Відкрито виконавче провадження із порушенням процедури, накладено арешт та списані кошти. Як бути?

Якщо Ви вважаєте, що державним виконавцем порушені вимоги законодавства, Ви маєте право оскаржити його дії в порядку встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Доброго дня, Константине!

1. Чи правильно я розумію, що якщо боржником не отримано Постанову про відкриття виконавчого провадження, яку виконавець мав надіслати рекомендованим листом, скасуванню належать обидві постанови, про відкриття виконавчого провадження і про накладання арешту на рахунки?2. Якщо так, що виконавець може робити далі? Чи має право він одразу відкривати нове провадження з дотриманням процедури?

Це можливо лише за передбачених законом обставин.

Виконавчий документ повертається стягувачу виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред’явлення, якщо:

Строки пред’явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі:

• пред’явлення виконавчого документа до виконання;
• надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

3. Чи є заборони, обмеження під час воєнного стану щодо арешту і виконавчого провадження в цілому?

Згідно роз'яснень Міністерства юстиції України від 9 вересня 2022 року:

Порядок примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі – рішення) регламентовано Законом України «Про виконавче провадження» (далі – Закон).

Особливості примусового виконання рішень у період воєнного стану визначено пунктом 10.2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, відповідно до якого тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України:

• фізичні особи можуть здійснювати видаткові операції з рахунків, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, без урахування такого арешту за умови, якщо сума стягнення за виконавчим документом не перевищує 100 тисяч гривень;
• юридичні особи-боржники можуть здійснювати видаткові операції з рахунків, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, виключно для виплати заробітної плати в розмірі не більше п’яти мінімальних розмірів заробітної плати в місяць на одного працівника такої юридичної особи, а також сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
• припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни російської федерації);
• визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану;
• зупиняється дія постанов державних виконавців про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, спорядженими гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії.

Зупиняється у період дії воєнного стану вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях з виконання:

• рішень (крім рішень за позовами фізичних осіб про стягнення заробітної плати, грошового забезпечення військовослужбовців), боржниками за якими є підприємства оборонно-промислового комплексу, визначені в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, органи військового управління, з’єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, які входять до складу Збройних Сил України;
• рішень про стягнення з фізичної особи заборгованості за житлово-комунальні послуги в територіальних громадах, розташованих у районах проведення воєнних (бойових) дій, або які перебувають чи перебували у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, або якщо стягнення за житлово-комунальні послуги здійснюється щодо нерухомого майна, яке є місцем постійного проживання такої фізичної особи і було знищено або пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій (абзац дванадцятий пункту 10.2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону).

Дія заборони, встановленої абзацом дванадцятим пункту 10.2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, не поширюється на рішення, стягувачами за якими є держава, органи Пенсійного фонду України, інші державні цільові фонди, суб’єкти, визначені в абзаці дванадцятому цього пункту, а також на рішення про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю внаслідок кримінального правопорушення.

Забороняється у період дії воєнного стану примусове виконання виконавчих написів нотаріусів.

Забороняється відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої російською федерацією території України, а також прилеглих до неї територій.

Оскільки вжиття заходів примусового виконання рішень державними виконавцями на зазначених територіях є об’єктивно неможливим, Міністерством юстиції України вживаються заходи щодо визначення органів державної виконавчої служби, на які покладатимуться повноваження з примусового виконання рішень.

Інформація про зміну місцезнаходження органів державної виконавчої служби або про визначення органу державної виконавчої служби, на який покладатиметься повноваження з примусового виконання рішень, місцем виконання яких є тимчасово окупована територія України або територія, включена до переліку, публікується на вебсайті Міністерства юстиції України та вебсайтах міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України по мірі її оновлення.

Порядок направлення державними виконавцями платіжних вимог на примусове списання коштів у період дії воєнного стану визначається Міністерством юстиції України.

Крім того, абзацом сімнадцятим пункту 10.2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону передбачено, що у період дії воєнного стану постанова або інший процесуальний документ (або їх частина), винесені у виконавчому провадженні приватним виконавцем, якщо вони суперечать вимогам законодавства щодо примусового виконання рішень, можуть бути скасовані за зверненням сторони виконавчого провадження або особи, права якої порушені, постановою керівника структурного підрозділу Міністерства юстиції України, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері примусового виконання рішень, або особи, що виконує його обов’язки, крім випадків, якщо наявна інформація про судове провадження, ініційоване особою, яка подала звернення, у зв’язку із спором між тими самими сторонами з такого самого предмета і з тієї самої підстави. Банкам чи іншим фінансовим установам така постанова направляється поштою або на офіційну електронну адресу, а також може бути вручена під розписку.

Згідно з абзацом вісімнадцятим пункту 10.2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, у період дії воєнного стану приватний виконавець за заявою сторони виконавчого провадження або з власної ініціативи, за умови наявності об’єктивних підстав, має право своєю постановою скасувати постанову чи інший процесуальний документ (або їх частину), винесені ним у виконавчому провадженні.

Також слід зазначити, що питання діяльності приватних виконавців під час воєнного стану визначено пунктом 6.1 розділу ІV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

При цьому, слід звернути увагу, що відповідно до підпункту 3 пункту 6.1 розділу ІV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», планові та позапланові перевірки діяльності приватних виконавців не проводяться. У разі якщо на день введення воєнного стану позапланова перевірка діяльності приватного виконавця не була проведена, така перевірка проводиться в порядку, встановленому Міністерством юстиції України, після припинення або скасування воєнного стану за письмовим зверненням учасника виконавчого провадження щодо рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця.

Питання доступу приватних виконавців до автоматизованої системи виконавчого провадження у період воєнного стану врегульовано наказом Міністерства юстиції України від 24.05.2022 № 2068/5 «Про внесення змін до наказу Міністерства юстиції України від 04 квітня 2022 року № 1310/5». Відповідно до нього приватному виконавцю доступ до автоматизованої системи виконавчого провадження відновлюється державним підприємством «НАІС» на підставі письмового повідомлення Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, яке готується на підставі звернення приватного виконавця та за наявності умов, визначених абзацами сьомим – дев’ятим 2 пункту наказу.

Також наказом Міністерства юстиції України від 10.06.2022 № 2343/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції 13.06.2022 за № 634/37970 «Деякі питання примусової реалізації арештованого майна у виконавчому провадженні в період воєнного стану» врегульовано особливості примусової реалізації арештованого майна у виконавчому провадженні під час воєнного стану на території України.

Відповідно до абзацу другого пункту 5 цього наказу у період дії воєнного стану та в тридцятиденний строк з дати його припинення або скасування електронні аукціони з реалізації нерухомого майна, що належить фізичним особам та перебуває в іпотеці за споживчими кредитами, не проводяться (крім випадків, визначених абзацом другим пункту 5-2 розділу VI «Прикінцеві положення» Закону України «Про іпотеку»).

4. Не лише було накладено арешт на рахунки, після накладання арешту, кошти були повністю списані з рахунку. Чи то є законним?

Процедура автоматизованого арешту коштів на рахунках боржників відбувається наступним чином:

• державний /приватний виконавець за допомогою АСВП створюєта направляє до банків вимогу на отримання інформації стосовно наявності та стану рахунків боржника;
• інформаційна система банку (далі – ІСБ) за допомогою прикладного програмного інтерфейсу один раз на годину протягом робочого часу виконує запит щодо наявності вимог для їх виконання і після отримання вимоги ІСБ негайноформує повідомлення про прийняття вимоги до виконання банком і відправляє його до АСВП та інформує відповідальну особу банку;
• державний /приватний виконавець за допомогою АСВП створюєта направляє до банків, де наявні рахунки боржника, постанову про арешт коштів;
• банки накладають арешт на кошти на рахунках боржника та повідомляють про це державного/приватного виконавця;
• державний/приватний виконавець за допомогою АСПВ створює платіжні вимоги на примусове списання коштів з рахунків та направляє їх банкам;
• банки примусово списують кошти з рахунків боржника і перераховують їх на рахунки виконавчої служби. Далі вказані кошти надходять на рахунок стягувача боргу.

Слід звернути увагу, що статтею 73 Закону України «Про виконавче провадження» визначено кошти, на які не може бути звернено стягнення, а саме:

1. вихідна допомога, що виплачується в разі звільнення працівника;
2. компенсація працівнику витрат у зв’язку з переведенням, направленням на роботу до іншої місцевості чи службовим відрядженням;
3. польове забезпечення, надбавки до заробітної плати, інші кошти, що виплачуються замість добових і квартирних;
4. матеріальна допомога особам, які втратили право на допомогу по безробіттю;
5. допомога у зв’язку з вагітністю та пологами;
6. одноразова допомогу у зв’язку з народженням дитини;
7. допомога при усиновленні дитини;
8. допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування;
9. допомога на дітей одиноким матерям;
10. допомога особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, по догляду за дитиною з інвалідністю, по тимчасовій непрацездатності у зв’язку з доглядом за хворою дитиною, а також на іншу допомогу на дітей, передбачену законом;
11. допомога на лікування;
12. допомога на поховання;
13. щомісячнагрошова допомога у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства громадян, які проживають на території, що зазнала радіоактивного забруднення;
14. дотація на обіди, придбання путівок до санаторіїв і будинків відпочинку за рахунок фонду споживання.
15. суманеоподатковуваного розміру матеріальної допомоги;
16. сума грошової компенсації за видане обмундирування і натуральне постачання;
17. сума вихідної допомоги в разі звільнення (виходу у відставку) з військової служби, служби в поліції та Державної кримінально-виконавчої служби України, а також грошового забезпечення, що не має постійного характеру, та в інших випадках, передбачених законом;
18. сума одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві;
19. сума грошової допомоги, пов’язаної з безоплатним забезпеченням протезування (ортезування) учасника антитерористичної операції, учасника здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, які втратили функціональні можливості кінцівок, благодійної допомоги, отриманої зазначеними особами, незалежно від її розміру та джерела походження.

5. Загальні дії під час провадження. Чи мають вони право прийти за адресою боржника і почати забирати майно, нерухомість тощо?

Згідно статті 56 Закону України «Про виконавче провадження»

1. Арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

2. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису.

Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

3. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

4. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.

5. Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.

У разі прийняття виконавцем рішення про обмеження права користування майном, здійснення опечатування або вилучення його у боржника та передачі на зберігання іншим особам проведення опису є обов’язковим.

У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника обов’язково зазначаються:

1) якщо опису підлягає земельна ділянка — її розмір, цільове призначення, наявність комунікацій тощо;

2) якщо опису підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира — загальна площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріали стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди;

3) якщо опису підлягає транспортний засіб — марка, модель, рік випуску, об’єм двигуна, вид пального, пробіг, комплектація, потреба у ремонті, колір тощо.

Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надається сторонам виконавчого провадження.

6. Перешкоджання вчиненню виконавцем дій, пов’язаних із зверненням стягнення на майно (кошти) боржника, порушення заборони виконавця розпоряджатися або користуватися майном (коштами), на яке накладено арешт, а також інші незаконні дії щодо арештованого майна (коштів) тягнуть відповідальність, установлену законом.

7. Вилучення арештованого майна з передачею його для реалізації здійснюється у строк, встановлений виконавцем, але не раніше ніж через п’ять робочих днів після накладення арешту. Продукти та інші речі, що швидко псуються, вилучаються і передаються для продажу негайно після накладення арешту.

8. Виявлені під час опису цінні папери, а також ювелірні та інші побутові вироби із золота, срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінного каміння і перлів, лом і окремі частини таких виробів, на які накладено арешт та/або які підлягають конфіскації в дохід держави, підлягають обов’язковому вилученню і не пізніше наступного робочого дня передаються на зберігання банкам України відповідно до умов договорів, укладених з органами державної виконавчої служби або приватними виконавцями. Арешт на цінні папери накладається в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України.

9. Під час проведення опису майна боржника — юридичної особи та накладення арешту на нього виконавець також використовує відомості щодо належного боржнику майна за даними бухгалтерського обліку.

10. У порядку, встановленому цією статтею, виконавець, в провадженні якого знаходиться виконавче провадження, за заявою стягувача чи з власної ініціативи може накласти арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах) чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Такий арешт знімається, якщо протягом п’яти днів з дня його накладення стягувач не звернеться до суду про звернення стягнення на грошові кошти такої особи в порядку, встановленому процесуальним законом.

6. За борг в заставі автомобіль. Як захистити?

Про це, Константин, я Вам вже неодноразово і детально відповідав!

У разі виникнення уточнюючих питань, зверніться до мене персонально, натиснувши кнопку "звернутись" біля мого фото.

Ддобрый день!

Если арест наложен органом ДВС:

1. Необходимо обратиться с запросом в Государственную исполнительную службу (ДВС) о предоставлении информации о наличии открытых или законченных исполнительных производств.

2. На основании полученной информации составить ходатайство государственного исполнителя или руководителя отдела Государственной исполнительной службы с требованием снять существующие за пределами любого исполнительного производства аресты, наложенные на имущество (средства).

3. В пределах 10-дневного срока с момента получения ДВС указанного ходатайства обратиться в суд, выдавший исполнительный документ, с жалобой на действия (бездействие) государственного исполнителя и просить обязать государственного исполнителя снять арест с имущества.

В любом случае, все будет решаться в суде.

Запросы подавать только письменно или почтой рекомедованим письмом с вручением.

Для вирішення питання про зняття арешту, треба отримати в суді належним чином завірену копію, так як оригінал залишається у справі в суді (суд повинен ще сам направити у адресу виконавчої служби, це можете дізнатися у суді, чи відправляли).

у виконавчій службі, треба уточнити номер виконавчого провадження та дату арешту, якщо є помилка, то треба подати до суду заяву про виправлення помилок, якщо у Вас відсутні копії матеріалів виконавчого провадження, то Ви можете і особисто перевірити скориставшись Автоматизованою системю виконавчого провадження:

https://asvpweb.minjust.gov.ua/#/search-debtors

Потім рішення суду, разом з ухвалою суду про виправлення помилок (належним чином завірені судом копії), подавати разом з заявою (в 2-х примірниках, для відмітки), через канцелярію виконавчої служби краще на ім'я начальника відділу державної виконавчої служби, або поштою цінним листом з описом вкладення з повідомленням.

Краще діяти письмово через начальника органу ДВС.

С уважением,

Константин Гончаренко

Доброго дня!

По Вашому питанню повідомляю наступне:

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом України "Про виконавче провадження" від 21.04.99 № 606-XIV, із змінами та доповненнями.

Виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Одним із заходів примусового виконання рішень є звернення стягнення на майно боржника, яке полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації.

Під поняттям "майно" боржника слід розуміти як окремі речі та їх сукупність, так і всі майнові права боржника, що на момент вчинення виконавчого провадження є у нього.

Складові елементи арешту майна, визначені в даному Законі як опис, оголошення заборони розпоряджатися майном, обмеження в праві користування ним або його вилучення у боржника та передача на зберігання іншим особам – це сукупність дій, які мають бути чітко регламентовані та мати певні підстави для застосування.

Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом:

винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, якою накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона на його відчуження;

винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах;

винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;

проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Державним виконавцем за постановою про відкриття виконавчого провадження або за постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження може бути накладений арешт у межах суми стягнення за виконавчими документами з урахуванням витрат, пов’язаних з проведенням виконавчих дій на виконання на все майно боржника або на окремо визначене майно боржника. У разі потреби постанова, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, надсилається державним виконавцем до органу нотаріату та інших органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Копія постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника не пізніше наступного після її винесення дня надсилається боржнику та відповідно до банків чи інших фінансових установ або органів, зазначених у частині другій цієї статті. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена боржником начальнику відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, або до суду у 10-денний строк.

Арешт застосовується:

1. для забезпечення збереження майна боржника, що підлягає наступній передачі стягувачеві або реалізації;
2. для виконання рішення про конфіскацію майна боржника;
3. при виконанні ухвали суду про накладення арешту на майно, що належить відповідачу і знаходиться у нього чи в інших осіб.

Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту.

У разі прийняття судом рішення про звільнення майна з-під арешту або сплати боржником повної суми боргу за виконавчим документом до реалізації арештованого майна боржника, майно звільняється з-під арешту за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Майно боржника може бути звільнено з-під арешту за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому підпорядкований державний виконавець, якщо під час розгляду відповідної скарги боржника виявлено порушення встановленого цим Законом порядку накладення арешту.

За наявності письмового висновку експерта щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв’язку із значним ступенем його зносу, пошкодженням або коли витрати, пов’язані із зверненням на нього стягнення, перевищать грошову суму, за яку воно може бути реалізовано, майно боржника може бути звільнено з-під арешту за постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований.

Розмір винагороди за надані послуги з реалізації арештованого майна не повинен перевищувати з урахуванням податку на додану вартість 15 відсотків від вартості майна.

Спеціалізована організація проводить аукціон за заявкою державного виконавця, у якій зазначається початкова ціна майна, що виставляється на аукціон.( це державне підприємство з торгів.)

Враховуючи зазначене, можна стверджувати, що арешт може накладатися стільки, скільки це буде необхідно для повного виконання боржником своїх обов язків для задоволення інтересів стягувача.

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Вітаю Поняття виконавчого провадження та підстави його закриття

Цивільне судочинство має забезпечувати не тільки правильний і швидкий розгляд та вирішення справ, а й виконання постановлених у них рішень. Це досягається шляхом примусової реалізації цих рішень.

Згідно статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) –це сукупність дій визначених у Законі України «Про виконавче провадження» органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, Законом України «Про виконавче провадження», іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до ЗаконуУкраїни «Про виконавче провадження», а також рішеннями, які відповідно до Закону України «Про виконавче провадження»підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених Законом України «Про виконавче провадження» випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

В статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено підстави закриття виконавчого провадження, серед яких:

1. визнання судом відмови стягувача від примусового виконання судового рішення;
2. затвердження судом мирової угоди, укладеної сторонами у процесі виконання рішення;
3. припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов’язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника;
4. прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;
5. скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню;
6. письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про передачу їх стягувачу, або знищення речі, що має бути передана стягувачу в натурі або оплатно вилучена;
7. закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення, крім випадку, якщо існує заборгованість із стягнення відповідних платежів;
8. фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом;
9. повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ;
10. надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 Закону України «Про виконавче провадження»;
11. якщо рішення фактично виконано під час виконання рішення Європейського суду з прав людини;
12. непред’явлення виконавчого документа за відновленим виконавчим провадженням у строки, визначені статтею 41 Закону України «Про виконавче провадження»;
13. якщо стягнені з боржника в повному обсязі кошти не витребувані стягувачем протягом року та у зв’язку з цим перераховані до Державного бюджету України;
14. якщо коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна (за виконавчим документом про звернення стягнення на заставлене майно), недостатньо для задоволення вимог стягувача - заставодержателя, а також якщо майно, яке є предметом іпотеки, передано іпотекодержателю або придбано ним відповідно до вимог Закону України "Про іпотеку" за виконавчим документом про звернення стягнення на майно, яке є предметом іпотеки;
15. погашення, списання згідно із Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" неустойки (штрафів, пені), інших штрафних, фінансових санкцій, а також інфляційних нарахувань і процентів річних, нарахованих на заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій перед Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", її дочірньою компанією "Газ України", Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" за спожитий природний газ, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), перед постачальниками електричної енергії за спожиту електричну енергію, що підлягали виконанню на підставі виконавчого документа за судовим рішенням;
16. списання згідно з пунктами 2-3, 2-4 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України в повному обсязі сум податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій та пені), що підлягали виконанню на підставі виконавчого документа;
17. списання згідно з пунктом 9-15 розділу VIII Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" сум недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (у тому числі штрафних санкцій та пені), що підлягали виконанню на підставі виконавчого документа.

У разі закриття виконавчого провадження виконавцем знімається арешт з майна боржника, скасовуються інші здійснені заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші необхідні дії.

Додержання строків здійснення виконавчого провадження є однією з необхідних умов забезпечення дотримання прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження».

Законодавцем визначено терміни, протягом яких виконавцем повинні бути проведені виконавчі дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження»для того чи іншого виконавчого документа, а якщо вони не визначені законом – встановлюються виконавцем.

Строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов’язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію.

У виконавчому документі повинно бути зазначено серед інших строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено наступні строки для пред’явлення виконавчих документів до виконання:

• посвідчення комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, - протягом трьох місяців.
• інші виконавчі документи - протягом трьох років.

Зазначені вище строки встановлюються для:

• виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його прийняття;

• виконавчого документу про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров’я, втрати годувальника тощо, - протягом усього періоду, на який присуджені платежі.

Виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим Законом України „Про виконавче провадження” та пред'явлений за належним місцем виконання рішення.

У разі пропуску строку пред’явлення до виконання виконавчого документу, орган державної виконавчої служби/приватний виконавець повертає виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред’явлення.

Стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.Суд розглядає заяву про поновлення пропущеного строку в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача і боржника та вносить відповідну ухвалу до Єдиного державного реєстру виконавчих документів не пізніше двох днів з дня її постановлення у встановленому порядку.

На стадії виконавчого провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 334 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням підстав, визначених статтею 52 Господарського процесуального кодексу України. У цьому випадку приписи статті 334 Господарського процесуального кодексу України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва на стадії виконання судового рішення, застосовуються разом з положеннями статті 52 Господарського процесуального кодексу України.

Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється виключно на підставі статті 52 Господарського процесуального кодексу України. У такому випадку з огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою. Єдиним винятком є заміна боржника або стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження, що окремо обумовлено у частині п`ятій статті 334 Господарського процесуального кодексу України.

Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 52 Господарського процесуального кодексу України допускається на будь-якій стадії судового провадження, включаючи й стадію виконання судового рішення.

Частиною першою статті 41 Законом України «Про виконавче провадження» передбачена можливість відновлення виконавчого провадження, у разі, якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення. Отже, відповідна заміна сторони виконавчого провадження правонаступником може бути здійснена лише у разі скасування постанови виконавця про закінчення такого виконавчого провадження.

З урахуванням наведених вище законодавчих приписів, у разі смерті фізичної особи - сторони виконавчого провадження виконавець повинен перевірити, чи допускають відповідні правовідносини правонаступництво, чи ні.

Якщо ж виконавче провадження було закінчене виконавцем, у тому числі у зв`язку зі смертю боржника, і виконавець при цьому не врахував відповідні вимоги чинного законодавства щодо можливого правонаступництва боржника, постанову про закінчення виконавчого провадження можна оскаржити в судовому порядку. У разі задоволення скарги можна вирішувати питання щодо заміни сторони виконавчого провадження правонаступником, у тому числі у зв`язку зі смертю боржника.

Якщо є рішення суду про стягнення боргу з фізичної особи, яка померла, та щодо неї відкрито виконавче провадження, то смерть боржника є підставою для його зупинення до моменту визначення його правонаступників.

Відтак, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Сторона провадження (заінтересована особа), державний або приватний виконавець може звернутися до суду з заявою про заміну сторони її правонаступником. Суд розглядає це питання у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб.

Вищезазначене стосується також випадків необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Таким чином, можна зробити висновок, що для виконання зобов’язання заінтересована особа має право звернутися до спадкоємців (правонаступників) з вимогою про погашення заборгованості спадкодавця за рахунок майна боржника та в межах його вартості. У разі відсутності спадкоємців, кредитор має право пред’явити вимоги до територіальної громади, якій перейшло у власність майно боржника.

У разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв’язку із закінченням виконавчого провадження.

Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених Законом України «Про виконавче провадження».

Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

У разі закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження (ч.9 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження")), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження", якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню у разі закінчення виконавчого провадження у зв’язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Варто пам’ятати, що постанова про закінчення виконавчого провадження може бути оскаржене протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Постанова державного виконавця може бути оскаржена до суду, який видав виконавчий документ, до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов’язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Доброго дня!

Відповідно до ст. 74 ЗУ "Про виконавче провадження" з метою оскарження дій, рішень, або бездіяльності виконавця можна звернутися:

1. До начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець;
2. До керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня, якщо оскаржуються дії, рішення, бездіяльність начальника відділу;
3. До суду, який видав виконавчий документ (щодо виконання судового рішення);
4. До відповідного адміністративного суду (щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів)(стаття 74 Закону України "Про виконавче провадження").

Засобом юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень (пункт 1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах").

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до Цивільного процесуального кодексу України, порушено їх права чи свободи.

Справи щодо оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях стосовно примусового виконання судового рішення у цивільній справі, належать до компетенції адміністративних судів.

Начальник відділу при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов’язати державного виконавця провести виконавчі дії.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або державний виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні державним виконавцем, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова (стаття 74 Закону України "Про виконавче провадження").

Оскарження стягувачем рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби до начальника відповідного відділу або керівника вищого в порядку підлеглості органу цієї служби в передбачених Законом про виконавче провадження випадках не може бути підставою для відмови у прийнятті скарги судом, оскільки на ці правовідносини поширюється юрисдикція суду. Про подання скарги суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного дня після прийняття її судом.

Скарга - це звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб (стаття 3 Закону України "Про звернення громадян").

Скарга у виконавчому провадженні подається виключно у письмовій формі та має містити:

1. найменування органу державної виконавчої служби, до якого вона подається;
2. повне найменування (прізвище, ім’я та по батькові) стягувача та боржника, їхні місця проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (прізвище, ім’я та по батькові) представника сторони виконавчого провадження, якщо скарга подається представником;
3. реквізити виконавчого документа (вид документа, найменування органу, що його видав, день видачі та номер документа, його резолютивна частина);
4. зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та посилання на порушену норму закону;
5. викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;
6. підпис скаржника або його представника із зазначенням дня подання скарги (частина четверта статті 74 Закону України "Про виконавче провадження").

Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів (частина п'ята статті 74 Закону України "Про виконавче провадження").

За посиланням - зразок скарги на дії державного виконавця

Успіхів!