Задайте вопрос юристу

836 юриста готовы ответить сейчас

Ответ за ~15 минут

Задать вопрос на сайте

Гражданское право, 12 июня 2023, вопрос №86688

Очень нужна Ваша помощь

Как подать в суд если неизвестен адрес ответчика, можем ли мы судиться если мы граждане Казахстана? Суть проблемы то что Украинский сайт выставил не правдивую информацию о моей подруге, и ее семье, с фотографиями и подставным текстом якобы отвечает она, можем ли мы подать в суд на сайт?

Ответы юристов (3)

    Босак Назар Орестович
    Босак Назар Орестович 11 месяцев назад

    Юрист, г. Львов, 8 лет опыта

    Доброго вечора. Поширення завідомо неправдивих негативних ганьблячих відомостей про особу прийнято називати наклепом. За законодавством України, у випадку наклепу особа, яку оббрехали, має право подати до суду позов про захист честі та гідності.

    Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

    Іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, іноземні держави (їх органи та посадові особи) та міжнародні організації (далі - іноземні особи) мають право звертатися до судів України для захисту своїх прав, свобод чи інтересів.

    Якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома, фізична особа, право якої порушено, може звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування.

    Ви можете звертатись до мене для надання різних додаткових юридичних послуг з цього чи інших питань. Я можу надати Вам детальну правову консультацію з рядом різноманітних юридичних послуг, написати тексти правничих документів тощо. Можу написати для Вас текст позовної заяви чи заяви до суду.

    Доброго вечера. Распространение заведомо ложных отрицательных порочащих сведений о личности принято называть клеветой. По законодательству Украины, в случае клеветы лицо, которое оболгали, имеет право подать в суд иск о защите чести и достоинства.

    Физическое лицо, личные неимущественные права которого нарушены в результате распространения о нем и (или) членов его семьи недостоверной информации, имеет право на ответ, а также на опровержение этой информации. Опровержение недостоверной информации осуществляется лицом, распространившим информацию. Опровержение недостоверной информации осуществляется таким же способом, как она была распространена.

    Иностранцы, лица без гражданства, иностранные юридические лица, иностранные государства (их органы и должностные лица) и международные организации (далее – иностранные лица) имеют право обращаться в суды Украины для защиты своих прав, свобод или интересов.

    Если лицо, которое рапостранило недостоверную информацию, неизвестно, то физическое лицо, право которого нарушено, может обратиться в суд с заявлением об установлением факта недостоверности этой информации и ее опровержению.

    Вы можете обращаться ко мне для предоставления различных дополнительных юридических услуг по этому или другим вопросам. Я могу предоставить Вам подробную правовую консультацию с рядом различных юридических услуг, написать тексты юридических документов и т.д. Могу написать для Вас текст искового заявления или заявления в суд.

    Айвазян Юрий Климентьевич

    Доброго дня!

    Відповідно до ст. 3 Конституції України честь і гідність людини визнані найвищою соціальною цінністю. Порушення цих фундаментальних прав вимагає відповідного захисту. Відповідно до ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень та протиправних посягань. Згідно ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Таке ж право надається і юридичним особам згідно ч.2 ст. 94 Цивільного кодексу України.

    Чинне законодавство України виділяє два способи захисту: загальні та спеціальні, які застосовуються в судовому та позасудовому порядку.Отже, у випадку розміщення в мережі Інтернет інформації, що порушує честь, гідність та ділову репутацію особа, права якої порушено може або ж безпосередньо звернутися до особи, яка здійснила дане порушення, з вимогою про спростування такої інформації, або до суду з позовом про захист гідності, честі та ділової репутації.

    Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», вибір способу захисту особистого немайнового права, зокрема права на повагу до гідності та честі, права на недоторканість ділової репутації, належить позивачеві. Разом із тим, особа, право якої порушено, може обрати як загальний, так і спеціальний способи захисту свого права, визначені законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини. У зв'язку з цим суди повинні брати до уваги, що відповідно до статті 275 ЦК захист особистого немайнового права здійснюється у спосіб, встановлений главою 3 цього Кодексу, а також іншими способами відповідно до змісту цього права, способу його поширення та наслідків, що їх спричинило це порушення.

    До таких спеціальних способів захисту відносяться:
    • спростування недостовірної інформації та/або право на відповідь (стаття 277 ЦК)
    • заборона поширення інформації, якою порушуються особисті немайнові права (стаття 278 ЦК).

    В окремих випадках, що прямо передбачені чинним законодавством (ч. 1 ст. 277 Цивільного кодексу України, ст. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи») фізична особа також має право вимагати спростування недостовірної інформації у випадку, коли вона поширена стосовно інших осіб.Насамперед, це стосується членів сім’ї фізичної особи, це наприклад подружжя, батьки, діти, баба, дід, прабаба, прадід, внуки, правнуки тощо. Однак, таке поширення неправдивої інформації стосовно членів сім’ї фізичної особи повинно порушувати особисті немайнові права саме цієї фізичної особи.Так, наприклад, коли поширюється недостовірна інформація про те, що фізична особа є дитиною «зрадника батьківщини», то вона має право вимагати спростування цієї інформації не тому, що вона порушує право на повагу до честі та гідності батька, а тому, що нею опосередковано порушується право саме даної фізичної особи на гідність та честь. А вже батько цієї особи має право вимагати спростування такої інформації тому, що ця інформація порушує його право на повагу до честі та гідності.Такий же порядок передбачений і для права на спростування та відповіді щодо неправдивої інформації, яка була поширена стосовно осіб, що померли. В цьому випадку суб’єктом, що має право вимагати спростування даної інформації чи дати на неї відповідь, законодавець визнає членів сім’ї померлої особи, її близьких родичів та інших заінтересованих осіб. При цьому, вказані особи також вважаються такими, що насамперед, діють у власному інтересі, і вимагають захисту саме власних особистих немайнових прав і лише опосередковано доброго імені померлої особи. Про це йдеться у ч.2 ст. 277 Цивільного Кодексу України та ч.2 ст. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи».

    Для отримання повної консультації та опрацювання алгоритму дій, зверніться до мене персонально, натиснувши кнопку "звернутись" біля мого фото.

    Левченко Ксенія Сергіївна
    Левченко Ксенія Сергіївна 11 месяцев назад

    Юрист, г. Винница, 17 лет опыта

    Доброго дня. Скоріш за все Вам потрібно подавати заяву до поліції, кіберполіцї. Чи пробували звязатись із адміністрацією сайту, надсилали претензію? Потрібно більше інформації пр справі. Звертайтесь проконсультую.


Похожие вопросы


Кодексы Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України