Начните консультацию с юристом онлайн
Доброго дня!
Ми зі свекрухою зараз проживаємо на території Польщі. Протягом цього часу в Україні помер її брат. Вони разом, а також її син, були прописані в одній квартири. Її брат мав дружину. В них дітей спільних немає. Після смерті заповіту не було. Дружина померлого від частки квартири відмовилась письмово. Зараз намагаємось вступити в спадщину дистанційно. В Польщі оформили довіреність на батька мого чоловіка, який зараз проживає в Україні, щоб він міг вести справи від імені свекрові. (Батьки мого чоловіка не одружені.) Там він консультується зі знайомим адвокатом. І той запевняє, що потрібно подати Заяву від імені свекрові до Нотаріату, щоб розглянули її справу стосовно набуття спадщини. Причому не просто з підписом свекрові, а нотаріально завірену. Оскільки ми знаходимось в Польщі, то Заяву спочатку доведеться перекласти у присяжного перекладача, щоб її місцевий нотаріус міг завірити. І при цьому, велика верогідність (виходячи з досвіду з довіреністю), що текст Заяви, який надіслав адвокат з України, буде адаптований до польського законодавства. Є побоювання, що кінцевий документ не приймуть в Україні.
В мене питання:
1. Чи дійсно потрібно нотаріально завірити подібну Заяву(прикріплю у додатку), чи достатньо підпису заявителя?
2. Чому батько, судячи зі слів адвоката, не може підписати ту Заяву і сам завірити її нотаріально в Україні, хоча ми спеціально робили довіреність на такі випадки?
3. Чи є вирогідність, що польський варіант довіреності приймуть в українському нотаріаті? Або чи приймуть український текст, завірений польським нотаріусом, якщо останній зможе так завірити?
Дякую!
Похожие вопросы
Кодексы Україна
Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс УкраїниНовое в блогах Юристи.UA
Ответы юристов (11)
Юрист, г. Днепр, 24 года опыта
Общаться в чатеЗаяви про прийняття спадщини або відмову від її прийняття подаються спадкоємцем особисто нотаріусу у письмовій формі.
Якщо спадкоємець особисто прибув до нотаріуса, нотаріальне засвідчення справжності його підпису на таких заявах не вимагається. У цьому випадку нотаріус встановлює особу заявника, про що на заяві робиться відповідна службова відмітка, яка скріплюється підписом нотаріуса.
Довіреність краще зробити в консульській установі Республіки Польща.
Згідно зі статтею 13 Закону України "Про міжнародне приватне право", документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні у разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України. Вимоги щодо оформлення іноземних офіційних документів містять міжнародні договори України:
Такі договори, як правило, передбачають, що документи, які підготував або засвідчив відповідний орган однієї з Договірних Сторін, скріплені гербовою печаткою і підписом уповноваженої особи, мають силу документа на території іншої Договірної сторони без потреби будь-якого іншого засвідчення.
Документи, які на території однієї з Договірних Сторін визнаються офіційними, вважаються такими ж на території іншої Договірної Сторони.
Україна є учасницею окремих міжнародних договорів, якими скасоване будь-яке додаткове засвідчення офіційних документів, що подаються до установ держав-учасниць такого Договору.
На сьогоднішній день (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/268_542#Text) діють Договори про правову допомогу між Україною та Республікою Білорусь, Азербайджанською Республікою, Республікою Узбекистан, Російською Федерацією, Республікою Казахстан, Республікою Таджикистан, Республікою Вірменія, Киргизькою Республікою, Республікою Молдова, Республікою Грузія та Туркменістаном, Литовською Республікою, Естонською Республікою, Латвійською Республікою, Чеською Республікою, Угорською Республікою, Республікою Польща, Монголією, Соціалістичною Республікою В’єтнам, Республікою Македонія, Ісламською Республікою Іран, Республікою Болгарія, Республікою Куба та Китайською Народною Республікою.
Відповідними статтями зазначених договорів передбачено, що документи, що були складені або засвідчені відповідною установою однієї з Договірних Сторін, скріплені печаткою та засвідчені підписом компетентної особи, мають силу документа на території другої Договірної Сторони без будь-якого іншого засвідчення.
Таким чином, довіреності посвідчені уповноваженою особою (нотаріусом) Республіки Польща не потребують будь-якого додаткового засвідчення: легалізації, в яких проставляється апостиль та/або консульської легалізації.
Підпис перекладача (а у визначених законодавством випадках переклад) повинен бути нотаріально посвідчений у встановленому законодавством України порядку.
Юрист, г. Киев, 9 лет опыта
Общаться в чатеДоброго дня, якщо ви видавали довіреність на особу про прийняття вашої спадщини і вчинення всіх відповідних дій, заяву може подати особа на яку видана довіреність.
Треба звертатися до нотаріуса а не адвоката.
Треба ознайомитися з довіреністю.
Юрист, г. Киев, 9 лет опыта
Общаться в чатеВідповідно до ч. 3.23 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, спадкоємці можуть подати заяву про прийняття спадщини поштою, якщо вони проживають за межами України.
Своєчасно надісланою вважається заява, справжність підпису особи на якій засвідчена (або не засвідчена) нотаріально, що направлена поштовим відправленням до закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини і яка надійшла нотаріусу після закінчення цього строку. Нотаріус приймає такі заяви, заводить спадкову справу та у випадку надходження заяви, справжність підпису на якій не засвідчено нотаріально, надсилає лист спадкоємцю, в якому пропонується надіслати заяву, оформлену належним чином, або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини. У таких випадках конверт підшивається у спадкову справу.
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» передбачено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці.
Отже, спадкоємець, який проживає за кордоном повинен написати заяву про прийняття спадщини, засвідчити справжність підпису нотаріально та надіслати її засобами поштового зв’язку нотаріусу, який знаходиться на території України протягом 10 місяців (на час дії воєнного стану) з дня смерті спадкодавця.
За кордоном нотаріальні дії здійснюють консульські установи або дипломатичні представництва України. Згідно законодавства спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати консулу заяву про прийняття спадщини.
Письмова заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто консулу. Справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідченою.
Якщо заява, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, надійшла поштою, вона приймається консулом, заводиться спадкова справа, а спадкоємцю пропонується надіслати заяву, оформлену належним чином, або прибути особисто до консула.
Засвідчення справжності підпису не потрібне, якщо спадкоємець особисто з'явився до консула і подав заяву. У цьому разі консул установлює особу спадкоємця і перевіряє справжність його підпису, про що робить відмітку на заяві і вказує найменування документа, що посвідчує особу, його номер, дату видачі, найменування установи, яка видала документ, рік народження спадкоємця.
Тож спадкоємець, який перебуває за межами України, може прийняти спадщину шляхом:
Юрист, г. Киев, 9 лет опыта
Общаться в чатеТакож повідомляю якщо Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом 6-місячного строку, він не заявив про відмову від неї.
Адвокат, 24 года опыта
Доброго дня.
Заява щодо прийняття спадщини повинна бути підписана особисто. При цьому підпис повинен бути посвідчений нотаріально. Вже всі інші дії може зробити представник.
Щодо посвідчення підпису в Польщі. В цьому випадку є два виду посвідчення. Посвідчення вірності чинному законодавству тексту документа та посвідчення виключно підпису.
Вам потрібно посвідчити тільки підпис. Це й і дешевше. Не всі нотаріуси згодні на це, але згідно законодавство Польщі щодо нотаріату, нотаріус не несе відповідальності за текст документи у випадку засвідчення виключно підпису. Текст може бути також і не на польській мові, але в цьому випадку нотаріус має бути впевнений, що в цей текст не містить нічого протизаконного.
Є фірми, які оказають такі послуги українцям, вартість послуг приблизно 300 злотих
Юрист, г. Полтава, 4 года опыта
Общаться в чатеДоброго дня!
Якщо сестра та брат проживали разом (мали однакове місце реєстрації), вважається, що вона автоматично прийняла спадщину. Тому її представник по довіреності може відразу подати заяву про видачу свідоцтва про спадщину після 6 місяців з моменту відкриття спадщини (смерті брата).
Відповідно до глави 10 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України)
3.19.Спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї.
4.9. Свідоцтво про право на спадщину видається на підставі заяви спадкоємців, які прийняли спадщину, після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини, а у випадках, передбачених частиною другою статті 1270, статтею 1276 Цивільного кодексу України, - не раніше зазначених у цих статтях строків.
4.10. Видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, ніяким строком не обмежена.
4.11. Для спадкоємця, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини, заява про видачу свідоцтва про право на спадщину є первинним документом, на підставі якого заводиться спадкова справа. При цьому нотаріус має виконати всі дії, які передбачені цим Порядком.
Так. Потрібно. Заява про прийняття спадщини повинна бути завірена нотаріально.
Якщо заява, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, надійшла поштою, вона приймається нотаріусом, заводиться спадкова справа, а спадкоємцю повідомляється про заведення спадкової справи та необхідність надіслати заяву, оформлену належним чином (справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідченою), або особисто прибути до нотаріуса. (п. 3.5 глава 10 Розділ ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України)
Тому що це прямо передбачено законодавством.
Представник по довіренності не зможе подати заяву про прийняття спадщини , адже не допускається приймати заяви про прийняття спадщини, про відмову від неї або заяви про їх відкликання, складені від імені спадкоємців їх представниками, що діють на підставі довіреностей. (п. 3.6 глава 10 Розділ ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України )
По довіреності батько зможе подати заяву про видачу свідоцтво про прийняття спадщини.
Приймуть. Проблем не повинно бути.
Є ще один варіант. Для прийняття спадщини спадкоємцям достатньо особисто звернутися із заявою про прийняття спадщини до Консульства або Посольства України, яке виконує консульські функції в Польщі.
Згідно з підпунктом 3.11.3 Положення про порядок вчинення нотаріальних дій в дипломатичних представництвах та консульських установах України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати консулу заяву про прийняття спадщини.
ТЕРМІН ПОДАЧІ заяви про прийняття спадщини 6 МІСЯЦІВ із моменту відкриття спадщини (смерті спадкодавця).
Через 6 місяців після відкриття спадщини Вам потрібно повторно звернутися в консульство або посольство та подати заяву на видачу свідоцтва про право на спадщину.
Алгоритм дій:
1. Ви повинні зареєструватися в електронній черзі https://online.mfa.gov.ua/application
2. Прийти у зазначений час та подати документи для засвідчення справжності підпису на про прийняття спадщини
Документи, які Вам необхідно підготувати :
Оплата консульського збору здійснюється у день подачі документів до консульської установи.
Непідготовлений належним чином пакет документів - це відмова у наданні консульської послуги, а отже - змарнований час і необхідність нового запису на прийом.
Заяву про прийняття спадщини подається на протязі 6 місяців з дня відкриття спадщини.
З повагою, юрист Дерій В.О.!
Бажаю успіхів!
Юрист, г. Сумы, 5 лет опыта
Доброго дня!
спадкоємець, який перебуває за межами України, може прийняти спадщину шляхом:
звернення до консула України в країні перебування із заявою про прийняття спадщини
або нотаріального засвідчення заяви про прийняття спадщини та надіслання її засобами поштового зв’язку нотаріусу, який перебуває на території України.
Відповідно до статті 1269 Цивільного кодексу України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах — уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Така заява повинна бути подана протягом шести місяців (ст. 1270 ЦК України).
Таким чином, не подають заяву лише спадкоємці, які проживали разом зі спадкодавцем на момент його смерті, та які вважаються такими, що прийняли спадщину.
.
Оскільки законом не передбачено прийняття спадщини через представника, тому спадкоємець майна, перебуваючи за кордоном, може скласти заяву про прийняття спадщини, справжність підпису якого на заяві має бути нотаріально засвідчена, як це передбачено в п. 3.5. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
Нотаріально посвідчена заява в залежності від держави її складення, буде потребувати або консульської легалізації, наприклад, в Канаді, або, як це в більшості розвинених країнах, які є учасниками Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів (країни Європи, США), проставлення апостилю на такому документі. Така зава перекладається українською мовою, що також засвічується уповноваженим перекладачем.
Після цього заява спадкоємця з її засвідченим перекладом надсилається поштою до органу нотаріату за місцем відкриття спадщини, яким є його останнє місце проживання.
Згідно українського законодавства, нотаріальні послуги за кордоном також вчиняють консули України, які можуть посвідчити і підпис спадкоємця на заяві про прийняття спадщини (або про відмову від спадщини), а також посвідчити і довіреність на представника, який допоможе оформити успадковане Вами майно. Для цього потрібно звернутись до українського консула в державі перебування та посвідчити ті документи, які Вам потрібні без зайвих витрат на легалізацію та переклад українською мовою. Така заява також має бути надіслана до органу нотаріату за місцем проживання спадкодавця. Однак можливість оперативного вчинення дій консулами обмежена через їх завантаженість та не велику кількість за кордоном.
Особа, яка не подала заяву в зазначений вище строк, вважається таким, що не прийняла спадщину. Спадкоємці, які проживають в інших країнах, з об’єктивних причин можуть не знати про факт смерті спадкодавця та пропустити шестимісячний строк для прийняття спадщини.
Згідно ст. 1272 ЦК України за згодою інших спадкоємців, особа, що пропустила строк, може податку таку заяву про прийняття спадщини. Проте, як свідчить практика, випадки, коли інші спадкоємці давали згоду на подачу такої заяви, є виключенням, а ніж правилом, що пояснюється бажанням отримати максимально можливу частку у спадщині.
А тому за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним такої заяви.
Згідно сталої судової практики поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини визнаються причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цієї дії, зокрема:
1) тривала хвороба спадкоємців;
2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна;
3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними;
4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил;
5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Протягом шестимісячного строку з моменту відкриття спадщини спадкоємець має право також відмовитися від спадщини, подавши відповідну заяву за місцем відкриття спадщини. Така відмова є безумовної і беззастережною, і може бути здійснена спадкоємцем у будь-яких випадках, зокрема, коли зобов’язання спадкодавця перед кредиторами перевищують вартість спадкового майна. В цьому випадку спадкоємець особисто або за допомогою свого адвоката повинен у нотаріуса отримати відповідну інформацію щодо складу та вартості спадщини та усіх заявлених кредитором вимог і після цього визначитись з тим, чи бажає він стати спадкоємцем померлого. Своєчасна подача заяви про відмову від спадщини може запобігти пред’явленню кредиторами необґрунтованих позовів.
З повагою,
Костянтин Гончаренко
Адвокат, г. Николаев, 33 года опыта
Общаться в чатеДоброго дня, Альона!
Батько Вашого чоловіка не може за довіренністю підписати заяву про вступ у спадщину, оскільки це не передбаченно чинним законодавством. За довіренністю він зможе подати заяву на вступ у спадщину матері Вашого чоловіка до нотаріуса, проте данна заява повинна бути підписана власноруч спадкоємцем та нотаріально завірена.
Крім цього за кордоном нотаріальні дії здійснюють консульські установи та дипломатичні представництва України відповідно до статті 38 Закону України «Про нотаріат». У такому випадку заяву про прийняття спадщини матір Вашого чоловіка може подати до вище зазначених установ.
Більш детально можете ознайомитись за посиланням: https://poland.mfa.gov.ua/konsulski-pitannya/1987-...
У відповідності до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Отже, якщо матір Вашого чоловіка була зареєстрована за однією адресою зі спадкодавцем, то у такому разі вона має право не подавати заяву про вступ до спадщини. Відповідно до цього батько Вашого чоловіка за довіренністю після спливу 6 місяців може подати заяву до нотаріуса про видачу свідоцтва про спадщину.
З повагою, адвокат Айвазян.
Адвокат, г. Киев, 5 лет опыта
Добрий день!
1. Чи дійсно потрібно нотаріально завірити подібну Заяву(прикріплю у додатку), чи достатньо підпису заявителя?
Так, на жаль, дійсно потрібно нотаріально завірити заяву, такою є вимога законодавства.
2. Чому батько, судячи зі слів адвоката, не може підписати ту Заяву і сам завірити її нотаріально в Україні, хоча ми спеціально робили довіреність на такі випадки?
Тому що по довіреності батько може лише ПОДАТИ заяву про прийняття спадщини, яку ви складаєте та посвідчуєте нотаріально підпис заявника.
3. Чи є вирогідність, що польський варіант довіреності приймуть в українському нотаріаті? Або чи приймуть український текст, завірений польським нотаріусом, якщо останній зможе так завірити?
Така вірогідність є і висока. Для того, що перестрахуватись, заяву та підпис можна посвідчити у консульстві чи посольстві України.
Успіхів!
Ваш адвокат,
Євгеній Промський.
Юрист, г. Чернигов, 6 лет опыта
Общаться в чатеВітаю, Альона!
Доброго дня!Ми зі свекрухою зараз проживаємо на території Польщі. Протягом цього часу в Україні помер її брат. Вони разом, а також її син, були прописані в одній квартири. Її брат мав дружину. В них дітей спільних немає. Після смерті заповіту не було. Дружина померлого від частки квартири відмовилась письмово. Зараз намагаємось вступити в спадщину дистанційно. В Польщі оформили довіреність на батька мого чоловіка, який зараз проживає в Україні, щоб він міг вести справи від імені свекрові. (Батьки мого чоловіка не одружені.) Там він консультується зі знайомим адвокатом. І той запевняє, що потрібно подати Заяву від імені свекрові до Нотаріату, щоб розглянули її справу стосовно набуття спадщини. Причому не просто з підписом свекрові, а нотаріально завірену. Оскільки ми знаходимось в Польщі, то Заяву спочатку доведеться перекласти у присяжного перекладача, щоб її місцевий нотаріус міг завірити. І при цьому, велика верогідність (виходячи з досвіду з довіреністю), що текст Заяви, який надіслав адвокат з України, буде адаптований до польського законодавства. Є побоювання, що кінцевий документ не приймуть в Україні.В мене питання:1. Чи дійсно потрібно нотаріально завірити подібну Заяву(прикріплю у додатку), чи достатньо підпису заявителя?
Так, заява має бути нотаріально посвідчена, аби мала законну силу. Роль нотаріуса у цій справі полягає в тому, аби ідентифікувати особу та завірити, що саме конкретна особа підписує відповідний документ.
2. Чому батько, судячи зі слів адвоката, не може підписати ту Заяву і сам завірити її нотаріально в Україні, хоча ми спеціально робили довіреність на такі випадки?
Він може подати, але підпис має бути саме свекрухи. Для такого роду справ, на жаль, вимагається особистий підпис особи.
3. Чи є вирогідність, що польський варіант довіреності приймуть в українському нотаріаті? Або чи приймуть український текст, завірений польським нотаріусом, якщо останній зможе так завірити?
Проблем в цілому не повинно бути. Головне вказати правильно всі дані, зокрема ПІБ осіб і так далі.
АЛЕ!!!
Не зовсім згодний з тим, що свекруха зараз повинна подавати таку заяву. У відповідності до п.п. 3.21, 3.22. глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї. У разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем може бути: довідка органу реєстрації місця проживання про те, що місце проживання спадкоємця на день смерті спадкодавця було зареєстровано за однією адресою зі спадкодавцем.
Тобто оскільки вона мала спільне місце реєстрації з померлим, вона вже може вважатись такою, що прийняла спадщину.
Раджу з цього моменту детальніше проконсультуватись з відповідним нотаріусом, який веде справу.
Всього доброго. Успіхів! З повагою!
Юрист, г. Покровск, 13 лет опыта
Общаться в чатеВітаю!
Чи можна оформити в Польщі Заяву стосовно спадкування - так, через консульство (https://poland.mfa.gov.ua/konsulski-pitannya/1987-...). Для засвідчення справжності підпису на заяві про прийняття/відмову від прийняття спадщини заявник подає
ОРИГІНАЛ та КОПІЮ:
КОПІЮ:
А ТАКОЖ
ПОДАННЯ ДОКУМЕНТІВ для засвідчення справжності підпису на про прийняття/відмову від прийняття спадщини
ТЕРМІН ОФОРМЛЕННЯ – у день звернення.