Задайте питання юристу

880 юристів готові відповісти зараз

Відповідь за ~15 хвилин

Задати питання на сайті

Трудове право, 26 серпня 2024, питання №118300 340₴

Чи розглядається звернення громадян в яких вказано електронну пошту але ПІБ людини якої не існує?

Добрий день. Надайте,будь ласка, відповідь на запитання:
1. До управління освіти надійшло електронне звернення із скаргою на дошкільний заклад в якому вказано електронну адресу проте, прізвище, ім'я і по батькові того хто звертався,яке вказане у зверненні, як з'ясувалось, фіктивне тобто, під таким прізвищем, ім'ям і по батькові немає вихованців в дошкільному закладі і немає таких прізвищ, імен і по батькові у батьків вихованців нашого закладу.
Чи повинно управління освіти розглядати таке звернення?
Чи повинні з директора брати пояснювальну на звернення в якому той хто звертався вказав вигадані прізвище,ім'я, по батькові?
2.Чи може директор дошкільного закладу, в рамках наданої дошкільному закладу автономії відповідно до законодавства, у зв'язку з тим,що немає можливості забезпечити чергову групу у вечірні години,графік роботи з 18.00 до 19.00, вихователем та помічником вихователя з таким же графіком роботи не організовувати роботу такої групи відповідно до ст 19. Положення про ЗДО "За бажанням одного з батьків або іншого законного представника дитини у закладі дошкільної освіти дитина може перебувати цілодобово, протягом дня або короткотривало (неповний день). Для дітей, які перебувають у закладі дошкільної освіти короткотривало, можуть утворюватися окремі групи. У закладі дошкільної освіти можуть функціонувати чергові групи в ранкові та вечірні години, а також у вихідні та святкові дні.?"
3. Чи можливе зарахування дітей до чергової групи за заявами батьків,якщо в ст 19 Положення про ЗДО вказано,що такі групи можуть функціонувати за бажанням батьків? Чи вислів "за бажанням батьків" не передбачає написання батьками заяв?

Відповіді юристів (10)

    Кирда Вячеслав Володимирович

    Вітаю Вас.

    1. До управління освіти надійшло електронне звернення із скаргою на дошкільний заклад в якому вказано електронну адресу проте, прізвище, ім'я і по батькові того хто звертався,яке вказане у зверненні, як з'ясувалось, фіктивне тобто, під таким прізвищем, ім'ям і по батькові немає вихованців в дошкільному закладі і немає таких прізвищ, імен і по батькові у батьків вихованців нашого закладу.Чи повинно управління освіти розглядати таке звернення?

    Так, управління освіти має обов'язок розглянути таке звернення, адже згідно із Законом України "Про звернення громадян" перевірка дійсності особи заявника НЕ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ. Головне - аби саме звернення відповідало вимогам.

    Стаття 5. Вимоги до звернення

    Звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об’єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

    Звернення може бути подано окремою особою (індивідуальне) або групою осіб (колективне).

    Особливою формою колективного звернення громадян до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, органу місцевого самоврядування є електронна петиція, яка подається та розглядається в порядку, передбаченому статтею 23-1 цього Закону.

    Звернення може бути усним чи письмовим.

    Усне звернення викладається громадянином на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв’язку через визначені контактні центри, телефонні "гарячі лінії" та записується (реєструється) посадовою особою.

    Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення).

    У зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування кваліфікованого електронного підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

    Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними роз’ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 цього Закону.

    Звернення про надання безоплатної правничої допомоги розглядаються в порядку, встановленому Законом України "Про безоплатну правничу допомогу".

    Чи повинні з директора брати пояснювальну на звернення в якому той хто звертався вказав вигадані прізвище,ім'я, по батькові?

    Так, якщо це передбачається з метою повного розгляду звернення, пояснення варто отримати, але не надсилати звернення для розгляду до ЗДО, оскільки Законом це заборонено.

    Стаття 7. Заборона відмови в прийнятті та розгляді звернення

    Звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.

    Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення.

    Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обгрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.

    Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.

    2.Чи може директор дошкільного закладу, в рамках наданої дошкільному закладу автономії відповідно до законодавства, у зв'язку з тим,що немає можливості забезпечити чергову групу у вечірні години,графік роботи з 18.00 до 19.00, вихователем та помічником вихователя з таким же графіком роботи не організовувати роботу такої групи відповідно до ст 19. Положення про ЗДО "За бажанням одного з батьків або іншого законного представника дитини у закладі дошкільної освіти дитина може перебувати цілодобово, протягом дня або короткотривало (неповний день). Для дітей, які перебувають у закладі дошкільної освіти короткотривало, можуть утворюватися окремі групи. У закладі дошкільної освіти можуть функціонувати чергові групи в ранкові та вечірні години, а також у вихідні та святкові дні.?"

    Це доволі специфічне питання, а тому радив би звернутися за роз'ясненнями до Міністерства освіти і науки України або департаменту (управління) освіти області.

    3. Чи можливе зарахування дітей до чергової групи за заявами батьків,якщо в ст 19 Положення про ЗДО вказано,що такі групи можуть функціонувати за бажанням батьків? Чи вислів "за бажанням батьків" не передбачає написання батьками заяв?

    Даний вислів передбачає, що відповідне волеявиявлення має бути письмово підтверджено у формі відповідної заяви.

    З повагою!

    • Ірина Клієнт 2 місяці тому

      Добрий день. А чому ви не врахували при наданні відповіді статтю 8 Закону України "Про звернення громадян"? Вам "не встановлене авторство" вислів ні про що не говорить?

      • Кирда Вячеслав Володимирович

        По-перше, давайте ставитися один до одного з повагою!

        По-друге, а хто власне вирішив, що у даному зверненні відсутній автор? Заявник зазначив свої реквізити, те, що МОЖЛИВО, вони в реальності відсутні, не є ознакою відсутності авторства.

    Айвазян Юрій Климентійович
    25%

    Доброго дня, Ірина!

    Чи повинно управління освіти розглядати таке звернення?

    Відповідно до Закону України "Про звернення громадян":

    Стаття 7. Заборона відмови в прийнятті та розгляді звернення

    • Звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.
    • Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення.
    • Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обгрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.
    • Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.

    Стаття 8. Звернення, які не підлягають розгляду та вирішенню.

    1. Письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає.
    2. Не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті, а також ті звернення, терміни розгляду яких передбачено статтею 17 цього Закону, та звернення осіб, визнаних судом недієздатними.
    3. Рішення про припинення розгляду такого звернення приймає керівник органу, про що повідомляється особі, яка подала звернення".
    Чи повинні з директора брати пояснювальну на звернення в якому той хто звертався вказав вигадані прізвище,ім'я, по батькові?

    Так, потрібно брати пояснення, якщо того потребує розгляд скарги.

    2.Чи може директор дошкільного закладу, в рамках наданої дошкільному закладу автономії відповідно до законодавства, у зв'язку з тим,що немає можливості забезпечити чергову групу у вечірні години,графік роботи з 18.00 до 19.00, вихователем та помічником вихователя з таким же графіком роботи не організовувати роботу такої групи відповідно до ст 19. Положення про ЗДО "За бажанням одного з батьків або іншого законного представника дитини у закладі дошкільної освіти дитина може перебувати цілодобово, протягом дня або короткотривало (неповний день). Для дітей, які перебувають у закладі дошкільної освіти короткотривало, можуть утворюватися окремі групи. У закладі дошкільної освіти можуть функціонувати чергові групи в ранкові та вечірні години, а також у вихідні та святкові дні.?"

    Статтею 43 Положення визначено наступне:

    "Керівник закладу дошкільної освіти здійснює безпосереднє управління закладом і несе відповідальність за освітню, фінансово-господарську та іншу діяльність закладу освіти.

    Повноваження (права і обов’язки) та відповідальність керівника закладу дошкільної освіти визначаються законом та установчими документами закладу дошкільної освіти.

    Керівник закладу дошкільної освіти:

    • організовує діяльність закладу дошкільної освіти;
    • вирішує питання фінансово-господарської діяльності закладу дошкільної освіти;
    • призначає на посаду та звільняє з посади працівників, визначає їх функціональні обов’язки;
    • забезпечує організацію освітнього процесу та здійснення контролю за виконанням освітніх програм;
    • забезпечує функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти;
    • забезпечує умови для здійснення дієвого та відкритого громадського контролю за діяльністю закладу дошкільної освіти;
    • сприяє та створює умови для діяльності органів самоврядування закладу дошкільної освіти;
    • сприяє здоровому способу життя вихованців та працівників закладу дошкільної освіти;
    • забезпечує створення у закладі дошкільної освіти безпечного освітнього середовища, вільного від насильства та булінгу (цькування);
    • видає у межах компетенції накази і контролює їх виконання;
    • здійснює інші повноваження, передбачені законом та установчими документами закладу дошкільної освіти.

    Положення передбачає, що у ЗДО можуть утворюватись чергові групи, проте у останньому не зазначено, що створення таких груп за бажанням батьків - це обов'язок ЗДО.

    Я так розумію, що скарга надійшла саме з приводу відмови у створенні чергової групи директором ЗДО. Проте, надати Вам відповідь з цього приводу - складне питання. Як управління освіти Ви можете звернутись за відповідними роз'ясненнями до МОН та отримати стовідсотково коректну відповідь на своє запитання.

    3. Чи можливе зарахування дітей до чергової групи за заявами батьків,якщо в ст 19 Положення про ЗДО вказано,що такі групи можуть функціонувати за бажанням батьків? Чи вислів "за бажанням батьків" не передбачає написання батьками заяв?

    Відповідно до згаданого Вами Положення:

    "19. За бажанням одного з батьків або іншого законного представника дитини у закладі дошкільної освіти дитина може перебувати цілодобово, протягом дня або короткотривало (неповний день). Для дітей, які перебувають у закладі дошкільної освіти короткотривало, можуть утворюватися окремі групи. У закладі дошкільної освіти можуть функціонувати чергові групи в ранкові та вечірні години, а також у вихідні та святкові дні".

    Отже, для того, аби дитина перебувала у групі, потрібне "бажання" одного з батькіа, яке необхідно висловити у письмовій формі, тобто, підтверджене прохання останнього.

    З повагою, адвокат Айвазян.

    Турчин Ярослав Олександрович

    ВІТАЮ ВАС, пані ІРИНО!

    А на якій підставі і з якого приводу здійснювали відшукування персональних даних заявника серед вихованців та їх батьків?

    Це вже є грубим порушенням правил обробки та використання персональних даних, які вам як службовим особам надають громадяни України.

    Адже як слушно зазначив колега вище, Закон України "Про звернення громадян" не передбачає ідентифікації особи та вимогу щодо підписання звернення електронним цифровим підписом, однак вимагає, що звернення відповідало певним параметрам, які визначені в законі.

    Формально, якщо вимоги законодавства дотримані (якщо дотримані), то звернення має бути розглянуте.

    Якщо наведена у зверненні інформація по суті питання, яке ставить громадянин, може бути перевірена / розглянута, то суб"єкт владних повноважень зобов"язаний розглянути це звернення і вирішити по суті - надавши відповідь на зазначені у листі засоби комунікації. При цьому, звісно ж людина, якщо вказала не свої персональні дані - то не зможе оскаржити відповідь до суду.

    В той же час, відповідно до статті 8 Закону України "Про звернення громадян":

    Письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає.

    Згідно з ч. 6, 7, 8 ст. 5 Закону України "Про звернення громадян":

    Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення).

    У зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування кваліфікованого електронного підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

    Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними роз’ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 цього Закону.

    Тобто суб"єкт владних повноважень має право оформити відмову у розгляді звернення, пославшись на статті 5, 8 Закону, роз"яснивши право на оскарження відмови.

    В той же час, в Україні діяльність під псевдонімом не є такою поширеною як в США, але теж згідно із законодавством може мати місце.

    Псевдонім – це ім’я, використовуване людиною замість справжнього (даного при народженні, зафіксованого в документах) в тій або іншій публічній діяльності. За законом, псевдонім – вигадане ім’я, вибране автором чи виконавцем для позначення свого авторства.

    На сьогодні законодавство України встановлює, що журналіст має право поширювати підготовлені ним повідомлення і матеріали за власним підписом, під умовним ім’ям (псевдонімом) або без підпису (анонімно). Закон України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» також гарантує право журналіста на збереження таємниці авторства та джерел інформації. Крім того, творчий працівник телерадіоорганізації, який виконує її завдання, має право користуватися псевдонімом, застерігати від розголошення таємниці псевдоніму.

    Інший учасник інформаційних відносин – телерадіоорганізації, відповідно до Закону «Про телебачення і радіомовлення», мають обов’язок зберігати у таємниці на підставі документального підтвердження відомості про особу, яка передала інформацію або інші матеріали за умови нерозголошення її імені. Подібні права та обов’язки, за Законом України «Про інформаційні агентства», мають також журналісти інформаційного агентства.

    Загалом псевдонім – це інститут не виключно журналістики. Він має тісніші «родинні» відносини з авторським правом. Адже Законом України «Про авторське право і суміжні права» передбачено право автора будь-якого твору вибирати псевдонім, зазначати і вимагати зазначення псевдоніма замість справжнього імені на творі і його примірниках і під час будь-якого його публічного використання.

    Більше того, Цивільний кодекс України у статті 28 передбачає, що при здійсненні окремих цивільних прав фізична особа, відповідно до закону, може використовувати псевдонім (вигадане ім’я) або діяти без зазначення імені. Цілком зрозуміло, що йдеться про відносини авторства твору.

    Стаття 188-39 Кодексу про адміністративні правопорушення передбачає, що неповідомлення або несвоєчасне повідомлення Уповноваженого Верховної Ради з прав людини про обробку персональних даних або про зміну відомостей, які підлягають повідомленню згідно із законом, повідомлення неповних чи недостовірних відомостей тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від 1 700 грн. до 3 400 грн. і на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від 3 400 грн. до 6 800 грн.

    Невиконання законних вимог (приписів) Уповноваженого Верховної Ради з прав людини або визначених ним посадових осіб секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо запобігання або усунення порушень законодавства про захист персональних даних тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від 3 400 грн. до 5 100 грн. і на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від 3 400 грн. до 17 000.

    Повторне протягом року вчинення вищезазначених порушень, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу на громадян від 5 100 грн. до 8 500 грн. і на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від 8 500 грн. до 34 000 грн.

    Недодержання встановленого законодавством про захист персональних даних порядку захисту персональних даних, що призвело до незаконного доступу до них або порушення прав суб'єкта персональних даних, тягне за собою накладення штрафу на громадян від 1 700 до 8 500 грн. і на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від 5 100 грн. до 17 000 грн.

    Вищезазначене порушення, вчинене повторно протягом року, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу від 17 000 грн. до 34 000 грн.

    Відповідно до статті 182 Кримінального кодексу незаконне збирання, зберігання, використання, знищення, поширення конфіденційної інформації про особу або незаконна зміна такої інформації, крім випадків, передбачених іншими статтями цього Кодексу, караються штрафом від п'ятисот до однієї тисячі НМДГ або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.

    Якщо ті самі дії вчинені повторно або якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам особи, то вони караються арештом на строк від трьох до шести місяців або обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років, або позбавленням волі на той самий строк. Істотна шкода полягає у заподіянні матеріальних збитків, вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

    ОТЖЕ, в принципі суб"єкт владних повноважень, якщо 100 % впевнений, що у зверненні використано неіснуючі персональні дані, нічим не ризикує, адже оскаржити відмову у розгляді звернення особа, яка використовує не псевдонім (як правило журналісти) і не своє ім"я - не зможе.

    З повагою, юрист Ярослав Турчин

    • Ірина Клієнт 2 місяці тому

      В той же час, відповідно до статті 8 Закону України "Про звернення громадян":

      Письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає - це ваша одна із відповідей на моє запитання.

      Ваша відповідь провокативна. Ви пишете,що авторство встановлювати протизаконно і в той же час вказуєте статтю 8 ЗУ "Про звернення громадян". Поясніть, будь ласка, що таке "невстановлене авторство" і як воно встановлюється. Тобто, якась особа може створити купу електронних пошт і під вигаданими ПІБ займатись мобінгом директора закладу дошкільної освіти?

      • Турчин Ярослав Олександрович
        25%

        Шановна Ірино!

        Провокативне Ваше питання, шановний суб"єкт владних повноважень! Юристам заборонено сприяти порушенню законодавства України в інтересах будь-яких осіб, навіть суб"єктів владних повноважень. За гроші теж.

        Мало того ,інформація зазначенам Вами - має усі ознаки злочинної діяльності з метою порушення прав громадян і розправи над ними з використання наданих адміністративних повноважень. Зокрема, це може мати кваліфікацію - незаконне збирання, зберігання, використання, знищення, поширення конфіденційної інформації про особу передбачена кримінальна відповідальність за частиною першою статті 182 (Порушення недоторканності приватного життя) Кримінального кодексу України.

        Саме тому, припускаю, громадяни України вже бояться навіть свої дійсні імена зазначати у офіційних зверненнях, бо органи влади перетворилися на організовані злочинні угрупування, які замість виконання своїх конституційних обов"язків займаються вирахуванням заявників з метою розправи над громадянами, які ще наївно вірять, що можна поскаржитись на корупцію вище і це отримає належну реакцію. При цьому обтяжуючою обставиною є використання наданих народом України зовсім не для цього владно-розпорядних функцій при організації таких розправ.

        Я щиро не знаю як окремі посадові особи здають оцінювання знань законодавства при прийнятті на посади, але те, що такі особи зовсім не знають положень законодавства про звернення громадян - це жах.

        Не виправляє цього навіть навчання в Національній академії державного управління та її філіях.

        Неможливо встановити авторство, якщо особа не підписалася, тобто не зазначила свої персональні дані (прізвище, ім"я, по батькові, засоби зв"язку, власноручний підпис). Саме такі звернення називають - "анонімки".

        У Вашому випадку, якщо заявник вказав ПІБ та поставив підпис, то авторство умовно встановити можна, поки не доказано зворотнє.

        У вас немає доступу до усіх персональних даних громадян України, щоб Ви могли 100 % верифікувати особу і заявити, що особи з такими персональними даними не існує в Україні.

        Не подобається звернення? - Пишіть заяву до органів Національної поліції про підрробку. Вони звісно відмовлять, бо їм є чим займатися без прикриття незаконної діяльності органів освіти.

        Якщо факти не мають місце бути, то яка різниця - існує особа з відповідними персональними даними, зазначеними у зверненні, чи не існує?

        Функція органу влади чи місцевого самоврядування - не передбачає слідчо-оперативних повноважень та використання інформації і персональних даних не за призначенням.

        Хоча знаю, що Ви переконані, що в судовому порядку ніхто не оскаржить відмову у розгляді зверненян по суті за будь-якою підставою, бо судові збори шалені і громадяни просто змирились з численними зловживаннями, які собі дозволяє чиновництво, користуючись відсутністю в країні фахових державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування з якісною виконавською дисципліною, а так само нормального доступного кожного до правосуддя, яке було б не перевантажене та не обмежене адміністративними поборами.

        Замість того, аби проводити розслідування особи - заявника, краще б зайнялись розглядом звернення по суті, відібранням ОФІЦІЙНИХ пояснень по суті у особи, на чиї дії скаржаться. І саме в рамках цієї ОФІЦІЙНОЇ процедури і розгляду звернення. у відповіді можна було б послатися, що проведено перевірку наданої інформації, встановлено, що особа з наведеними у зверненні персональними даними до відповідної організації не зверталася, тому не встановлено фактів порушення Ваших прав. У разі наявності доказів зворотнього - просимо надати їх додатково.

        Тоді це було б нормально. Бо це вже є офіційною процедурою. А вишукування інформації засобами "телефонного права" - це злочинно і ганебно для цивілізованого суспільства, що претендує колись стати членом Європейського Союзу.

        Приведу наостанок позицію Конституційного Суду України у Рішенні від 11 жовтня 2018 року№ 8-р/2018

        https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v008p710-18/#T...

        Реалізація особою визначеного у статті 40 Конституції України права на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб являє собою заснований на осмисленому волевиявленні її акт вступу у правовідносини (шляхом особистого звернення чи направлення письмового звернення за передбаченими законом правилами компетенції, із зазначенням у ньому прізвища, ім’я, по батькові, місця проживання, викладенням суті порушених питань, підписаного та складеного відповідно до вимог, закріплених у статті 5 Закону) із зазначеними суб’єктами публічної влади для досягнення певної мети. Щоб звернення за формою та змістом відповідало вказаним вимогам Закону, суб’єкт звернення при реалізації названого права має усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

        Звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов’язковому прийняттю та розгляду (частина перша статті 7 Закону).

        Стаття 8 Закону закріплює, що не підлягають розгляду: письмові звернення без зазначення місця проживання, не підписані авторами, а також такі, з яких неможливо встановити авторство (анонімні) (частина перша); повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті, а також ті звернення, терміни розгляду яких передбачені статтею 17 Закону; звернення осіб, визнаних судом недієздатними (частина друга).

        Конституційний Суд України вважає, що обмеження щодо реалізації конституційного права на звернення не можуть пов’язуватися лише із визнанням особи недієздатною. Такі обмеження мають встановлюватися виключно на підставі приписів Конституції України, переслідувати легітимну мету, бути обумовленими суспільною необхідністю досягнення цієї мети, пропорційними та обґрунтованими. У разі обмеження конституційного права або свободи законодавець зобов’язаний запровадити таке правове регулювання, яке дасть можливість оптимально досягти легітимної мети з мінімальним втручанням у реалізацію цього права або свободи і не порушувати сутнісний зміст такого права (абзац третій підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 1 червня 2016 року № 2-рп/2016). В іншому випадку такі обмеження є свавільними та несправедливими.

        Держава, виконуючи свій головний обов’язок - утвердження і забезпечення прав і свобод людини (частина друга статті 3 Конституції України) - повинна не тільки утримуватися від порушень чи непропорційних обмежень прав і свобод людини, а й вживати належних заходів для забезпечення можливості їх повної реалізації кожним, хто перебуває під її юрисдикцією; з цією метою законодавець та інші органи публічної влади мають забезпечувати ефективне правове регулювання, яке відповідає конституційним нормам і принципам, та створювати механізми, необхідні для задоволення потреб та інтересів людини; при цьому посилена увага має бути зосереджена на особливо вразливих категоріях осіб, до яких належать, зокрема, особи з психічними розладами (абзац перший пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 1 червня 2016 року № 2-рп/2016).

        ...

        Загальною декларацією прав людини 1948 року гарантується, що всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах; кожна людина повинна мати всі права і всі свободи незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного чи соціального походження, майнового, станового або іншого становища (статті 1, 2); всі люди рівні перед законом і мають право, без будь-якої різниці, на рівний їх захист законом; усі люди мають право на рівний захист від будь-якої дискримінації, що порушує цю декларацію, і від будь-якого підбурювання до такої дискримінації (стаття 7).

        При здійсненні своїх прав і свобод кожна людина повинна зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві (пункт 2 статті 29 Загальної декларації прав людини 1948 року). Аналогічні положення закріплені також у статті 4 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права 1966 року.

        Тобто обмеження особи має переслідувати ЗАКОННУ МЕТУ. у Вашому питанні законної мети я не вбачаю. Вбачаю лише пошук юридичних лазівок для порушення прав громадян.

        Невже якщо міським головою стає харківський екс-генерал міліції, якого недолюстрували під час Майдану, то усі підпорядковані йому органи місцевого самоврядування стають організованим злочинним угрупуванням, яке діє методами колишньої ліквідованої за зраду Народу України міліції?

        Дуже прикро все це спостерігати. Але маю нагадати, що на зовнішній стороні кільця царя Соломона було написано "Все проходить", а на внутрішній "Це теж пройде". Щиро раджу задуматися над цим та врешті-решт згадати, що джерелом влади є Народ, а не бюрократи та "шановні" директори, керівники та ін. "статусні" особи, яких за існуючими на окремих територіях "поняттями" не можна змушувати давати пояснення у своїх діях.

        Кому не подобається порядна праця на народ України - ніхто не тримає ні на посадах, ні в державі.

        Щасти Вам!

        Юрист, Ярослав Турчин (м. Гамбург, Німеччина)

    Середницький Євгеній Вікторович

    Вітаю! Ось відповіді на ваші питання.

    1. Розгляд електронного звернення із фіктивними даними

    Згідно з Законом України «Про звернення громадян», звернення повинно містити прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, який звертається. Якщо звернення не містить цієї інформації або якщо виявляється, що надані дані є фіктивними, таке звернення може бути визнане анонімним і не підлягає розгляду.

    • Відповідно до закону: Управління освіти не зобов'язане розглядати звернення, яке містить фіктивні дані. Таке звернення може бути залишене без розгляду.
    • Пояснювальна від директора: Якщо виявлено, що дані у зверненні фіктивні, брати пояснювальну з директора на підставі такого звернення немає необхідності, оскільки звернення може бути визнане недійсним.
    2. Організація чергової групи у вечірні години

    Відповідно до Положення про заклад дошкільної освіти (ЗДО), робота чергових груп у вечірні години є можливою за наявності бажання батьків і можливостей закладу.

    • Автономія закладу: Якщо заклад дошкільної освіти не має можливості забезпечити роботу чергової групи у вечірні години (з 18:00 до 19:00) через брак персоналу, директор може прийняти рішення не організовувати таку групу. Однак це питання варто узгодити з управлінням освіти або місцевими органами влади, щоб не порушити права батьків.
    • Важливо: Якщо директор не може забезпечити належну організацію групи, це може бути підставою для відмови у створенні такої групи, але рішення має бути обґрунтованим і узгодженим з відповідними органами.
    3. Зарахування дітей до чергової групи за заявами батьків
    • Подача заяв: Хоча стаття 19 Положення про ЗДО говорить, що чергові групи можуть функціонувати за бажанням батьків, подача заяв батьками є стандартною процедурою для підтвердження їх бажання. Це дає адміністрації закладу підстави для організації групи.
    • "За бажанням батьків": Цей вислів передбачає активне волевиявлення з боку батьків, яке в адміністративній практиці оформлюється через подання заяв. Заяви батьків служать офіційним підтвердженням їхнього бажання та можуть бути використані для планування роботи чергових груп.

    Таким чином, директор дошкільного закладу має право вимагати заяви від батьків для створення чергових груп і використання цих заяв для обґрунтування необхідності організації такої групи.

    Дерій Владислав Олегович
    25%

    Вітаю Вас!

    1. До управління освіти надійшло електронне звернення із скаргою на дошкільний заклад в якому вказано електронну адресу проте, прізвище, ім'я і по батькові того хто звертався,яке вказане у зверненні, як з'ясувалось, фіктивне тобто, під таким прізвищем, ім'ям і по батькові немає вихованців в дошкільному закладі і немає таких прізвищ, імен і по батькові у батьків вихованців нашого закладу.Чи повинно управління освіти розглядати таке звернення?

    Згідно статті 5 ЗУ "Про звернення громадян" Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення).

    У зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування кваліфікованого електронного підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

    Згідно статті 8 ЗУ "Про звернення громадян" Письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає.

    Отже, якщо електронною поштою прийшло звернення, але не вказано місце проживання заявника або не вказане авторство, то таке звернення розгляду не підлягає.

    Чи повинні з директора брати пояснювальну на звернення в якому той хто звертався вказав вигадані прізвище,ім'я, по батькові?

    Якщо звернення оформлене згідно статті 5 ЗУ "Про звернення громадян", то уповноважені особи зобов'язані надати на нього відповідь.

    Ви не можете довести, що ПІП є вигаданими, адже звернутися до управління освіти може будь-хто.

    Проте, якщо звернення є анонімним, то розгляду не підлягає і не потрібно брати пояснювальну у директора.

    2.Чи може директор дошкільного закладу, в рамках наданої дошкільному закладу автономії відповідно до законодавства, у зв'язку з тим,що немає можливості забезпечити чергову групу у вечірні години,графік роботи з 18.00 до 19.00, вихователем та помічником вихователя з таким же графіком роботи не організовувати роботу такої групи відповідно до ст 19. Положення про ЗДО "За бажанням одного з батьків або іншого законного представника дитини у закладі дошкільної освіти дитина може перебувати цілодобово, протягом дня або короткотривало (неповний день). Для дітей, які перебувають у закладі дошкільної освіти короткотривало, можуть утворюватися окремі групи. У закладі дошкільної освіти можуть функціонувати чергові групи в ранкові та вечірні години, а також у вихідні та святкові дні.?"

    Звичайно, може.

    Якщо є можливість - у ЗДО створюються чергові групи, якщо немає можливості - не створюються.

    У батьків є лише можливість обрати час перебування їх дітей у ЗДО, але з тих варіантів, які передбачені ДЗО.

    Якщо у ЗДО не функціонують чергові групи, то батьки не можуть змусити директора їх організувати.

    3. Чи можливе зарахування дітей до чергової групи за заявами батьків,якщо в ст 19 Положення про ЗДО вказано,що такі групи можуть функціонувати за бажанням батьків? Чи вислів "за бажанням батьків" не передбачає написання батьками заяв?

    Батьки можуть обрати перебування дітей лише в тих групах, які функціонують в ЗДО.

    Для цього батькам потрібно подати заяву директору ЗДО

    З повагою, юрист Дерій В.О.!

    Богун Сергій Павлович
    25%

    Доброго дня.

    Згідно з ст. 5 Закону України "про звернення громадян" звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об’єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

    Звернення може бути подано окремою особою (індивідуальне) або групою осіб (колективне).

    Звернення може бути усним чи письмовим.

    Усне звернення викладається громадянином на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв’язку через визначені контактні центри, телефонні "гарячі лінії" та записується (реєструється) посадовою особою.

    Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення).

    У зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування кваліфікованого електронного підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

    Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними роз’ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 цього Закону.

    Звернення про надання безоплатної правничої допомоги розглядаються в порядку, встановленому Законом України "Про безоплатну правничу допомогу".

    Згідно з ст. 8 вказаного Закону письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає.

    А отже згадуване Вами звернення може бути повернуте без розгляду "заявнику".

    Рішення про припинення розгляду такого звернення приймає керівник органу, про що повідомляється особі, яка подала звернення.


Схожі питання


Кодекси Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України