Встановлення права на спадок

Доброго дня.

Ваше право на цей будинок залежить від того, чи прийняв ваш батько спадщину після смерті дідуся з юридичної точки зору.

Те, що він не оформив на себе документи (не отримав свідоцтво про право на спадщину), ще не означає, що він її не прийняв.

Він вважається таким, що прийняв спадщину (навіть без оформлення документів), якщо:

1. Він подав заяву нотаріусу про прийняття спадщини протягом 6 місяців після смерті вашого дідуся.
2. Або на момент смерті дідуся ваш батько був прописаний (зареєстрований) за однією адресою з дідусем. Це називається автоматичним (фактичним) прийняттям спадщини.

АЛЕ:

Якщо ваш батько не був прописаний з дідусем і не подав заяву нотаріусу про прийняття спадщини протягом 6 місяців, він втратив своє право на спадщину за заповітом.

В цьому випадку право на спадок перейшло до інших спадкоємців дідуся.

Якщо так сталося, то ви не можете претендувати на цей будинок, оскільки батько не прийняв спадок.

Ще один НЬОАНС:

Якщо тітка проживала і була прописана разом із дідусем, це означає, що вона автоматично прийняла спадщину.

Як дізнатись про стан справ?

"Таємниця заповіту" припиняє діяти в момент відкриття спадщини, тобто в день смерті вашого дідуся.

Після смерті людини потенційні спадкоємці мають законне право дізнатися про останню волю померлого.

Саме тому для того, щоб нотаріус зробив запит до Спадкового реєстру і надав вам інформацію, необхідно надати свідоцтво про смерть дідуся.

Без свідоцтва про смерть і без документів, які підтверджують ваші родинні зв'язки, нотаріус вам інформацію не надасть.

Вітаю Вас, Станіслава

Якщо Ваш батько проживав з разом з Вашим дідусем на момент його смерті та був зареєстрований у будинку, Він прийняв спадщину автоматично на підставі статті 1268 Цивільного кодексу.

У такому випадку треба лише отримати у нотаріуса Свідоцтво про право на спадщину.

А оскільки Ви є рідною дочкою батька, то Ви відповідно до статті 1261 ЦК України належите до кола спадкоємців першої черги, а його сестра до другої.

Тому, Ви маєте перевагу перед Вашою тіткою в оформленні спадщини. Виключення становить випадок, коли батько залишить заповіт і самостійно визначить спадкоємців після себе.

З повагою,

Андрій Брильов

Доброго дня!

Для повної та предметної консультації критично не вистачає інформації.

Коли саме помер Ваш дідусь і коли саме помер Ваш батько? Чи був батько зареєстрований за однією адресою з дідусем на момент його смерті? Чи зверталася татова сестра до нотаріуса після смерті дідуся із заявою про вступ у спадщину? Чи була сестра батька зареєстрована за однією адресою із дідусем на момент його смерті? Чи маєте Ви інформацію на кого саме станом на зараз оформлена нерухомість згідно даних ДРРП?

Поки що дуже узагальнено можу сказати наступне:

Цивільним кодексом України (далі – Кодекс) встановлено, що спадкування здійснюється або за заповітом, або за законом.

Якщо спадкодавець за життя не висловив свою волю у формі заповіту, чи його визнано недійсним, у разі неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини спадкування відбувається за законом. У таких випадках право на спадкування одержують особи, визначені Кодексом.

Главою 86 Кодексу встановлено черговість спадкування за законом. Спадкоємці одержують право на спадкування почергово, залежно від ступеня спорідненості. Кожна наступна черга одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Всього існує 5 черг спадкоємців за законом:

• перша черга - діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Потрібно зазначити, що діти, які народжені не в зареєстрованому шлюбі, але у свідоцтві про народження вказані батько та матір, чи щодо яких встановлений у судовому порядку факт батьківства, мають такі ж права на спадщину, як і ті, що народжені у шлюбі. Вони мають рівний статус. До спадкоємців першої черги належать також усиновлені діти.
• друга черга - рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері;
• третя черга - рідні дядько та тітка спадкодавця;
• четверта черга - особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини;
• п’ята черга - інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.

У п’яту чергу право на спадкування за законом одержують утриманці спадкодавця, які не були членами його сім’ї. Утриманцем вважається неповнолітня або непрацездатна особа, яка не була членом сім’ї спадкодавця, але не менш як п’ять років одержувала від нього матеріальну допомогу, що була для неї єдиним або основним джерелом засобів до існування.

Черговість одержання спадкоємцями за законом права на спадкування може бути змінена нотаріально посвідченим договором заінтересованих спадкоємців, укладеним після відкриття спадщини. Цей договір не може порушити прав спадкоємця, який не бере у ньому участі, а також спадкоємця, який має право на обов’язкову частку у спадщині.

Фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

В залежності від того, чи прийняла сестра батька спадщину, тут може діяти правило трансмісії або представлення.

Стосовно права представлення.

Під спадкуванням за правом представлення розуміється особливий порядок закликання до спадкування спадкоємців за законом, коли одна особа у випадку смерті іншої особи, яка є спадкоємцем за законом, до відкриття спадщини нібито заступає її місце і набуває право спадкування тієї частки у спадковому майні, яку отримав би померлий спадкоємець, якби він був живий на момент відкриття спадщини.

По своїй суті спадкування за правом представлення – це специфічний порядок набуття права на спадкування за законом, і він не є окремою підставою або видом спадкування (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 30.04.2024 № 154/3846/20 (далі – Постанова)).

Так, стаття 1266 Кодексу передбачає такий порядок:

- Внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

- Прабаба, прадід спадкують ту частку спадщини, яка б належала за законом їхнім дітям (бабі, дідові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

- Племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

- Двоюрідні брати та сестри спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (тітці, дядькові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Якщо спадкування за правом представлення здійснюється кількома особами, частка їхнього померлого родича ділиться між ними порівну.

При спадкуванні по прямій низхідній лінії право представлення діє без обмеження ступеня споріднення.

З огляду на зміст Постанови це означає, що у разі смерті до відкриття спадщини дітей спадкодавця, право на спадкування переходить до їхніх дітей (онуків спадкодавця), у разі смерті до відкриття спадщини онуків спадкодавця, право на спадкування отримають їхні діти (правнуки спадкодавця) тощо.

Спадкова трансмісія.

Якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов’язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).

Право на прийняття спадщини у цьому випадку здійснюється на загальних підставах протягом строку, що залишився. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він подовжується до трьох місяців (стаття 1276 Кодексу).

З повагою, адвокат Айвазян.

Доброго дня.

Ваше право на спадкування цього будинку безпосередньо залежить від того, чи вважається ваш батько таким, що прийняв спадщину після свого батька (вашого дідуся). В Україні прийняття спадщини може бути фактичним: якщо на момент смерті дідуся ваш батько був зареєстрований (прописаний) за тією ж адресою, він вважається таким, що прийняв спадщину автоматично, навіть якщо ніколи не звертався до нотаріуса за свідоцтвом. У такому разі будинок фактично належав батькові, і тепер ви, як спадкоємець першої черги, маєте право претендувати на нього після смерті тата.

Щодо пошуку заповіту, то в Україні існує єдина база — Спадковий реєстр. Доступ до нього мають лише нотаріуси (державні та приватні). Ви не зможете самостійно знайти текст заповіту в інтернеті, проте можете звернутися до будь-якого нотаріуса з документом, що підтверджує ваше споріднення з дідусем (ваше свідоцтво про народження та свідоцтво про народження батька), а також свідоцтвом про смерть дідуся. Нотаріус зробить офіційний запит і повідомить, чи був такий заповіт зареєстрований та у кого з колег зберігається оригінал справи.

Ситуація з вашою тіткою, яка проживає в будинку 30 років, є серйозним юридичним фактором. Якщо вона була зареєстрована в будинку разом із дідусем на момент його смерті, вона також вважається такою, що прийняла спадщину автоматично (разом із вашим батьком або замість нього, якщо заповіту не існувало). Крім того, тривале проживання (понад 10 років) дає особі право претендувати на майно через суд за процедурою набувальної давності, якщо вона відкрито та безперервно володіла цим майном як своїм.

Першим кроком має бути візит до нотаріуса для перевірки реєстру та з’ясування, чи не оформила тітка право власності на весь будинок за ці роки.

https://notarius24.kiev.ua/%D1%83%D1%81%D0%BB%D1%8...

Доброго дня, пані Станіславо!

Скажіть, будь ласка, чи на момент смерті дідуся батько був приписаний разом з ним? Чи пройшло 6 місяців після смерті батька? Як давно помер дідусь?

Ситуація зі спадщиною у Вашому випадку є досить складною, оскільки в ній переплітаються питання давнини та можливого фактичного прийняття спадщини.

Ось детальний розбір Вашої ситуації з юридичної точки зору.

1. Чи є можливість знайти заповіт у реєстрі?

Так, така можливість є. В Україні діє Спадковий реєстр, у якому фіксуються всі складені заповіти, а також відкриті спадкові справи.

Проте, Ви не можете просто зайти в інтернет і подивитися цю інформацію. Для цього необхідно:

1. Звернутися до будь-якого державного або приватного нотаріуса.
2. Надати документи: свій паспорт та ідентифікаційний код, свідоцтво про смерть Вашого батька, Ваше свідоцтво про народження (щоб підтвердити родинний зв'язок із батьком), а також свідоцтво про смерть дідуся.
3. Нотаріус зробить витяг зі Спадкового реєстру і перевірить:
   • Чи дійсно був складений заповіт дідусем.
   • Чи відкривалася спадкова справа після смерті дідуся.
   • Чи відкривалася спадкова справа після смерті Вашого батька.

Чи маєте ви право на спадок на цей будинок?

Ваше право на будинок залежить від того, чи став Ваш батько його законним власником (навіть, якщо він не оформив документи до кінця). Тут можливі два основні сценарії:

Сценарій А: Батько фактично прийняв спадщину.

В юридичній практиці є різниця між "не прийняв спадок" і "прийняв, але не оформив право власності". Ваш батько вважається таким, що прийняв спадщину від дідуся, якщо:

• Він подав заяву про прийняття спадщини нотаріусу протягом 6 місяців після смерті дідуся, АБО
• Він був офіційно зареєстрований (прописаний) разом із дідусем за однією адресою на момент його смерті (згідно ст. 1268 ЦКУ Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 (6 місяців) цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї), АБО
• Якщо дідусь помер до 1 січня 2004 року (за старим Кодексом), батько міг прийняти спадок шляхом "фактичного вступу в управління майном" (наприклад, сплачував податки за будинок, робив ремонт).

Якщо батько прийняв спадщину, але просто не отримав свідоцтво про право власності, цей будинок увійшов до його маси спадщини. У такому разі Ви, як спадкоємець першої черги (дитина), маєте повне право успадкувати цей будинок після смерті батька.

Сценарій Б: Батько НЕ прийняв спадщину.

Якщо батько не проживав із дідусем на момент його смерті і протягом 6 місяців не подав заяву нотаріусу, він втратив своє право на спадкування за заповітом. У такому разі будинок ніколи не належав Вашому батьку, а отже, він не передається Вам у спадок після його смерті.

Те, що сестра Вашого батька живе там 30 років, є критично важливим моментом. Вона могла фактично прийняти спадщину після смерті дідуся (якщо проживала з ним або вступила в управління майном). Оскільки батько (як спадкоємець за заповітом) нічого не зробив, право спадкування могло перейти до неї (як до спадкоємиці за законом).

Зараз Вам не варто покладатися лише на слова чи здогадки родичів. Вам потрібно звернутись до будь-якого нотаріуса та отримати інформацію зі спадкового реєстра про наявність заповіту. Якщо батько подавав заяву про прийняття спадщини або проживав разом з дідусем, то він фактично прийняв спадщину.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Щиро бажаю Вам успіхів!

Вітаю!

ДЛЯ ВІДПОВІДІ НА ВАШЕ ПИТАННЯ НЕ ВИСТАЧАЄ ІНФОРМАЦІЇ.

1. ЯКЩО ВАШ БАТЬКО НА МОМЕНТ СМЕРТІ СВОГО БАТЬКА (ВАШОГО ДІДУСЯ) БУВ ПРОПИСАНИЙ ЗА ОДНІЄЮ АДРЕСОЮ З ПОМЕРЛИМ, ТО ВІН АВТОМАТИЧНО ВСТУПИВ У СПАДОК.

ВІДСУТНІСТЬ ПЕРЕОФОРМЛЕННЯ ДОКУМЕНТІВ НА БУДИНОК НЕ СКАСОВУЄ СПАДКУВАННЯ БУДИНКУ.

В ТАКОМУ ВИПАДКУ (ПІСЛЯ СМЕРТІ БАТЬКА) ВИ БУДЕТЕ МАТИ ПРАВО НА БУДИНОК, А ТАТОВА СЕСТРА НЕ БУДЕ МАТИ ПРАВА НА СПАДЩИНУ.

Спадкування — це перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Саме так формулює це поняття ст. 1216 Цивільного кодексу України.

Спадкування згідно з цивільним законодавством існує у двох видах:

• за законом;
• за заповітом.

Спадкування за законом — майно переходить до зазначених в законі спадкоємців відповідно до встановленої черговості, тобто точно визначеного кола осіб, котрі спадкують одночасно. В українському законодавстві існують 5 черг спадкування порядок черговості, що визначається ст. 1258 Цивільного кодексу України.

Спадкування за заповітом — заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (ст. 1233 Цивільного кодексу України).

В українському законодавстві немає поняття «автоматичного прийняття спадщини» у повному розумінні. Для прийняття спадщини необхідно подати заяву до нотаріуса протягом 6 місяців від дня смерті спадкодавця для прийняття спадщини.

«Автоматичним прийняттям спадщини» слід вважати наступні випадки:

– Якщо спадкоємець проживає разом із спадкодавцем на момент його смерті, то вважається, що він автоматично прийняв спадщину, якщо протягом зазначеного терміну не відмовився від неї офіційно (ст. 1268 Цивільного кодексу України).

– Якщо спадкоємцем є малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадкові якщо такі особи не подали особисто або через уповноважених представників відмови від прийняття спадщини (ст. 1268 Цивільного кодексу України).

Таким чином, законодавство чітко не встановлює поняття «автоматичного прийняття спадщини», проте регулює прийняття спадщини без дотримання загальних дій визначених протягом строку для такого прийняття.

Єдиний реєстр заповітів та спадкових справ в Україні офіційно запрацював 17 жовтня 2000 року на підставі наказу Міністерства юстиції № 51/5. Згодом, у 2005 році, було впроваджено оновлений Спадковий реєстр, що функціонує дотепер.

ОТЖЕ, ЯКЩО ДІДУСЬ ПОМЕР ПІСЛЯ 2000 РОКУ, ЗАПОВІТ ПОВИНЕН БУТИ У РЕЄСТРІ.

Відповідно до пункту 3.3 розділу ІІІ Положення про Спадковий реєстр, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 07.07.2011 № 1810/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.07.2011 за № 831/19569, реєстратор зі Спадкового реєстру на письмовий запит видає будь-якій особі у разі пред’явлення нею свідоцтва про смерть або іншого документа, що підтверджує факт смерті заповідача, спадкодавця, – витяги зі Спадкового реєстру про наявність (відсутність) посвідченого заповіту і спадкового договору, заведеної спадкової справи та виданого свідоцтва про право на спадщину.

ЗВЕРНІТЬСЯ ДО БУДЬ-ЯКОГО НОТАРІУСА (НАДАВШИ СВІДОЦТВО ПРО СМЕРТЬ ДІДУСЯ) ТА ОТРИМАЙТЕ ПОТРІБНУ ІНФОРМАЦІЮ.

2.

ВАШ БАТЬКО ДІЙСНО НЕ ВСТУПИВ У СПАДЩИНУ ЗА ЗАПОВІТОМ.

В ТАКОМУ РАЗІ СПАДЩИНА ПЕРЕХОДИТЬ ЗА ЗАКОНОМ.

Якщо фізична особа не залишила заповіту, або заповіт виявився недійсним, або відсутні умови, які зазначені у заповіті з умовою, або спадкоємці за заповітом не прийняли спадщину, або фізична особа розпорядилася лише частиною свого майна настає спадкування за законом. Отже, спадкування за законом має місце тоді, коли і оскільки не існує заповіту.

При спадкуванні за законом майно переходить до зазначених в законі спадкоємців відповідно до встановленої черговості, тобто точно визначеного кола осіб, котрі спадкують одночасно.

Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування в разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття (стаття 1258 Цивільного кодексу України).

В першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (стаття 1261 ЦК).

ЯКЩО СЕСТРА ВАШОГО БАТЬКА БУЛА ПРОПИСАНА РАЗОМ З ПОМЕРЛИМ ДІДУСЕМ, ТО ВОНА ОТРИМАЛА СПАДЩИНУ АВТОМАТИЧНО, НАВІТЬ ЯКЩО ВОНА НЕ ОФОРМЛЮВАЛА ПРАВО НА СПАДЩИНУ.

ВАШ БАТЬКО НЕ ВСТУПАВ У СПАДЩИНУ ТА НЕ БУВ ПРОПИСАНИЙ РАЗОМ З ПОМЕРЛИМ БАТЬКОМ, ТО РАХУЄТЬСЯ, ЩО ВІН ВІДМОВИВСЯ ВІД СПАДЩИНИ - В ТАКОМУ РАЗІ ВИ НЕ МАЄТЕ ЖОДНОГО ПРАВА НА БУДИНОК ДІДУСЯ.

Добрий день.

Бажано все ж зареєструвати батькову частку на нього за життя.

А зробити це буде можна за умови, що він не пропустив 6 місяців з моменту смерті свого батька для звернення до нотаріуса з заявою про вступ у спадщину.

Вся ця інформація зберігається в реєстрах.

Зверніться до будь-якого нотаріуса, щоб дізнатися чи існує спадкова справа після смерті дідуся.

Якщо ж ваш батько пропустив строк звернення та не був приписаний в тому будинку, то право на спадкування він втратив.

Адвокат Ірина МАМАЙ

ДОБРОГО ВЕЧОРА,Жек Станислава! ВАШ БАТЬКО НА МОМЕНТ СМЕРТІ ДІДУСЯ БУВ ЗАРЕЄСТРОВАНИЙ ЗА ТІЄЮ Ж АДРЕСОЮ, ЩО Й ДІДУСЬ?!

Ваше право на спадщину залежить від того, чи прийняв ваш батько спадщину після дідуся (навіть якщо не оформив документи).

Фактично, якщо це так, то батько вважається таким, що прийняв спадщину і Ви можете оформити її.

ВАРІАНТ № 1. Якщо батько ПРИЙНЯВ спадщину: Наприклад, якщо він був зареєстрований ("прописаний") у будинку дідуся на момент його смерті. У такому разі він вважається таким, що прийняв спадщину автоматично. Тепер цей будинок входить до складу спадкової маси вже після Вашого батька, і Ви, як спадкоємець першої черги, маєте на нього право. Звісно якщо прийняли спадщину за батьком протягом 6 місяців з дня його смерті або автоматично, проживаючи з ним за однією адресою та однією сім"єю.

ВАРІАНТ № 2. Якщо батько НЕ ПРИЙНЯВ спадщину ні автоматично, ні шляхом заяви до нотаріуса: Якщо він не був "прописаний" з дідусем і не подав заяву нотаріусу протягом 6 місяців, він вважається таким, що не прийняв спадщину. У цьому випадку право на будинок переходить до спадкоємців за законом — наприклад, до сестри Вашого батька (Вашої тітки). Онуки на жаль не віднесені нашим недолугим законодавством до 1-4 черг спадкоємців... І по закону трактується, що вони можуть вважатися - ІНШИМИ родичами, які входять в 5-ту чергу.

Я з цим категорично не згоден, бо це ненормально коли рідні онуки не є спадкоємцями, а якісь троюрідні, чотириюрідні - є... Але закон є закон.

Спадкова трансмісія: Якщо батько помер після дідуся, але не встиг прийняти спадщину (у межах 6-місячного строку), право на прийняття цієї спадщини переходить до Вас.

Вам потрібно звернутися до будь-якого нотаріуса (державного або приватного). Маючи при собі ваше свідоцтво про народження (для підтвердження спорідненості) та свідоцтва про смерть дідуся і батька, нотаріус може зробити запит до Спадкового реєстру.

Обов'язкова реєстрація заповітів в електронному Спадковому реєстрі України була запроваджена з 1 грудня 2000 року.

Якщо заповіт укладався до цього часу, то може так статися, що він знаходиться у справах державної нотаріальної контори чи приватного нотаріуса.

Ось ключові етапи наповнення Спадкового реєстру:

• З 1 грудня 2000 року: Усі нові заповіти, що посвідчуються нотаріусами, підлягають обов'язковій реєстрації в реєстрі в день їхнього оформлення.
• Заповіти до 2000 року: Старі заповіти (паперові), що зберігалися в архівах нотаріальних контор, поступово вносилися до бази. Проте, якщо заповіт був дуже старим і не «активувався» (наприклад, ніхто не звертався щодо нього після смерті власника), він міг залишитися лише в паперовому архіві.
• Сільські ради: заповіти, посвідчені посадовими особами сільських рад (де немає нотаріусів), почали масово та обов'язково реєструвати в Спадковому реєстрі значно пізніше — активний процес цифровізації таких «архівних» документів розпочався у 2011–2013 роках.

Якщо Ваш дідусь склав заповіт після 2000 року, він майже напевно є в електронній базі. Якщо заповіт давніший (наприклад, 80-х чи 90-х років), нотаріусу може знадобитися більше часу, щоб знайти його через архівні запити, якщо він не був оцифрований раніше.

Те, що сестра батька живе в будинку 30 років, має велике значення. Якщо вона була прописана з дідусем на момент його смерті, вона вважається такою, що прийняла спадщину автоматично (якщо батько цього не зробив). Вона могла оформити право власності на себе як спадкоємець за законом, якщо батько пропустив свій строк за заповітом.

Першим кроком зверніться до нотаріуса для отримання витягу зі Спадкового реєстру. Це офіційно підтвердить наявність заповіту та статус спадкової справи.

З повагою та розумінням, Я.О. Турчин