Можно ли вернуть личные средства заблокированные банком?

Здравствуйте, Галина!

Если счёт, который заблокирован банком не имеет какое-либо отношение к мошенническим действиям, не проходит по уголовному или какому-то иному делу в суде, связанному с мошенничеством или аналогичными действиями, на него не наложен арест, есть подтверждение происхождения денежных средств, то нет оснований для его заблокирования со стороны банка.

В таком случае, рекомендую Вам подать претензию администрации банка о нарушении законодательства о защите прав потребителей, закона о банках и банковской деятельности, разблокировнии счёта и возврате денежных средств в сумме 5000 грн..

В случае отсутствия результата по поданной претензии, рекомендую подать иск в суд к ответчику: банку о защите прав потребителей, разблокировнии счёта и взыскании денежных средств в сумме 5000 грн..

Всего доброго!

Удачи Вам!

добрый вечер

обратитесь в банк с письменным требованием разблокировать счета - при отказе они должны предоставить причину блокировки или способы решения вопроса при полном отказе или не решении вопроса - обращайтесь в суд

"нужна детальная консультация или помощь в подготовке иска - заявы - обращайтесь через сайт "

Прежде чем рассмотреть возможные варианты процедуры разблокирования счета в банке, следует определиться с тем, что именно понимают под блокировкой счета и какие именно причины могут к этому привести. Итак, блокирование счета может происходить путем:

1. Наложения ареста на денежные средства, находящиеся на счету;
2. Наложения запрета на совершение каких-либо операций по счету (приостановление операций по счету).

Более детально исследовав предусмотренные законодателем возможности ограничения распоряжения банковским счетом, видим, что это действие будет считаться правомерным в случаях:

1. Вынесения постановления или определения суда о наложении ареста на денежные средства физических или юридических лиц в рамках обеспечения возмещения ущерба по иску в гражданских, хозяйственных или уголовных делах, а также в целях обеспечения исполнения конфискации. (ст. 152 ГПК Украины, ст. 67 ХПК Украины, ст. ст. 131-132 УПК Украины).
2. Вынесение постановления о наложении ареста на денежные средства, находящиеся на банковских счетах, вкладах физических или юридических лиц государственным исполнителем на основании Закона Украины «Об исполнительном производстве». Постановление выносится во исполнение ранее вынесенного решения суда о взыскании.

Разблокировка счета в банке проходит по сценарию, зависящему от условий изначального блокирования счета.

Если дело рассматривается в рамках хозяйственного процесса, то согласно ст. 65 ХПК Украины, суд обязан на стадии подготовки к рассмотрению дела решить вопрос о мерах обеспечения иска (в т. ч. о наложении ареста на безналичные денежные средства). Однако, ст. 66 ХПК говорит о том, что, в принципе, меры по обеспечению иска могут быть приняты судом на любой стадии производства по делу.

Что делать, если арест уже наложен? Определение суда о наложении ареста может быть обжаловано в апелляционном порядке. Жалоба подается в Апелляционный хозяйственный суд в течение 5 дней с момента оглашения определения местным хозяйственным судом (ст. 93 ХПК). Следует учитывать, сто подача жалобы не останавливает действие определения суда.

При обжаловании определения имеет смысл обратить внимание на сопоставимость мер по обеспечению иска (в нашем случае арест счета) и суммы заявленного иска. Это может стать серьезным основанием для отмены определения. Также следует поискать альтернативное имущество, способное обеспечить стоимость иска.

Гражданское судопроизводство имеет свои особенности

Определение суда здесь также может быть обжаловано в течение 5 дней с момента его оглашения (если лицо, которое обжалует его присутствовало при этом) или на протяжении 5 дней с момента получения копии определения (если заинтересованное лицо не присутствовало на оглашении). Обжалование не останавливает действие определения.

В рамках рассмотрения дела суд вправе по заявлению одной из сторон заменить одну меру обеспечения иска на иную (ст. 154 ГПК). При достаточном обосновании меры обеспечения могут быть отменены судом. Этот способ является наиболее быстрым и наименее болезненным для стороны ответчика.

Интересным является то, что если оснований для отмены меры обеспечения в виде ареста банковского счета нет, а счет все же нужно разблокировать, то законодателем допускается внесение ответчиком суммы, указанной в иске, на депозит суда до разрешения вопроса по существу. разблокировать счет в банке вполне реально, но прежде чем приступать к разрешению вопроса следует тщательно изучить действующее законодательство, которое, к слову сказать, претерпевает изменения каждый день.

Добрий день, Галино!

Рекомендую звернутись до банку із претензією-вимогою, у якій просити вжити заходів щодо припинення порушення прав вільно розпоряджатися своєю власністю (грошовими коштами на рахунку), та розблокувати карту з можливістю в подальшому вільно розпоряджатися та користуватись коштами на рахунку.

Після звернення до банку та якщо банк відмовить Вам в розблокуванні карткового рахунку слід звертатись до загального місцевого суду (посилаючись на неправомірне блокування карткового рахунку так як відсутні підстави для такого блокування) з вимогою про визнання неправомірними дії банку, усунення перешкод в користуванні та розпорядженні грошовими коштами, та зобов’язання вчинити певні дії.

Так, відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов’язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом.

Що стосується самої претензії банку:

1. В претензії – вимозі в шапці повинні бути реквізити банку (назва, код ЄДРПОУ, та юридична адреса банку) також Ваші реквізити (ПІБ, ідентифікаційний номер, адреса проживання).

2. Далі Ви описуєте Всю ситуацію (починаючи з того, що Ви являєтесь клієнтом банку у Вас відкритий рахунок №___ Вказуєте дату, мій рахунок заблоковано і й досі не розблоковано (___ днів) .

Я зверталася по телефону до банку (номер), на що співробітники банку мені відповідали «___», якщо пам’ятаєте дати можна вказати коли Ви зверталися

3. Вважаєте, що дії банку є не законними так як відповідно (посилаєтесь на статті закону, наведені мною).

4. Вимагаю (1. Надати відповідь на якій підставі мій рахунок в період з «___»___р. та по теперішній час заблоковано № ___ ;2. Розблокувати мій рахунок№___ на протязі 2 – х робочих днів з дня отримання вимоги – претензії;

3.Письмову відповідь прошу надати на протязі ___ робочих дні з дня отримання моєї претензії – вимоги на мою адресу ___).

5. Додатки (копії документів, які Ви маєте).

Дата підпис ПІБ

Відправляти краще рекомендованим листом .

Всього доброго!

Успіхів Вам!

Галино!

Також окрім претензії до самого банку з вимогою розблокувати ваш рахунок, можете також звернутися зі скаргою на його незаконні дії до Національного банку України.

У відповідності до ч.6 ст. 4 Закону України "Про банки і банківську діяльність" Національний банк України здійснює регулювання та банківський нагляд відповідно до положень Конституції України, цього Закону, Закону України "Про Національний банк України", інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Національного банку України.

Згідно ч.5 ст.67 Закону України "Про банки і банківську діяльність" при здійсненні банківського нагляду Національний банк України має право вимагати від банків та їх керівників, банківських груп, учасників банківських груп усунення порушень банківського законодавства, виконання нормативно-правових актів Національного банку України для уникнення або подолання небажаних наслідків, що можуть поставити під загрозу безпеку коштів, довірених таким банкам, або завдати шкоди належному веденню банківської діяльності.

Таким чином, при блокуванні банком рахунку одним із важелів впливу на банк та відновлення свого порушеного права є скарга на протиправні дії банку, адресована НБУ.

Дана скарга повинна бути складена відповідно до вимог ЗУ "Про звернення громадян".

Письмове звернення (скарга) надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення).

У зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Всього доброго!

в данной ситуации я вижу единственный выход обращение с иском в суд. Я так понял, что непосредственно в банк вы уже обращались и вам не дали четкого какие именно вы совершали мошеннические действия и в чем суть этих действий, кстати Приват чемпион по блокировке денежных средств на картах клиентов и отличается тем, что когда закрываеш карту она почему-то в последствии оказывается не закрытой. По факту мошеннические действий о которых говорят в СБ банка уголовное дело не возбуждено и нет инных решений об аресте ваших денежных средств. Надо обращаться в суд и взыскивать с банка ваши деньги.

Доброго дня!

По Вашому питанню повідомляю наступне:

Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» («Закон про фінансовий моніторинг»).

Новий закон значно удосконалює процедуру фінансового моніторингу та приводить її у відповідність до стандартів фінансового моніторингу відповідно до актуальних світових та європейських норм, зокрема, рекомендацій FATF, норм 4-ї Директиви (ЄС) 2015/849 «Про запобігання використанню фінансової системи для відмивання грошей та фінансування тероризму» та Регламенту (ЄС) 2015/847 «Про інформацію, що супроводжує грошові перекази».

Основні нововведення Закону про фінансовий моніторинг:

1. Фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу

Перш за все, варто відзначити, що Закон про фінансовий моніторинг збільшив порогову суму фінансової операції, що підлягає фінансовому моніторингу з 150 000 грн до 400 000 грн.

Окрім того, Закон про фінансовий моніторинг зменшив ознаки, за наявності яких фінансова операція підлягатиме обов'язковому фінансовому моніторингу, з 17-ти до 4-х. Так, з 28 квітня 2020 року фінансова операція на суму 400 000 грн. (для суб'єктів, які надають послуги у сфері азартних ігор - 30 000 грн.) підлягатиме моніторингу у разі наявності однієї з наступних ознак:

1) зарахування або переказ коштів, надання або отримання кредиту (позики), здійснення інших фінансових операцій у разі, якщо хоча б один із учасників фінансової операції або банк такого учасника знаходиться в державі (юрисдикції), що не виконує чи неналежним чином виконує рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення;

2) фінансові операції з публічними діячами;

3) фінансові операції із переказу коштів за кордон, в тому числі, до держав, віднесених Кабінетом Міністрів України до офшорних зон;

4) фінансові операції з готівкою (внесення, переказ, отримання коштів).

2. Ризик-орієнтований підхід (Risk-Based Approach)

Однією з головних ідей нового Закону про фінансовий моніторинг є перехід до ризик-орієнтованого підходу при здійсненні фінансового моніторингу.

Так, згідно із Законом про фінансовий моніторинг, ризик-орієнтований підхід - це визначення (виявлення), оцінка (переоцінка) та розуміння ризиків легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або фінансування розповсюдження зброї масового знищення, а також вжиття відповідних заходів щодо управління ризиками у спосіб та в обсязі, що забезпечують мінімізацію таких ризиків залежно від їх ступеня.

Закон про фінансовий моніторинг зобов'язує суб'єкта первинного фінансового моніторингу («СПФМ») у своїй діяльності застосовувати ризик-орієнтований підхід, враховуючи відповідні критерії ризику, зокрема, пов'язані з його клієнтами, географічним розташуванням держави реєстрації клієнта або установи, через яку він здійснює передачу (отримання) активів, видом товарів та послуг, що клієнт отримує від суб'єкта первинного фінансового моніторингу, способом надання (отримання) послуг.

Водночас, при визначенні критеріїв ризику СПФМ повинен враховувати Національну оцінку ризиків, рекомендації суб'єктів державного фінансового моніторингу, а також типологічні дослідження Держфінмоніторингу.

Таким чином, ризик-орієнтований підхід замінить тотальний контроль за фінансовими операціями, що допоможе зменшити бюрократичні процедури при ідентифікації та верифікації клієнта. Раніше аналогічний підхід був імплементований при здійсненні валютного контролю відповідно до Закону України «Про валюту і валютні операції».

3. Запровадження механізму належної перевірки

Оскільки Закон про фінансовий моніторинг був прийнятий на виконання вимог та з метою гармонізації законодавства України з міжнародними стандартами у сфері фінансового моніторингу, Законом про фінансовий моніторинг було запроваджено поняття «належна перевірка», що включає в себе:

1) ідентифікацію та верифікацію клієнта;

2) встановлення кінцевого бенефіціарного власника клієнта;

3) встановлення мети та характеру майбутніх ділових відносин або проведення фінансової операції;

4) проведення на постійній основі моніторингу ділових відносин та фінансових операцій клієнта, що здійснюються у процесі таких відносин, щодо відповідності таких фінансових операцій наявній у СПФМ інформації про клієнта, його діяльність та ризик (у тому числі, в разі необхідності, про джерело коштів, пов'язаних з фінансовими операціями);

5) забезпечення актуальності отриманих та існуючих документів, даних та інформації про клієнта.

Також залежно від ступеня ризику СПФМ може застосовувати спрощені заходи належної перевірки у випадку низького ризику, що, зокрема, може передбачати зменшення частоти та обсягу дій з моніторингу ділових відносин та збору додаткової інформації щодо ділових відносин, або навпаки при високому ризику - посилені заходи належної перевірки.

4. Процедура верифікації по-новому

Закон про фінансовий моніторинг вдосконалив процедуру верифікації клієнтів. Як відомо, на даний момент верифікації клієнта вимагає особистої присутності клієнта.

Водночас, Закон про фінансовий моніторинг визначає верифікацію як заходи, що вживаються СПФМ з метою перевірки (підтвердження) належності відповідній особі отриманих СПФМ ідентифікаційних даних та/або з метою підтвердження даних, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників чи їх відсутність.

Таким чином, Закон про фінансовий моніторинг запроваджує можливість дистанційної верифікації клієнта.

5. Нові вимоги до процедури переказу коштів

У зв'язку з імплементацією Регламенту ЄС 2015/847, Закон про фінансовий моніторинг змінює процедуру фінансового моніторингу під час здійснення переказу коштів.

Так, усі перекази коштів в межах України до 30 000 грн повинні супроводжуватися як мінімум:

1) стосовно платника - номером рахунка/електронного гаманця або унікальним номером електронного платіжного засобу платника (ініціатора переказу)/наперед оплаченої картки багатоцільового використання, та

2) стосовно отримувача - номером рахунка або унікальним номером електронного платіжного засобу отримувача/наперед оплаченої картки багатоцільового використання, а в разі відсутності рахунка/електронного гаманця - унікальним обліковим номером фінансової операції.

У разі здійснення переказів, що перевищують 30 000 грн, або здійснення переказів за межі України, такі перекази повинні супроводжуватися інформацією про платника (ініціатора переказу) та отримувача переказу коштів:

1) якщо фізична особа - прізвище, ім'я та по батькові; номер рахунка, з якого списуються кошти, а в разі відсутності рахунка - унікальний обліковий номер фінансової операції;

2) якщо юридична особа (трас) - повне найменування, номер рахунка, з якого списуються кошти, а в разі відсутності рахунка - унікальний обліковий номер фінансової операції.

На підставі отриманої інформації СПФМ, що надає послуги переказу коштів, зобов'язаний здійснити процедуру верифікації, за виключенням випадків переказу коштів (віртуальних активів) за межі України на суму, що є меншою ніж 30 000 грн. та деяких виключень, пов'язаних з можливим використанням таких переказів для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення.

6. Вдосконалення процедури «замороження» активів

Закон про фінансовий моніторинг передбачає порядок застосування процедури «замороження» активів, тобто заборону на здійснення переказу, конвертування, розміщення, руху активів, пов'язаних з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням, на основі резолюцій Ради Безпеки ООН, рішень іноземних держав, суду.

З набранням чинності Законом про фінансовий моніторинг, СПФМ будуть зобов'язані негайно заморозити активи осіб, включених до переліку осіб, пов'язаних з провадженням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції, осіб, які здійснюють фінансові операції від імені або за дорученням осіб, включених до переліку осіб, та осіб, якими прямо або опосередковано (через інших осіб) володіють або кінцевими бенефіціарними власниками яких є особи, включені до переліку осіб. Також СПФМ буде зобов'язаний повідомити Держфінмоніторинг та СБУ про таке замороження.

СПФМ зобов'язаний негайно розморозити активи:

1) не пізніше наступного робочого дня з дня виключення особи чи організації з переліку осіб;

2) не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від СБУ інформації про те, що така особа за результатами перевірки не є включеною до зазначеного переліку.

Закон про фінансовий моніторинг надає клієнту можливість отримати інформацію про замороження його активів в той же день, що значно вдосконалює процедуру доступу клієнтів до інформації.

7. Відповідальність за порушення вимог Закону про фінансовий моніторинг

Найбільшої уваги серед нововведень Закону про фінансовий моніторинг заслуговують нові підходи до відповідальності СПФМ.

По-перше, Закон про фінансовий моніторинг чітко визначив, що за одне порушення не може бути застосовано більше одного заходу впливу. При цьому у разі вчинення двох і більше видів порушень розрахунок розміру штрафу здійснюється шляхом додавання за кожний вид порушення.

По-друге, Закон про фінансовий моніторинг значно збільшив розміри штрафів. До прикладу, за несвоєчасне повідомлення інформації Держфінмоніторингу розмір штрафу складатиме до 340 000 грн. Водночас, Закон про фінансовий моніторинг встановив максимальні розміри штрафу:

1) для фінансових установ - до 10 % загального річного обороту, але не більше 135,15 млн грн.;

2) для інших СПФМ - двократний обсяг вигоди, одержаної СПФМ внаслідок вчинення порушення, а якщо сума такої вигоди не може бути визначена, - 27,03 млн грн.

По-третє, Закон про фінансовий моніторинг запроваджує можливість укладення угоди про врегулювання наслідків вчинення порушення законодавства у сфері фінансового моніторингу, за якою СПФМ зобов'язується сплатити визначене грошове зобов'язання та вжити заходів для усунення та/або недопущення в подальшій діяльності порушень вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу, забезпечити підвищення ефективності функціонування та/або адекватності системи управління ризиками тощо.

По-четверте, при визначені заходу та/або розміру штрафу враховуються обставини вчиненого правопорушення, у тому числі: характер і тривалість порушення; фінансовий стан; одержана вигода; збитки третіх осіб; ступінь відповідальності; співпрацю СПФМ з державними органами.

Враховуючи зазначене Вам необхідно письмово повідомити банк про законність походження коштів: направити заяву обгрунтовану з додаванням копій договору з нотаріальним посвідченням перекладу на українську мову, довідку від бухгалтерії про зарахування коштів за цільовим призначенням, було б добре надіслати також акт- виконаних робіт підписаний сторонами та нотаріально посвідченим перекладом, копію закордонного паспорту та візи де зазначено термін перебування на території іноземної держави. Вказані документи надсилаєте рекомендованим листом на юридичну адресу банку з вимогою розблокувати рахунок та надати письмову відповідь поштою на зазначену Вами адресу у 15 -ти денний термін згідно ЗУ Про звернення громадян ст.11.

Якщо відповіді та результату не буде у продовж зазначеного часу , берете наявні у Вас документи та звертаєтесь до суду для вирішення питання відновлення порушених прав.

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Добрый день. Первоначально вам надо подать письменную претензию в банк с требованием разблокировать карту. Обязательно письменно. Если реакции банка не будет, то вы тогда должны обратиться в суд и в судебном порядке решить свой вопрос.

Уголовный кодекс Украины (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14):

"Стаття 192. Заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою

1. Заподіяння значної майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою за відсутності ознак шахрайства -

караються штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців.

2. Ті самі діяння, вчинені за попередньою змовою групою осіб, або такі, що заподіяли майнову шкоду у великих розмірах, -

караються штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років.

Примітка. Відповідно до цієї статті майнова шкода визнається значною, якщо вона у п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а у великих розмірах - така, що у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.".

Подайте на имя начальника отделения банка, копия председателю правления Приватбанка (под регистрацию его вручения на Вашем экземпляре в отделении банка, в главный офис - заказным письмом с уведомлением о вручении) о незаконных действиях с Вашими счетами с денежными средствами, требованием разблокировать распоряжение средствами по карте, счет со средствами 50 тыс. грн. под страхом обращения в полицию по признакам приведенной статьи УК.