Задайте питання юристу

880 юристів готові відповісти зараз

Відповідь за ~15 хвилин

Задати питання на сайті

Бухгалтерський облік, 07 жовтня 2024, питання №120676 340₴

Порушення в сфері застосування РРО

Які будуть накладені фінансові санкції на підприємство у разі проведення операцій по касовому апарату в листопаді 2023р - перевірка проведена в квітні 2024р. Операції проведені в січні 2024р і перевірка проведена в жовтні 2024р. Чи будуть операції за 2024р рахуватись повторним порушенням. Про скасування реєстрації касового апарата підприємство не було повідомлено. (якщо було надіслано поштою ніхто його не отримав). В електронному кабінеті посвідчення про скасування дії касового апарату побачили в січні. але дата була вереснем. Договір на сервісне обслуговування укладено і щомісячно проводилась оплата. Сервісна служба не повідомила підприємство. Дякую за відповідь.

Відповіді юристів (5)

    Карпенко Андрій Володимирович

    Вітаю!

    І.

    З 1 жовтня 2023 року держава відновила податкові перевірки щодо дотримання правил використання РРО. Які штрафи за порушення касової дисципліни може отримати підприємець? Яких правил потрібно дотримуватися, щоб їх уникнути? Розповімо про це у статті.

    Податкова виписує штраф лише після перевірки. Щодо застосування РРО податківці проводять документальні та фактичні перевірки. Тож першочергове завдання для підприємця — не допустити їх.

    Для цього потрібно уникати типових помилок, на які звертає увагу податкова. Розповімо про головні з них.

    1. В точці продажу немає РРО:

    Штраф: 100% від суми проданих товарів — за перше виявлене порушення, 150% — за повторне

    Найчастіше податкова починає перевірку після того, як виявить, що підприємець не використовує РРО або програмний реєстратор (ПРРО). Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі — Закон про РРО) визначає, які групи підприємців обов’язково повинні використовувати фіскальні каси.

    Згідно з Законом про РРО, можуть не використовувати реєстратори розрахункових операцій:

    • ФОПи 1 групи;
    • підприємці, які отримують перекази на реквізити IBAN;
    • підприємці, які приймають післяплату, користуючись послугами «Укрпошти» (за використання послуг Нової Пошти РРО потрібен);
    • фахівці, які приймають оплату за послуги лише дистанційно;
    • платники єдиного податку, чий бізнес зареєстрований у селах. Однак такі підприємці повинні вести книгу обліку розрахункових операцій та розрахункову книгу (по суті — теж видавати чеки). Часто вони теж використовують ПРРО, щоб спростити фіскалізацію.

    Тож, якщо підприємець за законом повинен використовувати РРО, йому потрібно зареєструвати касу, перш ніж продавати товари чи надавати послуги. Фіскалізувати продажі заднім числом не можна. Тому будь-які затримки з оформленням РРО можуть призвести до штрафу.

    2.Підприємець не видає покупцю фіскальний чек:

    Штраф: 100% від суми проданих товарів — за перше виявлене порушення, 150% — за повторне

    Видавати чек потрібно після кожної оплати — навіть якщо покупець від нього відмовляється. Якщо продавець працює онлайн і після оплати надсилає товар покупцю, він повинен вкласти фіскальний чек у посилку.

    Для підприємців, які продають товари післяплатою через Нову пошту, найзручніший спосіб фіскалізації — програмний РРО. Продавець надсилає електронні чеки в месенджерах, електронною поштою або в інший зручний спосіб.

    3. Підприємець видає чек за оплату готівкою понад 50 000 грн для фізичних осіб або понад 10 000 для юридичних осіб

    Штраф: 1700 грн

    Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні № 148 (далі — Положення № 148) обмежує готівкові розрахунки. Продавець отримує штраф, якщо видає чек за оплату готівкою понад 50 000 гривень фізичним особам і понад 10 000 гривень — юридичним.

    Покупець у таких випадках може розрахуватись комбіновано готівковими коштами та із застосуванням електронного платіжного засобу. При цьому сума готівкових коштів не повинна перевищувати 5000 грн.

    4. Реквізити в чеку вказані неправильно

    Штраф: 100% від вартості проданих товарів — за перше виявлене порушення, 150% — за повторне.За відсутність штрих-кода в чеку на акцизні товари — додатково 5100 грн.

    Неправильні реквізити в чеку або їхня відсутність — одна з найпоширеніших помилок, які призводять до податкових перевірок і штрафів. Перелік реквізитів зазначений у Положенні про форму та зміст розрахункових документів (далі — Положення № 13).

    Якщо підприємець продає підакцизні товари, на чеку додатково повинен бути зазначений штрих-код і код УКТ ЗЕД.

    Податкова служба прирівнює чеки з неправильними реквізитами до невиданих. Відповідно, й розмір штрафу за неправильні реквізити такий же, як і для штрафів за невикористання РРО.

    Сучасні провайдери РРО слідкують за всіма змінами в законодавстві. Фіскальні чеки автоматично формуються із зазначенням усіх необхідних реквізитів.

    5. В точці продажу немає POS-термінала:

    Штраф: від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів (від 1700 до 3400 грн) за перше порушення; від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів (від 8500 до 17000 грн) за повторне.

    Постанова Кабміну № 894 зобов’язує всіх підприємців, які продають товари в населених пунктах із населенням від 5 000 осіб використовувати POS-термінали. За порушення цієї вимоги передбачена адміністративна відповідальність за ст. 163-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

    POS-термінал не видає фіскальні чеки, а лише квитанції платіжного терміналу. Тому його потрібно використовувати разом із РРО або ПРРО. POS-терміналів повинно бути не менше, ніж 50% від кількості РРО.

    6. Продавець неправильно відкриває або закриває зміну

    Штраф: 510 грн

    Продавець не повинен відкривати зміну на РРО, якщо продажів немає. Нульовий z-звіт (звіт за всі продажі протягом зміни) може привернути увагу податківців і спричинити перевірку.

    Правила касової дисципліни вимагають, щоб продавець своєчасно закривав зміни — не пізніше ніж через 24 години з моменту відкриття. Якщо податкова перевірка виявить таке порушення, штраф чекає як підприємця, так і касира.

    Сучасні провайдери пропонують ПРРО з автоматичним закриттям зміни. Наприклад, у «Вчасно.Каса» програма намагається закрити зміну в межах певного часового діапазону. Крім цього, продавець отримує сповіщення на пошту.

    7. Термін дії РРО прострочений:

    Штраф: 100% від вартості проданих товарів — за перше виявлене порушення, 150% — за повторне

    Термін дії РРО визначає виробник. Він гарантує, що протягом визначеного періоду фіскальна каса працюватиме правильно та зберігатиме інформацію про проведені операції.

    Податкова розцінює роботу з простроченим РРО як його відсутність у точці продажу. Після виявленого порушення продавець отримує такий же штраф, як і за роботу без РРО. Додатково мають сплатити адміністративний штраф:

    • касир, який видавав чеки за допомогою простроченого РРО (від 34 до 85 грн за перше порушення, від 85 до 170 — за наступні);
    • підприємець (від 85 до 170 грн за перше порушення, від 170 до 340 — за наступні).

    Програмні РРО оновлюються автоматично. Працюючи з ними, підприємці не ризикують отримати штраф за прострочену фіскальну касу.

    8. Продавець порушив правила внесення/видачі готівки

    Штраф: 1 грн за перше порушення; 100% вартості товарів, проданих із порушенням — за повторне

    В роботі з РРО/ПРРО важливо правильно оформлювати операції, не пов’язані з розрахунками. Зокрема:

    • службове внесення — реєстрацію суми готівки, яка зберігається в касі на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після z-звіту;
    • службова видача — реєстрацію суми готівки, яку касир вилучає з каси.

    Правила проведення таких операцій визначає Порядок реєстрації розрахункових операцій № 547.

    Помилки у внесенні і видачі готівки призводять до того, що виникає невідповідність між сумою готівки в касі і в z-звіті. Податківці можуть накласти штраф, якщо вони виявлять таке порушення протягом календарного року і розбіжність між сумами становитиме понад 10% від мінімальної заробітної плати.

    Якщо ви видаєте чеки після кожної оплати, закриваєте зміну протягом 24 годин після відкриття, дотримуєтесь лімітів щодо оплати готівкою, оформлюєте первинні документи — штрафи за порушення касової дисципліни вам не загрожують.

    ІІ.

    У разі виявлення під час перевірки суб’єкта господарювання підтверджених належним чином фактів неодноразових порушень вимог щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних РРО, до суб’єкта господарювання застосовуються фінансові санкції, зокрема, за першу з таких операцій – штраф, як за перше порушення, а за кожну наступну – як за наступне порушення.

    Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок. Згідно з ст. 2 Закону № 265 розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця. Так, на суб’єкта господарювання покладається обов’язок застосовувати РРО та/або ПРРО при здійсненні кожної розрахункової операції. Згідно з п.п. 113.3 ст. 113 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, у разі вчинення платником податків двох або більше порушень іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) застосовуються за кожне вчинене разове та триваюче порушення окремо.

    Вищезазначене узгоджується з судовою практикою Верховного Суду (постанова від 22.02.2022 у справі № 640/4426/19). Так, оскільки продаж товару без застосування РРО та/або ПРРО не є триваючим порушенням, а невидача касового чеку, під час кожного продажу товару, визнається окремим порушенням, то наступне незастосування РРО та/або ПРРО при продажу товарів (наданні послуг) є окремим порушенням, тобто наступне незастосування РРО та/або ПРРО чи невидача чеку, буде вважатись повторним порушенням. При цьому кваліфікуючою ознакою такого правопорушення є повторність вчинення відповідного діяння, яке встановлюється у разі вчинення особою кількох правопорушень. Таким чином, у разі виявлення під час перевірки суб’єкта господарювання підтверджених належним чином фактів неодноразових порушень вимог щодо застосування РРО та/або ПРРО, до суб’єкта господарювання застосовуються фінансові санкції, зокрема, за першу з таких операцій – штраф, як за перше порушення, а за кожну наступну – як за наступне порушення.

    ПОЗИЦІЯ ДПС:

    https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=4...

    ІІІ.

    Пунктом 3 розд. III Порядку №317 передбачено, що реєстрація ПРРО скасовується автоматично фіскальним сервером, якщо:

    до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи або державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця;

    щодо господарської одиниці, де використовується ПРРО, суб’єкт господарювання повідомив про такий об’єкт оподаткування контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) як про закритий або такий, що не експлуатується суб’єктом господарювання (повідомлення за ф. №20-ОПП);

    щодо суб’єкта господарювання наявне судове рішення, що набрало законної сили, про ліквідацію у зв’язку з банкрутством або про припинення, що не пов’язане з банкрутством, про визнання недійсними установчих документів;

    стосовно фізичної особи – підприємця наявні дані про те, що особа померла, оголошена померлою, визнана недієздатною або безвісно відсутньою, чи її цивільну дієздатність обмежено;

    суб’єкта господарювання знято з обліку в контролюючих органах у інших випадках, передбачених ст. 67 ПКУ та Законом України від 15 березня 2003 року №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».

    Повідомлення про скасування реєстрації ПРРО направляється суб’єкту господарювання засобами Електронного кабінету із зазначенням підстав.

    СЕРВІСНА СЛУЖБА НЕ УПОВНОВАЖЕНА ІНФОРМУВАТИ ПРО СКАСУВАННЯ РЕЄСТРАЦІЇ РРО.

    Айвазян Юрій Климентійович

    Доброго дня, Орислава!

    На якій підставі скасували реєстрацію РРО?

    Відповідно до Наказу МФУ №317 "Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547":

    "ПОРЯДОК реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій

    II. Порядок реєстрації РРО

    4. Скасування реєстрації РРО

    1. Реєстрація РРО діє до дати скасування реєстрації РРО, що відбувається у випадках, коли:

    1) суб'єктом господарювання подано заяву про скасування реєстрації РРО за формою № 4-РРО (додаток 4) (далі - заява про скасування реєстрації);

    2) вичерпано строк служби РРО, вказаний у реєстрі екземплярів РРО або у паспорті (формулярі) РРО, який не включений до такого реєстру та був зареєстрований у контролюючому органі до створення такого реєстру;

    3) закінчилися визначені законодавством строки експлуатації РРО;

    4) РРО застосовується не за сферою застосування, визначеною Державним реєстром РРО;

    5) виявлено невідповідність модифікації, конструкції та/або версії внутрішнього програмного забезпечення РРО, включених до Державного реєстру РРО;

    6) установчі документи суб'єкта господарювання згідно із судовим рішенням визнано недійсними;

    7) наявне судове рішення про ліквідацію суб'єкта господарювання - банкрута;

    8) наявне судове рішення щодо припинення суб'єкта господарювання, що не пов'язане з банкрутством;

    9) суб'єкт господарювання - фізична особа - підприємець померла, а також у разі оголошення такої особи померлою, визнання недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності;

    10) в контролюючих органах наявні відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо державної реєстрації припинення суб'єкта господарювання;

    11) викрадено РРО;

    12) змінено власника РРО;

    13) щодо господарської одиниці, де використовується РРО, суб’єкт господарювання повідомив про такий об’єкт оподаткування контролюючий орган відповідно до вимог пункту 63.3 статті 63 Кодексу як про закритий або такий, що не експлуатується суб’єктом господарювання;

    14) суб’єкт господарювання у зв’язку із застосовуванням програмного РРО вирішив відмовитись від застосування РРО, строк служби якого не закінчився.

    2. Скасування реєстрації РРО на підставах, визначених у підпунктах 1, 11, 12 та 14 пункту 1 цієї глави, здійснюється за заявою суб'єкта господарювання, а на підставах, визначених у підпунктах 2-10, 13 пункту 1 цієї глави, може здійснюватися за заявою суб'єкта господарювання або примусово за рішенням контролюючого органу за місцем реєстрації РРО.

    Рішення про скасування реєстрації РРО оформлюється за формою № 5-РРО (додаток 5). Таке рішення підписується керівником контролюючого органу за місцем реєстрації РРО або уповноваженою особою контролюючого органу.

    4. Посадова особа контролюючого органу протягом п’яти календарних днів з дня отримання заяви про скасування реєстрації та реєстраційного посвідчення за наявності довідки про опломбування з відміткою про розпломбування РРО, надісланої ЦСО до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО, або у разі прийняття рішення контролюючого органу про скасування реєстрації РРО проводить скасування реєстрації РРО шляхом внесення реєстраційного запису до інформаційно-телекомунікаційній системи ДПС та надає (надсилає) суб’єкту господарювання довідку про скасування реєстрації, що засвідчує скасування реєстрації РРО.

    У разі якщо скасування реєстрації РРО було здійснено за рішенням контролюючого органу, примірник довідки про скасування реєстрації направляється до ЦСО, яким проводилося технічне обслуговування РРО, засобами телекомунікацій в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів із зазначенням обов’язкових реквізитів електронних документів. Примірник довідки про скасування реєстрації РРО розміщується в Електронному кабінеті.

    5. Контролюючий орган за місцем реєстрації РРО не пізніше одного місяця з дня виникнення підстав для скасування реєстрації РРО, визначених у підпунктах 4 - 10, 13 пункту 1 цієї глави, приймає рішення про скасування реєстрації РРО у разі, якщо суб'єктом господарювання не подано заяву про скасування реєстрації та такі підстави залишилися актуальними.

    6. Контролюючий орган за місцем реєстрації РРО у випадках, передбачених підпунктами 2, 3 пункту 1 цієї глави, попереджає суб'єкта господарювання за місяць до настання терміну про необхідність проведення процедури скасування реєстрації РРО".

    Штраф у розмірі 100 % вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг) накладається за порушення, вчинене вперше.

    у розмірі 150 % - за кожне наступне вчинене порушення буде накладатися у разі встановлення в ході перевірки факту:
    • проведення розрахункових операцій з використанням РРО, програмних РРО або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг);
    • непроведення розрахункових операцій через РРО та/або програмні РРО з фіскальним режимом роботи;
    • невідповідності на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті РРО, більше ніж на 10 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня;
    • невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

    З повагою, адвокат Айвазян.

    Турчин Ярослав Олександрович

    ДОБРОГО ВЕЧОРА, пані ОРИСЛАВА!

    Ви маєте розуміти причину таких дій податкових органів. Держава заробляє гроші. Усіма доступними методами. Тому Ви можете бути 300 разів праві, але довести це не зможете. Просто Вас не почує податкова, бо у них зовсім інші завдання і їм платять наразі досить непогану зарплатню не за те, щоб вони чули громадян та бізнес, а за те, щоб вони здирали з громадян та бізнесу гроші.

    Тобто, змінити позицію податкової можна лише в судовому порядку, оскарживши нараховані штрафи до суду.

    Як відомо, з 24 лютого 2022 року за порушення вимог Закону №3219-IX фінансові санкції до суб’єктів господарювання не застосовуються — при тому, що звільнення суб’єктів господарювання від застосування РРО у своїй діяльності немає. Однак 30 червня 2023 року був прийнятий Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», відповідно до якого механізм застосування таких санкцій (штрафів) відновлює свою дію з 1 жовтня 2023 року.

    Державна податкова служба України на своєму офіційному вебсайті повідомила про особливості відновлення відповідальності за порушення вимог Закону №3219-IX у зв’язку із прийняттям до нього вказаних вище змін.

    Йдеться про те, що з 1 жовтня 2023 року застосування штрафних санкцій буде відновлено щодо всіх підприємців і компаній, які займаються торгівлею, працюють у сфері громадського харчування або надають послуги.

    Водночас відповідальність за порушення, вчинені в період з 1 січня 2022 року до 30 вересня 2023 року включно, анулюється для всіх суб'єктів господарювання, окрім тих, які: торгують підакцизними товарами (алкогольною, тютюновою продукцією, паливом); займаються обміном валют; ведуть діяльність у сфері азартних ігор.

    Водночас Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» все ж таки виокремлено перелік суб'єктів господарювання, до яких, починаючи з 1 жовтня 2023 року, не будуть застосовані фінансові санкції (штрафи) і які звільняються від відповідальності за вчинені ними порушення вимог цього Закону (крім порушень порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів), при продажу товарів, наданні послуг на:

    — тимчасово окупованих російською федерацією територіях України — по дату завершення тимчасової окупації відповідних територій;

    — територіях активних бойових дій — по дату завершення бойових дій на відповідних територіях;

    — територіях можливих бойових дій — по дату припинення можливості бойових дій на відповідних територіях.

    Дати завершення бойових дій і тимчасової окупації, припинення можливості бойових дій визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, або тимчасово окупованих російською федерацією.

    Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, або тимчасово окупованих росією затверджений Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року №309, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за №1668/39004.

    Загалом чинним законодавством передбачені такі штрафи за порушення вимог Закону №3219-IX: — 100% вартості товарів/послуг — за реалізацію товарів/послуг без використання РРО або за невидачу фіскального чека. При повторності порушення сума штрафу становить до 150% суми.

    510 грн — за неподання звітності, пов'язаної із застосуванням РРО, та за відсутність контрольної стрічки на РРО.

    5100 грн — за використання РРО, у конструкцію якого були внесені зміни, які непередбачені документацією виробника касового апарату/розробника програмного забезпечення.

    Додатково до цього можуть накладатися адміністративні штрафи, а саме:

    — за порушення порядку проведення розрахунків — 34–85 грн з особи, яка не використала РРО (продавця, касира), та 85–170 грн — із посадових осіб суб’єкта господарювання;

    — за ненадання покупцю/клієнту можливості розрахуватися електронними платіжними засобами — 1700–3400 грн із посадових осіб суб’єкта господарювання.

    https://yur-gazeta.com/dumka-eksperta/do-kogo-z-1-...

    Питання скасування реєстрації РРО (касових апаратів) врегульовано главою 4 розділу ІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547

    https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0918-16#Text

    Реєстрація РРО діє до дати скасування реєстрації РРО, що відбувається у випадках, коли:

    1) суб'єктом господарювання подано заяву про скасування реєстрації РРО за формою № 4-РРО (додаток 4) (далі - заява про скасування реєстрації);

    2) вичерпано строк служби РРО, вказаний у реєстрі екземплярів РРО або у паспорті (формулярі) РРО, який не включений до такого реєстру та був зареєстрований у контролюючому органі до створення такого реєстру;

    {Підпункт 2 пункту 1 глави 4 розділу II в редакції Наказу Міністерства фінансів № 773 від 20.09.2018 - набирає чинності після набрання чинності нормативно-правовим актом Міністерства фінансів України щодо затвердження порядків ведення реєстру екземплярів реєстраторів розрахункових операцій та реєстру центрів сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій}

    3) закінчилися визначені законодавством строки експлуатації РРО;

    4) РРО застосовується не за сферою застосування, визначеною Державним реєстром РРО;

    5) виявлено невідповідність модифікації, конструкції та/або версії внутрішнього програмного забезпечення РРО, включених до Державного реєстру РРО;

    6) установчі документи суб'єкта господарювання згідно із судовим рішенням визнано недійсними;

    7) наявне судове рішення про ліквідацію суб'єкта господарювання - банкрута;

    8) наявне судове рішення щодо припинення суб'єкта господарювання, що не пов'язане з банкрутством;

    9) суб'єкт господарювання - фізична особа - підприємець померла, а також у разі оголошення такої особи померлою, визнання недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності;

    10) в контролюючих органах наявні відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо державної реєстрації припинення суб'єкта господарювання;

    11) викрадено РРО;

    12) змінено власника РРО;

    13) щодо господарської одиниці, де використовується РРО, суб’єкт господарювання повідомив про такий об’єкт оподаткування контролюючий орган відповідно до вимог пункту 63.3 статті 63 Кодексу як про закритий або такий, що не експлуатується суб’єктом господарювання;

    {Підпункт 13 пункту 1 глави 4 розділу II в редакції Наказу Міністерства фінансів № 773 від 20.09.2018 - набирає чинності після набрання чинності нормативно-правовим актом Міністерства фінансів України щодо затвердження порядків ведення реєстру екземплярів реєстраторів розрахункових операцій та реєстру центрів сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій}

    14) суб’єкт господарювання у зв’язку із застосовуванням програмного РРО вирішив відмовитись від застосування РРО, строк служби якого не закінчився.

    {Пункт 1 глави 4 розділу II доповнено новим підпунктом 14 згідно з Наказом Міністерства фінансів № 317 від 23.06.2020}

    2. Скасування реєстрації РРО на підставах, визначених у підпунктах 1, 11, 12 та 14 пункту 1 цієї глави, здійснюється за заявою суб'єкта господарювання, а на підставах, визначених у підпунктах 2-10, 13 пункту 1 цієї глави, може здійснюватися за заявою суб'єкта господарювання або примусово за рішенням контролюючого органу за місцем реєстрації РРО.

    {Абзац перший пункту 2 глави 4 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів № 317 від 23.06.2020}

    Рішення про скасування реєстрації РРО оформлюється за формою № 5-РРО (додаток 5). Таке рішення підписується керівником контролюючого органу за місцем реєстрації РРО або уповноваженою особою контролюючого органу.

    {Абзац другий пункту 2 глави 4 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів № 773 від 20.09.2018}

    3. Заяву про скасування реєстрації суб'єкт господарювання або представник суб’єкта господарювання подає до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО.

    {Абзац перший пункту 3 глави 4 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів № 773 від 20.09.2018 - набирає чинності після набрання чинності нормативно-правовим актом Міністерства фінансів України щодо затвердження порядків ведення реєстру екземплярів реєстраторів розрахункових операцій та реєстру центрів сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій}

    Перед скасуванням реєстрації РРО його необхідно розпломбувати в ЦСО, з яким суб'єктом господарювання укладено договір про технічне обслуговування та ремонт РРО.

    Разом із заявою про скасування реєстрації суб’єкт господарювання надає реєстраційне посвідчення.

    {Абзац третій пункту 3 глави 4 розділу II в редакції Наказу Міністерства фінансів № 773 від 20.09.2018 - набирає чинності після набрання чинності нормативно-правовим актом Міністерства фінансів України щодо затвердження порядків ведення реєстру екземплярів реєстраторів розрахункових операцій та реєстру центрів сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій}

    Процедура розпломбування РРО в ЦСО за можливості проводиться і для РРО, щодо яких контролюючим органом прийнято рішення про примусове скасування реєстрації.

    У разі викрадення РРО для скасування його реєстрації суб'єкт господарювання разом із заявою про скасування реєстрації надає копію відповідного документа органу поліції.

    У заяві про скасування реєстрації зазначається спосіб отримання довідки про скасування реєстрації РРО за формою № 6-РРО (додаток 6) (далі - довідка про скасування реєстрації) (поштою або безпосередньо в контролюючому органі) або її копії (електронною поштою), в Електронному кабінеті.

    {Абзац шостий пункту 3 глави 4 розділу II в редакції Наказу Міністерства фінансів № 773 від 20.09.2018 - набирає чинності після набрання чинності нормативно-правовим актом Міністерства фінансів України щодо затвердження порядків ведення реєстру екземплярів реєстраторів розрахункових операцій та реєстру центрів сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій; із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів № 317 від 23.06.2020}

    4. Посадова особа контролюючого органу протягом п’яти календарних днів з дня отримання заяви про скасування реєстрації та реєстраційного посвідчення за наявності довідки про опломбування з відміткою про розпломбування РРО, надісланої ЦСО до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО, або у разі прийняття рішення контролюючого органу про скасування реєстрації РРО проводить скасування реєстрації РРО шляхом внесення реєстраційного запису до інформаційно-телекомунікаційній системи ДПС та надає (надсилає) суб’єкту господарювання довідку про скасування реєстрації, що засвідчує скасування реєстрації РРО.

    У разі якщо скасування реєстрації РРО було здійснено за рішенням контролюючого органу, примірник довідки про скасування реєстрації направляється до ЦСО, яким проводилося технічне обслуговування РРО, засобами телекомунікацій в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів із зазначенням обов’язкових реквізитів електронних документів. Примірник довідки про скасування реєстрації РРО розміщується в Електронному кабінеті.

    {Абзац другий пункту 4 глави 4 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів № 317 від 23.06.2020}

    {Пункт 4 глави 4 розділу II в редакції Наказу Міністерства фінансів № 773 від 20.09.2018 - набирає чинності після набрання чинності нормативно-правовим актом Міністерства фінансів України щодо затвердження порядків ведення реєстру екземплярів реєстраторів розрахункових операцій та реєстру центрів сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій}

    5. Контролюючий орган за місцем реєстрації РРО не пізніше одного місяця з дня виникнення підстав для скасування реєстрації РРО, визначених у підпунктах 4 - 10, 13 пункту 1 цієї глави, приймає рішення про скасування реєстрації РРО у разі, якщо суб'єктом господарювання не подано заяву про скасування реєстрації та такі підстави залишилися актуальними.

    {Пункт 5 глави 4 розділу ІІ із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів № 837 від 23.09.2016}

    6. Контролюючий орган за місцем реєстрації РРО у випадках, передбачених підпунктами 2, 3 пункту 1 цієї глави, попереджає суб'єкта господарювання за місяць до настання терміну про необхідність проведення процедури скасування реєстрації РРО.

    Скасування реєстрації РРО проводиться контролюючим органом не пізніше двох робочих днів з дня настання терміну виведення з експлуатації РРО.

    7. Документи, визначені у цій главі, можуть бути подані та отримані за наявності документа, що посвідчує особу, відповідальною особою суб’єкта господарювання або самим суб’єктом господарювання - фізичною особою - підприємцем, а також представником суб’єкта господарювання за умови наявності документів, що посвідчують його особу та підтверджують надані йому повноваження, а також виконання вимог щодо електронної ідентифікації у випадку подання документів в електронній формі.

    {Пункт 7 глави 4 розділу II в редакції Наказу Міністерства фінансів № 773 від 20.09.2018 - набирає чинності після набрання чинності нормативно-правовим актом Міністерства фінансів України щодо затвердження порядків ведення реєстру екземплярів реєстраторів розрахункових операцій та реєстру центрів сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій}

    8. Суб’єкти господарювання, які у зв’язку із застосуванням програмних РРО вирішили відмовитися від застосування РРО, строк служби яких не закінчився, мають скасувати реєстрацію таких РРО згідно з цим Порядком із поданням до контролюючих органів звітних документів, передбачених Законом.

    {Главу 4 розділу II доповнено новим пунктом 8 згідно з Наказом Міністерства фінансів № 317 від 23.06.2020}

    НА МАЙБУТНЄ.

    Подайте електронну заяву про листування з податковою лише через Електронний кабінет. Тоді вони не зможуть виправдатися тим, що направляли Вам документи на поштову адресу, за якою ніхто не проживає і не отримує кореспонденцію.

    В Електронному кабінеті переходимо у розділ «Ведення звітності», обираємо обов'язково поточний місяць, який на календарі коли ви будете створювати, тобто якщо це червень – натискаємо червень. «Створити». І шукаємо відповідний документ. Ось, я фільтрую за формою «F1391602» – якщо ФОП і «J» – якщо юридична особа. Натискаємо один раз. Далі переходимо по кнопці «Створити».

    Щасти Вам у вирішенні Вашої ситуації!

    З повагою та розумінням, юрист Ярослав Турчин (м. Гамбург, Німеччина)

    Дерій Владислав Олегович

    Доброго дня!

    Ви юридична особа чи ФОП?

    Загалом, у разі використання суб’єктом господарювання РРО, у якого скасована реєстрація, такий технологічний пристрій не може вважатися РРО відповідно до вимог Закону про РРО . Подальше використання такого пристрою суб’єктом господарювання є порушенням вимог Закону про РРО, за яке застосовуються фінансові санкції у розмірах (п. 1 ст. 17 Закону № 265):

    • вчинене вперше — 100% вартості проданих товарів (робіт, послуг);
    • кожне наступне порушення — 150% вартості проданих товарів (робіт, послуг).

    Крім того, відповідно до статті 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення за порушення порядку проведення розрахунків застосовується адмінштраф:

    • до осіб, які здійснюють розрахункові операції, — у розмірі від 2 до 5 нмдг або від 34 до 85 грн (за повторне порушення — від 5 до 10 нмдг або від 85 до 170 грн.);
    • до посадових осіб — від 5 до 10 нмдг або від 85 до 170 грн (при повторному порушенні — від 10 до 20 нмдг або від 170 до 340 грн).

    ПРОТЕ, якщо Ви є ФОП , то у період з 1 серпня 2023 року по 31 липня 2025 року, але не пізніше ніж до дати припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, до фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, що здійснюють діяльність з продажу товарів (крім підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) або надають послуги, фінансова відповідальність за проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи, невидачу (у паперовій та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання застосовується у таких розмірах:

    • 25 відсотків вартості проданих з порушенням, встановленим цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;
    • 50 відсотків вартості проданих з порушенням, встановленим цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.

    З повагою, юрист Дерій В.О.!

    Богун Сергій Павлович

    Доброго дня.

    Штрафи в сфері РРО наступні:

    В точці продажу немає РРО

    Штраф: 100% від суми проданих товарів — за перше виявлене порушення, 150% — за повторне.

    Підприємець не видає покупцю фіскальний чек

    Штраф: 100% від суми проданих товарів — за перше виявлене порушення, 150% — за повторне.

    Підприємець видає чек за оплату готівкою понад 50 000 грн для фізичних осіб або понад 10 000 для юридичних осіб

    Штраф: 1700 грн.

    Реквізити в чеку вказані неправильно

    Штраф: 100% від вартості проданих товарів — за перше виявлене порушення, 150% — за повторне.

    За відсутність штрих-кода в чеку на акцизні товари — додатково 5100 грн.

    В точці продажу немає POS-термінала

    Штраф: від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів (від 1700 до 3400 грн) за перше порушення; від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів (від 8500 до 17000 грн) за повторне.

    Продавець неправильно відкриває або закриває зміну

    Штраф: 510 грн.

    Термін дії РРО прострочений

    Штраф: 100% від вартості проданих товарів — за перше виявлене порушення, 150% — за повторне.

    Продавець порушив правила внесення/видачі готівки

    Штраф: 1 грн за перше порушення; 100% вартості товарів, проданих із порушенням — за повторне.


Схожі питання


Кодекси Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України