Дарственная от гражданина Украины (8 месяцев проживает по песель Укр в Польше, стал налоговым резидентом)

Здравствуйте, Роман!

Вопрос № 1. В соответствии с подпунктом 174.6 статьи 174 Налогового кодекса Украины (далее – НКУ) объекты дарения, указанные в пункте 174.1 статьи 174 НКУ, подаренные налогоплательщику другим физическим лицом, правилами, установленными разделом IV НКУ для налогообложения наследства.

Налогообложение объектов наследства (дарения) зависит от степени родства наследодателя и наследника и резидентского статуса.

По нулевой ставке налога на доходы физических лиц облагаются налогом объекты наследства (дарения), наследуемые членами семьи наследодателя первой и второй степеней родства (подпункт «а» подпункта 174.2.1 пункта 174.2 статьи 174 НКУ).

ВЫВОД. Если родственник первой или второй степени родства (это может быть отец, мать, муж, жена, брат, сестра) подарил недвижимое имущество, налог при этом равен нулю.

Вопрос № 2. Если лица являются граждане Украины и имеют имущество в Украине, проживание в другой стране не указывает об утрате ими статуса резидентов Украины. Можно говорить о двойном резидентстве, но никак не об утрате гражданами резидентского статуса в Украине.

Вопрос № 3. Если переживаете о возможных претензиях со стороны налоговой, Вы имеете право подарить свое имущество по 0 % налога любому родственнику первой степени родства. Но возникновение вопросов маловероятно, т.к. Ваше проживание за пределами Украины вызвано войной и правовой защитой в ЕС...

Получение временной защиты в другой стране не является основанием для автоматической потери/отмены налогового резидентства в Украине. Изменение налогового резидентства будет возможно, например, если временная защита будет конвертирована в разрешение на постоянное проживание. И в случае открытия бизнеса, проживания семьи за границей и т.д.

Однако однозначно утверждать нельзя. Поскольку следует анализировать как законодательство, разъяснение налоговых органов, так и критерии налогового резидентства обеих стран.

В то же время страны, предоставившие гражданам Украины временную защиту, имеют разные позиции относительно налогового статуса.

К примеру, Португалия считает граждан Украины своими налоговыми резидентами со дня оформления защиты. Это чревато декларированием в Португалии доходов, полученных по всему миру, в том числе и в Украине. Обязанность подать декларацию и уплатить налоги возникает в 2023 году, а доходы рассчитываются за 2022 год.

Позиция Польши: граждане Украины обязаны декларировать доходы, полученные только от деятельности в этой стране. Доходы украинского ФЛП облагаются налогом только в Украине. Об этом говорится в письме Министерства финансов Польши.

Налоговая служба Ирландии также разъяснила вопрос об налогообложении доходов граждан Украины. В Ирландии не облагается налогом на доходы и социальным взносом заработная плата, которую начисляет украинский работодатель.

Украинцы, получившие защиту в Литве, не обязаны платить налоги в этой стране. Но при условии, если есть ФЛП в Украине, платят там налоги, продолжают деятельность по ранее заключенным контрактам. Такое уведомление размещено на сайте налоговой службы Литвы.

С уважением, адвокат Наталья Пономаренко

Хотелось бы остановиться больше на вопросе утраты статуса налогового резидента Украины.

Правила определения налогового резидентства не являются одинаковыми в разных странах, однако обычно определяющими являются три критерия:

• место жительства
• срок пребывания в стране (не менее 183 дней в течение года)
• место центра жизненных интересов

Как следствие могут возникать ситуации, когда несколько стран, согласно правилам своего национального законодательства, будут рассматривать одно и то же лицо как своего налогового резидента.

Фактически это будет обязывать такое лицо декларировать и облагать налогом свои доходы в обеих таких странах.

Резидент Украины – это физическое лицо, имеющее место жительства в Украине. Это общее правило, закрепленное в Налоговом кодексе Украины. Но есть и другие критерии, по которым устанавливается налоговая резиденция:

• место постоянного жительства;
• тесные личные или экономические связи (центр жизненных интересов);
• пребывания в стране не менее 183 дней (включая день приезда и отъезда) в течение периода или периода налогового года;
• гражданство;
• регистрация как ФОП.

В большинстве стран критерии определения статуса налогового резидента аналогичны или схожи. Отдельные оговорки могут быть в конвенциях об избегании двойного налогообложения между странами.

Существует мнение, что 183 дня пребывания за границей означает утрату статуса налогового резидента Украины. На самом деле, это не так.

Во-первых, критерии и подтверждения налогового резидентства определяются комплексно. Поэтому не всегда только 183 дня являются определяющими.

Во-вторых, в Украине отсутствует прописанная процедура отмены или потери статуса налогового резидента. Но есть случаи, когда происходит отмена или утрата статуса резидента. Речь идет о сознательном выборе иностранного государства: когда украинец меняет гражданство, переезжает или получает разрешение на выезд на постоянное проживание за границу (через официальную процедуру Гос. миграционной службы Украины или Консульства Украины в иностранном государстве).

Перечень действий по изменению статуса налогового резидента является ориентировочным. И для каждого гражданина Украины будет индивидуальным. Одним из главных факторов: закрыть ФОП и сняться с регистрации места жительства. Однако чем меньше связей со страной будет налицо, тем меньше шансов, что налоговая сможет считать вас резидентом. Среди возможных действий:

• прекратить предпринимательскую деятельность и при возможности пройти налоговую проверку;
• получить справку из военкомата о возможности выезда за границу (для военнообязанных);
• уплатить алименты за весь период до достижения совершеннолетия ребенка (долг для тех, кто проживал отдельно от ребенка и уезжает в страну, с которой Украина не имеет договора о предоставлении правовой помощи);
• провести расчеты и получить подтверждение отсутствия обязательств (хозяйственные долги, штрафы, коммунальные услуги);
• по возможности осуществить продажу недвижимости, корпоративных прав и другого имущества в Украине;
• сняться с регистрации места жительства;
• подать налоговую декларацию;
• получить справку об отсутствии налоговых обязательств.

Если этого не сделать, то налоговой будет весьма трудно утверждать, что Вы утратили статус резидента Украины.

Доказательствами статуса резидента Украины могут быть:

• Наличие регистрации места жительства в Украине;
• Наличие открытых в Украине банковских счетов и карточек;
• Наличие права собственности на движимое и недвижимое имущество (квартира, дом, земля, авто и т.д.);
• Проживание в Украине членов семьи (жена, дети, родители);
• Наличие в Украине дохода, уплаты налогов, иных обязательств.

Особенно с учётом того, что у налоговой нет доступа к данным о въезде - выезде граждан Украины, а проверять нет ни времени, ни сил, ни ресурсов.

С уважением, адвокат Наталья Пономаренко

Вітаю Вас!

Українці, які отримали тимчасовий захист в інших країнах світу та перебувають у цих країнах понад 183 дні, у разі дотримання умов, визначених пп. 14.1.213 ПКУ, залишаються резидентами України.

Згідно пп. 14.1.213 ПКУ "...в) фізична особа - резидент - фізична особа, яка має місце проживання в Україні.

У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв'язки (центр життєвих інтересів) в Україні. У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від'їзду) протягом періоду або періодів податкового року.

Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім'ї або її реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності.

Якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні положення цього підпункту, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України..."

Разом з тим локальне податкове законодавство іншої країни може визнати українців резидентами країни перебування.

Міжнародні двосторонні договори про уникнення подвійного оподаткування передбачають правила розподілу прав оподаткування певних видів доходів між країною – резиденцією платника податків та країною перебування.

Якщо обидві країни вважають особу своїм податковим резидентом згідно з локальним законодавством, а сама особа вважає, що це не відповідає положенням міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування, вона може подати заяву про розгляд своєї справи до компетентного органу України або іншої країни, яка буде вирішуватись за процедурою взаємного узгодження.

Відповідно до міжнародного договору буде проведено відповідний тест (на визначення центру життєвих інтересів), за підсумками якого компетентні органи двох країн повинні прийняти рішення, податковим резидентом якої з двох країн вважатиметься зазначена особа.

При цьому кожен окремий випадок розглядатиметься компетентними органами на основі наданих документів та підтверджень з урахуванням усіх обставин та підстав.

Отже, перебування за межами території України та отримання тимчасового захисту в Польщі НЕ є єдиною підставою для визначення Вас та Вашої дружини нерезидентами України. У Вашому випадку Ви при оформленні дарчої будете сплачувати податки як резидент України.

1. Какие налоги будут на такую дарственную?(это операция с резидентами или нерезидентами с дополнительным налогом в 15%).

Це вважається операцією з резидентами. Ви звільняєтесь від сплати ПДФО та військового збору, але потрібно буде сплатити держмито за посвідчення договору дарування.

При даруванні нерухомості звертається увага на ступінь споріднення. Якщо родич першого або другого ступеня споріднення подарував нерухоме майно - ПДФО та військовий збір дорівнюють нулю.

Підпунктом 14.1.263 пункту 14.1 статті 263 Податкового кодексу України визначено, що членами сім'ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розділу IV цього Кодексу вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені.

Проте, Вам потрібно буде сплатити державне мито у розмірі 1% від вартості нерухомого майна (згідно підпункту "а" пункту 3 статті 3 Декрету КМУ «Про державне мито»)

2. В Украине проверяеться резидентво дарителя и одаривателя или нет(или если есть адрес прописки то резидент)?

Якщо Ваше місце проживання зареєстровано в Україні - Ви податковий резидент України згідно пп. 14.1.213 ПКУ.

Тому, якщо Ви та Ваша дружина перебуваєте за кордоном, але маєте українську прописку - Ви є резидентами України.

Те, що проживаєте більше 183 днів та сплачуєте податки в Польщі - означає факт наявності подвійного резидества. Проте це ніяким чином не позбавляє Вас статусу резидента України.

Якщо Ви будете подавати річну декларацію про доходи - Ви повинні будете вказувати іноземний дохід отриманий в Польщі. Для уникнення подвійного оподаткування - Вам необхідно буде надати податковій України довідку від компетентних органів Польщі про сплату податків на території Польщі. Ця довідка повинна бути легалізована (нотаріально перекладена на державну мову)

3. Если резиденство важно для налогов, может в таком случае мужу лучше подарить квартиру своей маме, которая проживает в Украине?

Ви є резидентом України, тому податки при оформленні договору дарування на дружини та маму будуть однакові.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Бажаю успіхів та вдалого дня!

Доброго дня, Романе!

Перш ніж відповідати на Ваші питання скажу пару слів про згаданий Вами спосіб відчуження нерухомого майна, і чим він відрізняється від інших договорів цієї категорії - договору купівлі-продажу та заповіту. Це допоможе Вам краще зрозуміти, чи правильно Ви зупинили свій вибір саме на договорі дарування.

Згідно статті 717 Цивільного кодексу України:

"1. За договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

2. Договір, що встановлює обов'язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування.".

Такий договір має істотні відмінності від договору купівлі-продажу:

• підписанні договору дарування нерухомості припускає виплату його вартості покупцем продавцю. При даруванні передача права власності здійснюється безоплатно. Вимагати від обдаровуваного будь-яку компенсацію за подарунок дарувальник не має права;
• є точка зору, що договір дарування не можна оскаржувати та він не має зворотної сили. Однак законодавством передбачені випадки, коли дарувальник може звернутися до суду з вимогою про анулювання дарчої. Це допустимо в ситуації, коли обдаровуваним було скоєно злочин проти дарувальника або членів його сім’ї. Також оскаржити договір дарування в судовому порядку можна, якщо мали місце погрози або шантаж, за допомогою яких дарувальника змусили підписати договір, який був для нього невигідним. Підставою для подібних дій дарувальника можуть стати обман і введення його в оману щодо юридичних наслідків даної угоди та інші причини. Підстав для розірвання договору купівлі-продажу істотно менше. Крім того, фінансова сторона питання, як правило, буває вирішена, гроші за продану нерухомість отримані, таким чином нівелюючи мотиви для заперечування угоди;
• позовний строк за договором дарування — термін, протягом якого можливе звернення до судової інстанції для його розірвання — не перевищує 1 року. Угода купівлі-продажу може бути оскаржена в строк до 3 років;.
• нерухомість, подарована одному з подружжя у шлюбі, вважається його особистою власністю, і інший претендувати на неї не має права. Об’єкти нерухомості, придбані в шлюбі одним з подружжям за договором купівлі-продажу, згідно із законом мають статус спільної сумісної власності. У разі розлучення ця нерухомість буде підлягати розділу;
• дарувальник має право здійснити дарування своєї частки в спільній частковій власності на нерухомість, не ставлячи до відома про це інших власників. Продати ж свою частину, не повідомивши письмово інших власників нерухомості, не можна. Це неможливо тому, що за законом їм належить переважне право на купівлю частки, що продається;
• Не вдасться подарувати і нерухомість, власником якої є неповнолітній. Таку нерухомість можна лише продати, якщо на це попередньо буде отримано спеціальний дозвіл від органів піклування та опіки.

Доволі часто виникає питання, що краще зробити - скласти заповіт або оформити договір дарування в Україні? Вибираючи перше або друге, варто враховувати таке:

• для оформлення дарчої присутність у нотаріуса обдаровуваного необхідна, оскільки перед підписанням договору можуть обговорюватися особливості майна. При складанні заповіту присутність спадкоємця необов’язкова;
• з дати, зазначеної в договорі дарування, дарувальник втрачає право власності на подаровану нерухомість. Заповідач після підписання заповіту до самої смерті залишається власником нерухомого або іншого майна;
• дарувальник не може вносити ніяких доповнень і змін до договору дарування після його підписання. Заповідач має право вносити в документ будь-які корективи, скасувати його або зробити спадкоємцем іншу людину.

Для оформлення договору дарування той, хто прийняв рішення подарувати нерухомість, крім паспорта та коду, серед основних повинен мати при собі такі документи:

• правовстановлюючий документ на об’єкт нерухомості;
• довідку про осіб, зареєстрованих на даній житлоплощі;
• акт оцінки об’єкта нерухомості;
• письмову згоду другого з подружжя на проведення операції, якщо нерухомість придбана в шлюбі;
• при недосягненні обдаровуваним віку 18 років або наявності зареєстрованих у квартирі неповнолітніх — дозвіл органу опіки та піклування.

При оформленні договору дарування дарувальник і обдаровуваний обов’язково повинні бути присутніми при оформленні угоди. Якщо сторонами досягнуто згоди й договір укладено, нотаріус оформляє витяг з Реєстру майнових прав на нового власника. У цей момент дарувальник втрачає права власності на нерухомість, а обдаровуваний набуває їх. На останньому етапі нотаріус видає обдарованому договір дарування та виписку на його ім’я з державного реєстру про реєстрацію права власності на дану нерухомість.

ТЕПЕР - ВІДПОВІДІ НА ВАШІ ПИТАННЯ:

1. Какие налоги будут на такую дарственную?(это операция с резидентами или нерезидентами с дополнительным налогом в 15%).

При проведення операцій з продажу (обміну) об'єктів нерухомості між фізичними особами сторони повинні сплачувати податки відповідно до ст. 172 Податкового кодексу України (далі - ПК) - Порядок оподаткування операцій з продажу об’єктів нерухомого майна та військовий збір, який встановлений Підрозділом 10 Перехідних положень ПК України.

Відповідно до тої ж статті ПК дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи об’єкт незавершеного будівництва таких об’єктів, земельну ділянку, на якій розташовані такі об'єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.

Якщо договір дарування на нерухомість підписується в Україні і стосується українського майна, то дарувальник повинен сплатити наступні податки:

• податком на доходи фізичних осіб – 5%;
• військовим збором 1,5%.

Для нерезидентів розмір податку на доходи фізичних осіб при продажу нерухомості становить 18%.

Пенсійний збір сплачується відповідно до ч. 10, ст.4 та ч. 8, ст. 2 ЗУ «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування".

2. В Украине проверяеться резидентво дарителя и одаривателя или нет(или если есть адрес прописки то резидент)?

Ви повинні розуміти, що резидентство не залежить від прописки дарувальника і визначається за зовсім іншими критеріями.

Перш за все, податкове резидентство – це статус особи, яка проживає у певній країні, що передбачає обов’язок саме у цій країні сплачувати податки з усіх доходів.

Загальний принцип податкового резидентства передбачає, що всі резиденти країни підлягають у ній оподаткуванню стосовно абсолютно всіх своїх доходів – як тих, що отримуються на території цієї країни, так і за її межами.

Отже, отримавши статус податкового резидента, українці за кордоном повинні сплачувати податки до бюджету приймаючої сторони навіть зі своїх зарплат, навіть якщо, з них вже сплачено податки в Україні.

Це ж саме стосується доходів ФОПів та самозайнятих осіб: якщо джерело їхнього доходу в Україні, а самі вони проживають за кордоном, то крім сплаченого єдиного податку вони повинні заплатити податок на дохід у країні проживання.

У різних країнах світу статус податкового резидента настає за різних умов. Найпоширеніша з них – проживання у приймаючій країні протягом тривалого періоду. Як правило, пів року або 183 дні.

У більшості країн першою підставою для набуття податкового резидентства є наявність власного або орендованого житла, в якому особа зазвичай проживає.

Якщо таке житло є у двох країнах, тоді визначення податкового резидентства особи проводиться на основі інших критеріїв, і до них відносяться тісні сімейні та економічні зв’язки, знаходження в країні понад 183 календарних дні, громадянство та інше.

Важливим критерієм, за яким особа отримує статус податкового резидента, є наявність так званого "центру життєвих чи економічних інтересів" у певній країні. Забігаючи наперед, якщо центр ваших економічних інтересів знаходиться в Україні, то, як правило, це є достатньою підставою для того, аби не платити податки з доходів за кордоном.

Центр життєвих інтересів може охоплювати різноманітні аспекти – від кількості днів перебування в країні, володіння майном, наявності роботи до відвідування школи чи дитсадка дітьми, чи відвідування спортивного залу. Де центр життєвих інтересів, там і сплата податків.

Центр економічних інтересів у особи виникає у тій країні, до якої вона найбільш тісно прив’язана як економічно, так і соціально.

Як правило, центр економічних інтересів особи знаходиться у тій країні, де вона має:

• постійне місце проживання;
• офіційне місце роботи;
• зареєстрований бізнес (чи ФОП);
• відкриті банківські рахунки;
• регулярну сплату податків та комунальних платежів;
• тісні родинні зв’язки;
• місце, у якому постійно навчається неповнолітня дитина цієї особи (садочок, школа чи ВНЗ);
• абонементи до спортзалів, басейнів, секцій тощо.

Питання з приводу визначення українця податковим резидентом іншої країни в контексті розміру сплачуваного ним податку за дарування нерухомості в Україні є неоднозначним.

Справа в тім, що наразі у податкової служби немає сталих правових та технічних інструментів, за допомогою яких вона може дізнатися про те, що українець є податковим резидентом іншої країни (в даному випадку Польщі), хіба що волею нещасливого для нього випадку. Щоправда наразі між Україною та ЄС вирішується питання щодо синхронізації обміну інформацією з цього та багатьох інших питань оподаткування громадян обох сторін, але говорити про стале існування спільної бази даних з цього приводу ще занадто рано.

В той самий час цілеспрямовано перевіряти цей факт навряд чи хтось буде, оскільки це довга і насправді закомплікована процедура: українська податкова повинна робити відповідний запит до уповноваженого органу іншої держави з приводу підтвердження факту сплати особою податків в певній країні, довго чекати відповіді тощо. Та й з якої причини українська податкова буде це робити? Справа в тім, що процедура підписання договору дарування відбувається лише за участі дарувальника, обдаровуваного та нотаріуса. Нотаріуса, як Ви самі, можливо, розумієте, буде мало цікавити податковий статус підписантів. При тому податки сплачуються пізніше, тобто після укладання угоди, і навряд чи податкова надумає перевіряти їх правомірність чи розмір в даному випадку.

Тому цілком припускаю варіант, коли факт сплати податків за відчуження нерухомості українцем у статусі резидента України, який насправді є наразі податковим нерезидентом, так і залишиться ніким не поміченим!

3. Если резиденство важно для налогов, может в таком случае мужу лучше подарить квартиру своей маме, которая проживает в Украине?

З точки зору резидентства це не має істотного значення, а от для зручності виконання оборудки з даруванням нерухомості в Україні за умови, що подружжя знаходиться за кордоном, і чоловік, скорше за все, не може приїхати в Україну, завдячуючи ряду причин суб'єктивного характеру, серед яких є ті, що пов'язані з війною і мобілізацією, варто було б подарувати квартиру матері.

Для того треба оформити нотаріальну довіренність на дружину або на третю особу, яка перебуває в Україні (в цьому випадку знадобиться також нотаріально завірена згода дружини на дарування нерухомості, що знаходиться у спільній сумісній власності подружжя), яка і підпише з матір'ю договір дарування.

Довіренність/довіренності можна оформити в українському консульстві або у польського нотаріуса. В останньому випадку її треба перекласти на українську мова та завірити переклад вже в українського нотаріуса.

УВАГА! Не завіряйте у польского нотаріуса двомовну довіренність, хоча і будуть таке пропонувати. Справа в тім, що польські нотаріуси не несуть за законодавством своєї країни відповідальность за правильність перекладу, й тому в Україні такі довіренності вважаються нечинними, в тому числі, нотаріусами.

З повагою, адвокат Айвазян.

Доброго дня, оформлення дарчої на жінку не буде оподатковуватись, тому що це родич першого ступеня.. Ви повинні будете сплатити лише послуги нотаріуса. Ви є резидентом України. Тому в принципі у вашому питанні не має нічого складного. Вам треба звертатися до будь якого нотаріуса на території України.

Для оформлення довіреності, вам треба звертатися до будь якого нотаріуса, якщо но таріус за кордон, тоді треба мати переклад на українську мову завірену нотаріально. Також, якщо ви за кордоном можно довіреність зробити у консульстві України за кордоном.

Вітаю Вас!

Головне управління ДПСУ у Рівненській області повідомляє, що:

"...Відповідно до п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу з метою оподаткування нерезидентом вважається фізична особа, яка не є резидентом України. Фізична особа - резидент – це фізична особа, яка має місце проживання в Україні.

У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв’язки (центр життєвих інтересів) в Україні. У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 дні (включаючи день приїзду та від’їзду) протягом періоду або періодів податкового року.

Згідно з ст. 29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово..."

Якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні положення цього підпункту, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України.

ТАКИМ ЧИНОМ, ЦІЛКОМ МОЖЛИВО У ДАНІЙ СИТУАЦІЇ ВІДНЕСТИ ВАС ДО ПОДАТКОВОГО РЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ І ВІДПОВІДНО ЗАСТОСОВУВАТИ ПРАВИЛА ОПОДАТКУВАННЯ, ЩО РОЗПОВЮДЖУЮТЬСЯ ДО РЕЗИДЕНТІВ. ЗА ТАКИХ УМОВ...

1. Какие налоги будут на такую дарственную?(это операция с резидентами или нерезидентами с дополнительным налогом в 15%).

Загалом мають застосовуватися правила для оподаткування резидентів, відповідна ставка оподаткування є нульовою. Втім, бувають різні нотаріуси, а тому зупиніть свій вибір на потрібному Вам.

Але, звичайно, потрібно буде сплатити за послуги нотаріуса, а також держмито.

2. В Украине проверяеться резидентво дарителя и одаривателя или нет(или если есть адрес прописки то резидент)?

ДПСУ листом від від 03.06.2020 р. № 2296/Л/99-00-04-06-03-09/ІПК повідомляє:

"Відповідно до п. 4 ст. 174 Кодексу нотаріус за місцем розташування державної нотаріальної контори щокварталу подає до контролюючого органу інформацію про видачу свідоцтв про право на спадщину в порядку, встановленому цим розділом для податкового розрахунку.

При цьому у такому податковому розрахунку обов'язково зазначається сума доходу у вигляді вартості успадкованого майна, отриманого платником податку, зазначеним у п.п. 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 Кодексу.

Водночас зауважуємо, що відповідно до абзацу першого ст. 1 Закону України від 02 вересня 1993 року № 3425-ХІІ «Про нотаріат» (далі - Закон № 3425) нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значения, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Встановлення особи здійснюється за паспортом або за іншими документами, які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо особи громадянина, який звернувся за вчиненням нотаріальної дії (п. З ст. 43 Закону № 3425).

Нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, має право витребовувати від фізичних осіб відомості та документи, необхідні для вчиненні нотаріальної дії (п. 46 Закону № 3425).

Згідно з п. 4 глави другої розділу І наказу Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 «Про затвердженні Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» нотаріальні дії вчиняються після їх оплати, а також у передбачених законом випадках після сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб у день подачі нотаріусу всіх необхідних документів.

Враховуючи зазначене вище, оскільки нотаріус є особою, відповідальною за перевірку правильності сплати податку до бюджету, то обов’язок перевірки документів, підтверджуючих визначення статусу резидента України покладається на нотаріуса, що посвідчує договори дарування, купівлі-продажу майна, видає свідоцтво про спадщину..."

3. Если резиденство важно для налогов, может в таком случае мужу лучше подарить квартиру своей маме, которая проживает в Украине?

Питання у податковому статусі чоловіка - в першу чергу, а не його матері. Втім, до даної ситуації мають застосовуватися правила оподаткування резидентів.

Успіхів. Всього доброго Вам. З повагою.

Доброго дня, Романе!

1. Какие налоги будут на такую дарственную?(это операция с резидентами или нерезидентами с дополнительным налогом в 15%). - у розумінні українського податкового законодавства Ви з дружиною є резидентами. Сплачується лише держмито 1%, ПДФО та військовий збір - ні (нульова ставка між членами сім’ї першого ступеня споріднення у значенні, наведеному у пп.14.1.263 п.14.1 ст.14 ПК України).

2. В Украине проверяеться резидентво дарителя и одаривателя или нет(или если есть адрес прописки то резидент)? - нотаріус встанолює резидентсво на підставі громадянства та зареєстрованого місця проживання сторін, що підтверджується їхніми паспорними даними та відомостями з Державного демографічного реєстру. У даному випадку Ви з дружиною вважаєтеся резидентами.

ПОРЯДОК вчинення нотаріальних дій нотаріусами України - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text

3. Если резиденство важно для налогов, может в таком случае мужу лучше подарить квартиру своей маме, которая проживает в Украине? - можете спокійно дарувати дружині.

Всього найкращого!

Романе!

Додатково зазначу, що відповідно до ст. 182 ЦК України договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Відповідно до ст. 55 Закону України “Про нотаріат” посвідчення договорів про відчуження квартири, будинку та іншого нерухомого майна провадиться за місцезнаходженням вказаного майна. При нотаріальному посвідченні договорів про відчуження квартири, а також іншого нерухомого майна, що підлягає реєстрації, нотаріус вимагає подання документів, які підтверджують право власності на це майно, та, у передбачених законодавством випадках, документів, що підтверджують державну реєстрацію прав на це майно в осіб, які його відчужують.

При посвідченні договору дарування нотаріус встановлює особу учасників цивільних відносин, які звернулися за вчиненням нотаріальної дії, та визначається обсяг їх цивільної дієздатності.При перевірці цивільної правоздатності та дієздатності юридичної особи нотаріус зобов’язаний ознайомитися з установчими документами, свідоцтвом про державну реєстрацію і витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців цієї юридичної особи і перевірити, чи відповідає нотаріальна дія, яка вчиняється, обсягу її цивільної правоздатності та дієздатності. Крім того, при посвідченні договору дарування житлового будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна нотаріусом перевіряється відсутність заборони відчуження або арешту майна.

За посвідчення договору дарування нерухомого майна сплачується державне мито у розмірі 1% суми договору (тобто вартості нерухомого майна), але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян та вартість послуг нотаріуса;

Перелік документів:

1. Паспорт та ідентифікаційний номер.2. Свідоцтво про шлюб. - Якщо житло набувалось у стані подружжя, у такому випадку, дружина/чоловік дає нотаріально засвідчену згоду на дарування даної нерухомості;3. Правовстановлюючі документи.4. Технічний паспорт на житло.5. Експертна оцінка нерухомості.6. Довідка про склад сім᾽ї.7. Довідка про відсутність заборгованості по оплаті комунальних послуг.8. Свідоцтво про народження дітей та дозвіл від опікунських органів на продаж (якщо діти мають частку в житлі або там зареєстровані).

Точний перелік документів можна отримати у Нотаріуса під час консультації, після вивчення кожного окремого випадку.

Розірвання договору дарування:

Договір дарування нерухомих речей може бути розірвано за вимогою дарувальника: якщо обдаровуваний проявив грубу невдячність (умисно вчинив злочин проти життя, здоров’я, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) або дітей). У випадку, коли обдаровуваний вчинив умисне вбивство дарувальника, вимагати розірвання договору мають право його спадкоємці. Дарувальник також має право розірвати договір, якщо обдарований створює загрозу безповоротної втрати дарунка, який має для дарувальника велику немайнову цінність, якщо внаслідок недбалого ставлення обдаровуваного до речі, що становить історичну, наукову, культурну цінність, ця річ може бути знищена або істотно пошкоджена. У випадку розірвання договору дарування обдаровуваний зобов’язаний повернути дарунок у натурі. До вимог про розірвання договору дарування застосовується позовна давність в один рік. Це правило встановлено статтею 728 ЦК України. Тобто, при розірванні договору дарування на вимогу дарувальника законодавчо передбачений термін, упродовж якого можна звернутися до суду про захист своїх порушених прав.

Оподаткування договорів дарування нерухомого майна:

З питань сплати податку обдарованою особою слід зазначити, що законом звільняється від обкладання податком на доходи фізичних осіб вартість дарунків, отриманих від дарувальника членами його сім’ї першого та другого ступеня споріднення

Згідно з п. 163.1 ст. 163 Кодексу об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до складу якого включається дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з п.п. 164.2.10 п. 164.2 ст. 164 Кодексу.

Порядок оподаткування доходу, отриманого платником податку як дарунок (або в результаті укладення договору дарування) від фізичних осіб встановлено п. 174.6 ст. 174 розділу IV Кодексу, згідно з яким кошти, майно, майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг, подаровані платнику податку, оподатковуються згідно з правилами, встановленими цим розділом для оподаткування спадщини.

Так, за ставкою 5 відс., визначеною п 167.2 ст. 167 Кодексу, оподатковується вартість будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім'ї спадкодавця першого або другого ступеня споріднення п.п. 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 Кодексу. Крім того, відповідно до п.п. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 Кодексу, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Ставка військового збору становить 1,5 відс. об'єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу (п.п. 1.3 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Враховуючи зазначене, у разі отримання фізичною особою – резидентом, яка не є членом сім'ї спадкодавця першого або другого ступеня споріднення, доходу у вигляді вартості подарованого нерухомого майна, такий дохід є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відс. та військовим збором 1,5 відсотка.Особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є обдаровані, які отримали подарунок.

Отже, платник податку, який отримав дохід у вигляді вартості подарованого нерухомого майна, може сплатити податок на доходи фізичних осіб та військовий збір до нотаріального посвідчення договору дарування нерухомого майна за місцем нотаріального посвідчення такого договору.

Якщо ж до нотаріального посвідчення податки не було сплачено, платник податку зобов'язаний до 1 травня року, що настає за звітним подати податкову декларацію до податкової інспекції за місцем проживання, та самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій податковій декларації.

Якщо подарунок у вигляді нерухомості отримує резидент від нерезидента або нерезидент від резидента, то ставка оподаткування такого подарунку обкладатиметься за ставкою 18% (пп. 174.2.3 п. 174.2 ст. 174).

Про видані свідоцтва про право на спадок та посвідчені договори дарування нотаріуси інформують органи ДФС. Окрім цього, згідно з ПК України, нотаріус щокварталу подає до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про посвідчення договорів дарування в порядку, встановленому для податкового розрахунку. Особа, яка отримала подарунок, має зазначити в річній майновій декларації у складі загального річного доходу дохід у вигляді вартості такого майна (оскільки подарунок класифікується органами ДФС як різновид прибутку та підлягає оподаткуванню у випадках, встановлених ПК України). Винятком є нерезиденти, які зобов'язані сплатити податок до нотаріального оформлення факту дарування, та особи, які отримали у подарунок об'єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також такі, що сплатили податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини.

Успіхів!