Подати в суд, з метою повернення коштів

Доброго дня, Іване!

Можу допомогти Вам в цьому питання і підготувати позовну заяву про повернення незаконно стягнутих коштів.

Але для того треба розбиратися в усій цій історії детально і з документами. Інакше нічого не вийде.

Починати треба з досудового врегулювання.

Досудове врегулювання включає в себе договірний процес, який супроводжується претензійним листуванням.

Одна сторона висуває свої вимоги у вигляді претензії, в якій все детально обґрунтовує причини та підстави для повернення коштів.

Таким чином, для досудового врегулювання питання щодо необхідності повернення коштів виплачених боржником кредитору в якості завдатку направляється письмова претензія.

Постраждала сторона повинна вказати в претензії, що порушила інша сторона і пред'явити до неї відповідні вимоги.

Якщо ж відповіді не буде, чи вона буде незадовільною, то тоді вже звертатись до суду.

У випадку вирішення спору фізичними особами в судовому порядку регулювання здійснюється згідно вимог ЦПК України.

Право на звернення осіб за захистом встановлюється ст. 4 вищевказаного кодексу.

Позовна заява складається відповідно до ст. 175 ЦПК України:

1. У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

2. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником,або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

3. Позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи;10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

4. Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

5. У разі пред’явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

6. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Обов’язковою умовою пред’явлення позову є саме встановлення вини кредитора у невиконанні зобов’язання.

У разі виникнення бажання продовжити розмову в приватному форматі, зверніться до мене персонально, натиснувши кнопку "звернутись" біля мого фото.

Доброго дня. Так, мікрофінансові організації незаконним шляхом через приватного виконавця отримують виконавчий напис, який пред'являють до виконання до виконавчої служби. Для повернення безпідставно отриманих коштів необхідно довести розмір цих коштів, наприклад, витребувати у виконавця розмір грошових коштів, що перерахований кредитору в рамках виконавчого провадження, або квитанції про перерахування кредитору, або довідка з місця служби про відрахування із зп. Після цього можна вже звертатись до суду. Ви це можете зробити поштою або через адвоката.Звертайтесь, займаюсь такими справами.

Доброго дня.

на час военного стану і 30 днів після завершення чи скасування штрафи і пені не мають нараховувати, розпочніть листування з кредитором , потім письмова скарга до НБУ , ПОТІМ У СУДІ СПИСУВАТИ ПРОЦЕНТИ І ПЕНІ.

У Вас є 3 шляхи:

1. домовленності про відтермінування виплат по кредитах (НБУ дає таку можливість своєю постановою №23 від 25.02.22р.);

2. Скористатися рішенням промислової палати про форс-мажорні обставини згідно з Указом Президента №64/2022 Про воєнний стан в Україні , який продовжено до 20.05.23 , аргументуйте у листах до банків так:

Торгово-промислова палата України на підставі ст.ст. 14, 14¹ Закону України “Про торгово-промислові палати в Україні” від 02.12.1997 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України, цим засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”.

Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об’єктивними обставинами для суб’єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов’язанням/обов’язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Враховуючи вищезазначене та надзвичайну, важку ситуацію з якою зіткнулась наша країна, ТПП України з метою спрощення процедури засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), розмістить з 28 лютого 2022 року на сайті ТПП України (www.ucci.org.ua) загальний офіційний Лист ТПП України щодо засвідчення форс-мажору, який можна буде роздруковувати всім кого це стосується.

• Визнати себе банкрутом

Скарга до НБУ онлайн https://bank.gov.ua/ua/consumer-protection/citizens-appeals

---

нараховувати проценти МФО має право тільки в межах строку, на який брався кредит. Зазвичай це 30 днів. Нарахування процентів поза цим строком незаконно, якщо тільки Ви не пролонгували строк дії договору.

В жодному разі не робіть проплат, якщо вже вийшли на прострочку і не можете погасити відразу весь борг з процентами. Такою оплатою Ви не тільки не погасите борг навіть частково, а ще й збільшите строк дії договору , а значить і строк нарахування Вам процентів!

Нехай подають до суду і вирішують питання боргу там.

---

Положеннями п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» із внесеними змінами від 20.05.2014 року закріплено, що військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов’язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов’язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Якщо Ви звертались до установи із заявою та додавали необхідні документи, а установи не реагують, то можна написати скаргу на їхні дії.

Звернутися можливо до наступних установ:

- Гаряча лінія Кабміну. Подати скаргу можна як в паперовому вигляді, так і в електронному, або зателефонувати- 1545. На сайт організації можна потрапити за посиланням ukc.gov.ua.

- до поліції у разі отримання погроз в вашу адресу або родичів.

- до Національного Банку України. Організація має в своєму розпорядженні гарячу лінію 0 800 505 240 і власний інтернет-ресурс. Детальніше про можливості електронного оформлення скарги можна дізнатися на bank.gov.ua.

Стостовно вимагання, погроз - це незаконно. Право не мають. Стягнути майно теж не мають право, лише за рішенням суду, але до цього не дійде, не хвилюйтесь.

Скарга складається з наступного:

- найменування інстанції та дані особи, на ім'я якої подається скарга;

- ваші персональні дані та контактна інформація;

- реквізити й найменування МФО із зазначенням відповідальної особи.

Основна частина викладається у вільній формі. У документі обов'язково мають бути вказані такі відомості:

- дата й місце оформлення позики;

- номер договору;

- суть проблеми;

- законодавче обґрунтування претензії (посилання на юридичні норми, на підставі яких ви вважаєте дії МФО неправомірними);

- вимоги;

- список документів (для вагомості скарги на дії МФО необхідно підкріпити офіційними документами, в числі яких можуть бути копія договору, звернення в МФО, факти, які доводять неправомірні дії організації).

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Здравствуйте.

Так, действительно согласно ст. 1055 Гражданского кодекса Украины (ГКУ) кредитный договор заключается в письменной форме. Кредитный договор, заключенный с несоблюдением письменной формы, является ничтожным.

Таким образом получается, что кредитные договора могут заключаться исключительно в письменной форме.

Согласно же ч. 1 ст. 205 ГКУ сделка может совершаться устно или в письменной (электронной) форме. Стороны имеют право избирать форму сделки, если иное не установлено законом.

В соответствии с ч. 1 ст. 207 ГКУ сделка считается совершенной в письменной форме, если ее содержание зафиксировано в одном или нескольких документах (в том числе электронных), в письмах, телеграммах, которыми обменялись стороны.

Сделка считается совершенной в письменной форме, если воля сторон выражена с помощью телетайпной, электронной или иного технического средства связи.

Таким образом, законодатель предусмотрел электронную форму договора (сделки), и она является письменной.

Механизм заключения (подписания) электронного договора регулируется Законом Украины "Об электронной коммерции". Особое внимание стоит уделить ст.ст.11-12 данного Закона.Полностью цитировать ст.11 Закона не стану, поскольку она достаточно объемная. Однако, ее нормы можно свести к следующему:

1. Кредитор должен предоставить заемщику предложение (оферту).
2. Заемщик должен данное предложение принять (акцептировать) и предоставить ответ.

Так, согласно ч.3 ст.11 данного Закона электронный договор заключается путем предложения его заключить (оферты) одной стороной и ее принятия (акцепта) второй стороной.

Электронный договор считается заключенным с момента получения лицом, направившим предложение заключить такой договор, ответа о принятии этого предложения в порядке, определенном частью шестой настоящей статьи.

Согласно же ч.6 ст.11 Закона ответ лица, которому адресовано предложение заключить электронный договор, о принятии (акцепте) может быть оказана путем:

- отправки электронного сообщения лицу, которое сделало предложение заключить электронный договор, подписанного в порядке, предусмотренном статьей 12 настоящего Закона;

- заполнения формуляра заявления (формы) о принятии такого предложения в электронной форме, подписывается в порядке, предусмотренном статьей 12 настоящего Закона;

- совершение действий, которые считаются принятием предложения заключить электронный договор, если содержание таких действий четко разъяснено в информационной системе, в которой находится такое предложение, и эти разъяснения логически связаны с ней.

Получается, что существует 2 рабочих основания ответа клиента (акцепта) о принятии предложения (оферты):

- некий электронный документ;

- внесение данных в заявку на сайте МФО.

Но в любом случае, эти документы должны быть подписаны заемщиком!

Также, согласно абзацу 1 ч.11 ст.11 Закона покупатель (заказчик, потребитель) должен получить подтверждение совершения электронной сделки в форме электронного документа, квитанции, товарного или кассового чека, билета, талона или иного документа в момент совершения сделки или в момент исполнения продавцом обязанности передать покупателю товар.

Это означает, что МФО обязано предоставить заемщику копию электронного кредитного договора и доказательства перечисления/получения кредитных средств.

Порядок "наложения" самой электронной подписи регулирует ст.12 Закона. Так, согласно ч.1 ст.12 Закона если в соответствии с актом гражданского законодательства или по договоренности сторон электронный договор должен быть подписан сторонами, моментом его подписания является использование:

- электронной подписи или электронной цифровой подписи в соответствии с Законом Украины "Об электронной цифровой подписи", при использовании средства электронной цифровой подписи всеми сторонами электронной сделки;

- электронной подписи одноразовым идентификатором, определенным настоящим Законом;

- аналога собственноручной подписи (факсимильного воспроизведения подписи с помощью средств механического или иного копирования, иного аналога собственноручной подписи) по письменному соглашению сторон, в котором должны содержаться образцы соответствующих аналогов собственноручных подписей.

В результате имеем 3 варианта такой подписи.

Нужно отметить, что использование электронной цифровой подписи (ЭЦП) уже регулирует совершенно другой нормативный акт - Закон Украины "Об электронных доверительных услугах" (с 07.11.2018). Сама ЭЦП выглядит как некий электронный носитель (диск, флешка и т.д.), с записанным на ней кодом (файлом). Кроме того, для использования ЭЦП применяется пароль.

Применение ЭЦП заемщиком для подписания договора с МФО встречается крайне редко.

Третий вариант, предусматривает наличие некого письменного согласия сторон на применения факсимиле. Такого в практике я тоже еще не встречала.

Основным, и по сути единственным, остается второй вариант - применение одноразового идентификатора.

Согласно п.12 ч.1 ст.3 Закона Украины "Об электронной коммерции" одноразовый идентификатор - алфавитно-цифровая последовательность, ее получает лицо, принявшее предложение (оферту) заключить электронный договор путем регистрации в информационно-телекоммуникационной системе субъекта электронной коммерции, предоставил такое предложение. Одноразовый идентификатор может передаваться субъектом электронной коммерции, предлагает заключить договор, другой стороне электронной сделки средством связи, указанным при регистрации в его системе, и прилагается (присоединяется) в сообщение от лица, принявшего предложение заключить договор.

Согласно же п.6 ч.1 ст.3 Закона Украины "Об электронной коммерции" электронная подпись одноразовым идентификатором - данные в электронной форме в виде алфавитно-цифровой последовательности, которые прилагаются к другим электронным данным лицом, принявшим предложение (оферту) заключить электронный договор, и направляются другой стороне этого договора.

На практике же это выглядит как СМС-сообщение с неким паролем (например, 15ЕН25789FG) на мобильный телефон заемщика, который он уже использует на сайте МФО для подписания электронного договора (заявки на получение кредита).

В чем же состоит проблематика электронной подписи одноразовым идентификатором? Так, в нормах Закона все выглядит довольно логичным и последовательным. Но на практике при возникновении спора, в том числе в судебном разбирательстве, МФО придется доказать:

1. Предоставление предложения (оферты) заемщику именно с такими условиями и именно этому заемщику.
2. Получение заемщиком одноразового идентификатора (ОИ). Тут поднимаются вопросы принадлежности номера телефона и его использования заемщиком в этот момент.
3. Заполнение конкретным заемщиком заявки на сайте с использование его персональных данных и цифровых фотографий.
4. Использование именно данным заемщиком ОИ и именно этого ОИ.

Итак, могу Вам сказать "по секрету", что это дает заемщику очень большой простор для "маневра" в суде или подаче жалоб. По сути, доказывать все моменты придется именно МФО, что говорит о возможности выиграть заемщиком дело в суде и вследствие чего, не возвращать начислен долг.

Зберіть письмові відповіді, докази та подайте позов до суду про зменьшення відсотків та визнання їх незаконними.

---

ОТНОСИТЕЛЬНО ВАРИАНТОВ СНЯТИЯ АРЕСТОВ:

Если арест наложил нотариус:

Вам нужно обратиться в суд с иском о признании нотариальной надписи такой, что не подлежит исполнению. Чтобы остановить отчисления с зарплаты нужно подать в суд заявление об обеспечении иска путем приостановления взыскания на основании исполнительного документа.

При подаче иска оплачивается судебный сбор - 908грн (если требование только неимущественного характера)

При подаче вышеуказанного заявления также оплачивается судебный сбор - 454грн.

Чем раньше Вы начнёте заниматься данным вопросом, тем меньше с Вас взыщут денег.

Кроме того, уже взысканные с Вашей зарплаты деньги тоже можно вернуть.

---

Если арест наложен органом ДВС:

1. Необходимо обратиться с запросом в Государственную исполнительную службу (ДВС) о предоставлении информации о наличии открытых или законченных исполнительных производств.

2. На основании полученной информации составить ходатайство государственного исполнителя или руководителя отдела Государственной исполнительной службы с требованием снять существующие за пределами любого исполнительного производства аресты, наложенные на имущество (средства).

3. В пределах 10-дневного срока с момента получения ДВС указанного ходатайства обратиться в суд, выдавший исполнительный документ, с жалобой на действия (бездействие) государственного исполнителя и просить обязать государственного исполнителя снять арест с имущества.

В любом случае, все будет решаться в суде.

С уважением,

Константин Гончаренко

Доброго дня, вам треба скасувати виконавчий напис.

Підстави для оскарження

Підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню можна вважати: 1) заборгованість не є безспірною; 2) порушення з боку нотаріуса. Також можна вважати деякі підстави, що є спеціальними. Вони залежать від виконавчого напису.

Заборгованість не є безперечною у тому випадку, якщо вимога кредитора, які зазначені у виконавчому написі не відповідають дійсності або ж пройшли строки вимоги щодо заборгованості.

Прикладами спірності заборгованості може бути наступне: 1) кредитор безпідставно нарахував боржнику неустойку (боржник не погоджувався на неустойку у договорі чи погоджувався але у тому розмірі); 2) кредитор неправомірно нарахував відсотки за користування кредитом після закінчення терміну користування кредитом; 3) неправомірно було нараховано заборгованість по комісії; 4) інші випадки.

Порушення з боку нотаріуса: 1) нотаріус не звернув увагу, що минули терміни вимоги кредитора до боржника; 2) нотаріус не дочекався 30-денного терміну з моменту відправки боржнику вимогу про погашення заборгованості; 3) нотаріус не звернув увагу, що йому надали не всі документи, які потрібні для виконання виконавчого напису відповідно до законодавства України.

Під спеціальними підставами слід мати на увазі ті підстави, які переважно передбачені спеціальним законодавством. Наприклад у разі отримання виконавчого напису нотаріуса про звернення стягнення щодо застави (автомобіль) кредитору потрібно зареєструвати його наміри в реєстрі.

Строк оскарження

Відповідно до чинного законодавства виконавчий напис нотаріуса в Україні можна оскаржити протягом трьох років з моменту, коли боржник дізнався про виконавчий напис або мав дізнатися.

Зазвичай боржники та позичальники дізнаються про виконавчий напис коли вже відкрито виконавче провадження. Тому, наприклад, якщо напис нотаріуса від 2017 року, а боржник дізнався про нього у 2021 році — бажано вказати про це і прикріпити докази того, що про напис дізналися перед поданням позову.

Термін дії

Спеціальними законами, зокрема і нотаріальними встановлено таке поняття як термін дії нотаріальної написи. Як тоді бути? Розглядаючи строки, ми можемо зрозуміти, що в цьому напрямку є тільки такі терміни:

• пред’явлення напису до виконання. Він становить три роки. Якщо кредитор не пред’явить цей документ у зазначені терміни до виконання, то надалі цей документ виконавці не братимуть до виконання. Вони розуміють, що якщо все ж таки візьмуть — понесуть відповідальність передбачену законом;
• строк звернення до суду за скасуванням цього документа. Він також становить три роки.

Як повернути майно за скасованим виконаним написом в Україні

У 85% випадках суд задовольняє прохання про зупинення примусового виконання напису. Інші 15% говорять про те, що судді відмовляють позичальникам у цьому, і як наслідки цього напис може бути виконаний.

Якщо ж напис було виконано і потім скасовано судом, то позивач (позичальник) може вимагати від кредитора повернути його майно, у разі відмови потрібно знову подавати позовну заяву, але вже про повернення того, що було відібрано у примусовому порядку. Наприклад:

• якщо було стягнуто гроші, потрібно лише ставити вимогу про стягнення безпідставно придбаних коштів;
• якщо було продано нерухомість на аукціоні, то належною вимогою визнатиме торги, протоколи з торгів, свідоцтва про право власності тощо. недійсними, а також просити суд повернути майно.

У цих випадках належним відповідачем буде особа, яка отримала майно або кошти, а також кредитор, якщо ці особи різні. Третіми особами зазвичай залучають виконавчу службу, нотаріусів, власника аукціону.

Вартість повернення майна коштуватиме судовий збір за подання позову та інших скарг (можлива апеляція та касація) + послуги адвоката.

Судова практика Верховного Суду 2020 – 2021 по оскарженню виконавчого напису

16 червня 2021 року КЦС у складі Верховного Суду у справі № 16 червня 2021 року КМР у складі Верховного Суду у справі № 711/10544/18 скасовуючи постанову апеляційного суду вказав, що якщо позивач вказав у позові про те, що йому відомо про напис Задовго як він подав позов, то суд мав застосувати позовну давність.

02 червня 2021 року Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у справі № 766/11996/18 зазначив, що якщо після проведення аукціону виконавчий напис був визнаний таким, що не підлягає виконанню, то позичальник може повернути своє майно.

21 січня 2021 року Верховний Суд у справі №363/1448/20 залишаючи скаргу банку на забезпечення без задоволення вказав: “в даному випадку позивач звернулася до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, тому у разі не повинно застосовуватися та досліджуватися така підстава для вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що неприйняття таких заходів може суттєво ускладнити або унеможливити виконання рішення суду, а мала застосовуватися і досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як досить обґрунтоване припущення, що неприйняття таких заходів може суттєво ускладнити або унеможливити ефективний захист чи відновлення порушених чи оспорюваних прав чи інтересів позивача, для захисту яких вона звернулася.

При цьому в таких немайнових суперечках має досліджуватися, чи не призведе неприйняття заявленого забезпечення позову до порушення вимоги справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за її позовом без нових звернень до суду”.

21 грудня 2020 року Верховний Суд у справі № 591/3779/19 залишаючи скаргу банку без задоволення вказав: «Вирішуючи суперечку, суди, належним чином дослідивши та надавши оцінку поданим сторонами доказам, дійшли правильного висновку, що виконавчий напис було вчинено з порушенням чинного законодавства, зокрема з пропуском трирічного терміну з дня виникнення у ПАТ «Дельта Банк» права вимоги, це суперечить вимогам статті 88 Закону України «Про нотаріат», а також за відсутності документів, що підтверджують безперечність заборгованості”.

14 грудня 2020 року Верховний Суд у справі № 372/1139/19-ц залишаючи скаргу фізичної особи кредитора без задоволення вказав: «Крім того, виконавчий напис нотаріуса містить суму до стягнення у розмірі 50 тис. грн як додаткові витрати, однак такі витрати між сторонами договору підряду не погоджувалися та матеріалами справи не підтверджені. Отже, говорити про безперечність заборгованості для здійснення виконавчого напису нотаріуса у цій справі немає підстав.

Цивільний процесуальний кодекс України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/conv#n7419):

Стаття 184. Пред’явлення позову

1. Позов пред’являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді.

Стаття 175. Позовна заява

1. У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

2. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

3. Позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

4. Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

5. У разі пред’явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

6. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Стаття 176. Ціна позову

1. Ціна позову визначається:

1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку;

2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна;

3) у позовах про стягнення аліментів - сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців;

4) у позовах про строкові платежі і видачі - сукупністю всіх платежів або видач, але не більше ніж за три роки;

5) у позовах про безстрокові або довічні платежі і видачі - сукупністю платежів або видач за три роки;

6) у позовах про зменшення або збільшення платежів або видач - сумою, на яку зменшуються або збільшуються платежі чи видачі, але не більше ніж за один рік;

7) у позовах про припинення платежів або видач - сукупністю платежів або видач, що залишилися, але не більше ніж за один рік;

8) у позовах про розірвання договору найму (оренди) або договору найму (оренди) житла - сукупністю платежів за користування майном або житлом протягом строку, що залишається до кінця дії договору, але не більше ніж за три роки;

9) у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості;

10) у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

2. Якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред’явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

3. У разі збільшення розміру позовних вимог або зміни предмета позову несплачену суму судового збору належить сплатити до звернення в суд з відповідною заявою. У разі зменшення розміру позовних вимог питання про повернення суми судового збору вирішується відповідно до закону.

Стаття 177. Документи, що додаються до позовної заяви

1. Позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов’язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

2. Правила цієї статті щодо подання копій документів не поширюються на позови, що виникають з трудових правовідносин, а також про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок кримінального правопорушення чи каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.

3. У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо.

4. До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

5. Позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

6. До заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребовування.

7. До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Якщо буде потрібна моя допомога, звертайтеся через кнопку зеленого кольору "Звернутися".

При зверненні вказуйте свою е-пошту, по якій з Вами можна зв'язатися.

ВСЬОГО НАЙКРАЩОГО!