Работа по совместительству без основного места работы

Доброго дня.

Так робота, на неповний робочий час є цілком допустимою зі згоди роботодавця. Але ВИ зобов'язані сповістити роботодавця про зміну статусу роботи. Ви вже не є працівником по сумісництву, а є працівником на неповний робочий час.

Щодо нарахування пенсійного стажу. Він залежить від відрахувань з Вашої заробітної плати єдиного соціального внеску. У разі наявності таких відрахувань, цей період буде зараховано до загального пенсійного стажу.

Якщо Ви бажаєте отримання повної консультації та надання алгоритму всіх можливих дій в Вашій ситуації, Ви можете звернутися до мене персонально, натиснувши кнопку "Звернутись" вгорі.

Вітаю, Олександре!

Добрый день! Я работал на основном месте, на другой компании был принят по совместительству. Теперь пришлось уйти с основного места работы. Не хочу полностью переходить в штат другой компании, хочу остаться работать по совместительству. Допускает ли такое текущее трудовое законодательство? Будет ли начисляться стаж по работе по совместительству? Какие могут быть "подводные камни" для меня как сотрудника по совместительству?

Згідно з п. 12 ст. 1 Закону про ЄСВ основне місце роботи - місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору, та визначене ним як основне згідно з поданою заявою (до відкликання) та відомостями, що обліковуються в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування на її підставі.

Відповідно до частини другої статті 21 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Тобто, відповідно до цієї норми КЗпП працівники можуть виконувати роботу за сумісництвом на іншому підприємстві, крім основного місця роботи.

Законодавство про працю не передбачає можливості для працівника мати два основних місця роботи.

Пунктом 3-1 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV встановлено, що застрахована особа зобов'язана повідомляти страхувальника, в якого особа працює за основним місцем роботи, про визначення особою такого місця роботи як основного згідно з поданою нею заявою (до її відкликання).

Таким чином, застрахована особа зобов'язана повідомляти страхувальника про основне місце роботи.

Як відомо, працівник має право укладати трудовий договір на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін (ст. 21 КЗпПУ). Зазначає Держпраці в Хмельницькій області.

Зазначена норма КЗпПУ дає право працівникам виконувати роботу на умовах сумісництва.

Законодавством про працю не встановлено:

• обов'язку працівника щодо повідомлення роботодавця, де він працює за сумісництвом, про звільнення з основного місця роботи;
• відповідальності роботодавця за неповідомлення його сумісником про звільнення з основного місця роботи.

У разі повідомлення роботодавця працівником-сумісником про звільнення з основного місця роботи, роботодавцю слід видати відповідні накази (розпорядження), які засвідчать наявність у працівника основного місця роботи.

...

Допускает ли такое текущее трудовое законодательство?

ТАК, ДОПУСКАЄ!

Будет ли начисляться стаж по работе по совместительству?

ТАК, БУДЕ, ЯКЩО З ВАШОЇ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ БУДУТЬ ЗДІЙСНЮВАТИСЬ ПОДАТКОВІ ВІДРАХУВАННЯ.

Какие могут быть "подводные камни" для меня как сотрудника по совместительству?

ПО СУТІ НІЯКИХ, ТІЛЬКИ ЩОДО ПОВІДОМЛЕННЯ АБО НЕПОВІДОМЛЕННЯ РОБОТОДАВЦЯ ЗА СУМІІСНИЦТВОМ ПРО ЗВІЛЬНЕННЯ З ОСНОВНОГО МІСЦЯ РОБОТИ - ЦЕ ВАШ ВИБІР. ЗАКОНОДАВСТВОМ ЧІТКО НЕ ВСТАНОВЛЕНО, ЩО ВИ ЗОБОВ'ЯЗАНІ ПРО ЦЕ ЙОГО ПОВІДОМИТИ.

Всього доброго! Якщо Ви хочете поспілкуватись індивідуально і випрацювати алгоритм дій, натискайте зелену кнопку Звернутися/Обратиться нижче фото! Буду радий допомогти.

Доброго дня, Олександре!

Відповідно до ч. 2 ст. 21 КЗпП працівник має право укладати трудовий договір на одному або одночасно на кількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо іншого не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Це дозволяє працівникам, крім основного трудового договору, додатково укладати трудові договори (угоди) за сумісництвом.

Порядок i умови сумісництва визначені постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.93 р. № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ i організацій» (далі - постанова № 245) та Положенням про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ i організацій, затвердженим наказом Мінпраці, Мін'юсту i Мінфіну України від 28.06.93 р. № 43, зареєстрованім у Мін'юсті України 30.06.93 р. за № 76 (далі - Положення № 43).

Відповідно до п. 1 Положення № 43 сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у. вільний від основної роботи час. тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина (підприємця, власності особи) за наймом.

Якщо трудовий договір про роботу за сумісництвом укладено на іншому підприємстві, в установі, організації (поза основним місцем роботи працівника), то така робота є зовнішнім сумісництвом.

На сумісника поширюються всі права, гарантії та обов'язки, передбачені чинним законодавством, колективним договором i правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Не вважається сумісництвом поєднання професій, розширення зон обслуговування та тимчасове заступництво, які виконуються працівниками одночасно з основною роботою у робочий час.

Однією з найважливіших умов роботи за сумісництвом є наявність вакантної посади (професії).

Законодавством не обмежується кількість підприємств, установ, організацій, де працівник може працювати за сумісництвом.

Отже, за сумісництвом можна працювати на одному, двох або більше підприємствах, в установах, організаціях i на бажання працівника мати в трудовій книжці відповідний запис з кожного місця роботи.

Проте за будь-яких обставин одне місце роботи працівника має бути основним.

Якщо у працівника відсутнє основне місце роботи, то його не можна прийняти на роботу за сумісництвом.

Тривалість роботи сумісників, які працюють не на державному підприємстві, в установі, організації, може бути встановлена впродовж усього вільного від основної роботи часу, який не має перевищувати нормальної тривалості робочого часу, встановлену КЗпП. Проте працівник-сумісник не може виконувати одночасно роботу за сумісництвом та за основним місцем роботи. Обмеження тривалості робочого часу працівників-сумісників, які працюють на державних підприємствах, передбачені постановою № 245.

Про роботу за сумісництвом з працівником укладається трудовий договір. Стороною трудового договору про роботу за сумісництвом на стороні власника (підприємства, установи, організації) може бути як інший власник (підприємство, установа, організація), так i тієї самий власник (підприємство, установа, організація), з яким працівник уклав основний трудовий договір. У такому разі трудові договори юридичне не пов'язані між собою.

За кожною посадою (основною i за сумісництвом) тривалість робочого часу, порядок оплати праці, надання відпустки тощо має визначатися окремо.

Умови, за яких робота для працівника вважатиметься сумісництвом, такі:

- наявність основної роботи на умовах трудового договору;

- можливість працювати на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або в громадянина;

- робота провадиться у вільний від основної роботи час.

Також Вам варто знати, що згідно з нормами постанови Кабінету Міністрів України від 4 березня 2015 року № 81 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, які переміщуються з районів проведення антитерористичної операції» на період проведення антитерористичної операції положення пунктів 2-4 постанови Кабінету Міністрів України від 3 квітня 1993 року №245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» щодо тривалості роботи за сумісництвом, порядку надання відпустки та заборони роботи за сумісництвом (крім заборони, встановленої законом) не застосовуються до працівників державних підприємств, установ і організацій, які переміщуються з районів проведення антитерористичної операції.

Тобто, на час дії воєнного стану для вимушених переселенців скасовано обмеження для роботи за сумісництвом, які стосуються часу тривалості роботи. Тому працівника можна оформити не лише на 0,5 ставки, але й на більшу тривалість робочого часу.

Виникнуть питання, натискайте кнопку "звернутись" біля мого фото. Постараюсь на них відповісти.