Подать жалобу в ЕСПЧ

Доброго дня. ось вам детальна інформація, з вашого питання! Для детальної консультації, треба повністю оззнайомитись з матеріалами справи. Провести правову оцінку вашої ситуації. Куди звернутися

Суд має юрисдикцію серед держав-членів Ради Європи< 3/4>, що включає майже всі країни Європи, за винятком Ватикан, Білорусь та Росія. Юрисдикція суду зазвичай поділяється на міждержавні справи, заяви фізичних осіб проти договірних держав і консультативні висновки відповідно до Протоколу № 2. Заяви від окремих осіб становлять більшість справ, які розглядає суд.Комітет складається з трьох суддів, палати — із семи суддів, а головний Палата у складі 17 суддів

Заява повинна бути надіслана до Європейського суду з прав людини поштою на наступну адресу:

• The Registrar European Court of Human Rights Council of Europe F-67075 Strasbourg cedex, FRANCE.

Зауважте, що заява, надіслана факсом, не може перервати чотири місячний термін із дня винесення остаточного рішення на національному рівні. Новий термін застосовується до заяв, в яких остаточне рішення на національному рівні винесено 01 лютого 2022 року і пізніше. Також важливо зазначити що в заяві ви повинні заповнити всі пункти для .

Конституція України (ч.4 ст.55) гарантує кожному право після використання всіх національних засобів правового захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна.Однією з найефективніших міжнародних судових установ, до яких мають право звертатися громадяни України, є Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого визнана нашою державою.Мабуть, багато хто знає про цю установу, але коли і як можна звернутися до Європейського суду з прав людини, – відомо далеко не всім. Недостатність інформації часто приводить до того, що ми переоцінюємо можливості цього суду, помилково вважаючи, що подати скаргу до нього можна у будь-якому випадку, коли ми вважаємо, що наші права порушено.Звернутися до Європейського суду з прав людини можна лише за таких умов:

1. Ви маєте намір оскаржити поведінку держави, яка сама порушила Ваше право чи свободу або не забезпечила їх захисту (йдеться про порушення права чи свободи, що гарантується Європейською конвенцією з прав людини);
2. Ви вичерпали усі доступні Вам ефективні національні засоби юридичного захисту;
3. Ви не пропустили строку звернення до Суду;
4. Ваша справа ще не розглядалася Судом з тих самих підстав і Ви не використовуєте інший міжнародний механізм захисту своїх прав.

Процедура розгляду скарг Європейським Судом з прав людини є безкоштовною і не вимагає суттєвих витрат з боку заявника. Якщо його заяву відхилено як неприйнятну або як необґрунтовану, заявника не зобов’язують сплачувати судові витрати а судовий процес не передбачає обов'язкової участі адвоката. Діяльність Суду фінансується за рахунок бюджетних коштів Ради Європи. Регламентом Європейського Суду з прав людини передбачена можливість, за певних умов, надання заявникові безоплатної правової допомоги у разі, якщо вона є необхідною для належного ведення справи в Палаті Суду, а заявникові бракує достатніх коштів, щоб сплатити вартість усіх або частини послуг.

Європейський суд з прав людини (далі «Суд») - це міжнародний суд, який може розглядати заяви від держав-учасниць конвенції, фізичних осіб, організацій та підприємств, які стверджують, що їхні права, гарантовані Європейською конвенцією з прав людини, були порушені. Конвенція є міжнародним договором, на підставі якого значна кількість європейських держав зобов'язалися забезпечувати певні основоположні права. Ці права викладені в самій Конвенції, а також у Протоколах № 1, 4, 6, 7, 12 і 13 до неї. До зазначених протоколів приєдналися лише окремі держави. Вам слід ознайомитись із цими документами, тексти яких додаються. : Суд не може розглядати будь-які скарги. Його повноваження визначені критеріями прийнятності, які викладені в Конвенції і які визначають, хто може подати заяву, коли та з яких питань. Понад 90 % заяв, що розглядаються Судом, визнаються неприйнятними. Тому Вам необхідно перевірити, чи відповідають Ваші скарги критеріям прийнятності, описаним нижче. Суд може вирішити Вашу справу тільки за наступних умов:

• якщо Ваші скарги стосуються порушення одного чи декількох прав, викладених у Конвенції та Протоколах до неї;

• якщо скарги спрямовані проти держави, яка ратифікувала Конвенцію чи відповідний Протокол (певні Протоколи ратифіковані лише деякими державами, тож, будь ласка, перевірте список ратифікацій на веб-сторінці Суду в інтернеті: www.echr.œe.int/apniiccmtsi);

• якщо скарги стосуються фактів, за які несе відповідальність певна державна структура (законодавець, адміністративний орган, суд тощо); Суд не розглядає заяви, спрямовані проти приватних осіб чи недержавних організацій;
• якщо скарги стосуються фактів чи подій, які мали місце після дати ратифікації державою Конвенції чи відповідного Протоколу (дати для кожної держави вказані у списку ратифікацій на сайті Суду в Інтернеті: www.echr.coeJnt/amUcants):
• якщо порушення основоположного права стосується Вас особисто і безпосередньо (Ви маєте «статус жертви»);
• якщо Ви надали національній правовій системі можливість виправити порушення («вичерпання національних засобів правового захисту»); зазвичай це означає, що, перш ніж звернутися до Суду, Ви повинні порушити ті самі питання перед національними судами, включаючи найвищу судову інстанцію. При цьому Ви маєте дотримуватися національних процесуальних вимог, в тому числі термінів оскарження. Вам не потрібно використовувати засоби, які не є ефективними, або вдаватися до дискреційного чи виняткового провадження, що не є частиною звичайної процедури оскарження;
• якщо Ви подали до Суду заповнену належним чином заяву протягом чотирьох місяців після дати винесення остаточного рішення на національному рівні. Цей чотирьох місячний термін зазвичай визначається з дати, коли найвища судова чи адміністративна інстанція, що уповноважена вирішувати Вашу справу, прийняла у ній рішення, або коли Ви чи Ваш юридичний представник були повідомлені про це рішення. Якщо не існує ефективних засобів захисту щодо Вашої скарги, чотирьох місячний термін відлічується від дати оскаржуваного акту, події чи рішення. Чотирьох місячний термін може бути перерваний тільки коли Ви надішлете до Суду повну заяву з додатками, яка відповідатиме вимогам статті 47 Регламенту Суду (див. текст серед Документації для заявників). Термін закінчується в останній день чотирьох місяців, навіть якщо це неділя або офіційний вихідний день. Тобто, формуляр заяви з усією необхідною інформацією та документами повинен бути відправлений до Суду щонайпізніше в останній день чотирьох місячного терміну, отже Вам слід переконатися втому, що Ви вчасно відправили Вашу заяву поштою;

• якщо Ваші скарги базуються на вагомих доказах, Ви повинні обґрунтувати свою заяву: чітко описати обставини справи та додати на їх підтвердження документи, рішення, медичні довідки, показання свідків тощо;

• якщо Ви можете показати, що предметом Вашої скарги є невиправдане втручання у Ваші основні права. Ви не можете просто поскаржитися на те, що судове рішення неправильне чи що суд допустився помилки; Європейський суд не є апеляційною інстанцією по відношенню до національних судів та не може скасовувати чи міняти їхні рішення;
• якщо ті ж самі скарги раніше не були вже розглянуті Судом чи іншою міжнародною інстанцією,

Слід також зважати на те, що Суд отримує десятки тисяч заяв щороку. Він не має ресурсів для розгляду малозначущих чи повторних скарг, які не стосуються серйозних питань і якими не повинен займатися міжнародний наглядовий орган. Подібні скарги можуть бути визнані неприйнятними через зловживання правом на подання заяви, так само як і у випадках, коли заявник використовує лайливі чи образливі вислови. Заява так само може бути відхилена, якщо оскаржувані заявникам обставини не завдали йому дійсної та суттєвої шкоди, не піднімають нові питання захисту прав людини, які потребують розгляду на міжнародному рівні, були вже розглянуті національними судами.

Індивідуальна заява має бути викладена у письмовій формі мовою однієї з держав, які ратифікували Конвенцію. Тобто не зважаючи на те, що судочинство у Європейському суді з прав людини ведеться англійською або французькою мовами, Ви можете викласти свою заяву українською, польською або іншою офіційною мовою держав-учасниць Конвенції та протоколів до неї. Важливо пам’ятати, що заява до Суду може бути викладена лише на офіційному бланку формуляра заяви.Заповнюючи заяву, потрібно дотримуватися вимог щодо її змісту. Тому перед заповненням варто ознайомитися з офіційною пояснювальною нотаткою для осіб, які бажають звернутися до Європейського суду з прав людини. Відповідний документ наведений у додатку.Готуючи звернення, потрібно:

• вказати інформацію про сторін – Вас як заявника (прізвище, ім‘я, по-батькові, дату народження, громадянство, стать, рід занять та адресу), такі ж дані про Вашого представника (за його наявності), а також назвати державу-відповідача;
• стисло викласти факти про порушення. Кожну подію потрібно описувати у хронологічній послідовності, вказуючи точні дати. Якщо Ваша скарга стосується кількох питань, слід написати про кожне з них окремо;
• зазначити, які саме права та свободи були порушені з посиланням на конкретні статті Конвенції та протоколів до неї, які гарантують ці права. Потрібно також пояснити, чому саме Ви вважаєте, що викладені Вами факти слід вважати порушенням Конвенції;
• стисло викласти вимоги. Потрібно зазначити яких результатів Ви очікуєте від розгляду справи в Суді. Якщо Ви хочете, щоб за результатами вирішення справи Суд присудив Вам справедливу сатисфакцію (грошову компенсацію за шкоду понад ту, що вже була відшкодована за національним законодавством), слід чітко вказати суму у євро, на яку, на Вашу думку, Ви заслуговуєте для відшкодування шкоди, завданої порушенням. До Ваших вимог про компенсацію Ви можете включити також витрати, які Ви понесли на оплату послуг юриста для звернення до Суду і подальші витрати на адвоката, які необхідно буде понести, якщо Суд прийме Вашу справу до розгляду. Вираховуючи суму грошової компенсації, варто звернути увагу, що Суд при призначенні компенсації діє справедливо і враховує мотиви кожної сторони. Наприклад, при вирахуванні витрат на правову допомогу Суд буде брати до уваги середньостатистичні тарифи на послуги українських адвокатів, якщо Ви користуєтеся їхніми послугами. Якщо Ви необґрунтовано завищите суму Ваших вимог, Суд знизить її розмір.
• зазначити, чи зверталися Ви з аналогічною скаргою з цього самого питання до інших міжнародних установ. Якщо так, потрібно повідомити про такі звернення, вказавши коли та до якої міжнародної установи вони подавалися і зазначити про дату та результати розгляду Вашого звернення. У таких випадках слід також додати копію рішення відповідної міжнародної організації.
• вказати, які національні засоби юридичного захисту Ви використали. Тут потрібно назвати всі засоби, якими Ви скористалися в Україні для захисту Ваших прав чи свобод. Викладена інформація повинна свідчити про вичерпність національних засобів захисту або про те, що використання інших засобів не дасть ефективного результату;
• вказати докази, які засвідчують викладені Вами факти. Зокрема, у заяві потрібно навести перелік офіційних рішень у Вашій справі із зазначенням дати ухвалення кожного з них та інстанції, яка його ухвалила,стислий виклад суті рішень. Слід пам’ятати, що офіційними рішеннями у Вашій справі не обов’язково можуть бути лише судові рішення, це можуть бути й рішення інших органів влади та посадових осіб .
• підписати заяву та зазначити дату її підписання. Якщо заяву від Вашого імені подає представник, повноваження якого підтверджуються доданою до заяви довіреністю, він повинен поставити на ній свій підпис.

Подаючи індивідуальну заяву, потрібно додати документи, якими Ви підтверджуєте факти порушень Ваших прав. Це насамперед повинні бути копії рішень у Вашій справі. Оригінали додавати не потрібно.Якщо від Вашого імені заяву підписує представник, до неї потрібно додати належно оформлену довіреність, яка підтверджує повноваження представника. Бланк довіреності Ви можете знайти у додатку. Перед відправленням заяви слід послідовно пронумерувати кожну сторінку.Пам’ятайте, що зшивати, склеювати чи в інший спосіб скріплювати сторінки заяви і документів не можна.Зауважте: за звернення до Європейського суду з прав людини жоден податок, мито чи збір не сплачується.

Якщо Ви попередньо звернулися до Суду з листом, у якому стисло описали обставини порушення, вважається, що Ви звернулися до Суду у день, яким датований відповідний лист. Тобто з цього дня перебіг чотирьох місячного строку, протягом якого Ви маєте право звернутися до Суду, зупиняється. У відповідь на Ваш лист Ви отримаєте від Суду бланк формуляра заяви, який потрібно буде заповнити та надіслати на адресу Суду протягом восьми тижнів.Якщо протягом цього строку Ви не надішлете свою заяву, то вважатиметься, що Ви звернулися до Суду не у день Вашого першого звернення, а в день, коли Ви надішлете заповнений формуляр заяви. У таких випадках важливо, щоб Ви не пропустити чотирьох місячний строк, інакше втратите право на розгляд Вашого звернення Судом.Якщо у першому листі Ви не викладаєте конкретні обставини своєї справи, а лише просите надати інформацію щодо діяльності Суду та умов прийняття заяви, то звернення з таким листом не перериватиме строк, протягом якого Ви можете звертатися до Суду.У відповідь на такий запит Ви лише зможете отримати пакет документів, необхідних Вам для вивчення питань, що стосуються Ваших прав, діяльності Суду та процедури звернення за захистом, а також формуляр заяви.У таких випадках, а також якщо Ви попередньо не зверталися до Суду з листом, а одразу заповнили та надіслали формуляр заяви, вона вважатиметься поданою у день відправлення її до Суду.

Отже, незважаючи на велику кількість заяв проти України до Суду, більшість справ мають схожий характер та стосуються низки структурних проблем, що призводять до порушення Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема:

• невиконання або тривале виконання рішень національних судів;
• надмірна тривалість провадження досудового слідства у кримінальних справах і судового розгляду цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних справ;
• незабезпечення права на належний судовий захист, неефективність розслідування кримінальних справ правоохоронними органами за скаргами на неналежне поводження з боку представників органів держави;
• порушення майнових прав;
• неналежні умови утримання та лікування осіб, які перебувають під вартою.

Представляє Україну в Суді під час розгляду справ, а також забезпечує виконання рішень Суду, ухвалених проти нашої держави Урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини, що функціонує в рамках Міністерства юстиції.

Хід розгляду звернення

Після реєстрації в суді справа передається судді-доповідачу, який може прийняти остаточне рішення про те, чи є справа неприйнятною . Справа може бути неприйнятною, якщо вона несумісна з вимогами ratione materiae, ratione temporis або ratione personae, або якщо справа не може бути продовжена з формальних причин, таких як невичерпання національних засобів правового захисту, закінчення дії чотири місяці з моменту останнього внутрішнього рішення, яке оскаржується, анонімність, суттєва тотожність зі справою, яка вже була передана до суду, або з іншою процедурою міжнародного розслідування.

Якщо суддя-доповідач вирішить, що справу можна продовжити, справа передається до палати суду, яка, якщо не вирішить що заява є неприйнятною, повідомляє про справу уряду держави, проти якої подано заяву, з проханням до уряду надати свої зауваження щодо справи.

Потім палата суду обговорює та розглядає справу щодо її прийнятності та суті. Справи, які порушують серйозні питання тлумачення та застосування Європейської конвенції з прав людини, серйозні проблеми загального значення або які можуть відрізнятися від попереднього прецедентного права може бути заслухано у Великій палаті, якщо всі сторони у справі погоджуються з тим, щоб палата суду передала юрисдикцію Великій палаті. Колегія з п’яти суддів вирішує, чи приймає Велика палата звернення

У цілому з моменту отримання Судом заяви до моменту винесення ним рішення по суті проходить три-п’ять років, однак цей строк може бути як меншим (мінімальний строк розгляду справи в Європейському суді з прав людини може складати близько півтори роки), так і набагато більше (десять років і більше). Усе залежить від терміновості або пріоритетності заяви. Так, окремі заяви Суд може визнати терміновими і розглянути їх у пріоритетному порядку, зокрема у випадку, якщо життя чи здоров’я заявника знаходиться під загрозою. Інші, менш термінові заяви (наприклад, щодо захисту права власності), Суд розглядатиме, як правило, довше.

Процедура розгляду справ Судом є письмовою, що не потребує особистої присутності у Суді. Після розгляду справи, заявника обов’язково буде поінформовано про будь-яке рішення, винесене Судом у цій справі.

https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D0%B...

Доброго дня!

ВИ МОЖЕТЕ ЗВЕРНУТИСЯ ДО ЄСПЛ ЛИШЕ ПІСЛЯ ТОГО, ЯК ВИЧЕРПАЛИ УСІ ДОСТУПНІ ВАМ НАЦІОНАЛЬНІ ЗАСОБИ ЮРИДИЧНОГО ЗАХИСТУ, ЗОКРЕМА, КОЛИ ВАШУ СПРАВУ БУЛО РОЗГЛЯНУТО УСІМА СУДОВИМИ ІНСТАНЦІЯМИ УКРАЇНИ. ТОМУ ВАМ СПОЧАТКУ ПОТРІБНО ОСКАРЖИТИ ПОСТАНОВУ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ У КАСАЦІЙНОМУ ПОРЯДКУ.

Заяву до ЄСПЛ можна подати протягом чотирьох місяців з дня ухвалення остаточного рішення національного суду, яке не підлягає оскарженню. При цьому, заява на остаточне рішення національного суду, ухвалене до 31 січня 2022 року, подається впродовж шести місяців.

Якщо ж національний суд зволікає з розглядом Вашої справи, тоді право на звернення існує протягом усього часу зволікання, аж до вирішення українським судом справи.

Для того, щоб звернутися до ЄСПЛ, Вам слід вчинити такі дії:

• Проконсультуватися з юристом, який має досвід представлення інтересів в ЄСПЛ
• Заповнити заяву згідно з вимогами суду, в тому числі українською мовою. На сайті ЄСПЛ міститься пояснювальна нотатка для осіб, які заповнюють формуляр
• Надіслати заяву з доданими до неї документами поштою на адресу ЄСПЛ:

The Registrar

European Court of Human Rights

Council of Europe

F-67075 Strasbourg - Cedex

France – Франція

Провадження у справах зазвичай відбувається у письмовій формі, публічні слухання є винятком, тому їхати до Страсбурга найчастіше не виникає потреби.

Із офіційним перекладом українською мовою тексту Конвенції та протоколів до неї можна ознайомитися на сайті законодавства Верховної Ради України www.rada.gov.ua

ЄСПЛ не виконує роль національного суду і не є вищою інстанцією відносно національних судів. Він не може скасовувати чи змінювати рішення національних судів. Під час розгляду індивідуальних заяв Суд вирішує питання про те, чи справді держава допустила порушення взятих на себе зобов'язань в межах Конвенції та протоколів до неї. І за умови визнання факту порушення застосовує відповідні заходи впливу.

ЯК ПРАВИЛЬНО ОФОРМИТИ ЗВЕРНЕННЯ?

Індивідуальна заява має бути викладена у письмовій формі мовою однієї з держав, які ратифікували Конвенцію. Тобто не зважаючи на те, що судочинство у ЄСПЛ ведеться англійською або французькою мовами, Ви можете викласти свою заяву українською або іншою офіційною мовою держав-учасниць Конвенції та протоколів до неї. Важливо пам'ятати, що заява до Суду може бути викладена лише на офіційному бланку формуляра заяви.

ГОТУЮЧИ ЗВЕРНЕННЯ, ПОТРІБНО:

1) вказати інформацію про сторін;

2) стисло викласти факти про порушення;

3) зазначити, які саме права та свободи були порушені з посиланням на конкретні статті Конвенції та протоколів до неї, які гарантують ці права;

4) стисло викласти вимоги;

5) зазначити, чи зверталися Ви з аналогічною скаргою з цього самого питання до інших міжнародних установ;

6) вказати, які національні засоби юридичного захисту Ви використали;

7) вказати докази, які засвідчують викладені Вами факти;

8) підписати заяву та зазначити дату її підписання.

З набуттям рішенням Суду, у якому було визнано порушення Україною Ваших прав, статусу остаточного, Ви набуваєте статусу стягувача і можете вимагати виконання рішення.

Порядок виконання рішень Суду в Україні визначається Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Виконання рішення Суду може полягати у трьох аспектах:

• виплаті відшкодування (за умови, що його було присуджено або воно передбачено умовами дружнього врегулювання);
• вжитті додаткових заходів індивідуального характеру з метою відновлення порушених прав;
• а також заходів загального характеру, спрямованих на попередження випадків аналогічних порушень у майбутньому.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Доброго дня.

Європейський суд з прав людини є міжнародним органом, який за умов, визначених Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, може розглядати заяви, подані особами, які скаржаться на порушення своїх прав, гарантованих Конвенцією.

Конвенція є міжнародним договором, на підставі якого переважна більшість держав Європи поклали на себе зобов’язання дотримуватися прав та основоположних свобод людини. Ці права гарантуються як самою Конвенцією, так і Протоколами до неї, згода на обов’язковість яких надана державами-учасниками Конвенції.

Умови, за яких Європейський суд розглядає справи громадян України на підставі Конвенції:

• ваші скарги, стосуються порушення одного чи декількох прав, що захищаються Конвенцією і Протоколами до неї і такі скарги спрямовані проти держави, яка ратифікувала Конвенцію чи відповідний Протокол;
• ваші скарги мають стосуватись лише фактів, за які несе відповідальність певний орган державної влади (законодавчої, виконавчої або судової) і якщо ці факти чи події мали місце після дати ратифікації державою Конвенції чи відповідного Протоколу;
• порушення основоположного права повинно безпосередньо стосуватись вашої особи;
• ви вичерпали всі національні засоби правового захисту;
• заповнену належним чином заяву подано вами до Європейського суду протягом чотирьох місяців після дати винесення остаточного рішення на національному рівні;
• у ваших скаргах викладено достовірні фактичні дані, обставини справи у заяві описано чітко та вона є достатньо обґрунтованою;
• предметом скарги є невиправдане втручання у Ваше фундаментальне право;
• ваші скарги не розглядались раніше ані Європейським судом, ані іншим міжнародним органом.

Відповідно до вимог правила 47 Регламенту Європейського суду у заяві необхідно зазначити стислий виклад фактів, з приводу яких ви скаржитесь, суть скарги, які саме права (свободи), передбачені Конвенцією або Протоколами до неї, на вашу думку були порушені, вказати всі використані вами національні засоби юридичного захисту, додати перелік відповідних рішень органів державної влади, у тому числі судових рішень, у справі, із вказівкою дати кожного рішення та органу, який його виніс, навести стислі відомості щодо змісту такого рішення. До заяви варто обов’язково додати копії самих рішень державних органів, а також інші документи, що підтверджують скарги.

Спеціальний формуляр вищезазначеної заяви міститься на офіційному вебсайті Європейського суду з прав людини.

В додаток до цього на вебсайті Європейського суду міститься нотатка для заповнення формуляру заяви. Заява підписується вами як заявником або вашим представником. Заява та додані до неї документи надсилаються поштою до Європейського суду за адресою: The Registrar European Court of Human Rights Council of Europe F–67075 STRASBOURG CEDEX FRANCE – ФРАНЦІЯ.

На цю саму адресу слід також надсилати всю подальшу кореспонденцію стосовно поданої заяви.

Заява до Європейського суду з прав людини подається англійською або французькою мовами, а за бажанням може бути подана офіційною мовою однієї з договірних держав Конвенції. Цією мовою Європейський суд може листуватись з вами лише на початковій стадії провадження. Надалі, після того, як Європейський суд вирішить запропонувати Уряду висловити свою позицію щодо скарг заявника, Суд вестиме листування англійською чи французькою мовами, а ви чи ваш представник, за загальним правилом, повинні будете надсилати подальші зауваження англійською чи французькою мовою.

Розгляд заяви Європейським судом з прав людини є безкоштовним та не потребує обов’язкової участі заявника. Про будь-яке рішення, винесене у справі, заявника повідомляють своєчасно.

Ось корисне посилання з порядком дій:

https://ki.pl.court.gov.ua/sud1609/esh/

Доброго дня, Олександре!

Для початку Вам необхідно подати касаційну скаргу на Постанову алеляційного суду.

Європейський суд з прав людини – це міжнародний суд, який може розглядати тільки заяви від осіб, організацій та підприємств, які стверджують, що їхні права, гарантовані Європейською конвенцією з прав людини, були порушені. Конвенція є міжнародним договором, на підставі якого значна кількість європейських держав зобов’язалася забезпечувати певні фундаментальні права. Ці права викладені в самій Конвенції, а також у Протоколах №№ 1, 4, 6, 7, 12 і 13 до неї. До зазначених протоколів приєдналися лише окремі держави.

Суд отримує десятки тисяч заяв щороку. Понад 90% заяв, що розглядаються Судом, визнаються неприйнятними. З огляду на це, заявниками необхідно проаналізувати, чи відповідає їхня скарга критеріям прийнятності, а саме:

• Скарга стосується порушення одного чи декількох прав, викладених у Конвенції та Протоколах до неї. До прикладу, право на працевлаштування не захищається Конвенцією. Але якщо Заявник доведе, що звільнення з роботи суттєво негативно вплинуло на його приватне життя, то він може говорити про порушення його права на приватне життя, яке у свою чергу захищається Конвенцією;
• Скарга спрямована проти держави, яка ратифікувала Конвенцію чи відповідний Протокол (перевірити список ратифікацій можна на сайті Суду);
• Скарги стосуються фактів, за які несе відповідальність певна державна структура (законодавчий або виконавчий орган, суд тощо). Суд не розглядає заяви, спрямовані проти приватних осіб чи недержавних організацій;
• Скарга стосується фактів чи подій, які мали місце після дати ратифікації державою Конвенції чи відповідного Протоколу (дати для кожної держави вказані у списку ратифікацій на сайті Суду);
• Порушення основоположного права стосується вас особисто і безпосередньо (ви маєте «статус потерпілого/ої»). У випадках, коли скарга стосується порушення права на життя, Заявником може бути близький родич Потерпілого, який помер;
• Ви надали національній правовій системі можливість виправити порушення ваших прав («вичерпання національних засобів правового захисту»): зазвичай це означає, що перед поданням скарги до Суду ви повинні використати всі можливі способи і інструменти національного захисту вашого права, повідомляючи державі, у чому саме ви вбачаєте ці порушення. Це можуть бути судові, а можуть бути й інші адміністративні процедури оскарження;
• Ви подали до Суду заповнену належним чином заяву протягом чотирьох місяців після дати винесення остаточного рішення на національному рівні. Цей чотиримісячний строк зазвичай визначається з дати, коли найвища судова чи адміністративна інстанція, що уповноважена вирішувати вашу справу, прийняла у ній рішення, або коли ви чи ваш юридичний представник були повідомлені про це рішення. Якщо не існує ефективних засобів правового захисту щодо вашої скарги, чотиримісячний строк відлічується від дати оскаржуваного акту, події чи рішення;
• Ваша скарга ґрунтується на достовірних фактичних даних. Ви повинні обґрунтувати свою заяву: чітко описати обставини справи та додати на їхнє підтвердження документи, рішення, медичні довідки, показання свідків тощо;
• Ви можете показати, що предметом вашої скарги є невиправдане втручання у ваше фундаментальне право. Ви не можете просто скаржитися на те, що судове рішення було несправедливим чи неправильним, адже Суд не є апеляційною інстанцією по відношенню до національних судів та не може скасовувати чи міняти їхні рішення;
• Ваші скарги не були вже розглянуті Судом або іншим міжнародним органом.

Згідно з положеннями правила 47 Регламенту Суду, в заяві необхідно:

• навести стислий виклад фактів, щодо яких ви скаржитися, та суть ваших скарг;
• зазначити права, гарантовані Конвенцією або протоколами до неї, які, на вашу думку, були порушені;
• назвати національні засоби юридичного захисту, якими ви скористалися;
• навести перелік рішень судів (або інших державних органів) у справі, із зазначенням дати кожного рішення та органу, який його виніс, а також коротку інформацію про зміст цього рішення. До листа необхідно додати копії самих рішень (Суд не повертає надіслані йому документи, тому необхідно надсилати винятково копії, а не оригінали). Підкреслюємо, що копії документів ніяким чином завіряти не треба.

Правило 45 Регламенту Суду вимагає, щоб заява була підписана вами як заявником або вашим представником.

Якщо суд визнає вашу скаргу достатньо обґрунтованою, то він надішле матеріали вашої заяви уряду країни-відповідача і запропонує надати свої заперечення. Це називається стадією комунікації. В результаті Суд буде оцінювати аргументи вашої скарги у комплексі з запереченнями і аргументами уряду.

Протягом усього провадження, яким би довгим воно не здавалося, вам слід очікувати, коли Суд зв’яжеться з вами. Через значну кількість заяв, що надходять до щорічно, Суд не має можливості повідомляти про приблизні терміни розгляду вашої справи. На стадії активної комунікації суд веде листування через спеціальну електронну систему листування, а не через фізичну пошту. Тому важливо вказувати актуальну електронну пошту в заяві.

Рішення Європейського суду з прав людини є обов’язковим для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Звертаємо увагу, що на відміну від національних судів, ЄСПЛ не видає виконавчих листів, і особа не зобов’язана ні самостійно пред’являти рішення до виконання, ні будь-яким чином стимулювати таке виконання. Держава зобов’язана сама виконати рішення Суду на користь особи, звільнити її від такого обов’язку може лише письмова відмова особи отримати присуджену за рішенням суму. Після набуття рішенням Суду сили ви маєте отримати листа від уряду держави з пропозицією надати ваші дані, необхідні для виконання рішення суду, як-то, наприклад, банківські реквізити.

Рішенням Суду, в якому визнається порушення Конвенції чи Протоколів до неї, може бути:

• присудження заявникові справедливої сатисфакції за порушене право у грошовій формі (якщо ним подавалася відповідна вимога);
• компенсацію за витрати на правову допомогу, якщо така надавалась при зверненні до Європейського суду, інші витрати заявника (витрати на листування із Судом, наприклад);
• за необхідності зобов’язує державу-відповідача прийняти «загальні заходи» (внести зміни до законодавства, змінити судову практику, провести адміністративну реформу тощо). Такі заходи приймаються, коли Суд констатує, що та чи інша проблема в державі-відповідачі є системною, а не поодиноким випадком.

https://www.helsinki.org.ua/articles/yak-zvernutys...

З повагою, адвокат Айвазян.

Вітаю!

Українська Гельсінська спілка з прав людини (УГСПЛ) – найбільша асоціація правозахисних організацій України. Спілка об’єднує 26 правозахисних недержавних організацій. Метою діяльності УГСПЛ є захист прав людини.

Якщо вам потрібна юридична допомога, ви можете звертатися за нею до приймалень УГСПЛ в різних регіонах:

https://www.helsinki.org.ua/advice-centres/

https://www.helsinki.org.ua/kontakty/

ЗВЕРТАТИСЯ ДО ЄСПП ВИ ЗМОЖЕТЕ ПІСЛЯ СТАДІЇ КАСАЦІЇ.

Європейський суд з прав людини – це міжнародний суд, який може розглядати тільки заяви від осіб, організацій та підприємств, які стверджують, що їхні права, гарантовані Європейською конвенцією з прав людини, були порушені. Конвенція є міжнародним договором, на підставі якого значна кількість європейських держав зобов’язалася забезпечувати певні фундаментальні права. Ці права викладені в самій Конвенції, а також у Протоколах №№ 1, 4, 6, 7, 12 і 13 до неї. До зазначених протоколів приєдналися лише окремі держави.

Слід зауважити, що Суд отримує десятки тисяч заяв щороку. Понад 90% заяв, що розглядаються Судом, визнаються неприйнятними. З огляду на це, заявниками необхідно проаналізувати, чи відповідає їхня скарга критеріям прийнятності, а саме:

• Скарга стосується порушення одного чи декількох прав, викладених у Конвенції та Протоколах до неї. До прикладу, право на працевлаштування не захищається Конвенцією. Але якщо Заявник доведе, що звільнення з роботи суттєво негативно вплинуло на його приватне життя, то він може говорити про порушення його права на приватне життя, яке у свою чергу захищається Конвенцією;
• Скарга спрямована проти держави, яка ратифікувала Конвенцію чи відповідний Протокол (перевірити список ратифікацій можна на сайті Суду);
• Скарги стосуються фактів, за які несе відповідальність певна державна структура (законодавчий або виконавчий орган, суд тощо). Суд не розглядає заяви, спрямовані проти приватних осіб чи недержавних організацій;
• Скарга стосується фактів чи подій, які мали місце після дати ратифікації державою Конвенції чи відповідного Протоколу (дати для кожної держави вказані у списку ратифікацій на сайті Суду);
• Порушення основоположного права стосується вас особисто і безпосередньо (ви маєте «статус потерпілого/ої»). У випадках, коли скарга стосується порушення права на життя, Заявником може бути близький родич Потерпілого, який помер;
• Ви надали національній правовій системі можливість виправити порушення ваших прав («вичерпання національних засобів правового захисту»): зазвичай це означає, що перед поданням скарги до Суду ви повинні використати всі можливі способи і інструменти національного захисту вашого права, повідомляючи державі, у чому саме ви вбачаєте ці порушення. Це можуть бути судові, а можуть бути й інші адміністративні процедури оскарження;
• Ви подали до Суду заповнену належним чином заяву протягом чотирьох місяців після дати винесення остаточного рішення на національному рівні. Цей чотиримісячний строк зазвичай визначається з дати, коли найвища судова чи адміністративна інстанція, що уповноважена вирішувати вашу справу, прийняла у ній рішення, або коли ви чи ваш юридичний представник були повідомлені про це рішення. Якщо не існує ефективних засобів правового захисту щодо вашої скарги, чотиримісячний строк відлічується від дати оскаржуваного акту, події чи рішення;
• Ваша скарга ґрунтується на достовірних фактичних даних. Ви повинні обґрунтувати свою заяву: чітко описати обставини справи та додати на їхнє підтвердження документи, рішення, медичні довідки, показання свідків тощо;
• Ви можете показати, що предметом вашої скарги є невиправдане втручання у ваше фундаментальне право. Ви не можете просто скаржитися на те, що судове рішення було несправедливим чи неправильним, адже Суд не є апеляційною інстанцією по відношенню до національних судів та не може скасовувати чи міняти їхні рішення;
• Ваші скарги не були вже розглянуті Судом або іншим міжнародним органом.

Варто зазначити, що офіційними мовами Суду є англійська та французька, але за бажанням ви можете звертатися до Секретаріату Суду офіційною мовою однієї з держав, що ратифікували Конвенцію. На початковій стадії провадження Суд може також листуватися з вами цією мовою. Проте, якщо Суд не визнає заяву неприйнятною на основі надісланих документів, а вирішить запропонувати уряду висловити свою позицію щодо скарг заявника, Суд вестиме листування англійською чи французькою мовою, а ви чи ваш представник, за загальним правилом, повинні будете надсилати подальші зауваження англійською чи французькою мовою.

Підкреслюємо, що суд приймає лише ті заяви, які надіслані поштою (а не телефоном). Якщо ви відсилаєте свою заяву електронною поштою або факсом, вам обов’язково потрібно продублювати її звичайною поштою. Також немає необхідності бути особисто присутнім у Суді для усного викладення обставин справи.

Листи і документи, які надсилаються до Суду, не слід прошивати степлером, склеювати чи скріплювати іншим чином. Усі сторінки повинні бути послідовно пронумеровані.

Згідно з положеннями правила 47 Регламенту Суду, в заяві необхідно:

• навести стислий виклад фактів, щодо яких ви скаржитися, та суть ваших скарг;
• зазначити права, гарантовані Конвенцією або протоколами до неї, які, на вашу думку, були порушені;
• назвати національні засоби юридичного захисту, якими ви скористалися;
• навести перелік рішень судів (або інших державних органів) у справі, із зазначенням дати кожного рішення та органу, який його виніс, а також коротку інформацію про зміст цього рішення. До листа необхідно додати копії самих рішень (Суд не повертає надіслані йому документи, тому необхідно надсилати винятково копії, а не оригінали). Підкреслюємо, що копії документів ніяким чином завіряти не треба.

Правило 45 Регламенту Суду вимагає, щоб заява була підписана вами як заявником або вашим представником.

Якщо ви не бажаєте розкривати свою особу, ви маєте про це зазначити в заяві до Суду та викласти причини на виправдання такого відступу від загального правила гласності провадження в Суді. У виняткових і виправданих випадках Голова Палати Суду може надати дозвіл на анонімність.

Завантажити формуляр скарги ви можете на сайті Суду. Використання формуляру при зверненні до суду є обов’язковим. Перед заповненням формуляру радимо переконатись на офіційному сайті Суду, що ви використовуєте саме останню версію формуляру, оскільки іноді вони оновлюються.

Канцелярія Суду отримує щодня близько 1500 листів, тому не варто очікувати на швидке підтвердження отримання судом вашої заяви.

Не варто телефонувати до Суду аби з’ясувати, чи дійшла ваша заява. Суд зв’яжеться з вами, якщо йому знадобиться додаткова інформація.

Канцелярія відсортує пошту та відправить вашу заяву до того юридичного відділу, який займатиметься її розглядом, тобто до юридичного відділу, який відповідає за розгляд справ щодо держави, проти якої ви скаржитесь.

На цьому етапі вашій справі надається номер та вона вивчається юристом. Однак, це ще не означає, що Суд прийняв вашу заяву — поки що він її лише зареєстрував. Якщо Суд зв’яжеться з вами, ви маєте відповісти у встановлений термін, інакше досьє може бути відхилене чи знищене.

Якщо суд визнає вашу скаргу достатньо обґрунтованою, то він надішле матеріали вашої заяви уряду країни-відповідача і запропонує надати свої заперечення. Це називається стадією комунікації. В результаті Суд буде оцінювати аргументи вашої скарги у комплексі з запереченнями і аргументами уряду.

Протягом усього провадження, яким би довгим воно не здавалося, вам слід очікувати, коли Суд зв’яжеться з вами. Через значну кількість заяв, що надходять до щорічно, Суд не має можливості повідомляти про приблизні терміни розгляду вашої справи. На стадії активної комунікації суд веде листування через спеціальну електронну систему листування, а не через фізичну пошту. Тому важливо вказувати актуальну електронну пошту в заяві.

Рішення Європейського суду з прав людини є обов’язковим для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Звертаємо увагу, що на відміну від національних судів, ЄСПЛ не видає виконавчих листів, і особа не зобов’язана ні самостійно пред’являти рішення до виконання, ні будь-яким чином стимулювати таке виконання. Держава зобов’язана сама виконати рішення Суду на користь особи, звільнити її від такого обов’язку може лише письмова відмова особи отримати присуджену за рішенням суму. Після набуття рішенням Суду сили ви маєте отримати листа від уряду держави з пропозицією надати ваші дані, необхідні для виконання рішення суду, як-то, наприклад, банківські реквізити.

Рішенням Суду, в якому визнається порушення Конвенції чи Протоколів до неї, може бути:

• присудження заявникові справедливої сатисфакції за порушене право у грошовій формі (якщо ним подавалася відповідна вимога);
• компенсацію за витрати на правову допомогу, якщо така надавалась при зверненні до Європейського суду, інші витрати заявника (витрати на листування із Судом, наприклад);
• за необхідності зобов’язує державу-відповідача прийняти «загальні заходи» (внести зміни до законодавства, змінити судову практику, провести адміністративну реформу тощо). Такі заходи приймаються, коли Суд констатує, що та чи інша проблема в державі-відповідачі є системною, а не поодиноким випадком.

ДОБРИЙ ДЕНЬ, ОЛЕКСАНДР!

Оскільки касація не є обов"язковою стадією, то ЄСПЛ наразі часто виходить при обрахунку строків на оскарження, що слід було звертатися після апеляційного суду. Але це так не завжди.

Відповідно до Протоколу № 15 про внесення змін до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод з 01 лютого 2022 року термін звернення до Суду становить 4 місяці із дня винесення остаточного рішення на національному рівні. Новий термін застосовується до заяв, в яких остаточне рішення на національному рівні винесено 01 лютого 2022 року і пізніше.

Індивідуальна заява має бути викладена у письмовій формі мовою однієї з держав, які ратифікували Конвенцію. Тобто не зважаючи на те, що судочинство у Європейському суді з прав людини ведеться англійською або французькою мовами, Ви можете викласти свою заяву українською, польською або іншою офіційною мовою держав-учасниць Конвенції та протоколів до неї. Важливо пам’ятати, що заява до Суду може бути викладена лише на офіційному бланку формуляра заяви.Заповнюючи заяву, потрібно дотримуватися вимог щодо її змісту. Тому перед заповненням варто ознайомитися з офіційною пояснювальною нотаткою для осіб, які бажають звернутися до Європейського суду з прав людини.

У пам"ятці ЄСПЛ вказано:

Ви надали національній правовій системі можливість виправити порушення Ваших прав («вичерпання національних засобів правового захисту»); зазвичай це означає, що перед поданням скарги в Суд, Ви повинні подати ті самі скарги в національні суди, в тому числі у найвищу судову інстанцію.

Знаходяться під захистом, зокрема, наступні права:

- право на життя;

- право на свободу та особисту недоторканність;

- право на справедливий судовий розгляд у цивільних і кримінальних справах;

- право на повагу приватного та сімейного життя;

- право на свободу вираження поглядів;

- право на свободу думки, совісті і релігії;

- право на ефективний засіб правового захисту;

- право на мирне користування власністю;

- право голосувати і виставляти свою кандидатуру на виборах

Мало того - зовсім не факт, що Верховний Суд прийме Вашу справу до розгляду. Зараз підстави оскарження справ дуже звужені. Особливо для справ, які розглядалися в порядку спрощеного, а не загального позовного провадження.

Оскільки повний текст рішення складено було 21 жовтня 2024 року - касацію Ви вже подати не встигнете (звісно, якщо Вам повне рішення не вручили значно пізніше) - Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

На жаль ЄСПЛ не істина в останній інстанції, хоча у багатьох українців існує враження, що от в ЄСПЛ то справедливість точно буде. Це хибне враження і там сидять теж судді, які у всьому світі одні й ті самі.

Врахуйте також, що у зв"язку з війною та воєнним станом, Україна призупинила дію норм і міжнародного права ООН та ЄСПЛ на своїй території, тому якщо порушення Вашого права відбулося після 24.02.2022 р. - зовсім не факт, что ЄСПЛ визнає свою юрисдикцію над спором, бо фактично Україна відмовилася на час війни від демократичних стандартів, мотивуючи це загрозою державності та потребою реалізовувати положення Конституції, які обмежують демократичні свободи та права людини.

Відповідно до ст. 15 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) Висока Договірна Сторона під час війни може вживати заходів, що відступають від її зобов'язань за цією Конвенцією, і у випадку використання цього права має інформувати Генерального секретаря Ради Європи про вжиті нею заходи.

Таке повідомлення здійснюється шляхом написання листа і прикріплення копій правових документів, згідно з якими будуть запроваджуватися надзвичайні заходи.

При цьому слід зазначити, що повідомлення саме по собі не запроваджує надзвичайні заходи, а є лише засобом інформування Ради Європи про можливість їх запровадження відповідно до національного законодавства Високої Договірної Сторони.

У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції РНБО, відповідно до ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан.

Відповідно до ст. 3 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 – 34, 38, 39, 41 – 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів осіб, передбачені ст. 8 Закону України від 12.05.2015 № 389 «Про правовий режим воєнного стану».

З урахуванням вищевказаного та відповідно до ст. 15 Конвенції, Раду Європи було поінформовано про запровадження в Україні воєнного стану, норми законодавства, які діють під час цього режиму, заходи, які можуть бути застосовані уповноваженими органами під час дії режиму воєнного стану, а також наведено перелік статей Конвенції та Додатків до неї, від яких, у зв’язку із можливим застосуванням вищевказаних заходів, допускається відповідний відступ, а саме: ст.ст. 3, 8(3), 9, 12, 13, 17, 19, 20, 21, 22, 24, 25, 26, 27 Пакту, а також ст.ст. 4 (3), 8, 9, 10, 11, 13, 14, 16 Конвенції, ст.ст. 1, 2, 3 Додаткового протоколу до Конвенції, ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції.

З огляду на вимогу щодо повідомлення про такі заходи без затримки, вищезазначена інформація про запровадження воєнного стану та відповідний відступ була підготовлена та направлена Раді Європи у найкоротший термін одразу після запровадження режиму воєнного стану. На сайті Ради Європи вона була розміщена 01.03.2022.

Інформація щодо відступу, розміщена на сайті Ради Європи 04.04.2024, є уточненою інформацією про відступ від ряду зобов’язань за Конвенцією, здійсненого у зв’язку із запровадженням воєнного стану та подана з урахуванням необхідності проведення періодичного перегляду здійснених відступів. В уточненій інформації, зокрема, прибрано цитування деяких пунктів ст. 8 Закону України від 12.05.2015 № 389 «Про правовий режим воєнного стану», які не стосуються відступу від зобов’язань за Конвенцією, та зменшено перелік статей, за якими здійснено відступ. Інформація щодо відступу від статей 1 «Захист власності», 2 «Право на освіту» та 3 «Право на вільні вибори» Додаткового протоколу до Конвенції була зазначена в ноті 2022 році та не є новою.

Згідно з роз’ясненням до ст. 15 Конвенції відступ від зобов’язань не обов’язково є визнанням того, що Держава не зможе гарантувати права, закріплені в Конвенції. Насправді, на практиці, заявляючи про відступ від зобов’язань, Договірна Держава зазвичай зазначала, що заходи, яких вона вживає, «можуть» передбачати відступ від її зобов’язань за Конвенцією.

Відповідно до сталої практики ЄСПЛ, якщо цього вимагає національне законодавство, суд касаційної інстанції повинен оцінювати те, чи досягнуто передбачений законодавством поріг ratione valoris для подання скарги саме до цього суду.

Актуальність питання доступу в Україні до касаційного або «третього» перегляду справи в аспекті дотримання права на справедливий суд, гарантованого п. 1 ст. 6 Конвенції, обумовлена особливим конституційним статусом Верховного Суду, зокрема, як суду права. Порушена проблема певним чином пов’язана з таким питанням, як «Роль процесуальних фільтрів у адміністративному касаційному судочинстві».

Досліджуючи це питання, передусім варто зауважити, що право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення основних прав, наданих конституцією або законом, а також право на доступ до правосуддя та справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом є одними із невід’ємних прав людини, які закріплені у Загальній декларації прав людини, прийнятій Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року (ст. ст. 8, 10).

Ця норма кореспондує з нормою Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція), яка міститься в статті 6 «Право на справедливий суд».

При цьому Конвенція покликана гарантувати не теоретичні й ілюзорні, а практичні й ефективні права (див., mutatis mutandis, рішення Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) у справі «Метьюз проти Сполученого Королівства» («Matthews v. the United Kingdom») [GC], заява № 24833/94, п. 34); право на доступ до суду повинно бути «практичним та ефективним», а не «теоретичним чи ілюзорним» (рішення у справі «Беллє проти Франції» («Bellet v. France»), заява № 23805/94, п. 36).

Ці міркування набувають особливої актуальності у контексті гарантій, передбачених статтею 6, з огляду на почесне місце, яке в демократичному суспільстві посідає право на справедливий суд (рішення у справі «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини» («Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany», заява № 42527/98, п. 45) та рішення у справі «Парафія греко-католицької церкви в м. Лупені та інші проти Румунії» («Lupeni Greek Catholic Parish and Others v. Romania»), заява № 76943/11, п. 86).

Порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції; ціль Конвенції – гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» («Multiplex v. Croatia»), заява № 58112/00, п. 45, та «Кутіч проти Хорватії» («Kutic v. Croatia»), заява № 48778/99, п. 25).

Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Це право може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями (рішення ЄСПЛ у справах «Мушта проти України», заява № 8863/06, п. 37; «Kreuz v. Poland», заява № 28249/95, п. 53; «Golder v. the United Kingdom», заява № 4451/70, п. 38, «Stanev v. Bulgaria», заява № 36760/06, п.п. 229-230). Зокрема, обов’язковому дотриманню підлягає застосування процесуальних повноважень вищими судовими інстанціями з позицій передбачуваності (прогнозованості) з точки зору учасників справи (рішення у справах «Мушта проти України», заява № 8863/06, п. 41, «Мельник проти України», заява № 23436/03, п. 26).

Крім того, у п. 38 рішення у справі «Golder v. the United Kingdom» (заява № 4451/70) ЄСПЛ зазначив, що оскільки Конвенція (див. статті 13, 14, 17 і 25) не містить визначення обмеження права на суд у вузькому сенсі цього слова, мовчазно допускається можливість обмеження цього права, але таким чином, щоб не зачіпало його основного змісту.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Гарсія Манібардо проти Іспанії» («Garcia Manibardo v. Spain», заява № 38695/97, п.п. 38-45) підкреслюється, що спосіб, у який ст. 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них (див., наприклад, рішення у справах «Monnel and Morris v. The United Kingdom», заяви № 9562/81 та № 9818/82, п. 56, «Helmers v. Sweden», заява № 11826/85, п. 31).

З цього приводу у рішенні у справі «Делкур проти Бельгії» («Delcourt v. Belgium», заява № 2689/65, п.п. 23-26) ЄСПЛ зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції застосовують у тому випадку, коли вищий суд розглядає лише питання права (а не факту та права), навіть якщо він може врешті лише скасувати чи підтвердити рішення суду нижчої ланки, а не постановити нове рішення. У той же час ст. 6 Конвенції не передбачає права звернутися до вищого суду після рішення суду нижчої ланки, а тому ця стаття Конвенції застосовуватиметься до розгляду судами вищих інстанцій лише, якщо внутрішня процедура передбачає таке право. Таким чином, можливість подання заяви про розгляд справи судами двох чи більше інстанцій є неавтономною вимогою п. 1 ст. 6 Конвенції і залежить від того, чи дозволяє це внутрішнє законодавство. Суд також зазначив, що держава, яка створює суди апеляційної чи касаційної інстанцій, має забезпечити, щоб особи, які відповідають перед законом, мали можливість користуватись всіма фундаментальними гарантіями п. 1 ст. 6 Конвенції в провадженнях у цих судах (рішення у справі «Delcourt v. Belgium», заява № 2689/65, п. 25).

Водночас ЄСПЛ неодноразово підкреслював, що застосовані державою обмеження не можуть обмежувати чи зменшувати право доступу до суду таким чином або до такої міри, що порушується сама сутність права. Більш того, обмеження входить у сферу застосування п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо не переслідує «законну мету» і якщо відсутнє «пропорційне співвідношення між використаними засобами та переслідуваною метою» (див., mutatis mutandis, рішення у справах «Ashingdane v. The United Kingdom», заява № 8225/78, п. 57; «Fayed v. The United Kingdom», заява № 17101/90, п. 65; «Markovic and Others v. Italy», заява № 1398/03, п.п. 100-102).

ЄСПЛ також наголошує, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції не передбачає жодного права на касацію («третій перегляд»), він вимагає, щоб, якщо національне законодавство передбачає касацію, п. 1 ст. 6 Конвенції вступав в силу навіть у цих касаційних провадженнях у тій мірі, в якій може бути обґрунтовано сказано, що це провадження передбачає «визначення» кримінальної відповідальності проти заявника або його «цивільних прав або обов'язків» (див. рішення у справах «Reichman v. France», заява № 50147/11, п. 29; «Maresti v. Croatia», заява № 55759/07, п. 33; «Delcourt v. Belgium», заява № 2689/65, п. 25). Більше того, Суд підкреслює, що спосіб застосування п. 1 ст. 6 Конвенції до провадження після апеляційного оскарження, у тому числі до вищих судів, залежить від особливостей судочинства; слід враховувати всю сукупність процесуальної системи у внутрішньому правовому порядку та роль конкретного суду в ньому (див. рішення у справах «Júlíus Þór Sigurþórsson v. Iceland», заява № 38797/17, п. 32; «Styrmir Þór Bragason v. Iceland», заява № 36292/14, п. 63; «Lazu v. Republic of Moldova», заява № 46182/08, п. 33; «Hermi v. Italy» [GC], заява № 18114/02, п. 60; «Sigurþórsson Arnarsson v. Iceland», заява № 44671/98, п. 30; «Botten v. Norway», заява № 16206/90, п. 39; «Andrejeva v. Latvia» [GC], заява № 55707/00, п. 97; «Levages Prestations Services v. France», заява № 21920/93, п. 44; «Annoni di Gussola and Others v. France», заяви № 31819/96 та № 33293/96, п. 54).

Вирішуючи питання про порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції у разі недопуску до касаційного (третього) перегляду справи, ЄСПЛ наголошує на необхідності врахування особливого статусу вищих судів (судів касаційної інстанції) за національним законодавством держав-членів.

ЄСПЛ неодноразово наголошував, що повноваження вищого суду щодо перегляду мають здійснюватися в межах звичайних етапів апеляційного та касаційного розгляду, з обмеженою кількістю інстанцій і передбачуваними строками (рішення (про неприйнятність) у справі «Link Oil SPB» v. Russia», заява № 42600/05; рішення у справі «Ryabykh v. Russia», заява № 52854/99, п.п. 51-52).

У справі «Пономарьов проти України» ЄСПЛ зазначив, що повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду (заява № 3236/03, п. 40).

Як зазначив ЄСПЛ у рішенні у справі «Науменко проти України» (заява № 41984/98, п. 53) правова певність передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, недопустимості повторного розгляду вже раз вирішеної справи. Цей принцип наполягає на тому, що жодна сторона не має права домагатися перегляду кінцевого і обов’язкового рішення тільки з метою нового слухання і вирішення справи. Повноваження судів вищої ланки переглядати рішення повинні використовуватися для виправлення судових помилок, помилок у здійсненні правосуддя, а не заміни рішень. Перегляд в порядку нагляду не може розглядатися як прихована апеляція, і сама можливість двох поглядів на один предмет не є підставою для повторного розгляду. Відхилення від цього принципу можливе тільки, коли воно спричинене незалежними і непереборними обставинами (див. рішення у справах «Пономарьов проти України», заява № 3236/03, п. 40; «Осовська та інші проти України», заява № 2075/13, п. 26; «Промислово-фінансовий Консорціум «Інвестиційно-металургійний союз» проти України», заява № 10640/05, п. 52).

Крім того, ЄСПЛ постійно підкреслює, що роль касаційного суду полягає у врегулюванні суперечностей судової практики між різними судами однієї юрисдикції («Zielinski and Pradal & Gonzalez and others v. France» [GC], заяви № 24846/94 та 34165/96 до 34173/96, п. 59). Розглядаючи цю справу, ЄСПЛ зазначив, що роль пленуму Верховного Суду полягає у врегулюванні розбіжностей у юриспруденції між різними структурами останнього та остаточно визначає тлумачення законодавчого положення, усуваючи його.

ВИ МАЄТЕ НАМІР ПОДАТИ ЗАЯВУ ДО СУДУ?

Формуляр заяви доступний на сторінці Суду в Інтернеті. Завантажте його і заповніть усі розділи без виключень та надішліть до Суду разом із копіями усіх необхідних документів – не з оригіналами, оскільки вони Вам не повертатимуться після завершення провадження.

Детальна інструкція за посиланням.

https://www.echr.coe.int/documents/d/echr/Your_App...

https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D0%B...

Щасти Вам у захисті своїх прав!

З повагою та розумінням, юрист Ярослав Турчин (м. Гамбург, Німеччина)

Вітаю Вас.

На жаль, але після отримання рішення районного суду, Ви ще повинні звертатися до українських судових установ, зокрема апеляційного суду.

ЩО САМЕ МОЖЕ БУТИ ОСКАРЖЕНО ДО ЄСПЛ?

У Європейському суді з прав людини (далі - ЄСПЛ) можна оскаржити лише поведінку держави в особі її органів, установ, організацій, посадових осіб чи інших владних суб'єктів.

Відповідачем у Суді завжди є уряд держави, проти якої подається заява. Україну як відповідача у ЄСПЛ представляє Урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини.

ЩО ТАКЕ ЄВРОПЕЙСЬКА КОНВЕНЦІЯ ПРО ЗАХИСТ ПРАВ ЛЮДИНИ І ЯКІ ПРАВА ТА СВОБОДИ ВОНА ГАРАНТУЄ?

ЄСПЛ розглядає лише скарги щодо порушень прав та свобод, гарантованих Європейською конвенцією про захист прав людини (повна назва - Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод). Конвенція була схвалена у 1950 р. Комітетом міністрів Ради Європи, а у 1 953 р., після того як її ратифікували вісім держав, Конвенція набрала чинності. Україна як член Ради Європи ратифікувала Конвенцію 17 липня 1997 р., а набрала чинності Конвенція для України з 1 1 вересня 1 997 р.

ЯКІ УМОВИ ЗВЕРНЕННЯ ДО ЄСПЛ?

Ви можете звернутися до ЄСПЛ лише після того, як вичерпали усі доступні Вам національні засоби юридичного захисту, зокрема, коли Вашу справу було розглянуто усіма судовими інстанціями України.

Заяву до ЄСПЛ можна подати протягом чотирьох місяців з дня ухвалення остаточного рішення національного суду, яке не підлягає оскарженню. При цьому, заява на остаточне рішення національного суду, ухвалене до 31 січня 2022 року, подається впродовж шести місяців.

Якщо ж національний суд зволікає з розглядом Вашої справи, тоді право на звернення існує протягом усього часу зволікання, аж до вирішення українським судом справи.

Для того, щоб звернутися до ЄСПЛ, Вам слід вчинити такі дії:

Проконсультуватися з юристом, який має досвід представлення інтересів в ЄСПЛ

Заповнити заяву згідно з вимогами суду, в тому числі українською мовою

УВАГА! На сайті ЄСПЛ міститься пояснювальна нотатка для осіб, які заповнюють формуляр

Надіслати заяву з доданими до неї документами поштою на адресу ЄСПЛ:

The Registrar

European Court of Human Rights

Council of Europe

F-67075 Strasbourg - Cedex

France – Франція

Провадження у справах зазвичай відбувається у письмовій формі, публічні слухання є винятком, тому їхати до Страсбурга найчастіше не виникає потреби.

Із офіційним перекладом українською мовою тексту Конвенції та протоколів до неї можна ознайомитися на сайті законодавства Верховної Ради України www.rada.gov.ua

ХТО МОЖЕ ЗВЕРНУТИСЯ ДО СУДУ?

Звертатися до Суду можуть як громадяни України, так і особи без громадянства або іноземці, як повнолітні, так і неповнолітні особи, дієздатні, так і недієздатні особи. Важливо лише, щоб особа була постраждалою (жертвою) від порушення прав чи свобод, гарантованих Конвенцією, вчиненого однією або кількома державами-учасницями Конвенції.

ЯКА КОМПЕТЕНЦІЯ СУДУ?

ЄСПЛ не виконує роль національного суду і не є вищою інстанцією відносно національних судів. Він не може скасовувати чи змінювати рішення національних судів. Під час розгляду індивідуальних заяв Суд вирішує питання про те, чи справді держава допустила порушення взятих на себе зобов'язань в межах Конвенції та протоколів до неї. І за умови визнання факту порушення застосовує відповідні заходи впливу.

ЯК ПРАВИЛЬНО ОФОРМИТИ ЗВЕРНЕННЯ?

Індивідуальна заява має бути викладена у письмовій формі мовою однієї з держав, які ратифікували Конвенцію. Тобто не зважаючи на те, що судочинство у ЄСПЛ ведеться англійською або французькою мовами, Ви можете викласти свою заяву українською, російською або іншою офіційною мовою держав-учасниць Конвенції та протоколів до неї. Важливо пам'ятати, що заява до Суду може бути викладена лише на офіційному бланку формуляра заяви.

ГОТУЮЧИ ЗВЕРНЕННЯ, ПОТРІБНО:

1) вказати інформацію про сторін;

2) стисло викласти факти про порушення;

3) зазначити, які саме права та свободи були порушені з посиланням на конкретні статті Конвенції та протоколів до неї, які гарантують ці права;

4) стисло викласти вимоги;

5) зазначити, чи зверталися Ви з аналогічною скаргою з цього самого питання до інших міжнародних установ;

6) вказати, які національні засоби юридичного захисту Ви використали;

7) вказати докази, які засвідчують викладені Вами факти;

8) підписати заяву та зазначити дату її підписання.

Гадаю, що наразі Вам зарано думати саме про звернення до ЄСПЛ.

З повагою! Успіхів Вам!