Начните консультацию с юристом онлайн
Чи вважається юридично дійсним договір підписаний до воєнного стану в Україні, і чи повинна я згідно нього сплатити суму збитків, якщо хочу розірвати договір
Похожие вопросы
Кодексы Україна
Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс УкраїниНовое в блогах Юристи.UA
Ответы юристов (11)
Адвокат, 24 года опыта
Доброго дня, Тетяна.
Тут важливим є те, почали сторони виконання договору та підстави його розірвання.
Якщо OWC надав Вам можливість для проходження навчання і Ви до нього приступили знаходячись на території Німеччини, то форс-мажорні обставини, які виникли на території України, не мають значення.
Тому необхідно отримати від Вас додаткову інформацію, щоб була можливість надати актуальну консультацію
Юрист, г. Харьков, 16 лет опыта
Общаться в чатеВІтаю Вас, пані Тетяна! У Вас уже виникли проблеми з сімейством Лапшиних? Дуже цікаво, бо з усіх екранів вони піарились як допомагають Україні під час війни, що вони вихідці з України. Якщо натомість вони тероризують українських фахівців і займаються здирництвом - то дуже цікаво виходить.
Наразі лише можу констатувати, що так званий "договір", хоча дуже складно його таким визнати, не містить поняття форс-мажорних обставин або інших обставин непереборної сили, які позбавляли б Вас відповідальності. Отже, дане питання може регулюватися законодавством, визначеним у контракті.
Фактично за формою це не контракт, а одностороннє зобов"язання, яке підписане лише Вами... Така собі складна форма розписки... при цьому майже ні до чого не зобов"язуюча пана і пані Лапшиних, які представляють клініку Ost-West CARE GmbH (Університетська клініка Шлезвіг-Гольштейн м. Любек) (OWC). Тобто я зараз можу роздрукувати такий же "контракт" собі і стверджувати, що я підписав його з паном Лапшиним, чи пані Лапшиною... Для мого звернення в суд цей контракт нікчемний, бо він не містить їх підписів у будь-якому вигляді.
Для точної відповіді на Ваше питання необхідно проаналізувати відповідні положення законодавства Німеччини, яким регулюється дане питання, а саме законодавством земель Шлезвіг-Гольштейн Федеративної республіки Німеччина. Оскільки я наразі навчаюсь в аспірантурі в Німеччині, спробую вивчити це питання та заручитись допомогою мого наукового керівника.
Крім цього, дана угода містить лише Ваше прізвище, ім"я та адресу... Ні реквізитів документів, ні інших реквізитів, які є традиційними для України... наприклад РНОКПП... Тому якщо фірма з якою Ви уклали контракт буде намагатися позиватись до Вас в Україні, то для уникнення відповідальності Вам бажано змінити прізвище, а перед цим місце реєстрації.
Як проаналізую законодавство земель Німеччини щодо Вашого питання - повідомлю чи є законні інструменти не виконувати контракт.
З точки зору законодавства України ці 5 аркушів паперу є нікчемними як контракт, оскільки не містять обов"язкових реквізитів та підписів другої сторони угоди.
Крім того, в договорі зазначено, що Ви прочитали та зрозуміли лише текст контракту українською мовою, але при цьому контракт містить пріорітет німецького тексту контракту, який Ви не могли самостійно прочитати, розуміти та погоджувати його умови. Це явне зловживання, яке ставить сторони в нерівні умови.
Форс-мажор є специфічним юридичним фактом, з яким пов’язується настання, припинення або зміна певних правовідносин, оскільки він настає незалежно від волі сторін у правовідносинах і зумовлює настання позитивних або негативних наслідків для суб’єктів правовідносин.
Важливою деталлю є те, щонавіть настання форс-мажорної обставини звільняє контрагента від виконання раніше взятого на себе зобов’язання за договором не назавжди, а лише на деякий час, доки діє надзвичайна або непереборна обставина. Форс-мажорні обставини звільняють тільки від відповідальності за порушення зобов’язань (тобто від нарахування штрафів чи пені), проте не звільняють від необхідності виконання відповідних договірних зобов’язань. Однак якщо сторони договору не домовилися щодо звільнення від відповідальності внаслідок дії форс-мажорних обставин, то такий спір може бути вирішено в суді.
Від форс-мажору необхідно відрізняти поняття істотної зміни обставин, оскільки останнє розуміється як непередбачувані обставини, що виникли під час виконання договору, за яких виконання договору є ускладненим, проте можливим, на відміну від форс-мажорних обставин. Згідно із ч. 2 ст. 652 Цивільного кодексу України, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінилися, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний або змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності умов, які зазначені в цивільному законодавстві
У листі No 2024/02.0-7.1 від 28 лютого 2022 р. Торгово-промислова палата України зазначила, що військова агресія Російської Федерації проти України є форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили). Тому введення воєнного стану на території України є форс-мажором та водночас підставою для звільнення від відповідальності за порушення договору, однак лише в тому випадку, якщо саме ця обставина стала підставою для невиконання договірних зобов’язань. Це дає підстави стверджувати, що в кожному конкретному випадку необхідно довести зв’язок між невиконанням зобов’язань та воєнними діями в Україні.
Оскільки війна є дуже специфічною та непередбачуваною форс-мажорною обставиною через її масштаби, тривалість і наслідки, вважається, що через певні умови навіть ті обставини, які не вважаються форс-мажором, можуть бути визнані такими. Прикладом цього може бути відсутність сировини через блокування доступу до морських портів або введення режиму відключень електроенергії в Україні чи аварійні відключення, а також ракетні обстріли та оголошення повітряних тривог, що спричиняють необхідність перебувати у бомбосховищах. У такій ситуації відсутність цієї сировини не пов’язана з діями постачальника та виходить за межі комерційного ризику - власне як і неможливість прогнозувати перебої з електроенергією. Тому кожна ситуація є індивідуальною та потребує детального аналізу для з’ясування непередбачуваності і невідворотності обставин, які виникли.
Хоча трактування сутності форс-мажорних обставин здебільшого походить від цивільного права, у праві Європейського Союзу їх розуміння зазнало унікальних політичних і практичних застосувань через часто суворі вимоги директив Європейського Союзу до трейдерів та держав-членів, що створило значну судову практику.
Суд Європейського Союзу підкреслює, що поняття форс-мажорних обставин застосовується, коли є незвичайні та непередбачувані обставини,
сторонні для суб’єкта, який їх вимагає, і наслідків яких неможливо було уникнути, незважаючи на застосування належної обережності (рішення Суду Європейського Союзу у справах «Société Pipeline Méditerranée et Rhône (SPMR) v Administration des douanes et droits indirects and Direction nationale du renseignement et des enquêtes douanières (DNRED)» (ECLI:EU:C:2007:817, рішення від 18 грудня 2007 року, справа № С-314/06), «Eurofit SA v Bureau d’intervention et de restitution belge (BIRB)» (ECLI:EU:C:2013:487, рішення від 18 липня 2013 року, справа № C‑99/12).
У законодавстві Європейського Союзу форс-мажорні обставини можуть означати звільнення від відповідальності щодо виконання зобов’язань стороною, яка посилається на настання форс-мажорних обставин. Крім того, у праві Європейського Союзу війна та санкції також можуть вважатися форс-мажорними обставинами. Законодавчі акти Європейського Союзу із цього приводу застосовуються країнами-членами, що не викликає потреби у прийнятті уточнюючих правових норм у національному законодавстві. Крім того, у державах-членах є загальні положення договірного права, які також можуть мати значення у випадках війни та санкцій.
Наприклад, війна та санкції можуть становити випадок форс-мажорних обставин, на які своєю чергою може поширюватися законодавче положення про неможливість виконання контракту в розумінні § (статті) 275 Цивільного уложення Німеччини (BGB), що звільняє боржника (продавця) від договірного зобов’язання щодо виконання (у разі тимчасової неможливості на час дії форс-мажорних обставин).
* Примітка. Тут та далі я вживаю саме німецьке позначення - § (параграф закону), що в українській традиції як правило застосовується як "стаття закону".
Крім того, війна та санкції також можуть призвести до зміни договору відповідно до § 313 Цивільного уложення Німеччини або навіть його розірвання.
§ 275 Цивільного уложення Німеччини передбачає, що вимога про виконання виключається, якщо виконання є неможливим для боржника або будь-якої іншої особи. Боржник може відмовитися від виконання, якщо виконання вимагає витрат і зусиль, які, з огляду на предмет зобов’язання та вимоги добросовісності, є явно непропорційними зацікавленості кредитора у виконанні.
Коли визначається, яких зусиль можна розумно вимагати від боржника, необхідно також враховувати, чи несе він відповідальність за перешкоду до виконання. Також у § 313 Цивільного уложення Німеччини зазначено, що в тому випадку, коли обставини, покладені в основу договору, істотно змінилися з моменту його укладення, і якщо сторони не уклали би договір або уклали би його з іншим змістом, якби передбачили цю зміну, адаптацію договору можна вимагати тією мірою, якою (беручи до уваги всі обставини конкретної справи, зокрема договірний або законодавчий розподіл ризику) не можна розумно очікувати, що одна зі сторін буде підтримувати договір без змін.
Це еквівалентно зміні обставин, які зумовлювали договір та згодом виявилися неправильними. Якщо адаптація контракту неможлива або ж не можна обґрунтовано очікувати, що одна сторона прийме його, потерпіла сторона може вимагати від іншої сторони зміни договору з метою відновлення первісного балансу зобов’язань. У разі триваючих зобов’язань право на припинення замінює право на відкликання. Це поняття вважається відмінним від поняття форс-мажорних обставин, оскільки в разі форс-мажорних обставин невиконання контракту може бути «вибачено» (тимчасово). Концепція зміни балансу договірних зобов’язань більше спрямована на довгострокові контракти, де змінився баланс зобов’язань, і якщо вимоги щодо зміни балансу зобов’язань виконуються, одна сторона може вимагати від іншої внести зміни в договір так, щоб баланс був відновлений. Якщо це неможливо чи недоцільно, сторона може відмовитися від договору або, у випадку довгострокового договору, розірвати його.
§ 314 Цивільного уложення Німеччини визначає, що Обов'язки, що продовжуються, можуть бути припинені будь-якою зі сторін з поважної причини без дотримання терміну повідомлення. Важлива причина має місце, якщо, беручи до уваги всі обставини окремого випадку та зважуючи інтереси обох сторін, не можна обґрунтовано очікувати, що сторона, що розриває договір, продовжить договірні відносини до узгодженого припинення або до закінчення строку повідомлення. Якщо важливою причиною є порушення зобов'язання за договором, розірвання договору допускається лише після безуспішного закінчення строку, встановленого для виправлення ситуації, або після безуспішного попередження. Пункти 1 та 2 пункту 2 § 324 Цивільного уложення Німеччини застосовуються відповідно до необхідності встановлення терміну вжиття заходів щодо виправлення становища та необхідності необов'язковості попередження. Встановлення терміну виправлення ситуації та попередження також є необхідними, якщо існують особливі обставини, які з урахуванням інтересів обох сторін виправдовують негайне припинення дії договору. Уповноважена сторона може розірвати контракт лише протягом розумного періоду часу після того, як їй стане відома причина розірвання. Розірвання договору не виключає права вимагати компенсації.
У питанні щодо звільнення сторони від відповідальності через форс-мажорні обставини Верховний Суд (України) сформував досить сталі висновки щодо застосування відповідних норм права. Так, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30 листопада 2021 р. по справі № 913/785/17 та від 25 січня 2022 р. по справі № 904/3886/21 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і в разі їх виникнення сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов’язання, повинна довести не тільки наявність таких обставин, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов’язання. Верховний Суд у своїй практиці неодноразово підкреслював, що сертифікат про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) може вважатися достатнім доказом існування таких обставин для сторін договору, якщо вони про це домовилися, проте не зобов’язує суд у разі виникнення спору між сторонами щодо правової кваліфікації певних обставин як форс-мажору.
Загалом, законодавство Європейського Союзу та України дуже схожі в частині розуміння особливостей форс-мажору та розвиваються швидкими темпами в одному напрямі.
Щодо наданого вами "контракту". Конкретного виду контракту цьому правочину присвоїти неможливо.. в більшій мірі він містить елементи договору фінансування навчання з умовою подальшого працевлаштування, умови фактичного відпрацювання профінансованого навчання та оформлення документів по працевлаштуванню (агентського договору з надання послуги працевлаштування в кредит).
Відповідно до пункту 3 § 306 Цивільного уложення Німеччини Договір недійсний, якщо дотримання його представляло б необґрунтовані труднощі для однієї з сторін, навіть з урахуванням зміни, передбаченої в пункті 2 (Якщо умови не стали частиною договору чи не мають сили, зміст договору грунтується на положеннях закону.).
Згідно з пунктом 1 § 307 Цивільного уложення Німеччини Положення загальних умов договору є недійсними, якщо вони необґрунтовано ставлять у невигідне становище договірного партнера всупереч вимогам сумлінності. Необгрунтований недолік договору може виникнути і через те, що це положення не є чітким і зрозумілим.
Сталі трудові правовідносини нашли відобораження в § 611 Цивільного уложення Німеччини та по сьогодні розглядаються в рамках договору про надання послуг. Німецький законодавець не закріпив чіткого визначення трудового договору.
Положення абз. 1 §611 Цивільного уложення Німеччини близькі до розуміння формулювання договору найму §535.
Як договір послуг, трудовий договір відрізняється від договору підряду (§ 631 НЦУ), оскільки найманий робітник не зобов’язан досягнути певного результату на відміну від підрядника, окрім як виконати роботу.
Слід констатувати, що у ФРН немає єдиного Кодексу законів про працю. Натомість регулювання трудових правовідносин розподілено між досить великою кількістю законів та нормативних актів, до яких відносяться: Основний закон (Конституція) Німеччини, § 611 Німецького цивільного уложення, Закон про нормативні умови працідля іноземних робітників, Закон про захіст від необгрунтованного звільнення, Закон про органи, що представляють робітників на підприємстві, Закон про представництво робітників та службовців в державних установах, Закон про порядок укладення колективних трудових угод про тарифні ставки, Закон про захист материнства,Торгове уложення Німеччини, Закон про мінімальний строк відпустки для найманого робітника, Закон про суди по торгівельним спорам, Закон про кустарний промисел, Закон про промисел, Закон про доказ суттєвих умов, що застосовуються до трудових правовідносин.
Пункти 2-4 § 126 Цивільного уложення Німеччини У разі укладення договору сторони мають підписати той самий документ. Якщо до договору включено кілька однакових документів, достатньо, якщо кожна із сторін підпише документ, призначений для іншої сторони. Письмова форма може бути замінена електронною формою, якщо законом не встановлено інше. Письмова форма замінюється нотаріальним посвідченням.
Правочин (угода), яка порушує закон, є нікчемною ("ist nichtig"), якщо інше не встановлено законом (§ 134 НЦУ).
§ 138 НЦУ Юридична угода, що порушує порядність, є нікчемною ("ist nichtig"). Зокрема, нікчемною є юридична угода, в якій будь-хто, використовуючи скрутне становище, недосвідченість, недалекоглядність або значну слабкість волі іншої особи, обіцяє або надає собі або третій особі фінансові переваги в обмін на послугу, яка є явно непропорційною такому рівню продуктивності.
Якщо частина юридичної угоди є нікчемною, то вся юридична угода є нікчемною, якщо тільки не можна припустити, що вона була б здійснена без недійсної частини (§ 139 НЦУ). Якщо недійсну юридичну угоду підтверджує особа, що її вчинила, це підтвердження визнається новою угодою (§ 141 НЦУ). Контракти слід тлумачити як сумлінні та справедливі умови, беручи до уваги загальноприйняту практику. (§ 157 НЦУ).
В даному питанні, стаття 3 Вступного Закону до Німецького цивільного уложення (EGBGB) передбачає, передбачає пріорітет міжнародного права та права ЄС, зокрема Регламенту (ЄС) № 593/2008 Європейського парламенту та Ради від 17 червня 2008 р. про право, застосовне до договірних зобов'язань (Рим I)
Згідно з пунктом 23 Преамбули Регламенту № 593/2008, у контрактах, де одна сторона вважається слабшою, слабша сторона має бути захищена колізійними нормами, які сприятливіші для неї, ніж загальні правила.
Відповідно до пункту 34 Преамбули Регламенту № 593/2008 Колізійна норма для індивідуальних трудових договорів повинна допускати застосування переважних правил країни, в якій проживає працівник, відповідно до Директиви 96/71/EC Європейського парламенту та Ради від 16 грудня 1996 р. про відрядження працівників у рамках надання послуг , яка має залишатись незмінною.
Стаття 3 Регламенту № 593/2008 передбачає свободу вибору права країни сторонами в угоді.
Стаття 38 Цивільного процесуального кодексу Німеччини передбачає, що підсудність справи суду Німеччини може визначатись угодою сторін. Підсудність суду першої інстанції може бути узгоджена й у тому випадку, якщо хоча б одна з сторін не має спільного місця юрисдикції в Німеччині. Угода повинна бути укладена у письмовій формі або, якщо вона укладена в усній формі, підтверджена у письмовій формі.
ОТЖЕ, справа скоріш за все, у разі її ініціювання сімейством Лапшиних, - буде розглядатись Окружним судом Любека (Amtsgericht Lübeck).
Якщо звісно суд не відмовить у прийнятті її до провадження.
В будь-якому разі навіть якщо німецький суд "творчість" з Вашим підписом сприйме належним договором, який Вас до чогось зобов"язує - буде складно його виконати в Україні.
У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece) від 19 березня 1997 року, заява № 18357/91, п. 40 зазначається, що «…право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов’язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. …Отже, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід’ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6».
В Україні виконання рішень іноземних судів визнаються та виконуються у двох випадках:
– якщо це прямо передбачено міжнародним договором, ратифікованим Верховною Радою України;
– за принципом взаємності.
В українських судових рішеннях з питань визнання та виконання рішень Німеччини містяться посилання на лист Міністерства закордонних справ України № 72/17-680-1762 від 08.06.2011 щодо практики визнання та виконання рішень іноземних судів на території ФРН. На сьогодні Федеральною Республікою Німеччина укладено угоди про визнання та виконання судових рішень лише з 11 країнами: Швецією, Італією, Бельгією, Австрією, Великобританією, Грецією, Нідерландами, Тунісом, Норвегією, Ізраїлем та Іспанією. Оскільки, відповідно до переліку міжнародних договорів, ратифікованих Верховною Радою України у сфері виконання судових рішень, відносини виконання судових рішень ФРН та України не врегульовані окремим договором, при виконанні рішень судів цієї держави на території України підлягає застосуванню принцип взаємності.
Сутність принципу взаємності полягає у наданні особам іноземної держави певних прав чи певного правового режиму за умови, що особи країни, що їх надає, користуватимуться аналогічними правами або правовим режимом у визначеній іноземній державі.
На сьогодні існують прецеденти визнання рішень суддів Німеччини на території України, коли заявники, звертаючись з клопотанням про надання дозволу на примусове виконання рішення цієї країни, зазначають, що компетентні суди Німеччини виконують рішення компетентних українських судів.
Таким чином, практика визнання рішень німецьких судів українськими судами, у свою чергу, має свій безпосередній вплив на визнання рішень судів України на території ФРН.
Судова практика українських судів показує, що відмов у застосуванні принципу взаємності практично немає, відтак відсутність міжнародного договору про взаємне виконання судових рішень між Україною та Німеччиною компенсується нормою права, що такі судові рішення можуть бути виконані за принципом взаємності.
АЛЕ, виконання рішення суду Німеччини ускладнюється тим, що прізвища, ім"я та по батькові, дати народження, а також адреси може бути замало для ефективного виконання судового рішення в Україні.
Як я вже казав - Ви елементарно можете змінити прізвище та адресу реєстрації місця проживання. І в цьому випадку стягувачам або їх представникам доведеться дуже сильно стимулювати матеріально державного судового виконавця, не дуже інтелектуально розвиненого як правило, для того, щоб виконання рішення довести до стягнення.
Я б радив, у разі претензій до Вас збоку Лапшиних офіційцного характеру (письмово) - надати їм письмову відповідь із посиланням на усі недоречності так званого "контракту", його фактичної нікчемності та нагадування, що їм як знаним активістам - волонтерам України у публічній площині - соромно займатись здирництвом щодо тих самих українців, але вже не гіпотетичних, а цілком конкретних в Вашій особі.
З повагою, юрист Ярослав Турчин
Адвокат, г. Николаев, 33 года опыта
Общаться в чатеДоброго дня, Тетяна!
Відповідно до листа ТПП № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022:
"Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) на підставі ст.ст. 14, 14¹ Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України, цим засвідчує форсмажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об’єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов’язанням/обов’язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили)".
Можливо було б посилатися на форс-можорні обставини, проте у Вашому контракті взагалі відсутнє поняття форс-мажору. Як також в ньому зазначено, що контракт регулюється німецьким законодавством, а отже потрібно проводити аналіз німецького законодавства, аби надати Вам відповідь на Ваше питання.
З повагою, адвокат Айвазян!
Адвокат, г. Киев, 25 лет опыта
Общаться в чатеВітаю!
Для відповіді на Ваше питання недостатньо інформації.
Почали Ви навчання?
Де Ви зараз знаходитесь?
Звертаю Вашу увагу, що Ви погодились вирішувати всі спірні питання по німецькому законодавству.
З точки зору законодавства України до цього договору є питання.
Законом України “Про внесення змін до деяких законів України щодо застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні і надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном” від 21 вересня 2022 року № 2623-ІХ внесено зміни до статті 38 Закону України “Про зайнятість населення”.
Відповідно до частини другої статті 38 Закону України “Про зайнятість населення” надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном здійснюється після укладення між особою та суб’єктом господарювання договору про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном. Суб’єкт господарювання, який надає послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, зобов’язаний безоплатно надавати громадянам України консультації та інформацію про переваги легального працевлаштування за кордоном, характер майбутньої роботи, умови та розмір оплати праці, умови проживання в державі перебування, наявність міжнародних договорів (угод) у сфері працевлаштування та соціального забезпечення, укладених між Україною та державою працевлаштування.
Суб’єктам господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, забороняється отримувати від громадян, яким надано зазначені послуги, гонорари, комісійні та інші винагороди. Оплата послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном здійснюється роботодавцем, якому надано такі послуги.
Цей Закон набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
ЗАКОН набрав чинності 15.10.2022 р.
ЗАКОН УКРАЇНИ
1. Діяльність суб'єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, підлягає ліцензуванню і регулюється законами України "Про ліцензування видів господарської діяльності", "Про зовнішньоекономічну діяльність", цим Законом та іншими законодавчими актами України.
Послуги з посередництва у працевлаштуванні на роботу за кордоном надаються відповідно до заявок іноземного роботодавця (його контрагента) щодо вільних робочих місць (вакансій) і лише в межах укладених іноземними суб'єктами господарювання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) про надання посередницьких послуг у сфері працевлаштування з метою сприяння підписанню трудового договору (контракту найму). Обов'язковим додатком до зовнішньоекономічного договору (контракту) про надання посередницьких послуг у сфері працевлаштування за кордоном є проект трудового договору, завірений іноземним роботодавцем.
Суб'єкт господарювання, який надає послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, несе відповідальність згідно із законодавством за погіршення умов трудового договору, укладеного між особою та іноземним роботодавцем, копія якого зберігається у такого суб'єкта протягом трьох років.
{Частина перша статті 38 із змінами, внесеними згідно із Законом № 139-IX від 02.10.2019 }
2. Надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном здійснюється після укладення між особою та суб’єктом господарювання договору про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном. Суб’єкт господарювання, який надає послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, зобов’язаний безоплатно надавати громадянам України консультації та інформацію про переваги легального працевлаштування за кордоном, характер майбутньої роботи, умови та розмір оплати праці, умови проживання в державі перебування, наявність міжнародних договорів (угод) у сфері працевлаштування та соціального забезпечення, укладених між Україною та державою працевлаштування.
Суб’єктам господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, забороняється отримувати від громадян, яким надано зазначені послуги, гонорари, комісійні та інші винагороди. Оплата послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном здійснюється роботодавцем, якому надано такі послуги.
{Частина друга статті 38 в редакції Закону № 2623-IX від 21.09.2022 }
3. Суб'єкт господарювання, який надає послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, сприяє громадянам, яким надано такі послуги, у вирішенні питань правового і соціального захисту та інформує їх про механізм добровільної участі у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні.
4. Громадяни у період трудової діяльності за кордоном мають право брати участь у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні, зокрема пенсійному, відповідно до законодавства України, що дає їм право на соціальний захист у разі настання відповідних страхових випадків.
ЯКЩО ДОГОВІР О ПОСЕРЕДНЕЦТВІ В ПРАЦЕВЛАШТУВАННІ, ТО ДОГОВІР НЕ ВІДПОВІДАЄ ЗАКОНОДАВСТВУ, ЯКЩО У АГЕНЦІЇ НЕМАЄ ЛІЦЕНЗІЇ - В ТАКОМУ РАЗІ ВІН НЕДІЙСНИЙ ( НЕХАЙ ЗВЕРТАЮТЬСЯ ДО СУДУ В УКРАЇНІ, ЯКЩО ВИ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ ).
ЯКЕ ЗАКОНОДАВСТВО НІМЕЧЧИНИ З ЦЬОГО ПИТАННЯ Я НЕ ЗНАЮ.
Юрист, г. Чернигов, 6 лет опыта
Общаться в чатеВітаю, Тетяно!
Чи вважається юридично дійсним договір підписаний до воєнного стану в Україні, і чи повинна я згідно нього сплатити суму збитків, якщо хочу розірвати договір
По-перше, аби вважати даний договір належним згідно з українським законодаством, там мала б бути зазначена інформація щодо Ваших даних, за допомогою яких Вас можна ідентифікувати (паспорт, РНОКПП і так далі). По цьому - маю сумніви щодо легітимності даного договору.
Далі цікавлять моменти, які дії, спрямовані на виконання цього Договору, були здійснені Сторонами, зокрема під час дії в Україні правового режиму воєнного стану. Це з огляду на те, що Ви маєте компенсувати понесені збитки до припинення Договору. Так які дії Ваш контрагент вчиняв для виконання даного Договору.
Що стосується загального опису Договору, дійсно, його примусове виконання або будь-які інші спори повинні виконуватися за законодавством Німеччини.
Юрист, г. Сумы, 5 лет опыта
Доброго дня!
В первую очередь Вам необходимо прочитать условия договора, а именно пунткты о возможности досрочного расторжения договора.
Ст. 907 Гражданского кодекса Украины предусмотрено, что договор о предоставлении услуг может быть расторгнут, в том числе путем одностороннего отказа от договора, в порядке и на основаниях, установленных Гражданским Кодексом, другим законом или соглашением сторон.
Обязательство может быть прекращено как по взаимному согласию сторон, так и по требованию одной стороны. В последнем случае речь идет об одностороннем расторжении договора, которое предполагает активные действия сторон. Расторжение договора также может происходить в форме одностороннего отказа, которая может наступить в результате нарушения условий договора по основаниям и в порядке, предусмотренных Гражданским Кодексом Украины, законом или договоренностью сторон. В последнем случае имеется в виду односторонний отказ от договора при необходимости, следствием которой является расторжение договора. Стороны могут воспользоваться предоставленным правом в любое время - как до начала выполнения, так и во время предоставления услуги. Кроме того, такое право на законных основаниях может принадлежать любой из сторон.
Предоставление сторонам указанного права связано с особенностями услуги и может происходить в трех случаях: когда основания расторжения договора предусмотренные Гражданским Кодексом Украины; когда основания расторжения договора предусмотрены законом; по договоренности сторон. Право на одностороннее расторжение допускается только в случаях, прямо установленных в договоре или в законе.
В соответствии со ст. 10 Закона Украины «О защите прав потребителей» потребитель вправе отказаться от договора о выполнении работ и оказании услуг, если исполнитель своевременно не приступил к исполнению договора или выполняет работу настолько медленно, что закончить ее в определенный срок становится невозможным.
Если стороны в договоре предусмотрели право сторон на односторонний отказ от исполнения договора, то они должны согласовать порядок и последствия такого одностороннего отказа. В первую очередь эти вопросы связанные с возмещением понесенных сторонами расходов и убытков.
Споры, возникающие между сторонами по поводу выполнения условий данного договора, решается в судебном порядке.
Вам необходимо направить письменно претензию , почтой с вручением ценным письмом и на электронную почту.
Учитывая военное положение согласно Указа Президента № 64/2022 и то что указанный правовой режим был продлен до 15.11.23 , такое обстоятельство есть форс-мажором и возврат должен быть проведен , сейчас направьте претензии на все адреса компании и соберите доказательства , процессуальные сроки сейчас приостановлены , суд рассматривает лишь неотложные дела дистанционно , исковое заявление можете подать через електронный суд и ожидать назначения суда https://www.kmu.gov.ua/service/elektronnij-sud
Так же подайте заявление в териториальное управление Дерпродспоживслужби, главное соберите все доказательства.
Торгово-промислова палата України на підставі ст.ст. 14, 14¹ Закону України “Про торгово-промислові палати в Україні” від 02.12.1997 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України, цим засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”.
Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об’єктивними обставинами для суб’єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов’язанням/обов’язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Враховуючи вищезазначене та надзвичайну, важку ситуацію з якою зіткнулась наша країна, ТПП України з метою спрощення процедури засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), розмістить з 28 лютого 2022 року на сайті ТПП України (www.ucci.org.ua) загальний офіційний Лист ТПП України щодо засвідчення форс-мажору, який можна буде роздруковувати всім кого це стосується.
РЕКОМЕНДУЮ НАПРАВИТИ ЛИСТА У АДРЕСУ КОМПАНІЇ, З ВИМОГОЮ ПРО ПОВЕРНЕННЯ КОШТІВ, ВРАХОВУЮЧИ ОБСТВИНИ ВВЕДЕННЯ В УКРАЇНІ ВІЙСЬКОВОГО СТАНУ ТА ПРОВЕДЕННЯ БОЙОВИХ ДІЙ В УКРАЇНІ.
З повагою,
Костянтин Гончаренко
Юрист, г. Сумы, 5 лет опыта
Здравствуйте.
По вашему вопросу можем сообщить следующее.
Для начала можно посоветовать направить исполнителю заказное письмо с уведомлением о том, что, несмотря на заключённый договор, вам бы хотелось со стороны исполнителя тщательного выполнения обязательств по договору. Если исполнитель после устных переговоров и полученных писем все-таки, по-прежнему не выполняет своих обязательств, то нужно составить письменную претензию. В претензии изложите суть их нарушений и требуйте конкретного устранения недостатков. Если исполнитель не даст в течение месяца письменного ответа на претензию и фактически не будет выполнять своих обязательств, то можно обратиться с иском в суд.
Если по итогам переговоров и направления претензии решить вопрос не получится и придется судиться, то и письма, и претензии будут доказательствами досудебного урегулирования спора.
Регулирование договорных отношений описана в статье 651 ГКУ «Основания для изменения или расторжения договора".
По общему правилу изменение или расторжение договора допускается только по соглашению сторон, если иное не установлено договором или законом. Самая практическая процедура - это заключение сторонами дополнительного соглашения о досрочном расторжении договора. В дополнительном соглашении нужно отметить, что договор расторгнут по взаимному согласию сторон с такого-то числа, месяца, года. Так же в дополнительном соглашении можно предусмотреть изменение отдельных пунктов (условий) договора по соглашению сторон. Конечно, такая процедура предполагает получить согласие вашего исполнителя.
Часть 2 статьи 651 ГК Украины предусматривает, что договор может быть изменен или расторгнут по решению суда по требованию одной из сторон в случае существенного нарушения договора другой стороной и в других случаях, установленных договором или законом.Существенным является такое нарушение стороной договора, когда вследствие причиненного этим ущерба другая сторона в значительной мере лишается того, на что она рассчитывала при заключении договора.
Обращаем внимание, что право стороны на односторонний отказ от договора о предоставлении услуг должно быть прямо предусмотрено в тексте самого договора о предоставлении услуг. Если это право прямо не предусмотрено, в таком случае договор о предоставлении услуг может быть расторгнут по обоюдному согласию Заказчика и Исполнителя (путем оформления дополнительного соглашения) или в судебном порядке.
То есть односторонний отказ от договора может происходить в трех случаях: по основаниям установленных ГК Украины; по основаниям, установленных другими законами; по договоренности сторон.
В вашем случае у вас есть возможность урегулировать вопрос в досудебном порядке и применить договоренность сторон, а в случае отказа обращаться в суд и предоставлять доказательства о невыполнении условий договора исполнителем,
З повагою,
Костянтин Гончаренко
Адвокат, г. Киев, 7 лет опыта
Общаться в чатеДоброго)))Для надання обгрунтованої відповідні, то потрібно бачити договір (умови початку дії договору, та його розірвання).На перший погляд, якщо Ви досі не повідомили про обставини (форс-мажорні - війну) не виконання своїх зобовязань (здійснення оплати) за договором, то з великою ймовірністю можу Вам сказати, що на жаль сплатити кошти прийдеться.
Адвокат, г. Киев, 31 год опыта
Доброго дня, Тетяна.
Враховуючи те, що договір був підписаний сторонами, зареєстрований та почав діяти, Ви повинні його виконувати сплачувати кошти відповідно до умов договору.
При цьому, враховуючи воєнний стан введений в Україні:
https://www.president.gov.ua/documents/642022-4139...
https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D1%8...
https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%92%D0%B...
З огляду на:
https://ucci.org.ua/press-center/ucci-news/protsed...
https://ucci.org.ua/services/zasvidchennia-fors-ma...
Ви маєте право надіслати листа у адресу сторони договору, щоб зменшити, авдстросити або розстрочити оплату на виконання умов договору.
Наврядчи, вдасться не проводити повну оплату.
Всього доброго.
З повагою, адвокат Євген Олександрович.
Юрист, г. Харьков, 16 лет опыта
Общаться в чатеДуже шкода пані Тетяно, що Ви поспішили і не дочекались адекватного аналізу питання в частині міжнародного приватного права. Але вже є як є.. Свою відповідь з урахуванням цивільного права Німеччини, яке підлягає застосування у федеративній землі Шлезвіг-Гольштейн - оновив.
Успіхів Вам у вирішенні Вашого питання!
Якщо у Вас будуть ще важливі уточнення - ви їх можете зазначити в коментарях.
Зі свого боку додатково зазначу, що незважаючи на розпіареність Університетської клініки Шлезвіг-Гольштейн м. Любек (OWC) в Україні... начебто це чи не друга за розмірами клініка в Німеччині після Шаріте... та таке інше.. але умови праці від шахраїв-Лапшиних для українців створюються не дуже гарні... і фактично горе громадян України ці науковці-медики з не дуже порядною репутацією в бізнесі, як на мене, використовують для вербування нью-гастарбайтерів середньої лінки з подальшою експлуатацією для свого медичного бізнесу. Можливо в таких обсягів середній медичний персонал вербується взагалі як окрема "шахрайська схема"... бо ж жодні мовні курси та інші речі не вартують тих грошей, які вони прописують в псевдоконтрактах на зразок Вашого.
Вже промовчу, що особисто мені не пригадуються супер-круті досягнення тої ж Шаріте-Берлін та інших клінік Німеччини... окрім того, що загубили кількох наших співгромадян та інших осіб з терен СНД, які мали переконання, що от у нас медицина погана, а десь 100 % має бути краща. Скажу так. Професіоналів у всіх професіях у всіх країнах приблизно однаковий відсоток, як і дурнів, які купили дипломи "за сало", а посаду отримали у спадщину. Так, у багатьох випадках обладнання краще в Німеччині, бо ж там депутати та міністри не розкрадають бюджети... але нажаль або нащастя, не завжди прешочергове значення має обладнання, а не фактор лікаря-професіонала.
Розумію наших лікарів та медичний персонал... зарплатні в Україні як до, так і після "європеїзації" медицини за "британським" (об"єктивно не кращим у світі взірцем) від пані Супрун - ганебні... і ті часто не виплачують вчасно. Але ж бачите як "чекають" навіть колишні громадяни України пан та пані Лапшини земляків в Німеччині та інших країнах. Мені б щиро не хотілось, щоб українці в Європі та Америці проходили шлях рабів, завезених з Африки і яким знадобилось кількасот років, щоб змусити хоча б у піарно-популістичних цілях визнати факт ганебної експулуатації чорношкірих рабів.
На майбутнє! Ніколи не підписуйте з іноземними громадянами папірці на незрозумілій мові не порадившись попередньо з юристом-міжнародником!
З повагою, юрист Ярослав Турчин
Адвокат, г. Киев, 16 лет опыта
Якщо ви підписали договір це не головне ! Головне умови виконання договору! Багато хто підписує договора але товар не поступає договір не пролангується за кінченням терміну!