Передача заборгованості від банку колекторам

Доброго дня, Ігоре!

Банки, на жаль, доволі часто "продають" кейси боржників колекторським компаніям або доручають їм діяти від свого імені.

Діяльність колекторів врегульована Законом України від 19 березня 2021 року № 1349-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту споживачів при врегулюванні простроченої заборгованості» (далі – Закон).

Згідно п. 4-1 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про споживче кредитування" колекторська компанія - юридична особа (у тому числі небанківська фінансова установа, яка відповідно до закону має право надавати кошти у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, та/або послуги з факторингу), включена до реєстру колекторських компаній, яка в інтересах кредитодавця (первісного кредитора) та/або нового кредитора (у разі заміни первісного кредитора) відповідно до договору з таким кредитодавцем та/або новим кредитором має право здійснювати врегулювання простроченої заборгованості.

Обов’язковою умовою здійснення колекторської діяльності є включення до реєстру колекторських компаній (далі – Реєстр), який ведеться Національним банком України.

Визначаючи основні вимоги до діяльності колекторів необхідно, перш за все, виходити з положень чинного законодавств України. Так, підставою для виконання колекторською організацією своїх функцій може слугувати договір, що укладається між нею та кредитором. Використовуються такі види договорів:

• доручення (ст. 1000 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України);
• відступлення права вимоги (ст. 512 ЦК України);
• факторингу (ст. 1077 ЦК України).

Виходячи з вищенаведеного, в разі звернення до боржника колекторів, в нього є право вимагати номер договору, дату його оформлення, дані первинного кредитора і тип договору між кредитором та колекторами (факторинг, доручення тощо). Крім того, є право вимагати для ознайомлення завірені копії цих документів, оскільки згідно з ч.2 ст. 517 ЦК України боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Банк чи інша організація, яка передає борги, передаючи інформацію про позичальника, має враховувати положення ст. 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність», де вказано, що інформація щодо діяльності й фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку, є банківською таємницею, розголошення якої заборонене, хоча й допускається лише у виняткових випадках, передбачених законом.

Водночас у ч. 3 ст. 61 Закону України «Про банки і банківську діяльність» якраз йдеться про те, що банк має право надавати інформацію, яка містить банківську таємницю, приватним особам та організаціям для забезпечення виконання ними своїх функцій або надання послуг банку відповідно до укладених між такими особами (організаціями) та банком договорів, у тому числі про відступлення права вимоги до клієнта, за умови, що передбачені договорами функції та/або послуги стосуються діяльності банку, яку він здійснює відповідно до статті 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 20.01.2012 р. № 2-рп/2012 зазначив, що лише фізична особа, якої стосується конфіденційна інформація, відповідно до конституційного та законодавчого регулювання права особи на збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації має право вільно, на власний розсуд визначати порядок ознайомлення з нею інших осіб, держави й органів місцевого самоврядування, а також право на збереження її в таємниці.

До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема дані про:

• національність;
• освіту;
• сімейний стан;
• релігійні переконання;
• стан здоров’я;
• адреса, дата й місце народження (ч. 2 ст. 11 Закону України «Про інформацію»).

Конституційний Суд України відніс до конфіденційної інформації про фізичну особу, крім вищезгаданої, ще й відомості про її майновий стан й інші персональні дані (рішення Конституційного Суду України від 30.10.1997 року № 5-зп). Отже, інформація, яку фізична особа надає банку, є конфіденційною. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом (ч. 2 ст. 21 Закону України «Про інформацію»).

Колектори не мають права примусово стягувати заборгованості. Але вони мають право звернутися до суду з метою стягнення переуступленого їм боргу і у випадку позитивного рішення суду звертатися до виконавчої служби для стягнення заборгованості. Слід зазначити, що колектори вкрай рідко вдаються до судового порядку стягнення заборгованості. Відбувається це з таких причин: небажання нести додаткові часові та грошові витрати, відсутність доказової бази, безпідставність висунутих до боржника вимог, безперспективність примусового стягнення боргу в порядку виконавчого провадження тощо.

За умови надання всіх необхідних документів боржник сам може звернутися до суду щодо умов договору, зокрема вимагати детальну виписку, вимагати обґрунтування заборгованості (оскільки колектори зазвичай багатьох цих речей не мають, то їм буде непросто довести свою правоту). Крім того, можна будувати свою правову позицію на тому, що цей договір нерозривно пов’язані з особами, які його уклали, а відповідно не можна було передавати борги по цьому договору.

З повагою, адвокат Айвазян.

Доброго дня!

Перш за все потрібно дізнатися банк передав кредит чи продав його колекторській компанії.

Для цього необхідно звернутися до банку та вимагати довідку про розмір боргу з докладним описом боргу з відсотками, пенею і штрафами, договір кредитування з банком (якщо у Вас немає екземпляру), а також тип договору (факторинг, представлення інтересів чи договір цесії.) і його дані (номер і дату оформлення) між банком та колекторами. У Вас є право вимагати для ознайомлення завірені копії цих документів.

Якщо банк передав кредит колекторам - він лише уклав договір з колекторською компанією, довіривши їй стягнення. Сам кредит залишився у банку, і погашення буде на його користь.

Якщо банк продав борг колекторам (зазвичай банки продають кредити колекторам за ціною, значно нижчою від суми заборгованості) - власником кредиту є колекторська компанія, тому існує шанс погасити значно меншу суму заборгованості.

МАЙТЕ НА УВАЗІ без рішення суду та відкриття виконавчого провадження, арештувати Ваші рахунки та майно не можна, адже під час воєнного стану на кредитних договорах не посвідчених у нотаріуса виконавчі написи заборонені.

З повагою, Дерій В.О.!

Всього доброго!

ВІТАЮ ВАС, ПАНЕ ІГОРЮ!

Для більш детальної консуль.тації непогано було б знати - час з якого Ви не виплачуєте кредит... Чи надсила.лася на Вашу а.д.ре.су рекомендованим листом з повідо.мленням про вручення та описом вкладення - Заключна виписка-вимога від Банку, в якій вимагалося виплатити кредитні кошти у повному обсязі?! Дуже часто банк передає борги колекторами, коли вже строк позовної давності у 3 роки з моменту направле.ння заключної вимоги - сплив і судових перспектив стягнення боргу немає.

Поки такої інфор.мації немає - буду виходити в консультації з того фактажу, що є.

Розпочати на мій погляд слід з того, що відповідно до практики Великої Палати Верховного Суду - відступлення права вимоги за кредитним договором відповідно до ст. 512, 1054, 1077, 1084 ЦК України (факторинг, цесія) може відбуватися лише на користь установ, наділених правом надавати фінансові послуги. Зокрема, таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у справах від 11.09.2018 р. № 909/968/16 (провадження № 12-97гс18), від 31.10.2018 р. № 465/646/11 (провадження № 14-222цс18), 16.03.2021 р. № 906/1174/18 (провадження № 12-1гс21).

Відступлення права вимоги за кредитним договором (факторинг, цесія) може відбуватися лише на користь установ, наділених правом надавати фінансові послуги (с) Практика Великої Палати Верховного Суду

Усі установи, що надають фінансові послуги - отримують ліцензію НБУ або іншого уповноваженого органу, відповідно до законодавства, зокрема Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".

Більшість колекторських організацій не мають ліцензій та не є за своїми установчими і реєстраційними документами - установами. що надають фінансові послуги і на чию kopиcть можуть бути переуступлені права вимоги як за цесією, так і за договором факторингу.

Отже, діяльність таких організацій є по своїй суті незаконної, а може й кримінальною, а така фірма не може виступати кредитором і мати право вимоги до боржника.

Крім того, слід відзначити, що майже кожен такий банк має свою "кишенькову" колекторську установу, яку фактично і контролює та використовує для протизаконної діяльності, переслідування і залякування клієнтів, проведення незаконних оперативних дій та негласних слідчих розшукових дій, що містить в собі ознаки кримінальних правопорушень за кількома статтями Кримінального кодексу України (як мінімум - ст.ст. 182, 353, 355, 356 ККУ).

Тож переуступка вимог такій установі, засновником якої виступає або сам банк, або пов"язані з ним особи - незаконне та може бути оскаржене в суді як удаваний правочин з метою позаправового вирішення питання з боржником без можливих репуtаційних втрат та перспектив втрати ліцензії збоку банківської установи за напівлегальний "рекет" під вивіскою фінансових банківських послуг.

Згідно зі статтею 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов’язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був пись.мово повідо.млений про заміну кредитора у зобов’язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов’язку первісному кредиторові є належним виконанням. Наслідками непові.домлення боржника є відповідальність нового кредитора за ризик настання несприятливих для нього наслідків і визнання виконання боржником зобов’язання первинному кредитору належним.

Наслідками непові.домлення боржника є відповідальність нового кредитора за ризик настання несприятливих для нього наслідків і визнання виконання боржником зобов’язання первинному кредитору належним (с) Постанова Верховного Суду від 06.02.2018 по справі № 278/1679/13-ц

Неповідом.лення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто факт неповід.омлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов’язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов’язань.

Деталь.ніше з текстом у постанові КЦС ВС від 06 лютого 2018 року у справі No 278/1679/13-ц: http://reyestr.court.gov.ua/Review/72124142.

Аналогічний правовий висновок міститься постанови КЦС ВС від 6 лютого 2019 року у справі No 361/2105/16-ц можна ознайомитися за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua/Review/79805884.

ОТЖЕ, виходячи з позиції Великої Палати Верховного Суду, правові позиції щодо застосування і тлумачення законодавства мають обов"язково застосовуватись усіма суб"єктами відповідних правовідносин, якщо Вас не було письмово пові-домлено про зміну кредитора, Ви маєте право на підставі статті 516 Цивільного кодексу України виконати своє зобов"язання (тобто сплатити борг) - первісному кредитору, тобто А-Банку. В той же час, продаж Ваших боргів колекторам є нікчемним, адже колекторська фірма не є спеціальним суб"єктом кредитних відносин, що прямо випливає із положень статей 512, 1054 ЦК України. Тобто проблеми погасити борг, якщо у Вас є таке бажання - Ви можете саме А-Банку... Або взагалі розглянути можливість по списанню цієї заборгованості, якщо для цього є правові підстави, наприклад закінчення 3-річного строку позовної давності станом на 12.03.2021 р. (якщо інший строк не передбачено договором).

ВІдповідно до частини першої - другої статті 613 ЦК України, Кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Кредитор також вважається таким, що прострочив, у випадках, встановлених частиною четвертою статті 545 цього Кодексу.

Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

ТОБТО для належеного виконання обов"язку по кредитному договору наразі Ви можете або використати реквізити для оплату боргу по Заключній виписці-вимозі від А-Банку... або звернуtися з офіційним листом до А-Банку з вимогою надати реквізити для виконання своїх зобов"язань за кредитним договором.

У разі відмови надати такі реквізити - А-Банк вважається таким, що допустив прострочку як кредитор в розумінні статті 613 ЦК України з відповідними правовими наслідками.

З повагою, юрист Ярослав Турчин

Цивільний кодекс України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text):

"Стаття 512. Підстави заміни кредитора у зобов'язанні

1. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок:

1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);...

Стаття 513. Форма правочину щодо заміни кредитора у зобов'язанні

1. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові...

Стаття 516. Порядок заміни кредитора у зобов'язанні

1. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

2. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Стаття 517. Докази прав нового кредитора у зобов'язанні

1. Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

2. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Стаття 518. Заперечення боржника проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні

1. Боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.

2. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред'явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов'язок до пред'явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання...

Стаття 1077. Поняття договору факторингу

1. За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника)...

Стаття 1079. Сторони у договорі факторингу...

3. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Стаття 1082. Виконання боржником грошової вимоги факторові

1. Боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

2. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.

3. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом...";

"Стаття 257. Загальна позовна давність

1. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки...

Стаття 261. Початок перебігу позовної давності

1. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила...

ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ...

19. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії."

Закон України "Про споживче кредитування" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#Text):

"Стаття 18. Відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит

1. Відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит здійснюється відповідно до цивільного законодавства з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Кредитодавець, який відступив право вимоги за договором про споживчий кредит новому кредитору або залучив колекторську компанію до врегулювання простроченої заборгованості, зобов’язаний протягом 10 робочих днів з дати відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит новому кредитору або залучення колекторської компанії до врегулювання простроченої заборгованості повідомити споживача у спосіб, визначений частиною першою статті 25 цього Закону та передбачений договором про споживчий кредит, про такий факт та про передачу персональних даних споживача, а також надати інформацію про нового кредитора або колекторську компанію відповідно (найменування, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження, інформацію для здійснення зв’язку - номер телефону, адресу, адресу електронної пошти)...

2. Відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит допускається фінансовій установі, яка відповідно до закону має право надавати кошти у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, та/або послуги з факторингу...

Розділ IV ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

6-1. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов’язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов’язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов’язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов’язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.

Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем.

---

Доброго дня, пане Ігоре! По-перше, відступлення права вимоги передбачає обов'язкове письмове повідомлення старого або нового кредитора боржнику з наведенням суми грошомих вимог, що відступається - без цього повідомлення боржник не зобов'язаний перед новим кредитором. По-друге, позичальник протягом періоду воєнного стану звільняється перед банком за прострочення погашення кредиту, тобто, в тому числі, сплати всіх сум за договором кредиту - і за погашення тіла кредиту, і за сплату відсотків, і за сплату штрафних санкцій, (нарахованих до 24.02.2024р.).

Доброго дня!

Нехай спочатку нададуть вам копію договору про відступлення права вимоги та повідомлення про заміну кредитора з його даними. І тоді видно буде правові підстави для сплати іншій компанії.

В платежах чітко вказуйте оплата за кредитом # 000 основної суми чи відсотків і сума внеску.

Способи та підстави заміни кредитора

Відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок:

передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);

правонаступництва;

виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем);

виконання обов'язку боржника третьою особою.

Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Щодо відповідальності первісного кредитора у зобов'язанні, то він відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.

Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Заміна кредитора не допускається у зобов'язаннях, нерозривно пов'язаних з особою кредитора, зокрема у зобов'язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю (ст. 515 ЦКУ).

Відступлення права вимоги

Відступлення права вимоги є правочином (договором), на підставі якого старий кредитор передає свої права новому кредитору, а новий кредитор приймає ці права і зобов'язується або не зобов'язується їх оплатити. Договір відступлення права вимоги також в практиці ділового обороту називається "договором цесії", а його суб'єкти відповідно "цедентом" (старий кредитор) та "цесіонарієм" (новий кредитор).

Договір відступлення права вимоги може бути оплатним, якщо в ньому передбачений обов'язок нового кредитора надати старому кредитору якесь майнове надання замість отриманого права вимоги.

Інша перепона, з якою часто стикаються при укладанні даного договору,- подібність цесії із договором факторингу, оскільки в його основі також лежить відступлення права вимоги, але вона виступає лише елементом договору факторингу. Варто звернути увагу, що відступлення права вимоги, за ЦКУ виступає способом зміни кредитора у зобов’язанні (загальне), а факторинг,- цілісний самостійний вид договору (спеціальне).

Отож, не кожна оплатна цесія може визнаватись факторингом. Хоча, кожний договір факторингу містить умову відступлення права вимоги.

Правонаступництво

Самостійною підставою заміни кредитора у зобов'язанні є правонаступництво, на підставі якого до правонаступника переходить весь обсяг прав та обов'язків попереднього суб'єкта, в тому числі права кредитора в окремому зобов'язанні. Для фізичних осіб правонаступництво виникає в разі спадкування, коли до спадкоємців переходять права та обов'язки спадкодавця в межах спадкового майна. Припинення юридичної особи з правонаступництвом або реорганізація юридичної особи може проводитися у формі злиття, приєднання, поділу тощо. В такому випадку права кредитора у зобов'язанні переходять до правонаступника за передавальним або розподільчим балансом.

Виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем)

Самостійною підставою для заміни кредитора у зобов'язанні є також виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем). Зазначені підстави завжди тягнули за собою перехід до поручителя або майнового поручителя прав кредитора у зобов'язанні.

Виконання обов'язку боржника третьою особою

Можливість покладення виконання зобов'язання на третю особу передбачена ст. 528 ЦКУ. В цьому випадку кредитор зобов'язаний прийняти належне виконання, запропоноване йому третьою особою. Виконавши зобов'язання замість боржника, третя особа сама становиться кредитором та має право вимагати від боржника виконання зобов'язання на свою користь.

Форма правочину щодо заміни кредитора у зобов'язанні

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом (ст. 513 ЦКУ).

До відома! Відповідно до ст. 207 ЦКУ правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин також вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв´язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 209 ЦКУ встановлено, що нотаріальне посвідчення правочину здійснюється нотаріусом або іншою посадовою особою, яка відповідно до закону має право на вчинення такої нотаріальної дії, шляхом вчинення на документі, в якому викладено текст правочину, посвідчувального напису.

Виходячи із змісту ст. 210 ЦКУ, при необхідності державної реєстрації цесії, вона буде вважатися чинною з моменту її державної реєстрації.

Обсяг прав, що переходять до нового кредитора у зобов'язанні

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦКУ).

Відповідно, до складу таких прав входять додатково існуючі до моменту передання субсидіарні права, які уособлюють певні окремі способи забезпечення зобов´язань (наприклад, право на стягнення неустойки, право притримання і т.д.).

Обмеження щодо прав вимоги, які передаються цесюнарію: неможливо передати Іншому право, яке виникає у майбутньому, оскільки об´єм прав, що переходять до нового кредитора, встановлюється на момент переходу. З цього випливає, що неможливо передати право, яке ще не належить кредиторові.

Порядок заміни кредитора у зобов'язанні

Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням (ст. 516 ЦКУ).

Відповідно до вимог ст. 527 ЦКУ одним з елементів належного виконання зобов´язання, яке виступає кінцевою ціллю будь-якого зобов´язання, є виконання його належному кредиторові належним боржником. Тому при заміні сторони у зобов´язанні інша сторона повинна певною мірою приймати у цьому участь.

Таким чином, ризик виконання боржником зобов´язання старому кредитору, не дивлячись на поступку прав, несе первісний кредитор. Мається на увазі, що неповідомлення боржника про здійснену заміну кредитора, до того ж неодмінно у письмовій формі, позначає його право виконати зобов´язання первісному кредитору і таким чином припинити зобов´язання, тим самим породжуючи відповідальність цедента перед цесіонарієм. Крім того, ст. 516 ЦКУ позбавляє боржника необхідності вимагати доказів того, що виконання приймається належним кредитором, оскільки знімає з нього ризик виконання зобов´язання неналежній стороні, передбачений ст. 527 ЦКУ. Неповідомлення належним чином боржника про заміну кредитора також впливає на обсяг заперечень, які він може висувати проти вимог нового кредитора (ст. 518 ЦКУ).

Діюче українське законодавства не встановлює вимог щодо змісту повідомлення, яке надсилається (передається) боржнику у випадку заміни кредитора у зобов´язанні. Тому воно може бути зроблено у довільній, бажано письмовій формі.

Важливо

Перелік підстав заміни кредитора не є вичерпним. Частина друга статті 512 ЦКУ встановлює, що заміна кредитора може відбуватися і з інших підстав, встановлених у законі.

Так, наприклад, відповідно до частини четвертої ст. 362 ЦКУ права кредитора можуть бути переведені на співвласника на підставі судового рішення, в разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права співвласника на купівлю такої частки.

Подібне право має наймач житла в разі порушення його переважного права на укладення договору житлового найму на новий строк (ст. 822 ЦКУ).

Частина 3 статті 512 ЦКУ забороняє заміну кредитора у зобов'язанні якщо це встановлено договором або законом. Тобто сторони договору є вільними у включенні в зміст договору умови про заборону заміни кредитора.

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Вітаю, Ігоре!

Скоріше за все вони переступили право вимоги за договором факторингу колекторській компанії. Для початку спробуйте отримати договір між банком та колекторами про переуступку права вимоги, а тоді вже може й доведеться звертатись до колекторів.

Буває, що з колекторами питання вирішити значно простіше, ніж з банком.

Всього доброго. Успіхів! З повагою!