Висилення з гуртожитку підприємства

Вітаю Вас.

Особа з 1991 року прописана в гуртожитку підприємства (є прописка у паспорті),підстава для прописки не зрозуміла. Договору між підприємством і особою про найм житлового приміщення немає - особа по сьогоднішній день не сплачує кошти за житло та комунальні послуги - самостійно звільняти приміщення не хоче. Яким чином особу можна виписати та виселити з цього приміщення?(посилання на нормативно-правові акти) Договір про найм особа не хоче заключати. Єдине особа хоче заключити договір про реструктуризацію заборгованості,однак відсутня підстава для заключення цього договору (немає договору про найм)

Складне питання, адже у Вас відсутні будь-які документи з оренди. Не виключено, що спір доведеться вирішувати в судовому порядку.

ЖИТЛОВИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

{Назва Кодексу в редакції Закону № 2215-IX від 21.04.2022}

(Відомості Верховної Ради (ВВР), 1983, Додаток до № 28, ст.573)

Стаття 132. Виселення з гуртожитків

Сезонні, тимчасові працівники і особи, що працювали за строковим трудовим договором, які припинили роботу, а також особи, що вчились у навчальних закладах і вибули з них, підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення з гуртожитку, який їм було надано у зв'язку з роботою чи навчанням.

Інших працівників підприємств, установ, організацій, які поселилися в гуртожитку в зв'язку з роботою, може бути виселено без надання іншого жилого приміщення в разі звільнення за власним бажанням без поважних причин, за порушення трудової дисципліни або вчинення злочину.

Осіб, які припинили роботу з інших підстав, ніж ті, що зазначені в частині другій цієї статті, а також осіб, перелічених у статті 125 цього Кодексу, може бути виселено лише з наданням їм іншого жилого приміщення.

Надаване громадянам у зв'язку з виселенням з гуртожитку інше жиле приміщення має відповідати вимогам, передбаченим частиною другою статті 114 цього Кодексу.

Осіб, які проживають у гуртожитках, виселяються також у разі знесення будинку або переобладнання будинку (жилого приміщення) в нежилий, а також якщо будинок (жиле приміщення) загрожує обвалом. При цьому виселюваним надається інша жила площа в гуртожитку або інше жиле приміщення.

Особи, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, виселяються із спеціальних гуртожитків після поліпшення їх житлових умов у порядку, передбаченому законодавством, або після звільнення їх жилої площі, тимчасово заселеної іншими особами, чи після проходження відповідного курсу лікування. Особам, які пройшли курс лікування і не мають іншої жилої площі, житло надається в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами.

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2008, № 46, ст.323)

Стаття 19. Заборона виселення, переселення та відселення мешканців гуртожитку без надання їм іншого житла, придатного для постійного проживання

1. Забороняється виселення, переселення та відселення мешканців гуртожитків, на яких поширюється дія цього Закону, які були на правових підставах вселені в гуртожиток і фактично проживають у гуртожитку, без попереднього надання їм (їхнім сім’ям) іншого житла, придатного для постійного проживання людей, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

У тому числі забороняється виселення, переселення та відселення мешканців гуртожитків, стосовно яких триває спір щодо підстав їх вселення у гуртожиток та/або підстав їх фактичного проживання у гуртожитку, - до вирішення спору в досудовому або судовому порядку відповідно до статей 25 і 26 цього Закону.

2. Виселення, переселення чи відселення громадян з гуртожитків відповідно до цього Закону допускається лише у випадку визнання гуртожитку таким, що перебуває в аварійному стані або в стані, непридатному для проживання людей, на підставі рішення, прийнятого відповідно до частини першої статті 20 цього Закону.

Суди, розглядаючи справи про виселення з гуртожитків, враховують такі обставини:

тривалість проживання: якщо особа проживає в гуртожитку понад 5 років, це може свідчити про наявність у неї певних житлових прав.

відсутність іншого житла: якщо особа не має іншого житла, суд може визнати її право на проживання в гуртожитку

фактичне користування житлом: навіть за відсутності договору найму, тривале фактичне проживання може бути підставою для визнання права користування житлом.

Що можу Вам порекомендувати?

1. Етап збору документів: знайдіть всі документи, що підтверджують статус гуртожитку, відсутність договору найму, несплату комунальних послуг та інші обставини.

2. Етап мирного врегулювання: спробуйте досягти домовленості з особою про добровільне виселення або укладення договору найму.

3. Етап судового порядку: якщо мирне врегулювання неможливе, зверніться до суду з позовом про виселення. У позові обґрунтуйте підстави для виселення відповідно до законодавства.

З повагою! Щасти Вам!

Доброго дня, Олександре!

Питання отримання житла та проживання осіб в гуртожитках врегульоване Законом України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», Як також Житловим кодексом України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#Text). Сфера дії цих законів поширюється на громадян та членів їхніх сімей, одиноких громадян, які не мають власного житла, не використали право на безоплатну приватизацію державного житлового фонду, на правових підставах, визначених цими законами, вселені у гуртожиток та фактично проживають у гуртожитку протягом тривалого часу.

Проте треба мати на увазі, що дія Закону «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» не поширюється на гуртожитки, побудовані або придбані за радянських часів (до 1 грудня 1991 року) приватними або колективними власниками за власні або залучені кошти (крім гуртожитків, що були включені до статутних капіталів організацій, створених у процесі приватизації чи корпоратизації, у тому числі тих, що у подальшому були передані до статутних капіталів інших юридичних осіб або відчужені в інший спосіб).

Наразі згідно статті 121 ЖКУ:

"Порядок надання службових жилих приміщень установлюється цим Кодексом та іншими актами законодавства України.

Службові жилі приміщення надаються за рішенням адміністрації підприємства, установи, організації, правління колгоспу, органу управління іншої кооперативної та іншого громадського об’єднання".

У відповідності із статтею 123 ЖКУ, яка регулює порядок користування службовими жилими приміщеннями:

"Порядок користування службовими жилими приміщеннями встановлюється цим Кодексом та іншими актами законодавства України.

До користування службовими жилими приміщеннями застосовуються правила про договір найму жилого приміщення, крім правил, передбачених статтями 73 - 76, 79 - 83, 85, 90, частиною шостою статті 101, статтями 103 - 106 цього Кодексу".

Щодо виселення з службових жилих приміщень без надання іншого жилого приміщення в статті 124 ЖКУ зазначається:

"Робітники і службовці, що припинили трудові відносини з підприємством, установою, організацією, а також громадяни, які виключені з членів колгоспу або вийшли з колгоспу за власним бажанням, підлягають виселенню з службового жилого приміщення з усіма особами, які з ними проживають, без надання іншого жилого приміщення".

Крім того згідно статті 132 ЖКУ:

"Сезонні, тимчасові працівники і особи, що працювали за строковим трудовим договором, які припинили роботу, а також особи, що вчились у навчальних закладах і вибули з них, підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення з гуртожитку, який їм було надано у зв'язку з роботою чи навчанням.

Інших працівників підприємств, установ, організацій, які поселилися в гуртожитку в зв'язку з роботою, може бути виселено без надання іншого жилого приміщення в разі звільнення за власним бажанням без поважних причин, за порушення трудової дисципліни або вчинення злочину.

Осіб, які припинили роботу з інших підстав, ніж ті, що зазначені в частині другій цієї статті, а також осіб, перелічених у статті 125 цього Кодексу, може бути виселено лише з наданням їм іншого жилого приміщення.

Надаване громадянам у зв'язку з виселенням з гуртожитку інше жиле приміщення має відповідати вимогам, передбаченим частиною другою статті 114 цього Кодексу.

Осіб, які проживають у гуртожитках, виселяються також у разі знесення будинку або переобладнання будинку (жилого приміщення) в нежилий, а також якщо будинок (жиле приміщення) загрожує обвалом. При цьому виселюваним надається інша жила площа в гуртожитку або інше жиле приміщення.

Особи, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, виселяються із спеціальних гуртожитків після поліпшення їх житлових умов у порядку, передбаченому законодавством, або після звільнення їх жилої площі, тимчасово заселеної іншими особами, чи після проходження відповідного курсу лікування. Особам, які пройшли курс лікування і не мають іншої жилої площі, житло надається в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами".

В той же час стаття 125 ЖКУ дає повний перелік осіб, яких не може бути виселено з службових жилих приміщень без надання іншого жилого приміщення:

"Без надання іншого жилого приміщення у випадках, зазначених у статті 124 цього Кодексу, не може бути виселено:

осіб з інвалідністю внаслідок війни та інших осіб з інвалідністю з числа військовослужбовців, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії або каліцтва, що їх вони дістали при захисті чи при виконанні інших обов'язків військової служби, або внаслідок захворювання, зв'язаного з перебуванням на фронті; учасників Другої світової війни, які перебували у складі діючої армії; сім'ї військовослужбовців і партизанів, які загинули або пропали безвісти при захисті чи при виконанні інших обов'язків військової служби; сім'ї військовослужбовців; осіб з інвалідністю з числа осіб рядового і начальницького складу органів Міністерства внутрішніх справ, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії або каліцтва, що їх вони дістали при виконанні службових обов'язків;

осіб, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації, що надали їм службове жиле приміщення, не менш як десять років;

осіб, що звільнені з посади, у зв'язку з якою їм було надано жиле приміщення, але не припинили трудових відносин з підприємством, установою, організацією, які надали це приміщення;

осіб, звільнених у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи, організації або за скороченням чисельності чи штату працівників;

пенсіонерів по старості, персональних пенсіонерів; членів сім'ї померлого працівника, якому було надано службове жиле приміщення; осіб з інвалідністю внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання I і II груп, осіб з інвалідністю I і II груп з числа військовослужбовців і прирівняних до них осіб та осіб рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України;

{Офіційне тлумачення словосполучення "пенсіонерів по старості", що міститься в абзаці шостому статті 125, див. в Рішенні Конституційного Суду № 6-рп/2014 від 11.06.2014}

одиноких осіб з неповнолітніми дітьми, які проживають разом з ними".

Отже питання не виглядає однозначним, потребує ретельного вивчення усіх документів, з цим пов'язаних, і без вирішення його в судовому порядку тут, скорше за все, не обійтись.

З повагою, адвокат Айвазян.

Доброго дня, пане Олександр!

Дана особа раніше працювала на підприємтсві? Чи має кімната в гуртожитку статус службового приміщення?

Реєстрація місця проживання не є підставою для набуття майнових прав щодо житла або прав користування ним.

Тобто, прописка в гуртожитку не дає права власності чи користування, якщо немає договору найму, ордера на службове жиле приміщення або ордера на жилу площу в гуртожитку, наказу роботодавця чи іншого документа, що надавав би це право.

Підприємство може спробувати через ЦНАП зняти особу з місця проживання, а якщо вона відмовляється добровільно звільняти приміщення - підприємству потрібно звертатись до суду.

На момент вселення даної особи діяв ЖИТЛОВИЙ КОДЕКС УКРАЇНСЬКОЇ РСР в редакції за 1984 рік https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10/ed1984... Глава 4 Даного кодексу передбачала умови КОРИСТУВАННЯ ГУРТОЖИТКАМИ

Стаття 127. Гуртожитки

Для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання можуть використовуватись гуртожитки. Під гуртожитки надаються спеціально споруджені або переобладнані для цієї мети жилі будинки.

Стаття 128. Порядок надання жилої площі в гуртожитках

Жила площа в гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації та відповідного профспілкового комітету і комітету комсомолу.

Стаття 129. Ордер на жилу площу в гуртожитку

На підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер, який є ЄДИНОЮ підставою для вселення на надану жилу площу.

ОТЖЕ, ЯКЩО ГРОМАДЯНИНУ НЕ БУЛО ВИДАНО ОРДЕР НА ВСЕЛЕННЯ В ГУРТОЖИТОК ПІДПРИЄМСТВА, ТО ВВАЖАЄТЬСЯ, ЩО ВІН САМОПРАВНО ЗАЙНЯВ ЖИЛУ ПЛОЩУ БЕЗ ЗАКОННИХ НА ТЕ ПІДСТАВ

Житловим кодексом України в чинній редакції https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#Text передбачено у яких випадках особа може бути виселена із житлового приміщення:

Стаття 109. Виселення з жилих приміщень

Виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку. Допускається виселення в адміністративному порядку з санкції прокурора лише осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення або проживають у будинках, що загрожують обвалом.

Стаття 116. Виселення без надання громадянам іншого жилого приміщення

Осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення.

Стаття 129. Ордер на жилу площу в гуртожитку

На підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації, орган місцевого самоврядування видає громадянинові спеціальний ордер, який є ЄДИНОЮ підставою для вселення на надану жилу площу в гуртожитку.

Стаття 130. Порядок користування жилою площею в гуртожитках

Порядок користування жилою площею в гуртожитках визначається договором, що укладається ПЕРЕД вселенням на надану жилу площу в гуртожитку на підставі спеціального ордера відповідно до Примірного положення про користування жилою площею в гуртожитках, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Стаття 132. Виселення з гуртожитків

Сезонні, тимчасові працівники і особи, що працювали за строковим трудовим договором, які припинили роботу, а також особи, що вчились у навчальних закладах і вибули з них, підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення з гуртожитку, який їм було надано у зв'язку з роботою чи навчанням.

Інших працівників підприємств, установ, організацій, які поселилися в гуртожитку в зв'язку з роботою, може бути виселено без надання іншого жилого приміщення в разі звільнення за власним бажанням без поважних причин, за порушення трудової дисципліни або вчинення злочину.

Осіб, які припинили роботу з інших підстав, ніж ті, що зазначені в частині другій цієї статті, а також осіб, перелічених у статті 125 цього Кодексу, може бути виселено лише з наданням їм іншого жилого приміщення.

Надаване громадянам у зв'язку з виселенням з гуртожитку інше жиле приміщення має відповідати вимогам, передбаченим частиною другою статті 114 цього Кодексу.

Осіб, які проживають у гуртожитках, виселяються також у разі знесення будинку або переобладнання будинку (жилого приміщення) в нежилий, а також якщо будинок (жиле приміщення) загрожує обвалом. При цьому виселюваним надається інша жила площа в гуртожитку або інше жиле приміщення.

Особи, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, виселяються із спеціальних гуртожитків після поліпшення їх житлових умов у порядку, передбаченому законодавством, або після звільнення їх жилої площі, тимчасово заселеної іншими особами, чи після проходження відповідного курсу лікування. Особам, які пройшли курс лікування і не мають іншої жилої площі, житло надається в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами.

Щоб зняти людину із зареєстрованого місця проживання – власнику приміщення необхідно звернутись до ЦНАП із заявою ( додаток 6), документами підтверджують право власності на приміщення та документами, що підтверджують повноваження представника підприємства.

Згідно п.2 ч.1 ст. 18. ЗУ «Про реалізацію публічних електронних послуг з реєстрації та декларування місця проживання в Україні»

Зняття особи із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) у разі звернення до органу реєстрації або через центр надання адміністративних послуг за місцем задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) здійснюється за заявою власника житла приватної форми власності, поданої у паперовій формі, стосовно повнолітньої особи, місце проживання (перебування) якої зареєстровано або задекларовано в житлі, що належить власнику на підставі права власності. У разі подання власником житла заяви про зняття із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) батьків або інших законних представників дитини чи одного з них така дитина підлягає зняттю із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) разом із її батьками або іншими законними представниками чи одним із них.

Відповідно до п. 61 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування) У разі звернення до органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг) разом із заявою власника житла про зняття особи (осіб) із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) власник житла подає:

1) документ, що посвідчує особу (у разі особистого звернення);

2) документ, що підтверджує право власності на житло, в якому задекларовано/зареєстровано місце проживання (перебування) особи (осіб), що знімається.

АЛГОРИТМ ДІЙ ПІДПРИЄМСТВА

Етап 1: Письмово звернутися до особи (рекомендований лист, вручення під підпис):

• Вказати на відсутність правових підстав перебування у приміщенні;
• Запропонувати добровільно звільнити кімнату (дати строк, наприклад 14 днів);
• У разі відмови — повідомити про звернення до суду.

Етап 2: Звернутися до ЦНАП та виселити громадянина на підставі документів, що підтверджують право власності на жиле приміщення

Етап 3: Подання позову до суду про виселення

Підстава:

• ст. 116, 132 ЖК УРСР — особа проживає без правових підстав;
• відсутній договір, не здійснюється оплата, не надано житло офіційно.

Форма позову — цивільна справа про усунення перешкод у користуванні майном (виселення).

Позов подається до районного суду за місцем розташування житла.

У позові вказуються:

• право власності/балансоутримання підприємства на гуртожиток;
• обставини заселення;
• відсутність документів, що підтверджують право проживання;
• наявність зареєстрованого місця проживання як обставини, що не створює права користування;
• прохання: виселити особу без надання іншого приміщення.

Після задоволення позову судом копію рішення суду надаєте до органу реєстрації (ЦНАП). Якщо особа не виконуватиме рішення суду - звертатесь до поліції та виконавчої служби.

Щодо «реструктуризації» заборгованості, то якщо немає договору найму - особа не має юридичного боргу, бо борг виникає тільки в межах договору. Отже, реструктуризацію проводити неможливо, оскільки немає зобов'язання, яке можна реструктуризувати.

ВИСНОВОК:

1. Реєстрація не дає права користування житлом;
2. У разі відсутності ордеру, договору та несплати — особа вважається такою, що самовільно займає приміщення;
3. Підприємство має право звернутися до суду з позовом про виселення без надання іншого житла;
4. Після рішення — виселити особу з гуртожитку;
5. Укладання договору про реструктуризацію боргу без чинного довогору найму є неправомірним.

З повагою, юрист Дерій В.О.!