Задайте питання юристу

910 юристів готові відповісти зараз

Відповідь за ~15 хвилин

Задати питання на сайті

Цивільне право, 12 квітня 2025, питання №134426

Поділ майна, виїзд за кордон дитини

чи є житло, яке було видано учаснику бойових дій під час шлюбу спільно нажитим майном? Право власності оформлене ордером на чоловіка.
І чи потрібен зараз дозвіл батька на виїзд за кордон дитини? Чи може батько заборонити виїхати дружині з дитиною за кордон?

Відповіді юристів (1)

    Айвазян Юрій Климентійович

    Доброго дня, Богдане!

    чи є житло, яке було видано учаснику бойових дій під час шлюбу спільно нажитим майном? Право власності оформлене ордером на чоловіка.

    Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

    Відповідно до Сімейного кодексу України (далі – Кодекс) вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

    Об’єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Також об’єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя.

    Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім’ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

    Речі для професійних занять (музичні інструменти, оргтехніка, лікарське обладнання тощо), придбані за час шлюбу для одного з подружжя, також є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

    Крім того, Кодекс визначає, коли виникає право спільної сумісної власності подружжя на майно, що належало дружині, чоловікові. Так, якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об’єктом права спільної сумісної власності подружжя. Якщо один із подружжя своєю працею і (або) коштами брав участь в утриманні майна, належного другому з подружжя, в управлінні цим майном чи догляді за ним, то дохід (приплід, дивіденди), одержаний від цього майна, у разі спору за рішенням суду може бути визнаний об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

    Сімейний кодекс України чітко визначає, що є особистою приватною власністю дружини та чоловіка, а саме:

    • майно, набуте нею, ним до шлюбу;
    • майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування;
    • майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто;
    • житло, набуте нею, ним за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»;
    • земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України;
    • речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть тоді, коли вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя;
    • премії, нагороди, які вона, він одержали за особисті заслуги. Суд може визнати за другим з подружжя право на частку цієї премії, нагороди, якщо буде встановлено, що він своїми діями (ведення домашнього господарства, виховання дітей тощо) сприяв її одержанню.
    • кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, яка їй, йому належала, а також як відшкодування завданої їй, йому моральної шкоди.
    • виплати (страхові виплати та виплати викупних сум), одержані за договорами страхування життя та здоров’я.
    І чи потрібен зараз дозвіл батька на виїзд за кордон дитини?

    Ні, дозвіл другого із батьків не потрібен.

    Чи може батько заборонити виїхати дружині з дитиною за кордон?
    Варіант 1. Отримання рішення суду.

    У своїх діях та рішеннях Держприкордонслужба керується Порядком, затвердженим Постановою Кабміну №280 від 17.04.2013. У пункті 5 Порядку йдеться про тимчасове обмеження у праві виїзду з України за рішенням слідчого судді, суду.

    До Адміністрації Держприкордонслужби може надійти судове рішення щодо тимчасового обмеження дитини у праві перетину кордону України. Відповідна інформація вноситься до баз даних. За таких обставин прикордонники вживатимуть усіх передбачених законом заходів щодо недопущення виїзду дитини за межі України.

    Варіант 2. Письмове звернення до Адміністрації Держприкордонслужби.

    Батько може звернутися до Держприкордонслужби із заявою, надіславши її офлайн або електронною поштою:

    • адреса Адміністрації Держприкордонслужби: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 26 (громадська приймальня – вул. Володимирська, 30);

    У заяві слід:

    1. обґрунтувати той факт, що виїзд за кордон може нашкодити дитині, поставити під загрозу її безпеку, суперечить її інтересам;
    2. коректно оформити дані про адресата та заявника – звертатися варто безпосередньо на ім’я голови Держприкордонслужби, про себе вказати:
      • ПІБ;
      • повну адресу проживання.

    З повагою, адвокат Айвазян.


Схожі питання


Кодекси Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України