Задайте питання юристу

836 юристів готові відповісти зараз

Відповідь за ~15 хвилин

Задати питання на сайті

Військове право, 04 лютого 2023, питання №80062

Звільнення мобілізованого з ЗСУ

Добрий день. Мій брат мобілізований, батько інвалід 2 групи. Надали документи:копія посвідки інвалідності, свідоцтво про народження, довідка про спільне проживання,все нотаріально завірено. Він має право на звільнення!!! Але його командування зволікає з підписом рапорту. Які дії подаліші можливі для прискорення розгляду його справи(які терміни розгляду та чи передбачено у законі).Чи є сенс звертатись у воєнкомат?Дякую....




Відповіді юристів (6)

    Кирда Вячеслав Володимирович

    Вітаю, Романе!

    Коли саме було подано рапорт про звільнення?

    Сенс звертатись до ТЦК завжди є в подібних справах, адже ТЦК відповідальним за складення Акту умов проживання.

    • Роман Клієнт рік тому

      Рапорт подав 28.01.23.Але поблема полягає в тому, що він на передовій (на 0),немє доступу до командирів,а ті що є( ротний),завжди "заняті"(не мають ручки з собою,не до тебе зараз і тому подібне...).Якось так...

      • Кирда Вячеслав Володимирович

        Романе!

        28.01 - це ще нормальний строк.

        АЛЕ Я Б ДІЙСНО ВАМ РАДИВ ПОДАТИ ЗАЯВУ ВІД РОДИЧІВ ПРО ЙОГО ЗВІЛЬНЕННЯ ДО ВІЙСЬККОМАТУ (ТЦК).

        Якщо потрібний зразок, звертайтесь.

    Айвазян Юрий Климентьевич
    Айвазян Юрий Климентьевич рік тому

    Адвокат, м. Миколаїв, 32 роки досвіду

    Спілкуватися у чаті

    Доброго дня, Романе!

    Питання цілком зрозуміле, і Вам як раз до мене!

    Порядок та строки розгляду звернення (пропозицій, заяв, скарг) військовослужбовців командуванням військової частини з приводу затягування вирішення будь яких питань такий:

    Військовослужбовці мають право самостійно захистити порушені права під час проходження служби двома способами:

    - зверненням з позовом до суду

    - поданням скарги відповідній посадовій особі.

    Зазначене питання регулюється Дисциплінарним статутом Збройних Сил України та Законом України «Про звернення громадян».

    Військовослужбовець має право подати скаргу, ЯКЩО ВВАЖАЄ, що його ПРАВА, ЗАКОННІ ІНТЕРЕСИ БУЛИ ПОРУШЕНІ:

    • незаконним рішенням, діями або бездіяльністю командирів;

    • незаконним покладенням на нього обов'язків;

    • незаконним притягненням до відповідальності;

    • незаконними діями інших військовослужбовців.

    Залежно від виду порушення СКАРГА ПОДАЄТСЬЯ ДО:

    • органів військового управління;

    • посадових осіб;

    • військової служби правопорядку;

    • органів, які проводять досудове слідство;

    • інших державних органів.

    З інших питань службової діяльності скарга подається безпосередньому командирові тієї особи, чиї дії оскаржуються.

    Якщо військовослужбовець, який подає скаргу, не знає, з чиєї вини порушені його права, скарга подається у порядку підпорядкованості безпосередньому командиру.

    СКАРГА МОЖЕ ПОДАВАТИСЬ УСНО і ПИСЬМОВО:

    - військовослужбовцем,

    -членом сім’ї військовослужбовця

    -іншою заінтересованою особою.

    Усі скарги у день їх надходження заносяться до Журналу реєстрації пропозицій, заяв і скарг громадян.

    Усну скаргу військовослужбовці, члени їх сімей та інші громадяни мають право подати командирам військових частин під час особистого прийому, що визначено у кожній військовій частині, установі, організації.

    ПИСЬМОВУ СКАРГУ бажано подавати у двох примірниках до відділу військової частини або іншого державного органу, у компетенції якого розгляд вашого питання. Другий примірник з відміткою про отримання залишається у особи, яка подала скаргу. Він є підтвердженням того, що військова частина або інший орган отримали скаргу, і може бути використаний як доказ факту звернення, якщо виникне потреба оскаржити затримку або незадовільні результати розгляду скарги.

    У письмовій скарзі слід вказати

    -прізвище, ім’я і по батькові,

    -адресу місця проживання і номер телефону,

    -посадову особу або орган державної влади, якому адресована скарга,

    -ясно і докладно описати обставини порушення вашого права, суть порушення,

    -зазначити, які дії ви просите відповідальну посадову особу вчинити для відновлення цього права, вказати дату і поставити підпис.

    Якщо ви бажає бути присутнім при розгляді скарги, про це теж варто зазначити у ній.

    ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІ, які подали заяву чи скаргу, МАЮТЬ ПРАВО:

    • особисто викласти свої аргументи особі, яка перевіряє заяву чи скаргу, звернутися за допомогою до свідків;

    • подати додаткові матеріали, що стосуються справи, чи клопотати, щоб їх вимагав командир або орган, який розглядає заяву або скаргу;

    • бути присутнім під час розгляду заяви чи скарги;

    • одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги;

    • ознайомитися з матеріалами перевірки заяви чи скарги;

    • оскаржити прийняте за їхньою заявою чи скаргою рішення в суді;

    • вимагати відшкодування збитків у встановленому законом порядку.

    Під час розгляду пропозиції, заяви чи скарги не допускається розголошення командиром чи іншою особою, яка бере участь у розгляді, відомостей про особисте життя військовослужбовця без його згоди, а також розголошення іншої інформації, якщо це зачіпає його права і свободи, законні інтереси.

    СТРОКИ РОЗГЛЯДУ

    УСІ пропозиції, заяви чи скарги розглядаються і вирішуються у строк НЕ БІЛЬШЕ ОДНОГО МІСЯЦЯ з часу їх отримання, а ті, що НЕ ПОТРЕБУЮТЬ ДОДАТКОВОГО ВИВЧЕННЯ й перевірки, - невідкладно, але НЕ ПІЗНІШЕ П'ЯТНАДЦЯТИ ДНІВ з часу їх надходження.

    Якщо у місячний строк вирішити порушені у зверненні питання неможливо, командир встановлює новий строк, про що сповіщається військовослужбовець, який подав звернення.

    При цьому ЗАГАЛЬНИЙ СТРОК розгляду пропозиції, заяви чи скарги не може перевищувати СОРОКА П'ЯТИ ДНІВ.

    Несвоєчасний, неповний розгляд скарги або незаконне рішення посадової особи, яка її розглядає, можна оскаржити встановленим порядком до суду, Військової служби правопорядку або вищого за підпорядкованістю командира.

    Буде бажання продовжити розмову, натискайте кнопку "звернутись" біля мого профілю. Охоче Вам допоможу!

    Якщо ж консультація задовільнила Вас, активуйте сіру галочку та залиште відгук на знак подяки.

    Корнійчук Євген Іванович

    Доброго дня, максимальний строк розгляду 45 днів.

    Маю багатий досвід, щоб максимально пришвидшити звільнення, можу надати повний юридичний супровід до моменту звільнення. Натискайте кнопку звернутися

    Для детальної консультації натискайте кнопку звернутися.

    Якщо ваше питання вирішино ставте ✅ біля фото підтримайте лайком залиште відгук.

    Адвокат Евгений Александрович
    Адвокат Евгений Александрович рік тому

    Адвокат, м. Київ, 30 років досвіду

    Добрий день!

    ПІДСТАВИ ДЛЯ ЗВІЛЬНЕННЯ З ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ В ЗБРОЙНИХ СИЛАХ УКРАЇНИ У ВОЄННИЙ ЧАС:

    ЗАКОН УКРАЇНИ

    Про військовий обов'язок і військову службу

    (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, № 27, ст.385):

    Про військовий обов'язок і ... | від 25.03.1992 № 2232-XII (rada.gov.ua)

    "Стаття 26. Звільнення з військової служби

    1. Звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється:

    а) у запас, якщо військовослужбовці не досягли граничного віку перебування в запасі і за станом здоров’я придатні до військової служби;

    б) у відставку, якщо військовослужбовці досягли граничного віку перебування в запасі та у військовому резерві або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров’я до військової служби з виключенням з військового обліку…..

    4. Військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах:

    2) під час воєнного стану:

    а) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;

    б) за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку;

    в) у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання;

    г) через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу):

    у зв’язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років;

    у зв’язку з вихованням дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;

    у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я;

    у зв’язку з наявністю дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;

    у зв’язку з необхідністю здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною;

    у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи;

    у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;

    військовослужбовці-жінки - у зв’язку з вагітністю;

    військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;

    один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;

    військовослужбовці, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;

    перебування на утриманні військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років".

    У разі наявності запитань звертайтеся через кнопку зеленого кольору "Звернутися".

    Всього доброго!


Схожі питання


Кодекси Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України