Чи можна повернути свої гроші з курсу

Доброго дня, Анна!

Для початку було б бажано знати, чи підписували Ви договір про надання послуг. Якщо ні, то чи є представлений у відкритому доступі договір оферти, який Ви акцептували, погоджуючись на надання послуг та зробивши оплату? Оскільки всі умови щодо повернення коштів повинні бути зазначені саме в цих документах.

Взагалі порядок повернення коштів за послуги наступний:

Вам потрібно направити офіційний лист претензію щодо повернення коштів, в якій зазначити, що послуга не була надана або була надана неналежної якості. Це може бути зроблено у вільній формі, але має містити конкретні аргументи та вимоги.

Упродовж 10 днів Ваш ментор повинен надати Вам відповідь. Якщо цього не сталося або Ви отримали відповідь, яка Вас не влаштовує, далі - звернення до суду із позовною заявою про захист прав споживачів до вищезгаданної особи.

З повагою, адвокат Айвазян.

Доброго дня.

Це залежить від того , яким чином ви оформили свої договірні відносини.

Якщо це було усно, а Ваш контрагент відмовляється від повернення сплачених коштів - єдиним виходом ситуації є звернення до суду.

При зверненні до суду вам необхідно долучити відповідні докази - ваша переписка в instagram, докази оплати тощо.

Це складно, але не безнадійно.

Доброго дня!

Ви повинні були укласти договір про надання послуг або договір оферту. В ньому повинні були передбачені умови повернення коштів. Якщо цього не було зроблено - людина просто безпідставно привласнила Ваші кошти.

Тому, раджу спочатку звернутися до ментора з листом-претензією та повідомити про необхідність повернення коштів у 3-денний термін. Якщо добровільно повертати кошти не планують - зверніться до кіберполіції про шахрайство, а потім до податкової за роботу без договору. Якщо курс викладають ще й особи, які не зареєстрували свою діяльність як підприємці - тоді їм може загрожувати досить суттєвий штраф.

В крайньому випадку збирайте докази та звертайтесь до суду. Зробити можете це через адвоката або самостійно через систему електронний суд https://id.court.gov.ua/

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Бажаю Вам успіхів!

дякую за відповідь, ні договір я не підписувала, Заплатила за курс з кредитної картки.

В такому разі важливу роль гратиме Ваше спілкування (електронна пошта, месенджери, докази оплати тощо).

Доброго дня, по перше треба знати, Чи був у вас укладено договір, чи є публічна оферта на сайті психолога?

Якщо,є треба аналізувати і вже після чого, можно буде скласти претензію на повернення коштів. Якщо претензію не буде задовільного, ви можете звернутися до суду.

Якщо ні яких договір не має. Ви можете написати заяву до поліції про факт шахрайства, це можна зробити онлайн

https://www.npu.gov.ua/onlajn-zvernennya

Також подайте заяву до банку про шахрайство, і зазначте його рахунок на який ви перекинули кошти.

Також паралельно можно звернутися до кібер поліції.

https://ticket.cyberpolice.gov.ua/

Шахрайство - заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (стаття 190 Кримінального кодексу України).

Склад кримінального правопорушенняОб'єкт

Об'єктом кримінального правопорушення у шахрайстві є право власності як охоронювані законом відносини між людьми, які виражаються у володінні, користуванні та розпорядженні майном.

Предмет: як майно, так і право на нього.

Об'єктивна сторона

Об'єктивна сторона шахрайства полягає у заволодінні майном або придбанні права на майно шляхом обману чи зловживання довірою. В результаті шахрайських дій потерпілий - власник, володілець, особа, у віданні або під охороною якої знаходиться майно, добровільно передає майно або право на майно винній особі.

Безпосередня участь потерпілого у передачі майнових благ і добровільність його дій є обов'язковими ознаками шахрайства, які відрізняють його від викрадення майна та інших кримінальних правопорушень проти власності. Водночас, якщо потерпіла особа через вік, фізичні чи психічні вади або інші обставини не могла правильно оцінювати і розуміти зміст, характер і значення своїх дій або керувати ними, передачу нею майна чи права на нього не можна вважати добровільною.

Для кваліфікації не має значення як вчинено шахрайство - шляхом обману чи зловживання довірою, через те що в кримінально-правовій нормі про шахрайство вони закріплені як альтернативні способи вчинення кримінального правопорушення, але відсутність визначень даних понять у законі не дозволяє з абсолютною впевненістю визнати деякі злочини шахрайством.

Обман при шахрайстві - це повідомлення завідомо неправдивих даних або приховування, замовчування інформації про факти або обставини, повідомлення про які було обов'язковим, спрямовані на введення потерпілого в оману або на підтримку помилки особи з метою заволодіння чужим майном або правом на майно, і які призвели до такого стану потерпілого. Обман як спосіб шахрайства може бути вчинений і шляхом активної, і пасивної поведінки правопорушника. До такого висновку дійшов Верховний суд. Так, 14 липня 2021 р. колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 176/952/20, провадження №51- 2219 км 21 - прийнято рішення задовольнити частково касаційну скаргу прокурора, який оскаржував виправдувальний вирок щодо особи, яка отримувала страхові виплати за померлого батька. Обвинувачена яка визнала, що картку отримала після смерті батька, знімала кошти із зазначеної картки для себе, бо вважала, що в неї не було обов’язку повідомляти державні органи, які здійснювали нарахування та виплату її батькові щомісячних страхових виплат, про його смерть.

Зловживання довірою - це використання винним відносин довіри, які є основою правовідносин або існують в особистих стосунках, вчинене з метою протиправного заволодіння чужим майном. При цьому зловживання довірою є другорядним по відношенню до обману, але не втрачає свого самостійного значення як спосіб заволодіння майном при шахрайстві.

Однак слід пам’ятати, що з'явився такий вид товару, як інформація, і вартість його може бути дуже високою. У пам'яті комп'ютера чи на інших електронних носіях зберігається інформація, яка містить різноманітні відомості, у тому числі й такі, що становлять комерційну таємницю (характеристика нових видів продукції, оригінальних розробок у певних галузях господарства тощо). За умов конкуренції заволодіння такою інформацією шляхом шахрайства може завдати шкоди підприємству, порушити його нормальну діяльність, що свідчить про велику суспільну небезпеку такого роду посягань і потребує адекватної кримінально-правової боротьби з ними. У зв’язки із цим законодавець визначив наступний вид шахрайства – шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки.

Для шахрайства необхідно встановити причинний зв’язок між діями винної особи і наслідками для потерпілого. Так, особливість причинного зв'язку при шахрайстві полягає в тому, що винний, повідомляючи неправдиві відомості, вводить в оману особу, через що остання передає йому майно. Тому при шахрайстві обман або зловживання довірою завжди передують заволодінню майном і знаходяться з останнім у причинному зв'язку. При відсутності такої послідовності виключається склад шахрайства, а самі дії, за наявності необхідних для того ознак, можуть утворювати інший склад кримінального правопорушення.

Суб'єктивна сторона

Шахрайство - умисне кримінальне правопорушення. Винний бажає настання результату - звернення певного майна на свою користь. Що стосується упущеної вигоди, то винна особа, як правило, не має прямого умислу, і це виключає можливість визнання даного наслідку елементом будь-якої форми розкрадання.

Шахраї, які вчинюють свої кримінальні правопорушення у сфері економіки, не сприймають себе порушниками, хоча і припускають, що порушують закон.

Шахрайство вчинюється з прямим умислом, отже винний усвідомлює, що на майно, яким він заволодіває, він ніяких прав не має. Він розуміє, що вчинює суспільне небезпечне протиправне діяння і передбачає розвиток причинного зв'язку й настання суспільне небезпечних наслідків.

Умисел при шахрайстві за часом виникнення й формування частіш за все буває заздалегідь обдуманим і набагато рідше - таким, що виник раптово.

Суб'єкт

Кримінальна відповідальність за вчинення шахрайства настає з 16 років.

Психологічний портрет шахрая

Більшість шахраїв володіють певними психологічними прийомами, акторськими навичками та іншими прийомами, які їм допомагають приховати істинні наміри. Шахраї також здатні орієнтуватися в різноманітних ситуаціях, мають непогану реакцію. Частина шахраїв володіють знаннями в області економічних наук, особливо у сфері фінансів, постачання та збуту, операцій з нерухомістю. Часто шахраї знають прізвища відповідальних працівників органів державної та місцевої влади і посилаються на них при вчиненні шахрайств.

Кваліфіковані види шахрайства

• Повторно (визнається злочин, вчинений особою, яка раніше вчинила будь-який із наступних кримінальних правопорушень – статті 185, 186, 187, 189-191, 262 Кримінального кодексу України);
• попередня змова групою осіб (спільно вчинили кримінальне правопорушення декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку кримінального правопорушення, домовилися про спільне його вчинення);
• шахрайство, що завдало значної шкоди потерпілому (визнається із врахуванням матеріального становища потерпілого та якщо йому спричинені збитки на суму від 100 до 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);
• вчинене в умовах воєнного чи надзвичайного стану, що завдало значної шкоди потерпілому (зміни до статті 190 Кримінального кодексу України внесено Законом №3233-IX від 13.07.2023);
• вчинене у великих розмірах (250 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення);
• вчинене шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки;
• вчинене в особливо великих розмірах (600 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення);
• організованою групою (якщо в його готуванні або вчиненні брали участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувалися у стійке об'єднання для вчинення цього та іншого (інших) злочинів, об'єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи.

Розрахунок суми для кваліфікації шахрайства вчиненого в великих та особливих розмірах розраховуються згідно пункту 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 Податкового кодексу України, а саме у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленому на 1 січня звітного податкового року (у 2022 році - 1240,5 гривні).

Відмінність шахрайства від суміжних кримінальних правопорушень

Якщо особа заволодіває чужим майном, свідомо скориставшись чужою помилкою, виникненню якої вона не сприяла, та за відсутності змови з особою, яка ввела потерпілого в оману, вчинене не може розглядатись як шахрайство. За певних обставин (наприклад, коли майно має особливу історичну, наукову, художню чи культурну цінність) такі дії можуть бути кваліфіковані за статтею 193 Кримінального кодексу України.

Якщо обман або зловживання довірою були лише способом отримання доступу до майна, а саме вилучення майна відбувалося таємно чи відкрито, то склад шахрайства відсутній. Такі дії особи кваліфікуються відповідно як крадіжка, грабіж або розбій.

Санкція

1. Заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство) - карається штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від двохсот до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або обмеженням волі на той самий строк.

2. Шахрайство, вчинене повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або таке, що завдало значної шкоди потерпілому, - карається штрафом від трьох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк від одного до двох років, або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років.

3. Шахрайство, вчинене в умовах воєнного чи надзвичайного стану, що завдало значної шкоди потерпілому, - карається штрафом від чотирьох тисяч до восьми тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.

4. Шахрайство, вчинене у великих розмірах, або шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, - карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

5. Шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою, - карається позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A8%D0%B...

Вітаю Вас!

Я записалась на курс «менторство в інстаграмі»Курс йде 2 місяці, 2 рази на тиждень.Через 4 заняття, я зрозуміла, що мені не подобається, що я більше не хочу працювати з цією людиною і сказала ментору, що мене більше не цікавить ця тема, що я хочу, щоб він мені повернув гроші за заняття яких ми не пройшли. Тобто за ті 4 заняття я звичайно гроші не просила повернути. Але він мені сказав, що це моя проблема, що мене більше не цікавить ця тема просування в інстаграмі, що він не відмовляється мене вчити, тому гроші він повертати не буде. Що Ви можете мені порадити, чи реально мені повернути гроші ?

Доволі складна ситуація. Факт передачі коштів чимось підтверджували? Договірні відносини мали? Чи все було на словах? Кошти перераховували йому на звичайний рахунок чи можливо на ФОП?

Ситуація складна, наразі шанси на повернення коштів розглядаю як доволі туманні. Звісно, не варто оплачувати ніякої другої половини. Перспективи позову, на даний час, точно примарні. Розпочати варто буде з подачі претензії на адресу цього "ментора" про повернення коштів за послугу, яка по суті не була надана. Далі, залежно від його реакції та відповіді, можливо буде випрацьовувати подальші дії.

З повагою!