Полиция доставила в ТЦК

Вітаю!

ВИХОДЯЧИ З ТОГО ЩО ВИ НАВЕЛИ, НАЙКРАЩЕ СКАРЖИТИСЯ.

У випадку незаконних дій з боку ТЦК та СП потрібно вирішити інцидент у межах правового поля. Це можуть зробити як військовозобов’язані, так і їх рідні. Куди ж потрібно звернутися?

Оскаржити незаконні дії ТЦК можна як через особисте подання заяви, так і в телефонному режимі.

Письмова скарга на дії ТЦК

Громадяни України мають право оскаржувати ті чи інші дії територіального центру комплектування, якщо вони здаються їм незаконними.

Скаргу на дії ТЦК можна подати до:

• обласного ТЦК;
• Міноборони
• Військової служби правопорядку
• ДБР

Телефонна скарга

Крім того, можна звернутися у державні структури дистанційно, подзвонивши на гарячу лінію.

Оскаржити дії ТЦК можна, зателефонувавши на гарячу лінію:

• Міноборони - 0800500442;
• Кабміну - 1545 (цілодобово).

Подання судового позову

Третій шлях - подання адміністративного позову в Окружний адміністративний суд в установленому порядку.

ТАКОЖ ВИ МОЖЕТЕ ЗВЕРНУТИСЯ ДО УПОВНОВАЖЕНОГО ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ З ПРАВ ЛЮДИНИ:

https://ombudsman.gov.ua/

---

ДОПОМОГТИ ВАМ ЗМОЖЕ ТІЛЬКІ АДВОКАТ НА МІСЦІ ДЛЯ НЕГАЙНОЇ ДОПОМОГИ ВАМ.

ВАМ ТРЕБА ТЕРМІНОВО СКАРЖИТИСЯ.

Наполягайте на проходженні ВЛК саме за місцем Вашого військового обліку оскільки саме там зберігаються Ваші медичні документи.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов’язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Повноваження ТЦК та СП окреслені низкою різних нормативно-правових актів, зокрема основоположними серед них є:

• Закон України "Про військовий обов’язок і військову службу";
• Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 р. № 154;
• Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560.

Насамперед слід зазначити, що відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тобто якщо законодавством чітко не передбачено, що відповідний орган чи посадова особа, може діяти якимось чином, то це заборонено, оскільки чинити можна тільки так, як передбачено чинним законодавством.

ТЦК та СП мають такі основні повноваження:

• Керують допризовною підготовкою разом з органами освіти;
• Виконують рішення щодо направлення громадян для проходження військової служби;
• Співпрацюють з місцевими адміністраціями щодо залучення громадян на військову службу або альтернативну службу;
• Ведуть облік призовників, військовозобов’язаних, резервістів та добровольців територіальної оборони;
• Інформують громадян про їх права і обов’язки під час військового обліку і проходження служби;
• Оформлюють і видають військові облікові документи;
• Забезпечують захист інформації в Реєстрі військового обліку;
• Співпрацюють з державними органами для організації мобілізації та воєнного часу;
• Проводять інформаційні кампанії щодо залучення на службу;
• Ведуть облік підприємств, які виконують мобілізаційні завдання, і організовують контроль за підготовкою до мобілізації;
• Проводять заходи оповіщення та призову громадян;
• Слідкують за соціальним захистом військовослужбовців, пенсіонерів та членів їх сімей;
• Оформлюють компенсації та грошову допомогу військовослужбовцям та їхнім родинам у разі інвалідності чи загибелі;
• Надають довідки щодо проходження служби та учасників бойових дій;
• Розглядають справи (цілодобово під час проведення мобілізації та/або у період воєнного стану) про адміністративні правопорушення та накладають адміністративні стягнення відповідно та з дотриманням Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Також деякі особливі повноваження мають обласні ТЦК та СП — в Автономній Республіці Крим, місті Києві та Севастополі. Зокрема, вони допомагають організовувати контрольні медичні огляди для таких категорій громадян:

• Особи, яких районні або міські комісії визнали непридатними або тимчасово непридатними до військової служби;
• Громадяни, які не згодні з результатами медичного огляду або рішеннями районних чи міських комісій;
• Призовники, які повинні пройти медогляд перед відправленням до навчальних частин або центрів.

Специфічні повноваження є і у районних ТЦК та СП, зокрема:

• Організація медичних оглядів та психологічних обстежень для військово-лікарських комісій військовозобов'язаних і резервістів. Це відбувається з визначеною періодичністю, а під час мобілізації та/або воєнного стану – цілодобово;
• Оформлення відстрочок від призову для військовозобов'язаних і резервістів під час мобілізації та перевірка підстав для їх надання;
• Проведення спеціального обліку військовозобов'язаних та надання допомоги особам, звільненим з військової служби, у своєчасному оцінюванні їх стану для призначення пенсії чи пільг у разі інвалідності;
• Допомога у пошуку документів, необхідних для отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі, інвалідності або часткової втрати працездатності військовослужбовців;
• Перевірка сімейного стану військовослужбовців за зверненням командира частини або родичів (за наявності підстав).

Застосування заходів фізичного впливу (окрім випадків необхідної оборони) працівниками ТЦКСП заборонено. Чинним законодавством не передбачена можливість застосування з боку ТЦК та СП до військовозобов’язаних, резервістів, призовників тощо.

Коли трапляються випадки використання грубої сили працівниками ТЦК при мобілізації або інші правопорушення з їх боку, раджу звертатись до таких органів, які уповноважені вживати заходів щодо вирішення ситуацій порушення прав військовозобов’язаних:

• Вищестоящого керівництва (вищестоящий ТЦК та СП, Командування Сухопутних військ ЗСУ, Міністерство оборони України);
• Органів Національної поліції України;
• Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Серед проблем відсутності покарання, то першою проблемою притягнення винних осіб до відповідальності є відсутність звернення зі скаргою чи відповідною заявою до уповноважених органів. Також має місце ігнорування звернень та скарг громадян з боку уповноважених органів, які б мали вживати відповідні заходи. Водночас у разі відсутності належної реакції з боку уповноважених органів в деяких випадках слід звертатись до суду з урахуванням ситуації.

Дуже шкода, що на скарги щодо перевищення і зловживання влади представниками ТЦК всі органи, які повинні за цим доглядати та стримувати їх, не роблять цього, як показує досвід. Особа, яку побили чи незаконно затримали (представники ТЦК, — ред.), звертається до Нацполіції, ДБР, ВСП, а всі показують пальцем один на одного, але ніхто не хоче розбиратися, що сталося.

ПОКИ ВИ В ТЦКСП ВИ ВІЙСЬКОВОЗАБОВЯЗАНИЙ, ЯК ТІЛЬКИ ВАС ВІДПРАВЛЯТЬ ДО НАВЧАЛЬНОГО ЦЕНТРУ - ВИ МОБІЛІЗОВАНИЙ.

Після мобілізації (видачі наказу начальника ТЦК та СП про призов під час мобілізації) цивільний громадянин юридично стає військовослужбовцем. У разі залишення ним транспортного засобу на шляху до навчального центру або безпосередньо навчального центру під час навчання - до нього застосовуються санкції як до військовослужбовця - стаття 407 ККУ (самовільне залишення військової частини або місця служби) - від 5 до 10 років позбавлення волі. Якщо ж він ухиляється від військової служби шляхом самокалічення, симуляції хвороби, підроблення документів чи іншого обману – він підпадає під санкцію статті 409 ККУ - від 5 до 10 років позбавлення волі.

---

Порядок проходження медичного огляду, пов’язаного із виконанням військового обов’язку регулюється наказом Міноборони та постановою Кабміну "Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період".

Медичний огляд військовозобов’язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК. В разі прибуття до ТЦК уповноважені особи можуть вказати на необхідність проходження ВЛК. На кожну особу заводиться картка обстеження та медичного огляду

"Військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров’я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов’язаних, встановлює причинний зв’язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям. Для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії, які діють відповідно до "Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України", затвердженого наказом Міноборони", — пояснює помічник адвоката АО "Verity Group" Владислав Лук'яненко.

Загалом військово-лікарська експертиза включає медичний огляд призовників, військовослужбовців, військовозобов’язаних, резервістів (кандидатів у резервісти), громадян, які приймаються на військову службу за контрактом та інших.

Перед оглядом військовозобов’язані мають здати низку аналізів:

• загальний аналіз крові, сечі;
• серологічний аналіз крові на: антитіла до вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ), поверхневий антиген до вірусу гепатиту "В" (HbsAg), загальні антитіла до вірусу гепатиту "С" (anti-HCV), реакція мікропреципітації з кардіоліпіновим антигеном або загальні антитіла до блідої трепонеми (RW);
• визначення групи крові та резусу-належності;
• рентгенологічне обстеження органів грудної клітини:
• ЕКГ.

Важливо: особам понад 40 років обов’язково виміряють внутрішньоочний тиск, досліджують кров на цукор.

Тож, медики на ВЛК визначають ступінь придатності до військової служби, а також встановлюють причинний зв’язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов’язаних, резервістів.

Під придатністю до військової служби розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.

Той факт, що у нас всі, згідно висновків ВЛК, раптом стали придатними, і є корінь зла. Громадяни, маючи певні хвороби, які не взяті до уваги членами ВЛК під час огляду і визначені придатними, намагаються оскаржити свою придатність.

Згідно із законом, у разі незгоди військовозобов’язаного з рішенням ВЛК при районному (міському) ТЦК він пише заяву і направляється для проходження ВЛК при обласному ТЦК.

ВИ МОЖЕТЕ ОСКАРЖИТИ ВИСНОВОК ВЛК В ЦВЛК.

Для успішного оскарження рішення ВЛК критично важливо мати повний пакет необхідних документів:

1. Копія оскаржуваного рішення ВЛК
2. Медична документація, що підтверджує стан здоров’я (виписки з історії хвороби, результати обстежень, висновки лікарів)
3. Попередні рішення ВЛК (якщо такі були)
4. Інші документи, що можуть підтвердити вашу позицію (наприклад, висновки незалежних медичних експертів)

Рекомендується завчасно зібрати всі необхідні документи та зробити їх копії.

При оскарженні рішення ВЛК важливо чітко та аргументовано викласти свою позицію. Рекомендації:

1. Детально опишіть, з чим саме ви не згодні в рішенні ВЛК
2. Наведіть конкретні факти та докази, що підтверджують вашу позицію
3. Посилайтеся на відповідні норми законодав
4. Посилайтеся на відповідні норми законодавства та медичні стандарти
5. Будьте послідовні та логічні у викладенні аргументів

Пам’ятайте, що ваші аргументи повинні бути зрозумілими не лише для медичних фахівців, але й для юристів та суддів.

Заява подається особисто заявником або його адвокатом до ЦВЛК засобами поштового звʼязку або особисто. Підтвердженнями отримання такої заяви є лист-опис з пошти або вхідний номер кореспонденції.

До заяви необхідно додати медичні документи, що підтверджують новий медичний стан або помилки в попередніх висновках.

ЗРАЗОК:

Центральна медична військово

лікарська комісія

02000, м. Київ, б-р. Лесі Українки, 10А

___

___ (ПІП, рік народження, адреса, контактний номер телефону)

СКАРГА

Я, ___ (ПІБ)

відповідно до постанови військово-лікарської комісії №___ від___202_р. мені було поставлено діагноз ___ (вказати діагноз) та визнано ___ (придатним) за статтею ___ Наказу МОЗ України №402 від 14.08.2008 року.

Я не погоджуюсь з даним висновком, вважаю його помилковим, оскільки стан мого здоров’я не дозволяє мені проходити військової служби, а тому я маю бути визнаним непридатним для проходження військової служби.

На підтвердження незадовільного стану мого здоровʼя надаю відповідні медичні висновки цивільних лікарських установ.

Дана обставина підтверджується історією хвороби та лікування.

Крім того, дана інформація підтверджується і Висновком медичного обстеження №___ від ___ (за необхідності слід провести в цивільній лікарні).

Таким чином, у відповідності до вимог Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України №402 від 14.08.2008 р.:

ПРОШУ:

1. Скасувати Постанову ВЛК №___ від ___.
2. Назначити та провести повторний медичний огляд.
3. Винести Постанову, якою визнати мене непридатним для проходження військової служби.

Про результати розгляду скарги повідомити листом на ім’я ___ за адресою: ___, чи по тел. ___.

Додатки

1. Копія постанови ВЛК №___ від ___.
2. Копія висновку медичного обстеження №___ від ___. (за наявності).
3. Інші підтверджуючі медичні документи (за наявності).

___ 20__ року (підпис) / (Прізвище та ініціали)

---

ОСКАРЖЕННЯ В СУДОВОМУ ПОРЯДКУ.

СУД НЕ МОЖЕ САМОСТІЙНО ВИЗНАЧАТИ СТУПІНЬ ПРИДАТНОСТІ ДО ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ.

Постанови ВЛК можуть бути оскаржені й у судовому порядку відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України (КАСУ). Оскарження рішень ВЛК у суді здійснюється в порядку адміністративного судочинства, оскільки ВЛК є органами військового управління, які виконують владні управлінські функції.

Строки для оскарження регулюються статтею 122 КАСУ:

1. Три місяці з дня вручення відповідного рішення за результатами розгляду заяви щодо оскарження постанови, тобто у разі попереднього застосування досудового порядку. Цей строк починає свій перебіг із дня вручення рішення вищої інстанції ВЛК за результатами розгляду заяви про перегляд постанови.

2. Шість місяців із дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, тобто з дня винесення відповідної постанови ВЛК.

Розмір судового збору за подання заяви до суду фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Вимоги до позовної заяви та необхідні додатки подаються з урахуванням вимог статей 160 і 161 КАСУ. Зокрема, позовна заява має містити:

• найменування адміністративного суду, до якого подається заява;

• повне найменування сторін та їх місцезнаходження (місце проживання);

• зміст оспорюваного рішення (постанови ВЛК);

• виклад обставин, на яких ґрунтуються вимоги;

• вимоги позивача і їх обґрунтування;

• перелік документів, що додаються до заяви.

До заяви мають бути додані копії оскаржуваної постанови ВЛК та документи, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються вимоги (наприклад, медичні висновки, довідки тощо).

Верховний Суд у своїй практиці виробив низку важливих позицій щодо оскарження постанов військово-лікарських комісій. Зокрема, у постанові від 12 червня 2020 року у справі № 810/5009/18 Верховний Суд висловив такі ключові положення:

1. Судовий контроль за рішеннями ВЛК здійснюється в межах компетенції адміністративних судів. Суд не може підміняти собою ВЛК та самостійно визначати ступінь придатності до військової служби, однак має право оцінити повноту й об'єктивність проведеного медичного огляду та встановлення причинного зв'язку захворювання.

2. Суд зобов'язаний перевірити дотримання процедури проведення медичного огляду та прийняття рішення ВЛК, а також проаналізувати наявність усіх необхідних документів, на підставі яких приймалося рішення.

3. У випадку встановлення судом недоліків у процедурі проведення медичного огляду або прийняття рішення ВЛК, постанова ВЛК може бути визнана незаконною та скасована із зобов'язанням провести повторний медичний огляд.

4. Суд не має права самостійно встановлювати причинний зв'язок хвороби з проходженням військової служби або визначати ступінь втрати працездатності. Це належить до компетенції ВЛК.

Обґрунтуйте свій позов такими міркуваннями:

1) При проведенні медичного огляду позивача членами ВЛК не було дотримано встановленої Положенням № 402 процедури. Зокрема, у медичній картці позивача відсутні результати обов'язкових досліджень - рентгенологічного, аналізів крові та сечі, електрокардіограми тощо, що свідчить про неповний медогляд і порушення вимог законодавства.

2) Спірне рішення ВЛК про непридатність позивача до військової служби прийнято необґрунтовано, без урахування всіх наявних матеріалів справи та обставин. Воно є непропорційним можливому обмеженню прав особи та таким, що не забезпечує належного балансу приватних і публічних інтересів. Відповідач (ВЛК) не довів правомірність свого рішення.

3) Хоча питання визначення придатності до військової служби є дискреційним повноваженням ВЛК, проте оскільки оскаржуване рішення прийнято з порушенням встановленої законом процедури, воно підлягає скасуванню судом.

4) Суд не має компетенції для оцінки правильності медичних висновків ВЛК щодо діагнозу та ступеня придатності особи до військової служби. Однак суд уповноважений перевіряти законність самого рішення ВЛК в частині дотримання встановленої процедури його прийняття.

ПОКИ ВИ ТЦКСП МОЖНА (ПРИ ДОПОМОЗІ АДВОКАТА):

1. До поліції із заявою про злочин відповідно до статті 146 ККУ.

"1. Незаконне позбавлення волі або викрадення людини -

караються обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк.

2. Ті самі діяння, вчинені щодо малолітнього або з корисливих мотивів, щодо двох чи більше осіб або за попередньою змовою групою осіб, або способом, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або таке, що супроводжувалося заподіянням йому фізичних страждань, або із застосуванням зброї, або здійснюване протягом тривалого часу, -

караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.

3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою, або такі, що спричинили тяжкі наслідки, -

караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років".

2. До ДБР із заявою відповідно до статті 426-1 ККУ:

"1. Перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень, тобто умисне вчинення дій, які явно виходять за межі наданих цій особі прав чи повноважень, крім передбачених частиною другою цієї статті, якщо ці дії заподіяли істотну шкоду, -

карається обмеженням волі на строк від двох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.

2. Застосування нестатутних заходів впливу щодо підлеглого або перевищення дисциплінарної влади, якщо ці дії заподіяли істотну шкоду, а також застосування насильства щодо підлеглого -

караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

3. Діяння, передбачені частиною другою цієї статті, вчинені із застосуванням зброї, а також діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили тяжкі наслідки, -

караються позбавленням волі на строк від п’яти до дев’яти років.

4. Діяння, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, вчинені в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, -

караються позбавленням волі на строк від семи до десяти років.

5. Діяння, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці, -

караються позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років".

3. До слідчого судді у порядку статті 206 КПК:

"1. Кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов’язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.

2. Якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов’язаний постановити ухвалу, якою має зобов’язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з’ясування підстав позбавлення свободи.

3. Слідчий суддя зобов’язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи.

4. Якщо до доставлення такої особи до слідчого судді прокурор, слідчий звернеться з клопотанням про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зобов’язаний забезпечити проведення у найкоротший строк розгляду цього клопотання.

5. Незалежно від наявності клопотання слідчого, прокурора, слідчий суддя зобов’язаний звільнити особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких трималася ця особа, не доведе:

1) існування передбачених законом підстав для затримання особи без ухвали слідчого судді, суду;

2) неперевищення граничного строку тримання під вартою;

3) відсутність зволікання у доставленні особи до суду.

6. Якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб), слідчий суддя зобов’язаний зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву та:

1) забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження особи;

2) доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи;

3) вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки особи згідно із законодавством.

7. Слідчий суддя зобов’язаний діяти в порядку, передбаченому частиною шостою цієї статті, незалежно від наявності заяви особи, якщо її зовнішній вигляд, стан чи інші відомі слідчому судді обставини дають підстави для обґрунтованої підозри порушення вимог законодавства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі.

8. Слідчий суддя має право не вживати дій, зазначених у частині шостій цієї статті, якщо прокурор доведе, що ці дії вже здійснені або здійснюються.

9. Слідчий суддя зобов’язаний вжити необхідних заходів для забезпечення особи, яка позбавлена свободи, захисником і відкласти будь-який розгляд, у якому бере участь така особа, на необхідний для забезпечення особи захисником час, якщо вона бажає залучити захисника або якщо слідчий суддя вирішить, що обставини, встановлені під час кримінального провадження, вимагають участі захисника".

4. Зі скаргами до МОУ та Уповноваженого з прав людини.

---

Громадяни, які перебувають у розшуку, і є встановлений факт передання повідомлення до компетентних органів Нацполіції, їм пропонується добровільно проїхати до РТЦК та СП для поновлення даних або усунення перешкод, що сприяли переданню їх у розшук. У разі, якщо громадянин чинить непокору або співробітникам поліції, або співробітникам ТЦК, про це є відповідна норма в Кодексі про адміністративні правопорушення, яка дає змогу працівникові поліції здійснити під протокол адміністративне затримання громадянина, що має визначений строк — до 3 годин.

Затримання може здійснюватись виключно працівниками поліції у таких випадках:

1. Зафіксоване порушення правил військового обліку у реєстрі військовозобовʼязаних.
2. Чоловік не має військово-облікового документа.
3. Військовозобовʼязаний не перебуває на військовому обліку або знятий з обліку.
4. Зафіксоване ухилення від виконання військового обовʼязку у вигляді неявки за повісткою.
5. Ігнорування направлення на проходження ВЛК.

В таких випадках затримання відбувається на підставі статті 262 КУпАП та є абстолютно законним. Якщо ви не порушували правила військового обліку або є невійськовозобовʼязаним чи призовником здійснення адміністративного затримання не здійснюється, адже відсутні підстави для цього.

Районні ТЦК та СП - це не правоохоронні органи, а підрозділ Збройних сил України, які вповноважені вести військовий облік та проводити призов на військову службу. Тому будь-яких повноважень на затримання та арешт громадян дана структура не наділена.

У випадку, якщо працівники ТЦК та СП фіксують незаконні дії військовозобовʼязаних, вони мають право на притягнення таких порушників до адміністративної чи кримінальної відповідальності. Але примусової мобілізації чи утримання в приміщенні ТЦК та СП не повинно застосовуватись як санкція.

ОЗНАЙОМТИСЯ:

https://protocol.ua/ua/pohitili_ttsk_i_vnesli_v_re...

Доброго дня!

На якій підставі Вас було затримано поліцією та доставлено до ТЦК, якщо Ви не знаходитесь у розшуку останнього?

Чи була у Вас можливість повідомити родичів або адвоката про факт затримання та примусового утримання в ТЦК? Чи Вас направили на ВЛК, маєте якісь захворювання? Можливо, Ви вже пройшли медичний огляд?

Чи маєте Ви оформлену відстрочку або ж право на останню?

В цілому особисто Ви з приміщення ТЦК навряд чи зможете собі зарадити, тож, діяти повинен адвокат (за місцем Вашого знаходження) та Ваші родичі. При тому, діяти потрібно негайно, допоки Вас не відправили до навчального центру. У будь якому разі, допоки Ви в ТЦК, не погоджуйтесь на проходження медичного огляду. Допоки Вам не провели ВЛК та не визнали придатним до проходження військової служби, Вас не мають права мобілізувати.

Одним із найдієвіших методів припинення незаконних дій є звернення зі скаргою на незаконне утримання до слідчого судді.

Відповідно до статті 206 Кримінального процесуального кодексу України, якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи протиправно, він зобов’язаний постановити ухвалу, якою зобов’язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з’ясування підстав позбавлення свободи.

Суддя зобов’язаний розглянути скаргу негайно.

Отже, родичам або адвокату необхідно звернутися до суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться ТЦК. За результатами розгляду скарги суддя може постановити ухвалу про незаконне утримання людини на території ТЦК.

Стаття 206 КПК. Загальні обов’язки судді щодо захисту прав людини.

"1. Кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов’язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.

2. Якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов’язаний постановити ухвалу, якою має зобов’язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з’ясування підстав позбавлення свободи.

3. Слідчий суддя зобов’язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи.

4. Якщо до доставлення такої особи до слідчого судді прокурор, слідчий звернеться з клопотанням про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зобов’язаний забезпечити проведення у найкоротший строк розгляду цього клопотання.

5. Незалежно від наявності клопотання слідчого, прокурора, слідчий суддя зобов’язаний звільнити особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких трималася ця особа, не доведе:

1) існування передбачених законом підстав для затримання особи без ухвали слідчого судді, суду;

2) неперевищення граничного строку тримання під вартою;

3) відсутність зволікання у доставленні особи до суду.

6. Якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб), слідчий суддя зобов’язаний зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву та:

1) забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження особи;

2) доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи;

3) вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки особи згідно із законодавством.

7. Слідчий суддя зобов’язаний діяти в порядку, передбаченому частиною шостою цієї статті, незалежно від наявності заяви особи, якщо її зовнішній вигляд, стан чи інші відомі слідчому судді обставини дають підстави для обґрунтованої підозри порушення вимог законодавства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі.

8. Слідчий суддя має право не вживати дій, зазначених у частині шостій цієї статті, якщо прокурор доведе, що ці дії вже здійснені або здійснюються.

9. Слідчий суддя зобов’язаний вжити необхідних заходів для забезпечення особи, яка позбавлена свободи, захисником і відкласти будь-який розгляд, у якому бере участь така особа, на необхідний для забезпечення особи захисником час, якщо вона бажає залучити захисника або якщо слідчий суддя вирішить, що обставини, встановлені під час кримінального провадження, вимагають участі захисника".

Як такожє потрібно звернутися до наступних органів (у телефоному режимі та письмово) із відповідними заявами:

1. Заява про злочин до поліції про викрадення людини.

2. Заява про злочин до ДБР щодо перевищення повноважень ТЦК.

3. Скарга до обласного ТЦК, МОУ.

4. Скарга до Омбудсмена по правах людини.

Стаття 146 ККУ Незаконне позбавлення волі або викрадення людини.

1. Незаконне позбавлення волі або викрадення людини -

караються обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк.

2. Ті самі діяння, вчинені щодо малолітнього або з корисливих мотивів, щодо двох чи більше осіб або за попередньою змовою групою осіб, або способом, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або таке, що супроводжувалося заподіянням йому фізичних страждань, або із застосуванням зброї, або здійснюване протягом тривалого часу, -

караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.

3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою, або такі, що спричинили тяжкі наслідки, -

караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.

Стаття 426-1 ККУ. Перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень.

"1. Перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень, тобто умисне вчинення дій, які явно виходять за межі наданих цій особі прав чи повноважень, крім передбачених частиною другою цієї статті, якщо ці дії заподіяли істотну шкоду, -

карається обмеженням волі на строк від двох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.

2. Застосування нестатутних заходів впливу щодо підлеглого або перевищення дисциплінарної влади, якщо ці дії заподіяли істотну шкоду, а також застосування насильства щодо підлеглого -

караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

3. Діяння, передбачені частиною другою цієї статті, вчинені із застосуванням зброї, а також діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили тяжкі наслідки, -

караються позбавленням волі на строк від п’яти до дев’яти років.

4. Діяння, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, вчинені в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, -

караються позбавленням волі на строк від семи до десяти років.

5. Діяння, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці, -

караються позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років".

З повагою, адвокат Айвазян.

Доброго дня, Tamir!

Якщо у Вас не було розшуку та порушень правил військового обліку, то затримувати та доставляти до ТЦК Вас не мали права!

Зверніться до адвоката за місцем проживання, щоб він витягнув Вас з ТЦК, адже це порушення прав людини.

Крім того Ви особисто або за допомогою родичів зателефонуйте в Генеральну прокуратуру, Державне бюро розслідувань, Національну поліцію та повідомляйте про незаконне позбавлення волі/викрадення (стаття 146 ККУ) та перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень (стаття 426-1 ККУ).

Просіть родичів, щоб негайно звернулися до районного суду за місцем розташування ТЦК зі скаргою на незаконне позбавлення Вашої свободи працівниками ТЦК. Вас повинні доставити до слідчого судді і з'ясувати обставини на яких підставі Ви незаконно утримуєтесь працівниками ТЦК. Слідчий суддя зобов'язаний звільнити Вас!

Згідно статті 206 КПК. Загальні обов’язки судді щодо захисту прав людини

1. Кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов’язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.

2. Якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов’язаний постановити ухвалу, якою має зобов’язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з’ясування підстав позбавлення свободи.

3. Слідчий суддя зобов’язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи.

4. Якщо до доставлення такої особи до слідчого судді прокурор, слідчий звернеться з клопотанням про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зобов’язаний забезпечити проведення у найкоротший строк розгляду цього клопотання.

5. Незалежно від наявності клопотання слідчого, прокурора, слідчий суддя зобов’язаний звільнити особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких трималася ця особа, не доведе:

1) існування передбачених законом підстав для затримання особи без ухвали слідчого судді, суду;

2) неперевищення граничного строку тримання під вартою;

3) відсутність зволікання у доставленні особи до суду.

6. Якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб), слідчий суддя зобов’язаний зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву та:

1) забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження особи;

2) доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи;

3) вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки особи згідно із законодавством.

7. Слідчий суддя зобов’язаний діяти в порядку, передбаченому частиною шостою цієї статті, незалежно від наявності заяви особи, якщо її зовнішній вигляд, стан чи інші відомі слідчому судді обставини дають підстави для обґрунтованої підозри порушення вимог законодавства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі.

8. Слідчий суддя має право не вживати дій, зазначених у частині шостій цієї статті, якщо прокурор доведе, що ці дії вже здійснені або здійснюються.

9. Слідчий суддя зобов’язаний вжити необхідних заходів для забезпечення особи, яка позбавлена свободи, захисником і відкласти будь-який розгляд, у якому бере участь така особа, на необхідний для забезпечення особи захисником час, якщо вона бажає залучити захисника або якщо слідчий суддя вирішить, що обставини, встановлені під час кримінального провадження, вимагають участі захисника.

Не гайте часу - звертайтеся до поліції, ДБР, адвоката, прокуратури та слідчого судді за місцезнаходженням ТЦК. Якщо Ви пройдете ВЛК, то Вас с високою ймовірністю визнають придатним і можуть незаконно мобілізувати.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Вітаю, Tamir

З ваших слів вбачається, що стражи порядка діяли незаконно. Але наразі тут Вам можуть скоріше допомогти Ваші родичі. Ось що вони можуть зробити окрім запрошення досвідченого військового адвоката.

1. Зателефонувати на горячі лінії Міністерства оборони 1512 та ДБР (044) 300 27 07 та правдиво розповісти про ситуацію та випадки перевищення повноважень.
2. Звернутися до районної прокуратури зі скаргою на дії правоохоронців, До речі, вони підпадають під ст.365 Кримінального кодексу України (перевищення влади та службових повноважень)
3. Паралельно подається до суду скарга на ім'я слідчого судді відповідно до ст. 206 КПК України. Адже з Ваших слів мале місце незаконне затримання. Таке звернення повинне бути розглянуто протягом 72 годин з моменту його отримання.

Усі ці дії можна проводити одночасно. Це тільки підвищить верогідність сприятливого для Вас вирішення ситуації.

З повагою,

Андрій Брильов

Вітаю Вас.

Суть вопроса данные обновил нарушений нет полиция на улице споймали и доставила в ТЦК силой удерживают что делать?

На жаль, але складно буде щось зробити. Викликайте адвоката, можливо він допоможе, але це не гарантовано.

Терміново телефонуйте до правоохоронних органів та повідомляйте про факт незаконного утримання людини. Вони зобов'язані відкрити кримінальне провадження.

КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, № 25-26, ст.131)

Стаття 146. Незаконне позбавлення волі або викрадення людини

1. Незаконне позбавлення волі або викрадення людини -

караються обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк.

2. Ті самі діяння, вчинені щодо малолітнього або з корисливих мотивів, щодо двох чи більше осіб або за попередньою змовою групою осіб, або способом, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або таке, що супроводжувалося заподіянням йому фізичних страждань, або із застосуванням зброї, або здійснюване протягом тривалого часу, -

караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.

3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою, або такі, що спричинили тяжкі наслідки, -

...

КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2013, № 9-10, № 11-12, № 13, ст.88)

Стаття 214. Початок досудового розслідування

1. Слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.

2. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Офісом Генерального прокурора за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, органом Бюро економічної безпеки України.

...

ТАКОЖ НАБИРАЙТЕ НА ГАРЯЧУ ЛІНІЮ УПОВНОВАЖЕНОГО ВР З ПРАВ ЛЮДИНИ. СКОРІШЕ ЗА ВСЕ ВАШ ХЛОПЕЦЬ ВЗАГАЛІ ЗА СТАТУСОМ Є ПРИЗОВНИКОМ ТА МОБІЛІЗАЦЇІ НЕ ПІДЛЯГАЄ.

Звернення до Уповноваженого ВР з прав людини.

0800-50-17-20 (Безкоштовно)

044-299-74-08

hotline@ombudsman.gov.ua

Всього доброго. Успіхів! З повагою!

Доброго дня.

Оскільки ви оновили дані і вважаєте, що не маєте порушень, закон на вашому боці, але вам потрібно діяти юридично грамотно, щоб зафіксувати порушення з боку працівників ТЦК.

Я рекомендують діяти Вам наступним чином:

1. Не віддавайте телефон і повідомте близьких. Якщо у вас ще не забрали телефон — не віддавайте його нікому. Це ваш єдиний зв'язок з близькими. Терміново повідомте родичам, де ви знаходитесь (геолокація, адреса ТЦК).

2. Викликайте Поліцію (102):

Навіть якщо вас доставила поліція, ви маєте право викликати наряд для фіксації правопорушення щодо вас. Телефонуйте на 102. Повідомте: "Мене незаконно утримують у приміщенні ТЦК за адресою [Адреса]. Я оновив дані, законних підстав для затримання немає. Щодо мене вчиняють кримінальне правопорушення за статтею 146 ККУ (Незаконне позбавлення волі)". Це потрібно для того, щоб зафіксувати сам факт вашого примусового утримання.

3. Нічого не підписуйте, не читаючи:

Найголовніше правило: Не підписуйте жодних документів "наосліп" або під тиском. Вам можуть дати на підпис згоду на проходження ВЛК (Військово-лікарської комісії) або документ про отримання повістки "на завтра". Якщо вас змушують підписувати — пишіть на документі: "Не згоден. Підписано під примусом. Мене утримують силою." Вимагайте надання Протоколу про адміністративне затримання. Поліція або ТЦК зобов'язані його скласти при затриманні. Без цього протоколу вас не мають права тримати більше 3 годин.

4. Відмова від миттєвої ВЛК:

ТЦК часто намагаються провести ВЛК "за 15 хвилин" прямо на місці. Ви маєте право відмовитися проходити ВЛК "тут і зараз", аргументуючи це тим, що не маєте при собі медичних документів, погано почуваєтеся через стрес/тиск, або маєте хронічні хвороби, які потребують обстеження. Напишіть заяву (на ім'я начальника ТЦК): "Я не відмовляюся від проходження ВЛК, але вимагаю провести її у законний спосіб, з можливістю надати свої медичні документи та пройти профільних лікарів, згідно з Наказом №402."

5. Вимагайте адвоката:

Згідно зі ст. 59 Конституції України, ви маєте право на правову допомогу. Чітко і голосно заявляйте: "Я вимагаю присутності мого адвоката або надання державного адвоката з Центру безоплатної правової допомоги." До прибуття адвоката ви маєте повне право мовчати (ст. 63 Конституції) і не підписувати жодних паперів.

Гарячі лінії для скарг (якщо є можливість дзвонити):

Міністерство оборони України: 15-12 (гаряча лінія).

Уповноважений ВР з прав людини: 0 800 50 17 20.

Безоплатна правова допомога: 0 800 213 103.

Іноді в базі "Оберіг" ви можете бути позначені як "у розшуку" (помилково або через старі неявки), навіть якщо ви оновили дані через "Резерв+". Поліція бачить статус "У розшуку" на планшеті та затримує для доставки в ТЦК. У ТЦК мають зняти цей статус, виписати повістку на ВЛК і відпустити, але часто намагаються мобілізувати "одним днем".

Чиніть бюрократичний опір. Ваша мета — не дати оформити вас "одним днем" без належної процедури, вийти з ТЦК з повісткою на іншу дату, щоб мати час вирішити питання в юридичній площині.