Чи чинні документи установи з кліше замість справжнього підпису керівника і без печатки установи?

Вітаю, Тетяно!

Якщо керівник установи є у відпустці, його підпису не може бути ні на жодному документі. Для цього є заступник або інша посадова особа, яка виконує обов'язки керівника. Тому однозначно це порушення, як мінімум, трудового законодавства.

Якщо документ стосується фінансових операцій або інших сфер, які так чи інакше мають ознаки суспільної важливості, дійсно можете звернутись з цим до правоохоронних органів.

Всього доброго! Якщо Ви хочете поспілкуватись індивідуально і випрацювати алгоритм дій, натискайте зелену кнопку Звернутися/Обратиться нижче фото! Буду радий допомогти.

Доброго дня. По перше, якщо керівних офіційно у відпустці, то він не має право підписувати документи. Краще підписати документи іншій особі по довіреності від керівника. Щодо факсимільного відтворення підпису, то на це треба наказ підприємства про використання факсимільного підпису. Щодо печатки, то підприємство має право працювати без печатки.

Доброго дня, ви маэте право подати заяву у поліцію за ст358 або ст 366 ККУ

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2469

Службове підроблення – це складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів.

Відповідальність за службове підроблення передбачена статтею 366 Кримінального кодексу України.

Обов'язковою ознакою службового підроблення є його предмет — офіційні документи.

Для того, щоб той чи інший акт був визнаний документом та мав статус офіційного, він повинен відповідати низці ознак:

1. документ повинен містити певну інформацію (відомості, дані тощо);
2. ця інформація повинна бути зафіксована у тій чи іншій формі (письмовій, цифровій, знаковій) і мати певні реквізити (бланк, печатку, штамп, голограму), які передбачені законом чи іншим нормативним актом;
3. інформація повинна бути зафіксована на відповідному матеріальному носії (папері, дискеті, диску, магнітній, кіно-, відео-, фотоплівці тощо) з метою її наступного зберігання, використання або розповсюдження;
4. документ повинен бути складений, засвідчений, виданий чи розповсюджений в інший спосіб службо¬вою особою від імені державних органів, органів місцевого самоврядування, громадських організацій та об'єднань, а також підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності;
5. офіційним згідно зі статтею 366 Кримінального кодексу України є лише такий документ, що містить зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які породили чи здатні породити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи - докази у правозастосовній діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними)особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв'язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити.

Це кримінальне правопорушення виявляється тільки в активній поведінці службової особи і може бути вчинений одним з декількох альтернативних способів, передбачених частиною першою статті 366 Кримінального кодексу України дій:

а) внесення до документів неправдивих відомостейозначає включення інформації, яка цілком або частково не відповідає дійсності, до справжнього офіційного документа (постанова Верховного Суду від 04 червня 2020 року у справі № 742/318/18). Отже, у всіх цих ситуаціях зміст справжнього документа змінюється лише частково — частина відомостей у ньому відповідає дійсності, а частина має неправдивий характер. При цьому форма документа та всі його реквізити відповідають необхідним вимогам.

б) інше підроблення документівприпускає повну або часткову зміну змісту документа чи його реквізитів, однак не за рахунок внесення до нього не¬правдивих відомостей, а шляхом їх виправлень, підчищень, дописок, витравлювань та іншими подібними способами. Інше підроблення документів є своєрідним антиподом внесення до документа неправдивих відомостей, оскільки неправдиві відомості у цьому випадку до документа не вносяться, а виправляються або знищуються відомості, що вже є у документі та відповідають дійсності.

в) складання неправдивих документівце повне виготовлення документа, який містить інформацію, що не відповідає дійсності. При цьому форма та реквізити документа відповідають необхідним вимогам.

г) видача неправдивих документівозначає надання фізичним або юридичним особам такого документа, зміст якого цілком або частково не відповідає дійсності і який був складений або службовою особою, яка його видала, або іншою службовою особою. Видача неправдивого документа буде мати місце й у тому випадку, якщо документ був складений приватною особою, але потім був засвідчений службовою особою і виданий нею іншим фізичним чи юридичним особам від імені тієї організації, яку представляє службова особа, що видала цей документ.

Кримінальне правопорушення вважається закінченим з моменту підроблення або складання завідомо неправдивого документа незалежно від подальшого його використання, а при видачі документа - з моменту його передачі зацікавленій особі.

Суб'єктом службового підроблення може бути тільки службова особа.

Якщо передбачені стаття 366 Кримінального кодексу України дії вчиняє приватна особа, то відповідальність може наставати залежно від конкретних обставин справи, зокрема, за статтею 358 Кримінального кодексу України (Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів).

З суб'єктивної сторони кримінальне правопорушення може бути вчинено лише з прямим умислом. Психічне ставлення винного до тяжких наслідків, передбачених частиною другою статті 366, може характеризуватись непрямим умислом або необережністю.

Мотиви службового підроблення не впливають на кваліфікацію вказаного злочину, проте з'ясування мети та мотиву таких дій є обов'язком суду для встановлення всіх елементів складу злочину за ч. 1 ст. 366 КК (постанова ВС від 01 жовтня 2020 р. у справі № 759/7094/17).

Статтею 366 Кримінального кодексу України встановлено кримінальну відповідальність за службове підроблення, що карається:

• штрафом від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років;
• ті самі діяння, якщо вони спричинили тяжкі наслідки (щодо тяжких наслідків - постанова Верховного Суду України від 19.12.2011 у справі № 5-18кс11), - караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від двохсот п’ятдесяти до семисот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Для детальної консультації натискайте кнопку звернутися.

Якщо я допоміг вирішити ваше питання ставте ✅ біля фото.

Доброго дня.

Такі документи є чинні для внутрішніх документів, якщо на підприємстві видано наказ про використання факсимільного підпису.

Якщо це документ для зовнішнього використання або підпис на правочині, то відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

19 квітня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи №910/4050/17 (ЄДРСРУ №73600830) вказав наступне: для застосування факсимільного підпису для оформлення правочинів, вчинення інших господарських операцій, необхідна письмова згода сторін, яка може виражатись, зокрема, в укладеній між сторонами письмовій угоді, в якій погоджується використання факсиміле і зразки справжнього та факсимільного підписів посадових осіб або представників сторін договору чи іншого документу. Саме таким способом закріплюється юридична сила факсиміле як особистого підпису і засвідчені ним документи вважатимуться укладеними відповідно до вимог законодавства.

документи, які не можуть бути оформлені за допомогою факсиміле:

– розрахункові документи при безготівкових розрахунках (платіжне доручення, платіжна вимога, платіжна вимога-доручення, розрахунковий чек та ін.) – на підставі п. 2.8, п. 7.6 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.2004 р. №22;

– касові документи в банках (заява на переказ готівки, прибутково-видатковий касовий ордер, заява на видачу готівки, прибутковий касовий ордер, видатковий касовий ордер, грошовий чек, рахунки на сплату платежів та ін.) – на підставі п. 1.9, Додатку №16 до Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління НБУ від 01.06.2011 р. №174;

– податкова звітність – на підставі пп. 48.5.1 ПКУ («…Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність накладеного на електронний документ кваліфікованого електронного підпису чи печатки платника податку»;

– фінансова звітність («підпис керівника») – на підставі ст. 11 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»;

– процесуальна документація в суд («слід вказати, що правова позиція щодо факсимільного відтворення підпису була висловлена Верховним Судом в ряді постанов, зокрема у справах: №922/1743/17, №922/4590/16, №5027/805-б/2012, №826/811/17 було встановлено, що підписання заяви та інших документів, які подаються до суду за допомогою факсиміле не дає можливості встановити вираження справжньої волі особи, чий підпис відтворено, на настання відповідних правових наслідків (Справа №824/84/20, ЄДРСРУ №89515109).

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд в постанові від 16.03.2020 року у справі №640/5124/19).

Якщо Ви бажаєте отримання повної консультації та надання алгоритму всіх можливих дій в Вашій ситуації, Ви можете звернутися до мене персонально, натиснувши кнопку "Звернутись" вгорі.

Доброго дня. Тетяна!

Відповідно до ч. 3 ст. 207 ЦКУ використання під час вчинення правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, в якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Отже, є кілька умов (детальніше розглянемо їх далі), дотримання яких є обов’язковим для правомірного використання факсимільного підпису.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону про електронну комерцію

, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

• електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону № 2155 за умови використання засобу електронного цифрового підпису всіма сторонами електронного правочину;
• електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним Законом про електронну комерцію;
• аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, в якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Мінфін та податкова Позиція цих органів стосується саме первинки, адже оформлення договору знаходиться поза межами компетенції податківців. Водночас, як справедливо зазначили податківці в листі ДФСУ від 04.05.2016 № 4582/Л/99-95-42-01-14, цивільне законодавство не застосовується до податкових відносин, якщо інше не встановлено законом (ч. 2 ст. 1 ЦКУ). Отже, оформлення первинки ЦКУ не регулюється.

Тож передусім звернемося до норм ключового бухгалтерського закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону про бухоблік підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону про бухоблік первинні документи можуть бути складені в паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов’язкові реквізити:

• назву документа (форми);
• дату складання;
• назву підприємства, від імені якого складено документ;
• зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;
• посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Нацбанком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильність її оформлення;
• особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо). Первинні документи, створені автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи, застосовуються у бухобліку за умови наявності накладеного електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Отже, в Законі про бухоблік немає ані прямої заборони використовувати факсимільний підпис, ані прямої вказівки на можливість його використання (згадується лише особистий підпис або електронний). Ідемо далі.

Відповідно до п. 2.5 гл. 2 Положення № 88 документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Використання під час оформлення первинних документів факсимільного відтворення підпису допускається в порядку, встановленому законом, іншими актами цивільного законодавства. Як бачимо, в Положенні № 88 є, по-перше, «дозвіл» на використання факсиміле, а по-друге, відсилання до норм ЦКУ (а це, зокрема, ч. 3 ст. 207 ЦКУ).

Мінфін у листі від 27.02.2012 № 31-08410- 07-29/4796 зазначив, що використання під час вчинення правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронно-числового підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства або за письмовою згодою сторін, в якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів. Також Мінфін послався на Закон про бухоблік та Положення № 88 і, процитувавши законодавчі норми, висловив сприятливу позицію щодо використання факсиміле під час оформлення первинки.

А от податківці так просто не здаються і свою думку щодо факсимільного підпису вони змінювали. Так, відповідно до Узагальнюючої податкової консультації з питань застосування факсиміле при складанні первинних документів, документів бухгалтерської та податкової звітності, затвердженої наказом ДПС України від 22.11.2012 № 1047 податківці зазначили, що нормами Закону про бухоблік застосування факсиміле для підпису первинних документів не передбачено.

Однак через кілька років податкова позиція змінилася (див. листи ДФСУ від 20.11.2015 № 24762/6/99-95-42-03-15, від 28.12.2015 № 27862/6/99-95-42-03-15, від 04.05.2016 № 4582/Л/99-95-42-01-14). У цих листах податківці зазначили, зокрема, що використання факсимільного відтворення підпису під час оформлення первинних документів за письмовою згодою сторін, в якій містяться зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, не порушує законодавства України, крім випадків застосування первинних документів типових і спеціалізованих форм, якими не передбачено використання факсимільного відтворення підпису.

У більш пізніх роз’ясненнях ( роз’яснення від 08.08.2021, роз’яснення від 10.02.2022) Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків також підтвердило позицію, що використання факсимільного підпису при оформленні первинних документів за письмовою згодою сторін, в якій містяться зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, не порушує законодавства України. Використання під час оформлення первинних документів факсимільного відтворення підпису допускається в порядку, встановленому законом, іншими актами цивільного законодавства.

Факсиміле STOP Існують й обмеження у використанні факсиміле. Так, документами, які не можуть бути оформлені за допомогою факсиміле, зокрема, є:

1. банківські розрахункові документи (платіжні доручення, розрахункові чеки, рахунки на сплату платежів, заяви на переказ чи видачу готівки, грошові чеки та інші) — пп. 106, 107 постанови № 103
2. касові документи (касові ордери, відомості на виплату готівки, розрахункові документи, електронні розрахункові документи, інші прибуткові та видаткові касові документи тощо) — розд. III Положення № 148 (передбачає лише особистий або електронний підпис);
3. податкова, фінансова звітність — п.п. 48.5.1 ПКУ; ч. 1 ст. 11 Закону про бухоблік; Узагальнююча податкова консультація з питань застосування факсиміле при складанні первинних документів, документів бухгалтерської та податкової звітності, затверджена наказом ДПС України від 22.11.2012 № 1047;
4. процесуальні судові документи — ч. 2 ст. 162 ГПКУ; правова позиція Верховного Суду, яка полягає в тому, що підписання за допомогою факсиміле заяви та інших документів, які подаються до суду, свідчить, що неможливо встановити вираження справжньої волі особи, чий підпис відтворено, на настання відповідних правових наслідків (ухвала КАС ВС від 05.06.2018 у справі № 826/811/17; постанова КАС ВС від 16.03.2020 у справі № 640/5124/19; постанови КГС ВС від 03.05.2018 у справі № 922/1743/17 та від 24.05.2018 у справі № 5027/805-б/2012);
5. організаційні-розпорядчі, фінансові, бухгалтерські документи. Тут слід трохи пояснити. Відповідно до п. 12 розд. 7 Правил № 1000/5 факсимільне відтворення підпису посадової особи на організаційно-розпорядчих, фінансових, бухгалтерських документах за допомогою механічного або іншого копіювання не допускається (до речі, про це згадали податківці в листі ДФСУ від 04.05.2016 № 4582/Л/99-95-42-01-14). Водночас вимоги Правил № 1000/5 щодо роботи з первинно-обліковою, банківською, фінансовою, звітно-статистичною та іншою спеціальною документацією поширюються лише в частині загальних принципів роботи з документами, а також з підготовки документів до передавання на архівне зберігання (п. 4 розд. І Правил № 1000/5). Тобто вимоги до оформлення первинки, податкової звітності тощо, зокрема її підписання, Правилами № 1000/5 не регулюється. Своєю чергою, до організаційно-розпорядчої документації належать, зокрема, положення або статут, положення про структурні підрозділи, посадові інструкції, штатні розписи, постанови, рішення, накази, розпорядження, акти, довідки, доповідні записки, заяви, пояснювальні записки, протоколи, службові листи тощо (п. 3 гл. 1 розд. IІ Правил № 1000/5). Отже, підписувати ці документи за допомогою факсиміле не можна, хоча деякі фахівці вважають, що проблему підписання кадрової документації за допомогою факсиміле можна вирішити затвердженням відповідного положення на підприємстві. Чи варто ризикувати, вирішувати вам.

Насамкінець, відповідальність за неправомірне використання факсімільного підпису за певних обставин може містити ознаки злочину, передбаченного статтею 358 Кримінального кодексу України. Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів.

1. Підроблення посвідчення або іншого офіційного документа, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, громадянином-підприємцем, нотаріусом, державним реєстратором, суб’єктом державної реєстрації прав, особою, яка уповноважена на виконання функцій держави щодо реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, державним виконавцем, приватним виконавцем, аудитором чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов'язків, з метою використання його підроблювачем чи іншою особою або збут такого документа, а також виготовлення підроблених печаток, штампів чи бланків підприємств, установ чи організацій незалежно від форми власності, інших офіційних печаток, штампів чи бланків з тією самою метою або їх збут -

караються штрафом до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.

2. Складання чи видача працівником юридичної особи незалежно від форми власності, який не є службовою особою, складання чи видача приватним підприємцем, аудитором, експертом, оцінювачем, адвокатом, нотаріусом, державним реєстратором, суб’єктом державної реєстрації прав, особою, яка уповноважена на виконання функцій держави щодо реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, державним виконавцем, приватним виконавцем або іншою особою, яка здійснює професійну діяльність, пов’язану з наданням публічних чи адміністративних послуг, завідомо підроблених офіційних документів, які посвідчують певні факти, що мають юридичне значення або надають певні права чи звільняють від обов'язків, підроблення з метою використання або збуту посвідчень, інших офіційних документів, що складені у визначеній законом формі та містять передбачені законом реквізити, виготовлення підроблених офіційних печаток, штампів чи бланків з метою їх збуту або їх збут чи збут завідомо підроблених офіційних документів, у тому числі особистих документів особи, -

караються штрафом до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк від трьох до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, -

караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.

4. Використання завідомо підробленого документа -

карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.

Виникнуть питання, натискайте кнопку "звернутись" біля мого фото. Охоче Вам допоможу!

Доброго дня Тетяно.

Якщо інструкція з діловодства установи передбачає відтворення підпису керівника установи на певних документах за допомогою факсімілє і без печатки (наприклад з кутовим штампом чи на бланку установи з реєстрацією вихідного документа, наприклад у нижньому правому куті наявний відповідний штрих код), то такий документ є чинним.

Проте керівник у відпустці і не може підписувати документи і відповідно не може бути використано його факсімілє. Документи має підписати особа на яку покладено обов"язки керівника.

"ТИПОВА ІНСТРУКЦІЯ з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/55-2018-%D0%BF...):

" 54. Факсимільне відтворення підпису посадової особи на документах не допускається.".

---

Доброго дня, пані Тетяно! Рішення установи з факсимільним відтворенням підпису не має юридичної сили і не створює юридичних наслідків. Щодо звернення до прокуратури, то в даний час прокуратура не виконує функції загального нагляду, тобто дане питання не належить до повноваження прокуратури - з підстав ознак кримінального правопорушення виданням цього документа належить звертатись до поліції.

Доброго дня!

По Вашому питанню повідомляю наступне:

Підроблення посвідчення або іншого офіційного документа, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, громадянином-підприємцем, нотаріусом, державним реєстратором, суб’єктом державної реєстрації прав, особою, яка уповноважена на виконання функцій держави щодо реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, державним виконавцем, приватним виконавцем, аудитором чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов'язків, з метою використання його підроблювачем чи іншою особою або збут такого документа, а також виготовлення підроблених печаток, штампів чи бланків підприємств, установ чи організацій незалежно від форми власності, інших офіційних печаток, штампів чи бланків з тією самою метою або їх збут -

караються штрафом до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.

2. Складання чи видача працівником юридичної особи незалежно від форми власності, який не є службовою особою, складання чи видача приватним підприємцем, аудитором, експертом, оцінювачем, адвокатом, нотаріусом, державним реєстратором, суб’єктом державної реєстрації прав, особою, яка уповноважена на виконання функцій держави щодо реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, державним виконавцем, приватним виконавцем або іншою особою, яка здійснює професійну діяльність, пов’язану з наданням публічних чи адміністративних послуг, завідомо підроблених офіційних документів, які посвідчують певні факти, що мають юридичне значення або надають певні права чи звільняють від обов'язків, підроблення з метою використання або збуту посвідчень, інших офіційних документів, що складені у визначеній законом формі та містять передбачені законом реквізити, виготовлення підроблених офіційних печаток, штампів чи бланків з метою їх збуту або їх збут чи збут завідомо підроблених офіційних документів, у тому числі особистих документів особи, -

караються штрафом до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк від трьох до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, -

караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.

4. Використання завідомо підробленого документа -

карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.

Під офіційним документом у цій статті та статтях 357 і 366 слід розуміти документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи - докази у правозастосовчій діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв'язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити.

{Стаття 358 Кримінального Кодексу України із змінами, внесеними згідно редакції Закону № 3207-VI від 07.04.2011; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1666-VIII від 06.10.2016}

Якщо Ви не використовували підробний документ то у Ваших діях немає ознак злочину в іншому випадку відповідальність описана вище.

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Доброго Дня

Щодо Вашого питання

Відповідно до ч. 3 ст. 207 ЦКУ використання під час вчинення правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, в якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Отже, є кілька умов, дотримання яких є обов’язковим для правомірного використання факсимільного підпису.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону про електронну комерцію, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону № 2155 за умови використання засобу електронного цифрового підпису всіма сторонами електронного правочину;

електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним Законом про електронну комерцію;

аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, в якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Мінфін та податкова Позиція цих органів стосується саме первинки, адже оформлення договору знаходиться поза межами компетенції податківців. Водночас, як справедливо зазначили податківці в листі ДФСУ від 04.05.2016 № 4582/Л/99-95-42-01-14, цивільне законодавство не застосовується до податкових відносин, якщо інше не встановлено законом (ч. 2 ст. 1 ЦКУ). Отже, оформлення первинки ЦКУ не регулюється.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону про бухоблік підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону про бухоблік первинні документи можуть бути складені в паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов’язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Нацбанком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків також підтвердило позицію, що використання факсимільного підпису при оформленні первинних документів за письмовою згодою сторін, в якій містяться зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, не порушує законодавства України. Використання під час оформлення первинних документів факсимільного відтворення підпису допускається в порядку, встановленому законом, іншими актами цивільного законодавства.

Існують й обмеження у використанні факсиміле. Так, документами, які не можуть бути оформлені за допомогою факсиміле, зокрема, є:

банківські розрахункові документи (платіжні доручення, розрахункові чеки, рахунки на сплату платежів, заяви на переказ чи видачу готівки, грошові чеки та інші) — пп. 106, 107 постанови № 103;

касові документи (касові ордери, відомості на виплату готівки, розрахункові документи, електронні розрахункові документи, інші прибуткові та видаткові касові документи тощо) — розд. III Положення № 148(передбачає лише особистий або електронний підпис);

податкова, фінансова звітність — п.п. 48.5.1 ПКУ; ч. 1 ст. 11 Закону про бухоблік; Узагальнююча податкова консультація з питань застосування факсиміле при складанні первинних документів, документів бухгалтерської та податкової звітності, затверджена наказом ДПС України від 22.11.2012 № 1047;

процесуальні судові документи — ч. 2 ст. 162 ГПКУ 8; правова позиція Верховного Суду, яка полягає в тому, що підписання за допомогою факсиміле заяви та інших документів, які подаються до суду, свідчить, що неможливо встановити вираження справжньої волі особи, чий підпис відтворено, на настання відповідних правових наслідків (ухвала КАС ВС 9від 05.06.2018 у справі № 826/811/17; постанова КАС ВС від 16.03.2020 у справі № 640/5124/19; постанови КГС ВС від 03.05.2018 у справі № 922/1743/17 та від 24.05.2018 у справі № 5027/805-б/2012);

організаційні-розпорядчі, фінансові, бухгалтерські документи.Відповідно до п. 12 розд. 7 Правил № 1000/5 10факсимільне відтворення підпису посадової особи на організаційно-розпорядчих, фінансових, бухгалтерських документах за допомогою механічного або іншого копіювання не допускається . Водночас вимоги Правил № 1000/5 щодо роботи з первинно-обліковою, банківською, фінансовою, звітно-статистичною та іншою спеціальною документацією поширюються лише в частині загальних принципів роботи з документами, а також з підготовки документів до передавання на архівне зберігання (п. 4 розд. І Правил № 1000/5). Тобто вимоги до оформлення первинки, податкової звітності тощо, зокрема її підписання, Правилами № 1000/5 не регулюється. Своєю чергою, до організаційно-розпорядчої документації належать, зокрема, положення або статут, положення про структурні підрозділи, посадові інструкції, штатні розписи, постанови, рішення, накази, розпорядження, акти, довідки, доповідні записки, заяви, пояснювальні записки, протоколи, службові листи тощо (п. 3 гл. 1 розд. IІ Правил № 1000/5).

Успіхів