Ст.286, ч.3 . (1)Чи буде можливість, якщо потерпілим в суді представлено буде тільки батька загиблого, якщо батько згодом недай Боже помре, чи буде дружина мати право наслідування наприклад моральної шкоди чи матеріальної по ст.286.3?

Вітаю!

ВАМ ТРЕБА ПОДАТИ КЛОПОТАННЯ ПРО ВИЗНАННЯ ВАС ПОТЕРПІЛОЮ.

КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

1. Потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, яким кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.

{Частина перша статті 55 із змінами, внесеними згідно із Законом № 738-IX від 19.06.2020 }

2. Права і обов’язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.

Потерпілому вручається пам’ятка про процесуальні права та обов’язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.

3. Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв’язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.

4. Потерпілим не може бути особа, якій моральна шкода завдана як представнику юридичної особи чи певної частини суспільства.

5. За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.

6. Якщо внаслідок кримінального правопорушення настала смерть особи або особа перебуває у стані, який унеможливлює подання нею відповідної заяви, положення частин першої - третьої цієї статті поширюються на близьких родичів чи членів сім’ї такої особи. Потерпілим визнається одна особа з числа близьких родичів чи членів сім’ї, яка подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого, а за відповідним клопотанням - потерпілими може бути визнано кілька осіб.

Після того, як особа, яка перебувала у стані, що унеможливлював подання нею відповідної заяви, набуде здатності користуватися процесуальними правами, вона може подати заяву про залучення її до провадження як потерпілого.

7. Якщо особа не подала заяву про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяву про залучення її до провадження як потерпілого, то слідчий, прокурор, суд має право визнати особу потерпілою лише за її письмовою згодою. За відсутності такої згоди особа в разі необхідності може бути залучена до кримінального провадження як свідок.

Положення цієї частини не поширюються на провадження, яке може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого (кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення).

---

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Кримінального процесуального кодексу України, близькими родичами та членами сім’ї вважаються чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки, в тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

Що слід зробити, аби визнали потерпілими родичів та членів сім’ї?

Для цього потрібно подати заяву про залучення до провадження як потерпілого. Аби визнати потерпілими кілька осіб, потрібно звернутися до суду з відповідним клопотанням.

ДОБРОГО ДНЯ, ЛЮБОВ! Прийміть мої щирі співчуття Вашій втраті. Так, це можливо. Але не завжди судді компетентно підходять до цього питання, тому краще подати заяву про визнання потерпілою особою та окремий цивільний позов також і матері загиблого. А так само такі права маєте і Ви як рідні брати та сестра (як особи, що по закону належать до категорії "члени сім"ї та близькі родичі"). Таку заяву можна подати на будь-якій стадії судового провадження. Далі про це все детально з посиланням на норми законодавства.

Оскільки КПК України не обмежує права особи на будь-якій стадії судового провадження звернутися до суду із заявою про визнання його потерпілим, то як правило члени сім"ї загиблого можуть подати заяву про набуття правового статусу потерпілих на будь-якій стадії провадження аж до винесення обвинувального вироку суду.

Визначення поняття потерпілого у кримінальному провадженні наведено у статті 55 КПК України.

Згідно з ч. 1 - 3, 6 ст. 55 Кримінального процесуального кодексу України:

1. Потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, яким кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.

{Частина перша статті 55 із змінами, внесеними згідно із Законом № 738-IX від 19.06.2020 }

2. Права і обов’язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.

Потерпілому вручається пам’ятка про процесуальні права та обов’язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.

3. Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв’язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.

6. Якщо внаслідок кримінального правопорушення настала смерть особи або особа перебуває у стані, який унеможливлює подання нею відповідної заяви, положення частин першої - третьої цієї статті поширюються на близьких родичів чи членів сім’ї такої особи. Потерпілим визнається одна особа з числа близьких родичів чи членів сім’ї, яка подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого, а за відповідним клопотанням - потерпілими може бути визнано кілька осіб.

Поняття «члени сім’ї» та «близькі родичі» закріплені в КПК, СК та ЦК України.

Так, згідно із п. 1 ч. 1 ст. 3 КПК України, до близьких родичів та членів сім’ї належать: чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

ОТЖЕ, Ви також можете бути визнані потерпілою особою та бути залученою до провадження як потерпіла на будь-якій стадії судового провадження.

В Ухвалі Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 10.02.2020 у справі № 234/16822/18 передбачено:

«…кримінальний процесуальний закон не передбачає можливості залучення до провадження постраждалу особу та набуття нею статусу потерпілого, якщо вона цього не бажає, у такому разі її можна залучити до провадження лише як свідка...».

Після того, як особа, яка перебувала у стані, що унеможливлював подання нею відповідної заяви, набуде здатності користуватися процесуальними правами, вона може подати заяву про залучення її до провадження як потерпілого.

У даному випадку необхідно звернути увагу на те, що згідно зі ст. 128 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим кодексом.

Тому цивільний позивач має право користуватися правами потерпілого в частині, що стосується цивільного позову, підтримувати його або ж відмовитися від нього (ч. 3 ст. 61 КПК України).

Законодавець також визначив, що у випадку, коли процесуальні відносини, що виникли у зв’язку з цивільним позовом, цим кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства. Зокрема, інститут правонаступництва не врегульований кримінальним процесуальним законодавством, а тому, відповідно, звертаємося до положень ЦПК України.

Так, ст. 55 цього Кодексу передбачено, що в разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов’язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов’язкові для нього так само, як вони були обов’язкові для особи, яку він замінив.

Проаналізувавши судову практику у кримінальних справах вбачається, що значна кількість ухвал містить відмову особам у підтриманні цивільних вимог у кримінальному провадженні.

Найпоширенішими підставами є:

• особа звертається із некоректною заявою. Наприклад, із заявою про визнання її потерпілою у кримінальній справі в порядку правонаступництва після смерті потерпілої;
• належним чином не підтверджено факт прийняття спадщини.

У першому випадку правові підстави відсутні для подання такої заяви, оскільки норми ст. 55 КПК України свідчать про те, що потерпілим визнається особа, якій безпосередньо заподіяна шкода в результаті злочинних дій. Близькі родичі можуть бути визнані потерпілими лише у справах про злочини, в результаті яких настала смерть самого потерпілого. В іншому випадку – необхідно подавати до суду документ, який підтверджує факт прийняття спадщини. Так, довідка від нотаріуса про звернення із заявою про прийняття спадщини, довідка про склад спадкоємців, витяг про відкриття спадкової справи не є належними доказами, які б стали підставою для залучення особи в порядку правонаступництва.

У відповідності до ст. 1268 Цивільного кодексу (далі - ЦК України) спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Поряд із тим стаття 1218 ЦК України передбачає, що до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Як вбачається з ч. 1 ст. 66 Закону «Про нотаріат» встановлено, що на майно, що переходить за правом спадкоємства до спадкоємців або держави, нотаріусом або в сільських населених пунктах — посадовою особою органу місцевого самоврядування, яка вчиняє нотаріальні дії, за місцем відкриття спадщини, видається свідоцтво про право на спадщину.

Таким чином, керуючись нормами процесуального законодавства, вважаю за можливе вирішити питання про правонаступництво шляхом подання заяви до суду про залучення до участі (як цивільного позивача) у справі в порядку правонаступництва після смерті потерпілої особи з долученням до матеріалів справи копії свідоцтва про смерть та копії свідоцтва про право на спадщину.

Варто зазначити, що у випадку залишення судом вищевказаної заяви без розгляду, особа, яка бажає вступити в справу як правонаступник, має право вдруге ініціювати перед судом аналогічне питання або звернутися до суду за захистом своїх прав у порядку цивільного судочинства, в разі ухвалення судом обвинувального вироку у кримінальній справі.

ОТЖЕ, щоб не мати потім клопоту зі зміною сторони - то бажано залучитись у справу як потерпілих і Вам. А потім вже якщо не дай Боже з батьком щось трапиться - вирішувати питання правонаступництва за його цивільним позовом як потерпілого від загибелі сина. Тоді у Вас буде менше ризиків від негативних наслідків дій некомпетентного судді. Однак це все не смертельно, адже кожен з родичів (близьких) не позбавлений права на звернення до суду з позовом в порядку цивільного судочинства вже після винесення вироку суду.

З повагою та розумінням, юрист Ярослав Турчин

Доброго дня, Любов! Прийміть співчуття...

Загинув мій брат ст.286.3.Його рідні це я рідна сестра, два рідні брати та батько і мати, а також цивільна дружина.Якщо потерпілим в суді вказувати тільки хворого батька, то матеріальну та моральну шкоду, має отримати тільки він?

Так, якщо батько буде вказаний, як потерпілий, то відшкодування має отримати саме він.

Шкоду завдану кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням відшкодовує підозрюваний, обвинувачений або фізична чи юридична особа, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Так, згідно статті 127 КПК України відшкодування (компенсацію) шкоди потерпілому може бути здійснено:

1. добровільно підозрюваним, обвинуваченим, а також за його згодою будь-якою іншою фізичною чи юридичною особою на будь-якій стадії кримінального провадження;
2. через стягнення судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні;
3. за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом.

Особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право на відшкодування такої шкоди (стаття 128 КПК України, статті 1166, 1167, 1177 ЦК України).

Цивільним позивачем може бути, як фізична так і юридична особа, яка визнана потерпілою в конкретному кримінальному провадженні.

Особа, яку визнано потерпілою в кримінальному провадженні може звернутись з цивільним позовом до моменту оголошення прокурором в судовому засіданні обвинувального акту.

Особа, яка не пред’явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред’явити його в порядку цивільного судочинства.

Але , що якщо з ним щось не дай Боже ставиться? То що тоді справу закриють, і всю заподіяну шкоду рідні не отримають???

Право на відшкодування шкоди має потерпілий й у разі настання зазначеної Вами події в подальшому в Вас можуть виникнути складнощі із поданням заяви до суду щодо правонаступництва. Краще, аби всі родичі були визнані потрепілими.

Чи можна щоб ми всі батько, мати, сестра і два брати були потерпілими???

Хто визнан потерпілим у кримінальному провадженні?

Права і обов’язки потерпілого виникають у особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого (частина друга статті 55 КПК України).

Якщо внаслідок кримінального правопорушення настала смерть особи або особа перебуває у стані, який унеможливлює подання нею відповідної заяви, положення частин першої - третьої статті 55 КПК України поширюються на близьких родичів чи членів сім’ї такої особи. Потерпілим визнається одна особа з числа близьких родичів чи членів сім’ї, яка подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого, а за відповідним клопотанням - потерпілими може бути визнано кілька осіб.

Близькі родичі та члени сім'ї - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, а також особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі (пункт 1 частини першої статті 3 КПК України).

Яка взагалі на практиці сума відшкодування може бути?

Суми бувають різні та залежать від багатьох факторів.

Під час вирішення справ такої категорії суд зобов`язаний об`єктивно дослідити обставини справи, з`ясувати учасників та характер правовідносин, що склалися між ними, встановити розмір заподіяної шкоди, з`ясувати чим підтверджується факт заподіяння моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.

Однією з обов`язкових умов настання відповідальності є встановлення причинно-наслідкового зв`язку між діянням особи та заподіянням шкоди, який полягає в тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших обставин. Проста послідовність подій не повинна братися до уваги. Об`єктивний причинний зв`язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об`єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння. Заподіювач шкоди відповідає не за будь-яку шкоду, а тільки за ту шкоду, яка завдана його діями. Відсутність причинного зв`язку означає, що шкода заподіяна не діями заподіювача, а викликана іншими обставинами.

Ч. 1 ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

Згідно пунктів 8 та 9 ч.2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, а також відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Крім того, ст. 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої.

Чи має право на якесь відшкодування від страхової цивільна дружина???

Згідно із статтею 25 ЗУ "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів":

1. Страхова (регламентна) виплата у зв’язку із смертю потерпілої фізичної особи здійснюється, якщо смерть потерпілої фізичної особи настала протягом одного року з дня дорожньо-транспортної пригоди та є прямим її наслідком.

2. Страховик, а у випадках, передбачених частиною першою та пунктом 3 частини другої статті 43 цього Закону, - МТСБУ, у разі смерті потерпілої фізичної особи здійснює страхову (регламентну) виплату у зв’язку із втратою годувальника кожній особі, яка відповідно до Цивільного кодексу України в частині відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, та з урахуванням положень Сімейного кодексу України має право на таке відшкодування, у розмірі, що розраховується відповідно до Цивільного кодексу України в частині відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого.

Страхова (регламентна) виплата у зв’язку із втратою годувальника кожній особі, яка має право на таку виплату, здійснюється у формі ануїтету - рівномірними послідовними щомісячними виплатами, якщо іншу періодичність виплат не узгоджено особою, яка має право на таку страхову (регламентну) виплату, і страховиком (МТСБУ), протягом дії такого права та не підлягає подальшому перерахунку.

Загальний мінімальний розмір страхової (регламентної) виплати особам, які перебували на утриманні одного померлого, за весь період її отримання не може становити менше 36 розмірів мінімальної місячної заробітної плати, встановленої законом на дату настання страхового випадку.

Страхова виплата у зв’язку із смертю потерпілої фізичної особи у мінімальному розмірі, передбаченому абзацом третім цієї частини, за письмовими зверненнями осіб, які мають право на отримання відшкодування у зв’язку із втратою годувальника, здійснюється одноразово.

3. Страховик, а у випадках, передбачених частиною першою та пунктом 3 частини другої статті 43 цього Закону, - МТСБУ, відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю потерпілої фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим).

Загальний розмір таких страхових (регламентних) виплат зазначеним особам стосовно одного померлого становить 25 розмірів мінімальної місячної заробітної плати, встановленої законом на дату настання страхового випадку.

Як краще все ж таки поступити в даній ситуації з потерпілими???

Як я і зазначав вище, залежить від того, хто визнаний потерпілим. Якщо це тільки Ваш батько, то Вам всім необхідно звернутись до слідчого або до суду із заявою про визнання Вас потерпілими.

З повагою, адвокат Айвазян.

Доброго дня!

Прийміть мої щирі співчуття!

Відшкодування (і моральної, і матеріальної шкоди) отримає лише той, хто офіційно визнаний потерпілим у справі. Якщо буде лише батько, то лише йому призначать компенсацію.

Якщо, не дай Боже, з ним щось станеться до винесення вироку, справа не закриється, але інші родичі не зможуть автоматично "успадкувати" статус потерпілого — треба буде окремо подавати клопотання про визнання.

Найкращий варіант визнати потерпілими всіх — батька, матір, Вас (сестру), братів.

Таке допустимо й правильно. Відповідно до ст. 55 КПК України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n802, Потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди.

2. Права і обов’язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.

Потерпілому вручається пам’ятка про процесуальні права та обов’язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.

3. Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв’язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.

6. Якщо внаслідок кримінального правопорушення настала смерть особи або особа перебуває у стані, який унеможливлює подання нею відповідної заяви, положення частин першої - третьої цієї статті поширюються на близьких родичів чи членів сім’ї такої особи. Потерпілим визнається одна особа з числа близьких родичів чи членів сім’ї, яка подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого, а за відповідним клопотанням - потерпілими може бути визнано кілька осіб.

Після того, як особа, яка перебувала у стані, що унеможливлював подання нею відповідної заяви, набуде здатності користуватися процесуальними правами, вона може подати заяву про залучення її до провадження як потерпілого.

Отже, у випадку загибелі брата потерпілими можуть бути визнані всі його близькі родичі.

Тому ви маєте право подати клопотання до слідчого/прокурора/суду про визнання потерпілими:

• Вас (сестру),
• обох братів,
• матір,
• батька.

Кожен має подати окреме клопотання з документами, що підтверджують родинні зв’язки (свідоцтва про народження тощо).

Якщо шлюб брата не був офіційно зареєстрований , то цивільна дружина не матиме права на відшкодування. Вона не вважається потерпілою (за загальним правилом), якщо не доведе спільного проживання, ведення господарства, залежність від доходу загиблого тощо.

Але в окремих випадках суд може визнати її потерпілою, якщо вона:

• проживала з братом довгий час,
• була залежною від нього матеріально,
• може це документально підтвердити.

Яка взагалі на практиці сума відшкодування може бути?

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

З практики по ст. 286 ч. 3 (ДТП зі смертю):

Моральна шкода становить:

• від 300 000 грн до 1 000 000 грн (на всіх потерпілих),
• зазвичай — від 100 000 до 400 000 грн на одну особу, залежно від суду, обставин, покаяння винного та ін.

Матеріальна шкода:

• витрати на похорон, поминальні заходи, надгробок, транспорт — за чеками та підтвердженнями.

ВИСНОВОК

1. Кожен родич має право бути потерпілим окремо — не обмежуйтеся лише батьком.

2. Чим більше потерпілих — тим вищий шанс отримати повну компенсацію.

3. Зверніться до адвоката — бажано того, хто спеціалізується на кримінальних справах і ДТП. Він подасть клопотання та заявить цивільні позови.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Вітаю Вас.

(1)Загинув мій брат ст.286.3.Його рідні це я рідна сестра, два рідні брати та батько і мати, а також цивільна дружина.Якщо потерпілим в суді вказувати тільки хворого батька, то матеріальну та моральну шкоду, має отримати тільки він? Але , що якщо з ним щось не дай Боже ставиться? яТо що тоді справу закриють, і всю заподіяну шкоду рідні не отримають???(2)Чи можна щоб ми всі батько, мати, сестра і два брати були потерпілими???Яка взагалі на практиці сума відшкодування може бути? (3)Чи має право на якесь відшкодування від страхової цивільна дружина??? Як краще все ж таки поступити в даній ситуації з потерпілими???

Прийміть мої щирі співчуття.

Так, якщо в судовому процесі потерпілим визнано лише батька, то саме він має право вимагати відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Якщо, не дай Боже, з ним щось трапиться до моменту виплати або завершення справи, його спадкоємці можуть вступити в справу, але лише як правонаступники. Це може ускладнити процес і призвести до втрати частини компенсацій. Справу не закриють автоматично, але інші родичі (сестра, брати, мати) не зможуть претендувати на відшкодування, якщо не були офіційно визнані потерпілими.

Так, на практиці всі найближчі родичі можуть бути визнані потерпілими: батько, мати, рідні брати та сестри. Вам потрібно подати відповідну заяву слідчому або прокурору (чи суду, якщо справа вже в суді) з проханням визнати вас потерпілими. Це важливо, щоб кожен із Вас міг заявити про моральну шкоду і вимагати її компенсації окремо.

З повагою! Щасти Вам!

Доброї ночі, чи може цивільна дружина мого брата в поліції вимагати щоб її визнали потерпілою, без доказів через суд що вона дружина.???

___

НАЖАЛЬ, НІ!