Задайте вопрос юристу

835 юриста готовы ответить сейчас

Ответ за ~15 минут

Задать вопрос на сайте

Семейное право, 03 ноября 2023, вопрос №96067 240₴

Опікунство над недієздатною повнолітньою особою

Добрий ранок, підкажіть будь-ласка, які права та обовʼязки мають обидві сторони? Кому переходять обовʼязки опікуна в разі його смерті? Якщо недієздатна особа не має права підпису то як можна розпорядитись її часткою майна?

Ответы юристов (6)

    Гуща Юрій Миколайович
    10%
    Гуща Юрій Миколайович 6 месяцев назад

    Юрист, г. Чернигов, 10 лет опыта

    Вітаю. У разі встановлення опіки над повнолітньою особою (лише в судовому порядку), ви будете її законним представником (подібно догляду за дитиною) і нести відповідальність за її дії. Перехід прав і обов'язків не передбачено законодавством, лише нове призначення опікуна судом.

    Щодо до розпорядження майном, то у всіх випадках опікун здійснювати може розпорядження лише зі згоди органу опіки та піклування.

    Айвазян Юрий Климентьевич
    17.9%

    Доброго ранку, Катерина!

    Відповідно до статті 39 ЦКУ:

    1. Фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

    2. Порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.

    Згідно зі стттею 263 ЦПКУ:

    "Заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім’ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги."

    Стаття 41 ЦКУ зазначає наступне:

    "1. Над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.

    2. Недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину.

    3. Правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє її опікун.

    4. Відповідальність за шкоду, завдану недієздатною фізичною особою, несе її опікун.

    Щодо відповідальності за шкоду, яку несе опікун, то це регулюється статтею 1184 ЦКУ:

    "1. Шкода, завдана недієздатною фізичною особою, відшкодовується опікуном або закладом, який зобов'язаний здійснювати нагляд за нею, якщо він не доведе, що шкода була завдана не з його вини. Обов'язок цих осіб відшкодувати шкоду, завдану недієздатною фізичною особою, не припиняється в разі поновлення її цивільної дієздатності.

    2. Якщо опікун недієздатної особи, яка завдала шкоди, помер або у нього відсутнє майно, достатнє для відшкодування шкоди, а сама недієздатна особа має таке майно, суд може постановити рішення про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю потерпілого, частково або в повному обсязі за рахунок майна цієї недієздатної особи".

    Щодо повноваженнь опікуна, то вони припиняються у разі:
    1. поновлення цивільної дієздатності підопічного - з дати набрання чинності рішенням суду про поновлення його цивільної дієздатності;
    2. визнання підопічного недієздатним - з дати набрання чинності рішенням суду про визнання його недієздатним;
    3. смерті підопічного - з дати його смерті;
    4. звільнення його від повноважень піклувальника - з дати набрання чинності рішенням суду або з дати прийняття рішення органом опіки та піклування про звільнення від повноважень піклувальника;
    5. обмеження його цивільної дієздатності - з дати набрання чинності рішенням суду про обмеження його цивільної дієздатності;
    6. визнання його недієздатним - з дати набрання чинності рішенням суду про визнання його недієздатним;
    7. його смерті - з дати його смерті.

    Отже після смерті опікуна його обов'язки не переходять до іншої особи. Потрібно проходити усю процедуру спочатку та встановллювати нового опікуна над недієздатною особою.

    Для отримання дозволу на вчинення правочинів щодо:

    -відмови від майнових прав недієздатної особи;

    -видання письмових зобов’язань від імені недієздатної особи;

    -укладення договорів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, в тому числі договори щодо поділу або обміну житлового будинку, квартири недієздатної особи;

    укладення договорів щодо іншого цінного майна недієздатної особи

    Подаються наступні документи:

    - заява опікуна недієздатної особи до місцевої державноїадміністрації або виконавчого органу місцевого самоврядування (органу опіки та піклування) про отримання послуги;

    - копія рішення суду про визнання особи недієздатною / про визнання особи недієздатною та призначення їй опікуна;

    - копія рішення суду про призначення особи опікуном (опікунами) особи, визнаної судом недієздатною (до 22.03.2005 – рішення органу опіки та піклування);

    - згода на вчинення правочину від інших опікунів (у разі наявності у недієздатної особи декількох призначених опікунів);

    - копія паспорта недієздатної особи;

    - копія паспорта опікуна недієздатної особи;

    - копія правовстановлюючого документа, що підтверджує право власності на майно (квартиру, будинок, земельну ділянку тощо), яке відчужується та/або придбавається;

    - довідка органу державної реєстрації про підтвердження права власності на майно, яке відчужується та / або придбавається;

    - документ про оціночну вартість майна, власником якого є недієздатна особа.

    - копія технічного паспорта на майно, яке відчужується та / або придбавається;

    - довідка про реєстрацію місця проживання недієздатної особи;

    - довідка про склад сім’ї недієздатної особи або зареєстрованих у житловому приміщенні / будинку осіб.

    Щодо спадкування, то у статті 1234 ЦКУ зазначено наступне:

    "1. Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю".

    Отже право на спадкування майна недієздатної особи спадкоємці мають лише по закону, так як прав на укладання заповіту недієздатна особа не має.

    Зверніть увагу на той факт, що відповідно до статті 300 ЦПКУ:

    "Строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.

    7. Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п’ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного частиною шостою цієї статті."

    Обов'язки опікуна недієздатної особи:
    • опікун повинен дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.
    • опікун малолітньої особи зобов'язаний дбати про її виховання, навчання та розвиток.
    • вимагати повернення підопічного від осіб, які тримають його без законної підстави.
    • вчиняти правочини від імені та в інтересах підопічного. Опікун, його дружина, чоловік та близькі родичі (батьки, діти, брати, сестри) не можуть укладати з підопічним договорів, крім передання майна підопічному у власність за договором дарування або у безоплатне користування за договором позички, а також не може здійснювати дарування від імені підопічного і зобов'язуватися від його імені порукою.
    • вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного.
    • дбати про збереження та використання майна підопічного в його інтересах. Якщо малолітня особа може самостійно визначити свої потреби та інтереси, опікун, здійснюючи управління її майном, повинен враховувати її бажання. Якщо підопічний є власником нерухомого майна або майна, яке потребує постійного управління, опікун може з дозволу органу опіки та піклування управляти цим майном або передати його за договором в управління іншій особі, окрім майна, що знаходиться в іншій місцевості, опіка над цим майном встановлюється органом опіки та піклування за місцезнаходженням майна.

    Опікун самостійно здійснює витрати, необхідні для задоволення потреб підопічного, за рахунок пенсії, аліментів, відшкодування шкоди у зв'язку з втратою годувальника, допомоги на підопічну дитину та інших соціальних виплат, призначених на підопічну дитину відповідно до законів України, доходів від майна підопічного тощо.

    З повагою, адвокат Айвазян.

    Дерій Владислав Олегович
    17.9%

    Доброго ранку!

    Добрий ранок, підкажіть будь-ласка, які права та обовʼязки мають обидві сторони?

    Права та обов'язки опікуна визначені у положеннях ст. 67 ЦКУ:

    1. Опікун зобов'язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.

    Опікун малолітньої особи зобов'язаний дбати про її виховання, навчання та розвиток.

    2. Опікун має право вимагати повернення підопічного від осіб, які тримають його без законної підстави.

    3. Опікун вчиняє правочини від імені та в інтересах підопічного.

    4. Опікун зобов'язаний вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного.

    Недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину, правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє її опікун, відповідальність за шкоду, завдану недієздатною фізичною особою, несе її опікун.

    За заявою опікуна або органу опіки та піклування суд поновлює цивільну дієздатність фізичної особи, яка була визнана недієздатною, і припиняє опіку, якщо буде встановлено, що внаслідок видужання або значного поліпшення її психічного стану у неї поновилася здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними (частина 1 статті 42 Цивільного кодексу України).

    Кому переходять обовʼязки опікуна в разі його смерті?

    На час поки не призначено недієздатній особі нового опікуна (до дати набрання чинності рішенням суду про призначення опікуна) опіка здійснюється органом опіки та піклування, на обліку в якому перебуває такий підопічний, або спеціальним закладом, до якого його поміщено.

    Якщо недієздатна особа не має права підпису то як можна розпорядитись її часткою майна?

    Згідно із законом, опікун повинен дбати про збереження та використання майна в інтересах підопічного. Якщо у власності недієздатного знаходиться нерухомість, опікун може управляти нею з дозволу органів опіки. Органи опіки в цьому випадку виступають установником управління, а опікун - управителем. Але передане в управління майно не вважається власністю управителя. Управитель може відчужувати майно тільки з дозволу установника, тобто органів опіки. Згідно із законом, без їх згоди продати квартиру підопічного або будь-яким іншим способом передати у власність будь-кому неможливо.

    Стаття 68 ЦКУ . Правочини, які не може вчиняти опікун

    1. Опікун, його дружина, чоловік та близькі родичі (батьки, діти, брати, сестри) не можуть укладати з підопічним договорів, крім передання майна підопічному у власність за договором дарування або у безоплатне користування за договором позички.

    2. Опікун не може здійснювати дарування від імені підопічного, а також зобов'язуватися від його імені порукою.

    Стаття 71 ЦКУ. Правочини, які вчиняються з дозволу органу опіки та піклування

    1. Опікун не має права без дозволу органу опіки та піклування:

    1) відмовитися від прав на майно підопічного, у тому числі речових прав на нерухоме майно, що підлягають державній реєстрації;

    2) видавати письмові зобов’язання від імені підопічного;

    3) вчиняти правочини щодо:

    об’єкта житлової нерухомості та/або земельної ділянки, на якій розміщений такий об’єкт, власником або користувачем яких є підопічний;

    відчуження (у тому числі шляхом міни або внесення (передачі) до статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи чи як вступного, членського та/або цільового внеску члена кооперативу), поділу, виділу нерухомого майна, об’єкта незавершеного будівництва, майбутнього об’єкта нерухомості, іншого цінного майна, зокрема транспортних засобів, власником якого є підопічний.

    2. Піклувальник має право дати згоду на вчинення правочинів, передбачених частиною першою цієї статті, лише з дозволу органу опіки та піклування.

    Стаття 72 ЦКУ. Управління майном особи, над якою встановлено опіку

    1. Опікун зобов'язаний дбати про збереження та використання майна підопічного в його інтересах.

    2. Якщо малолітня особа може самостійно визначити свої потреби та інтереси, опікун, здійснюючи управління її майном, повинен враховувати її бажання.

    3. Опікун самостійно здійснює витрати, необхідні для задоволення потреб підопічного, за рахунок пенсії, аліментів, відшкодування шкоди у зв'язку з втратою годувальника, допомоги на підопічну дитину та інших соціальних виплат, призначених на підопічну дитину відповідно до законів України, доходів від майна підопічного тощо.

    4. Якщо підопічний є власником нерухомого майна або майна, яке потребує постійного управління, опікун може з дозволу органу опіки та піклування управляти цим майном або передати його за договором в управління іншій особі.

    Стаття 73 ЦКУ. Право опікуна та піклувальника на плату за виконання ними своїх обов'язків

    1. Підстави виникнення права на оплату послуг опікуна та піклувальника, її розмір та порядок виплати встановлюються Кабінетом Міністрів України.

    З повагою, юрист Дерій В.О.!

    Бажаю успіхів!

    Кирда Вячеслав Володимирович
    17.9%

    Вітаю, Катерино!

    У першу чергу Ви повинні розуміти, що питання діяльності опікунів в Україні регулюється 2 основними нормативно-правовими актами:

    1. Цивільний кодекс України.

    2. Правила опіки та піклування (незважаючи на те, що вони від 1999 року і, об'єктивно кажучи, не зовсім відповідають положенням Цивільного кодексу).

    Тепер щодо Ваших питань:

    Добрий ранок, підкажіть будь-ласка, які права та обовʼязки мають обидві сторони?

    Цивільний кодекс визначає наступне:

    Стаття 67. Права та обов'язки опікуна

    1. Опікун зобов'язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.

    Опікун малолітньої особи зобов'язаний дбати про її виховання, навчання та розвиток.

    2. Опікун має право вимагати повернення підопічного від осіб, які тримають його без законної підстави.

    3. Опікун вчиняє правочини від імені та в інтересах підопічного.

    4. Опікун зобов'язаний вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного.

    Стаття 68. Правочини, які не може вчиняти опікун

    1. Опікун, його дружина, чоловік та близькі родичі (батьки, діти, брати, сестри) не можуть укладати з підопічним договорів, крім передання майна підопічному у власність за договором дарування або у безоплатне користування за договором позички.

    2. Опікун не може здійснювати дарування від імені підопічного, а також зобов'язуватися від його імені порукою.

    Правила опіки та піклування визначають наступне:

    4. Права та обов'язки опікунів і піклувальників

    4.1. Опікуни (піклувальники) мають право вимагати через суд повернення їм дітей, що перебувають у них під опікою і піклуванням, від будь-яких осіб, які утримують дітей у себе без законних підстав.

    4.2. Опікуни (піклувальники) мають право управляти майном підопічних на користь останніх.

    4.3. Опікуни (піклувальники) над неповнолітніми зобов'язані виховувати підопічних у дусі загальноприйнятих моральних норм, піклуватися про їх здоров'я, духовний і фізичний розвиток, навчання, готувати їх до праці та самостійного життя, захищати їх права та інтереси.

    Опікун (піклувальник) повинен раз на рік здійснювати повне медичне обстеження підопічних.

    Опікун над психічно хворим, який є небезпечним для себе або для оточуючих, повинен сповістити про це районний (міський) відділ внутрішніх справ і вжити заходів щодо направлення підопічного в психіатричну лікарню для лікування.

    Як правило, опікун (піклувальник) повинен проживати разом з підопічним і може бути прописаний на житловій площі останнього на період виконання своїх обов'язків.

    4.4. Опікуни при здійсненні прав і виконанні обов'язків підопічних укладають угоди від імені та в інтересах підопічних, діючи як їх законні представники згідно з чинним законодавством.

    4.5. Опікуни над дієздатними особами надають цим особам допомогу при здійсненні ними своїх прав та виконанні обов'язків, а також оберігають їх від зловживань з боку третіх осіб.

    4.6. Опікуни над неповнолітніми дають згоду на укладання тих угод, які згідно з законом ці особи не мають права укладати самостійно.

    4.7. Опікун не має права без дозволу органів опіки та піклування укладати угоди, а піклувальник - давати згоду на їх укладання, якщо вони виходять за межі побутових.

    Такими угодами є договори, що вимагають нотаріального засвідчення та спеціальної реєстрації, про відмову від майнових прав, які належать підопічному, поділ майна, поділ, обмін та продаж житлової площі, а також видача письмових зобов'язань тощо.

    Органи опіки та піклування мають право, якщо це потрібно для захисту інтересів підопічних, обмежувати право одного з батьків або опікуна (піклувальника) розпоряджатися вкладом, внесеним будь-ким на ім'я підопічного.

    4.8. Опікун (піклувальник), їх чоловік (дружина) та близькі родичі не мають права укладати угоди з підопічними, а також представляти осіб, що перебувають у них під опікою (піклуванням), при укладанні угод або веденні судових справ між підопічною особою та чоловіком (дружиною) опікуна чи піклувальника та їх близькими родичами.

    Опікун (піклувальник) не має права дарувати від імені підопічного, а також зобов'язувати себе від його імені порукою.

    4.9. Суми, які належать підопічним у вигляді пенсій, допомоги чи аліментів, інших поточних надходжень або прибутків від належного їм майна, переходять у розпорядження опікуна і витрачаються на утримання підопічних.

    4.10. Піклувальник має право одержувати зазначені в пункті 4.9 цих Правил суми і витрачати їх на утримання осіб, що перебувають під піклуванням, якщо цього вимагають інтереси зазначених осіб.

    Зарплатою, стипендією, винагородою, одержаних у результаті здійснення своїх авторських та винахідницьких прав, неповнолітні у віці від п'ятнадцяти до вісімнадцяти років розпоряджаються самостійно.

    4.11. Опікуни (піклувальники) подають щорічно, не пізніше 1 лютого, до органів опіки та піклування звіт про свою діяльність за минулий рік щодо захисту прав та інтересів підопічних, у тому числі щодо збереження належного їм майна та житла.

    Кому переходять обовʼязки опікуна в разі його смерті?

    Нікому, опіка у такій ситуації припиняється. Потім потрібно повторно звертатись до суду про призначення опікуна над недієздатною особою.

    5.4. Опіка припиняється:

    після досягнення неповнолітніми п'ятнадцяти років, за винятком випадків, коли вони будуть в установленому порядку визнані недієздатними внаслідок психічних захворювань;

    у разі повернення неповнолітніх, які не досягли п'ятнадцяти років, на виховання батькам;

    у разі одужання або значного поліпшення здоров'я особи, яка була визнана недієздатною, і відновлення судом її дієздатності;

    унаслідок смерті підопічного;

    унаслідок смерті опікуна.

    За підстав, зазначених у цьому пункті, крім досягнення неповнолітнім п'ятнадцяти років, а також у разі смерті підопічного опіка припиняється за рішенням органу опіки та піклування.

    Після досягнення підопічним п'ятнадцяти років опіка припиняється і призначається піклування. Опікун стає піклувальником.

    Якщо недієздатна особа не має права підпису то як можна розпорядитись її часткою майна?

    Тільки за згодою органу опіки та піклування.

    Стаття 71. Правочини, які вчиняються з дозволу органу опіки та піклування

    1. Опікун не має права без дозволу органу опіки та піклування:

    1) відмовитися від прав на майно підопічного, у тому числі речових прав на нерухоме майно, що підлягають державній реєстрації;

    2) видавати письмові зобов’язання від імені підопічного;

    3) вчиняти правочини щодо:

    об’єкта житлової нерухомості та/або земельної ділянки, на якій розміщений такий об’єкт, власником або користувачем яких є підопічний;

    відчуження (у тому числі шляхом міни або внесення (передачі) до статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи чи як вступного, членського та/або цільового внеску члена кооперативу), поділу, виділу нерухомого майна, об’єкта незавершеного будівництва, майбутнього об’єкта нерухомості, іншого цінного майна, зокрема транспортних засобів, власником якого є підопічний.

    Стаття 72. Управління майном особи, над якою встановлено опіку

    1. Опікун зобов'язаний дбати про збереження та використання майна підопічного в його інтересах.

    2. Якщо малолітня особа може самостійно визначити свої потреби та інтереси, опікун, здійснюючи управління її майном, повинен враховувати її бажання.

    3. Опікун самостійно здійснює витрати, необхідні для задоволення потреб підопічного, за рахунок пенсії, аліментів, відшкодування шкоди у зв'язку з втратою годувальника, допомоги на підопічну дитину та інших соціальних виплат, призначених на підопічну дитину відповідно до законів України, доходів від майна підопічного тощо.

    4. Якщо підопічний є власником нерухомого майна або майна, яке потребує постійного управління, опікун може з дозволу органу опіки та піклування управляти цим майном або передати його за договором в управління іншій особі.

    Всього доброго. Успіхів! З повагою!

    Гончаренко Константин
    36.3%
    Гончаренко Константин 6 месяцев назад

    Юрист, г. Сумы, 5 лет опыта

    Добрий день,

    в даному випаку слід письмово звертатися до органів опіки та піклування з заявою , що опікун відмовляється виконувати покладені на нього обов'язки з причини тяжкої хвороби , надавши копіїї паспорту та висновків лікарів про стан здоров'я.( якщо опікун помер , орган РАЦС направляє інформацію до органу опіки міської ради, далі орган формує заяву до суду і суд призначає нового опікуна для забезпечення прав і свобод опікуна та керування його майновими правами і обов язками.

    "Орган опіки та піклування, який призначив опікуна чи піклувальника, за заявою особи звільняє її від повноважень опікуна або піклувальника. Особа виконує повноваження опікуна або піклувальника до винесення рішення про звільнення її від повноважень опікуна або піклувальника чи до закінчення місячного строку від дня подання заяви, якщо її не було розглянуто протягом цього строку."

    відповідна комісія органів опіки та піклування має розглянути дане звернення та прийняти по ньому рішення.

    В усній формі дане питання не вирішіться.

    Далі інший спроможний родич подає заяву органу опіки про бажання взяти опіку на себе , комісія при органі затверджує це рішенням та видає новому опікуну, далі орган звертається до суду з заявою про необхідність призначення нового чи другого опікуна , опікунів за необхідності і рішенням суду може бути декілька осіб. Згідно ч.5 ст.63 Цивільного кодексу України фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.

    З повагою,

    Костянтин Гончаренко

    Корнійчук Євген Іванович

    Доброго дня. Важливою складовою правосуб’єктності фізичної особи є цивільна дієздатність, яка дозволяє їй виступати учасником цивільних відносин у повній мірі та своїми діями набувати цивільних прав і обов’язків. Та якщо людина позбавлена дієздатності у судовому порядку, тоді задля досягнення правосуб`єктності особі призначається опікун.

    Які особливості призначення опікуна над недієздатною фізичною особою, хто може бути опікуном та які дії повинна вчинити особа для того, щоб оформити опікунство консультують фахівці Другого полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

    Недієздатна особа – це особа, яка внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними (ч. 1 ст. 39 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України).

    Згідно із положеннями ч. 3 ст. 296 ЦПК України, заява до суду про визнання громадянина недієздатним або обмежено дієздатним може бути подана:

    – членами сім’ї, близькими родичами,

    – органом опіки та піклування,

    – психіатричним закладом.

    Заявник і орган опіки та піклування мають бути присутні під час судового розгляду цієї справи. З урахуванням стану здоров’я особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її участь у розгляді справи може відбуватися у режимі відеоконференції з психіатричного чи іншого лікувального закладу, в якому перебуває така особа, про що суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі (ч. 1 ст. 299 Цивільного процесуального кодексу України( далі – ЦПК України).

    Заява про визнання особи недієздатною подається до суду за місцем проживання особи, щодо якої розглядатиметься справа про недієздатність, а у випадку, якщо особа така перебуває на лікуванні — за місцем знаходження психіатричного закладу (ч. 1 ст. 295 ЦПК України). До заяви мають бути додані докази такого психічного стану: довідка про стан здоров’я та виписка з історії хвороби.

    Згідно ч. 6-8 ст. 300 ЦПК України, строк дії рішення про визнання недієздатності визначається судом, але не може перевищувати двох років. За заявою опікуна, членів сім’ї, органу опіки та піклування або самої особи визнаної недієздатною суд знову ж таки, може скасувати рішення щодо недієздатності в разі її видужання або значного поліпшення її психічного стану. Такий стан обов’язково має бути підтверджений висновком нової судово-психіатричної експертизи.

    Відповідно до ч. 3 ст. 39 ЦК України, якщо суд відмовить у задоволенні заяви про визнання особи недієздатною і буде встановлено, що вимога була заявлена недобросовісно без достатньої для цього підстави, фізична особа, якій такими діями було завдано моральної шкоди, має право вимагати від заявника її відшкодування.

    Важливо! Особа, щодо якої суд розглядає справу про визнання її недієздатною, згідно ст. 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» має право отримати безоплатну вторинну правову допомогу протягом розгляду справи в суді.

    Відповідно до ч. 2 ст. 63 ЦК України, опікуном може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

    Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням стосунків між ними, можливості особи виконувати обов’язки опікуна чи піклувальника (ч. 4 ст. 63 ЦК України).

    Опікун недієздатній особі призначається судом за поданням органу опіки та піклування (ст. 60 ЦК України).

    Варто зазначити, що опікуни зобов’язані вчиняти правочини від імені та в інтересах підопічного, та несуть відповідальність за дії підопічних, якщо не доведуть, що шкода виникла не з їх вини.Недієздатний громадянин не має права на укладання будь-яких договорів (ст. 41 ЦК України).

    Опікун (піклувальник) має право самостійно відмовитися від здійснення своїх повноважень. Також ці повноваження припиняються в разі припинення самої опіки або піклування (ст. 76 ЦК України).


Похожие вопросы


Кодексы Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України