Хто має платити за накладене мито на посилку?

Доброго дня.

Мито в розмірі 9000 гривень за кордоном виникло через те, що вартість дитячої коляски перевищила ліміт безмитного ввезення країни призначення. Згідно з міжнародними правилами торгівлі, такі податки завжди покладаються на отримувача, оскільки український продавець фізично не може сплатити мито іншої держави при відправці. Проте інтернет-магазин повівся вкрай непрофесійно, адже як досвідчений експортер був зобов'язаний заздалегідь попередити вашу дружину про можливі великі додаткові витрати на кордоні.

Коли ваша дружина відмовилася від посилки, поштова служба ініціювала процедуру повернення товару назад в Україну. За зворотне транспортування габаритного вантажу, а також за його можливе зберігання на митному складі, перевізник нараховує чималу плату. Оскільки магазин забрав коляску або намагається перенаправити її дідусю, сума в 9000 гривень, яка зараз "висить", — це скоріш за все не іноземне мито, а саме вартість зворотної міжнародної доставки, яку служба карго або пошта вимагає від магазину як від відправника.

Магазин категорично відмовляється платити, тому що з їхнього погляду вони товар відправили і свою роботу виконали, а відмова клієнта від отримання принесла їм чисті збитки на логістиці. Вони не визнають власну некомпетентність, оскільки юридично правила митного оформлення покупці дійсно мають контролювати самостійно. Водночас приховування інформації про супутні платежі є грубим порушенням клієнтського сервісу, що дає вам повне моральне право вимагати компромісу.

Найкращим виходом із цієї ситуації є спроба мирного врегулювання через переговори, де ви запропонуєте розділити суму транспортних збитків навпіл. Потрібно спокійно пояснити менеджерам, що ситуація сталася через двосторонню помилку: дружина не знала іноземних законів, а магазин не попередив про них, хоча мав це зробити. Запропонуйте сплатити половину суми доставки в обмін на те, що вони без проблем переоформлять та відправлять коляску дідусю по Україні, що дозволить закрити конфлікт без взаємних фінансових втрат.

Якщо компромісу досягти не вдасться, ви можете нагадати їм про репутаційні ризики, адже для інстаграм-бізнесу публічні розбори у соцмережах та скріншоти листування з прихованими умовами коштують значно дорожче за дев'ять тисяч. Також, якщо оплата за товар здійснювалася на офіційний рахунок ФОП, ви маєте право звернутися до Держпродспоживслужби, оскільки закон про захист прав споживачів забороняє продавцям надавати неповну або недостовірну інформацію про умови придбання та повну вартість доставки товару.

Доброго дня, Владиславе!

Розумію Ваше обурення, адже ситуація дійсно дуже неприємна, особливо коли купуєш такі важливі та недешеві речі для дитини, розраховуєш на одну суму, а раптом випливають непередбачувані витрати.

Щоб знайти вихід із цієї ситуації, варто розібратися в юридичних та логістичних нюансах, адже міжнародна доставка має свої жорсткі правила.

Хоча з людської точки зору магазин міг би (і мав би, якби дбав про сервіс) попередити про можливі митні збори, з юридичної точки зору вони цього робити не зобов'язані.

У міжнародній торгівлі та логістиці діє стандартне правило сплата імпортних мит та податків країни призначення завжди є відповідальністю отримувача (покупця).

Продавець фізично не може знати митні ліміти та правила всіх країн світу. Тому довести їхню некомпетентність або порушення прав споживача саме через відсутність попередження про іноземне мито, на жаль, буде майже неможливо.

Якщо посилка повернулася в Україну (чи була перенаправлена на дідуся), цей борг міг виникнути з кількох причин. Щоб зрозуміти, хто має його гасити, потрібно знати його природу:

1. Неправильне оформлення повернення продавцем (Реімпорт). Якщо магазин просто прийняв посилку назад як нове відправлення з-за кордону, українська митниця нарахувала на неї імпортне мито та ПДВ (оскільки коляска, очевидно, коштує понад 150 євро). У такому разі це провина магазину — вони мали оформити це як повернення власного експортованого товару, щоб уникнути подвійного оподаткування.

2. Можливо, ці 9000 грн - це не мито, а сумарний рахунок від поштової компанії за зворотну доставку з-за кордону в Україну + брокерські послуги. Зазвичай поштові оператори виставляють цей рахунок відправнику (магазину).

3. Перекладене іноземне мито. Іноді, якщо отримувач відмовляється від посилки, поштова служба списує неоплачені митні збори тієї країни з рахунку відправника.

На даний час Вам потрібно вимагати документальне підтвердження суми митних зборів. Попросіть магазин надати офіційну квитанцію чи акт від транспортної компанії/митниці. Ви маєте чітко бачити, за що саме нараховано ці 9000 грн (це послуги доставки, українське мито чи щось інше). Відмовляйтеся платити будь-що наосліп.

Щоб я міг дати більш точну пораду щодо того, як діяти в площині захисту прав споживача, підкажіть: Ви оплачували коляску на офіційні реквізити (ФОП чи ТОВ), чи це був звичайний переказ на особисту картку фізичної особи?

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Щиро бажаю Вам успіхів!

Доброго дня, Владиславе!

Якщо коляску замовляли з доставкою за кордон, то митні платежі виникли не як оплата магазину, а як платіж при ввезенні товару до країни отримання. Без країни доставки не можна точно сказати, що саме нараховано: мито, імпортний ПДВ, брокерські послуги перевізника, плату за зберігання або комбінацію цих платежів. Тому перше, що потрібно отримати, — це документ від перевізника/митного брокера, в якому зазначено: хто саме є платником, за що нараховано 9000 грн, чи була посилка фактично оформлена в імпорт, чи це лише попередній розрахунок до видачі товару.

За українським законодавством інтернет-магазин при дистанційному продажу зобов’язаний до укладення договору надати споживачу інформацію про продавця, основні характеристики товару, ціну, включаючи плату за доставку, умови оплати, інші умови поставки та порядок розірвання договору. Це передбачено частиною другою статті 13 Закону України «Про захист прав споживачів» № 1023-XII від 12.05.1991. Факт надання такої інформації має бути підтверджений письмово або електронним повідомленням, а ненадання такої інформації тягне відповідальність за статтями 15 і 23 цього Закону.

Окремо стаття 15 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачає право споживача на необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію до придбання товару; така інформація має містити, зокрема, дані про ціну, умови та правила придбання продукції, а також дані про продавця. Якщо неповна або несвоєчасна інформація спричинила придбання товару, який не відповідає очікуваним умовам придбання/використання, споживач може ставити питання про розірвання договору та відшкодування збитків.

Також застосовується Закон України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03.09.2015 року. За частиною першою статті 7 продавець в електронній комерції повинен забезпечити доступ до інформації про себе, включно з найменуванням/ПІБ ФОП, місцезнаходженням, електронною адресою, ідентифікаційними даними, а також інформацією щодо включення податків у розрахунок вартості товару та вартості доставки. Частина одинадцята статті 11 цього Закону передбачає, що покупець має отримати підтвердження електронного правочину, зокрема з умовами повернення товару, даними продавця та порядком прийняття претензій.

Якщо магазин лише прийняв замовлення та погодив міжнародну доставку, але прямо не зазначав, що доставка здійснюється “під ключ”, з урахуванням митного оформлення, без додаткових платежів або що всі податки й збори вже включені у вартість, то сам факт нарахування мита за кордоном не означає автоматично, що цей платіж повинен сплачувати саме магазин.

Водночас, якщо з листування, опису товару, умов замовлення або інформації на сторінці магазину вбачалося, що погоджена сума є остаточною вартістю отримання товару покупцем, а про можливі митні платежі покупця не попередили, тоді можна ставити питання про ненадання повної та достовірної інформації щодо умов придбання і доставки товару.

Якщо дружина письмово/через перевізника відмовилась від отримання посилки, то важливо зафіксувати саме цей факт.

Частина одинадцята статті 233 Митного кодексу України № 4495-VI від 13.03.2012, передбачає, що у разі письмової відмови одержувача від міжнародного експрес-відправлення або на вимогу відправника про повернення експрес-перевізник повертає таке відправлення відправникові. Це українська норма, вона не регулює митницю іншої держави, однак, це не змінює того, що необхідно у будь-якому випадку мати підтвердження, що було не отримання товару, а саме відмова/повернення.

Якщо товар покупцю не вручений, договір доставки фактично не доведений до результату. За статтею 704 Цивільного кодексу України № 435-IV від 16.01.2003, якщо договір роздрібної купівлі-продажу укладено з умовою доставки, продавець має доставити товар за місцем, визначеним покупцем, а договір з доставкою вважається виконаним з моменту вручення товару покупцеві або особі, яка пред’явила відповідний документ.

Проте, слід враховувати, що магазин може обґрунтовувати свою позицію тим, що товар був відправлений саме на погоджену покупцем адресу за кордон, а подальше невручення посилки було пов’язане не з діями магазину, а з відмовою отримувача сплатити митні платежі, нараховані у країні ввезення.

Саме тому більш обґрунтованою є позиція, що продавець повинен або належним чином виконати договір і забезпечити передачу товару покупцю без покладення на нього неузгоджених додаткових витрат, або повернути сплачені кошти у зв’язку з розірванням договору. Підставою для цього є те, що до оформлення замовлення покупцю не було надано повної, достовірної та підтвердженої інформації щодо фактичної вартості міжнародної доставки, можливих митних платежів та умов отримання товару за кордоном.

Я би радив Вам наступний алгоритм дій:

1. Витребувати у перевізника/митного брокера документ по 9000 грн: назва платежу, країна нарахування, дата, номер декларації/накладної, хто визначений платником, чи була посилка випущена у вільний обіг, чи вона перебувала під митним контролем і була повернута.
2. Зафіксувати Instagram-листування: ціну, адресу доставки, обіцянки магазину, відсутність попередження про мито, прохання про повернення/переадресацію, відповідь магазину.
3. Письмово звернутися до магазину з вимогою надати підтвердження щодо наступного: які умови міжнародної доставки були погоджені, чи попереджали про митні платежі, на якій підставі 9000 грн покладаються саме на покупця, і чому товар не доставлено новому отримувачу в Україні без цього боргу.
4. Якщо магазин є українським ФОП/ТОВ — можна ставити питання про порушення частини другої та третьої статті 13, статті 15 Закону України «Про захист прав споживачів» і статей 7, 11 Закону України «Про електронну комерцію». Якщо магазин відмовляється повертати кошти або доставляти товар — далі претензія, скарга до Держпродспоживслужби та, за потреби, позов.

ВИСНОВОК:

Сплачувати 9000 грн без документів не варто. Спочатку треба встановити, що це за платіж і на кого він оформлений. Магазин не завжди автоматично відповідає за митні платежі іншої країни, але якщо він не попередив про істотні умови міжнародної доставки і покупець через це фактично не отримав товар, є підстава вимагати розірвання договору, повернення коштів або належну доставку без перекладення на покупця неузгоджених витрат.

З повагою, адвокат Айвазян.

Добрий день. Сплачувати 9000 грн лише зі слів магазину або перевізника не варто, доки не буде зрозуміло, що саме входить до цієї суми та на кого законно покладено обов'язок її сплати.

Із наданої інформації випливає, що спочатку необхідно встановити природу цього платежу. Це може бути не лише мито чи податки країни, куди відправлялася коляска, а й витрати на повернення відправлення, митне оформлення, послуги перевізника, зберігання вантажу або поєднання кількох платежів одночасно. Без документального підтвердження неможливо визначити, чи є вимога про сплату обґрунтованою.

Разом з тим, при дистанційному продажі товарів продавець зобов'язаний ще до оформлення замовлення надати покупцю повну та достовірну інформацію про ціну товару, умови доставки, можливі додаткові витрати та інші істотні умови покупки. Такі вимоги передбачені Законом України «Про захист прав споживачів» та Законом України «Про електронну комерцію». Якщо під час замовлення не було повідомлено про можливість виникнення значних митних платежів або інших додаткових витрат при отриманні товару за кордоном, це може свідчити про неналежне інформування споживача.

Водночас сам факт нарахування митних платежів у країні призначення ще не означає автоматично, що їх повинен сплачувати продавець. У міжнародній торгівлі податки та збори при ввезенні товару нерідко покладаються саме на одержувача. Тому ключове значення мають умови, які були погоджені між сторонами під час оформлення замовлення. Якщо магазин позиціонував вартість як остаточну суму, необхідну для отримання товару, та не попереджав про можливі додаткові платежі, у покупця виникають підстави ставити питання про порушення прав споживача.

Також важливим є факт відмови від отримання посилки.Якщо одержувач офіційно відмовився від відправлення і товар був повернений відправнику необхідно зберегти всі підтвердження такої відмови. Це має значення для визначення того, хто і з яких причин поніс додаткові витрати на логістику та чи може магазин вимагати їх компенсації. Доцільно насамперед отримати від перевізника або митного представника письмове підтвердження із зазначенням, за що саме нараховано 9000грн, кому виставлено рахунок та на підставі яких документів. Одночасно варто зберегти листування з магазином, де зазначалися умови покупки, вартість доставки та будь-які повідомлення щодо можливих додаткових платежів.

Якщо документально підтвердиться, що покупця не попередили про суттєві додаткові витрати, можна вимагати від продавця належного врегулювання ситуації, зокрема повернення коштів або виконання замовлення на погоджених умовах. У разі відмови продавця питання може бути предметом звернення до Держпродспоживслужби або судового захисту.

Головне зараз - не поспішати з оплатою 9000 грн, а спочатку отримати документи, які підтвердять правову природу цього платежу та особу, на яку він фактично покладений. Саме від цього залежить, чи є вимоги магазину або перевізника законними та чи можна вимагати повернення коштів або належного виконання замовлення.

З повагою, адвокат Середницький

Вітаю!

МИТО СПЛАЧУЄ ПОКУПЕЦЬ.

Вартість розмитнення посилки в Україні залежить від суми товару та правил оподаткування, встановлених законодавством. Основні платежі визначаються Митним кодексом України та включають ввізне мито і податок на додану вартість (ПДВ).

Якщо вартість товару у посилці перевищує 150 євро, на суму, що перевищує цей поріг, нараховуються митні платежі:

Ввізне мито – 10% від суми понад 150 євро.

ПДВ – 20% на суму понад 150 євро разом із нарахованим митом.

Наприклад, якщо ви отримуєте посилку вартістю 300 євро: Обчислюємо суму, що перевищує поріг: 300 − 150 = 150 євро. Розраховуємо ввізне мито: 150 × 10% = 15 євро. Розраховуємо ПДВ: (150 + 15) × 20% = 33 євро. Загальна сума митних платежів становить 48 євро.

Крім державних податків, при оформленні посилки через кур’єрські служби або митних брокерів можуть застосовуватися додаткові сервісні збори за оформлення, вартість яких залежить від компанії і складності процедури. Митні платежі визначаються тільки для посилок, що перевищують встановлений поріг, а їх розмір легко обчислити за вищенаведеною схемою, що дозволяє точно планувати витрати на міжнародні покупки.

---

В ЄВРОПІ ВСІ ПОСИЛКИ ОБКЛАДАЮТЬСЯ МИТОМ:

https://nova.global/ua-ua/for-business/customs-cle...

ОТЖЕ, МИТНІ ПЛАТЕЖІ В РОЗМІРІ 20 € ЦІЛКОМ ЗАКОННІ.

А ОТ ХТО Є ПЛАТНИКОМ МИТНИХ ПЛАТЕЖІВ (ПРОДАВЕЦЬ АБО ПОКУПЕЦЬ) ЗАЛЕЖИТЬ ВІД ОФЕРТИ ПРОДАВЦЯ (ПУБЛІЧНОГО ДОГОВОРУ КУПІВЛІ - ПРОДАЖУ) - ЯКЩО, ЦЕ ОБОВ'ЯЗОК ПОКУПЦЯ, ТО ВАС НІХТО НЕ ОБМАНЮЄ (НЕМАЄ СЕНСУ СПЕРЕЧАТИСЯ - ВСІ ПОРАДИ СУДИТИСЯ, НІЧОГО НЕ ВАРТІ, ЯКЩО ВАРТІСТЬ ПОСИЛКИ ПЕРЕВИЩУЖ 150 € ДЛЯ УКРАЇНИ (В ЄВРОПІ ВСЕ ОПОДАТКОВУЄТЬСЯ)).

Добрий вечір.

Експортні мита (не зовсім мита - скоріше митні платежі) сплачуєте Ви (це за те, що товар вивозиться з України).

Імпортні мита сплачує отримувач товару в Європі (за ввезення товару в Євросоюз стягуються мита з отримувача товару).

По суті:

По-перше, мито при експорті товарів з України не накладається (крім мита на сировину, с/х, металобрухт, тощо).

По-друге, незрозуміло хто і що "наклав". Якщо би Ви прикріпили будь-які документи або фото - було б простіше відповісти.

Якщо експортер передумав на етапі, коли вантаж уже заїхав у зону митного контролю (ЗМК), але кордон України ще не перетнув, процес відкликання регламентується Статтею 77 Митного кодексу України (режим реімпорту).

Наслідки та витрати безпосередньо залежатимуть від того, чи було вже «закрито» (оформлено) експортну декларацію митним інспектором.

Ситуація № 1: Декларацію подали, але інспектор її ще не оформив. Це найпростіший і найдешевший варіант. Ви маєте право відкликати митну декларацію до завершення митного оформлення.

Що потрібно зробити: Брокер подає офіційну електронну заяву про відкликання декларації. Фінансові втрати: Мінімальні. Ви втратите тільки гроші за послуги брокера (за заповнення декларації) та оплату за заїзд/знаходження товару на терміналі (ЗМК) за ці години/добу.

Ситуація № 2: Митниця вже повністю ОФОРМИЛА експорт («штамп поставлений») Якщо декларацію типу «ЕК 10» вже оформлено, вантаж знаходиться на прикордонному терміналі, але фізично ще не перетнув шлагбаум кордону, повернути товар назад в оборот всередині України значно складніше. Тому я думаю, якщо вашу коляску вже повернули - то у вас Ситуація № 1.

Без документів - це все гадання на гущі.

А щодо митних ставок при імпорті, наприклад, в Німеччині - то вона складає 29% від митної вартості товару - про це вам Магазин в Інстаграмі також не сказав?