Хто має право з подружжя голосувати на установчих зборах ОСББ

Доброго дня.

Щоб не городити город із видами та формами довіреностей, рекомендую скористатись всім спектром форм голосування на зборах ОСББ, який надає ст.6 Закону "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку":

"За технічної можливості може бути організовано участь в установчих зборах окремих співвласників (їх представників) (за їхнім бажанням) дистанційно з використанням технічних засобів електронних комунікацій у режимі відеоконференції. Голосування таких співвласників (їх представників), крім голосування за обрання голови зборів, здійснюється шляхом заповнення ними листків опитування."

Хто бажає - може надати нотаріально посвідчені довіреності на право супруга здійснювати майнові правочини (укладати договори у тому числі голосувати) від імені іншого супруга.

Хто не бажає робити нотаріальні овіреності - може особисто написати заяву Голові ОСББ про його ВЛАСНЕ волевиявлення щодо форми подальшого голосування на Зборах ОСББ. Такмим формами можуть бути: відеоконференції, електронні лситки голосування, тощо...

Вітаю Ольго

Якщо квартиру було придбано під час шлюбу, вона є об'єктом спільної власності подружжя відповілдно до статті 60 Сімейного кодексу незалежно від того, на чіє ім'я оформлено документи. Але оскільки правовстановлюючі документи оформлено на дружину, вона має основне право голосу як співвласник в ОСББ.

Проте чоловік не позбавлений права голосу на загальних зборах ОСББ від імені жінки. Для цього требв отримати письмову згоду від дружини якщо іншу процедуру не передбачено Статутом ОСББ.

З повагою,

Андрій Брильов

Вітаю Вас.

В будинку йде процес створення ОСББ. Квартира належить подружжю як сумісна власність, придбана в шлюбі. В реєстрі один власник - дружина, чоловік є прихованим співвласником.Згідно закону про ОСББ лист-повідомлення про установчі збори відправлявся всім власникам, які вказані в реєстрі речових прав.Питання - Чи може чоловік, який є прихованим співвласником голосувати від імені подружжя. якщо дружина дає на це згоду?Якщо так, то які документи треба надати на установчих зборах такому співвласнику, щоб його голос було зараховано? І щоб потім неможливо було оскаржити результати голосування в суді.

У контексті створення ОСББ ключовим є те, що Закон оперує категорією співвласника, але прив’язує його юридичний статус до прав, підтверджених відповідним правовстановлюючим документом або до відомостей Реєстру речових прав. Саме так випливає зі ст. 6 Закону про ОСББ, яка прямо вимагає надсилати повідомлення про установчі збори всім співвласникам будинку, що фактично тлумачиться як усім, хто зазначений у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Тому з формального боку співвласником, який має право особисто голосувати, є саме той, хто зазначений в Реєстрі, тобто дружина. Чоловік як «прихований співвласник» фактично має майнові права у розумінні СК України, але ці права не створюють автоматичної процесуальної можливості участі в голосуванні ОСББ, якщо він не значиться власником відповідного об’єкта згідно Реєстру.

Водночас ст. 1 Закону прямо допускає участь у зборах представника співвласника - особи, яка має право представляти інтереси власника на підставі закону чи договору. Це означає, що чоловік не як співвласник, а як представник зареєстрованого власника може брати участь у зборах із правом голосу виключно від імені дружини, а не від імені подружжя як двох осіб. Тобто він може голосувати не тому, що він є співвласником, а тому, що його уповноважив реєстровий власник.

Щоб такий голос був легітимним і не став підставою для можливого судового оскарження результатів установчих зборів, чоловіку необхідно надати:

1. Письмову довіреність від дружини як зареєстрованого власника квартири. Закон не вимагає нотаріального посвідчення, але для уникнення спорів у майбутньому бажано нотаріальне.

2.Паспорт та РНОКПП представника.

3. РЕКОМЕНДУЮ ТАКОЖ - копію свідоцтва про шлюб, щоб підтвердити природу їхніх майнових відносин, хоча юридично право голосу ґрунтується саме на довіреності.

З повагою! Щасти Вам!

Доброго дня, Ольга!

Повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціатором установчих зборів не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення установчих зборів. Повідомлення в письмовій формі надається кожному співвласнику під власноручний підпис або надсилається рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в цьому багатоквартирному будинку. За складеною у довільній формі письмовою заявою (у тому числі у формі електронного документа) співвласника до ініціатора установчих зборів, отриманою не пізніше ніж за 15 календарних днів до дня проведення установчих зборів, повідомлення про проведення установчих зборів співвласників надсилається такому співвласнику на іншу поштову адресу або на адресу електронної пошти чи з використанням інших технічних засобів електронних комунікацій, зазначених у такій заяві.

У повідомленні про проведення установчих зборів повинна міститися інформація про:

1) ініціатора установчих зборів;

2) дату, час та місце проведення установчих зборів;

3) порядок денний установчих зборів;

4) наявність/відсутність технічної можливості для участі співвласників в установчих зборах дистанційно в режимі відеоконференції із зазначенням інформації щодо підключення до неї.

До повідомлення про проведення установчих зборів можуть додаватися додаткові матеріали або інформація, що розглядатимуться на зборах.

Дата, час і місце проведення установчих зборів обираються зручними для більшості можливих учасників зборів.

Установчі збори веде голова зборів. Рішення про обрання голови зборів приймається більшістю голосів присутніх співвласників (їх представників), крім тих, які беруть участь у зборах дистанційно з використанням технічних засобів електронних комунікацій у режимі відеоконференції. При прийнятті такого рішення кожний присутній співвласник (його представник) має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Установчі збори приймають рішення про створення об’єднання, визначення особи, уповноваженої на підписання та подання документів для проведення державної реєстрації об’єднання як юридичної особи, а також затверджують його статут. Установчі збори уповноважені приймати й інші рішення, віднесені цим Законом до повноважень загальних зборів об’єднання. Перший склад правління та голова правління обираються за рішенням установчих зборів. Зміна та відкликання членів і голови правління здійснюються у порядку, передбаченому статутом об’єднання.

Рішення приймається шляхом поіменного голосування.

Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їх представники), загальна кількість голосів яких становить більше половини загальної кількості голосів усіх співвласників.

Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки належної співвласнику площі квартири або нежитлового приміщення у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку, крім випадків, визначених частинами десятою і п’ятнадцятою цієї статті. Якщо квартира або нежитлове приміщення належить співвласникам на праві спільної часткової власності, належна кожному співвласнику площа квартири або нежитлового приміщення визначається відповідно до його частки у праві спільної часткової власності. Якщо квартира або нежитлове приміщення належить співвласникам на праві спільної сумісної власності, для цілей цього Закону такі співвласники вважаються власниками рівних часток.

Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Якщо в результаті проведення установчих зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частиною тринадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на установчих зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом не більше ніж 45 календарних днів з дня проведення установчих зборів. Якщо протягом зазначеного строку необхідної кількості голосів "за" не набрано, рішення вважається неприйнятим.

Письмове опитування під час установчих зборів об’єднання проводиться в порядку, передбаченому Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".

Кожний співвласник (його представник), який взяв участь у голосуванні під час проведення установчих зборів або письмового опитування, заповнює листок опитування та підписує його власноруч або шляхом накладення електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, із зазначенням результату голосування ("за" або "проти").

Голосування представником співвласника здійснюється в порядку представництва згідно з вимогами цивільного законодавства.

Отже, основними нормативними документами, які регулюють питання представництва інтересів співвласника під час проведення Загальних зборів є Закон України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» та Цивільний кодекс України, а що стосується представництва на зборах співвласників (не плутати із Загальними зборами), то основним нормативним документом є Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

В Законі України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», з даного питання є лише визначення, що представник співвласника - фізична або юридична особа, яка на підставі договору або закону має право представляти інтереси співвласника.

В Законі України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», міститься майже таке саме визначення : голосування від імені співвласника представником здійснюється в порядку представництва згідно з вимогами цивільного законодавства (ч. 5 п. 8. ст. 10 даного Закону).

Аналізуючи визначення, що представник співвласника - фізична або юридична особа, яка на підставі договору або закону має право представляти інтереси співвласника, можна зробити висновок, що представництво співвласника може бути на підставі 1) договору або 2) закону.

Представництво на підставі договору. Таким договором є договір – доручення.

Згідно із приписів ч.1 ст.1000 Цивільного кодексу України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов`язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки довірителя.

Відповідно до ч.1 ст.1007 ЦК України, довіритель зобов`язаний видати повіреному довіреність на вчинення юридичних дій, передбачених договором доручення.

Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі. (ч.3 ст. 244 ЦКУ).

Частина 5 Статті 245 Цивільного кодексу України, вказує, що довіреність на право участі та голосування на загальних зборах, видана фізичною особою, посвідчується у порядку, визначеному законодавством.

Особливу увагу з цього приводу потрібно, звернути на Постанову Великої Палати Верховного Суду від 01 лютого 2022 року по справі № 910/5179/20, провадження № 12-38гс21

Так суд, визнав, що правильним по суті висновок про необов`язковість нотаріального посвідчення довіреності.

8.50. Оцінюючи доводи позивача про обов`язкове нотаріальне посвідчення довіреності від 10 березня 2019 року, виданої на підставі договору доручення від 10 березня 2019 року, відповідно до якого ОСОБА_3 уповноважила ОСОБА_7 , зокрема, брати участь в установчих зборах співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 та у письмовому опитуванні співвласників під час установчих зборів, суди попередніх інстанцій виходили з такого. Відповідно до частини першої статті 1007 ЦК України довіритель зобов`язаний видати повіреному довіреність на вчинення юридичних дій, передбачених договором доручення. Частиною першою статті 245 ЦК України передбачено, що форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин. Оскільки обов`язкового нотаріального посвідчення договору доручення в законодавстві не передбачено, то довіреність, видана в межах такого договору, нотаріальному посвідченню не підлягає.

8.51. Велика Палата Верховного Суду погоджується із цими висновками лише частково з огляду на таке.

8.52. У своїй постанові від 15 червня 2020 року у справі № 826/20221/16 (провадження № 11-1459апп18, пункти 101-103) Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що у представництві розрізняють внутрішні і зовнішні правовідносини.

8.53. Внутрішні правовідносини виникають між представником та особою, яку представник представляє. У випадку якщо представник діє на виконання договору доручення, між представником й особою, яку він представляє, виникають договірні правовідносини. Водночас особа, щодо якої представник вчиняє правочин від імені того, кого він представляє, не є учасницею внутрішніх правовідносин.

8.54. Зовнішні правовідносини виникають між особою, яку представник представляє, та особою, щодо якої вчиняється правочин. Відповідно до статті 239 ЦК Україниправочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє. Отже, представник не є ані стороною правочину, який він вчинив від імені особи, яку він представляє, ані учасником зовнішніх правовідносин.

8.55. Тому відповідно до частини першої статті 245 ЦК України форма довіреності повинна відповідати не формі, в якій вчиняється договір доручення (тобто договір, який регулює виключно внутрішні відносини повіреного та довірителя), як вважали суди попередніх інстанцій, а формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин (акт) представником від імені особи, яку він представляє (тобто правочин, який регулює зовнішні відносини).

8.56. Відповідно до частини п`ятої статті 245 ЦК України в редакції, яка діяла на час проведення оспорюваних зборів, довіреність на право участі та голосування на загальних зборах, видана фізичною особою, посвідчується у порядку, визначеному законодавством. Законом № 2866-ІІІ не передбачено спеціальних вимог щодо посвідчення довіреності на представництво інтересів співвласника в ОСББ, а Законом № 417-VІІІ визначено, що голосування від імені співвласника представником здійснюється в порядку представництва згідно з вимогами цивільного законодавства (абзац п`ятий частини восьмої статті 10 цього Закону).

8.57. Оскільки рішення зборів співвласників оформлюються протоколом, який вчиняється в письмовій формі, то довіреність на участь у таких зборах має вчинятися в письмовій формі. При цьому обов`язкового нотаріального посвідчення такої довіреності законом не передбачено. Особливості представництва інтересів члена ОСББ в роботі його органів управління можуть визначатися статутом ОСББ.

8.58. Однак у цьому випадку судами не встановлено таких особливостей, як і не встановлено невідповідності довіреності від 10 березня 2019 року, виданої ОСОБА_3 , вимогам щодо письмової форми її вчинення (том 3, а. с. 165).

8.59. З огляду на таке Велика Палата Верховного Суду вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного по суті висновку про необов`язковість нотаріального посвідчення довіреності ОСОБА_3 на право участі та голосування на загальних зборах, але з інших підстав".

Зразок довіреності для голосування на установчих зборах ОСББ https://proosbb.info/node/676

З повагою, адвокат Айвазян.

Доброго вечора, пані Ольго!

Ви з чоловіком маєте однакову кількість голосів при голосуванні. Якщо у Вас немає змоги бути присутньою особисто, то Ви можете уповноважити чоловіка нотаріальною довіреністю або звичайним письмовим договором доручення, щоб він голосував замість Вас.

Водночас за необхідності Ви можете наполягати на участі в установчих зборах дистанційно з використанням технічних засобів електронних комунікацій у режимі відеоконференції.

Відповідно до статті 6 ЗУ "Про ОСББ"

За технічної можливості може бути організовано участь в установчих зборах окремих співвласників (їх представників) (за їхнім бажанням) дистанційно з використанням технічних засобів електронних комунікацій у режимі відеоконференції. Голосування таких співвласників (їх представників), крім голосування за обрання голови зборів, здійснюється шляхом заповнення ними листків опитування.

Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки належної співвласнику площі квартири або нежитлового приміщення у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку, крім випадків, визначених частинами десятою і п’ятнадцятою цієї статті. Якщо квартира або нежитлове приміщення належить співвласникам на праві спільної часткової власності, належна кожному співвласнику площа квартири або нежитлового приміщення визначається відповідно до його частки у праві спільної часткової власності. Якщо квартира або нежитлове приміщення належить співвласникам на праві спільної сумісної власності, для цілей цього Закону такі співвласники вважаються власниками рівних часток.

Відповідно до статті 1 ЗУ "Про ОСББ"

представник співвласника - фізична або юридична особа, яка на підставі договору або закону має право представляти інтереси співвласника.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Вітаю!

Іноді виникає питання, чи є співвласником багатоквартирного будинку особа, що володіє приміщенням на праві спільної сумісної власності. Допустимо, другий з подружжя? Чи може тоді дружина/чоловік брати участь у загальних зборах без довіреності? Фактично, ані Закон України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» (далі - Закон «Про ОСББ»), ані Закон України № 417-VIII «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (надалі також - Закон 417-VIII) не дають прямої відповіді на поставлене питання.

Необхідно зазначити, що якщо у своїй діяльності ОСББ оформляє рішення протоколами, схожими на зразок протоколу зборів мешканців будинку, (затвердженого Наказом Мінрегіонбуду та ЖКГ від 25.08.2015 р. № 203 (надалі – Наказ № 203)) – то навпроти кожного співвласника, в таблиці поіменного голосування присутніх на зборах (як, в принципі і в листках опитування), зазначаються відомості про «документ, що підтверджує право власності на квартиру/ нежитлове приміщення». В такому документі міститься ідентифікаційні відомості саме тої особи, на яку було зареєстровано відповідне нерухоме майно. Тому, з формальної точки зору, співвласником ОСББ (навіть за наявності спільної сумісної власності дружини/чоловіка) виступає саме та особа, на яку нерухоме майно зареєстроване. Отже, щоб проголосувати «замість» співвласника навіть другому з подружжя необхідний документ, що надає представнику відповідні повноваження.

ОТЖЕ, НЕОБХІДНА ДОВІРЕНІСТЬ.

Вітаю ще раз Вас, Ольга.

Щодо документів у Вашій ситуації є два варіанта.

Перший - це договір доручення. В ньому Ви з чоловіком можете окреслити коло питань, по яким він має право віддати свій голос. А договір доповнює довіреність яка надає чоловікові повноваження представляти Ваші інтереси перед іншими співвласниками на установчих зборах ОСББ.

Але буде достатньо і просто довіреності без договору доручення. Законодавство по ОСББ не вимагає її нотаріального посвідчення.

Щоб потім не було непорозумінь, в довіреності доцільно окреслити коло питань, по яким чоловік має право голосувати.

З повагою,

Андрій Брильов

ДОБРОГО ВЕЧОРА, пані ОЛЬГО! Довіреність може бути виписана Вами на свого чоловіка в простій письмовій формі БЕЗ ПОТРЕБИ НОТАРІАЛЬНОГО ПОСВІДЧЕННЯ. Викладати форму довіреності було б неетично, бо ці речі як правило є напрацюваннями кожного фахівця та не підлягають поширенню на широкий загал.

Якби чоловік був номінальним власником, то достатньо було б згоди другого з подружжя, викладеної так само в простій письмовій формі. А оскільки власниця по Реєстру - Ви, то Установчі збори, а так само в подальшому збори ОСББ не є тим органом, який може компетентно встановити обсяг Ваших прав та обов"язків як подружжя, повноваження кожного та кому-що належить. Це лише суд презюмує, поки не спростовано зворотнє, а не інші органи влади. При цьому право власності на нерухомість виникає з дати державної реєстрації цього права, чого у Вашому випадку щодо спільної сумісної власності немає, так як частка не виділялася. А тому володіння здійснюється спільно за згодою одне-одного.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 65 Сімейного кодексу України,

1. Дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.

2. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.

Основними нормативно-правовими актами, які регулюють питання представництва інтересів співвласника під час проведення Загальних зборів є Закон України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» та Цивільний кодекс України, а що стосується представництва на зборах співвласників (не плутати із Загальними зборами), то основним нормативно-правовим документом є Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

В Законі України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», з даного питання є лише визначення, що "представник співвласника - фізична або юридична особа, яка на підставі договору або закону має право представляти інтереси співвласника".

В Законі України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», міститься майже таке саме визначення: "голосування від імені співвласника представником здійснюється в порядку представництва згідно з вимогами цивільного законодавства" (ч. 5 п. 8. ст. 10 згадуваного Закону).

Аналізуючи визначення, що представник співвласника - фізична або юридична особа, яка на підставі договору або закону має право представляти інтереси співвласника, робимо висновок, що представництво співвласника може бути на підставі 1) договору або 2) закону.

Розглянемо представництво на підставі договору. Таким договором є договір – доручення (глава 68 Цивільного кодексу України).

Згідно із приписів ч.1 ст.1000 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором доручення одна сторона (повірений) зобов`язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки довірителя.

Відповідно до ч.1 ст.1007 ЦК України, довіритель зобов`язаний видати повіреному довіреність на вчинення юридичних дій, передбачених договором доручення.

Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі. (ч.3 ст. 244 ЦК України).

Частина 5 Статті 245 Цивільного кодексу України, вказує, що довіреність на право участі та голосування на загальних зборах, видана фізичною особою, посвідчується у порядку, визначеному законодавством.

В даній статті, законодавець робить посилання на інші законодавчі норми, які передбачають як саме посвідчується довіреність на право участі та голосування на загальних зборах.

Якби законодавець, мав би на меті обов’язковість нотаріального посвідчення, що для участі у голосуванні на загальних зборах довіреність, видана фізичною особою, в будь-якому випадку, має посвідчуватися нотаріально, то саме в статті 245 Цивільного кодексу це і було б передбачено. Але, в цій статті, ми маємо лише відсилку на інші нормативні акти.

Дійсно, щодо деяких видів голосування законодавець передбачив нотаріальну форму довіреності.

Так, наприклад, п 3. ст. 39 Закону України «Про акціонерні товариства» встановлює, що довіреність на право участі та голосування на загальних зборах, видана фізичною особою, посвідчується нотаріусом.

Таким чином, для участі у загальних зборах акціонерів, довіреність на право участі та голосування на загальних зборах, видана фізичною особою, повинна бути посвідчена нотаріусом.

Також, п. 4. статті 8 Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», містить безапеляційне твердження, що безвідклична довіреність підлягає нотаріальному посвідченню.

А от, спеціальний закон для голосування співвласників, Закон України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» , такої вимоги не має.

Окремо необхідно зупинитись на формулюванні "посвідчується в порядку визначеному законодавством". Дехто вважає, що оскільки законодавець застосував термін «посвідчується», то значить довіреність повинна бути посвідчена нотаріально.

З таким аргументом погодитись категорично неможливо.

По перше, не дивлячись на те, що словосполучення «посвідчується нотаріально», дійсно використовується в українському законодавстві часто, існує багато інших форм посвідчення. Так, наприклад, відповідно до п. 3. Ст. 22 Закону України «Про інститути спільного інвестування», довіреність учасника корпоративного фонду - фізичної особи на право участі та голосування на загальних зборах може посвідчуватися депозитарієм, зберігачем і далі за текстом; частина 2 пункту 4 статті 16 Закону України «Про виконавче провадження», повноваження адвоката як представника посвідчуються ордером і далі за текстом; пункт 4 Постанови Кабінету міністрів України «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку», про видачу ключа від абонементної скриньки працівник об'єкта поштового зв'язку робить на заяві відмітку, яка посвідчується підписом абонента.

Таким чином ототожнювати термін «посвідчується» і «посвідчується нотаріально» є помилковим.

По друге, термін "посвідчується в порядку визначеному законодавством", за відсутності такого порядку саме для зборів ОСББ, робить застосування терміну посвідчується невиконуваним, а відповідно і не обов'язковим.

Форма довіреності.

Форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин. (ч. 1 ст. 245 Цивільного кодексу України).

Співвласник здійснює правочин під час голосування (голосує шляхом підписання Листа опитування чи Бюлетеня) - в простій письмовій формі.

Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування ("за" чи "проти"). (ч. 12 статті 6 Закон України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку»).

Враховуючи, те, що голосування співвласника проводиться в простій письмовій формі, то відповідно до ч. 1 ст. 245 ЦК України, довіреність теж повинна відповідати такій формі. І лише довіреність, що видається у порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню ( крім деяких виключень).

Питання форми довіреності на участь у зборах ОСББ, неодноразово ставало предметом судових розглядів.

Київський апеляційний суд у Постанові від 27 травня 2019 року по справі № 755/15448/16-ц вказав- «Отже, вчинені у простій письмовій формі та посвідчені головою правління ОСББ «Тельбін-Комфорт» - ОСОБА_5. довіреності є дійсними та такими, що не суперечать вимогам цивільного законодавства.»

Остаточну крапку в цьому питанні на користь моїх тез поставив ВЕРХОВНИЙ СУД.

Постанова Великої Палати Верховного Суду від 01 лютого 2022 року по справі № 910/5179/20 (провадження № 12-38гс21)

Так суд, визнав, що правильним по суті висновок про необов`язковість нотаріального посвідчення довіреності.

8.50. Оцінюючи доводи позивача про обов`язкове нотаріальне посвідчення довіреності від 10 березня 2019 року, виданої на підставі договору доручення від 10 березня 2019 року, відповідно до якого ОСОБА_3 уповноважила ОСОБА_7 , зокрема, брати участь в установчих зборах співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 та у письмовому опитуванні співвласників під час установчих зборів, суди попередніх інстанцій виходили з такого. Відповідно до частини першої статті 1007 ЦК України довіритель зобов`язаний видати повіреному довіреність на вчинення юридичних дій, передбачених договором доручення. Частиною першою статті 245 ЦК України передбачено, що форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин. Оскільки обов`язкового нотаріального посвідчення договору доручення в законодавстві не передбачено, то довіреність, видана в межах такого договору, нотаріальному посвідченню не підлягає.

8.51. Велика Палата Верховного Суду погоджується із цими висновками лише частково з огляду на таке.

8.52. У своїй постанові від 15 червня 2020 року у справі № 826/20221/16 (провадження № 11-1459апп18, пункти 101-103) Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що у представництві розрізняють внутрішні і зовнішні правовідносини.

8.53. Внутрішні правовідносини виникають між представником та особою, яку представник представляє. У випадку якщо представник діє на виконання договору доручення, між представником й особою, яку він представляє, виникають договірні правовідносини. Водночас особа, щодо якої представник вчиняє правочин від імені того, кого він представляє, не є учасницею внутрішніх правовідносин.

8.54. Зовнішні правовідносини виникають між особою, яку представник представляє, та особою, щодо якої вчиняється правочин. Відповідно до статті 239 ЦК Україниправочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє. Отже, представник не є ані стороною правочину, який він вчинив від імені особи, яку він представляє, ані учасником зовнішніх правовідносин.

8.55. Тому відповідно до частини першої статті 245 ЦК України форма довіреності повинна відповідати не формі, в якій вчиняється договір доручення (тобто договір, який регулює виключно внутрішні відносини повіреного та довірителя), як вважали суди попередніх інстанцій, а формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин (акт) представником від імені особи, яку він представляє (тобто правочин, який регулює зовнішні відносини).

8.56. Відповідно до частини п`ятої статті 245 ЦК України в редакції, яка діяла на час проведення оспорюваних зборів, довіреність на право участі та голосування на загальних зборах, видана фізичною особою, посвідчується у порядку, визначеному законодавством. Законом № 2866-ІІІ не передбачено спеціальних вимог щодо посвідчення довіреності на представництво інтересів співвласника в ОСББ, а Законом № 417-VІІІ визначено, що голосування від імені співвласника представником здійснюється в порядку представництва згідно з вимогами цивільного законодавства (абзац п`ятий частини восьмої статті 10 цього Закону).

8.57. Оскільки рішення зборів співвласників оформлюються протоколом, який вчиняється в письмовій формі, то довіреність на участь у таких зборах має вчинятися в письмовій формі. При цьому обов`язкового нотаріального посвідчення такої довіреності законом не передбачено. Особливості представництва інтересів члена ОСББ в роботі його органів управління можуть визначатися статутом ОСББ.

8.58. Однак у цьому випадку судами не встановлено таких особливостей, як і не встановлено невідповідності довіреності від 10 березня 2019 року, виданої ОСОБА_3 , вимогам щодо письмової форми її вчинення (том 3, а. с. 165).

8.59. З огляду на таке Велика Палата Верховного Суду вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного по суті висновку про необов`язковість нотаріального посвідчення довіреності ОСОБА_3 на право участі та голосування на загальних зборах, але з інших підстав.

Наостанок зазначу, що поставити під сумнів Ваше волевиявлення чи волевиявлення Вашого чоловіка можете лише Ви вдвох. Інші особи не мають на це право, адже їх права Вашим голосуванням не порушується. Тобто такі особи НЕ МАЮТЬ ПРАВА НА ЗВЕРНЕННЯ ДО СУДУ З ПОЗОВОМ, БО ВІДСУТНІЙ СПІР ПРО МАЙНОВЕ чи НЕМАЙНОВЕ ПРАВО, ЯКИЙ БИ ЗАЧІПАВ ЇХ ІНТЕРЕСИ. НАДМІРНИЙ ФОРМАЛІЗМ ПРИ ЦЬОМУ НЕ ВІДПОВІДАЄ ЄВРОПЕЙСЬКІЙ ПРАКТИЦІ.

Знову-таки відповідно до ч. 1-2 ст. 65 Сімейного кодексу України,

1. Дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.

2. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.

Щасти Вам у реалізації своїх прав!

З повагою та розумінням, Я.О. Турчин

Доброго дня.

Чоловік як співвласник може голосувати на установчих зборах ОСББ від імені подружжя, але лише за умови, що дружина надасть йому належне письмове підтвердження повноважень. Найбезпечніший варіант — оформити нотаріальну довіреність або письмову згоду дружини, щоб уникнути можливих судових спорів.

• Спільна сумісна власність: Квартира, придбана у шлюбі, належить обом подружжю незалежно від того, хто зазначений у реєстрі речових прав. Це прямо передбачено ст. 368 Цивільного кодексу України: частки не визначені, і майно належить обом.
• Право голосу на зборах ОСББ: Закон «Про ОСББ» (ст. 10) встановлює, що голоси на зборах належать співвласникам пропорційно до площі квартири. Якщо квартира у спільній сумісній власності, то всі голоси від цієї квартири мають бути віддані узгоджено від імені всіх співвласників.
• Представництво співвласника: Згідно зі ст. 369 ЦКУ, розпорядження майном у спільній сумісній власності здійснюється за згодою всіх співвласників. Один зі співвласників може бути уповноважений іншими діяти від їхнього імені. ➝ Це означає, що чоловік може голосувати, якщо дружина письмово підтвердить свою згоду.

1. Нотаріальна довіреність від дружини на чоловіка для участі в установчих зборах ОСББ.
   • Це найбільш надійний варіант, який унеможливить оскарження результатів у суді.
   • У довіреності слід прямо зазначити право голосувати на установчих зборах ОСББ від імені співвласника.
2. Альтернатива — письмова згода дружини (звичайна заява).
   • Закон прямо не вимагає нотаріального посвідчення для голосування на зборах, але для уникнення ризиків краще мати документальне підтвердження.
   • У заяві має бути: ПІБ дружини, дані квартири, підтвердження, що вона уповноважує чоловіка голосувати від імені обох співвласників.
3. Документи, що підтверджують особу чоловіка (паспорт, ідентифікаційний код).
   • Щоб секретар зборів міг внести його до протоколу як представника співвласника.

• Найкраща практика: нотаріальна довіреність. Суд визнає її беззаперечним доказом згоди співвласника.
• Протокол зборів: обов’язково зазначити, що голос від квартири віддано представником на підставі довіреності/заяви.
• Зберігати копії документів у матеріалах зборів ОСББ. Це стане доказом у разі оскарження.

Отже: чоловік може голосувати, але щоб його голос був зарахований і не оскаржений у суді, потрібно мати нотаріальну довіреність або письмову згоду дружини.