Задайте питання юристу

880 юристів готові відповісти зараз

Відповідь за ~15 хвилин

Задати питання на сайті

Трудове право, 07 серпня 2024, питання №117168 500₴

Чи можна отримати відстрочку від мобілізаціі, якщо 1 робітник на підприємстві залишився ?

Доброго дня! На ТОВ працювало 10 робітників , після звільнення та мобілізації залишився бухгалтер, токар- пенсіонер та засновник і директор в одній особі . Всього 3 людини. Якщо мобілізують ще і директора, як буде працювати ТОВ ? Це потрібно його закривати? Чи є відстрочка від мобілізаціїї для директора/ засновника ( бо він теж виконує функціі і токаря і кур`єра і тд ), в звязку з тим , що підприємству потрібно працювати

Відповіді юристів (9)

    Богданов Микита
    10%
    Богданов Микита 3 місяці тому

    Юрист, м. Одеса, 11 років досвіду

    Спілкуватися у чаті

    Доброго дня, нажаль ні. щоб отримати відстрочку, вашому підприємству необхідно отримати статус критично важливого для економіки. Критерії за посиланням. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-2023-%D0%BF...Якщо отримаєте статус критично важливого підприємства, тоді можете забронювати 50% від кількості військовозобов'язаних. Також в проекті запровадити економічне бронювання, але це лише в проекті.

    Турчин Ярослав Олександрович
    25%

    ДОБРОГО ДНЯ, пані ОЛЬГА!

    Щиро Вам співчуваю, але чинне законодавство щодо мобілізації та надання права на відстрочку / бронювання - для підприємств, які не є об"єктами критичної інфраструктури - не передбачає жодних пільг для осіб, які здійснюють управління підприємствами з правом підпису (в т.ч. першого підпису).

    НА жаль, виходить, що з точки зору чинних приписів - державі всеодно чи буде працювати підприємство чи ні.

    Як особа, яка керувала юридичними особами розумію з якими проблемами це може в подальшому бути пов"язано для підприємства чи іншого суб"єкта господарювання, але так - директора можуть мобілізувати, проте це (інтереси підприємства і його подальша доля і загроза неможливості роботи) у будь-якому разі не дає підстав для немобілізації (за наявності на те рішення ТЦК) згідно з законодавством.

    На цей час у законодавстві відсутні критерії, за якими можна було б оцінювати діяльність ТЦК щодо прийняття рішень про мобілізацію з точки зору справедливості, співмірності, пропорційності та ін., як це зокрема передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.

    Тому у цієї ситуації немає вирішення в руслі законослухняності.

    Визнання об"єктом критичної інфраструктури, на мій погляд, не можливе за вказаних параметрів, бо там досить суворі критерії по доходам і для підприємств маленьких це майже нереально.

    В країні з 24.02.2022 р. формально діє воєнний стан та загальна мобілізація. ТЦК формально згдіно з законодавством має повноваження щодо мобілізації на власний розсуд усіх військовозобов"язаних (дискреційні повноваження органу військового управління) за встановленими критеріями, спираючись на те, в які підрозділи і кадри з якими військово-обліковими спеціальностями (ВОС) їм потрібні, або якщо потреба у доукомплектуванні підрозділів значна - і без врахування ВОС.

    Зважаючи на існуючі обставини, при виборі чи мобілізувати, чи не мобілізували військовозобов"язаного - доля маленького приватного суб"єкта господарювання скоріш за все нікого турбувати не буде.

    Підприємництво - це безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством.

    Згідно зі статтею 64 Конституції України. Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

    В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.

    Право на свободу підприємницької діяльності гарантоване статтею 42 Конституції України, а тому не входить до переліку захищених на час воєнного стану статей Конституції щодо неможливості їх обмеження.

    Зважаючи на це, відповідний орган військового управління може виходити з пріоритетності мобілізації над правом на підприємницьку діяльність, включаючи право на існування конкретного суб"єкта малого підприємництва.

    Все інше, на жаль, за межами права і може бути вирішене з ТЦК лише на рівні людських відносин та спілкування. Тобто. якщо на рівні людської комунікації орган військового управління не захоче входити у становище, то на підставі закону змусити це робити їх ніхто не зможе.

    Можливо Вашому директору / засновнику треба розглянути можливості для оформлення відстрочки, визначені статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n635 ?

    Якщо таких можливостей і підстав немає, то треба вирішувати для себе чи діяти спираючись на вимоги ТЦК, чи із застосуванням з точки зору внутрішнього переконання потреби реалізації принципу верховенства права, гарантованого статтею 8 Конституції України, який не може бути обмежений в умовах воєнного стану на території України. Зокрема, складовою принципу верховенства права є справедливість. Оскільки права, свободи та інтереси людини є найвищою соціальною цінністю, то саме справедливий суд повинен їх захищати. Конституційний Суд України застосовує принцип справедливості при здійсненні правосуддя і він стає нормою прямої дії.

    Отже, є дрібні шанси, що у разі намагання притягнути Вашого директора до відповідальності за відмову від мобілізації (зафіксовану чи просто дії, які мають ознаки відмови чи ухилення від мобілізації) - суд виходячи з принципів справедливості має врахувати той факт, що Ваше підприємство віддало державі більше, ніж усі інші підприємства такого профілю, тобто усіх людей призовного віку окрім директора. При цьому у інших підприємств дуже часто таких проблем не виникає. Тому такі дії ТЦК не є справедливими, а отже не відповідатимуть принципу верховентства права.

    Вибачте за невтішні новини. Можливо ситуація зміниться в найближчі 3 - 6 місяців. Зокрема, з прицняттям закону про економічне бронювання.

    «Законопроєкт про економічне бронювання військовозобов'язаних від мобілізації планують винести на голосування у Верховній Раді в першому читанні до кінця липня. Про це повідомив голова Комітету ВР з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха.»

    Але ж як бачимо вже наближається серпень до середини, а віз і нині там.

    Роботодавець - також отримає можливість забронювати себе. Для цього потрібно бути зареєстрованою фізичною особою - підприємцем, як мінімум за 6 місяців до ухвалення закону. Друга умова - дохід за попередній звітний період має складати не менше, ніж три місяці бронювання, тобто - 60 тисяч гривень.

    Як конкретно буде виписаний закон у остаточній редакції поки що невідомо. Питання дискутується.

    За законопроектом та його розглядом можете слідкувати у його картці.

    https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/44388

    З повагою та розумінням, юрист Ярослав Турчин

    Дерій Владислав Олегович
    25%

    Вітаю Вас!

    Чи є відстрочка від мобілізаціїї для директора/ засновника ( бо він теж виконує функціі і токаря і кур`єра і тд ), в звязку з тим , що підприємству потрібно працювати

    На жаль, такої відстрочки не існує.

    Відповідно до Порядку бронювання військовозобов’язаних під час воєнного стану бронюванню на період мобілізації та на воєнний час, підлягають громадяни, які працюють або проходять службу:

    • органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування;
    • на підприємствах, в установах та організаціях, які є критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період;
    • на підприємствах, в установах та організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період;
    • у спеціалізованих установах ООН, міжнародних судових органах, міжнародних та неурядових організаціях та установах, членом, учасником або спостерігачем у яких є Україна, відповідно до укладених міжнародних договорів України.

    Тому, щоб ТОВ мало змогу бронювати своїх працівників воно повинне бути визнано критично важливим (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-2023-%D0%BF...).

    Кількість військовозобов’язаних, які займають посади на підприємстві, установі та організації і відповідно до закону підлягають бронюванню, повинна становити не більше 50 відсотків кількості військовозобов’язаних працівників на такому підприємстві, установі та організації станом на 18 травня 2024 р.

    Якщо ТОВ не є критично важливим, то щоб директора не мобілізували він повинен мати право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

    З повагою, юрист Дерій В.О.!

    Айвазян Юрій Климентійович
    40%

    Доброго дня, Ольга!

    Відповідно до Постанови КМУ №76 "Деякі питання реалізації положень Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” щодо бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час":

    1. Цей Порядок визначає механізм бронювання під час воєнного стану військовозобов’язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час, які працюють або проходять службу:

    в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування;

    на підприємствах, в установах та організаціях, які є критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період;

    на підприємствах, в установах та організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період;

    у спеціалізованих установах ООН, міжнародних судових органах, міжнародних та неурядових організаціях та установах, членом, учасником або спостерігачем у яких є Україна, відповідно до укладених міжнародних договорів України;

    на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності, які є операторами протимінної діяльності та проводять розмінування (гуманітарне розмінування) відповідно до законодавства (далі - оператори протимінної діяльності).

    На жаль, для того, аби мати можливість отримати бронювання, для початку необхідно визнати підприємство критично важливим.

    2. Визначення підприємства, установи, організації критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період здійснюється за такими критеріями:

    1) загальна сума сплачених податків, зборів, платежів до державного і місцевих бюджетів, крім митних платежів, та сума сплаченого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування протягом звітного податкового року перевищує еквівалент 1,5 млн. євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом Національного банку за той самий період, що підтверджується довідкою контролюючого органу, в якому на обліку перебуває підприємство, установа, організація;

    2) сума надходжень в іноземній валюті, крім кредитів і позик, за звітний податковий рік перевищує еквівалент 32 млн. євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом Національного банку за той самий період, що підтверджується довідкою відповідного обслуговуючого банку;

    3) підприємство, установа, організація має стратегічне значення для економіки і безпеки держави відповідно до переліку об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2015 р. № 83 (Офіційний вісник України, 2015 р., № 20, ст. 555);

    4) підприємство, установа, організація має важливе значення для галузі національної економіки чи забезпечення потреб територіальної громади. Критерії, за якими здійснюється визначення підприємства, установи, організації, які мають важливе значення для галузі національної економіки чи забезпечення потреб територіальної громади, встановлюються органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами державного управління, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, за сферою їх управління чи галуззю національної економіки або обласною, Київською та Севастопольською міською держадміністрацією (військовою адміністрацією у разі її утворення) з урахуванням потреб територіальної громади;

    5) відсутність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що підтверджується довідкою про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, або витягом з інформаційної системи органів ДПС щодо статусу розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами, засвідченим керівником підприємства, установи, організації;

    6) розмір середньої заробітної плати застрахованих осіб - працівників на підприємстві, в установі, організації за останній календарний квартал становить не менше розміру середньої заробітної плати у регіоні за IV квартал 2021 р. (відповідно до даних Держстату), що підтверджується довідкою, наданою підприємством, установою, організацією;

    7) підприємство, установа, організація є резидентом Дія Сіті.

    3. Підставою для прийняття рішення про визначення підприємства, установи, організації, крім підприємств, установ та організацій, зазначених в абзацах другому - шостому цього пункту, критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період є відповідність трьом або більше критеріям, зазначеним у пункті 2 цих Критеріїв та порядку".

    Можливо у Вашого директора є інша підстава для відстрочки?

    З повагою, адвокат Айвазян.

    Середницький Євгеній Вікторович

    Вітаю,

    Відстрочка від мобілізації для директора єдиного працівника ТОВ

    Доброго дня!

    Ситуація, яку Ви описуєте, є досить складною і вимагає детального розгляду.

    Чи може директор отримати відстрочку?

    Так, за певних умов директор підприємства може претендувати на відстрочку від мобілізації. Однак, рішення про надання відстрочки приймається індивідуально для кожного випадку і залежить від кількох факторів:

    • Важливість підприємства для економіки: Якщо підприємство виробляє продукцію або надає послуги, які є критично важливими для функціонування певної галузі або регіону, це може бути підставою для надання відстрочки директору.
    • Кількість працівників: Хоча на підприємстві залишилося всього три особи, важливо оцінити, чи є можливість залучити додаткових працівників або передати частину функцій іншим підприємствам.
    • Характер роботи: Якщо директор виконує роботи, які не можуть бути виконані іншими працівниками, це також може бути підставою для відстрочки.
    • Законодавство: Положення про відстрочку від мобілізації можуть змінюватися, тому необхідно ознайомитися з актуальними нормативно-правовими актами.

    Що потрібно зробити:

    1. Звернутися до ТЦК: Необхідно подати заяву до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК) з проханням про надання відстрочки.
    2. Підготувати документи: До заяви необхідно додати такі документи:
      • Виписку з ЄДРПОУ;
      • Статистичну звітність підприємства;
      • Договори з контрагентами;
      • Документи, що підтверджують виконання важливих для економіки робіт;
      • Інші документи, які можуть підтвердити необхідність відстрочки.
    3. Обґрунтувати необхідність відстрочки: У заяві необхідно чітко обґрунтувати, чому директор є незамінним для підприємства і чому його мобілізація призведе до негативних наслідків для економіки.

    Що робити, якщо відстрочку не нададуть:

    • Оскаржити рішення: Якщо ТЦК відмовить у наданні відстрочки, можна оскаржити це рішення в судовому порядку.
    • Шукати альтернативні рішення: Можна спробувати передати частину функцій іншим підприємствам або залучити додаткових працівників.
    • Звернутися за юридичною консультацією: Юрист зможе проаналізувати вашу ситуацію і підказати оптимальні дії.

    Важливо розуміти, що рішення про надання відстрочки є складним і залежить від багатьох факторів. Рекомендую звернутися за консультацією до юриста, який спеціалізується на військовому праві.

    Кирда Вячеслав Володимирович

    Вітаю Вас!

    Доброго дня! На ТОВ працювало 10 робітників , після звільнення та мобілізації залишився бухгалтер, токар- пенсіонер та засновник і директор в одній особі . Всього 3 людини. Якщо мобілізують ще і директора, як буде працювати ТОВ ? Це потрібно його закривати? Чи є відстрочка від мобілізаціїї для директора/ засновника ( бо він теж виконує функціі і токаря і кур`єра і тд ), в звязку з тим , що підприємству потрібно працювати

    Як би парадоксально це не звучало, але права на відстрочку у даній ситуації чоловік не матиме, адже після отримання статусу критично важливого підприємства забронювати можливо лише не більше 50 % військовозобов'язаних.

    КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА

    від 27 січня 2023 р. № 76 Київ

    Деякі питання реалізації положень Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” щодо бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час

    9...

    Кількість військовозобов’язаних, які займають посади на підприємстві, установі та організації і відповідно до закону підлягають бронюванню, повинна становити не більше 50 відсотків кількості військовозобов’язаних працівників на такому підприємстві, установі та організації станом на 18 травня 2024 р., у разі збільшення чисельності військовозобов’язаних працівників у зазначеному підприємстві, установі та організації - станом на дату подання списків, зокрема утворених після 18 травня 2024 року.

    Владу абсолютно не цікавить, яким чином буде працювати далі критично важливе підприємство, це потрібно розуміти. Саме тому раніше була можливість отримання бронювання керівнику юридичної особи, зараз такої можливості немає.

    Як варіант - економічне бронювання. Ідея просувається, але дати прийняття невідомі. Можливо директор має іншу підставу для відстрочки від мобілізації?

    З повагою!

    Богун Сергій Павлович

    Доброго дня.

    За названих Вами обставин Ви не зможете забронювати директора/засновника.

    Проте на сьогодні у Верховній Раді розробили три концепції економічного бронювання від мобілізації.

    Варіанти, які були запропоновані законодавцями, передбачають:

    • сплату спеціального збору за бронювання працівників;
    • бронювання на підставі заробітної плати;
    • змішану модель бронювання.

    Дочекайтесь прийняття відповідного закону.

    Корнійчук Євген Іванович

    Доброго дня! У вашій ситуації є кілька важливих аспектів, які варто врахувати, якщо мобілізують директора/засновника ТОВ:

    1. Відстрочка від мобілізації для директора/засновника
    • Законодавчо передбачені відстрочки: Відповідно до законодавства України, відстрочку від мобілізації можуть отримати керівники підприємств, які мають важливе значення для функціонування економіки або забезпечення життєдіяльності населення, а також ті, що забезпечують критичну інфраструктуру. Однак для цього підприємство повинно бути включено до відповідного переліку, який затверджується Кабінетом Міністрів України.
    • Особливий випадок: Якщо ваш бізнес не підпадає під ці категорії, можна звернутися до військкомату з проханням про відстрочку, обґрунтовуючи це необхідністю забезпечення функціонування підприємства. В такому випадку можна подати клопотання від імені підприємства, де детально описати роль директора/засновника і його значення для діяльності ТОВ.
    2. Як підприємство може працювати без директора
    • Призначення в.о. директора: Якщо директора мобілізують, рекомендується заздалегідь передбачити можливість призначення виконуючого обов'язки директора. Це може бути один із працівників підприємства (наприклад, бухгалтер) або інша довірена особа. Це рішення слід закріпити на рівні установчих документів або окремим наказом.
    • Передача обов’язків: Залучіть довірену особу або тимчасового керівника для управління підприємством під час відсутності директора. Ви можете передати відповідні повноваження через довіреність, яка може охоплювати всі необхідні функції.
    3. Закриття підприємства
    • Закривати ТОВ не обов’язково: Якщо директор буде мобілізований, підприємство не зобов'язане припиняти свою діяльність. Головне – правильно організувати тимчасове управління. Закриття ТОВ – це крайній захід, який застосовується лише тоді, коли підприємство не може функціонувати в принципі.
    4. Рекомендації
    • Підготовка документів: Завчасно підготуйте всі необхідні документи для передачі обов'язків та управління підприємством іншій особі.
    • Юридична консультація: Рекомендується проконсультуватися з юристом, щоб правильно оформити всі необхідні документи та дотриматися правових вимог щодо призначення виконуючого обов'язки директора або передання повноважень через довіреність.
    • Звернення до військкомату: Якщо є можливість отримати відстрочку від мобілізації, підготуйте відповідне звернення до військкомату з чітким обґрунтуванням необхідності відстрочки для забезпечення функціонування підприємства.

    Таким чином, підприємство може продовжувати працювати навіть за відсутності директора, якщо завчасно підготувати відповідні документи і призначити тимчасового керівника. Відстрочка від мобілізації також можлива, якщо ви зможете належним чином обґрунтувати її необхідність.

    Токмач Галина Миколаївна

    Добрий день!

    Згідно з підпунктом 3 частини першої статті 25 Закону про мобілізацію бронюванню підлягають військовозобов'язані, які працюють на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань або функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, у тому числі кінцеві бенефіціарні власники таких підприємств, які не є їх працівниками.

    Відповідно до пункту 8 Порядку бронювання (щодо підприємств, установ та організацій, які є критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період) військовозобов'язані кінцеві бенефіціарні власники таких підприємств, які не є їх працівниками, підлягають бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності.

    Пунктом 9 Порядку бронювання (щодо підприємств, установ та організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, банків та інших установ, державне регулювання діяльності яких здійснюється Нацбанком) визначено, що бронюванню підлягають всі військовозобов'язані кінцеві бенефіціарні власники таких підприємств, які не є їх працівниками.

    Отже, зазначені норми застосовуються до бенефіціарних власників підприємств, установ та організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань в особливий період, наголошено у листі Мінекономіки від 18.07.2024 № 2704-20/51455-03.

    Статус такого підприємства підтверджується:

    - рішенням центрального органу виконавчої влади, що здійснює керівництво Збройними Силами, іншими військовими формуваннями, утвореними відповідно до законів України, СБУ, Мінстратегпрому про визначення підприємства критично важливим для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період;

    - рішенням центрального органу виконавчої влади, обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації (військової адміністрацій у разі її утворення) про визначення підприємства критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

    Оскільки Порядок бронювання не містить вимог щодо особливостей бронювання на період мобілізації та на воєнний час кінцевих бенефіціарних власників підприємств, які не є їх працівниками, бронювання таких військовозобов'язаних здійснюється у загальному порядку.

    Зокрема, відомості про кінцевих бенефіціарних власників підприємств включаються до списку військовозобов'язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час, за формою згідно з додатком 1 до Порядку бронювання, з відповідним обґрунтуванням.

    В обґрунтуванні додатково зазначається інформація, що дає змогу встановити кінцевого бенефіціарного власника, - прізвище, ім'я та (за наявності) по батькові, країна громадянства та постійного місця проживання, дата народження, характер та міра (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу).

    До обґрунтування додаються копії документів, які підтверджують наявність запису про кінцевого бенефіціарного власника підприємства в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

    Список, а також довідку про кількість військовозобов'язаних за формою згідно з додатком 2 до Порядку бронювання, щодо кінцевих бенефіціарних власників підприємств Мінекономіки рекомендує формувати окремо від списку і довідки стосовно військовозобов'язаних працівників підприємства.

    Обмеження щодо обсягів бронювання, встановлене абзацом шістнадцятим пункту 9 Порядку бронювання, застосовується до військовозобов'язаних, які займають посади на підприємстві, в установі та організації і відповідно до закону підлягають бронюванню.

    Отже Законом і Порядком бронювання не встановлено обмеження щодо обсягів бронювання кінцевих бенефіціарних власників підприємств, які не є їх працівниками.

    Успіхів!


Схожі питання


Кодекси Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України