Договір про надання послуг

Законодавство містить поняття "змішаний договір". Однак краще договір оренди укласти окремо. Для більш детальної консультації необхідно аналізувати договір про надання послуг.

Доброго дня, Михайле!

Договір найму (оренди) — це правовий інструмент, який допомагає власнику нерухомості врегулювати свої відносини з особою, яка планує певний час користуватись цією нерухомістю. Для захисту своїх прав, зниження матеріальних ризиків та ризиків пошкодження майна орендодавцю (власнику майна) слід врахувати низку ключових положень чинного законодавства щодо найму житла.

1. За договором найму (оренди) житла одна сторона — власник житла (наймодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату (ч. 1 ст. 810 ЦКУ).

2. Договір оренди житла укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 811 ЦКУ). Жодних інших застережень щодо форми договору чи порядку його реєстрації цивільне законодавство не передбачає. Законодавство також не передбачає і державної реєстрації такого виду правочинів.

Позиція ВСУ щодо держреєстраціїВідповідно до ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що розміщено на території України, зокрема право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами (до яких житло не належить). Недотримання умови ч. 2 ст. 158 ЖК України щодо реєстрації договору найму житлового приміщення у виконавчому комітеті місцевої ради народних депутатів або в органі управління, що ним утворюється, при відсутності у ст. 810 ЦК України та ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» вказівки на необхідність державної реєстрації договорів найму (оренди) житла не тягне за собою недійсність такого договору.Постанова ВСУ від 21.11.2011 р. у справі №6-53цс11,http://reyestr.court.gov.ua/Review/1956500

3. Предметом договору найму житла можуть бути помешкання або його частина, житловий будинок або його частина, придбані для постійного проживання у них (ч. 1, 2 ст. 812 ЦКУ).

4. Розмір плати за користування житлом встановлюється договором оренди, її наймач вносить щомісяця (якщо інше не передбачено самим договором) (ч. 1, 3 ст. 820 ЦКУ). Договір найму житла укладається на строк, установлений договором. Якщо у договорі строк не встановлено, договір вважається укладеним на п'ять років (ч. 1 ст. 821 ЦКУ).

«Страхова сума»Якщо орендодавець вимагає надати так звану страхову суму або суму за перший та останній місяць оренди, відповідні умови мають бути обов'язково прописані в договорі оренди та в документі про отримання коштів. Це убезпечить обидві сторони від неприємностей у майбутньому щодо розрахунків з орендної плати.

5. Сторонами договору можуть бути як фізичні, так і юридичні особи (ч. 1 ст. 813 ЦКУ). Зверніть увагу: про підприємців (як орендодавців, так і орендарів) у ЦКУ ні слова. Проте не передбачено й заборони на таку діяльність.

Усі вищенаведені умови мають застосовуватись у договорах оренди житла, що укладаються як із резидентами, так і з нерезидентами. Слід розуміти, що житло перебуває на території України, орендар-нерезидент має використовувати житло за правилами та вимогами, встановленими до такого використання чинним законодавством України, та сплачувати за нього суму, визначену у такому договорі (орендну плату, плату комунальні послуги, інші платежі тощо).

Чи встановлені обмеження для здавання ФОПами квартир в оренду?

Ні періодичність здавання квартири фізособою в оренду, ні кількість квартир, які здаються в оренду, не тягнуть за собою обов'язку реєстрації такої фізособи підприємцем.

Чинне законодавство не забороняє і підприємцю здавати в оренду житло, яке належить йому на праві власності як фізособі, іншим фізичним та юридичним особам, а також іншим підприємцям.

Адже власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, установлених законом. Законом можуть бути встановлені умови використання власником свого майна для здійснення підприємницької діяльності (ст. 320 ЦКУ).

Тому жодних перепон у використанні власного житлового фонду для здійснення підприємницької діяльності власником такого житла чинне законодавство не містить.

Щоправда, не обійтися без приписів ПКУ щодо обмежень при здаванні в оренду житлових приміщень, якщо під час чи після реєстрації власника житла підприємцем він вирішить обрати спрощену систему оподаткування. Одне з обмежень для платників єдиного податку встановлено у пп. 291.5.3 ПКУ, згідно з яким не можуть бути платниками єдиного податку 1 — 3 груп фізособи-підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів.

Для підприємців на загальній системі відповідних обмежень не встановлено.

Окремі наголосимо: у разі якщо фізособа-підприємець має намір здавати житло в оренду, то йому варто обрати такий код КВЕД, як 68.20 «Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна».

Більш детально можете ознайомитись з цим питанням тут:

https://online.dtkt.ua/2018/31/56066

З повагою, адвокат Айвазян.

Вітаю.

Якщо питання саме про доречність, то можливо вказати, це не буде порушенням або ще чимось.

Успіхів. Всього доброго Вам. З повагою.