Задайте вопрос юристу

829 юриста готовы ответить сейчас

Ответ за ~15 минут

Задать вопрос на сайте

Трудовое право, 28 мая 2023, вопрос №85955 150₴

Чи можуть зняти з посади директора ТОВ, якщо він проходе службу в ЗСУ по мобілізації?

За останній рік змінилась конфігурація долевих часток засновників. Один з засновників заволодів 71% і неофіційно пропонує написати заяву про звільнення за власним бажанням. Директор проходить службу в ЗСУ по мобілізації.

Ответы юристов (7)

    Корнійчук Євген Іванович

    Доброго дня, відповідно ст. 119 КзПП повинно зберігатися робочє місце та посада. Тому рекомендую ні чого не писати. У разі звільнення це буде не законно і тоді можно буде поновитися через суд та отримати компенсацію.

    https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n707

    Якщо я допоміг вирішити ваше питання ставте ✅ біля фото підтримайте лайком залиште відгук.

    Для детальної консультації натискайте кнопку звернутися.

    Айвазян Юрий Климентьевич
    100%

    Доброго дня, Анастасія!

    Думаю, що Вам не треба писати ніяких заяв. Як військовослужбовець на час воєнного стану Ви маєте право на збереження свого робочого місця і посади!

    Після набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 року №2352-IX, яким здійснено оптимізацію трудових відносин роботодавець зобов’язаний зберігати лише робоче місце й посаду за працівниками, яких увільнив від роботи на час військової служби.

    Обов’язок збереження трудових гарантій за працівниками призваними на військову службу поширюється як на юридичних осіб (включно з ТОВ), так і на ФОП, до моменту завершення воєнного стану або до моменту зявільнення працівника з військової служби, закінчення контракту.

    Однією з основний гарантій для працівників, які приєдналися до лав ЗСУ та тероборони це збереження робочого місця та посади. А ще до 19 липня 2022 року було збереження середнього заробітку для усіх працівників, однак до КЗпП внесено зміни щодо зупинення нарахування середнього заробітку працівникам, які увільнені від роботи на час призову на військову службу. Тобто починаючи з 19 липня 2022 року роботодавець зберігає за мобілізованим працівником, який проходить службу, місце роботи і посаду.

    Мобілізованими працівниками у побуті називають, як тих хто потрапив до лав ЗСУ та і до територіальної оборони, однак вони мають різне законодавче регулювання, а тому і різні трудові права. Добровольчих формувань територіальних громад не має у переліку видів військової служби згідно Закону України «Про військовий обов’язок та військову службу», через це дані військовослужбовці потрапляють під дію ч. 1 ст. 119 КЗпП і для них зберігається виплата середнього заробітку, оскільки участь у теробороні вважається не військовою службою, а виконанням державних / громадських обов’язків.

    До відома також надаю Вам інформацію про порядок звільнення керівника ТОВ, в тому числі, із сучасної судової практики.

    Частиною першою статті 29 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (далі — Закон про ТОВ/ТДВ) загальні збори учасників є вищим органом товариства. Загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства (ч. 1, 2 ст. 30 Закону про ТОВ/ТДВ), у т.ч. обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них). Аналіз судової практики від Дебет-Кредит, постанова ВС від 19 січня 2022 року у cправі № 911/719/21

    Причому, рішення загальних зборів учасників з такого питання приймаються більшістю голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань (ч. 4 ст. 34 Закону про ТОВ/ТДВ).

    Втім, важливим етапом обрання нового та звільнення попереднього керівника є порядок скликання загальних зборів, що прописано також у Законі про ТОВ/ТДВ.

    Відповідно до ч. 1-5 ст. 32 Закону про ТОВ/ТДВ загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства — директором (якщо інший орган/особа не визначені у статуті) у такому порядку:

    директор скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства.

    директор зобов’язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників ( якщо інший строк не встановлений статутом). Таке повідомлення надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення.

    повідомленні про загальні збори учасників має містити окрім дати, часу, місця проведення, також і порядок денний зборів.

    Чому так важливо детально та ретельно дотримуватись порядку звільнення, прописаного Законом про ТОВ/ТДВ та Статутом товариства?

    Покажемо це на живому прикладі.

    Ситуація, яка розглядається у справі № 911/719/21, є доволі поширеною — засновниками ТОВ є дві фізособи, що володіють 40% та 60% відповідно. А згідно п. 18.11 Статуту загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

    До речі, ситуація була такою ж, якби кількість голосів була рівною (50% на 50%),

    Адже, приймати рішення про звільнення в обох випадках доводиться за присутності обох засновників.

    Втім, у коментованій нами справі, учасник ТОВ, який володіє 60% голосів, не з’явився на загальні збори, на відміну від учасника, який володіє 40% голосів.

    Які наслідки порушення порядку звільнення керівника?

    Маємо зазначити, що обов’язок належного повідомлення учасників товариства про скликання зборів покладено на керівника (або іншу уповноважену на це Статутом особу).

    Тому, керівник має чітко виконати вимоги Закону про ТОВ/ТДВ та Статуту, зокрема, не просто відправити повідомлення про заплановані збори, а поштовим відправленням з описом вкладення. Йдеться про саме повідомлення (де має бути зазначено дата, час та місце зборів) та порядок денний загальних зборів (де одним з питань (або єдиним питанням) буде саме розгляд заяви керівника про звільнення). Цей перелік може бути інший згідно із Статутом.

    Це важливо, адже доказ поштового відправлення з описом вкладення буде доказом в суді про дотримання порядку повідомлення.

    У коментованій нами справі № 911/719/21 саме недотримання цього порядку скликання загальних зборів й стало підставою для відмови керівнику ТОВ (позивачу) у задоволенні його позовної заяви судами всіх трьох інстанцій.

    А як бути із заявою про звільнення — який порядок надсилання її учасникам ТОВ?

    Керівник може звільнитись з підстав, визначених контрактом, або за загальними правилами, передбаченими КЗпП.

    У нашому випадку, керівник ТОВ звільнявся за власним бажанням (ст. 38 КЗпП). Причому, свою заяву він надіслав разом з повідомленням про проведення загальних зборів та порядком денним.

    А як із відпрацюванням двох тижнів за приписами ст. 38 КзпП?

    Справа в тому, що для керівника це не так важливо, як для працівника — загальні збори щодо вирішення питання звільнення керівника не можуть відбутись раніше, ніж через 30 днів з моменту надсилання повідомлення про їх проведення.І до цього моменту керівник виконує функції керівника — хоча правильно сказати, до обрання нового. Адже процедура звільнення керівника фактично закінчується внесенням змін до ЄДР та заміною його на нову особу.

    Хоча ВС у коментованій нами справі все ж наголошує, що вимоги ст. 38 КзпП в частині надсилання заяви про звільнення письмово за два тижні має бути дотримано. Хоча, на нашу думку, під час війни керівник, як і будь-який інший працівник, може скористатися нормами ст. 4 Закону № 2136 і наполягати на звільненні за обраною ним самостійно датою. Адже, під час війни та ще і в зоні бойових дій таке «відпрацювання 2 тижнів», а, точніше, попередження про звільнення з власної ініціативи працівника не є обов’язковим.

    Але звільнення із ризиком для життя навіть під час війни буває не в кожного. Саме тому, суд наполягає на попередженні власників заздалегідь.

    Важливо! Верховний Суд у постанові від 24.12.2019 у справі №758/1861/18 дійшов висновку, що відповідно до трудового законодавства України, керівник товариства (директор), як будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган попередивши власника письмово за два тижні. Разом з тим особливість звільнення директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства.

    Що робити тому керівнику, якщо одна із сторін бойкотує збори?

    ВС у коментованій нами справі № 911/719/21 ВС наголосив, що відповідно до статуту ТОВ та Закону про ТОВ/ТДВпитання щодо звільнення директора вирішується тільки за рішенням загальних зборів, тому директор товариства не має самостійних повноважень щодо вирішення питань про своє звільнення з посади директора.

    Відтак, єдиний можливий шлях у випадку відсутності рішення учасників — це звернення до суду з позовом про визнання трудових відносин припиненими у зв`язку зі звільненням за власним бажанням, із записом до трудової книжки про звільнення на підставі ч. 1 ст. 38 КзпП

    При цьому, суду доведеться надати всі докази дотримання порядку повідомлення про своє звільнення та про скликання загальних зборів.

    Як бути, якщо рішення не було прийнято загальними зборами?

    У випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, зокрема через неможливість зібрати кворум для проведення загальних зборів, керівнику із метою захисту свої прав надано можливість звернутися до суду із вимогою про визнання трудових відносин припиненими.

    Судова практика визначає, що не вирішення загальними зборами учасників товариства питання про звільнення працівника з посади директора є порушенням його права щодо вільного вибору праці.

    Окрім того, суди вважають, що процедура звільнення директора із займаної посади не може вважатись завершеною внаслідок припинення лише трудових відносин з товариством. Оскільки повноваження директора як посадової особи припиняються з моменту прийняття відповідного рішення засновниками та внесення змін до ЄДР.

    Таким чином, по-перше, трудові відносини директора з товариством мають бути припинені з дотриманням законодавства. По-друге, директора має бути виключено з ЄДР як керівника товариства.

    Тому, відсутність прийняття рішення про звільнення дають підстави керівнику ТОВ звернутись до суду і не лише з позовом про припинення трудових відносин, а й про виключення запису про нього як про керівника ТОВ з ЄДР.

    Як бути, якщо засновник чи один із засновників помер?

    ВС наголосив, що у зв`язку зі смертю єдиного учасника ТОВкерівник позбавлений можливості реалізувати передбачене частиною першою статті 38 КЗпП України його право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

    При цьому, суди визначають, що дотримання положень закону щодо письмового попередження власника про бажання працівника звільнитись у разі смерті засновника не може бути застосовано, а іншого порядку звільнення з ініціативи працівника чинне законодавство не передбачає.

    Тож, в такому разі звертатись до такого засновника не потрібно, достатньо звернутись до суду відразу після прийняття рішення про звільнення з поданням доказів смерті засновника.

    Нарешті, як бути, якщо заява про звільнення має подаватись під час воєнного стану?

    ВС у коментованій нами справі наголосив, що відповідно до статуту ТОВ питання щодо звільнення директора вирішується тільки за рішенням загальних зборів, тому керівник товариства не має самостійних повноважень щодо вирішення питань про своє звільнення з посади директора.

    Відтак, навіть за умови, що звільнення по КзпП та виключення звільненого керівника з ЄДР це дві самостійні та окремі процедури, такий керівник без скликання загальних зборів не може не лише звільнитись, а й звернутись до суду з позовом про припинення трудових відносин та виключення запису про нього як про керівника ТОВ в ЄДР.

    І тут на заваді можуть стати не лише бойові дій, а й тимчасова окупація окремих територій України.

    Звісно, ми не можемо заперечувати право керівника як працівника ТОВ скористатись ст. 4 Закону № 2136, зокрема, зв’язку з веденням бойових дій у районах, в яких розташоване підприємство, установа, організація, та існування загрози для життя і здоров’я працівника розірвати трудовий договір за власною ініціативою у строк, зазначений у його заяві.

    Або скористатись можливістю призупинити трудовий договір з повідомленням учасників ТОВ у будь-який доступний спосіб (ст. 13 Закону № 2136), навіть за відсутності належної практики та різних позицій з приводу практичного застосування цієї норми щодо призупинення трудового договору.

    Проте, звільнитись остаточно із відповідним записом до ЄДР такому керівнику у будь-якому разі не вдасться — і це та реальність, яку потрібно розуміти та враховувати під час дії воєнного стану або до моменту, коли з'явиться можливість зв’язатись з учасниками та обговорити питання проведення загальних зборів та прийняття відповідного рішення.

    Тому, на нашу думку, навіть за умови запровадження воєнного стану питання звільнення керівника має вирішуватись з врахуванням встановленого Законом про ТОВ\ТДВ та Статуту порядком — з повідомленням учасників та прийняттям відповідного рішення загальними зборами (чи одноосібно єдиним власником).

    А ось у разі, якщо учасник (єдиний власник ТОВ), який володіє більшістю голосів для прийняття відповідного рішення, то тут достатньо мати інформацію чи будь-яке підтвердження факту смерті такого учасника, що дає підстави для звернення до суду з позовом про припинення трудового договору та виключення запису з ЄДР навіть в умовах воєнного стану (не очікуючи його скасування чи припинення).

    Увага! Також відразу закриємо питання можливості проведення загальних зборів шляхом опитування. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 36 Закону про ТОВ/ТДВ шляхом опитування не можуть прийматися рішення про обрання та припинення повноважень членів наглядової ради та виконавчого органу. Щодо керівника ТОВ (голови колегіального виконавчого органу) такої заборони немає в законі, тож варто звернутись до Статуту: чи передбачені відповідні можливості у ньому. Не виключаємо ми й процесу заочного голосування (ст. 35 Закону про ТОВ/ТДВ). При цьому, обидві ці процедури мають бути сумісними з ситуацією запровадженого воєнного стану на території України.

    Виникнуть питання, натискайте кнопку «звернутись» біля мого профілю. Охоче Вам допоможу!

    Кирда Вячеслав Володимирович

    Вітаю.

    За останній рік змінилась конфігурація долевих часток засновників. Один з засновників заволодів 71% і неофіційно пропонує написати заяву про звільнення за власним бажанням. Директор проходить службу в ЗСУ по мобілізації.

    НІ, НЕ МАЮТЬ ПРАВА. ЗБЕРЕЖЕННЯ ПОСАДИ НА ЧАС ПРОХОДЖЕННЯ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ ПО МОБІЛІЗАЦІЇ ГАРАНТУЄТЬСЯ ЧИННИМ ЗАКОНОДАВСТВОМ.

    ЯКЩО ЦЕ СТАНЕТЬСЯ, З ЛЕГКІСТЮ ЗМОЖЕТЕ ОСКАРЖИТИ В СУДОВОМУ ПОРЯДКУ.

    Всього доброго! Якщо Ви хочете поспілкуватись індивідуально і випрацювати алгоритм дій, натискайте зелену кнопку Звернутися/Обратиться нижче фото! Буду радий допомогти.

    Крикун Сергій  Павлович

    Доброго дня, пане Миколо! для функціонування ТОВ на час мобілізації його директора учасники ТОВ в порядку загальних зборів можуть прийняти рішення про призначення тимчасово виконуючого обов'язків директора ТОВ.

    Гончаренко Константин

    Доброго дня!

    15 липня 2022 року Президент підписав Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин» № 2352-IX від 01.07.2022 р. (законопроєкт від 05.04.2022 р. №7251). 19.07.22 року він набрав сили.

    Цим Законом вносяться зміни до КЗпП, які передбачають введення додаткових підстав для розірвання трудових договорів з працівниками. Зокрема, вводиться додаткова підстави для розірвання трудового договору - відсутність працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці.

    Серед ключових змін, на які варто звернути увагу усім роботодавцям, які мають призваних на військову службу працівників є те, що зазначеним Законом звільнено роботодавця від обов'язку збереження середнього заробітку працівникам, призваним на військову службу, зі збереженням за цими працівниками лише місця роботи (посади).

    Зміни відбулися також в частині надання відпусток, виплати сум відпускних та компенсації за дні невикористаної відпустки.

    https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/39366

    Враховуючи сказане вище роботодавець до моменту 19.07.22 року мав нараховувати та виплачувати вам зарплату за посадою, а після вказаної дати уже не має виплачувати , але зобов язаний зберегти місце роботи та посаду за вами на весь період служби.

    Загальні збори засновників ТОВ мають право призначити в.о. директоа за строковим договором на час несення вами служби у ЗСУ , або перед мобілізацією Ви мали самостійно підписати наказ про покладання обов язків т в о директора на одного з заступників , які працюють у штаті ТОВ.

    З повагою,

    Костянтин Гончаренко

    Степанов Михайло Леонідович

    Доброго дня. Збереження робочого місяця під час мобілізації передбачено ст.119 КЗПП. Тому звільнити вас не мають права.

    Стаття 119. Гарантії для працівників на час виконання державних або громадських обов'язків

    За працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи і посада на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"

    https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n709

    З повагою. для подальшої співпраці натискайте "Звернутися" або закрийте питання натиснувши галочку.

    Пуха Наталія ТендерОк

    Доброго Дня

    Щодо Вашого питання

    15 березня 2022 року прийнято Закон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", відповідно до якого на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 Конституції України.

    Відповідно до статті 5 Закону у період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки.

    У період дії воєнного стану норми статті 43 Кодексу законів про працю України не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.

    Стаття 119 КЗпПУ визначає, що на час виконання державних або громадських обов'язків, якщо за чинним законодавством України ці обов'язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку.

    За працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи і посада на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

    Таким чином звільнити працівника, який вступив на військову службу без його згоди неможливо. Для звільнення за цією підставою необхідна заява працівника, де він сам зазначить підставою звільнення "проходження військової служби у особливий період".

    Проте можливі інші Варіанти, а саме:

    1) Тимчасове виконання обов'язків директора його заступником або іншою особою, уповноваженою на виконання обов'язків директора рішенням власника, або ж загальних зборів учасників та т.п. (у разі якщо це передбачено установчими документами підприємства).

    2) Тимчасово призначити на період відсутності директора іншу особу за строковим трудовим договором (наприклад, якщо на підприємстві немає співробітників, окрім директора).

    3) Представництво інтересів підприємства у правовідносинах з третіми особами на підставі довіреності на виконання окремих дій (наприклад, укладення договорів).

    Успіхів


Похожие вопросы


Кодексы Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України