Судьба пособия по смерти военного

Вітаю Вас.

На законодавчому рівні конкретно дане питання не врегульовано, але зрозуміло, що фактично призначені (нараховані), але не виплачені кошти не повертаються державі, а мають становити, зокрема, спадкову масу.

Згідно з ч. 1 ст. 218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Рекомендую ознайомитися з матеріалом колег, яке стосується даного питання: https://jurliga.ligazakon.net/news/230812_uspadkuv...

З повагою!

Одноразова грошова допомога розподіляється рівними частинами між всіма отримувачами.

Якщо один з отримувачів допомоги відмовився від своєї частки, ця сума розподіляється порівну між рештою членів сім’ї. Відмова засвідчується нотаріально (за кордоном — у консульстві України).

Якщо після призначення та виплати одноразової грошової допомоги у повному розмірі за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги між особами, які мають на неї право, вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.

Норми законодавства станом на сьогодні не передбачають можливості переоформлення суми ОГД, яка була недоотримана у зв'язку зі смертю одного із членів сім'ї загиблого Захисника, який таку допомогу отримував.

Тож, дані виплати повинні успадковуватись на загальних підставах так само, як і, наприклад, невиплачені пенсійні кошти.

Якщо фізична особа не залишила заповіту, або заповіт виявився недійсним, або відсутні умови, які зазначені у заповіті з умовою, або спадкоємці за заповітом не прийняли спадщину, або фізична особа розпорядилася лише частиною свого майна настає спадкування за законом.

Підстави спадкування за законом:

• споріднення;
• процедура переоформлення майна, що знаходиться на непідконтрольній територіїродинні відносини;
• шлюб;
• усиновлення;
• перебування на утриманні спадкодавця не менше 5 років до його смерті.

При спадкуванні за законом майно переходить до зазначених в законі спадкоємців відповідно до встановленої черговості, тобто точно визначеного кола осіб, котрі спадкують одночасно.

Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування в разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

Стаття 1259 ЦК надає право спадкоємцям за законом після відкриття спадщини змінювати за взаємною згодою (договором) встановлену ЦК черговість спадкування. Такий договір має бути нотаріально посвідчений. Він не може порушувати прав спадкоємця, який не бере в ньому участі, а також спадкоємця, що має право на обов'язкову частку.

Зміна черговості може здійснюватися не лише добровільно, але й за рішенням суду. За позовом особи, що є спадкоємцем за законом наступної черги, суд може визнати за нею право на спадкування разом зі спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, якщо буде встановлено, що протягом тривалого часу вона опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Відповідно до ч. 2 ст. 1258 Цивільного кодексу України кожна наступна черга одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків зміни черговості одержання права на спадкування.

Статтями 1261-1265 Цивільного кодексу України передбачено П'ЯТЬ черг спадкування за законом, які у визначеному законодавством порядку закликаються до спадкування почергово.

Зверніть увагу, в межах однієї і тієї самої черги спадкоємці спадкують майно померлого у рівних частках.

При цьому, право на спадкування кожною наступною чергою спадкоємців за законом настає при відсутності спадкоємців попередньої черги або при неприйнятті ними спадщини або відмови від її прийняття, а також у разі, коли всі спадкоємці першої черги усунені від права на спадкування.

В першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Діти успадковують після смерті своїх батьків, як батька, так і матері. Визначення походження дитини від певних батьків проводиться відповідно до правил ст.ст. 121-140 СК. Зокрема, якщо шлюб між батьком і матір'ю був незареєстрований, але в свідоцтві про народження дитини вони зазначені як її батьки, то після їх смерті дитина має право на спадщину і після батька, і після матері. Крім того, діти народжені від шлюбу, визнаного недійсним, не втрачають права спадкування після смерті батьків. Спадкує дитина і тоді, коли її батьки, що не перебували в шлюбі, свій шлюб зареєстрували, і чоловік (спадкодавець) визнав себе батьком дитини. Якщо дитина народжена поза шлюбом і немає спільної заяви батьків про батьківство, батьківство встановлюється в судовому порядку. На підставі рішення суду про встановлення батьківства робиться запис в органах РАЦС. До спадкоємців першої черги належать також усиновлені діти.

Діти, народжені від особи, з якою їх мати не перебувала в зареєстрованому шлюбі, але яка була записана батьком дитини, також спадкують після смерті такої особи. Право на спадкування мають не лише діти, які були живі на час смерті спадкодавця, але й ті діти, які були зачаті за життя спадкодавця та народилися після його смерті (так звані "постуми"). При вирішенні питання, кого слід вважати постумом, застосовується правило, відповідно до якого дитиною померлого вважається особа, котра народилася протягом не більш як 10-місячного строку після його смерті.

Той із подружжя, хто пережив іншого, спадкує в першу чергу в тому випадку, якщо він перебував у зареєстрованому шлюбі зі спадкодавцем на момент смерті. Перебування у шлюбі має підтверджуватися свідоцтвом про шлюб. Укладення шлюбу за релігійним обрядом не тягне правових наслідків і не створює передумов для спадкування.

У випадку розірвання шлюбу до відкриття спадщини право на спадщину в того з подружжя, хто пережив, не виникає.

Батьки спадкують після смерті своїх дітей на підставі правового зв'язку з дітьми, доказом чого є запис про народження у книгах запису актів цивільного стану, крім випадків, коли вони усуваються від спадкування (позбавлення батьківських прав тощо).

Доказом родинних та інших відносин спадкоємців зі спадкодавцем є:

• свідоцтва органів РАЦС;
• записи в паспортах про дітей, про другого з подружжя;
• копії рішень суду, що набрали законної сили, про встановлення факту родинних та інших відносин тощо.

Передбачене законом коло спадкоємців першої черги є вичерпним.

З повагою, адвокат Айвазян.

Доброго дня!

Виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) під час дії воєнного стану здійснюється відповідно до:

• Закону України “Про соціальний та правовий захист військовослужбовців”;
• постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168;
• наказу Міністерства оборони України від 25.01.2023 № 45.

Згідно вищезазначених нормативно-правових актів частка розподіляється між іншими особами у разі нотаріальної відмови особи, яка має право на отримання ОГД, від її отримання або якщо зазначена особа протягом трьох років з дня виникнення у нього такого права його не реалізувала.

У разі смерті отримувача ОГД чіткого алгоритму дій законодавством не передбачено.

Загалом ця частка ОГД повинна входити до складу спадкового майна, адже Порядком призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану (наказ МОУ 45) не передбачено переоформлення ОГД на іншого родича. Проте, можете звернутися із письмовим запитом до Міноборони та проханням надати роз'яснення щодо переоформлення ОГД іншими членами сім'ї.

Також можете відразу звернутися до ТЦК та СП із заявою про перерозподіл ОГД та свідоцтвом про смерть отримувача допомоги. Якщо отримаєте відмову її потрібно проаналізувати та при необхідності оскаржити у судовому порядку.

Згідно статті 1218 ЦКУ До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно статті 1227 ЦКУ Суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Наприклад, в п. 21 Порядку призначення та виплати ОГД в разі загибелі (смерті) осіб відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (постанова КМУ 336) вказано, що сума одноразової грошової допомоги, яка належала члену сім’ї загиблої (померлої) особи, зазначеному у частині четвертій статті 10-1 Закону, і не була йому виплачена у зв’язку з його смертю, виплачується Мінветеранів рівними частинами іншим членам сім’ї, які мають право на її отримання відповідно до рішення Мінветеранів, а в разі їх відсутності сума невиплаченої одноразової грошової допомоги входить до складу спадщини.

Проте, це два різні порядки і чомусь в Постанові КМУ 336 передбачили можливість перерозподілу ОГД, а в Наказі МОУ 45 - на жаль, ні.

З повагою, юрист Дерій В.О.!