Звільнення за власним бажанням

Доброго дня, Карина!

Хоч закон і зобов'язував Вас після закінчення МВНЗ відпрацювати в конкретному медичному закладі, зазначеному в угоді про навчання. Ви маєте право звільнитись з вказаної Вами лікарні в будь якому випадку, оскільки відпрацювання саме в ній не було попередньо передбачено документально й, відповідно, не входило у Ваш обов'язок перед учбовим закладом і державою.

Відповідно до статті 64 Закону України "Про вищу освіту" випускники закладів вищої освіти вільні у виборі місця роботи, крім випадків, передбачених цим Законом.

До таких виключних випадків належать випускники вищих медичних навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням. У такому випадку керівники вищих закладів освіти після зарахування осіб на навчання за державним замовленням укладають з ними угоду за формою Типової угоди про підготовку фахівців із вищою освітою відповідно до додатку 1 до Порядку.

Випускники, які уклали угоду з вищим закладом освіти після зарахування на навчання, зобов'язані відпрацювати за місцем призначення не менше ніж три роки.

Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 11 серпня 2022 року 1452 "Про визнання таким, що втратив чинність, наказ Міністерства охорони здоров’я України від 25 грудня 1997 року № 367 наказ Міністерства охорони здоров’я України від 25 грудня 1997 року № 367 «Про затвердження Порядку працевлаштування випускників державних вищих медичних (фармацевтичних) закладів освіти, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням» визнано таким, що втратив чинність. При цьому, встановлено, що для осіб, які зараховані на навчання за державним замовленням та які уклали Угоди про підготовку фахівців з вищою освітою, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 1996 року № 992 «Про Порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням», застосовується законодавство, яке діяло на момент укладення таких угод.

Порядок звільнення випускників медичних ВНЗ від проходження обов'язкового відпрацювання (для угод про підготовку фахівців з вищою освітою, укладених до моменту втрати чинності Порядку працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 25 грудня 1997 року № 367.

Розірвати угоду про підготовку фахівців із вищою освітою випускник має право з таких причин:

• встановлення інвалідності I або II групи, внаслідок чого випускник не може стати до роботи за місцем призначення;
• встановлення інвалідності I або II групи у дружини (чоловіка) випускника, у одного з батьків (або осіб, які замінюють батьків) випускника;
• якщо випускник - вагітна жінка, мати або батько, які мають дитину у віці до трьох років або дитину, яка згідно з медичним висновком потребує догляду (до досягнення нею шестирічного віку); одинока мати або батько, які мають дитину до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю
• у разі проходження чоловіком (дружиною) військової служби (крім строкової), в тому числі за контрактом, на посадах рядового, сержантського й старшинського складу, прапорщиків, мічманів та офіцерів у Збройних Силах, Національній гвардії, Прикордонних військах, Службі безпеки, а також інших військових формуваннях, створених відповідно до законодавства України, та служби в органах внутрішніх справ поза місцем розташування замовника;
• у разі вступу випускників вищих закладів освіти I - II рівнів акредитації до вищих закладів освіти III - IV рівнів акредитації (пункт 9 розділу ІІ Порядку).

У разі виникнення у випускника одного з вищеперелічених випадків, він повинен надати документи, які підтверджують наявність обставин, що дозоляють розірвання угоди про підготовку фахівця, до комісії з працевлаштування.

https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Звільнення_випускників_медичних_ВНЗ_від_проходження_обов%27язкового_відпрацювання

З повагою, адвокат Айвазян.

Доброго дня.

Ви маєте право на звільнення.

На сьогодні випускники державних медичних закладів освіти не зобов'язані відпрацьовувати три роки після закінчення навчання.

Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 25 грудня 1997 року № 367 «Про затвердження Порядку працевлаштування випускників державних вищих медичних (фармацевтичних) закладів освіти, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15 квітня 1998 року за № 246/2686 втратив чинність з 11.08.2022 року.

Вітаю Вас!

Я лікар і закінчила університет у 2021 році, навчалась на бюджетній формі і після закінчення ВНЗ направлення на роботу від МОЗ не отримувала, відмовилась, маю довідку про самостійне працевлаштування. Інтернатуру проходила за гарантійним листом від ЦРЛ у області. Наразі працюю у іншій лікарні, вже протягом 1 року , не в тій, яка надавала мені гарантій лист, але зараз маю бажання звільнитись. Контракт при працевлаштуванні ніякий не підписувала. Чи потрібно мені відпрацьовувати на державу ще 2 роки? Чи має право лікарня мені відмовити у звільненні за власним бажанням?

До 09.09.2022 року умови працевлаштування випускників державних медичних закладів освіти визначав Порядок працевлаштування випускників державних вищих медичних (фармацевтичних) закладів освіти, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням МОЗ, затверджений наказом від 25.12.1997 № 367.

Порядок № 367 зобов’язував випускників державного вищого медичного (фармацевтичного) закладу освіти III—IV рівнів акредитації, яким після навчання в інтернатурі присвоїли кваліфікацію лікаря (провізора) - спеціаліста і які працевлаштовані на підставі направлення на роботу, відпрацювати щонайменше три роки з моменту укладення трудового договору із замовником.

Міністерство охорони здоров'янаказом від 11.08.2022 № 1452 визнало Наказ № 367 таким, що втратив чинність. Підстава — те, що Наказ № 367 суперечив Закону України "Про вищу освіту".

Із 09.09.2022 випускники державних медичних закладів освіти не зобов’язані відпрацьовувати три роки після закінчення навчання.

Щодо звільнення, то Ви маєте право на звільнення за власним бажанням у загальному порядку, визначеному КЗпП України, можливо навіть без відпрацювання 2 тижнів.

Кодекс законів про працю України

{Затверджується Законом № 322-VIII від 10.12.71 ВВР, 1971, додаток до № 50, ст. 375}

Стаття 38. Розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника

Працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до закладу освіти; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, роботодавець не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору, чинив мобінг (цькування) стосовно працівника або не вживав заходів щодо його припинення, що підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили.

З повагою!

Доброго дня!

Чи потрібно мені відпрацьовувати на державу ще 2 роки?

Ні, не потрібно.

Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 25 грудня 1997 року № 367 «Про затвердження Порядку працевлаштування випускників державних вищих медичних (фармацевтичних) закладів освіти, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15 квітня 1998 року за № 246/2686. - втратив чинність.

Щодо обов'язковості відпрацювання після закінчення інтернатури, то Міністерство освіти і науки України висловлює позицію, що грунтується на правових засадах і гарантіях, встановлених Конституцією України та законами України і керується у своїй діяльності принципом верховенства права.

У статті 53 Конституції України зазначено, що держава забезпечує доступність та безоплатність вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється. Конвенція Міжнародної організації праці № 29 «Про примусову чи обов’язкову працю», що набула чинності для України 10 серпня 1956 року зобов’язує держави не допускати примусової праці. Згідно зі статтею l Міжнародної Конвенції «Про скасування примусової праці» № 105, що ратифікована Законом України від 05.10.2000 № 2021-ІІІ, держава зобов'язується скасувати обов'язкову працю і не вдаватися до будь-якої її форми як методу мобілізації і використання робочої сили для потреб економічною розвитку.

Таким чином, обов'язковість відпрацювання після закінчення інтернатури є порушенням права громадянина України щодо вільного вибору місця роботи.

Крім того, гарантійний лист від ЦРЛ не є підставою для відпрацювання.

Чи має право лікарня мені відмовити у звільненні за власним бажанням?

Не має права.

Стаття 38 КЗпП передбачає, що працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

Але, якщо у Вас є поважна причина для звільнення - роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, який Ви просите. В такому випадку до заяви про звільнення необхідно додати докази, які підтверджують дану причину.

Випадки, коли можна не дотримуватися двотижневого строку попередження:

• переїзд на нове місце проживання;
• переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість;
• вступ до навчального закладу;
• неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком;
• вагітність;
• догляд за дитиною до досягнення нею 14-річного віку або дитиною з інвалідністю;
• догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи;
• вихід на пенсію;
• прийняття на роботу за конкурсом;
• інші поважні причини (ст. 38 КЗпП);
• підприємство розташоване в районі, де ведуться бойові дії, й існує загроза життю і здоров’ю працівника (ст. 4 Закону 2136).

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Доброго дня. 1 січня 2017 року набрав чинності Закон України № 1662-VІІІ «Про внесення змін до закону України «Про вищу освіту» щодо працевлаштування випускників», прийнятий Верховною Радою України 6 жовтня 2016 року.

Законодавчі зміни спрямовані на приведення окремих нормативно-правових актів у відповідність з нормами Конституції України в частині забезпечення конституційних прав громадянина на працю, що вільно ним обирається або на яку він вільно погоджується (стаття 43 Конституції України), на безоплатність вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах (стаття 53 Конституції України), а також норм щодо заборони примусової праці, визначених Конвенціями Міжнародної організації праці № 29 «Про примусову чи обов’язкову працю» 1930 року та № 105 «Про скасування примусової праці» 1957 року.

Законом № 1662-VІІІ скасовується обов’язкове відпрацювання випускниками вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалася за державним замовленням. Передбачається, що випускники вузів вільні у виборі місця роботи (за винятком військових), а вузи не зобов’язані здійснювати їх працевлаштування.