Чиє можливість приватизувати квартиру і після цього подати на спадщину?

Доброго дня.

Це можливо лише в певних умовах.

Спадкування права на завершення приватизації має місце, коли процес набуття права власності розпочався, проте не завершився через смерть спадкодавця (наймача житла), тобто в силу об’єктивних обставин. Приватизація державного житлового фонду – це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України. Згідно зі ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина. Органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом.

Тобто, спадкування права на приватизацію можливе лише тоді, коли померлий встиг офіційно розпочати процедуру. Якщо особа за життя подала належним чином оформлену заяву та необхідні документи до органу приватизації, але померла до прийняття рішення або видачі свідоцтва, таке право включається до складу спадщини.

У такому випадку спадкоємці мають право звернутися до суду з позовом про визнання права власності на житло в порядку спадкування. Суди зазвичай стають на бік спадкоємців, оскільки волевиявлення на набуття власності було зафіксовано документально, а завершення процедури не відбулося з незалежних від особи причин.

Якщо ж заява до органу приватизації не подавалася, право на приватизацію не спадкується. У цій ситуації житло залишається державним (або комунальним), а право приватизувати його переходить до тих членів сім'ї померлого, які були прописані в квартирі на момент його смерті та продовжують у ній проживати.

https://sud.ua/uk/news/blog/337440-sovremennye-ten...

Вітаю Вас, Дарію

Нажаль, квартира, яка не приватизована не належить до об'єктів права приватної власності. Тому вона не може входити до складу спадщини.

Але якщо процес приватизації за життя батька вже почався, то закінчити його можуть спадкоємці і квартира достанеться їм. До спадкоємців першої черги належать дружина (офіційна), його діти та батьки. Вони отримують спадщину у рівних частинах.

А як же дізнатися про те, чи було розпочато приватизацію? Зробити це можна двома шляхами

Перший - отримати виписку по квартирі з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Якщо приватизацію було завершено, в документі буде інформація про власника (співвласників квартири). У цьому випадку до спадщини увійде частка батька.

Варіант № 2 - зробити запит до місцевої ради. Саме вона займається приватизацією житла. І отримана інформація допоможе скласти стратегію подальших дій.

А тепер декілька слів про можливість приватизації квартири зараз сином. Для цього спочатку він повинен переукласти з місцевою радою договір соціального найма по квартирі. А відтоді можна і розпочати процес приватизації. Якщо є питання, готовий відповісти.

З повагою,

Андрій Брильов

Доброго дня. неприватизована квартира не є об’єктом права власності, а тому не входить до складу спадщини.

Відповідно до статей 2 та 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», право на приватизацію мають громадяни, які постійно проживають у квартирі державного або комунального житлового фонду та користуються нею на підставі договору найму. До моменту приватизації квартира залишається у власності держави або територіальної громади.

Згідно зі статтею 1218 Цивільного кодексу України, до складу спадщини входять лише ті права та обов’язки, які належали спадкодавцю на момент смерті. Оскільки право власності на неприватизовану квартиру не виникло, сама квартира не може бути успадкована ні після загиблого батька, ні після його дружини.

Після загибелі батька право користування квартирою перейшло до його дружини як члена сім’ї наймача. Це відповідає статтям 64 та 65 Житлового кодексу УРСР, які передбачають, що члени сім’ї наймача мають рівні права користування житлом, а у разі смерті наймача право користування зберігається за тими членами сім’ї, які проживали разом із ним. Таким чином, саме дружина фактично стала основним наймачем квартири.

Якщо дружина лише подала заяву на приватизацію, але за життя не отримала рішення органу приватизації і не оформила право власності, квартира так і залишилась неприватизованою. Право на приватизацію в такому випадку не входить до складу спадщини, що узгоджується з положеннями статті 1218 ЦК України та сталою судовою практикою. Отже, її дочка не може успадкувати таку квартиру як майно.

Інша ситуація виникає, якщо за життя дружини приватизація була завершена, тобто існує рішення органу приватизації та оформлене право власності. Відповідно до статті 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно з моменту його державної реєстрації. У такому разі квартира стає приватною власністю дружини і, згідно зі статтею 1218 ЦК України, входить до складу її спадщини. Тоді вона успадковується її спадкоємцями першої черги відповідно до статті 1261 ЦК України. Син від першого шлюбу батька не є спадкоємцем мачухи, тому права на таку квартиру він не має, і вона дійсно перейде її дочці.

Що стосується можливості приватизації квартири сином від першого шлюбу, то це можливо не як спадкування, а лише за умови, що він набуде право користування житлом. Таке право може виникнути, якщо він був зареєстрований і фактично проживав у квартирі, або якщо через суд буде визнано факт його постійного проживання та статус члена сім’ї наймача. Без наявності права користування приватизація є неможливою, що прямо випливає зі статей 2 і 5 Закону «Про приватизацію державного житлового фонду».

неприватизована квартира не успадковується; якщо дружина не завершила приватизацію, квартира не переходить у спадщину її дочці; якщо ж приватизація була завершена, син від першого шлюбу не має на неї прав. Ключовим кроком у цій справі є з’ясування, чи було оформлено право власності на квартиру за життя дружини чи хочаб були плдані документига приватизацію..

Вітаю!

НЕПРИВАТИЗОВАНУ КВАРТИРУ УСПАДКУВАТИ НЕМОЖЛИВО, КРІМ ВИПАДКІВ, КОДИ СПАДКОДАВЕЦЬ ПОДАВ ЗАЯВУ НА ПРИВАТИЗАЦІЮ ДО СВОЄЇ ЗАГИБЕЛІ АБО ЯКЩО СПАДКОЄМЕЦЬ БУВ ЗАРЕЄСТРОВАНИЙ ІЗ ЗАГИБЛИМ ЗА ОДНОЮ АДРЕСОЮ (ПЕРЕОФОРМЛЮЄТЬСЯ ПРАВО НАЙМУ А ПОТІМ КВАРТИРА ПРИВАТИЗУЄТЬСЯ).

У разі, коли громадянин, який висловив волю на приватизацію займаної ним квартири, помер до прийняття компетентним органом рішення про приватизацію, але не пізніше місяця з дня одержання заяви, до його спадкоємців у порядку спадкування переходить право вимагати визнання за ними права власності на таку квартиру.

Відтак, спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, набуває право на квартиру державного житлового фонду, в якій за життя проживав спадкодавець, за умови, що:

1. на час відкриття спадщини квартира була місцем постійного проживання спадкодавця або він зберігав право користування нею;ПРИВАТИЗАЦІЮ
2. спадкодавець подав у встановленому порядку заяву про її приватизацію, однак квартира безпідставно не була передана йому у власність;
3. спадкодавець подав у встановленому порядку заяву про її приватизацію, однак помер до прийняття компетентним органом рішення про приватизацію.

Доброго дня, Дарія!

Батько за життя звертався до органу приватизації із заявою щодо приватизації нерухомості?

Чи був син зареєстрований у квартирі разом із батьком?

Приватизація - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України (стаття 1 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду").

Відповідно до статті 12 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" власник приватизованого житла має право розпорядитися квартирою (будинком), кімнатою (кімнатами) у гуртожитку на свій розсуд: продати, подарувати, заповісти, здати в оренду, обміняти, закласти, укладати інші угоди, не заборонені законом.

Статтею 1216 Цивільного кодексу України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 Цивільного кодексу України).

За змістом статей 1, 3, 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація державного житлового фонду здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина, який постійно мешкає у квартирі (будинку), відносно якої вирішується питання про передачу у власність.

Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 396 від 16 грудня 2009 року затверджено Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, яким визначено порядок передачі квартир багатоквартирних будинків, одноквартирних будинків, жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, які використовуються громадянами на умовах найму, у власність громадян. Таким чином, для проведення процедури приватизації громадянином до органу приватизації подається відповідний перелік документів, у тому числі оформлена заява на приватизацію квартири.

У свою чергу, у частині п`ятій пункту 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» зазначено, що в разі непередання квартири (будинку) у власність наймачеві, його спадкоємці вправі вимагати визнання за ними права власності на неї лише в тому разі, коли наймач звертався з належно оформленою заявою про це до відповідного органу приватизації або власника державного чи громадського житлового фонду, однак вона не була розглянута в установлений строк або в її задоволенні було незаконно відмовлено за наявності підстав і відсутності заборон для передачі квартири наймачеві.

У разі, коли громадянин, який висловив волю на приватизацію займаної ним квартири, помер до прийняття компетентним органом рішення про приватизацію, але не пізніше місяця з дня одержання заяви, до його спадкоємців у порядку спадкування переходить право вимагати визнання за ними права власності на таку квартиру.

Відтак, спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, набуває право на квартиру державного житлового фонду, в якій за життя проживав спадкодавець, за умови, що:

1. на час відкриття спадщини квартира була місцем постійного проживання спадкодавця або він зберігав право користування нею;
2. спадкодавець подав у встановленому порядку заяву про її приватизацію, однак квартира безпідставно не була передана йому у власність;
3. спадкодавець подав у встановленому порядку заяву про її приватизацію, однак помер до прийняття компетентним органом рішення про приватизацію.

Щодо відповідей на Ваші питання.

Чи можливо приватизувати синові від першого шлюбу квартиру і подати на спадщину?

Алгоритм не зовсім такий. Спочатку син провинен подати заяву на вступ у спадщину, а вже потім звертатися до суду із заявою про визнання права власності на майно в порядку спадкування.

Проте, це можливо тільки за умови того, якщо була подана заява про приватизацію нерухомості.

З метою прийняття спадщини на неприватизовану квартиру після смерті спадкодавця, який за життя встиг звернутися до органу приватизації з належно оформленою заявою, але помер до вирішення питання відповідним державним органом про її приватизацію, необхідно звернутися до нотаріуса за місцем проживання спадкодавця з заявою про прийняття спадщини.

Оскільки відсутні правовстановлюючі документи на квартиру (розпорядження органу приватизації та свідоцтво про право власності на житло), нотаріус видає постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій.

Отримавши відмову нотаріуса, спадкоємцю необхідно звернутись до міськрайонного суду за місцем відкриття спадщини з позовною заявою про визнання права власності на майно в порядку спадкування.

Відповідачем по цій справі виступатиме орган місцевого самоврядування, третьою особою можна залучити орган приватизації, до якого спадкодавець звертався з належно оформленою заявою.

Тато загинув 1,5 роки тому.

Вже пропущені строки для звернення до нотаріуса із заявою про вступ у спадщину. Звернутися було необхідно протягом 6 місяців з дня смерті батька. Наразі такий строк прийдеться поновлювати у судовому порядку.

Чому питання постало тільки зараз?

Якщо спадкоємець протягом встановленого строку не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

У разі пропущення шестимісячного строку для прийняття спадщини, може бути встановлено додатковий строк для її прийняття з наступних підстав:

• за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину;
• на підставі судового рішення про встановлення додаткового строку, достатнього для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 1272 ЦК України позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається:

1. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини;
2. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як вказує судова практика, поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини вважаються причини, пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій для прийняття спадщини, а саме:

• тривала хвороба спадкоємця;
• перебування спадкоємця тривалий час за межами України

Факт проживання позивача за межами України сам по собі не свідчить про наявність об’єктивних, непереробних перешкод для звернення із заявою про прийняття спадщини, оскільки перебування позивача поза межами України не позбавляло його можливості подати заяву про прийняття спадщини поштою. Крім того, вчинення нотаріальних дій за кордоном покладається на консульські установи України, а у випадках, передбачених чинним законодавством,- на дипломатичні представництва України. На консульські установи України серед іншого також покладений обов’язок видавати свідоцтва про право на спадщину. Доказів неможливості з’явитися до консульської установи або до дипломатичного представництва України за кордоном позивач не надав.

До такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 589/1863/13-ц;

• відбування покарання в місцях позбавлення волі;
• необізнаність спадкоємця про наявність заповіту (Постанова Верховного Суду Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26.06.2019 у справі № 565/1145/17);
• велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна;
• складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними;
• перебування спадкоємця на строковій службі у складі Збройних Сил України (Постанова Верховного суду України від 26.06.2019 у справі №565/1145/17);
• необхідність отримання свідоцтва про смерть спадкодавиці з апостилем, оскільки її смерть настала за кордоном (Постанова Верховного Суду Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16.08.2023 у справі № 758/13293/18);
• тощо.При цьому судами до уваги беруться переважно письмові докази – довідки медичних установ про стан здоров'я та проходження курсу лікування, довідки про перебування особи у відрядженні чи за межами України, інші довідки, акти, листування, що містять відомості про обставини, які перешкоджали зверненню спадкоємця до нотаріальної контори у встановлені строки.

Разом з цим, у п. 2 інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 зазначено, що судами не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як:

• юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини;
• необізнаність особи про наявність спадкового майна;
• похилий вік;
• непрацездатність;
• встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю);
• невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину;
• відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини;
• несприятливі погодні умови;
• перебування у депресії у зв`язку зі смертю спадкодавця.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7 "Про судову практику у справах про спадкування" повторне визначення судом додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини одним і тим же спадкоємцем законодавством не передбачено. Якщо рішенням суду спадкоємцю раніше було визначено додатковий строк для прийняття спадщини і він цим не скористався та не прийняв спадщину, то в подальшому цей спадкоємець не може знову ставити питання про визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини.

І ще такий факт, ми точно не знаємо, чи могла дружина за життя подати на приватизацію, якщо подала, то тоді син не має права вже на неї, бо вона передається по спадщині її дочці, вірно?

Якщо це відбулося вже після смерті батька, то так. На момент подання заяви про приватизацію дружина вже була єдиною зареєстрованою особою у квартирі. Тож, право на спадщину мають тільки її діти.

З повагою, адвокат Айвазян.

Вітаю Вас.

Батько загинув на фронті і залишилась не приватизована квартира, в якій проживала разом з ним дружина. Це другий шлюб. Але ця дружина померла. Чи можливо приватизувати синові від першого шлюбу квартиру і подати на спадщину? Тато загинув 1,5 роки тому. І ще такий факт, ми точно не знаємо, чи могла дружина за життя подати на приватизацію, якщо подала, то тоді син не має права вже на неї, бо вона передається по спадщині її дочці, вірно? Дітей в них спільних не має

На жаль, у загальному випадку неприватизована квартира не входить до складу спадщини. Якщо житло перебувало у комунальній/державній власності та було лише надане у користування (на підставі ордера або договору найму), то право власності на нього у батька не виникло, а відтак таке майно не може бути успадковане ні сином, ні іншими спадкоємцями. Факт загибелі батька та сплив 1,5 року з моменту смерті, на жаль, не змінює правового режиму цієї квартири.

Щодо можливої приватизації: право на приватизацію саме по собі не є спадковим правом, однак судова практика допускає інший підхід у разі, якщо процес приватизації був реально розпочатий за життя наймача (подана заява, зібрані документи, прийняті їх до розгляду). У такому випадку спадкоємці можуть претендувати не на квартиру як власність, а лише на право завершити розпочату процедуру приватизації, і вже після цього - оформлювати право власності. Без підтвердження факту початку приватизації жодних спадкових прав на квартиру не виникає.

Якщо ж за життя дружини батька квартира була приватизована на неї або вона завершила процедуру та набула право власності, тоді квартира входить до її спадкової маси і передається її спадкоємцям (зокрема, дочці), а син від першого шлюбу прав на таке майно не має. Тому ключовим у цій ситуації є з’ясування документально підтвердженого статусу квартири та факту (або відсутності) початку процедури приватизації.

З повагою! Щасти Вам!

Доброго дня!

Прийміть мої щирі співчуття з приводу загибелі Вашого батька!

Ситуація з неприватизованим житлом є складною, оскільки спадкувати можна лише те майно, яке належало померлому на праві власності. Якщо квартира не приватизована, вона належить державі або територіальній громаді, а не мешканцям.

Оскільки квартира не була приватизована на момент смерті батька, вона не увійшла до його спадкової маси. Тобто юридично батько нею не володів, він лише мав право користування (проживання). Тому через нотаріуса оформити цю квартиру як спадщину після батька (через 1.5 року) неможливо.

Чи має право син на приватизацію зараз?

Якщо син був зареєстрованій в цій квартирі разом з батьком і проживає там, то після смерті основного квартиронаймача він має право переоформити договір найму на себе і після цього приватизувати житло.

Якщо в квартирі ніхто не прописаний (батько помер, дружина померла, а Ви маєте реєстрацію в іншому місці), то ситуація складніша, але не все ще втрачено. Річ у тім, що чинне законодавство передбачає два способи, як все-таки не втратити цю кватиру і оформити її на себе.

Перший спосіб - це визнання права власності на квартиру у порядку успадкування через суд.

Але цей спосіб буде ефективний виключно при умові, що під час відкриття спадщини, ця квартира була місцем проживання покійного спадкодавця, або він зберігав право користуватися ним. Спадкодавець при житті подавав заяву про її приватизацію, однак квартира безпідставно не була надана йому у власність. Або ж він подав заяву, але помер до прийняття компетентним органом рішення про приватизацію.

Другий спосіб отримати неприватизовану квартиру у спадок - це зміна договору винайму житлового приміщення і визнання винаймачем - спадкоємця.

Якщо спадкодавець не приватизовував квартиру, то він дійсно не є її власником, але він вважається її винаймачем на підставі договору винайму житлового приміщення. А стаття 106 житлового кодексу каже, що у разі смерті винаймача повнолітній член його сім'ї за згоди інших членів сім'ї, які проживали разом з ним, має право вимагати уже його (родича) визнати винаймачем цієї квартири за раніше укладеним договором винайму житлового приміщення. Проте, потрібно довести факт спильного проживання.

Таким чином, спадкоємець просто переоформлює договір найму на себе і надалі як повноцінний винаймач отримує можливість її приватизувати.

Водночас, якщо дружина батька встигла подати повний пакет документів на приватизацію, але померла, не встигнувши отримати право власності, то право завершити приватизацію входить до складу ЇЇ спадщини. У цьому випадку спадкоємцями стають її діти. Син чоловіка від першого шлюбу не є спадкоємцем мачухи (якщо тільки вона не залишила заповіт). Тому, якщо вона запустила процес, квартира дістанеться її дочці.

На даній час сину потрібно з'ясувати статус квартири, не розкриваючи одразу всі карти в житлових органах. Зверніться до ЦНАПу (Центр надання адміністративних послуг) або відділу приватизації житлового фонду. Вам потрібно дізнатися, чи надходила заява на приватизацію за цією адресою від батька. Також можна перевірити Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (це можна зробити онлайн або через нотаріуса).

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Бажаю Вам успіхів!

Доброго дня, Даріє!

Для коректної відповіді на Ваше питання прошу зазначити дату отримання ордеру, склад сім'ї та чи отримана дана квартира у користування як службове житло.