Чи можуть МФО нараховувати штраф 100% від суми простроченого платежу?

Доброго дня, Євгене!

Більшість онлайн-кредитів для фізичних осіб підпадають під закон «Про споживче кредитування». Він встановлює рамки для процентів, штрафів, пені та іншої плати за користування кредитом. Зокрема:

• пеня за прострочення не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ й не може бути більшою за 15 % суми простроченого платежу;
• сукупна сума неустойки (штрафи + пеня), нарахована за весь час дії договору, не може перевищувати половини суми кредиту, який ви реально отримали, і ця межа не може «розширюватися за домовленістю сторін у договорі».

Для мікрокредитів (короткі позики, зазвичай до місяця й на невеликі суми) правило ще жорсткіше. Законодавчі зміни, що набули чинності з 2021 року, зобов’язали МФО показувати повну вартість мікрокредиту та ввели стелю: загальна сума всіх платежів за таким кредитом (проценти, комісії, інші платежі, крім тіла) не може перевищувати подвійну суму отриманих коштів.

Крім того, з 2024–2025 років у законі з’явився прямий ліміт для мікрокредитів: максимальна денна процентна ставка – не більше 1 % на день, а НБУ уже штрафував фінкомпанії за перевищення цієї межі.

Якщо у вас у договорі прописані «космічні» 3–5 % на день або штрафи й пеня такими темпами, що сума додаткових платежів давно перевищила половину кредиту чи подвійну суму позики, – це серйозний сигнал перевірити нарахування на відповідність закону.

Окремо діє закон «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»: пеня не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, а проценти на саму пеню й штрафи нараховувати заборонено.

Після початку повномасштабної війни Верховна Рада внесла зміни до Цивільного кодексу та законодавства про кредитування. Для кредитів фізичних осіб (у тому числі в МФО) з 24.02.2022 і до завершення воєнного стану плюс ще певний період після його скасування діють спеціальні правила:

• кредитори не мають права нараховувати нові штрафи, пеню та інші санкції за прострочення;
• не можна нараховувати інфляційні втрати й 3 % річних за ст. 625 ЦКУ за період дії цих норм;
• штрафи та пеня, які вже були нараховані після 24.02.2022, підлягають списанню й не можуть бути стягнені з боржника.

Ці правила поширюються не тільки на банки, а й на інші кредитні установи, включно з МФО, якщо мова йде про договори з фізичними особами. Тобто будь-які «воєнні» штрафи та пеня в графіку заборгованості – перше, що варто перевіряти на предмет списання.

Важливо: це не означає, що тіло кредиту й відсотки, нараховані до війни (і в рамках закону), автоматично пробачаються. Заборона стосується саме штрафних і додаткових нарахувань за прострочку в період дії воєнного стану.

Отже, перший крок – отримати від МФО максимально детальну інформацію про борг:

• офіційну виписку за договором із розбивкою: тіло кредиту, відсотки, комісії, штрафи, пеня, інші платежі;
• копію договору й паспорта споживчого кредиту (або зберегти їх із особистого кабінету, якщо вони там є);
• за можливості – графік платежів із датами нарахування.

Далі варто перевірити кілька моментів:

1. Чи не перевищує денна ставка 1 % на день для мікрокредиту. Якщо прописано 1,5–2 % і більше – можна говорити про порушення.
2. Чи не вийшла сума усіх штрафів та пені за рамки:– для «звичайного» споживчого кредиту – більше 50 % від суми, яку ви реально отримали;– для короткого мікрокредиту – більше подвоєної суми кредиту (разом із відсотками та комісіями).
3. Чи не нараховували штрафи, пеню, інфляційні та 3 % річних за період після 24.02.2022. Усе, що нараховано пізніше цієї дати саме як санкція за прострочку, підпадає під заборону.
4. Чи не нараховують «відсотки на штраф» або нову пеню на вже нараховану пеню. Такі «відсотки на неустойку» прямо суперечать нормам Цивільного кодексу.

Алгоритм дій зазвичай такий.

1. Письмова вимога/претензія до МФО.У заяві варто:– коротко описати ситуацію (дата договору, сума, дата початку прострочки);– викласти, що саме ви вважаєте незаконним: перевищення граничної суми неустойки, завищену денну ставку, нарахування штрафів після 24.02.2022 тощо;– послатися на конкретні норми закону «Про споживче кредитування», ЦКУ та законодавство, що діє в період воєнного стану;– вимагати провести перерахунок заборгованості, надати новий розрахунок і письмово підтвердити списання незаконно нарахованих сум.

Частина компаній після такої вимоги й загрози скарги до НБУ погоджуються на перерахунок хоча б частини нарахувань, особливо якщо очевидне перевищення законних лімітів.

1. Скарга до Національного банку України.НБУ сьогодні є регулятором небанківських фінансових компаній і має право застосовувати до МФО заходи впливу – штрафи, застереження, обмеження діяльності за порушення законодавства про споживче кредитування. Практика показує, що НБУ реально штрафує МФО за перевищення максимальної процентної ставки за мікрокредитами та порушення граничних параметрів плати за кредит. У скарзі варто додати копії договору, виписку з розрахунком боргу й вашу претензію до компанії з відповіддю (або відсутністю відповіді).
2. Судовий захист.Якщо компанія відмовляється визнавати порушення, залишається суд. У позові можна просити:– визнати недійсними окремі умови договору (наприклад, щодо завищеної пені чи відсотків, що суперечать закону);– зменшити неустойку як явно неспівмірну наслідкам порушення на підставі ст. 551 ЦКУ;– зобов’язати кредитора провести перерахунок заборгованості з урахуванням законодавчих обмежень і періоду воєнного стану;– повернути надміру сплачені суми як безпідставно набуті.

Суди нерідко йдуть назустріч позичальникам, коли бачать грубе порушення законних лімітів, але кожна справа індивідуальна й потребує конкретних розрахунків та доказів.

З повагою, адвокат Айвазян.