Чи маю я право на спадщину

Вітаю Вас.

На жаль, але це дійсно так, якщо вона була там зареєстрована, вона вважається такою, що прийняла спадщину автоматично. Ситуація дійсно патова, на жаль...

З повагою!

Вітаю Вас, Катерина

Нажаль Ви не маєте права на спадщину, оскільки Ваша мати вступила в свої права автоматично на підставі статті 1268 Цивільного кодексу оскільки проживала разом з бабусею на момент її смерті. А заповіту не було?

Хоча є один суто теоретичний варіант. Ви, як онука покійної, належите до п'ятої черги спадкоємців за законом. Відповідно до ч.2 ст. 1259 Цивільного кодексу

Фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані

З повагою,

Андрій Брильов

Доброго дня, Катерина!

Нотаріус надала Вам вірну інформацію, на жаль, згідно закону Ви не маєте права на спадщину. Хіба що, є підстави для усунення матері від спадкування.

Усуваються від спадкування на підставі закону особи :

• які умисно перешкоджали спадкодавцеві скласти заповіт, внести зміни або скасувати заповіт і цим сприяли виникненню права на спадкування;
• батьки після дитини, щодо якої вони були позбавлені батьківських прав;
• батьки та повнолітні діти, які ухилялися від обов’язку щодо утримання спадкодавця.
• одна після одної, шлюб між якими є недійсним або визнаний таким за рішенням суду.

Сімейним кодексом становлено обов’язок повнолітніх дітей утримувати своїх батьків, які є непрацездатними та потребують матеріальної допомоги, мають тяжкі хвороби, інвалідність або є безпомічними.

• за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані. Вимога про усунення від права на спадкування за законом особи може бути пред’явлена лише після смерті спадкодавця.

Суд при вирішенні такої справи повинен встановити як факт ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги, так і факт перебування спадкодавця в безпорадному стані через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво та потребу спадкодавця в допомозі цієї особи.

Для постановлення рішення про усунення від спадкування у справі повинні бути надані належні та допустимі докази, які б свідчили про те, що спадкодавець потребував допомоги відповідача, останній мав можливість її надати, проте ухилявся від обов’язку щодо її надання.

Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який її потребував, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на уникнення від обов’язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю. Тобто ухилення, пов’язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов’язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій. Крім цього, підлягає з’ясуванню судом питання, чи потребував спадкодавець допомоги від спадкоємця за умови отримання її від інших осіб, чи мав спадкоємець матеріальну та фізичну змогу надавати таку допомогу.

Для задоволення позовних вимог у справах про усунення від права на спадкування має значення сукупність обставин: ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання, перебування спадкодавця в безпорадному стані, потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи. Лише при одночасному настанні наведених обставин і доведеності зазначених фактів в їх сукупності спадкоємець може бути усунений від спадкування.

Та обставина, що сторони не спілкувалися протягом тривалого часу, не свідчить про факт умисного ухилення від надання допомоги.

З повагою, адвокат Айвазян.