Мобинг или нет и что делать дальше?

Доброго дня, Сергію!

Так, Вам варто звернутися до Держпраці. Окрім того, що до Вас вчиняється мобінг, Ваш роботодавець не забезпечує належні та безпечні умови праці.

Якщо працівник вважає, що щодо нього вчиняється мобінг, він має право звернутися:

• зі скаргою до Держпраці та/або
• з позовом до суду.

Мобінг — це діяння роботодавця або окремих працівників трудового колективу, які спрямовані на приниження гідності та честі працівника, його професійної репутації у формі психологічного та економічного тиску, зокрема, зі застосуванням засобів електронних комунікацій, створення стосовно нього напруженої, ворожої, образливої атмосфери, зокрема, що змушує особу недооцінювати власну професійну придатність та зміни місця роботи.

Причини виникнення мобінгу можна поділити на:

• зовнішні причини «на рівні соціуму загалом і групи зокрема» – це причини пов‘язані з життєвим циклом колективу, законами існування груп, культурою, мораллю, тобто вони не залежать від індивідуальності особистості. Виділяються наступні зовнішні причини мобінгу: розподіл статусів в колективі, примітивні реакції у спілкуванні, успадкований стадний інстинкт; вікові особливості розвитку; низька загальна культура і мораль; відсутність реально діючого правового механізму.
• внутрішні причини «на рівні особистості» – це причини, які зумовлені особливостями психіки, життєвого досвіду, світогляду, переконань окремого індивіда. Проте, основну роль в появі мобінгу відіграють внутрішні причини, а зовнішні лише сприяють процесу.

Основними ознаками мобінгу є:

• діяння постійно повторюються;
• існування чітко визначених сторін — жертва (потерпілий), кривдник та спостерігач (за наявності);
• бездіяльність чи дії кривдника, які призводять до приниження, заподіяння моральної шкоди, страху, тривоги або навіть спричинення соціальної ізоляції потерпілого на роботі, примушування змінити місце роботи.

Форми мобінгу:

• авторитарний мобінг – здійснюється з боку начальника, який застосовує деструктивний стиль керування;
• зміщений мобінг – агресія спрямовується на третю особу, оскільки прояв її по відношенню до справжнього джерела є занадто небезпечним, а рівень розчарування ситуацією перейшов допустимі межі і рамки боротьби з проблемою, може бути реакцією на авторитарне знущання;
• мобінг «посвяти» – маємо справу з ним в ситуації, коли в колективі з‘являються нові члени, які піддаються спробам «тестуванню» старшими стажем;
• дискримінаційний мобінг – його жертвою стають особи, які відрізняються від загального колективу з точки зору цінностей важливих для його членів або особи, які не схвалюють встановлених в колективі норм;
• десигналізаційний мобінг – різновид дискримінаційного, застосовуваний по відношенню до особи, яка виявила негативні факти про своїх колег, інформуючи про них всередині організації (тобто керівників) або її оточення, за що у формі знущань отримує «покарання» від співпрацівників;
• сексуальний мобінг – сексуальне домагання є особливою формою даного явища, а в випадку групи може бути різновидом дискримінаційного мобінгу, де проявлення зацікавленості протилежною статтю або тією самою, залежно від преференції, не зустрічається схваленням;
• відбірковий мобінг – його метою є позбавлення даної особи з групи, дії стають щораз жорстокішими, поки мета не буде досягнута.

Відповідно до Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання та протидії мобінгу (цькуванню)” формами прояву мобінгу є:

• Психологічний утиск;
• Економічний утиск.

Це може бути:

• нерівна оплата праці;
• погрози та залякування;
• висміювання;
• безпідставне позбавлення премій та бонусів;
• нерівномірний розподіл навантаження;
• зневажливі та образливі слова;
• негативне виокремлення працівника з колективу;
• зниження кваліфікації;
• наклеп;
• позбавлення перспектив кар’єрного зростання.

Відповідно до статті 173-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення вчинення мобінгу (цькування) працівника – тягне за собою накладення штрафу на громадян від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до тридцяти годин і накладення штрафу на фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю, посадових осіб – від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин.

Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення, – тягне за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до п’ятдесяти годин і накладення штрафу на фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю, посадових осіб – від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

З повагою, адвокат Айвазян.