Що мені робити, щоб отримати свою частину на спадщину за законом, якщо нотаріус, який веде діло перешкоджає цьому?

Доброго дня.

Пишіть Запит до нотаріуса із вимогою роз'яснити вам порядок оформлення часток на спадкове майно Спадкодавця із зазначенням документів, що були підставою для розподілу спадкового майна.

Запит обов'язково направляйте заказним листом із описом вкладення.

Відповідь нотаріуса проаналізуєте із юристом/адвокатом, після чого з'явиться уявлення щодо Ваших подальший дій. Суд і т.д.

До Суду треба подавати Заяву про визнання недійсним Свідоцтва про право на спадщину та про перерозподіл спадкового майна.

Згідно зі ст.1233-1309 Цивільного кодексу України, спадкоємці мають право на доступ до інформації, що стосується спадкової справи, включаючи склад спадкоємців та їхні частки.

Якщо нотаріус не відповість (в моїй практиці, бувало, нотаріуси взагалі не забирали кореспонденцію з Укрпошти) - або пишіть Скаргу до прокуратури щодо порушеня Ваших прав на інформацію, або одразу подавайте Заяву до Суду про витребування доказів і т.п.

Доброго дня, пані Вероніко!

Ви - дитина померлого і незалежно від заповіту (ст. 1241 ЦКУ) маєте право на обов’язкову частку у спадщині - половину від тієї частки, яка б належала б Вам за законом.

Якщо заповіт був складений лише на одну сестру, то він не може позбавити Вас обов’язкової частки. Тобто навіть при наявності заповіту Ви маєте мінімальне гарантоване право - 1/6 від всього майна.

Вам видали свідоцтво про спадщину на депозити. Але, очевидно, спадкова маса не обмежувалась лише вкладами. Якщо існувала квартира чи інше нерухоме майно - нотаріус мала це встановити та витребувати документи на нерухомість (ст. 46 Закону "Про нотаріат"). Якщо нотаріус не зробила цього - це вже її професійна помилка або зловживання.

Ваші дії:

1. Подайте письмову заяву нотаріусу про включення до складу спадщини нерухомого майна (квартири, авто тощо);

2. Отримайте письмову відмову.

3. З цією відмовою Ви маєте право звернутися до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно, визначення обов’язкової частки та перерозподілу спадщини

Додатково на нотаріуса можна подати скаргу до Міністерства юстиції. Це інколи стимулює їх пригадати про обов’язки. Ви точно маєте право вимагати частку в квартирі та іншому майні. Якщо Вас обмежили лише депозитами - це порушення.

Крім того, після того, як Ви отримаєте свідоцтво про право на спадщину про 1/6 частки нерухомості та авто, то Ви можете вимагати від старшої сестри сплати грошової компенсації за спадкове майно.

Цим питанням краще займатися за допомогою адвоката.

Згідно статті 1280 ЦКУ

1. Якщо після спливу строку для прийняття спадщини і після розподілу її між спадкоємцями спадщину прийняли інші спадкоємці (частини друга і третя статті 1272 цього Кодексу), вона підлягає перерозподілу між ними.

Такі спадкоємці мають право вимагати передання їм у натурі частини майна, яке збереглося, або сплати грошової компенсації.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Доброго дня, Вероніка!

Так, дійсно, відповідно до ст. 1241 Цивільного кодексу України, малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).

Перелік осіб, які мають право на обов'язкову частку, що визначений ст. 1241 Цивільного кодексу України, є вичерпним і розширеного тлумачення не потребує.

Малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років (ст. 6 СК України, ст. 31 Цивільного кодексу України).

Неповнолітньою вважається фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років ( ст. 6 Сімейного кодексу України, ст. 32 Цивільного кодексу України).

Непрацездатними вважаються особи, які досягли встановленого ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"пенсійного віку, або особи з інвалідністю І, ІІ, ІІІ груп, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника відповідно до закону, незалежно від того, чи призначена їм пенсія.

Проте, виникає питання, коли саме Ваша матір довела в судовому порядку, що Ви є донькою покійного? Бо від цього залежить чи, мали Ви право на квартиру про яку йде мова у питанні, та чому ця квартира була продана без врахування Вашої обов'язкової частки?

Коли вже було встановлене коло спадкоємців після закінчення строку для прийняття спадщини або було видане свідоцтво про право на спадщину, в якому майно поділено між спадкоємцями, та з´являється спадкоємець, який вважає, що він отримав спадщину або строк для прийняття спадщини він пропустив та не прийняв спадщини не фактично — він не проживав разом з померлим, не юридичне — не подав заяву нотаріусу про прийняття спадщини, такий спадкоємець може увійти до кола спадкоємців або за згодою усіх спадкоємців, що прийняли спадщину або за рішенням суду про продовження йому строку для прийняття спадщини. Згода спадкоємців, що прийняли спадкове майно та бажають включити спадкоємця до свого кола, подається у письмовій формі. Якщо заява спадкоємця розглядається в судовому порядку, то постановляється рішення суду про продовження строку про прийняття спадщини.

Після того, як такий спадкоємець буде прийнятий до кола спадкоємців, він має право вимагати у спадкоємців, що вже отримали спадщину, провести перерозподіл спадкового майна, виділу його частки в натурі, або якщо це майно вже реалізоване, то сплати грошової компенсації, що приходилася б на його частину успадкованого майна.

Тепер, що стосується незаконих дій або бездіяльності нотаріуса:

На жаль, оскаржити дії чи бездіяльність нотаріуса в адміністративному порядку неможливо. Більш того, приватні нотаруси, здійснюють незалежну професійну діяльність і через це надавати оцінку їх рішення не має права не один державний орган чи посадова особа. Це значно ускладнює розгляд таких питань і забирає багато часу. Отже, єдиним органом, в який можна ефективно оскаржити дії або бездіяльність приватного нотаріуса є суд.

Перед тим, як надати Вам роз'яснення з приводу судового порядку оскарження нотаріальних дій, хочу Вас запитати: Ви вже отримали від нотаріусу відмову у вчиненні нотаріальної дії?

Відповідь на це питання є важливою, оскільки наявність відмови надає право на звернення в суд.

Встановлена ст. 50 Закону України «Про нотаріат» мож­ливість оскарження нотаріальних дій або відмови в їх вчи­ненні є надійним процесуальним засобом забезпечення закон­ності нотаріального провадження і захисту прав та інтересів учасників нотаріального процесу — громадян і організацій.

Заінтересована особа, яка вважає неправильною вчинену нотаріальну дію або відмову в її вчиненні, вправі подати про це скаргу до районного (міського) суду за місцем знаходження того або іншого суб’єкта виконання нотаріальних дій: державної нотаріальної контори, державного архіву, виконавчого комітету міської, селищної, сільської ради чи робочого місця приватного нотаріуса, дії яких оскаржуються.

Спір про право, що ґрунтується на вчиненій нотаріальній дії, який виник між заінтересованими особами з участю громадян (виконавчий напис), розглядається судом порядком позовного провадження.

Скарги на дії державних нотаріусів, які не стосуються суті вчинюваних ними нотаріальних дій (порушення строків, розпорядку, годин тощо) розглядаються Головним управлінням юстиції в Автономній Республіці Крим, управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, Міністерством юстиції України.

Право на звернення до суду зі скаргою на нотаріальні дії чи на відмову в їх вчиненні мають заявники — особи (громадяни) та організації, стосовно яких були вчинені нотаріальні дії або котрим було відмовлено у їх вчиненні. Інші особи, на права й охоронювані законом інтереси яких вплинули або могли вилинути нотаріальні дії, вправі захищати свої права та інтереси шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Пленум Верховного Суду України в постанові № 2 від 31 січня 1992 року «Про судову практику в справах за скар­гами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» роз’яс­нив, що особи, які не брали участі у вчиненні нотаріальних дій, але вважають, що їх права і законні інтереси порушені нотаріальною дією, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Якщо така особа звернулася до суду зі скаргою на нотаріальну дію, суд відмовляє в прийнятті заяви.

Прокурор має право звернутися до суду із заявою про відмову вчинити нотаріальну дію та про неправильно вчи­нену нотаріальну дію.

Суд розглядає скаргу, заяву із участю заявника, проку­рора, заінтересованих осіб — державного нотаріуса чи іншого суб’єкта, що вчиняє нотаріальні дії, які вчинили чи відмовилися вчинити оскаржувану нотаріальну дію. Однак їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

У разі задоволення скарги, заяви суд постановляє рішен­ня про скасування вчиненої нотаріальної дії або зобов’язує державну нотаріальну контору чи іншого суб’єкта, що вико­нує нотаріальні дії, вчинити певну нотаріальну дію. Після набрання таким рішенням законної сили його копія надси­лається до нотаріальної контори чи іншого суб’єкта, що ви­конує нотаріальні дії, для яких воно є обов’язковим і підля­гає ними виконанню.

З повагою, адвокат Айвазян.