Недостатньо коштів на ремонт авто після ДТП

Вітаю, Марина!

Відповідно до ст. 1194 ЦКУ: "Особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням)".

Так, Ви маєте право звернутися до особи із претензією про відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням).

Раджу спочатку звертатися до винної особи із претензією, а потім - із позовною заявою до суду, куди прикласти усі документи, що підтверджують розмір заподіяної шкоди (загалом це має бути експертний висновок), докази отримання олпати від страхової та розрахунки страхової.

З повагою, юрист Аліна Алієва!

Доброго дня, Марина!

Відповідно до статті 1166 ЦКУ, яка регулює питання відповідальності за завдану майнову шкоду:

"1. Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

2. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

3. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом.

4. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом".

Проте, згідно із Законом України про ОСЦПВ страховому відшкодуванню підлягає матеріальна шкода з урахуванням зносу.

Згідно статті 1194 ЦКУ. Відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою відповідальність

"1. Особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням)".

Водночас, відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка є актуальною на сьогодні, водій, відповідальність якого застрахована, відповідає за завдану шкоду в обсязі, який не покритий страховим відшкодуванням.

Таким чином, якщо страхове відшкодування не покриває вартість відновлювального ремонту, решту суми можна стягнути з винуватця ДТП, що неодноразово підтверджував Верховний Суд у своїх рішеннях. Якщо в добровільному порядку це зробити не вдається, то отримати решту коштів Ви зможете тільки у судовому порядку.

При цьому доказом вартості відновного ремонту може слугувати звіт про оцінку, який зроблений страховою. В ньому зазвичай зазначається повна вартість відновного ремонту, а також сума компенсації з урахуванням зносу.

Отже, почати Вам потрібно із листа претензій до винуватця ДТП щодо відшкодування різниці коштів. У разі неможливості вирішення питання у досудовому порядку - звертайтесь до суду із позовною заявою про відшкодування майнової шкоди.

З повагою, адвокат Айвазян.

Доброго дня!

Існує два варіанти вирішення даної ситуації, кожен з яких можна використати в залежності від обставин.

1. Якщо така ситуація виникла внаслідок того, що страхова компанія не в повній мірі сплатила страхове відшкодування - страхову виплату, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про страхування» страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Якщо завдані збитки знаходяться в межах обов’язкового ліміту відповідальності страховика, а страхова компанія в свою чергу намагається занизити суму грошових відшкодувань різними аргументами, потрібно звертатись з позовом до суду до такої страхової компанії, надавши в суді квитанцію з рахунком реальної вартості на відновлення авто з офіційного СТО (чи будь-якого іншого, якому Ви довіряєте) та договір зі страховою компанією в якому зазначена вартість обов’язкового ліміту відповідальності.

Проте, це не Ваш варіант, адже страхова вже Вам нарахувала максимальний розмір відшкодування.

2. Якщо така ситуація виникла внаслідок того, що страхова компанія сплатила в повній мірі свої страхові зобов’язання, а грошової компенсації все рівно не вистачило на відновлення транспортного засобу, то в такому випадку позов до суду потрібно подавати до особи, що є винною у ДТП з вимогою відшкодування грошової суми, якої не вистачає для покриття завданих збитків.

Відповідно до частини 2 статті 1187 Цивільного Кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно частини 1 статті 1194 Особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням).

Якщо Ви оцінили збитки завдані внаслідок ДТП - запропонуйте винуватцю вирішити питання в досудовому порядку, а саме шляхом оплати вартості робіт та матеріалів на відновлення авто, взявши кошти - надайте розписку, що Ви не маєте претензії до винуватця ДТП.

Якщо попередній крок не приніс бажаного результату - вирішення даної проблеми здійснюється через суд, відповідачем в такій справі потрібно обрати винуватця ДТП.

Ви маєте право звернутись за відшкодуванням як моральної, так і матеріальної шкоди.

Матеріальна шкода - майнові та/чи грошові збитки, спричинені юридичній або фізичній особі (в такому випадку, це можуть бути: не поекриті страховою витрати на ремонт автомобіля).

Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких Ви зазнали у зв'язку зі знищенням чи пошкодженням їВашого майна.

Під час розгляду справи в суді, аналізуються усі надані вами документи та докази, які підтверджують наявність та розмір матеріальних збитків та ступінь душевних страждань, завданих внаслідок ДТП.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Вітаю!

Для визначення механізму ДТП, вини особи у її скоєнні, завданого збитку та для встановлення інших важливих факторів ДТП необхідним є проведення експертиз. Основними при ДТП є наступні експертизи: експертиза технічного стану транспортного засобу, автотехнічна експертиза, трасологічна експертиза, експертиза відеозапису, експертиза цілого за частинами, судово-медична експертиза, експертна оцінка транспортного засобу.

Експертиза технічного стану транспортного засобу, автотехнічна експертиза проводяться завжди, якщо ДТП має постраждалих, які отримали середньої тяжкості, тяжкі тілесні ушкодження, або якщо настала смерть потерпілого, тобто коли розпочато кримінальне провадження. Також ці експертизи проводяться за ініціативою страхових компаній у випадку настання страхових випадків, за якими компанія має здійснити відшкодування. Також для визначення розміру збитку проводяться експертна оцінка транспортного засобу.

Експертиза технічного стану транспортного засобу дозволяє визначити чи був транспортний засіб у справному стані до настання ДТП, бо трапляється, що водій керуючи технічно несправним транспортним засобом саме внаслідок його технічної несправності є винуватцем ДТП. Автотехнічна експертиза призначена для встановлення того, хто з водіїв або учасників ДТП порушив Правила дорожнього руху та чиї порушення Правил дорожнього руху перебувають у причинно-наслідковому зв‘язку з ДТП.

Не обов'язковими, але такими, що дозволяють надати відповіді на питання, які виникають перед експертизою технічного стану транспортного засобу та автотехнічною експертизою є трасологічна експертиза, яка проводиться по слідах, що залишили транспортні засоби, учасники ДТП та допомагає визначити місце зіткнення, кут зіткнення між транспортними засобами, а також розташування транспортних засобів по відношенню до меж проїзної частини, швидкість їх руху та інші відомості, що мають значення. Також проводиться експертиза відеозапису в межах якої на підставі наявного відеозапису транспортної пригоди експерт визначає швидкість руху транспортних засобів, місце зіткнення, момент виникнення небезпеки, тощо. Дуже цікавою та інколи єдиною, що може допомогти є експертиза цілого за частинами, тобто, наприклад, якщо відбулось ДТП, але один з учасників втік з місця події, то за залишками або частинками такого автомобіля можна встановити марку, рік випуску, колір і інші відомості автомобіля, водій якого залишив місце ДТП. Крім того, якщо наявні потерпілі особи, які отримали фізичні ушкодження проводиться судово-медична експертиза для визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень.

ТІЛЬКИ, ЯКЩО ІНША СТОРОНА БУДЕ ВИЗНАНА ВИННОЮ В ДТП НА 100%, ВИ ЗМОЖЕТЕ ВИМАГАТИ ПОВНОГО ВІДШКОДУВАННЯ ШКОДИ.

Як правило, якщо є рішення суду про визнання особи винною у вчиненні ДТП, то ухилення винної особи від відшкодування збитків та подальші судові процеси тільки відтягування неминучого стягнення коштів з винуватця.

Окремим випадком є питання закриття провадження у справах про адміністративне правопорушення відносно винної особи у зв‘язку з закінченням строків давності. Деякі суди у таких ситуаціях не встановлюють вину особи у вчиненні ДТП і тоді постраждалій особі залишається тільки звертатись до суду.

ххх

ЯКЩО СТРАХОВА ВІДШКОДУЄ МЕНШУ СУМУ, НІЖ НЕОБХІДНО ДЛЯ ВІДНОВЛЕННЯ АВТО:

Для того, щоб отримати зі страхової компанії збитки, завдані внаслідок ДТП потрібно в першу чергу протягом 3 днів повідомити страхову про настання страхового випадку. Далі, протягом 30 днів, навіть якщо немає ще судового рішення за яким було б визнано особу винною у вчинені ДТП потерпілий має подати заяву про виплату страхового відшкодування. Страхова компанія після отримання судового рішення щодо застрахованої особи має розглянути заяву про відшкодування та компенсувати підтверджені витрати, з урахуванням амортизації авто. Водночас, згідно з практикою Верховного Суду подача заяви про виплату страхового відшкодування не є обов'язковою, однак, для мінімізації судових процесів я б радила дотриматись строків та порядку звернення за виплатою страхового відшкодування.

Якщо страхова компанія, не дивлячись, на всі вжиті потерпілою особою заходи відмовляється виплачувати страхове відшкодування з надуманих причин, то єдиним способом захисту прав потерпілої особи є звернення до суду, але перед цим краще звернутись до юриста або адвоката, який допоможе як мінімум визначити позицію по справі, як максимум – зможе представляти інтереси в суді.

При настанні ДТП, з метою встановлення істини у справі, зокрема щодо винуватця, розміру шкоди, технічного стану транспортного засобу на момент ДТП проводяться експертизи. Якщо експертиза проводиться на етапі, коли справа не дійшла до суду та за відсутності підстав для заведення кримінального провадження, то, як правило, цю експертизу ініційовано страховою компанією. Така компанія залучає експертів, або проводить експертизу за рахунок власних можливостей, за наявності відповідного експерта у штаті. Як правило, це експертиза технічного стану транспортного засобу, експертна оцінка транспортного засобу.

Якщо справа перейшла в розряд кримінальних проваджень, то експертизи призначаються за постановою слідчого. На розгляд експерту слідчий разом з постановою передає матеріали для дослідження. Винятком є медична документація, як така, що є інформацією з обмеженим доступом, яка надається або потерпілим з відповідною заявою про долучення, або слідчий на підставі ухвали слідчого судді отримує таку медичну документацію у лікарні. І це можуть бути усі перелічені раніше експертизи: експертиза технічного стану транспортного засобу, автотехнічна експертиза, трасологічна експертиза, експертиза відеозапису, експертиза цілого за частинами, судово-медична експертиза, експертна оцінка транспортного засобу.

У випадку, якщо справа не набула характеру кримінального правопорушення, але перейшла до судового розгляду в порядку цивільного судочинства, то експертизи призначаються ухвалою суду за клопотанням однієї або обох сторін.

Чинним законодавством України передбачено право особи, яка постраждала внаслідок ДТП, на стягнення збитків, про що прямо вказує положення ст. 22 ЦК України, яким закріплено що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Крім того Цивільний кодекс України у ч. 2 ст. 22 надає нормативне визначення поняттю збиткам. Так, під збитками потрібно розуміти втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Загальні положення щодо відшкодування шкоди завданої внаслідок ДТП вміщаються у Главі 82 ЦК України, якими передбачається, що майнова шкода, це шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Моральною ж є шкода, яка завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Статтею 1187 ЦК України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, до якого відносяться і транспортні засоби, яким було завдано матеріальної та моральної шкоди відповідній особі, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Фактично, вищезгаданим положенням встановлюється обовʼязок кожної особи, яка володіє тим чи іншим транспортним засобом, яким було завдано шкоди потерпілій від ДТП особі, відшкодувати матеріальну та моральну шкоди в повному обсязі. Забезпечення реалізації права особи на відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, здійснюється через використання інституту страхування.

Функціонування інституту страхування наземних транспортних засобів в Україні та загальні засади забезпечення відшкодування шкоди, завданої життю, здоровʼю та майну потерпілих від ДТП врегульований Законом України “Про загальнообовʼязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” (далі - Закон).

Даним нормативно-правовим актом встановлюється, зокрема, умови та порядок здійснення страхового відшкодування особі, потерпілої внаслідок ДТП.

Відповідно до ст. 6 Закону страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров’ю та/або майну потерпілого.

Згідно з ст. 22 Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров’ю, майну третьої особи.

Тобто, умовами здійснення відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого є можливим у разі наявності у винуватця ДТП чинного страхового полісу, укладення якого є обовʼязковим в силу вимог ст. 21 Закону. Однак, в той же час, страхова компанія зобовʼязана здійснювати страхове відшкодування за вказаним страховим випадком виключно у межах страхової суми, визначеної страховим полісом. Приміром, полісом передбачено, що максимальна сума страхового відшкодування матеріальної шкоди є 320 000 гривень. Тобто, страхова компанія, може відшкодувати матеріальні збитки, завданої майну потерпілій внаслідок ДТП особі, тільки в межах цієї суми. Якщо ж шкода є більшою, то різницю між лімітом суми страхового відшкодування та фактично завданою шкодою буде відшкодовувати вже винуватець ДТП.

Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов’язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Під час ознайомлення із листом-узгодження про розмір страхового відшкодування потерпілий або особа, яка має право на таке відшкодування, вправі не підписувати його та направити разом із листом-узгодженням на адресу страхової компанії письмові заперечення з приводу розміру страхового відшкодування.

В той же час, на підтвердження дійсного розміру матеріальних збитків, завданих відповідному транспортному засобу внаслідок ДТП, такій особі необхідно буде замовити транспортну-товарознавчу експертизу та направити висновок експертизи на адресу страхової компанії на підтвердження своєї позиції щодо заниження розміру страхового відшкодування.

Якщо ж страхова компанія не погодилась із розміром матеріальних збитків, визначених у висновку експерта, або ж підвищення раніше запропонованого розміру страхового відшкодування було незначним, то необхідно буде звертатись до суду, оскільки в такому випадку, між страховою компанією та потерпілим чи іншою особою, яка має право на таке відшкодування, виникає спір про право. Оскарження розміру страхового відшкодування здійснюється за правилами цивільного судочинства.

Також, додатково звертаємо увагу на те, що потерпілий має можливість реалізувати своє право на відшкодування збитків, завданих внаслідок ДТП лише протягом строку, визначеного законодавством України.

Так, відповідно до ст. 37 Закону, строк протягом якого у потерпілого наявне право на відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, шляхом подання заяви про страхове відшкодування становить один рік, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і три роки, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

Доброго дня,

Чи запропоновано вам уже суму для компенсації страховою? Бо може бути таке, що вони вам запропонують менше максимальної суми. Ви не погоджуйтесь і просіть провести ще оцінку, оскільки вам відомо, що сума має бути більша на думку ваших фахівців. Якщо все ж максимальна сума буде досягнута зі страховою, то було б все ж краще, щоб саме їхня оцінка вказала, що сума збитків реальна має бути більша максимальної компенсації. Або на свою оцінку не забудьте покликати винуватця ДТП. І тоді у вас буде право стягнути з винуватця ДТП різницю між виплаченою сумою страховою та реально нарахованою + моральна шкода.

З повагою, всього Вам найкращого.

Вітаю Вас.

ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, №№ 40-44, ст.356)

Стаття 1194. Відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою відповідальність

1. Особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням).

Якщо сума страхової виплати не покриває фактичних витрат на ремонт, варіант фактично один - стягувати цю суму з винуватця ДТП - добровільно або у судовому порядку.

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів

Стаття 27. Страхова (регламентна) виплата у разі пошкодження транспортного засобу

1. Страхова (регламентна) виплата у разі пошкодження транспортного засобу розраховується як сума документально підтверджених витрат, пов’язаних із:

1) відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу, включаючи пошкодження, зроблені умисно для врятування потерпілих осіб внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у порядку, визначеному частинами другою і третьою цієї статті;

2) евакуацією (доставкою) транспортного засобу в межах 150 кілометрів (якщо інша відстань не погоджена між страховиком (МТСБУ) та потерпілою особою) від місця дорожньо-транспортної пригоди на території України до місця проживання потерпілої особи або до місця стоянки на території України, або до місця здійснення відновлювального ремонту на території України, а також від місця проживання потерпілої особи або місця стоянки на території України до місця здійснення відновлювального ремонту на території України;

3) оплатою послуг стоянки, якщо транспортний засіб з поважних причин необхідно перемістити на стоянку, але не більше ніж до дати отримання страхової виплати.

2. Витрати, пов’язані з відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу (страхова (регламентна) виплата), відшкодовуються страховиком (МТСБУ) у розмірі вартості відновлювального ремонту, що забезпечує приведення транспортного засобу у стан, який мав такий транспортний засіб до настання дорожньо-транспортної пригоди, та визначається відповідно до частини третьої цієї статті.

3. Вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу включає:

1) вартість складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують ремонту (заміни) у зв’язку з їх пошкодженням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до переліку, визначеного на підставі акта огляду транспортного засобу, складеного представником страховика (у випадках, передбачених частиною першою та пунктом 3 частини другої статті 43 цього Закону, - МТСБУ), або висновку суб’єкта оціночної діяльності, оцінювача, судового експерта, складеного відповідно до частини четвертої статті 31 цього Закону, а також вартість матеріалів, необхідних для здійснення відповідного ремонту;

2) вартість робіт з ремонту (заміни) складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують ремонту (заміни) у зв’язку з їх пошкодженням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до переліку, передбаченого пунктом 1 цієї частини.

Для транспортного засобу, строк експлуатації якого до настання дорожньо-транспортної пригоди не перевищує п’ять років або щодо якого є чинними гарантійні зобов’язання виробника транспортного засобу, за умови документального підтвердження їх чинності, до розрахунку вартості складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують заміни новими, включається вартість невживаних складових частин (деталей), дозволених заводом-виробником для обслуговування відповідних транспортних засобів. Для інших транспортних засобів до розрахунку вартості складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують заміни, може включатися вартість складових частин (деталей) транспортного засобу, що відповідають технічним характеристикам такого транспортного засобу та є аналогом оригінальних складових частин (деталей) транспортного засобу.

Під час ремонту транспортного засобу не допускається встановлення складових частин (деталей), що призведе до зміни конструкції транспортного засобу або до невідповідності технічного стану транспортного засобу правилам дорожнього руху та технічної експлуатації.

4. Страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування вартості відновлювального ремонту пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортного засобу на банківський (платіжний) рахунок особи, яка відповідно до своїх установчих документів має право здійснювати діяльність з ремонту транспортних засобів.

Для здійснення відновлювального ремонту транспортного засобу, пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідна особа обирається потерпілою особою з визначеного страховиком (МТСБУ) переліку.

Страховик (МТСБУ) у встановленому ним порядку визначає перелік осіб, які відповідно до своїх установчих документів мають право здійснювати діяльність з ремонту транспортних засобів та відповідають його вимогам, та оприлюднює його на своєму веб-сайті.

Страховик (МТСБУ) зобов’язаний надати потерпілій особі інформацію про осіб, включених до переліку, передбаченого цією частиною.

Якщо визначений страховиком (МТСБУ) перелік включає менше трьох осіб, розташованих в межах 150 кілометрів від місця проживання потерпілої особи або місцезнаходження пошкодженого транспортного засобу, потерпіла особа має право самостійно обрати особу, яка відповідно до своїх установчих документів має право здійснювати діяльність з ремонту транспортних засобів.

У разі якщо строк експлуатації транспортного засобу до настання дорожньо-транспортної пригоди не перевищує п’ять років або щодо нього є чинними гарантійні зобов’язання виробника транспортного засобу, за умови документального підтвердження їх чинності, для здійснення відновлювального ремонту на вимогу потерпілої особи має бути визначений авторизований сервісний центр відповідного виробника, якщо визначений страховиком (МТСБУ) перелік не містить такого авторизованого сервісного центру.

За згодою страховика (МТСБУ) відшкодування вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу може здійснюватися на банківський (платіжний) рахунок особи, яка відповідно до своїх статутних документів має право здійснювати діяльність з ремонту транспортних засобів, за вибором потерпілої особи поза переліком, визначеним страховиком (МТСБУ).

5. У разі відмови потерпілої особи від здійснення страховиком (МТСБУ) відшкодування у порядку, визначеному частиною четвертою цієї статті, така страхова (регламентна) виплата здійснюється страховиком (МТСБУ) на банківський (платіжний) рахунок потерпілої особи в розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, розрахованого страховиком (МТСБУ) з використанням ліцензованих програмно-технічних комплексів із розрахунку вартості відновлювальних ремонтів транспортних засобів чи суб’єктом оціночної діяльності, оцінювачем, судовим експертом на замовлення страховика (МТСБУ), а у випадку, передбаченому абзацом четвертим частини четвертої статті 31 цього Закону, - потерпілої особи, за вирахуванням суми податку на додану вартість або в розмірі витрат на здійснення відновлювального ремонту, погодженому між страховиком (МТСБУ) і потерпілою особою.

6. Страховик (МТСБУ) разом із здійсненням страхової (регламентної) виплати у зв’язку з пошкодженням транспортного засобу зобов’язаний відшкодувати потерпілій особі її документально підтверджені витрати, пов’язані з оплатою послуг суб’єкта оціночної діяльності, оцінювача, судового експерта, якщо потерпіла особа обрала їх самостійно для визначення розміру вартості відновлювального ремонту транспортного засобу, пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у випадку, передбаченому абзацом четвертим частини четвертої статті 31 цього Закону.

...

Водночас, відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка є актуальною на сьогодні, водій, відповідальність якого застрахована, відповідає за завдану шкоду в обсязі, який не покритий страховим відшкодуванням.

Таким чином, якщо страхове відшкодування не покриває вартість відновлювального ремонту, решту суми можна стягнути з винуватця ДТП, що неодноразово підтверджував Верховний Суд у своїх рішеннях. Якщо в добровільному порядку це зробити не вдається, залишається варіант подачі позову до суду. При цьому доказом вартості відновного ремонту може слугувати звіт про оцінку, який зроблений страховою. В ньому зазвичай зазначається повна вартість відновного ремонту, а також сума компенсації з урахуванням зносу. Окрім того, раджу не проводити ремонту до того часу, поки страхова не зробить оцінку.

З повагою! Успіхів Вам!