Страхова відмовляє у виплаті по причині не сезонних лисих шин у винуватця

Доброго дня, Надія!

Чи прописані умови щодо відмови у виплаті у договорі, який Ви укладали зі страховою? Якщо прописані, то у якому саме вигляді? Ви вже отримали письмову відмову?

Дійсно, несвоєчасна заміна шин на автотранспорті відповідно до сезону (зима, літо) може бути підставою для страхової компанії відмовити у виплаті в разі дорожньо-транспортної пригоди (ДТП).

Більшість страхових компаній при укладенні договору страхування автомобілів вносять до нього необхідність заміни шин відповідно до сезону. Майже в усіх договорах визначено, що підставою для відмови у виплаті може бути, якщо страхувальник не ставився до застрахованого майна сумлінно та не зменшив ризик настання страхової події. Це можна інтерпретувати в такий спосіб.

Тим часом будь-які вимоги щодо своєчасної зміни шин відповідно до сезону в українському законодавстві відсутні.

Відмова у страховій виплаті — це рішення страхової компанії не виплачувати компенсацію, яку запросив страхувальник у зв'язку з настанням страхового випадку.

Зазвичай страхові компанії мають декілька філій, і рішення щодо здійснення страхових виплат у багатьох випадках здійснюється керівництвом на місцях. Тому якщо керівництвом філії Вам відмовлено в страховій виплаті, то буде доречно написати скаргу на дії працівників такої філії до головного офісу та висловити свою думку з приводу страхового випадку.

В скарзі має бути чітко вказано номер договору страхування, застраховане майно, або ж пошкоджене майно, дата, час та місце настання страхового випадку, характер пошкоджень застрахованого або пошкодженого майна, за наявності номер страхової справи, який був присвоєний при розгляді страхового випадку, філія страхової компанії із зазначенням адреси її місцезнаходження (по можливості вказати інші ідентифікуючі прикмети такої філії, а саме номер, назва, регіон діяльності), якою розглядалося питання виплати страхового відшкодування, результати розгляду та поданих до такої заяви копій документів, що стосуються страхового випадку. Необхідно зазначити аргументацію відмови керівника філії в страховій виплаті, думку особи яка має право на отримання страхового відшкодування з приводу цієї відмови та по можливості аргументацію своєї позиції з посиланням на норми чинного законодавства чи умови договору. При цьому до скарги варто долучити копію офіційної відмови страхової компанії у виплаті страхового відшкодування.

Подавати таку скаргу бажано через установу поштового зв’язку, цінним листом з описом вкладення. Це надасть Вам можливість:

1. Чітко зафіксувати дату та час звернення до страхової компанії.
2. Відслідковувати пересилання поштового відправлення та мати додаткове підтвердження отримання страховою компанією Вашої скарги.
3. Завдяки опису до цінного листа Ви матимете підтвердження того, що Ви надсилали саме скаргу на дії філії страхової компанії.

Керівництво страхової компанії має надати відповідь на скаргу протягом 30 (тридцяти) днів з моменту отримання скарги страховиком. У разі, якщо страховою компанією не було надано відповіді на скаргу, керівництво такої страхової компанії можливо буде притягнути до адміністративної відповідальності.

Як також можна звернутись особисто в головний офіс страхової компанії та подати таку скаргу. В такому разі при собі необхідно мати ще один примірник скарги, на якому страхова компанія має поставити відмітку про отримання та присвоїти порядковий номер вхідної кореспонденції. За допомогою цього номера в подальшому при спілкуванні зі страховою компанією можливо буде ідентифікувати саме Вашу скаргу. Якщо ж страхова компанія відмовляється робити таку відмітку про отримання та присвоювати порядковий номер, бажано подати таку скаргу все ж таки через установу поштового зв’язку.

Оскаржувати дії страхової компанії також можливо до державного органу, який здійснює нагляд за діяльністю страхових компаній, а саме до НБУ. Цей спосіб є більш дієвим у порівнянні з оскарженням дій страхової компанії до її керівництва. Звернутись до НБУ можливо, як через установу поштового зв’язку (за допомогою того ж цінного листа з описом) так і шляхом особистого подання скарги. У цьому випадку також бажано на одному з примірників скарги отримати відмітку про одержання з номером вхідної кореспонденції.

Перелічені способи оскарження дій страховика не є взаємовиключними, а тому, якщо особа, яка має право на отримання страхового відшкодування, зверталась до керівництва страхової компанії зі скаргою, доречно буде долучити копію такої скарги з відміткою про вручення, а в разі якщо відповіді від керівництва страховика так і не було отримано про це потрібно зазначити в самій скарзі до НБУ.

Здійснення страховими компаніями певних видів страхування передбачає їх обов’язок набути членства в спеціалізованих бюро. Якщо таке бюро наділено повноваженнями з контролю за діяльністю страхових компаній в певній сфері страхування, то додатково до вище перелічених органів можливо скаржитись і до МТСБУ.

МТСБУ здійснює свою діяльність виключно у сфері обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

МТСБУ не розглядає скарги за договорами інших видів страхування (наприклад КАСКО).

Якщо страхова компанія є членом МТСБУ і порушує строки та умови здійснення страхового відшкодування виключно за договором Автоцивілки, з метою досудового врегулювання спору, Ви можете звернутися до МТСБУ зі скаргою на дії такої страхової компанії.

МТСБУ не може застосувати заходи впливу по відношенню до страховиків, що втратили членство в МТСБУ, а тому не здійснює розгляд скарг на дії/бездіяльність таких страхових компаній.

Скаргу можна подати:

• надіславши листа на електронну пошту info@mtsbu.ua;
• надіславши лист разом із документами на адресу: 02653, м. Київ, Русанівський бульвар, буд. 8 МТСБУ.

Скарга подається у довільній формі, але повинна містити інформацію про заявника та його зворотну адресу, має бути підписана.

Для оперативного та об’єктивного розгляду скарги необхідно зазначити наступну інформацію: про дату та місце ДТП, державний реєстраційний знак Вашого транспортного засобу та іншого учасника ДТП, а також в чому ви вбачаєте порушення страховиком своїх зобов'язань за укладеним договором страхування.

Так після отримання від особи, яка має право на отримання страхового відшкодування скарги на дії страхової компанії, і за наявності підстав вважати, що розгляд такої скарги належить до компетенції Нацкомфінпослуг, регулятор витребує матеріали страхової справи у страхової компанії та перевіряє правомірність її дій, в тому числі і щодо правомірності відмови у виплаті страхового відшкодування. У разі виявлення порушень в діях страховика, Нацкомфінпослуг вживає заходи впливу щодо такої страхової компанії (видає приписи, притягує до адміністративної відповідальності, призупиняє дію ліцензій). Зміст скарги на дії страхової компанії до Нацкомфінпослуг є аналогічним змісту скарги, яка подається до керівництва страхової компанії.

Останнім варіантом, якщо всі попередні не нададуть позитивного результату буде оскарження рішення страхової у судовому порядку.

З повагою, адвокат Айвазян.

Доброго дня, пані Надіє!

Був складений європротокол чи викликали поліцію?

Якщо повідомите про яку страхову компанію йде мова, то можна проаналізувати їх договір страхування.

Страхова відмовила у виплаті по причині того, що на автомобілі винуватця встановлені зимні шини замість сезонних літніх і абсолютно лисі. Це законно?

НЕЗАКОННО. СТРАХОВА КОМПАНІЯ ПОВИННА ВИПЛАТИТИ КОШТИ ПОТЕРПІЛІЙ СТОРОНІ, А ПОТІМ У ПОРЯДКУ РЕГРЕСУ ВИТРЕБУВАТИ ЇХ У ВИНУВАТЦЯ ДТП

В статті 30 ЗУ "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n402 передбачені випадки, у яких страхова (регламентна) виплата не здійснюється

1. Страхова (регламентна) виплата не здійснюється за шкоду:

1) заподіяну життю та здоров’ю особи, яка використовує транспортний засіб (далі - водій) та спричинила дорожньо-транспортну пригоду;

2) заподіяну транспортному засобу, водій якого спричинив дорожньо-транспортну пригоду;

3) заподіяну майну, що перебувало у транспортному засобі, у тому числі вантажу, що перевозився транспортним засобом, водій якого спричинив дорожньо-транспортну пригоду;

4) заподіяну в разі використання транспортного засобу під час тренувальної поїздки перед офіційним змаганням чи для участі в такому змаганні, а також участі забезпечених транспортних засобів у спортивних заходах та інших заходах, включаючи перегони, змагання, тренування, тестування та демонстрацію в обмеженій та відмежованій зоні;

5) заподіяну внаслідок масових заворушень і групових порушень громадського порядку, війни або збройного конфлікту, воєнних дій, терористичного акту, стихійного лиха, вибуху, пожежі, не пов’язаних з дорожньо-транспортною пригодою;

6) заподіяну в разі пошкодження або знищення предметів антикваріату, виробів із дорогоцінних металів, дорогоцінного та напівдорогоцінного каміння, біжутерії, предметів релігійного культу, творів мистецтва, рукописів, грошових знаків, валютних цінностей, цінних паперів, документів, філателістичних, нумізматичних та інших колекційних речей (предметів);

7) що перевищує розмір страхової суми, передбачений статтею 14 цього Закону, незалежно від кількості потерпілих осіб та кількості осіб, відповідальних за заподіяну шкоду;

8) у частині штрафів та судових витрат, які повинен сплатити водій та/або власник транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду;

9) у частині судових витрат, понесених у кримінальному провадженні, у тому числі якщо у кримінальному провадженні вирішено також цивільний позов;

10) заподіяну життю та здоров’ю пасажирів, які перебували у транспортному засобі, яким заволоділи внаслідок вчинення протиправних дій, що спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо страховик (МТСБУ) доведе, що потерпілі особи знали про протиправне заволодіння таким транспортним засобом та попри це добровільно стали його пасажирами;

11) заподіяну внаслідок перевезення небезпечного вантажу;

12) у частині втрати товарної вартості транспортного засобу, визначеної відповідно до законодавства;

13) заподіяну навколишньому природному середовищу внаслідок забруднення в результаті дорожньо-транспортної пригоди;

14) у частині упущеної вигоди;

15) у частині вимог потерпілих осіб, якщо такі вимоги можуть бути задоволені на підставі чинного договору страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю та здоров’ю пасажирів під час користування автомобільним транспортом, та за шкоду, заподіяну вантажу, багажу при перевезенні, укладеного підприємством транспорту за класом страхування 10 відповідно до статті 4 Закону України "Про страхування".

2. Страхова (регламентна) виплата не здійснюється також у разі:

1) настання під час використання транспортного засобу дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої в особи, яка використовувала транспортний засіб, не виникла цивільно-правова відповідальність;

2) умисних дій потерпілої особи, спрямованих на настання дорожньо-транспортної пригоди, крім дій, вчинених у стані крайньої необхідності або необхідної оборони;

3) подання заяви про страхову (регламентну) виплату без документально підтверджених поважних причин після спливу строку, визначеного частиною першою статті 32 цього Закону;

4) подання заяви про компенсацію своїх витрат на відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров’ю та/або майну потерпілої особи, після спливу одного року з дня настання дорожньо-транспортної пригоди;

5) якщо вимога стосується здійснення страхової (регламентної) виплати особі, яка не належить до осіб, яким відповідно до цього Закону може бути здійснена така виплата;

6) невиконання потерпілою особою або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, обов’язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди;

7) припинення зобов’язання у зв’язку з поєднанням боржника і кредитора в одній особі, у тому числі якщо транспортні засоби, що є учасниками дорожньо-транспортної пригоди, належать особі, яка спричинила дорожньо-транспортну пригоду, та потерпілій особі на праві спільної сумісної власності.

3. СТРАХОВИК (МТСБУ) НЕ МАЄ ПРАВА ВІДМОВИТИ У ЗДІЙСНЕННІ СТРАХОВОЇ (РЕГЛАМЕНТНОЇ) ВИПЛАТИ В ІНШИХ ВИПАДКАХ, НІЖ ПЕРЕДБАЧЕНІ ЧАСТИНАМИ ПЕРШОЮ ТА ДРУГОЮ ЦІЄЇ СТАТТІ.

ОТЖЕ, ЗГІДНО ЗАКОНОДАВСТВА ТЕХНІЧНИЙ СТАН АВТОМОБІЛЯ НЕ Є ПІДСТАВОЮ ДЛЯ ВІДМОВИ У ЗДІЙСНЕННІ СТРАХОВОЇ ВИПЛАТИ

ВОДНОЧАС ЗГІДНО СТАТТІ 37 ДАНОГО ЗАКОНУ, СТРАХОВА КОМПАНІЯ МАЄ ПРАВО ЗВОРОТНЬОЇ ВИМОГИ ДО ВИНУВАТЦЯ ДТП

1. Страховик після здійснення страхової виплати має право зворотної вимоги до:

1) особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, яка спричинила дорожньо-транспортну пригоду (особи, яка відповідно до закону несе цивільну відповідальність за заподіяну шкоду), якщо:

а) така особа керувала транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських засобів (лікарських препаратів), що знижують увагу та швидкість реакції;

б) така особа керувала транспортним засобом без права на керування транспортним засобом, у тому числі відповідної категорії;

в) така особа після дорожньо-транспортної пригоди за її участю самовільно залишила місце дорожньо-транспортної пригоди (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 31 цього Закону) чи відмовилася від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських засобів (лікарських препаратів), що знижують увагу та швидкість реакції, або така особа до проведення зазначеного огляду вжила алкоголь, наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги, а також лікарські засоби (лікарські препарати), виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником);

г) дорожньо-транспортна пригода визнана у встановленому законодавством порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, правил дорожнього руху та технічної експлуатації;

ґ) така особа використовувала транспортний засіб для вчинення кримінального правопорушення;

2) органів управління автомобільними дорогами (вулицями), інших осіб, на балансі або у власності яких перебуває автомобільна дорога, якщо шкоду внаслідок дорожньо-транспортної пригоди заподіяно через невідповідний стан такої дороги;

3) страхувальника, особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, особи, яка отримала страхову виплату, якщо її дії або дії її працівників були умисно спрямовані на настання страхового випадку, крім дій, вчинених у стані крайньої необхідності або необхідної оборони;

4) особи, яка спричинила дорожньо-транспортну пригоду, або особи, яка відповідно до закону несе цивільну відповідальність за заподіяну шкоду, у разі використання транспортного засобу з недотриманням умов, визначених статтею 13 цього Закону, якщо внутрішній договір страхування укладено з особливостями, визначеними статтею 13 цього Закону.

Що робити потерпілій стороні в такому випадку?

В потерпілого є кілька варіантів дій:

І) Письмово звернутися до страхової компанії винуватця ДТП з вимогою надати:

• повну письмову відмову у виплаті із зазначенням всіх підстав та норм договору і закону;
• копію акта огляду ТЗ винуватця;
• експертний висновок щодо причинно-наслідкового зв’язку між станом шин і ДТП.

ІІ) Оскаржити відмову у здійсненні виплати:

1. Через скаргу до МТСБУ - органу, що здійснює координацію діяльності страховиків або Національного банку - регулятора ринку небанківських фінансових послуг, в т.ч. страхових компаній. Національний банк України має повноваження на захист прав споживачів фінансових послуг і регулює поведінку страхових компаній щодо їхніх клієнтів.

2. Через суд шляхом подання позову про стягнення страхової виплати. Згідно статті 38 ЗУ "Про обов’язкове страхування..." Рішення страховика (МТСБУ) про здійснення або про відмову у здійсненні страхової (регламентної) виплати може бути оскаржено страхувальником або потерпілою особою, або іншою особою, яка має на неї право, у судовому порядку.

ІІІ) Звернутися напряму до винуватця ДТП з позовом про стягнення матеріальної шкоди (якщо страхова остаточно відмовить)

Згідно статті 1166 ЦКУ Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до частини 2 статті 1187 Цивільного Кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

У винуватця є обов’язок надавати на огляд своє авто?

Звичайно є.

Згідно статті 33 ЗУ "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n402

1. Страховик (МТСБУ) має право для визначення (з’ясування) причин, обставин настання страхового випадку та визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, залучати своїх працівників або осіб, які здійснюють професійну оціночну діяльність відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні.

2. Страхувальник, інша особа, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, водій, учасник дорожньо-транспортної пригоди, особа, яка має право на отримання страхової (регламентної) виплати (потерпіла особа), ЗОБОВ’ЯЗАНІ СПРИЯТИ СТРАХОВИКУ та МТСБУ у визначенні (з’ясуванні) причин, обставин дорожньо-транспортної пригоди, а саме надати для огляду належний такій особі транспортний засіб або інше пошкоджене майно, повідомити страховика (у випадках, передбачених статтею 43 цього Закону, - МТСБУ) про всі відомі їй обставини та надати для огляду та зняття копій наявні у неї документи щодо дорожньо-транспортної пригоди протягом семи робочих днів з дня отримання нею відповідної інформації або документа. Якщо зазначені особи з поважних причин не мали змоги виконати такі дії, вони мають підтвердити це документально.

З повагою, юрист Дерій В.О.!