Может ли вдова участника боевых действий пойти на его пенсию в 55 лет?

Важно! Поэтому при потере мужа многие жены остаются без собственных пенсий, так как не заработали необходимый трудовой стаж.

Если ушедший из жизни военный не достиг пенсионного возраста, то пенсия назначается в следующих случаях:

1. Если смерть (гибель) наступила во время службы или в течение трех месяцев после увольнения.
2. Если причиной смерти стало ранение, увечье, заболевание, полученное во время службы. Срок в этом случае не имеет значения.

Когда военнослужащий умирает после ухода в отставку, члены семьи имеют право на пенсию по потере кормильца, если уход из жизни произошел в период получения им военной пенсии или в течение пяти лет после прекращения ее выплаты.Если в составе семьи, которой была назначена пенсия в случае потери кормильца, произойдет изменение, в результате которого отдельные члены семьи или семья в целом утратят право на пенсию, перерасчет пенсии или прекращение ее выплаты производится с первого числа месяца, следующего за месяцем, в котором произошли такие изменения.

Пенсия, назначенная по случаю смерти супруга, сохраняется и при повторном бракосочетании пенсионера.

Данное пенсионное обеспечение назначается нетрудоспособным родственникам умершего либо погибшего военнослужащего. К этой категории относятся:

• дети, сестры, братья, внуки погибшего военного, при условии их несовершеннолетия (за исключением детей, для остальных категорий необходимо отсутствие трудоспособных родителей);
• вышеуказанные родственники, если они на момент обращения проходят очное обучение в любом образовательном учреждении, включая и иностранные заведения, но только при зачислении в соответствии с международным договором;родители и супруги при достижении таковыми 55-60 лет или при имеющейся у них инвалидности;

  Важно! При этом исключаются родители тех военнослужащих, каковые умерли вследствие гражданской травмы уже после завершения срочной воинской службы или увольнения;

  • 50-55-летние родители военнослужащих, которые погибли после окончания воинской службы, но гибель их стала следствием военной травмы;
  • бабушки и дедушки в возрасте 55-60 лет при наличии у них инвалидности и отсутствии людей, которые могли бы их содержать и обеспечивать необходимый уход. Льготы вдовам военных пенсионеров и положены, в следующих ситуациях:
    • если женщина является инвалидом и до смерти супруга находилась на его полном содержании в качестве иждивенца;
    • если она ухаживает за детьми либо же маленькими братиками сестричками в возрасте до 14 лет умершего и является их опекуном либо же законным представителем;
    • если она утратила трудоспособность и средства к существованию уже после смерти супруга военнослужащего.
    При этом размер указанной пенсии будет зависеть от двух факторов:
    • денежного довольствия супруга;
    • смерти в виду ранения либо же болезни.Существует несколько видов выплат вдовам военных:
      • гражданская выплата;
      • военная пенсия мужа;
      • выплата в связи с потерей кормильца.
      Гражданские выплаты положены жене при определенных условиях:
      • достижение пенсионного возраста;
      • наличие необходимого трудового стажа;
      • накопление необходимых баллов.
      Военная пенсия мужа назначается женщине, если он непосредственно ее получал или имел право на нее. Она могла быть назначена мужу в двух случаях:
      • за выслугу лет;
      • при получении инвалидности.
      Для того чтобы данный вид выплат был назначен женщине, должны быть соблюдены следующие условия:
      1. Пенсионер получал данную выплату или умер не позднее 5 лет с момента прекращения ее получения.
      2. Если женщина осталась с ребенком младше 14 лет при условии, что она официально нигде не работает.
      3. Гибель мужа наступила вследствие получения им служебной травмы.
      4. Женщина достигла пенсионного возраста или имеет инвалидность, подтвержденную медицинской комиссией.
      Выплаты по потере кормильца назначаются в определенных законодательство случаях:
      1. Если офицер признан без вести отсутствующим при обстоятельствах, связанных с несением военной службы, либо находится в плену.
      2. Гибели офицера при выполнении служебного задания.
      3. Если гибель мужа произошла после увольнения его в запас по причине травмы, полученной при несении службы.
      4. После гибели мужа, который оформил военную выплату, но скончался из-за травм, полученных при выполнении служебных обязательств.

      Важно! В зависимости от условий, при которых погиб пенсионер, и жизненных обстоятельств вдовы, она имеет право претендовать на 3 вида пенсионного обеспечения.Для назначения пенсии по случаю потери кормильца-военнослужащего претенденту потребуется предоставить немало подтверждающей документации.В частности потребуется подача таких документов как:

      • документы, удостоверяющие личность, возрастную категорию, место проживания, наличие гражданства соискателя выплат;
      • свидетельство о гибели военнослужащего;
      • подтверждение родственных связей с погибшим кормильцем.

      В некоторых случаях может потребоваться приложение дополнительных документов, каковыми обычно становятся:

      • подтверждение места фактического проживания;
      • документ, заверяющий личность официального представителя (попечителя, опекуна, усыновителя) и подтверждение его полномочий;
      • подтверждение факта нахождения нетрудоспособных родственников на иждивении умершего;
      • подтверждение факта того, что погибшая была одинокой матерью;
      • удостоверение факта обучения иждивенца на очной форме обучения;
      • подтверждение нетрудоспособности претендента вследствие ухода за членами семьи погибшего, не достигшими 14-летнего возраста;
      • подтверждение смерти второго родителя;
      • признание инвалидности лица, являющего соискателем на получение пенсии;
      • подтверждение безвестного отсутствия или судебного решения о признании кормильцы погибшим;
      • подтверждение факта гибели военнослужащего с указанием причин;
      • удостоверение факта гибели кормильца по причине военной травмы;
      • подтверждение факта прохождения воинской службы;
      • документ об отсутствии повторного брака у вдовы погибшего.

      Вдова, получающая пенсию по потере супруга военнослужащего или пенсию умершего мужа, являющегося при жизни военным пенсионером, может по достижению ею собственного пенсионного возраста выбрать, какой вид выплаты ей наиболее выгоден. При этом можно делать выбор в пользу пенсии, ставка которой более высока.Для того чтобы вдова могла получать пенсию мужа ей потребуется обратиться в военный Комиссариат по месту проживания. Необходимо встать на учет.Для этого нужно собрать определенный пакет документации:

      • паспорт, подтверждающий гражданство и местную прописку;
      • личное дело покойного супруга;
      • предписание;
      • военный билет.

      При отсутствии у вдовы военного билета супруга, ею может быть предъявлен любой документ, официально подтверждающий факт прохождения военной службы. Все поданные документы должны обладать всеми необходимыми печатями и подписями, подтверждающими подлинность их.После того как вдова будет поставлена на учет, она должна подать заявление о назначении ей пенсии покойного супруга.При этом к заявке потребуется приложить:

      • свидетельство о заключении брака;
      • свидетельство о смерти супруга;
      • выписка с указанием причин увольнения с воинской службы;
      • заключение судмедэксперта;
      • справка о том, что в настоящее время вдова не получает пенсионную выплату по потере кормильца;
      • документы, подтверждающие право на получение льгот, дотаций, надбавок и пр.

      Все собранные документы подаются в виде ксерокопий. Однако при обращении следует иметь при себе оригиналы, чтобы в случае необходимости подтвердить подлинность.

Мають право:

дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов’язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов’язків військової служби (службових обов’язків), захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов’язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення;

дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус особи, на яку поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", відповідно до абзаців шостого і сьомого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону, а також абзацу восьмого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов’язаних,

Після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.

Доброго дня!

По Вашому питанню повідомляю наступне:

Якщо загиблий не досяг пенсійного віку, то пенсія призначається в таких випадках:

1. Якщо смерть (загибель) настала під час служби або протягом трьох місяців після звільнення.

2. Якщо причиною смерті стало поранення, каліцтво, захворювання, отримане під час служби. Термін в цьому випадку не має значення.

Коли військовослужбовець вмирає після відходу у відставку, члени сім'ї мають право на пенсію по втраті годувальника, якщо відхід з життя стався в період отримання ним військової пенсії або протягом п'яти років після припинення її виплати.

Існує кілька видів виплат вдовам військових:

 громадянська виплата;

 військова пенсія чоловіка;

 виплата у зв'язку з втратою годувальника.

Цивільні виплати покладені дружині за певних умов:

 досягнення пенсійного віку;

 наявність необхідного трудового стажу;

 накопичення необхідних балів.

Військова пенсія чоловіка призначається жінці, якщо він безпосередньо її отримував або мав право на неї. Вона могла бути призначена чоловікові в двох випадках:

 за вислугу років;

 при отриманні інвалідності.

Для того щоб даний вид виплат був призначений жінці, повинні бути дотримані наступні умови:

1. Пенсіонер отримував цю виплату або помер не пізніше 5 років з моменту припинення її отримання.

2. Якщо жінка залишилася з дитиною молодше 14 років за умови, що вона офіційно ніде не працює.

3. Загибель чоловіка настала внаслідок отримання ним службової травми.

4. Жінка досягла пенсійного віку або має інвалідність, підтверджену медичною комісією.

Виплати по втраті годувальника призначаються в певних законодавство випадках:

1. Якщо офіцер визнаний безвісно відсутнім при обставинах, пов'язаних з несенням військової служби, або знаходиться в полоні.

2. Загибелі офіцера при виконанні службового завдання.

3. Якщо загибель чоловіка сталася після звільнення його в запас через травми, отриманої під час несення служби.

4. Після загибелі чоловіка, який оформив військову виплату, але помер через травми, отриманих при виконанні службових обов'язків.

порядок оформлення:

Для призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника-військовослужбовця претенденту потрібно надати чимало підтверджуючої документації.

Зокрема потрібно подача таких документів як:

 документи, що засвідчують особу, вікову категорію, місце проживання, наявність громадянства претендента виплат;

 свідоцтво про загибель військовослужбовця;

 підтвердження родинних зв'язків із загиблим годувальником.

У деяких випадках може знадобитися додаток додаткових документів, якими зазвичай стають:

 підтвердження місця фактичного проживання;

 документ, який посвідчує особу офіційного представника (піклувальника, опікуна, усиновителя) та підтвердження його повноважень;

 підтвердження факту перебування непрацездатних родичів на утриманні померлого;

 підтвердження факту того, що загибла була самотньою матір'ю;

 посвідчення факту навчання утриманця на очній формі навчання;

 підтвердження непрацездатності претендента внаслідок догляду за членами сім'ї загиблого, які не досягли 14-річного віку;

 підтвердження смерті другого з батьків;

 визнання інвалідності особи, який є претендентом на отримання пенсії;

 підтвердження безвісного відсутності або судового рішення про визнання годувальники загиблим;

 підтвердження факту загибелі військовослужбовця із зазначенням причин;

 посвідчення факту загибелі годувальника внаслідок військової травми;

 підтвердження факту проходження військової служби;

 документ про відсутність повторного шлюбу у вдови загиблого.

Зі сказаного можна зробити висновок, що Ви можете претендувати на пенсійну виплату у зв язку з втратою годувальника.

Вам необхідно звернутися до Управління ПФУ , для вивченя можливості призначення такої пенсії та зібрання необхідного пакету документів.

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Тоисть, согласно действующему законодательству, вдова может УЖЕ идти на пенсию (сейчас ей 54 года)? Да можете если у Вас есть страховой стаж можете оформлять выше розписано как . Всех благ.Після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.

Добрий день!

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон), особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, а також ті, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов’язків військової служби (службових обов’язків), або внаслідок захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов’язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов’язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при виконанні обов’язків військової служби (службових обов’язків), захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов’язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 20 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особи з числа резервістів і військовозобов’язаних, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус особи, на яку поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", відповідно до абзаців шостого та сьомого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону, а також абзацу восьмого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов’язаних, мають право на призначення дострокової пенсії за віком - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років для чоловіків і не менше 20 років для жінок (абз. 6 п. 3 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону в редакції Закону України від 18.10.2016 № 1683-VIII).

Порядок надання статусу особи, на яку поширюється чинність цього Закону, особам, зазначеним в абзацах п'ятому - восьмому цього пункту, визначається Кабінетом Міністрів України.

Отже, при наявності страхового стажу не менше 20 років та підтвердженні смерті чоловіка внаслідок проходження військової служби Ви можете в 55 років піти на пенсію за віком.

Для призначення пенсії необхідно подати заяву до органів Пенсійного фонду України. Заява про призначення пенсії працюючим подається за місцем роботи, а непрацюючим - до органів Пенсійного фонду України за місцем проживання заявника.

Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. При цьому пенсії за віком призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується.

Відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи:

1. документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

2. трудова книжка та документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.

У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01 липня 2000 року.

У тих випадках, коли в трудовій книжці немає відомостей, що підтверджують право на пенсію на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій (далі – підприємства) або їх правонаступників. Коли йдеться про підтвердження роботи в особливо шкідливих і шкідливих умовах праці за Списками № 1 та № 2, такі довідки є необхідними, оскільки в трудових книжках не зазначається, в яких умовах працювали особи, та не вказується, чи були такі особи зайняті певними роботами або на певних виробництвах протягом повного робочого дня.

У довідці мають бути вказані:

• - періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу;
• - професія або посада;
• - характер виконуваної роботи;
• - розділ, підрозділ, пункт, найменування (або номери) Списків, якими передбачено ці роботи;
• - первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
• Видавати такі довідки мають право винятково підприємства, на яких працювала особа, або їх правонаступники. Якщо правонаступника немає, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, встановленої для окремих категорій працівників, здійснюється відповідно до Порядку, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, визначеному Постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1, за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном, відповідними комісіями, що створені при головних управліннях Пенсійного фонду України в кожній області.

3. документи про місце проживання (реєстрації) особи;

4. документи, які засвідчують особливий статус особи (при призначенні відповідної пенсії на пільгових умовах):

• посвідчення учасника бойових дій та довідка військового комісаріату про період (періоди) участі у бойових діях;
• довідка МСЕК про визнання особи особою з інвалідністю унаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов’язків військової служби (службових обов’язків), або внаслідок захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті чи виконанням інтернаціонального обов’язку;
• висновок МСЕК щодо причинного зв’язку смерті особи з пораненням, контузією, каліцтвом, одержаними при виконанні обов’язків військової служби (службових обов’язків), або захворюванням, пов’язаним з перебуванням на фронті, ліквідацією Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов’язку;
• довідка МСЕК про визнання особи особою з інвалідністю по зору I групи – сліпим;
• закладу охорони здоров’я про наявність відповідного захворювання: гіпофізарний нанізм (ліліпути), диспропорційні карлики;
• посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою Постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об’єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями);
• документи про народження та виховання дитини до чотирнадцятирічного віку;
• документи про народження дитини, виховання її до шестирічного віку, про визнання дитини заявника особою з інвалідністю з дитинства або дитиною з інвалідністю;
• заява матері про згоду щодо призначення пенсії батьку або документи, що підтверджують її відсутність (свідоцтво органу державної реєстрації актів цивільного стану про смерть, рішення суду про визнання її безвісно відсутньою тощо), у разі звернення за пенсією батька, яким здійснювалось виховання п’ятьох або більше дітей чи дитини з інвалідністю.

Документи про призначення пенсій розглядаються органом, що призначає пенсії, не пізніше 10 днів з дня їх надходження.

Повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин відмови та порядку оскарження орган, що призначає пенсії, видає або надсилає підприємству, організації або заявникові не пізніше 5 днів після винесення відповідного рішення.

Пенсії за віком призначаються з дня досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією надійшло не пізніше 3 місяців з дня досягнення пенсійного віку. Якщо звернення надійшло пізніше 3 місяців з дня досягнення пенсійного віку, пенсії за віком призначаються з дня звернення за пенсією.

Пенсії за віком призначаються довічно, незалежно від стану здоров’я.

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

Підставами для відмови в призначенні пенсії за віком є:

• відсутність встановленого законодавством стажу;
• недосягнення встановленого законодавством віку;
• відсутність підтвердження належності особи до відповідної категорії (при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах).

Якщо орган Пенсійного фонду виніс рішення про відмову у призначенні пенсії чи тривалий час не виносить жодного рішення по заяві про призначення пенсії, або вчиняє інші дії чи бездіяльність, які порушують права особи, що звернулася за призначенням пенсії, то ці рішення, дії чи бездіяльності особа може оскаржити:

• шляхом подання письмової скарги до вищого за підлеглістю органу Пенсійного фонду – у місячний термін з моменту ознайомлення особи з рішенням, з яким вона не згодна, але не пізніше одного року з моменту винесення цього рішення;
• шляхом подання до суду адміністративної позовної заяви у строк не пізніше 6 місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права (ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі — КАСУ).

Відповідно до Порядку розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 12.10.2007 № 18-6, письмова скарга на рішення органу Пенсійного фонду подається до вищого за підлеглістю органу Пенсійного фонду. Скарга на рішення органу, що призначає пенсії, подається громадянином особисто або законним представником відповідно до законодавства або представником, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально (далі - заявник). Подання скарги не позбавляє заявника права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства. Скарга повинна бути викладена в письмовій формі та підписана заявником із зазначенням дати.

Скарга надсилається до органу Пенсійного фонду України поштою або передається заявником особисто. У скарзі має бути зазначено:

• прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання заявника;
• найменування органу Пенсійного фонду України, яким прийнято рішення;
• суть порушеної вимоги;
• інформація про оскарження рішення органу Пенсійного фонду України в суді (у разі оскарження рішення).

Скарга може бути подана до органу Пенсійного фонду України вищого рівня протягом одного року з моменту прийняття рішення, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення заявника з прийнятим рішенням.

Пропущений з поважної причини термін може бути поновлений органом Пенсійного фонду України, що розглядає скаргу.

Орган Пенсійного фонду України зобов’язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його у термін не більше одного місяця від дня надходження скарги на адресу заявника поштою або надати йому під розписку.

Якщо в місячний термін вирішити порушені у скарзі питання неможливо, орган Пенсійного фонду України може прийняти рішення про продовження строків розгляду скарги заявника, про що письмово повідомити заявника до закінчення тридцятиденного строку. При цьому загальний термін розгляду скарги не може перевищувати сорока п’яти днів.

У разі, якщо останній день строків розгляду скарги припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший наступний робочий день.

Всього доброго!

Тоисть, согласно действующему законодательству, вдова может УЖЕ идти подавать документы на пенсию (ей будет 55 в сентябре),если имеет заключение,что смерть связана со службой(в т.ч.интернациональный долг в Афганистане,не АТО)?