Задайте вопрос юристу

880 юриста готовы ответить сейчас

Ответ за ~15 минут

Задать вопрос на сайте

Трудовое право, 22 ноября 2023, вопрос №97271 450₴

Профсоюз та працівники

Добрий вечір. Письмово з заявою до голови проф спілки може звертатись працівник цієї організації, який не перебуває у профсоюзі?

Ответы юристов (11)

    Иванюк Руслан Эдуардович
    Иванюк Руслан Эдуардович год назад

    Юрист, г. Киев, 8 лет опыта

    Вітаю. Професійна спілка (профспілка) - добровільна неприбуткова громадська організація, що об'єднує громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання).

    Професійні спілки створюються з метою здійснення представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки

    Профспілки, їх об'єднання здійснюють представництво і захист трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілок в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, у відносинах з роботодавцями, а також з іншими об'єднаннями громадян.

    Заслуговує на виділення принципове положення про те, що у питаннях колективних інтересів працівників профспілки здійснюють представництво та захист інтересів працівників незалежно від їх членства у профспілках. Це положення виявляється, зокрема, в тому, що умови колективного договору поширюються на всіх працівників підприємства незалежно від того, чи є вони членами профспілки, і є обов'язковими як для власника, так і для працівників підприємства (ст. 9 Закону України "Про колективні договори і угоди").

    Пономаренко Наталія

    Ще раз вітаю Вас, Інно! Перш за все відзначу, що відповідно до законодавства до будь-якого органу, установи та організації має звертатися будь-який громадянин України. І такий орган, установа чи організація мають надати письмову відповідь. Про те, якаю має бути відповідь - вже інше питання!

    ВІдповідно до Закону України "Про профспілки, їх права та гарантії діяльності" надає профспілці право представляти та захищати права лише своїх членів.

    Проте, вимушена констатувати, що профспілки в Україні не перелаштувалися на європейські стандарти, і залишились остаточно не відумерлим радянським пережитком, який майже у 100 % ситуацій кишеньковий у керівників відповідних установ, підприємств та організацій і ні на що не впливає, а лише видурює щомісяця гроші з своїх членів. Тому сенсу приділяти цьому питанню увагу особисто я не вбачаю.

    Особливо в умовах воєнного стану, оскільки права профспілок значно обмежені та зведені до мінімуму.

    З повагою, адвокат Наталія Пономаренко

    Богун Сергій Павлович

    Метою створення профспілки є представництво та захист трудових, соціально-економічних прав та інтересів її членів.

    Громадян є рівними незалежно від того, чи є працівник членом профспілки. Тобто належність або неналежність до профспілки не тягне за собою будь-яких обмежень прав працівника.

    Законодавство не забороняє Вам звернутися до профспілки.

    Корнійчук Євген Іванович

    Доброго дня, профком не має право відмовити вам у розгляді вашої заяви, це передбачено ст. 9 ЗУ про колективні договори та угоди.

    Положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємств незалежно від того, чи є вони членами профспілки, і є обов'язковими як для роботодавця, так і для працівників підприємства. Положення генеральної, галузевої (міжгалузевої), територіальної угод діють безпосередньо і є обов'язковими для всіх суб'єктів, що перебувають у сфері дії сторін, які підписали угоду.

    https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3356-12#n100

    Середницький Євгеній Вікторович

    Вітаю,

    Працівник – член профспілки має право:

    • на безкоштовну юридичну допомогу;
    • в розгляді індивідуального трудового спору з роботодавцем;
    • на сприяння профспілки і її фахівців з питань оплати праці, розміру заробітної плати і своєчасної її виплати;
    • на сприяння в підвищенні кваліфікації працівника;
    • на профспілковий контроль організаціями профспілки за дотриманням трудових прав членів профспілки;
    • на додаткові гарантії членам профспілки, які входять до виборних колегіальних органів профспілкових організацій;
    • на його захист профспілкою у разі необґрунтованої пропозиції на звільнення з роботи, інших несправедливих дій;
    • на підготовку заяв, скарг і інших судових документів, необхідних для захисту і відновлення порушених прав членів профспілки;
    • на безкоштовну правову допомогу профспілки в розгляді його питань у суді;
    • на оперативний захист його інтересів з інших питань, у тому числі по поліпшенню умов праці на конкретному робочому місці;
    • на захист члена профспілки при розслідуванні нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань, з питань відшкодування шкоди, заподіяної його здоров’ю на виробництві;
    • на матеріальну допомогу у випадках виникнення тяжких життєвих обставин;
    • на допомогу у вирішенні питань поліпшення житлово-побутових умов, отримання земельної ділянки;
    • на допомогу в отриманні пільгової путівки на санаторно-курортне лікування, на оздоровлення і відпочинок для себе і членів сім’ї;
    • на звернення в профком, до його лідера, до будь-якого вищестоящого профспілкового органу з будь-яких питань, можливість вільно висловлювати і відстоювати на профспілкових зборах, конференціях свою думку з питань трудових і соціальних відносин, а також з питань роботи профспілкової організації, профкому і його лідера.

    Працівник, який не є членом профспілки, позбавляє себе допомоги профспілки, прирікає себе завжди залишатися наодинці з роботодавцем. Тривогу у нього виклинатимуть виробничі негаразди, усвідомлення того, що він може несвоєчасно одержати заробітну плату та компенсаційні виплати, втратити роботу, отримати травму і залишитись з цими проблемами наодинці. Хто його захистить? Профспілкова організація не несе відповідальності за порушення прав працівників – не членів профспілки.

    Якщо ви:

    член профспілкине член профспілки 1. Профспілкові органи представляють і відстоюють Ваші трудові і соціальні інтереси перед державними органами влади, роботодавцем. 1. Чи зможете Ви самостійно розв’язати Ваші професійні проблеми з керівником підприємства, напряму з міністром?2. Має право отримати від своєї профорганізації безкоштовну юридичну консультацію і правову допомогу Профспілки. При виникненні конфліктів з питань трудового і соціального права профспілка представляє своїх членів у суді. 2. Працівник – не член профспілки такого права не має і буде змушений звертатися за юридичною допомогою за відповідну плату і захищати свої права самостійно. Йому доведеться оплатити послуги адвоката за представництво в суді в сумі 500-1000 грн. за кожний трудодень (не рахуючи витрат з підготовки позовної заяви – 400-800 грн.), а за звичайну консультацію – 50-150 грн. за одне питання. 3. При необхідності Профспілка завжди надасть Вам матеріальну допомогу з профспілкового бюджету. 3. Не член профспілки не має права на одержання такої допомоги. Йому доведеться звернутися за матеріальною підтримкою до роботодавця. 4. Від Вашого імені профспілкові органи укладають галузеві угоди, колективні договори. В середньому за рік працівник сплачує близько 125 грн. профспілкових внесків. Тільки відповідно до встановлених колдоговором непередбачених законодавством пільг і виплат в середньому по Україні роботодавець витрачав на одного працівника понад 237 грн. (за даними державної статистики за 2006 рік) 4. Де немає профспілкової організації — немає і колективного договору. 5. Ви обов’язково отримаєте захист Профспілки при звільненні з роботи з ініціативи роботодавця і у разі притягнення до дисциплінарної відповідальності. Працівник — член профспілки захищений від загрози звільнення з ініціативи адміністрації в значно більшій мірі, ніж його колега, який не перебуває в профспілці. Працівник — член профспілки звільняється за ініціативою роботодавця (у випадках скорочення штату, чисельності працівників, результатам атестації, за неодноразове невиконання трудових обов’язків) лише за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації. При звільненні у випадку скорочення чисельності і штату адміністрація зобов’язана попередити працівника за два місяці, а профспілкову організацію за три місяці. Це означає, що у члена профспілки набагато більше шансів залишитися на роботі, оскільки профспілкова організація, розглядаючи доцільність запропонованого скорочення і його законність, може впливати на адміністрацію і запобігти звільненню. 5. Не член профспілки такої гарантії і захисту не має. Він – наодинці з роботодавцем. Чи є у нього для цього достатньо знань і сил? Не член профспілки буде звільнений у випадку скорочення після закінчення двох місяців після попередження. 6. Профспілкові органи мають право контролювати стан охорони праці на робочих місцях. У разі отримання виробничої травми в розслідуванні нещасного випадку обов’язково візьме участь представник Профспілки. Об’єктивність ухваленого рішення гарантована. 6. Чи впевнений він у об’єктивності проведеного в односторонньому порядку розслідування нещасного випадку? Наслідки висновків комісії, створеної за розпорядженням роботодавця, можуть бути вельми несприятливі для працівника. 7. КЗпП України передбачає участь профспілок в реалізації цього закону і можливість впливу на роботодавця, який порушує це законодавство. 7. Працівники організацій, де відсутні профспілки, втрачають право і можливість контролювати адміністрацію з питань встановлення форм і систем оплати праці, звільнення, охорони праці, забезпечення зайнятості і т.д. Вони втрачають такий сильний аргумент, як можливість солідарних колективних дій по захисту своїх соціально-економічних прав. 8. Працівники — члени профспілки можуть реально впливати на встановлення систем оплати праці, забезпечення зайнятості, режиму робочого часу і часу відпочинку, форм матеріального заохочення, затвердження положень про преміювання і т.д. 8. Працівник — не член профспілки такої можливості не має. 9. Сила членів профспілки в їх єдності. Вища зарплата, кращі умови праці, більша безпека на робочому місці – всі ці питання можна вирішувати лише разом. 9. У трудових відносинах часто виникають проблеми, подолати які одній людині не під силу.
    Турчин Ярослав Олександрович
    100%

    ДОБРИЙ ВЕЧІР, пані ІННО! Для більш змістовної відповіді на Ваше питання необхідно розуміти, що саме Ви очікуєте від профспілки, звертаючись до неї?

    Якщо захисту своїх прав - то Вони дійсно не мають права захищати права не своїх членів.

    Згідно зі статтею 19 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" профспілки, їх об'єднання мають право представляти інтереси своїх членів при реалізації ними конституційного права на звернення за захистом своїх прав до судових органів, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також міжнародних судових установ.

    Відповідно до статті 36 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності"

    Профспілки, їх об'єднання, здійснюючи представництво та захист трудових і соціально-економічних прав та інтересів своїх членів, повинні додержуватися Конституції України, законів та інших нормативно-правових актів, а також виконувати колективні договори та угоди, які вони уклали, та взяті на себе зобов'язання.

    В той же час, звернутися до профспілки як об'єднання громадян - Ви дійсно маєте право на підставі Закону України "Про звернення громадян". Вони зобов"язаны надати Вам выдповідь, але представляти і захищати Ваші права та інтереси вони не зможуть при всьому бажанні до моменту Вашої легалізації як члена профспілки.

    Проте, розділяю думку колег, які вказали, що профспілка - це дійсно радянський рудимент, який в ХХІ столітті повністю себе дискредитував та не має жодного впливу і значення у трудових спорах та при захистів прав працівників від свавільних дій чи бездіяльності керівників підприємств та організацій.

    З повагою, юрист-правозахисник Ярослав Турчин (випускник Академії праці та соціальних відносин Федерації профспілок України)

    Карпенко Андрій Володимирович

    Вітаю!

    ДИВІТЬСЯ МОЮ ВІДПОВІДЬ НА ВАШЕ ПОПЕРЕДНЄ ПИТАННЯ.

    Айвазян Юрій Климентійович
    Айвазян Юрій Климентійович год назад

    Адвокат, г. Николаев, 33 года опыта

    Общаться в чате

    Доброго дня, Інна!

    Ви можете звернутись до профспілки на своєму підприємстві навіть, якщо Ви не є її членом. Так або інакше у профспілки є багато важелів впливу на управлінські органи та керівництво установи, в якій Ви працюєте! Взяти хоча б її участь в укладанні колективної угоди. Роль профспілки в стосунках між трудовим колективом та роботодавцем впорядкована українським законодавством і її складно переоценити.Категорично не погоджуюсь з тою точкою зору, що профспілки Вам в цьому випадку не допоможуть!

    В той самий час для отримання постійного захисту з боку згаданої громадської організації Вам бажано стати її членом.

    Згідно зі статтею 1 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" – професійна спілка (профспілка) – добровільна неприбуткова громадська організація,що об’єднує громадян,пов’язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання). Член профспілки – особа, яка входить до складу профспілки, визнає її статут та сплачує членські внески.

    Відповідно до ст. 7 Закон України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" членами профспілок можуть бути особи, які:
    • працюють на підприємстві, в установі або організації незалежно від форм власності і видів господарювання;
    • у фізичної особи, яка використовує найману працю;
    • забезпечують себе роботою самостійно;
    • особи, які навчаються в навчальному закладі.

    Підставою для вступу до профспілки є заява громадянина (працівника), подана в первинну організацію профспілки. При створенні профспілки прийому до неї здійснюється установчими зборами. Ніхто не може бути примушений вступати або не вступати до профспілки.

    Відповідно до ст. 2 Закону професійні спілки створюються з метою здійснення представництва й захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки. Згідно зі ст. 3 дія цього Закону поширюється на діяльність профспілок, їх організацій, об'єднань профспілок, профспілкових органів і профспілкових представників у межах їх повноважень, роботодавців, їх об'єднання, а також на державні органи та органи місцевого самоврядування.

    Статтею 13 Закону передбачено, що держава забезпечує реалізацію права громадян на об'єднання у професійні спілки та додержання прав та інтересів профспілок. Держава визнає профспілки повноважними представниками працівників і захисниками їх трудових, соціально-економічних прав та інтересів, співпрацює з профспілками в їх реалізації, сприяє профспілкам у встановленні ділових партнерських взаємовідносин з роботодавцями та їх об'єднаннями. Держава сприяє навчанню профспілкових кадрів, спільно з профспілками забезпечує підвищення рівня їх знань щодо правового, економічного й соціального захисту працівників.

    Згідно роз'яснень Міністерства юстиції України, профспілка (з лат. professio – робота, професія) – добровільна неприбуткова громадська організація, що об’єднує громадян, пов’язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання).

    Законодавством передбачено, що профспілки реалізують свої повноваження на підприємствах, в установах і організаціях через утворені відповідно до статуту (положення) виборні органи, а в організаціях, де виборні органи не створюються, - через профспілкового представника, уповноваженого згідно із статутом на представництво інтересів членів профспілки.

    Якщо на підприємстві, в установі або організації діє кілька первинних профспілкових організацій, представництво колективних інтересів працівників підприємства, установи або організації доручається спільному представницькому органу, який утворюється на засадах пропорційного представництва первинних профспілкових організацій

    Права та обов’язки профспілок закріплено розділом ІІ Закону України Закону України "Про профспілки, їх права та гарантії діяльності"

    Профспілки мають право брати участь від імені працівників в процесі укладання та контролю за виконанням колективних договорів, генеральної, галузевих, регіональних угод. Оскільки змістом таких договорів і угод є умови оплати праці, робочого часу, відпочинку, соціально-економічного забезпечення, умови охорони праці та інші додаткові гарантії і соціально-побутові пільги, профспілки мають можливість захистити від свавілля певної сторони члена профспілки.

    Крім цього, профспілки наділені правом вимагати від роботодавця розірвати трудовий договір (контракт) з керівником підприємства, установи, організації, якщо він ухиляється від участі в переговорах щодо укладення або зміни колективного договору, не виконує зобов’язань за колективним договором, допускає інші порушення законодавства про колективні договори.

    Профспілки, їх об'єднання мають право представляти інтереси своїх членів при реалізації ними конституційного права на звернення за захистом своїх прав до судових органів, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також міжнародних судових установ. (ст. 19 Закону України "Про профспілки, їх права та гарантії діяльності"). Профспілки мають право на ведення колективних переговорів та укладання колективних договорів і угод. Причому згідно із законом роботодавці, їх об'єднання, органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування зобов'язані брати участь у колективних переговорах щодо укладання колективних договорів і угод (стаття 20 даного Закону).

    Профспілки, їх об'єднання здійснюють контроль за виконанням колективних договорів, угод. У разі порушення роботодавцями, їх об'єднаннями, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування умов колективного договору, угоди профспілки, їх об'єднання мають право направляти їм подання про усунення цих порушень, яке розглядається в тижневий термін. У разі відмови усунути ці порушення або недосягнення згоди у зазначений термін профспілки мають право оскаржити неправомірні дії або бездіяльність посадових осіб до місцевого суду.

    Профспілки, їх об'єднання захищають право громадян на працю, беруть участь у розробленні та здійсненні державної політики у галузі трудових відносин, оплати праці, охорони праці, соціального захисту.

    Профспілки мають широкі повноваження щодо визначення разом з роботодавцем умов праці, форм і систем оплати праці, норм праці, розцінок, умов запровадження надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат. Ці положення встановлюються підприємствами у колективному договорі з додержанням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. У разі якщо колективний договір на підприємстві не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний погодити ці питання з профспілковим органом.

    Для здійснення цих функцій профспілки, їх об'єднання можуть створювати служби правової допомоги та відповідні інспекції, комісії, затверджувати положення про них. Уповноважені представники профспілок мають право вносити роботодавцям, органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування подання про усунення порушень законодавства про працю, які є обов'язковими для розгляду, та в місячний термін одержувати від них аргументовані відповіді. У разі ненадання аргументованої відповіді у зазначений термін дії чи бездіяльність посадових осіб можуть бути оскаржені до місцевого суду.

    Важливі повноваження профспілок у захисті працівників від безробіття та його наслідків встановлюються статтею 22 Закону "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності". У разі, якщо роботодавець планує звільнення працівників з причин економічного, технологічного, структурного чи аналогічного характеру або у зв'язку з ліквідацією, реорганізацією, зміною форми власності підприємства, установи, організації, він повинен завчасно, не пізніше як за три місяці до намічуваних звільнень, надати первинним профспілковим організаціям інформацію щодо цих заходів, включаючи інформацію про причини наступних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення звільнень, а також провести консультації з профспілками про заходи щодо запобігання звільненням чи зведення їх кількості до мінімуму або пом'якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень.

    Згідно частини 4 статті 22 Закону "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності". профспілки мають право вносити пропозиції органам державної влади, органам місцевого самоврядування, роботодавцям, їх об'єднанням про перенесення термінів, тимчасове припинення або скасування заходів, пов'язаних з вивільненням працівників, які є обов'язковими для розгляду

    Окрім наведених прав, профспілки також мають права у сфері соціального захисту та забезпечення достатнього життєвого рівня громадян. У галузі соціального страхування профспілки та їх об'єднання беруть участь в управлінні державним соціальним страхуванням як представники застрахованих осіб.

    Профспілки представляють права та інтереси працівників у відносинах з роботодавцем в управлінні підприємствами, установами, організаціями, а також у ході приватизації об'єктів державної та комунальної власності, беруть участь у роботі комісій з приватизації представляють інтереси працівників підприємства-боржника в комітеті кредиторів у ході процедури банкрутства.

    У вирішенні трудових спорів профспілки, їх об'єднання мають право представляти інтереси працівників в органах, що розглядають індивідуальні трудові спори, а також представляти інтереси працівників при вирішенні колективних трудових спорів (конфліктів) у порядку, встановленому законодавством. Представники профспілок беруть участь у діяльності примирних комісій, трудових арбітражів та інших органів, які розглядають колективний трудовий спір (конфлікт).

    Профспілки, їх об'єднання мають право на організацію та проведення страйків, зборів, мітингів, походів і демонстрацій на захист трудових і соціально-економічних прав та інтересів працівників відповідно до закону.

    Профспілки мають право одержувати безоплатно інформацію від роботодавців або їх об'єднань, органів державної влади та органів місцевого самоврядування з питань, що стосуються трудових і соціально-економічних прав та законних інтересів своїх членів, а також інформацію про результати господарської діяльності підприємств, установ або організацій. Зазначена інформація має бути надана не пізніше п'ятиденного терміну.

    Профспілки, їх об'єднання організовують і здійснюють громадський контроль за реалізацією прав членів профспілки у сфері охорони здоров'я, медико-соціальної допомоги.

    Стаття 32 Закону передбачає права профспілок, їх об'єднань у захисті житлових прав громадян.

    Профспілкові органи мають право вимагати розірвання трудового договору (контракту) з керівником підприємства, установи або організації, якщо він порушує цей Закон, законодавство про працю, про колективні договори та угоди. Вимога профспілкових органів про розірвання трудового договору (контракту) є обов'язковою для розгляду і виконання. У разі незгоди з нею керівник, стосовно якого прийнято рішення, або орган чи особа, від яких залежить звільнення керівника, можуть у двотижневий строк оскаржити рішення профспілкового органу до місцевого суду. У цьому разі виконання вимоги про розірвання трудового договору зупиняється до винесення судом рішення.

    З прийняттям Закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» ,Профспілки тимчасово обмежили у праві наданні згоди на звільнення працівників за ініціативою роботодавця.

    У відповідності до статті 5 даного Закону на період дії воєнного стану, норми статті 43 Кодексу законів про працю України (Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.

    Також обмежується дія частини четвертої статті 40 КЗпП, згідно з якою не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці.

    Нормами статті 43 КЗпП України встановлено випадки, коли роботодавцю для розірвання трудового договору необхідно отримати попередню згоду профспілки.

    Статтею 14 ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» передбачено, що професійні спілки повинні максимально сприяти забезпеченню обороноздатності держави та забезпечувати громадський контроль за мінімальними трудовими гарантіями, передбаченими цим Законом.

    На період дії воєнного стану призупинено дію статті 44 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» та відповідні норми колективних договорів, що означає, що на період дії воєнного стану роботодавці не зобов’язані відраховувати кошти первинним профспілковим організаціям на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу в розмірах, передбачених колективним договором та угодами, але не менше ніж 0,3 відсотка фонду оплати праці.

    При цьому законодавством не заборонено проводити такі відрахування у добровільному порядку за наявності у роботодавців такої можливості

    З повагою, адвокат Айвазян.

    Гончаренко Константин
    Гончаренко Константин год назад

    Юрист, г. Сумы, 5 лет опыта

    Доброго дня!

    Право громадян на звернення

    Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

    Згідно статті 1 Закону України "Про звернення громадян" (далі - Закон) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

    Військовослужбовці, працівники органів внутрішніх справ і державної безпеки, а також особи рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України мають право подавати звернення, які не стосуються їх службової діяльності.

    Особи, які не є громадянами України і законно знаходяться на її території, мають таке ж право на подання звернення, як і громадяни України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами.

    Поняття та види звернень

    Під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги (стаття 3 Закону).

    Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.

    Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

    Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.

    Вимоги до оформлення звернень громадян

    Звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об’єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань. Звернення може бути подано окремою особою (індивідуальне) або групою осіб (колективне). Особливою формою колективного звернення громадян до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, органу місцевого самоврядування є електронна петиція, яка подається та розглядається в порядку, передбаченому статтею 23-1 Закону.

    Звернення може бути усним чи письмовим.

    Усне звернення викладається громадянином на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв’язку через визначені контактні центри, телефонні "гарячі лінії" та записується (реєструється) посадовою особою.

    Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення).

    У зверненні має бути зазначено:

    • прізвище, ім’я, по батькові,
    • місце проживання громадянина,
    • викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги.
    • письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати.
    • в електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним.

    Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

    Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними роз’ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 Закону.

    Звернення про надання безоплатної правової допомоги розглядаються в порядку, встановленому Законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги.

    Звернення, які не підлягають розгляду та вирішенню

    Письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає.

    Не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті, а також ті звернення, терміни розгляду яких передбачено статтею 17 цього Закону, та звернення осіб, визнаних судом недієздатними.

    Рішення про припинення розгляду такого звернення приймає керівник органу, про що повідомляється особі, яка подала звернення.

    Мова звернень і рішень та відповідей на них

    Застосування мов у сфері звернень громадян і рішень та відповідей на них визначає Закон України "Про забезпечення функціонування української мови як державної".

    Відповіді на звернення фізичних та юридичних осіб до органів державної влади, органів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій державної і комунальної форм власності надаються державною мовою, якщо інше не встановлено законом (стаття 13 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної").

    Порядок розгляду звернень громадян. Терміни їх розгляду

    Згідно з частиною першою статті 15 Закону органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

    Заяви (клопотання) Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, осіб з інвалідністю внаслідок війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій особисто.

    Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.

    Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

    Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання.

    Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

    На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого терміну. Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку!!!

    Відповідальність за порушення законодавства про звернення громадян

    Відповідно до статті 24 Закону громадяни, особи, винні у порушенні цього Закону, несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність, передбачену законодавством України.

    Цивільна відповідальність

    З винної особи можна отримати компенсацію за заподіянні громадянам, право на звернення якого було порушено, а саме матеріальні та моральні збитки.

    Статтею 25 Закону передбачено, що в разі задоволення скарги орган або посадова особа, які прийняли неправомірне рішення щодо звернення громадянина, відшкодовують йому завдані матеріальні збитки, пов’язані з поданням і розглядом скарги, обґрунтовані витрати, понесені у зв’язку з виїздом для розгляду скарги на вимогу відповідного органу, і втрачений за цей час заробіток. Спори про стягнення витрат розглядаються в судовому порядку. Громадянину на його вимогу у порядку, встановленому чинним законодавством, можуть бути відшкодовані моральні збитки, завдані неправомірними діями або рішеннями органу чи посадової особи при розгляді скарги. Розмір відшкодування моральних (немайнових) збитків у грошовому виразі визначається судом.

    Таким чином, законодавство України дозволяє з винної особи (органу чи посадової особи) отримати компенсацію:

    • за заподіяні матеріальні збитки – у добровільному порядку, а якщо є спір із цього питання, то лише в судовому порядку. При цьому закон містить уточнення, що відшкодування підлягають лише витрати пов’язані з поданням і розглядом скарги, обґрунтовані витрати, понесені у зв’язку з виїздом для розгляду скарги на вимогу відповідного органу, і втрачений за цей час заробіток;
    • за заподіяні моральні збитки – лише в судовому порядку, розмір також визначає суд.
    Адміністративна відповідальність

    Відповідно до статті 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) незаконна відмова у прийнятті та розгляді звернення тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

    Уповноваженими особами, які мають право складати протоколи про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 212-3 КУпАП є:

    1. керівник та заступник керівника Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини,
    2. представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини,
    3. інші працівники Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в межах компетенції згідно з функціональними обов'язками (відповідно до наказу Уповноваженого Верховної Ради України від 16.02.2025 року №3/02-15)

    Зразок: Заява до представника Уповноваженого Верховної ради України з прав людини про усунення порушень права на доступ до публічної інформації та притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності за статтею 212-3 КУпАП

    Кримінальна відповідальність

    У деяких випадках можливим є притягнення винної особи до кримінальної відповідальності відповідно до статті статтею 367 Кримінального кодексу України за службову недбалість.

    Під службовою недбалістю розуміється невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов’язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб.

    Дисциплінарна відповідальність

    Крім цього, хоча в статті 24 Закону про це не зазначено, але особу, яка прийняла неправомірне рішення щодо звернення громадянина, можна притягнути й до дисциплінарної відповідальності (догана або звільнення згідно із Кодексом законів про працю України, а також стягнення, передбачені законодавством про державну службу та службу в органах місцевого самоврядування). Рішення про притягнення винної особи до дисциплінарної відповідальності приймає роботодавець (керівник).

    З повагою, Костянтин Гончаренко

    Дерій Владислав Олегович

    Доброго дня!

    Ви маєте право звернутися із заявою до голови профспілки, навіть, не будучи членом профспілки.

    Згідно зі статтею 1 ЗУ "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" професійна спілка (профспілка) - добровільна неприбуткова громадська організація, що об'єднує громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання);

    Згідно зі статтею 1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

    Відповідно до статті 5 Закону України «Про інформацію» кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

    Відповідно до статті 15 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

    У частині першій статті 20 Закону України «Про звернення громадян» визначено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо у місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

    З повагою, юрист Дерій В.О.!

    Бажаю успіхів!

    Кирда Вячеслав Володимирович

    Вітаю, пані Інно!

    Добрий вечір. Письмово з заявою до голови проф спілки може звертатись працівник цієї організації, який не перебуває у профсоюзі?

    Хотілося б розуміти, з якою метою (питанням) Ви хочете звернутись до голови профспілки.

    Загалом чинним законодавством, зокрема Законом України "Про звернення громадян", Ви не обмежуєтесь у праві звернення до підприємств, установ, організацій, громадських організацій, у тому числі профспілки.

    Але якщо питання стосується захисту Ваших прав, у цьому Вам може бути відмолено головою профспілки. І це буде цілком законною.

    Тому треба розуміти мотиви звернення, які Ви переслідуєте.

    Успіхів.


Похожие вопросы


Кодексы Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України