Задайте вопрос юристу

885 юриста готовы ответить сейчас

Ответ за ~15 минут

Задать вопрос на сайте

Наследство, 12 июля 2023, вопрос №88233 1000₴

Умер отец, который находился в другом городе, какие мои дальнейшие действия для вступления в наследство?

Здравствуйте.

У меня месяц назад умер отец. Узнал я об этом внезапно, только сегодня. Мы очень редко с ним общались. После того как он умер его похоронило государство.

Какой алгоритм моих действий, что мне нужно предпринять, чтобы вступить в наследство?

Ответы юристов (15)

    Промський Євгеній Сергійович
    5%
    Промський Євгеній Сергійович год назад

    Адвокат, г. Киев, 5 лет опыта

    Добрый день!

    Вам нужно подать заявление о принятии наследства. Такое заявление подается нотариусу (государственному или частному) по месту проживания отца или по месту нахождения недвижимости.

    Если вы не может этого сделать лично, вам нужно обратиться к любому нотариусу и сделать такое заявление на нотариальном бланке и отправить нотариусу по месту проживания отца или по месту нахождения недвижимости почтой. Еще как вариант такое заявление может подать другое лицо по нотариально оформленной доверености.

    На все это у вас есть 6 месяцев со дня смерти.

    После чего спустя 6 месяцев со дня смерти нотариус будет оформлять имущество на наследников.

    Для более подробной консультации нажимайте кнопку "Обратиться". Буду рад помочь.

    Винограденко Антон Анатолійович
    Винограденко Антон Анатолійович год назад

    Юрист, г. Харьков, 14 лет опыта

    Доброго дня! Для того, щоб вступити у спадщину, ви можете звернутися до будь-якого нотаріуса в тому населеному пункті, де був зареєстрований (прописаний) померлий або ж де знаходиться його майно щоб собисто подати до нотаріуса заяву на вступ у спадщину. Але в умовах воєнного стану якщо спадщина відкрилася в місці, до якого складно або неможливо дістатися, для прийняття спадщини спадкоємець може звернутися до нотаріуса за місцем свого проживання чи перебування.

    З 29 червня 2022 року діють нові зміни щодо строків оформлення спадщини під час воєнного стану. Ці зміни були запроваджені на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 року №719 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату та державної реєстрації в умовах воєнного стану».

    Так, п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» передбачено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 (чотири) місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.

    Таким чином, в практичній площині до загального 6-місячного строку від смерті спадкодавця на прийняття спадщини додається ще 4 (чотири) місяці, і загалом буде 10 місяців.

    ТОБТО ! в умовах воєнного стану в Україні діє правило 10 (десяти) місяців на прийняття спадщини чи відмови від неї.

    • Крикун Сергій  Павлович
      Крикун Сергій Павлович год назад

      Юрист, г. Днепр, 31 год опыта

      Не діє правило 10 (десяти) місяців.

    Кирда Вячеслав Володимирович
    6%

    Вітаю, Дима!

    Спробую по пунктам коротко описати Вашу ситуацію:

    1. Повернуто 6-місячний строк для подання заяви про вступ до спадщини, тому враховуйте даний момент.

    2. Оскільки Ви не проживали з померлим на момент смерті, Вам обов'язково потрібно подавати заяву про вступ до спадщини та додати всі документи.

    3. В умовах воєнного стану Ви маєте право подати таку заяву в будь-якому регіоні України в будь-якого нотаріуса (який здійснює діяльність, звичайно), незалежно від місця відкриття спадщини. Знайти нотаріуса можна в Реєстрі, ведення якого здійснюється Нотаріальною палатою України, запосиланням: https://notar.npu.ua/

    В подальшому нотаріус перевірить, чи заведено спадкову справу за останнім місцем проживання померлого, і якщо так - перенаправить Вашу заяву до відповідного нотаріуса.

    4. Отримання свідоцтва про право на спадщину після спливу 6 місяців.

    Коротко алгоритм є таким. Для початку Вам потрібно звернутись до будь-якого нотаріуса за Вашим місцем проживання.

    Всього доброго! Якщо Ви хочете поспілкуватись індивідуально і випрацювати алгоритм дій, натискайте зелену кнопку Звернутися/Обратиться нижче фото! Буду радий допомогти.

    Айвазян Юрій Климентійович
    10%
    Айвазян Юрій Климентійович год назад

    Адвокат, г. Николаев, 33 года опыта

    Общаться в чате

    Доброго дня, Дмитре!

    Перш за все Вам треба звернутись до нотаріуса та подати заяву про отримання спадщини.

    Наказом Міністерства юстиції України від 11 березня 2022 року № 1118/5 "Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів у сфері нотаріату" (набрав чинності 19.03.2022) внесено зміни до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерство юстиції України від 22 лютого 2012 року N 296/5, відповідно до яких:
    • в умовах воєнного або надзвичайного стану спадкова справа заводиться за зверненням заявника будь-яким нотаріусом України, незалежно від місця відкриття спадщини;
    • в умовах воєнного або надзвичайного стану за відсутності доступу до Спадкового реєстру нотаріус заводить спадкову справу без використання цього реєстру та перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту протягом п'яти робочих днів з дня відновлення такого доступу;
    • забороняється видача свідоцтва про право на спадщину у спадковій справі, заведеній без використання Спадкового реєстру, до її реєстрації у Спадковому реєстрі.

    Якщо фізична особа не залишила заповіту, або заповіт виявився недійсним, або відсутні умови, які зазначені у заповіті з умовою, або спадкоємці за заповітом не прийняли спадщину, або фізична особа розпорядилася лише частиною свого майна настає спадкування за законом.

    Отже, спадкування за законом має місце тоді, коли і оскільки не існує заповіту.

    Підстави спадкування за законом:
    • споріднення;
    • родинні відносини;
    • шлюб;
    • усиновлення;
    • перебування на утриманні спадкодавця не менше 5 років до його смерті.
    Статтями 1261-1265 Цивільного кодексу України передбачено П'ЯТЬ черг спадкування за законом, які у визначеному законодавством порядку закликаються до спадкування почергово.

    Відповідно до ч. 2 ст. 1258 Цивільного кодексу України кожна наступна черга одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків зміни черговості одержання права на спадкування.

    В першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК).

    У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері (ст. 1262 ЦК)

    У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця (ст. 1263 ЦК).

    У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як 5 років до часу відкриття спадщини (ст. 1264 ЦК).

    У п'яту чергу спадкують інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно (двоюрідні внуки, двоюрідні племінники, двоюрідний дід та баба тощо). При цьому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів більш далекого ступеня споріднення.

    Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

    Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

    Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.

    Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦКУ, він не заявив про відмову від неї.

    Виникнуть додаткові питання, натискайте кнопку "звернутись" біля мого фото. Постараюсь на них відповісти!

    Корнійчук Євген Іванович
    3%

    Доброго дня, Шановний Дмитро! Те ще батько був похований за рахунок держави не грає ні якої ролі, якщо ви подасте заяву про прийняття спадщини до будь якого нотаріуса за місцем вашого перебування.

    Для отримання спадщини вам треба мати такі документи

    1. Свідоцтво про смерть

    2. Довідка про причину смерті

    3. Ваше свідоцтво про народження

    4. Ваш паспорт та код

    5. Код батька

    6. Документы право на власності майна померлого.

    Також ви можете звернутися на гарячу лінію нотаріату

    (044) 271 17 86. (044) 271 17 86

    Для обміну контактів та детальної консультації натискайте кнопку звернутися.

    Иванюк Руслан Эдуардович
    10%
    Иванюк Руслан Эдуардович год назад

    Юрист, г. Киев, 8 лет опыта

    Вітаю, Ви маєте право на оформлення спадщини.

    Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

    Незалежно від того, чи ви є спадкоємцем за законом або за заповітом, для прийняття спадщини у встановлений законодавством термін потрібно подати заяву нотаріусу, в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування. Оформити спадщину можна як у державного, так і приватного нотаріуса, У період військового стану ви маєте право звернутися до будь якого нотаріуса на территорії України.

    Дії осіб, що хочуть реалізувати своє право на спадкування

    Право на спадщину обов’язково необхідно оформити у нотаріуса (державного чи приватного), звернутися до якого можна в будь-якому населеному пункті на підконтрольній території України. Знайти нотаріуса можна в Реєстрі нотаріусів, які працюють під час війни, ведення якого здійснює Нотаріальна палата України.

    Отже, для оформлення спадщини спадкоємцю необхідно вчинити такі дії:

    • отримати свідоцтво про смерть спадкодавця (може отримати в будь-якому органі ДРАЦС на підконтрольній території України);
    • подати заяву про прийняття спадщини (далі – заява) до нотаріуса без обмеження строком у шість місяців на період дії воєнного стану у країні. Та слід мати на увазі, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 місяці. Після отримання заяви нотаріус відкриває спадкову справу та надає особі, яка подала заяву, перелік документів, необхідних для оформлення спадщини, у якому також зазначається розмір плати за вчинення нотаріальних дій;
    • отримати свідоцтво про прийняття спадщини у нотаріуса.

    У разі отримання відмови у вчинення нотаріальних дій, нотаріус повинен протягом трьох днів надати письмово обґрунтовану постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій, яку заявник може оскаржити у судовому порядку.

    НАТИСКАЙТЕ КНОПКУ ЗВЕРНУТИСЯ І Я ВАМ ДОПОМОЖУ,

    Степанов Михайло Леонідович
    10%
    Степанов Михайло Леонідович год назад

    Юрист, г. Днепр, 12 лет опыта

    Вітаю Відповідно до статті 1269 Цивільного кодексу України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах — уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Така заява повинна бути подана протягом шести місяців (ст. 1270 ЦК України).

    Документи, які необхідні для вступу в спадщину

    Обов'язковий перелік необхідної документації, для надання нотаріусу, щоб вступити у спадок:

    • свідоцтво про смерть спадкодавця;

    • документ, який доводить родинний зв'язок з померлим - свідоцтво про народження людини, яка претендує на майно (свідоцтво про укладення шлюбу (якщо мала місце зміна прізвища) і, можливо, низка інших документів, що підтверджують родинні стосунки з спадкодавцем);

    • паспорт спадкоємця і ідентифікаційний код у разі його наявності;

    • правовстановлюючий документ на будинок (це може бути свідоцтво про право власності на житло, свідоцтво про приватизацію, договір про дарування, договір про купівлю-продаж тощо);

    • технічна документація на домоволодіння (частіше це Технічний паспорт);

    • довідка, в якій повинна бути вказана адреса, де був зареєстрований померлий (спадкодавець) в день його смерті, а, також, вказані особи, що зареєстровані за тією ж адресою з спадкодавцем в день смерті останнього.

    Коли ж спадкоємець не був зареєстрований за однією адресою з спадкодавцем на день його ж смерті, тоді йому слід протягом шести місяців з дня смерті спадкоємця, написати заяву нотаріусу і виявить бажання прийняти спадщину.

    Документ, що підтверджує смерть спадкодавця

    Свідоцтво про смерть спадкодавця - це документ, у якому обов'язково вказується місце, дата та причина смерті людини, про що і відображено в державному реєстрі.

    Так, при наявності паспорта і документів, що підтверджують родинні зв'язки зі спадкодавцем, спадкоємець має законне право звернутися до органів реєстрації актів цивільного стану з проханням надати свідоцтво про смерть спадкодавця. Зазвичай свідоцтво про смерть спадкодавця можуть отримати близькі родичі (чоловік, дружина, діти, батьки).

    Відсутність документів - це пряма дорога до суду

    Як вступити в спадщину, якщо родичі не дають документи або, якщо у спадкоємця з іншої причини немає документів на успадковану квартиру, які повинні бути надані нотаріусу, згідно з зазначеним вище списком. Можливість вступити у спадок в Україні надана за допомогою судової процедури.

    Оскільки вступити в спадок без документів на квартиру або домоволодіння неможливо, відповідно, потрібно закрити питання, якщо немає документів на успадковану квартиру або домоволодіння іншим способом.

    Так, по закінченню шестимісячного терміну з того моменту як відкрилася спадщина, тобто з дня коли спадкодавець помер, нотаріус повідомляє про відмову спадкоємцю в здійсненні нотаріальних дій та надання йому документів про право на спадщину у вигляді свідоцтва

    Після цього спадкоємцю необхідно звернутися в судові органи ( суд) з позовною заявою, в якій вказати: «Про визнання права власності на спадкове майно», що відкрилося після смерті спадкодавця, в порядку спадкування.

    Для співпраці натискайте кнопку звернутися

    Дерій Владислав Олегович
    6%

    Доброго дня!

    Протягом 6 місяців після смерті батька Вам необхідно звернутися до нотаріуса за місцем проживання та подати заяву про прийняття спадщини.

    В умовах воєнного або надзвичайного стану спадкова справа заводиться за зверненням заявника будь-яким нотаріусом України, незалежно від місця відкриття спадщини.

    З відкриттям спадщини нотаріус з’ясовує відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна.

    Факт смерті і час відкриття спадщини нотаріус перевіряє шляхом витребовування у Вас свідоцтва про смерть або за безпосереднім доступом до реєстру актів цивільного стану.

    Після сплину 6 місяців - Вам потрібно звернутися до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про спадщину.

    Якщо батько не склав заповіт, то в першу чергу право на спадкування за законом маєте Ви та інші діти батька, його дружина та батьки. Все майно батька буде ділитися між спадкоємцями першої черги у рівних частинах.

    При виникненні додаткових питань натискайте "Звернутися". Всього доброго!

    Савченко Олександр
    10%
    Савченко Олександр год назад

    Юрист, г. Чернигов, 10 лет опыта

    Доброго дня, Дмитро!

    Під час дії воєнного стану в Україні відбулися певні зміни у законодавстві щодо питання оформлення спадку. Варто звернути увагу на прийняття Постанови Кабінету міністрів України Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану від 28.02.2022 р. №164 та Наказу Міністерства юстиції України Про затвердження змін до деяких нормативно-правових актів у сфері нотаріату від 11.03.2022 р. № 1118/5,/

    За загальним правилом строк прийняття спадщини становить 6 місяців із дня її відкриття. Це питання врегульоване ст. 1270 Цивільного кодексу України.

    Проте з урахуванням вищезгаданих змін, перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини (п. 3 Постанови КМУ № 164).

    Якщо до дати набрання чинності змінами (тобто до 6 березня 2022 року) строк спадкування у 6 місяців не сплинув, то до нього додаються ще 4 місяці, відповідно, в сумі строк становить 10 місяців. Якщо строк сплив у період із 24 лютого до 6 березня 2022 року, то діє стара норма (тобто 6 місяців)/

    Якщо ви з поважних причин пропустили термін прийняття спадщини, то маєте право звернутися до суду з позовом про встановлення додаткового строку для подання заяви.

    Ще одна зміна стосується місця відкриття спадщини. Якщо раніше заява про прийняття спадку подавалася нотаріусу за місцем відкриття спадщини, то в умовах воєнного стану спадкова справа заводиться за зверненням заявника у будь-якого нотаріуса України, незалежно від місця відкриття спадщини.

    За ст. 1221 Цивільного кодексу місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. У випадку, коли така інформація була відсутня, місцем відкриття спадщини вважалося місцеперебування нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна" – місцеперебування основної частини рухомого майна.

    Відповідно, якщо людина вимушено покинула своє місце постійного проживання або воно окуповане, то спадкоємець може звернутися до будь-якого нотаріуса України.

    Крім того, в умовах воєнного стану, у разі відсутності доступу до Спадкового реєстру, нотаріус заводить спадкову справу без його використання та перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору та заповіту протягом п’яти робочих днів із дня відновлення доступу.

    Як оформити спадщину під час війни:

    Спадкоємцями можуть бути:

    • фізичні особи за заповітом;
    • фізичні особи за законом;
    • діти спадкоємця, які народилися після його смерті та відкриття спадщини (ст. 1222 Цивільного кодексу).

    А спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин.

    Якщо ви плануєте реалізувати своє право на спадкування, вам необхідно:

    • Отримати свідоцтво про смерть спадкодавця – це можна зробити у будь-якому органі ДРАЦС на підконтрольній території України.
    • Подати заяву про прийняття спадщини до нотаріуса.
    • Після цього нотаріус відкриває спадкову справу та надає вам перелік необхідних документів (свідоцтво про прийняття спадщини).

    Зверніть увагу, що спадкоємець може звернутися до нотаріуса (державного чи приватного) в будь-якому населеному пункті на підконтрольній території України. Для цього можна скористатися Реєстром нотаріусів, які працюють під час війни.

    Якщо українець залишив країну та перебуває за кордоном, то за ст. 38 Закону України "Про нотаріат" нотаріальні дії можуть здійснити консульські установи та дипломатичні представництва України. До них потрібно звернутися із заявою.

    Інший варіант – за попередньою домовленістю направити заяву поштою в будь-який український нотаріус. Але заява повинна бути завірена нотаріусом країни перебування.

    Памʼятайте, що за ст. 1241 Цивільного кодексу малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, а також непрацездатна вдова (вдівець) і непрацездатні батьки мають право на обов’язкову частку у спадщині.

    Які документи необхідно зібрати, щоби вступити у спадок До заяви нотаріусу спадкоємець повинен додати:

    • свідоцтво про смерть спадкодавця;
    • документи, що підтверджують родинні зв’язки зі спадкодавцем (свідоцтво про народження/шлюб);
    • заповіт (за наявності);
    • паспорт і РНОКПП (ідентифікаційний код) спадкоємця/спадкоємців;
    • оригінали документів на спадкове майно.

    Якщо буде потрібна моя допомога, звертайтеся через кнопку зеленого кольору "Звернутися".

    При зверненні вказуйте свою е-пошту, по якій з Вами можна зв'язатися.

    ВСЬОГО НАЙКРАЩОГО!

    Карпенко Андрій Володимирович
    8%

    Вітаю!

    Нормативна база

    ! З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено режим воєнного стану!

    Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану" перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.

    Зверніть увагу! з 18.06.2023 зазначена норма скасовується (постанова Кабінету Міністрів України від 9 травня 2023 року № 469). Тобто діятиме загальний строк прийняття спадщини - 6 місяців.

    Наказом Міністерства юстиції України від 11 березня 2022 року № 1118/5 "Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів у сфері нотаріату" (набрав чинності 19.03.2022) внесено зміни до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерство юстиції України від 22 лютого 2012 року N 296/5, відповідно до яких:

    • в умовах воєнного або надзвичайного стану спадкова справа заводиться за зверненням заявника будь-яким нотаріусом України, незалежно від місця відкриття спадщини;
    • в умовах воєнного або надзвичайного стану за відсутності доступу до Спадкового реєстру нотаріус заводить спадкову справу без використання цього реєстру та перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту протягом п'яти робочих днів з дня відновлення такого доступу;
    • забороняється видача свідоцтва про право на спадщину у спадковій справі, заведеній без використання Спадкового реєстру, до її реєстрації у Спадковому реєстрі.

    На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» наказом Міністерства юстиції України від 3 травня 2022 р. № 1760/5 затверджено перелік нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна.

    Види спадкування
    • за законом;
    • за заповітом.

    Заповіт про спадщину – це письмовий документ на спадщину, який містить розпорядження людини на випадок смерті щодо належного їй майна, майнових прав. Заповіт обов’язково підлягає посвідченню нотаріусом і один екземпляр залишається в нотаріальній справі.

    За відсутності заповіту або якщо заповіт стосується лише частини спадщини, а не всього майна, відбувається спадкування за законом в порядку черговості.

    Що входить у спадщину

    До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

    Не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема:

    1) особисті немайнові права;

    2) право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами;

    3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

    4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом;

    5) права та обов'язки особи як кредитора або боржника.

    Куди подається заява про прийняття спадщини

    Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

    Незалежно від того, чи ви є спадкоємцем за законом або за заповітом, для прийняття спадщини у встановлений законодавством термін потрібно подати заяву нотаріусу, в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування. Оформити спадщину можна як у державного, так і приватного нотаріуса, за місцем відкриття спадщини.Право на спадщину відкривається за останнім місцем проживання померлого (населений пункт) або ж якщо воно невідоме – за місцезнаходженням нерухомого майна (його основної частини). Тобто, для того, щоб вступити у спадщину, ви можете звернутися до будь-якого нотаріуса в тому населеному пункті, де був зареєстрований (прописаний) померлий або ж де знаходиться його майно.

    Право спадкоємця на одержання свідоцтва про право на спадщину

    Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (стаття 1296 ЦКУ).

    Обов'язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину.

    Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов’язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім'я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців (стаття 1297 ЦКУ).

    Крім заяви особа повинна подати нотаріусу: документи, які підтверджують факт смерті особи після якої відкрилась спадщина, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину; докази родинних та інших відносин спадкоємців зі спадкодавцем; документи, що підтверджують, що спадкове майно дійсно належало спадкодавцю; документи, що підтверджують плату за видачу свідоцтва про право на спадщину.

    Строк видачі свідоцтва про право на спадщину

    Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини. Якщо заповіт складено на користь зачатої, але ще не народженої дитини, видача свідоцтва про право на спадщину і розподіл спадщини між усіма спадкоємцями може відбутися лише після народження дитини. Положення абзацу першого цієї частини застосовується також щодо дитини, зачатої за життя спадкодавця, але народженої після його смерті, у разі спадкування за законом. До закінчення строку на прийняття спадщини нотаріус може видати спадкоємцеві дозвіл на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі), якщо це викликано обставинами, які мають істотне значення (стаття 1298 ЦКУ).

    Документи, які необхідні для прийняття спадщини:

    • паспорт;
    • ідентифікаційний номер;
    • свідоцтво про смерть;
    • у разі наявності заповіту: при цьому якщо заповіт оформлювався в сільській раді – необхідно проставити відмітку про відсутність змін після оформлення;
    • у разі відсутності заповіту: документ, що підтверджує родинні стосунки спадкоємця з померлим: для дітей – свідоцтво про народження, дружини/чоловіка – свідоцтво про шлюб, інші родичі – за аналогією, для відслідковування ланцюга родинних зв’язків зі спадкодавцем;
    • правовстановлюючі документи на все майно, про яке відомо.
    Гончаренко Константин
    8%
    Гончаренко Константин год назад

    Юрист, г. Сумы, 6 лет опыта

    Доброго дня!

    !!! З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено режим воєнного стану!

    Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану" перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.

    Зверніть увагу! з 18.06.2023 зазначена норма скасовується (постанова Кабінету Міністрів України від 9 травня 2023 року № 469). Тобто діятиме загальний строк прийняття спадщини - 6 місяців.

    Наказом Міністерства юстиції України від 11 березня 2022 року № 1118/5 "Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів у сфері нотаріату" (набрав чинності 19.03.2022) внесено зміни до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерство юстиції України від 22 лютого 2012 року N 296/5, відповідно до яких:

    в умовах воєнного або надзвичайного стану спадкова справа заводиться за зверненням заявника будь-яким нотаріусом України, незалежно від місця відкриття спадщини;

    в умовах воєнного або надзвичайного стану за відсутності доступу до Спадкового реєстру нотаріус заводить спадкову справу без використання цього реєстру та перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту протягом п'яти робочих днів з дня відновлення такого доступу;

    забороняється видача свідоцтва про право на спадщину у спадковій справі, заведеній без використання Спадкового реєстру, до її реєстрації у Спадковому реєстрі.

    На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» наказом Міністерства юстиції України від 3 травня 2022 р. № 1760/5 затверджено перелік нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна.

    Прийняття спадщини

    Відповідно до ст. ст. 1268, 1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

    Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом 6-місячного строку, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. При цьому, необхідно мати на увазі, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, а часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

    Однак, відповідно до правової позиції Верховного Суду від 28 квітня 2021 року в справі № 204/2707/19 (провадження № 61-15380св20), державна реєстрація спадкоємця сама по собі не є беззаперечним доказом його постійного проживання на момент смерті спадкодавця за адресою реєстрації. Частина третя статті 1268 ЦК України вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не лише реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного.

    Місце відкриття спадщини

    Відповідно до ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні такого майна, або вимоги кредиторів. На підставі отриманої першої заяви нотаріус заводить спадкову справу, яка підлягає державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

    Процедура спадкування

    Порядок оформлення спадщини

    Протягом 6 місяців з дня смерті родича особи, які вважають себе його спадкоємцями заявляють своє право на спадщину.

    Заява про прийняття спадщини (або про відмову від прийняття, якщо було прийнято таке рішення) подається нотаріусу.

    Успадкувати можна лише все майно, котре передається у спадок, прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається (наприклад, нерухомість прийняти, а від боргових зобов’язань відмовитись). У разі, якщо померлий проживав у сільському населеному пункті, звернутись з заявою можна до органів місцевого самоврядування, тобто до відповідної сільської ради.

    Зі спливом 6 місяців з дня смерті спадкодавця видається свідоцтво про право на спадщину (ст. 1298 ЦК України).

    (10 місяців у воєнний стан)

    Документи, які необхідні для прийняття спадщини:

    паспорт;

    ідентифікаційний номер;

    свідоцтво про смерть;

    у разі наявності заповіту: при цьому якщо заповіт оформлювався в сільській раді – необхідно проставити відмітку про відсутність змін після оформлення;

    у разі відсутності заповіту: документ, що підтверджує родинні стосунки спадкоємця з померлим: для дітей – свідоцтво про народження, дружини/чоловіка – свідоцтво про шлюб, інші родичі – за аналогією, для відслідковування ланцюга родинних зв’язків зі спадкодавцем;

    правовстановлюючі документи на все майно, про яке відомо.

    Наслідки пропущення строку для прийняття спадщини

    Відповідно до ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом шести місяців, який починається з часу відкриття спадщини не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

    За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

    За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

    Визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини

    Якщо спадкоємець протягом встановленого строку не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

    У разі пропущення шестимісячного строку для прийняття спадщини, може бути встановлено додатковий строк для її прийняття з наступних підстав:

    за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину;

    на підставі судового рішення про встановлення додаткового строку, достатнього для подання ним заяви про прийняття спадщини.

    Відповідно до ст. 1272 ЦК України позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається:

    За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини;

    За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

    Поважні причини пропуску строку для прийняття спадщини

    Як вказує судова практика, поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини вважаються причини, пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій для прийняття спадщини, а саме:

    тривала хвороба спадкоємця;

    перебування спадкоємця тривалий час за межами України

    Важливо! Факт проживання позивача за межами України сам по собі не свідчить про наявність об’єктивних, непереробних перешкод для звернення із заявою про прийняття спадщини, оскільки перебування позивача поза межами України не позбавляло його можливості подати заяву про прийняття спадщини поштою. Крім того, вчинення нотаріальних дій за кордоном покладається на консульські установи України, а у випадках, передбачених чинним законодавством,- на дипломатичні представництва України. На консульські установи України серед іншого також покладений обов’язок видавати свідоцтва про право на спадщину. Доказів неможливості з’явитися до консульської установи або до дипломатичного представництва України за кордоном позивач не надав.

    До такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 589/1863/13-ц;

    відбування покарання в місцях позбавлення волі;

    необізнаність спадкоємця про наявність заповіту (Постанова Верховного Суду Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26.06.2019 у справі № 565/1145/17);

    велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна;

    складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними;

    перебування спадкоємця на строковій службі у складі Збройних Сил України (Постанова Верховного суду України від 26.06.2019 у справі №565/1145/17);

    тощо.

    При цьому судами до уваги беруться переважно письмові докази – довідки медичних установ про стан здоров'я та проходження курсу лікування, довідки про перебування особи у відрядженні чи за межами України, інші довідки, акти, листування, що містять відомості про обставини, які перешкоджали зверненню спадкоємця до нотаріальної контори у встановлені строки.

    Разом з цим, у п. 2 інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 зазначено, що судами не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як:

    юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини;

    необізнаність особи про наявність спадкового майна;

    похилий вік;

    непрацездатність;

    встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю);

    невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину;

    відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини;

    несприятливі погодні умови;

    перебування у депресії у зв`язку зі смертю спадкодавця.

    Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7 "Про судову практику у справах про спадкування" повторне визначення судом додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини одним і тим же спадкоємцем законодавством не передбачено. Якщо рішенням суду спадкоємцю раніше було визначено додатковий строк для прийняття спадщини і він цим не скористався та не прийняв спадщину, то в подальшому цей спадкоємець не може знову ставити питання про визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини.

    Належні відповідачі

    Належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину, а у випадку відсутності таких – територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (відповідні сільські, селищні, міські ради).

    Куди звертатися?

    Згідно з листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10.07.2012 № 6-47/0/9-12 та листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 позови спадкоємця про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини поширюються правила виключної підсудності і вони пред'являються за місцем знаходження майна або основної його частини, якщо такі позови виникають із приводу нерухомого майна.

    Вартість

    Згідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір судового збору за подання відповідної позовної заяви складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01.01.2023 рік становить 1073 грн. 60 коп.).

    Див. додатково Зразок позовної заяви про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини

    Судова практика

    Правова позиція суду Рішення суду

    Під відкриттям спадщини розуміється настання певних юридичних фактів, зумовлюють виникнення спадкових правовідносин. При цьому як юридичний факт відкриття спадщини характеризується двома параметрами: (1) часом відкриття; (2) місцем відкриття. Час відкриття спадщини має важливе значення, оскільки на час відкриття спадщини визначаються, зокрема: • склад спадщини; • коло спадкоємців; • матеріальний закон, який буде застосовуватись до спадкових відносин. Постанова ОП КЦС ВС від 24.05.2021 у справі № 671/22/19

    У випадку, коли місцем відкриття спадщини є територія України, і до складу спадщини включаються права на нерухомість, спадкова справа відкривається компетентним органом (нотаріусом) України, із застосуванням законодавства України, який здійснює оформлення спадкових прав і видачу свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, яке знаходиться на території України. А оформлення спадкових прав і видача свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, яке знаходиться на території РФ здійснюється компетентним органом Російської Федерації, але на підставі і з урахуванням відомостей (коло спадкоємців, які прийняли спадщину, розмір їх часток у спадщині тощо), наявних у спадковій справі, заведеній компетентним органом (нотаріусом) України. Для спадкових правовідносин за правильно визначеним місцем відкриття спадщини не може породжувати правові наслідки факт оформлення спадщини за неправильно визначеним місцем відкриття спадщини. Постанова КЦС ВС від 06.11.2019 у справі № 483/637/16-ц

    Тлумачення статті 1227 ЦК України свідчить, що цією нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім`ї спадкодавця на отримання належних йому та неотриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім`ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім`ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім`ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини. Постанова ОП КЦС ВС від 14.02.2022 в справі № 243/13575/19

    Тлумачення частини першої та четвертої статті 1236 ЦК України дозволяє зробити висновок, що заповітом може бути охоплено: (а) ті права і обов'язки, які належать спадкодавцю на момент його складення; не тільки права і обов'язки, які належать спадкодавцю на момент його складення, а й ті, що виникнуть у спадкодавця після складання заповіту. Заповідач, як власник, може на свій розсуд як набувати права на майно, так і припиняти їх. Наявність заповіту не обмежує заповідача в тому, щоб майно, вказане в заповіті, продати, подарувати або укласти щодо нього договір довічного утримання тощо. Постанова КЦС ВС від 23.05.2018 у справі № 285/1055/16-ц (провадження № 61-21778св18)

    При складенні заповідачем декількох заповітів може мати місце їх «конкуренція», оскільки необхідно з`ясувати, який саме заповіт (заповіти) визначає (визначають) спадкоємця (спадкоємців) і/або спадкове майно. Законодавець для випадку, коли заповідачем складено декілька заповітів, передбачив правила, що повинні враховуватися для того, щоб визначити який саме заповіт (заповіти) визначає (визначають) спадкоємця (спадкоємців) і/або спадкове майно. Такі правила полягають в тому, що: по-перше, внаслідок складення нового заповіту відбувається втрата чинності попереднім заповітом. Тобто, якщо новий заповіт повністю суперечить попередньому заповіту, то новий заповіт скасовує попередній заповіт і визначення спадкоємця (спадкоємців) і/або спадкового майна відбувається на підставі останнього заповіту; по-друге, внаслідок складення нового заповіту відбувається часткова втрата чинності попереднім заповітом. Тобто, якщо новий заповіт частково суперечить попередньому заповіту, то новий заповіт тільки частково скасовує попередній заповіт і визначення спадкоємця (спадкоємців) і/або спадкового майна відбувається на підставі двох заповітів. Постанова КЦС ВС від 26.06.2019 по справі № 369/3186/17

    Аналіз статті 225 ЦК України дозволяє зробити висновок, що до інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені, не може належати набувач за договором довічного утримання (догляду) з яким спадкодавець (відчужувач) вчинив цей договір. Оспорювання спадкоємцем відчужувача договору довічного утримання (догляду) не свідчить про порушення заповітом спадкодавця (відчужувача) цивільних прав або інтересів набувача. Постанова КЦС ВС від 08.12.2021 у справі № 752/18370/16-ц

    В основі спадкування за законом знаходиться принцип черговості, який полягає у встановленні пріоритету прав одних спадкоємців за законом перед іншими. Кожна черга - це визначене коло осіб, з урахуванням ступеня їх близькості спадкодавцеві, яке встановлене законом на підставі припущення про те, що спадкодавець залишив би своє майно найближчим родичам, членам сім'ї, утриманцям і (або) іншим родичам до шостого ступеня споріднення Постанова КЦС ВС від 20.06.2018 у справі № 643/1216/15-ц

    Позитивні юридичні факти, тобто ті, які повинні існувати на час відкриття спадщини і можуть зумовлювати, за передбачених в ЦК умов, виникнення права на спадкування за законом. Аналіз положень глави 68 ЦК України дозволяє стверджувати, що для спадкування за законом мають існувати чітко визначені юридичні факти, що підтверджують наявність: родинних відносин (певний ступінь споріднення зі спадкодавцем); квазіродинних відносин (усиновлення спадкоємця чи спадкодавця); сімейних відносин (шлюб зі спадкодавцем; проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як 5 років до часу відкриття спадщини); відносин із утримання (перебування на утриманні спадкодавця спадкоємцем не менш як 5 років до часу відкриття спадщини). Постанова КЦС ВС від 23.03.2021 у справі № 643/14592/18

    Перебування у депресії у зв'язку зі смертю чоловіка, не є об'єктивними та непереборними труднощами, з якими закон пов'язує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини, оскільки глибокі душевні страждання у зв'язку зі смертю близько чи знайомої людини відчуває переважна більшість людей. Законодавець, встановлюючи строк для прийняття спадщини тривалістю шість місяців для усіх спадкоємців, очевидно враховував, що морально-психологічну сторону прийняття спадщини для спадкоємців Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 січня 2021 року у справі № 752/11156/18-ц

    Інформація з кримінального провадження та висновок судово-медичного експерта не є належними доказами реєстрації факту смерті особи Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 березня 2021 року у справі № 638/17145/17

    Неповідомлення нотаріусом спадкоємця про заповіт є поважною причиною строку для прийняття спадщини Постанова Верховного Суду від 22 грудня 2021 року у справі № 703/4978/19

    Народження дитини спадкоємцем незадовго до смерті спадкодавця, її лікування в умовах стаціонару в період строку для подання заяви про прийняття спадщини, поважними причинами, та такими, що створюють істотні труднощі для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини Постанова Верховного Суду від 13 березня 2020 року у справі № 314/2550/17

    Необхідність дотримання карантинних обмежень і запобігання зараженню й поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) створили позивачу перешкоди у тому, щоб своєчасно подати до нотаріуса заяву про прийняття спадщини Постанова Верховного Суду 12.10.2021 у справі № 953/8112/20

    З повагою,

    Костянтин Гончаренко

    Крикун Сергій  Павлович
    3%
    Крикун Сергій Павлович год назад

    Юрист, г. Днепр, 31 год опыта

    Цивільний кодекс України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15):

    " Стаття 1224. Усунення від права на спадкування...

    5. За рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.".

    ---

    Доброго дня, пане Дмитре! Наводжу дану норму ЦК, яка звертає на себе увагу з підстав змісту Вашого питання (рідкого спілкування з покійним батьком) та яка залишена без уваги колегами.

    Вець Орися (Аріна) Ігорівна
    6%
    Вець Орися (Аріна) Ігорівна год назад

    Юрист, г. Киев, 10 лет опыта

    1) в термін 6 місяців з дня смерті вам потрібно подати заяву про вступ у спадщину.2) заява про вступ у спадщину подається за місцем реєстрації батька або за місцем знаходження його майна.3) для подання заяви вам буде потрібно надати підтверджуючі документи, що це ваш батько (наприклад свідоцтво про народження).

    Якщо коротко вам потрібно особисто (або поштою) подати нотаріусу заяву про всуп у спадщину.

    ДО заяви додати паспорт, свідоцтво про народження ваше, свідоцтво про смерть батька.

    Якщо у вас немає свідоцтва про смерть батька, то зверніться у будь який РАЦС із заявою про повторну видачу свідоцтва про смерть (вам там буде потрібно сплатити невеликий збір).

    Пуха Наталія ТендерОк
    15%

    Доброго Дня

    Щодо Вашого питання

    Згідно Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від особи, яка померла, (спадкодавець) до особи (осіб), що набувають право на спадщину (спадкоємці). Особливості спадкування під час воєнного стану, на сьогодні, регулюється постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» від 28.02.2022 року № 164. Окрім того, Наказом Міністерства юстиції України «Про затвердження змін до деяких нормативно-правових актів у сфері нотаріату» від 11.03.2022 № 1118/5, що набрав чинності 19.03.2022, були внесені зміни в Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5.

    Право на спадщину обов’язково необхідно оформити у нотаріуса (державного чи приватного), звернутися до якого можна в будь-якому населеному пункті на підконтрольній території України. Знайти нотаріуса можна в Реєстрі нотаріусів, які працюють під час війни, ведення якого здійснює Нотаріальна палата України.

    Отже, для оформлення спадщини спадкоємцю необхідно вчинити такі дії:

    • отримати свідоцтво про смерть спадкодавця (може отримати в будь-якому органі ДРАЦС на підконтрольній території України);
    • подати заяву про прийняття спадщини (далі – заява) до нотаріуса без обмеження строком у шість місяців на період дії воєнного стану у країні. Та слід мати на увазі, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 місяці. Після отримання заяви нотаріус відкриває спадкову справу та надає особі, яка подала заяву, перелік документів, необхідних для оформлення спадщини, у якому також зазначається розмір плати за вчинення нотаріальних дій;
    • отримати свідоцтво про прийняття спадщини у нотаріуса.

    У разі отримання відмови у вчинення нотаріальних дій, нотаріус повинен протягом трьох днів надати письмово обґрунтовану постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій, яку заявник може оскаржити у судовому порядку.

    Рекомендуємо обов’язково подавати заяву про прийняття спадщини, не дивлячись на продовження строків для прийняття спадщини та інших суттєвих змін, що були внесені законодавцями, особливо якщо знаходитесь на більш безпечній території України або за кордоном. До закінчення 10 місяців з дня відкриття спадщини (на період воєнного стану цей строк подовжено) спадкоємець має звернутись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. У разі пропуску цього строку він вважається таким, що відмовився від прийняття спадщини.

    Якщо строк пропущений з поважних причин, спадкоємець має право звернутись до суду з позовом про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

    До суду необхідно подати підтвердження причин пропуску строку. Суди оцінюють поважність причин пропуску строку, а також чи перешкоджали такі обставини зверненню до нотаріуса. Прикладами поважних причин є тривала хвороба спадкоємця, перебування на військовій строковій службі у складі ЗСУ. Необізнаність про смерть спадкодавця або перебування за кордоном не є поважною причиною пропуску строку.

    Успіхів


Похожие вопросы


Кодексы Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України

Новое в блогах Юристи.UA