Задайте вопрос юристу

883 юриста готовы ответить сейчас

Ответ за ~15 минут

Задать вопрос на сайте

Трудовое право, 20 апреля 2023, вопрос №84116 150₴

Психологічний тиск від матері

Доброго дня ,я працюю лікарем в Хмельницькій області 2мцсяця.28мені років.Були певні конілікти,вирішили з головним лікарем розірвати трудовий договір мирним шляхом Мама взнавши про це хоче йти в Обл.Здрав скаржитись на лікарню ,я проти цього.Достає мене постійно звінками більше 5раз в день,смс в мій робочий часКуди мені звернутись ,щоб спастись від психологічного тиску матері .Я не її власність і маю право на своє законне життя і вид діяльності.Я не раз просила її щоб вона залишила мене в спокої,жодної реакції,одна давка.Вона працююча пенсіонерка

Ответы юристов (12)

    Гуща Юрій Миколайович
    20%
    Гуща Юрій Миколайович год назад

    Юрист, г. Чернигов, 11 лет опыта

    Вітаю.

    Наразі скарга кудись буде безпідставною. Її звернення, скоріш, залишиться без розгляду, т.я. Ви повнолітня дієздатна особа, а мати не має підстав на звернення (скаргу) за Вас наразі.

    В разі порушення надалі Ваших прав на особисте життя можете звернутись до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. https://www.ombudsman.gov.ua/

    • Лана Клиент год назад

      Ну якщо мати лізе активно в життя дочки якій 28років,за це ж теж є відповідальність?вона не має право насильно давити на доньку.В які ще організації можна звернутись?

      • Гуща Юрій Миколайович
        Гуща Юрій Миколайович год назад

        Юрист, г. Чернигов, 11 лет опыта

        Можете звернутись в поліцію. https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9A%D1%8...

    Винограденко Антон Анатолійович
    26.7%
    Винограденко Антон Анатолійович год назад

    Юрист, г. Харьков, 14 лет опыта

    Доброго дня!

    Повноліття — вік, по досягненню якого людина набуває повної відповідальності за свої дії та вчинки згідно з Конституцією та законодавством. При цьому людина набуває також додаткових прав та зобов'язань. Дітей, що не досягнули повноліття, називають неповнолітніми. Ви є повнолітньою особою, тобто вказівки матері вам ні до чого і не несуть жодних зобов'язань виконувати їх.

    Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає домашнє насильство як діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

    Психологічне насильство – це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю особи.

    Як довести факт психологічного та економічного насильства?

    Свідки.

    Свідки, як правило, бачать поодинокі прояви цих видів насильства і часто не знають усієї глибини та системності проблеми. В основному у таких випадках свідки та очевидці – це родичі та близьке оточення, які не завжди готові стати на бік жертви. Тому заручіться підтримкою того, кому довіряєте, розкажіть про ситуацію, що відбувається. Намагайтеся зробити так, щоб у проявів насильства були свідки. Але у боротьбі з тираном не заручайтеся підтримкою фальшивих свідків, не спирайтеся на видуманий сценарій, адже такі справи потім легко розсипаються у судах, а лжесвідка і вас можуть притягнути до відповідальності.

    Відео та фотофіксація фактів психологічного/економічного насильства, запис розмов, погроз, психологічного тиску, шантажу на мобільний телефон та диктофон

    Неважко зрозуміти, що така фіксація фактів насильства жертвою відбувається приховано від кривдника. По перше, не можна виключати фізичну агресію тирана, якщо він дізнається про запис, по-друге, надалі кривдник буде обережнішим і навряд дасть вам можливість фіксувати свої знущання.

    Треба взяти за правило вмикати диктофон при спілкуванні з особою, яка вас кривдить. Доречно встановити на свій мобільний телефон додаток для запису усіх телефонних розмов. Кривдник, як правило, погрожує, ображає та тисне на жертву не тільки при безпосередньому контакті, а й у телефонних розмовах.

    Звичайно, якщо справа дійде до суду, то маловірогідно, що прихований відеозапис, запис розмов на диктофоні чи телефоні буде визнано судом допустимим доказом, але беззаперечно такі записи зіграють важливу роль на початковому етапі, а саме, для відкриття кримінального провадження за фактом домашнього насильства, а також при складенні поліцією протоколу про адміністративне правопорушення.

    Звертайтеся за допомогою та фіксуйте факти таких звернень

    Стаття 6 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає коло суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, які взаємодіють між собою:

    спеціально уповноважені органи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству: Міністерство соціальної політики; місцеві державні адміністрації, сільські, селищні, міські, районні у містах (у разі їх створення) ради;

    інші органи та установи, на які покладаються функції із здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству: служби у справах дітей; уповноважені підрозділи органів Національної поліції України; органи управління освітою, навчальні заклади, установи та організації системи освіти; органи, установи та заклади охорони здоров’я; центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги; суди; прокуратура; уповноважені органи з питань пробації;

    загальні служби підтримки постраждалих осіб: центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді; притулки для дітей; центри соціально-психологічної реабілітації дітей; соціально-реабілітаційні центри (дитячі містечка); центри соціально-психологічної допомоги; територіальні центри соціального обслуговування (надання соціальних послуг); інші заклади, установи та організації, які надають соціальні послуги постраждалим особам;

    спеціалізовані служби підтримки постраждалих осіб: притулки для постраждалих осіб, центри медико-соціальної реабілітації постраждалих осіб, кол-центр з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей, мобільні бригади соціально-психологічної допомоги заклади та установи, призначені виключно для постраждалих;

    Кожен суб’єкт має свої функції та повноваження, але будьте впевнені, що куди б ви не звернулися, вам нададуть допомогу а, у разі необхідності, перенаправлять до іншого суб’єкта в залежності від потреб та ситуації.

    Для оперативного отримання допомоги:

    • телефонуйте до поліції 102або зверніться до найближчого відділу поліції з заявою про вчинення відносно вас домашнього насильства;
    • телефонуйте на гарячу лінію для жертв домашнього насильства 15-47(цілодобово та безкоштовно). Оператор кол-центру не просто фіксує звернення чи переадресовує до відповідних компетентних відомств, а й в онлайн-режимі може надавати психологічну допомогу потерпілим;
    • телефонуйте на Національну гарячу лінію з питань запобігання домашнього насильства, торгівлею людьми та гендерної дискримінації 0-800-500-005, або з мобільного 116-123 (цілодобово)
    • якщо від насильства потерпає дитина – прямуйте також служби у справах дітей. Пам’ятайте, що за законодавством дитина, яка бачить насильство стосовно інших – є не свідком, а жертвою;
    • звертайтеся до фахівців для отримання психологічної допомоги, якщо ваш психологічний стан погіршився.

    До відома:

    Система безоплатної правової допомоги запустила в месенджері Телеграм-чат «Правова допомога протидії насильству» https://t.me/Non_Violence_Bot , де потерпілі від домашнього насильства та свідки можуть онлайн отримати консультацію юристів щодо захисту своїх прав.

    Юристи системи БПД, які спеціалізуються в сфері сімейних відносин, нададуть відповідь на правове запитання, роз’яснять алгоритм дій щодо захисту своїх прав. Зайти на Телеграм-чат «Правова допомога протидії насильству» можна також з чат-боту #ДійПротиНасильства https://t.me/police_helpbot, який запустило в Телеграм Міністерство внутрішніх справ спільно з Харківським університетом внутрішніх справ і Національною поліцією України.

    Кирда Вячеслав Володимирович

    Вітаю, Лана!

    Це питання більш особистого характеру, юриспрудентція тут не допоможе. Єдине, що можу сказати - якщо Ви звільнитесь за власним бажанням або за згодою сторін, ніхто тут нічого не оскаржить. Окрім того, суб'єктом трудових правовідносин є Ви, а не Ваша матір, тому ніяких перспектив для оскарження тут бути не може.

    Щодо психологічного тиску, тут треба вирішувати індивідуально Вам вдвох.

    Всього доброго! Якщо Ви хочете поспілкуватись індивідуально і випрацювати алгоритм дій, натискайте зелену кнопку Звернутися/Обратиться нижче фото! Буду радий допомогти.

    Айвазян Юрій Климентійович
    20%
    Айвазян Юрій Климентійович год назад

    Адвокат, г. Николаев, 33 года опыта

    Общаться в чате

    Доброго дня, Лана!

    На жаль в таких випадках законодавство не дає широкого вибору правових інструментів. Хіба що можемо говорити про наявність у поведінці Вашої матері елементів домашнього насильства, але дуже умовно.

    Домашнє насильство набуває численних форм, включно з фізичним, сексуальним, репродуктивним, економічним, психологічним, емоційним, вербальним та релігійним насильством, та варіюється від прихованих, стертих форм на кшталт епізодів емоційного знущання (наприклад, сталкінгу чи залякування) до зґвалтувань у шлюбі та грубого фізичного насильства, як-от побиття, душіння, калічення жіночих геніталій чи обливання кислотою, що призводять до хронічних захворювань, інвалідності чи смерті. Вбивства в контексті домашнього насильства (domestic murders) включають побиття камінням, спалювання наречених, «убивства честі» та «смерть за посаг».

    Відповідальність за такі дії передбачена статтею 126-1 КК України Домашнє насильство

    Домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи, -

    карається громадськими роботами на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк до двох років.

    В якійсь мірі, також дуже умовній, можна також говорити про вирішення цього питання шляхом звернення до суду з приводу захисту честі та гідності.

    Чинне законодавство не містить конкретного визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об'єктів судового захисту.

    Зазвичай під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, тобто кожна людина - особистість, яка заслуговує на повагу до себе.

    З честю пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло.

    Будуть уточнення, звертайтесь до мене персонально, натиснувши кнопку "звернутись" біля мого фото.

    Вдачи!

    Богун Сергій Павлович

    Згідно ст. 19 Цивільного кодексу України особа має право на самозахист свого цивільного права та права іншої особи від порушень і протиправних посягань. Самозахистом є застосування особою засобів протидії, які не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства.

    Мамай Ірина Євгеніївна
    33.3%

    Якщо крепко хочете притягнути матір до відповідальності, то це тільки як адміністративна відповідальність

    Стаття 173-2 КУпАП Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

    Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров’ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису, -

    тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.

    Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, -

    тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб.

    Тут можна говорити про психологічне насильство з боку матері. Звертатися треба в поліцію з заявою. Але з досвіду скажу, що в суді (а протокол розглядає суд) вас з матір'ю помирять і закриють справу за малозначністю або застосують попередження.

    Гончаренко Константин
    Гончаренко Константин год назад

    Юрист, г. Сумы, 5 лет опыта

    Доброго дня!

    По Вашому питанню повідомляю наступне:

    Рекомендую попытаться инициировать примирение сторон , если же в конкретных обстоятельствах это не возможно правовое регулирование следующее:

    Кодекс Украины об административных правонарушениях дополнен статьей 173-4, предусматривающей, что буллинг (травля), то есть деяния участников образовательного процесса, которые заключаются в психологическом, физическом, экономическом, сексуальном насилии, в том числе с применением средств электронных коммуникаций, совершаемые в отношении малолетнего или несовершеннолетнего лица или таким лицом в отношении других участников образовательного процесса, в результате чего мог быть или был нанесен вред психическому или физическому здоровью потерпевшего, влечет за собой наложение штрафа от 50 до 100 необлагаемых минимумов доходов граждан (от 850 или 1700 грн) или общественные работы на срок от 20 до 40 часов.

    Если травля совершена группой лиц или повторно в течение года после наложения административного взыскания, то штраф составит от 100 до 200 необлагаемых минимумов доходов граждан (от 1700 или 3400 грн) общественные работы на срок от 40 до 60 часов.

    Законом определено наказание за травлю, совершенную малолетними или несовершеннолетними лицами в возрасте от 14 до 16 – наложение штрафа на родителей или лиц, их заменяющих, от 50 до 100 необлагаемых минимумов доходов граждан или общественные работы на срок от двадцати до сорока часов.

    Также законом предусмотрено, что несообщение руководителем учебного заведения уполномоченным подразделениям органов Национальной полиции о случаях буллинга участника образовательного процесса влечет за собой наложение штрафа от 50 до 100 необлагаемых минимумов доходов граждан или исправительные работы на срок до одного месяца с отчислением до 20% заработка.

    В законе определены типичные признаки буллинга, среди которых систематичность (повторяемость) действия; наличие сторон – обидчик (буллер), потерпевший (жертва буллинга), наблюдатели (при наличии); действия или бездействие обидчика, следствием которых является причинение психического и/или физического вреда, унижение, страх, тревога, подчинение потерпевшего интересам обидчика, и/или причинение социальной изоляции пострадавшего.

    Доказательствами по делам о фактах травли могут быть:

    Объяснений лица, которое привлекается к ответственности,

    объяснения потерпевшего и свидетелей,

    вывод эксперта (если в результате совершения правонарушения был нанесен физический или психологический вред),

    вещественные доказательства в виде испорченных личных вещей пострадавшего,

    письменные документы,

    материалы переписки, в том числе - переписки в социальных сетях, видео-материалы, на которых зафиксированы процесс травли.(СКРИНШОТЫ необходимо заверить у нотариуса) для юридического факта документа для суда и органов полиции.

    Ви можете звернутись до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, надіславши звернення на адресу 01008, м. Київ-08, вул. Інститутська, 21/8 або на електронну пошту hotline@ombudsman.gov.ua, чи звернувшись за телефоном 0800-50-17-20.

    З повагою,

    Костянтин Гончаренко

    Крикун Сергій  Павлович
    Крикун Сергій Павлович год назад

    Юрист, г. Днепр, 31 год опыта

    Закон України " Про запобігання та протидію домашньому насильству" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19#Text):

    " Стаття 3. Сфера дії законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству...

    2. Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб:...

    5) особи, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти;...

    Стаття 13. Повноваження центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги у сфері запобігання та протидії домашньому насильству

    1. До повноважень центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги у сфері запобігання та протидії домашньому насильству належать:

    1) забезпечення надання безоплатної правової допомоги постраждалим особам у порядку, встановленому Законом України "Про безоплатну правову допомогу", у тому числі на базі загальних та спеціальних служб підтримки постраждалих осіб;

    2) взаємодія з іншими суб’єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, відповідно до статті 15 цього Закону;...

    Стаття 24. Спеціальні заходи щодо протидії домашньому насильству

    1. До спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать:

    1) терміновий заборонний припис стосовно кривдника;

    2) обмежувальний припис стосовно кривдника;

    3) взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи;

    4) направлення кривдника на проходження програми для кривдників...

    Стаття 27. Взяття на профілактичний облік кривдників та проведення з ними профілактичної роботи

    1. Уповноважений підрозділ органу Національної поліції України бере на профілактичний облік кривдника з моменту виявлення факту вчинення ним домашнього насильства на встановлений законодавством строк і проводить з ним профілактичну роботу.

    2. Зняття кривдника з профілактичного обліку здійснюється уповноваженим підрозділом органу Національної поліції України, який взяв його на профілактичний облік, автоматично після завершення встановленого строку, якщо інше не передбачено законодавством...".

    ---

    Доброго вечора, пані Лано! Можете звернутисть до центру безкоштовної правової допомоги або попередити матір про припинення психгологічного тиску під ризиком Вашого звернення до державних органів за допомогою.

    Корнійчук Євген Іванович

    Доброго дня.

    Поняття домашнього насильства та його види

    Домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь (стаття 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" (далі - Закон).

    Статтею 126-1 Кримінального кодексу України домашнє насильство визначене як умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи.

    1. психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю особи;
    Важливо! Урядова "гаряча лінія" 15-47, де надаються інформаційні, психологічні та юридичні консультації чоловікам та жінкам, які постраждали від домашнього насильства, насильства за ознакою статі, насильства стосовно дітей, або з питань загрози вчинення такого насильства, а також надається психологічна допомоги потерпілим від домашнього насильства жінкам, чоловікам, дітям.

    Постраждалими від домашнього насильства можуть бути:

    • подружжя;
    • колишнє подружжя;
    • наречені;
    • мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя);
    • особи, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти;
    • особи, які мають спільну дитину (дітей);
    • батьки (мати, батько) і дитина (діти);
    • дід (баба) та онук (онука);
    • прадід (прабаба) та правнук (правнучка);
    • вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка);
    • рідні брати і сестри;
    • інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука);
    • діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими;
    • опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням;
    • прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім’ї патронатного вихователя.

    Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється також на інших родичів, інших осіб, які пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки, за умови спільного проживання.

    Суб'єкти, які здійснюють заходи у сфері протидію домашньому насильству

    Закон України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" у своїх нормах чітко визначає перелік суб`єктів, які наділені відповідними повноваженнями для захисту осіб, які постраждали від домашнього насильства.

    Національна поліція

    До повноважень уповноважених підрозділів органів Національної поліції України у сфері запобігання та протидії домашньому насильству належать:

    • виявлення фактів домашнього насильства та своєчасне реагування на них;
    • прийом і розгляд заяв та повідомлень про вчинення домашнього насильства, у тому числі розгляд повідомлень, що надійшли до кол-центру з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей, вжиття заходів для його припинення та надання допомоги постраждалим особам з урахуванням результатів оцінки ризиків у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спільно з Національною поліцією України;
    • інформування постраждалих осіб про їхні права, заходи і соціальні послуги, якими вони можуть скористатися;
    • винесення термінових заборонних приписів стосовно кривдників;
    • взяття на профілактичний облік кривдників та проведення з ними профілактичної роботи в порядку, визначеному законодавством;
    • здійснення контролю за виконанням кривдниками спеціальних заходів протидії домашньому насильству протягом строку їх дії;
    • анулювання дозволів на право придбання, зберігання, носіння зброї та боєприпасів їх власникам у разі вчинення ними домашнього насильства, а також вилучення зброї та боєприпасів у порядку, визначеному законодавством;
    • взаємодія з іншими суб’єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
    • звітування центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про результати здійснення повноважень у цій сфері у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.

    Важливим є той факт, що поліцейські можуть проникати до житла особи без вмотивованого рішення суду в невідкладних випадках, пов’язаних із припиненням вчинюваного акту домашнього насильства, у разі безпосередньої небезпеки для життя чи здоров’я постраждалої особи.

    Органи управління освіти, навчальні заклади та установи системи освітиОргани управління освітою:

    До повноважень органів управління освітою у сфері запобігання та протидії домашньому насильству відповідно до компетенції належать:

    • забезпечення підготовки фахівців відповідної кваліфікації та галузі знань з метою належного виконання ними функцій із запобігання та протидії домашньому насильству;
    • забезпечення впровадження в навчально-виховний процес на всіх освітніх рівнях, у тому числі включення до навчальних програм і планів, питань запобігання та протидії домашньому насильству;
    • забезпечення включення до освітньо-професійних програм під час встановлення державних стандартів освіти питань запобігання та протидії домашньому насильству;
    • участь у підготовці (перепідготовці, підвищенні кваліфікації) фахівців, які представляють суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
    • забезпечення включення до навчальних та виховних програм питань запобігання та протидії домашньому насильству;
    • методичне забезпечення навчальних закладів з питань запобігання та протидії домашньому насильству;
    • звітування центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про результати здійснення повноважень у цій сфері у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
    Навчальні заклади та установи системи освіти

    Навчальні заклади та установи системи освіти під час здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству:

    • проводять з учасниками навчально-виховного процесу виховну роботу із запобігання та протидії домашньому насильству;
    • повідомляють не пізніше однієї доби службу у справах дітей, уповноважені підрозділи органів Національної поліції України у разі виявлення фактів домашнього насильства стосовно дітей або отримання відповідних заяв чи повідомлень;
    • проводять інформаційно-просвітницькі заходи з учасниками навчально-виховного процесу з питань запобігання та протидії домашньому насильству, у тому числі стосовно дітей та за участю дітей, приділяючи особливу увагу формуванню небайдужого ставлення учнів до постраждалих дітей, усвідомлення необхідності невідкладного інформування вчителів про випадки домашнього насильства, що стали їм відомі, повідомлення про такі випадки до кол-центру з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей;
    • організовують роботу практичного психолога та/або соціального педагога з постраждалими дітьми;
    • звітують центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про результати здійснення повноважень у цій сфері у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
    Органи, установи і заклади охорони здоров`яОргани охорони здоров`я

    До повноважень органів охорони здоров’я у сфері запобігання та протидії домашньому насильству належать:

    • розроблення та затвердження стандарту надання медичної допомоги постраждалим особам або особам, які ймовірно постраждали від домашнього насильства;
    • затвердження порядку проведення та документування результатів медичного обстеження постраждалих осіб;
    • методичне забезпечення установ і закладів охорони здоров’я з питань запобігання та протидії домашньому насильству;
    • звітування центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про результати здійснення повноважень у цій сфері у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
    Установи і заклади охорони здоров`я

    Установи і заклади охорони здоров’я під час здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству:

    • повідомляють уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про виявлення ушкоджень, що могли виникнути внаслідок вчинення домашнього насильства, а в разі виявлення ушкоджень у дитини - також службу у справах дітей;
    • у разі виявлення тілесних ушкоджень забезпечують в установленому порядку проведення медичного обстеження постраждалих осіб;
    • у разі виявлення ушкоджень сексуального характеру направляють постраждалих осіб на тестування на ВІЛ-інфекцію;
    • надають медичну допомогу постраждалим особам з урахуванням індивідуальних потреб;
    • інформують постраждалих осіб про заходи та соціальні послуги, якими вони можуть скористатися;
    • звітують центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про результати здійснення повноважень у цій сфері у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
    Загальні та спеціалізовані служби підтримки постраждалих осіб

    Загальні та спеціалізовані служби підтримки постраждалих осіб у межах своїх повноважень здійснюють:

    • прийом і розгляд заяв від постраждалих осіб або їхніх представників про отримання допомоги, зокрема соціальних послуг для осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах;
    • інформування місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, уповноважених підрозділів органів Національної поліції України про виявлення фактів домашнього насильства за наявності добровільної поінформованої згоди постраждалих осіб, крім випадків вчинення насильства стосовно дітей та недієздатних осіб або виявлення актів насильства кримінального характеру, коли така згода не вимагається; у разі виявлення факту домашнього насильства стосовно дитини - інформування не пізніше однієї доби служби у справах дітей та уповноважених підрозділів органів Національної поліції України;
    • оцінку потреб постраждалих осіб;
    • надання постраждалим особам повної та вичерпної інформації про їхні права і можливості отримання ними дієвої допомоги;
    • надання відповідно до компетенції постраждалим особам соціальних послуг, медичної, соціальної, психологічної допомоги на безоплатній основі, сприяння наданню правової допомоги, а також забезпечення тимчасового притулку для таких осіб та їхніх дітей у порядку, передбаченому законодавством;
    • інформування в установленому законодавством порядку місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування про осіб, яким надавалася допомога, та про результати її надання.
    Иванюк Руслан Эдуардович
    Иванюк Руслан Эдуардович год назад

    Юрист, г. Киев, 8 лет опыта

    ВІтаю. Систематичність як ознаку злочину домашнього насильства можна визначити як вчинення трьох або більше діянь, які пов'язані однаковими або подібними об'єктами, вчиняються в межах однієї й тієї самої форми вини та спрямовані на досягнення загального результату.

    Про це зазначила суддя Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Надія Стефанів під час семінару, присвяченого питанням, що стосуються кримінальних проваджень, пов'язаних із домашнім насильством.

    Злочин, пов'язаний з домашнім насильством

    Спікерка звернула увагу на те, що поняття «злочин, пов'язаний з домашнім насильством» ширше за поняття «домашнє насильство», яке міститься в нормі ст. 126-1 КК України. Тому злочин, пов'язаний з домашнім насильством, - це не тільки кримінальне правопорушення, передбачене ст. 126-1 КК України. Це також злочини, що містять кваліфікуючу ознаку «вчинення злочину щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах»; злочин, поєднаний з обтяжуючою обставиною, передбаченою в п. 6-1 ч. 1 ст. 67 КК України «вчинення злочину щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах» та п. 6 ч. 1 ст. 67 КК України в частині «вчинення злочину… у присутності дитини».

    «Звужене тлумачення і зведення поняття "злочин, пов'язаний з домашнім насильством" виключно до ознак складу злочину, передбаченого ст. 126-1 КК України, не дає можливості використовувати комплекс механізмів для захисту жертв домашнього насильства, зокрема застосовувати термінові заборонні приписи, обмежувальні приписи, обмежувальні заходи тощо», - сказала Надія Стефанів.

    Кваліфікація злочинів, пов'язаних із домашнім насильством

    За словами доповідачки, якщо домашнє насильство полягає в діянні, яке збігається з ознаками іншого злочину, але потерпілий - спеціальний (йдеться про осіб, зазначених у ст. 3 Закону «Про запобігання та протидію домашньому насильству»), насильство має систематичний характер і максимум санкції за цей інший злочин нижчий чи рівний санкції, передбаченій ст. 126-1 КК України, то кваліфікація відбувається за ст. 126-1 КК України. Наприклад, якщо домашнє насильство полягає в систематичному заподіянні умисного легкого тілесного ушкодження, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, одному з подружжя, то вчинене потребує кваліфікації за ст. 126-1 КК України.

    Крім того, в тому випадку, коли потерпілий - спеціальний, але немає ознаки систематичності, то кваліфікація відбувається за відповідною статтею КК України та застосовуються обставини, які обтяжують покарання (п. 6-1 ч. 1 ст. 67 КК України). Наприклад, діяння кваліфікуються за ч. 1 ст. 125 КК України та визнається наявність обставини, передбаченої п. 6-1 ч. 1 ст. 67 КК України. Якщо домашнє насильство вчиняється щодо спеціального потерпілого в присутності дитини, то враховується і п. 6 ч. 1 ст. 67 КК України.

    У ситуації, коли ст. 126-1 КК України (за наявності ознак діяння, передбаченого в цій статті) не охоплюються інші злочини, що становлять зміст насильства, і вони потребують додаткової кваліфікації за іншими статтями, то, відповідно, кваліфікація відбуватиметься за сукупністю ст. 126-1 КК України та інших статей Кодексу, що передбачають відповідальність за ці злочини (наприклад, ст. 126-1 КК України та ч. 1 ст. 122 КК України).

    Якщо ж спеціальний потерпілий передбачений як кваліфікуюча ознака певного складу злочину, то кваліфікація відбувається за тією частиною статті, в якій передбачена ця ознака. Наприклад, у ч. 2 ст. 152 КК України «Зґвалтування» в оновленій редакції йдеться про зґвалтування, вчинене щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах. У цьому разі зазначати в обвинувальному акті про обтяжуючу обставину, передбачену п. 6-1 ч. 1 ст. 67 КК України, не потрібно, оскільки це буде неправильно з точки зору кримінально-правової кваліфікації.

    Які обмежувальні заходи застосовуються?

    За словами доповідачки, з аналізу судової практики можна зробити висновок, що здебільшого суди застосовують такі обмежувальні заходи, як:

    • заборона перебувати в місці спільного проживання з особою, що постраждала від домашнього насильства;
    • обмеження спілкування з дитиною у разі, якщо домашнє насильство вчинено стосовно дитини або в її присутності;
    • направлення для проходження програми для кривдників або пробаційної програми.

    "Водночас такий інструмент, як обмежувальні заходи, застосовується не дуже часто. Цю ситуацію потрібно змінювати, адже застосування обмежувальних заходів сприяє не так покаранню особи, як запобіганню вчинення злочинів, пов'язаних з домашнім насильством", - пояснила вона.


Похожие вопросы


Кодексы Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України

Новое в блогах Юристи.UA

Официальный блог Юристы.UA 19 0 23 нояб. 2024
Официальный блог Юристы.UA 0 0 19 нояб. 2024