до виникнення кризової ситуації локального значення.

    3. Категоризація об’єктів критичної інфраструктури здійснюється секторальними органами у сфері захисту критичної інфраструктури відповідно до секторальної специфіки та вимог секторального законодавства.

    4. Секторальні органи разом з операторами критичної інфраструктури здійснюють категоризацію об’єктів критичної інфраструктури своїх секторів (підсекторів) критичної інфраструктури відповідно до Методики категоризації об’єктів критичної інфраструктури, що затверджується Кабінетом Міністрів України, а в банківській та фінансовій системах - Національним банком України, у сферах, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснюють державні органи, - такими державними органами.

    ЩОДО ВІДСТРОЧКИ ВІД ПРИЗОВУ ПО МОБІЛІЗАЦІЇ:

    ЗАКОН УКРАЇНИ

    Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію

    (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993, № 44, ст.416):

    Про мобілізаційну підготовк... | від 21.10.1993 № 3543-XII (rada.gov.ua)

    "Стаття 23. Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації

    Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:

    заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;...".

    ТАК, ВАМ ТРЕБА ЗВЕРНУТИСЯ ДО ТЦКСП (ВІЙСЬККОМАТУ), РАЗОМ З ТАКИМИ ДОКУМЕНТАМИ:

    - ПАСПОРТОМ ГР.УКРАЇНИ, ІДЕНТИФІКАЦІЙНИМ КОДОМ (ОРИГІНАЛИ І КОПІЇ), ТИМЧАСОВИМ ПОСВІДЧЕННЯМ, КОПІЯМИ ДОКУМЕНТІВ ЩОДО БРОНЮВАННЯ (ВИТЯГОМ З НАКАЗОМ ТОЩО),

    - ДЕ:

    1) СТАТИ НА ВІЙСЬКОВИЙ ОБЛІК (ЯКЩО ВИ НА НЬОМУ НЕ ПЕРЕБУВАЄТЕ);

    2) ПРОЙТИ ВЛК;

    3) ОТРИМАТИ ВІДСТРОЧКУ ВІД ПРИЗОВУ ПО МОБІЛІЗАЦІЇ У ВИГЛЯДІ ВІДМІТКИ У ТИМЧАСОВОМУ ПОСВІДЧЕННІ;

    4) ОТРИМАТИ ПОСВІДЧЕННЯ ПРО ВІДСТРОЧКУ ВІД ПРИЗОВУ НА ВІЙСЬКОВУ СЛУЖБУ ПО МОБІЛІЗАЦІЇ;

    5) ОТРИМАТИ ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО СПЕЦІАЛЬНИЙ ОБЛІК;

    6) ДОВІДКУ ТЦКСП (ВІЙСЬККОМАТУ) ПРО ТЕ, ЩО ВИ МАЄТЕ ВІДСТРОЧКУ ВІД ПРИЗОВУ ПО МОБІЛІЗАЦІЇ ТА НА ПЕРЕТИН КОРДОНУ (ДЛЯ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ).

    У разі наявності запитань звертайтеся через кнопку "Звернутися".

    Всього доброго!

    Мєньков Андрій Васильович
    33.3%

    Добрый день Анатолий.

    Руководству вашей компании необходимо обратиться в Министерство здравоохранения в сфере управления которого находится компания и получить от них разъяснение касательно возможности сейчас забронировать сотрудников компании, поскольку в Министерство экономики с предложениями обращаются именно государственные органы.

    Порядок бронирования в условиях военного положения предусмотрен постановлением Кабинета Министров Украины от 03.03.2022 № 194.

    Постановление предусматривает следующее:

    В соответствии со статьями 12 и 25 Закона Украины "О мобилизационной подготовке и мобилизации", Указа Президента Украины от 24 февраля 2022 г. N 64" О введении военного положения в Украине " Кабинет Министров Украины постановляет:

    1. Установить, что в условиях правового режима военного положения бронирование военнообязанных за органами государственной власти, другими государственными органами, а также предприятиями, учреждениями, организациями, которые удовлетворяют потребности Вооруженных Сил, других военных формирований, населения (далее - предприятия, учреждения и организации), осуществляется в порядке, определенном настоящим постановлением.

    Действие настоящего постановления распространяется на уполномоченные банки, привлекаемые к работе (совершению операций) в условиях особого периода.

    2. Органы государственной власти, иные государственные органы представляют Министерству экономики согласованные Министерством обороны предложения по бронированию военнообязанных в соответствующих сферах управления, отраслях национальной экономики, на предприятиях, в учреждениях и организациях по форме согласно приложению 1 в печатной форме и/или в электронной форме с соответствующим обоснованием.

    3. Министерство экономики обобщает представленные органами государственной власти, другими государственными органами предложения по бронированию военнообязанных и в течение одного рабочего дня принимает соответствующее решение и направляет его копию Министерству обороны, а также указанным органам.

    В решении Министерства экономики указывается срок действия отсрочки от призыва на военную службу во время мобилизации (далее - отсрочка), который не может превышать шесть месяцев.

    Срок действия отсрочки может быть продлен на срок до двух месяцев на основании обоснованного представления органа государственной власти, иного государственного органа, которое не требует согласования Министерства обороны.

    Решение о продлении срока действия отсрочки принимается в порядке, определенном абзацем первым этого пункта.


Похожие вопросы


Кодексы Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України