Нерухомість, чи є спадкоємцями внуки, якщо батько помер у 1996, а бабуля переписала дім на дочку сестри

Доброго дня, Тетяна!

З наведеної Вами інформації вбачається, що Ви із сестрою маєте право на спадщину за законом за правом представлення, оскільки Ваш батько та дідусь померли раніше за бабусю.

Особливим випадком спадкування є спадкування за правом представлення, передбачене ст. 1266 Цивільного кодексу України. Суть його, зокрема, в тому, що внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Проте, є питання щодо "і дім і можливо пай переписали на її сестри дочку": мається на увазі договір дарування за життя бабусі чи заповіт?

документів в нас на руках ніяких немає, хотіла бабуля спочатку переписати на мою сестру, її "родичі" сказали що на 2 людини не можна робити заповіт,

Ваші родичі ввели бабусю в оману, оскільки заповіт може бути складений на ту кількість осіб, яку вважає запотрібним заповідач. Так само, доречі, як і договір дарування.

Права заповідача:

Заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складання. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до ч. 4 ст. 207 ЦК України. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у ст. 1251-1252 ЦК (ст. 1247 ЦК) про яких далі розглянемо.

Цивільний законодавством передбачено посвідчення заповіту нотаріусом. Останній посвідчує заповіт, який написаний заповідачем власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. Нотаріус може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. У цьому разі заповіт має бути прочитаний вголос заповідачем і підписаний ним. Якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт, його посвідчення повинно відбуватися при свідках.

1) право заповідача на призначення спадкоємців – заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин.

Заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов’язкову частку в спадщині. Згідно ст.1241 ЦК України право на обов’язкову частку у спадщині незалежно від заповіту мають, малолітні, неповнолітні, повнолітні, непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки.

2) право заповідача на визначення обсягу спадщини, що має спадкуватися за заповітом – заповідач має право охопити заповітом права та обов’язки, які йому належать на момент складання заповіту, а також ті права та обов’язки, що можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.

3) право заповідача на покладення на спадкоємця інших обов’язків – заповідач може зобов’язати спадкоємця до вчинення певних дій немайнового характеру, зокрема щодо розпорядження особистими паперами, визначення місця і форми здійснення ритуалу поховання. Заповідач може зобов’язати спадкоємця до вчинення певних дій, спрямованих на досягнення суспільне корисної мети (ст.1240 ЦК).

4) право заповідача на підпризначення спадкоємця – заповідач має право призначити іншого спадкоємця на випадок, якщо спадкоємець, зазначений у заповіті, помре до відкриття спадщини, не прийме останню або відмовиться від її прийняття чи буде усунений від права на спадкування, а також у разі відсутності умов, визначених у заповіті. Підпризначеним спадкоємцем може бути будь-яка особа, передбачена у ст.1222 ЦК (ст.1244 ЦК);

5) право заповідача на скасування та зміну заповіту – заповідач має право у будь-який час скасувати заповіт або внести до нього зміни.

і так вийшло що сказала що хто мене буде доглядати до смерті той і получить,

Все так і залишилося на словах чи все ж таки був якійсь документ, який підтверджує воєвиявлення бабусі?

чи є в нас якась можливість отримати щось, чи пай? Чи це вже не виграшна історія?

Поки що незрозуміло чи є виграшною ця справа, оскільки невідомо чи мав місце договір дарування, чи був наявний заповіт.

Ваша бабуся померла у 2024 році, тобто, вже пройшов строк на вступ у спадщину, а саме півроку. Ви або ваша сестра не зверталися до нотаріуса упродовж 6 місяців після смерті бабусі? Якщо ні, то чи були Ви зареєстровані з нею за однією адресою на момент смерті бабусі?

Якщо Ваша відповідь "ні" на обидва вищепоставлені питання, то для того, аби подати заяву на вступ у спадщину зараз, Вам із сестрою необхідно поновити строки на вступ у спадщину в судовому порядку.

Цивільним Законодавством України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Строк подачі даної заяви, який починається з часу відкриття спадщини, не може перевищувати шість місяців. У разі, якщо спадкоємець протягом встановленого строку не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. Але спадкоємець не втрачає можливість успадкувати майно. Ст. 1272 Цивільного кодексу України передбачено можливість поновлення строку для прийняття спадщини шляхом:

• подання заяви про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини та письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину;
• подання позову спадкоємцем, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, про визначення судом додаткового строку, достатнього для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 р. (далі по тексту – Постанова), особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Згідно даної Постанови суд при вирішенні питання про встановлення особі додаткового строку, досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому, враховуючи практику вирішення подібних справ, суд виходить з того, що поважними є причини, пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Такими причинами можуть бути: стан здоров’я спадкоємця, перебування за кордоном, у тривалому відрядженні, на навчанні, відбування покарання, з чим пов’язана неможливість прибуття для прийняття спадщини тощо.

При розгляді подібних справ судом перевіряється наявність або відсутність спадкової справи стосовно майна спадкодавця, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії. Це означає, що підставою для звернення до суду з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини є вмотивована відмова нотаріуса у прийнятті заяви про прийняття спадщини у зв’язку з пропущенням строку, що оформляється відповідною постановою.

В цілому від Вас необхідно отримати більше інформації та відповіді на поставлені питання, аби зрозуміти чи є ця історія виграшною для Вас із сестрою.

З повагою, адвокат Айвазян.

Вітаю Вас, пані Тетяно!

Все залежить від того чи був складений заповіт та на кого? Та чи не подарувала бабуся свою нерухомість іншій людині - шляхом укладення нотаріального договору дарування?

Оскільки Ваш батько (син бабусі) помер раніше за неї, то Ви та Ваша сестра є спадкоємцями за правом представлення (ст. 1266 Цивільного кодексу України).

Тобто, якщо не було складено заповіт, то Ви з сестрою успадковуєте частку, яку отримав би Ваш батько, якщо б був живий. А так як батько був єдиною дитиною в сім'ї, а дідусь помер досить давно, то весь спадок повинен був дістатися Вам з сестрою!

ПРОТЕ, якщо бабуся ще за життя подарувала нерухомість або зробила заповіт і чітко вказала іншу особу (наприклад, племінницю), то все майно переходить за заповітом саме племінниці. Але, для цього потрібно щоб заповіт був оформлений законно - тобто:

• нотаріально посвідчений;
• складений при свідомості бабусі, без примусу;
• не скасований новим заповітом.

На даний час, Ви можете вимагати копію заповіту у нотаріуса, який відкрив спадкову справу (через запит спадкоємців) або оскаржити заповіт у суді, якщо є підстави: тиск на бабусю або якщо її психічний стан не дозволяв їй складати заповіт, або заповіт підроблений, або складений внаслідок обману тощо.

На жаль, щоб оскаржити заповіт потрібно мати 100% докази того, що бабуся склала заповіт вналідок психологічного тиску або обману. Якщо таких доказів немає, то суд не стане на Вашу сторону.

Крім того, якщо Ви протягом 6 місяців після смерті бабусі не подали нотаріусу заяву про прийняття спадщини, то Вам доведеться поновлювати строки прийняття спадщини у судовому порядку.

Ваші дії зараз:

1. Дізнайтесь, у якого нотаріуса відкрито спадкову справу (це можна перевірити в Спадковому реєстрі України через будь-якого нотаріуса).
2. Подайте заяву про прийняття спадщини, навіть, дистанційно (через консульство України або відправивши нотаріальну заяву поштою до нотаріуса, який відкрив спадкову справу). Загальний строк - 6 місяців із дати смерті бабусі, але якщо Ви його пропустили з поважної причини, то суд може поновити строк.
3. Якщо заповіт є - вимагайте копію, перевірте чи дійсний.
4. Якщо заповіту або договору дарування немає, то подавайте позов до суду про визнання права власності в порядку спадкування за законом.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Вітаю!

Спадкування-це перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

СПАДКУВАННЯ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ:

• за заповітом;
• за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до статті 1220 Цивільного кодексу України (далі – Кодекс) спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Оформлення спадщини здійснюється згідно Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, (далі – Порядок)

Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини. Якщо об’єктів нерухомого майна декілька місцем відкриття спадщини є місцезнаходження одного із об’єктів цього майна на вибір спадкоємців.

За відсутності нерухомого майна місцем відкриття спадщини є місцезнаходження основної частини рухомого майна, наявність якого може бути підтверджено свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, випискою з реєстру власників іменних цінних паперів, ощадною книжкою, договором банківського рахунку тощо.

Спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини, або будь-яким нотаріусом незалежно від місця відкриття спадщини у випадках, якщо місцем відкриття спадщини є населений пункт, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, територія, на якій ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупована російською федерацією територія, щодо яких не визначено дату завершення бойових дій або тимчасової окупації, дату відновлення здійснення своїх повноважень органами державної влади у повному обсязі.

Для того, щоб дізнатися, чи вже відкрита спадкова справа та де, можна звернутися до будь-якого нотаріуса зі свідоцтвом про смерть або іншим документом, що підтверджує факт смерті заповідача, спадкодавця, який за допомогою Спадкового реєстру може отримати цю інформацію.

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (стаття 1223 Кодексу).

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Але прийняття і відмова від прийняття спадщини можуть мати місце щодо всього спадкового майна. Спадкоємець не вправі прийняти одну частину спадщини, а від іншої частини відмовитись. Спадкоємець, який прийняв частину спадщини, вважається таким, що прийняв усю спадщину.

Зауважуємо, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Тобто протягом 6 місяців від дня відкриття спадщини.

Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу. Тобто, якщо не було подано заяву про відмову від прийняття спадщини з дотриманням вимог, встановлених законодавством.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (стаття 1268 Кодексу).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Зауважуємо, що заяви про прийняття спадщини або відмову від її прийняття подаються спадкоємцем особисто нотаріусу у письмовій формі. Заяви, складені від імені спадкоємців їх представниками, що діють на підставі довіреностей, не приймаються.

Особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право подати заяву про прийняття спадщини без згоди своїх батьків або піклувальника.

Заяву про прийняття спадщини від імені малолітньої, недієздатної особи подають її батьки (усиновлювачі), опікун (стаття 1269 Кодексу).

Згідно з п. 3 глави 10 розділу II Порядку подати заяву можна декількома способами:

- особисто прибути до нотаріуса. У цьому випадку нотаріальне засвідчення справжності підпису на заяві не потрібне.

- надіслати заяву засобами поштового зв’язку чи надіслати заяву, підписану кваліфікованим електронним підписом або удосконаленим електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису спадкоємця, технічними засобами електронних комунікацій. Справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідченою.

Особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, може відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців (стаття 1270 Кодексу).

Тобто протягом вказаного строку спадкоємці мають подати заяви на прийняття спадщини, щоб не було ризику втратити свого права на спадкування.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу аб за місцем відкриття спадщини.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (стаття 1272 Кодексу).

Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Свідоцтво видається кожному спадкоємцю із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Зауважуємо, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов’язаний звернутися до нотаріуса або до уповноваженої на це посадової особи за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Якщо заповіт складено на користь зачатої, але ще не народженої дитини, видача свідоцтва про право на спадщину і розподіл спадщини між усіма спадкоємцями може відбутися лише після народження дитини. Це положення застосовується також щодо дитини, зачатої за життя спадкодавця, але народженої після його смерті, і у разі спадкування за законом.

Свідоцтво про право на спадщину видається на підставі заяви спадкоємців, які прийняли спадщину, після завершення шести місяців з часу відкриття спадщини або з дня державної реєстрації смерті особи у випадках, встановлених пунктом 20 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу, або не раніше строків, встановлених у частині другій статті 1270, статті 1276 Кодексу.

Видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, ніяким строком не обмежена (статті 1296 – 1298 Кодексу та Порядок).

ОТЖЕ, ВАМ В ПЕШУ ЧЕРГУ НЕОХІДНО ПОДАТИ ЗАЯВУ ПРО ПРИЙНЯТТЯ СПАДЩИНИ НОТАРІУСУ, КОТРИЙ ВІДКРИЛ СПАДКОВУ СПРАВУ.

---

Якщо за життя не було складено заповіту, спадкування буде проходити по закону. У відповідності до законодавства спадкування проходить в порядку черговості, в залежності від ступеня родинних зв’язків.

ВИ СПАДКОЄМЕЦЬ ПЕРШОЇ ЧЕРГИ.

Черговість спадкування за законом визначає порядок, у якому родичі померлого отримують його майно, якщо не було складено заповіту.

Цей порядок встановлений Цивільним кодексом України та передбачає 5 черг спадкоємців.

1 черга (ст. 1261 ЦКУ) включає:

- дітей спадкодавця (включно з усиновленими та народженими після його смерті);

- того з подружжя, хто його пережив;

- батьків померлого.

Якщо немає спадкоємців першої черги або вони відмовилися від спадщини, до спадкування залучаються спадкоємці 2 черги (ст. 1262 ЦКУ):

- рідні брати та сестри спадкодавця;

- його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

3 черга (ст. 1263 ЦКУ) складається з рідних дядька та тітки спадкодавця.

До 4 черги (ст. 1264 ЦКУ) належать особи, які не є родичами, але проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менше п'яти років до його смерті.

5 черга (ст. 1261 ЦКУ) включає інших родичів до шостого ступеня споріднення та утриманців спадкодавця, які не були членами його сім'ї.

Важливо, кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 Цивільного Кодексу України.

Ст. 1259 регулює зміну черговості одержання права на спадкування, в якій зазначається, що:

1. Черговість одержання спадкоємцями за законом права на спадкування може бути змінена нотаріально посвідченим договором заінтересованих спадкоємців, укладеним після відкриття спадщини. Цей договір не може порушити прав спадкоємця, який не бере у ньому участі, а також спадкоємця, який має право на обов’язкову частку у спадщині.

2. Фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

ЯКЩО НЕ БУЛО ЗАПОВВТУ, ТО ЩЕ МОЖНА В СУДОВОМУ ПОРЯДКУ ОТРИМАТИ СПАДЩИНУ.

ЯКЩО Є ЗАПОВІТ, ТО ЩОСЬ ЗРОБИТИ У ВАШОМУ ВИПАДКУ ПРАКТИЧНО НЕМОЖЛИВО.

ЯКЩО НЕМАЄ ЗАПОВІТУ, ТО ВИ МАЛИ БИ ПРАВО НА СПАДЩИНУ ЗА ПРАВОМ ПРЕДСТАВЛЕННЯ.

Спадкування за правом представлення має місце лише в тому випадку, коли на час відкриття спадщини немає в живих будь-кого із визначених в ст.1266 ЦКУ спадкоємців тієї черги, яка закликається до спадкування. Таким чином спадкоємець за правом представлення стає на місце (заміщає) свого померлого до відкриття спадщини предка або нащадка.

• Спадкоємці за правом представлення:I-ї черги — внуки (правнуки) замість своїх батька, матері, (діда, баби)ІІ-ї черги — племінники, племінниці, прадід, прабаба замість своїх батька, матері, сина, дочки відповідно.ІІІ-ї черги — двоюрідні брати та сестри замість своїх батька або матері.

• При спадкуванні за правом представлення кількома особами, частка їхнього померлого родича ділиться між ними порівну (ст.1266 ЦК).

• Особи, які спадкують за правом представлення, не мають права спадкувати обов’язкову частку, яка належала їх померлому родичу (ст.1241 ЦК).

• В тому випадку, коли на час відкриття спадщини батьки спадкоємців за правом представлення є живими, то право представлення не діє (оскільки живим спадкоємцям не потрібні замісники). В зв’язку з цим внуки (правнуки), племінники, племінниці, прадід, прабаба, двоюрідні брати та сестри спадкують на загальних підставах, як спадкоємці п’ятої черги. В такому випадку, відповідно до правил ч.2 ст. 1274, можлива спрямована відмова від спадщини на їхню користь.

• Якщо за рішенням суду про усиновлення збережений правовий зв’язок між усиновленим та його бабою, дідом за походженням, то у разі смерті його баби або діда усиновлений має право на спадкування за правом представлення(ст.1260 ЦК).

• При спадкуванні по прямій низхідній лінії право представлення діє без обмеження ступеня споріднення, в зв’язку з чим при відсутності у спадкоємця, померлого до відкриття спадщини, дітей, спадкують його внуки, при відсутності внуків – правнуки і так далі. ( ч.6 ст.1266 ЦК).

• Якщо спадкоємець за правом представлення помер після відкриття спадщини, але не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому спадщини переходить до його спадкоємців в порядку спадкової трансмісії. (ст.1276ЦК).

АЛЕ ВИ ПРОПУСТИЛИ СТРОК НА ПРИЙНЯТТЯ СПАДЩИНИ.

ОТЖЕ, ЩОБ МАТИ ПРАВО НА ПРИЙНЯТТЯ СПАДЩИНИ, ВАМ НЕОБХІДНО ЗВЕРНУТИСЯ ДО СУДУ ПРО ПОНОВЛЕННЯ СТРОКУ НА ПРИЙНЯТТЯ СПАДЩИНИ.