Могу ли я делиться с банком данными третьих лиц

Добрий день! Банк може вимагати від Вас походження отриманих коштів, тому банку слід надати документи, які підтверджують саме походження коштів, які надійшли Вам на картку. Платежі, які надходили Вам на Payoneer як особисті Ви можете банку не надавати.

У разі, якщо Ви не надасте банку відповідну інформацію, банк може заблокувати кошти на рахунку та припинити обслуговувати Вас.

Доброго дня пане Олег!

Ви вправі надати інформацію, яка не містить персональних даних.

Відомості про фінансові перекази ви можете надати, проте банк вправі збирати таку інформацію самостійно, зокрема, шляхом направлення запиту до Payoneer

Нові вимоги запроваджуються у зв’язку з набуттям чинності Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення".

При зарахуванні на картку значної суми готівкових коштів банк має право вимагати у клієнта підтвердження джерела походження коштів.

Згідно роз'яснень Національного банку України новий закон по фінмоніторингу ніяк не вплине на більшість операцій з переказу грошей. Вимоги закону не поширюватимуться на:

• сплату комуналки, оплату податків, штрафів, інших обов’язкових платежів (незалежно від суми);

• сплату кредиту до 30 тис. грн;

• оплату товарів і послуг за допомогою картки чи іншого платіжного пристрою, якщо її номер супроводжує переказ (незалежно від суми);

• всі готівкові перекази в межах України до 5 тис. грн;

• зняття коштів з власного рахунку.

С Payoneer можно переводить деньги на личный счет физического лица-предпринимателя (ФЛП) «Альфа-Банк» при легальном ведении небольшого бизнеса, фриланс-деятельности, а также оплачивать налоги в госбюджет. Вы платите налоги — от 5% от заработанного в гривнах, независимо от полученной валюты. Тем самым не берете на себя уголовную ответственность за неуплату госплатежей.

Деньги можно перевести на обычный банковский счет или беспрерывно пользоваться банковской картой Payoneer — налоги при этом не оплачиваются. Аккаунт на Пайонир не означает наличие реального счета в зарубежном банке. Отправная точка к определению законности платежной системы была поставлена в 2016 и 2017 годах:

• В 2017 году Национальный банк Украины отменил обязательное получение лицензии для размещения средств на иностранных счетах. Поэтому, используя систему, вы не нарушаете действующего законодательства.

Данные по счетам и личная информация о его собственнике хорошо защищены и никому не доступны, соответственно никто не может отследить ваши финансы, проходящие через платежную систему Payoneer. В дополнение ко всему вы получаете независимый финансовый инструмент, позволяющий проводить валютные транзакции.

Американская компания выпускает продукт лично на имя пользователя. Он представляет собой стандартную банковскую карту, средняя продолжительность изготовления которой — 2 недели. Единственное условие представителей системы — наличие не менее 30$ на счету. Пользование карточным счетом предполагает ежегодную оплату комиссии за обслуживание в размере 29,95$. Еще 12.95$ личных денег придется заплатить в случае, если требуется перевыпуск карты. Ряд платежей взимается за различные операции с валютой:

• конвертацию;
• снятие наличных.

Отсутствие комиссий допускается при совершении покупок в интернет-магазинах США. Максимальный лимит снятия за день — 5000$. Получить наличные с карты Payoneer пользователю можно в любом банкомате «Альфа-Банк» в Украине или обратиться в кассу любого отделения. Какой банк у вас если вас там пресуют перейдите в другой .Я бы на вашем месте не давал

Добрий день, Олег!

Так, на даний час діє:

Закон України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення":

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/361-20

Стаття 20. Порогові фінансові операції

1. Фінансові операції є пороговими, якщо сума, на яку здійснюється кожна із них, дорівнює чи перевищує 400 тисяч гривень (для суб’єктів господарювання, які надають послуги у сфері лотерей та/або азартних ігор, - 30 тисяч гривень) або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, еквівалентну за офіційним курсом гривні до іноземних валют і банківських металів 400 тисяч гривень на момент проведення фінансової операції (для суб’єктів господарювання, які надають послуги у сфері лотерей та/або азартних ігор, - 30 тисяч гривень), за наявності однієї або більше таких ознак:

зарахування або переказ коштів, надання або отримання кредиту (позики), здійснення інших фінансових операцій у разі, якщо хоча б одна із сторін - учасників фінансової операції має відповідну реєстрацію, місце проживання чи місцезнаходження в державі (юрисдикції), що не виконує чи неналежним чином виконує рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення (в тому числі дипломатичне представництво, посольство, консульство такої іноземної держави), або однією із сторін - учасників фінансової операції є особа, яка має рахунок у банку, зареєстрованому в зазначеній державі (юрисдикції);

фінансові операції політично значущих осіб, членів їх сім’ї та/або осіб, пов’язаних з політично значущими особами;

фінансові операції із переказу коштів за кордон (в тому числі до держав, віднесених Кабінетом Міністрів України до офшорних зон);

фінансові операції з готівкою (внесення, переказ, отримання коштів)".

Тому треба буде підтвердити походження вказаних коштів.

Також, у разі операцій, які викликають сумнів банк має право вимагати інформацію для перевірки.

При цьому, Ви маєте право надіслати у адресу банку листа про те, що не можете надати витяг з Payoneer, так як вона містить особисті персональні дані як Ваші, так і третіх осіб, які не дают згоди на їх обробку та розповсюдження, з посиланням на ст. 32 Конституції України та Закон України "Про захист персональних даних".

Конституція України:

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%...

Статтею 32 Конституції України проголошено право людини на невтручання в її особисте життя. Крім того, не допускається збирання, зберігання, використання поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Закон України "Про захист персональних даних":

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2297-17#Text

Визначення поняття персональні дані наводиться в абзаці восьмому статті 2 Закону, відповідно до якого персональними даними є відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.

Поняття «база персональних даних» визначене абзацом другим статті 2 Закону, відповідно до якого база персональних даних – іменована сукупність упорядкованих персональних даних в електронній формі та/або у формі картотек персональних даних.

Всього доброго!

Успіхів Вам!

Обновленная версия закона о финмониторинге, конкретизирует требования для платежных систем, касающихся обязательной идентификации своих клиентов. При этом возможность сохранить «анонимность» остается если не превышать пороговую сумму в 30 000 грн или ее эквивалент в иностранной валюте.

В законе содержится отдельная статья, устанавливающая требования как к отправителю, так и получателю средств/виртуальных активов. Согласно документу все переводы, превышающие порог 30 000 грн, должны сопровождаться следующей информацией о получателе и плательщике (инициаторе перевода):

• а) физическое лицо (ФЛП) – ФИО, номер счета / электронного кошелька, уникальный учетный номер финансовой операции (при отсутствии кошелька), место жительства или номер паспорта (иной документ, удостоверяющий личность), или идентификационный код, или дата и место рождения.
• б) юридическое лицо – полное наименование; местонахождение или идентификационный код согласно Единому государственному реестру предприятий и организаций Украины (для резидентов), номер счета / э-кошелька, с которого списываются средства, а в случае отсутствия счета – уникальный учетный номер финансовой операции.

Валютный контроль – это та хлопотная часть процесса, с которой приходится сталкиваться фрилансеру. В этом вопросе на встречу фрилансерам идет Альфа-Банк. Банк гарантирует унифицированный валютный контроль, обеспечивает фрилансера шаблонами всех документов. Фрилансеру остается только их заполнить. Никакой бумажной волокиты. Кстати, документы в банке принимают даже в отсканированном виде по системе клиент-банк.

Доброго дня, пане Олеже ! Дійсно, починаючи з травня місяця 2020 року, коли були внесені зміни до законодавства про фінансовий моніторинг, при зарахуванні на картку значної суми готівкових коштів банк має право вимагати у клієнта підтвердження джерела походження коштів! ОДНАК ви маєте повне право на приховання інформації, які стосуються Ваших персональних даних, або інформації про третіх осіб! Успіхів Вам

Добрый день. Вы обязаны предоставить банку информацию о поступлении на ваш счет денежных средств, а также предоставить сведения о третьих лицах, осуществляющих платежи. В противном случае банк заблокирует деньги на счету, и вы ими не сможете воспользоваться.

Постановлением Правления Национального банка от 19 мая 2020 года № 65 утверждено новое Положение об осуществлении банками финансового мониторинга. Постановление вступило в силу 22 мая. Именно на основании его норм банки собирают информацию о клиентах и блокируют при необходимости счета. И последнее особенно волнует многих. Ведь, несмотря на существенное увеличение предела для финмониторинга (до 400 тыс. грн), банки начали активно внедрять предусмотренный Законом о финмониторинге риск-ориентированный подход. То есть оценивать комплексно клиентов и их действия, делая выводы о блокировании счетов.

Если Вы не предоставите данные, которые, на законных основаниях требует банк, то последний заблокирует Ваши счета.

Требования Закона о финмониторинге очень хорошо раскрыт коллегами.

Доброго дня!

По Вашому питанню повідомляю наступне:

28 квітня 2020 року набирав чинності новий Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» («Закон про фінансовий моніторинг»).

Новий закон значно удосконалює процедуру фінансового моніторингу та приводить її у відповідність до стандартів фінансового моніторингу відповідно до актуальних світових та європейських норм, зокрема, рекомендацій FATF, норм 4-ї Директиви (ЄС) 2015/849 «Про запобігання використанню фінансової системи для відмивання грошей та фінансування тероризму» та Регламенту (ЄС) 2015/847 «Про інформацію, що супроводжує грошові перекази».

Основні нововведення Закону про фінансовий моніторинг:

1. Фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу

Перш за все, варто відзначити, що Закон про фінансовий моніторинг збільшив порогову суму фінансової операції, що підлягає фінансовому моніторингу з 150 000 грн до 400 000 грн.

Окрім того, Закон про фінансовий моніторинг зменшив ознаки, за наявності яких фінансова операція підлягатиме обов'язковому фінансовому моніторингу, з 17-ти до 4-х. Так, з 28 квітня 2020 року фінансова операція на суму 400 000 грн. (для суб'єктів, які надають послуги у сфері азартних ігор - 30 000 грн.) підлягатиме моніторингу у разі наявності однієї з наступних ознак:

1) зарахування або переказ коштів, надання або отримання кредиту (позики), здійснення інших фінансових операцій у разі, якщо хоча б один із учасників фінансової операції або банк такого учасника знаходиться в державі (юрисдикції), що не виконує чи неналежним чином виконує рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення;

2) фінансові операції з публічними діячами;

3) фінансові операції із переказу коштів за кордон, в тому числі, до держав, віднесених Кабінетом Міністрів України до офшорних зон;

4) фінансові операції з готівкою (внесення, переказ, отримання коштів).

2. Ризик-орієнтований підхід (Risk-Based Approach)

Однією з головних ідей нового Закону про фінансовий моніторинг є перехід до ризик-орієнтованого підходу при здійсненні фінансового моніторингу.

Так, згідно із Законом про фінансовий моніторинг, ризик-орієнтований підхід - це визначення (виявлення), оцінка (переоцінка) та розуміння ризиків легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або фінансування розповсюдження зброї масового знищення, а також вжиття відповідних заходів щодо управління ризиками у спосіб та в обсязі, що забезпечують мінімізацію таких ризиків залежно від їх ступеня.

Закон про фінансовий моніторинг зобов'язує суб'єкта первинного фінансового моніторингу («СПФМ») у своїй діяльності застосовувати ризик-орієнтований підхід, враховуючи відповідні критерії ризику, зокрема, пов'язані з його клієнтами, географічним розташуванням держави реєстрації клієнта або установи, через яку він здійснює передачу (отримання) активів, видом товарів та послуг, що клієнт отримує від суб'єкта первинного фінансового моніторингу, способом надання (отримання) послуг.

Водночас, при визначенні критеріїв ризику СПФМ повинен враховувати Національну оцінку ризиків, рекомендації суб'єктів державного фінансового моніторингу, а також типологічні дослідження Держфінмоніторингу.

Таким чином, ризик-орієнтований підхід замінить тотальний контроль за фінансовими операціями, що допоможе зменшити бюрократичні процедури при ідентифікації та верифікації клієнта. Раніше аналогічний підхід був імплементований при здійсненні валютного контролю відповідно до Закону України «Про валюту і валютні операції».

3. Запровадження механізму належної перевірки

Оскільки Закон про фінансовий моніторинг був прийнятий на виконання вимог та з метою гармонізації законодавства України з міжнародними стандартами у сфері фінансового моніторингу, Законом про фінансовий моніторинг було запроваджено поняття «належна перевірка», що включає в себе:

1) ідентифікацію та верифікацію клієнта;

2) встановлення кінцевого бенефіціарного власника клієнта;

3) встановлення мети та характеру майбутніх ділових відносин або проведення фінансової операції;

4) проведення на постійній основі моніторингу ділових відносин та фінансових операцій клієнта, що здійснюються у процесі таких відносин, щодо відповідності таких фінансових операцій наявній у СПФМ інформації про клієнта, його діяльність та ризик (у тому числі, в разі необхідності, про джерело коштів, пов'язаних з фінансовими операціями);

5) забезпечення актуальності отриманих та існуючих документів, даних та інформації про клієнта.

Також залежно від ступеня ризику СПФМ може застосовувати спрощені заходи належної перевірки у випадку низького ризику, що, зокрема, може передбачати зменшення частоти та обсягу дій з моніторингу ділових відносин та збору додаткової інформації щодо ділових відносин, або навпаки при високому ризику - посилені заходи належної перевірки.

4. Процедура верифікації по-новому

Закон про фінансовий моніторинг вдосконалив процедуру верифікації клієнтів. Як відомо, на даний момент верифікації клієнта вимагає особистої присутності клієнта.

Водночас, Закон про фінансовий моніторинг визначає верифікацію як заходи, що вживаються СПФМ з метою перевірки (підтвердження) належності відповідній особі отриманих СПФМ ідентифікаційних даних та/або з метою підтвердження даних, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників чи їх відсутність.

Таким чином, Закон про фінансовий моніторинг запроваджує можливість дистанційної верифікації клієнта.

5. Нові вимоги до процедури переказу коштів

У зв'язку з імплементацією Регламенту ЄС 2015/847, Закон про фінансовий моніторинг змінює процедуру фінансового моніторингу під час здійснення переказу коштів.

Так, усі перекази коштів в межах України до 30 000 грн повинні супроводжуватися як мінімум:

1) стосовно платника - номером рахунка/електронного гаманця або унікальним номером електронного платіжного засобу платника (ініціатора переказу)/наперед оплаченої картки багатоцільового використання, та

2) стосовно отримувача - номером рахунка або унікальним номером електронного платіжного засобу отримувача/наперед оплаченої картки багатоцільового використання, а в разі відсутності рахунка/електронного гаманця - унікальним обліковим номером фінансової операції.

У разі здійснення переказів, що перевищують 30 000 грн, або здійснення переказів за межі України, такі перекази повинні супроводжуватися інформацією про платника (ініціатора переказу) та отримувача переказу коштів:

1) якщо фізична особа - прізвище, ім'я та по батькові; номер рахунка, з якого списуються кошти, а в разі відсутності рахунка - унікальний обліковий номер фінансової операції;

2) якщо юридична особа (трас) - повне найменування, номер рахунка, з якого списуються кошти, а в разі відсутності рахунка - унікальний обліковий номер фінансової операції.

На підставі отриманої інформації СПФМ, що надає послуги переказу коштів, зобов'язаний здійснити процедуру верифікації, за виключенням випадків переказу коштів (віртуальних активів) за межі України на суму, що є меншою ніж 30 000 грн. та деяких виключень, пов'язаних з можливим використанням таких переказів для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення.

6. Вдосконалення процедури «замороження» активів

Закон про фінансовий моніторинг передбачає порядок застосування процедури «замороження» активів, тобто заборону на здійснення переказу, конвертування, розміщення, руху активів, пов'язаних з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням, на основі резолюцій Ради Безпеки ООН, рішень іноземних держав, суду.

З набранням чинності Законом про фінансовий моніторинг, СПФМ будуть зобов'язані негайно заморозити активи осіб, включених до переліку осіб, пов'язаних з провадженням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції, осіб, які здійснюють фінансові операції від імені або за дорученням осіб, включених до переліку осіб, та осіб, якими прямо або опосередковано (через інших осіб) володіють або кінцевими бенефіціарними власниками яких є особи, включені до переліку осіб. Також СПФМ буде зобов'язаний повідомити Держфінмоніторинг та СБУ про таке замороження.

СПФМ зобов'язаний негайно розморозити активи:

1) не пізніше наступного робочого дня з дня виключення особи чи організації з переліку осіб;

2) не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від СБУ інформації про те, що така особа за результатами перевірки не є включеною до зазначеного переліку.

Закон про фінансовий моніторинг надає клієнту можливість отримати інформацію про замороження його активів в той же день, що значно вдосконалює процедуру доступу клієнтів до інформації.

7. Відповідальність за порушення вимог Закону про фінансовий моніторинг

Найбільшої уваги серед нововведень Закону про фінансовий моніторинг заслуговують нові підходи до відповідальності СПФМ.

По-перше, Закон про фінансовий моніторинг чітко визначив, що за одне порушення не може бути застосовано більше одного заходу впливу. При цьому у разі вчинення двох і більше видів порушень розрахунок розміру штрафу здійснюється шляхом додавання за кожний вид порушення.

По-друге, Закон про фінансовий моніторинг значно збільшив розміри штрафів. До прикладу, за несвоєчасне повідомлення інформації Держфінмоніторингу розмір штрафу складатиме до 340 000 грн. Водночас, Закон про фінансовий моніторинг встановив максимальні розміри штрафу:

1) для фінансових установ - до 10 % загального річного обороту, але не більше 135,15 млн грн.;

2) для інших СПФМ - двократний обсяг вигоди, одержаної СПФМ внаслідок вчинення порушення, а якщо сума такої вигоди не може бути визначена, - 27,03 млн грн.

По-третє, Закон про фінансовий моніторинг запроваджує можливість укладення угоди про врегулювання наслідків вчинення порушення законодавства у сфері фінансового моніторингу, за якою СПФМ зобов'язується сплатити визначене грошове зобов'язання та вжити заходів для усунення та/або недопущення в подальшій діяльності порушень вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу, забезпечити підвищення ефективності функціонування та/або адекватності системи управління ризиками тощо.

По-четверте, при визначені заходу та/або розміру штрафу враховуються обставини вчиненого правопорушення, у тому числі: характер і тривалість порушення; фінансовий стан; одержана вигода; збитки третіх осіб; ступінь відповідальності; співпрацю СПФМ з державними органами.

Вам необхідно надати лише ті фінансові дані котрі відображають вашу діяльність як ФОП, ІНШІ ДАНІ БАНК ЦІКАВИТИ НЕ МОЖУТЬ.

Серед іншого якщо запитувані дані не будуть надані банк заблокує рахунок та передасть відомості до податкової , а також вправі відмовитися від співпраці з вами як ненадійним клієнтом з внесенням у внутрішню базу даних банку.

Податкова за заявою, банку може призначити позапланову перевірку ФОП.

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Здравствуйте, Олег.

Из вашего вопроса следует, что со стороны банка в отношении вас проводится проверка в рамках Закона Украины "О предотвращении и противодействии легализации (отмывания) доходов, полученных преступным путем, финансированию терроризма и финансированию распространения оружия массового поражения". Этот закон - аналог законодательства в сфере AML, действующего во всех странах мира (за редким исключением).

Статья 2 указанного закона говорит о следующем:

Статья 2. Сфера применения Закона

1. Действие настоящего Закона распространяется на граждан Украины, иностранцев и лиц без гражданства, физических лиц - предпринимателей, юридических лиц, их филиалы, представительства и другие обособленные подразделения, обеспечивающие проведение финансовых операций на территории Украины и за ее пределами в соответствии с международными договорами Украины , согласие на обязательность которых предоставлено Верховной Радой Украины, органы местного самоуправления, правоохранительные и разведывательные органы, другие государственные органы Украины.

2. Выполнение этого Закона не является нарушением Закона Украины "О защите персональных данных» в части обработки персональных данных. Обработка персональных данных в соответствии с требованиями настоящего Закона осуществляется без получения согласия субъекта персональных данных.

Субъект первичного финансового мониторинга обязан при осуществлении идентификации клиента информировать его о возложенные на такого субъекта первичного финансового мониторинга обязательства по обработке персональных данных для целей предотвращения и противодействия.

Таким образом, действие закона распространяется на банк, в котором вы обслуживаетесь в Украине. Этот банк, в свою очередь, на основании закона и собственных правил и программы проведения финансового мониторинга проводит действия по осуществлению финансового мониторинга. В состав этих действий, кроме прочего, входит проверка сути бизнеса и источника происхождения средств. Без предоставления данных клиентов ни суть бизнеса ни источник средств банк проверить не сможет.

Если требования банка как субъекта первичного финансового мониторинга выполнены не будут - средства могут быть заблокированы и (или) банк откажется от дальнейшего продолжения деловых отношений с вами (статья 15 указанного Закона).

В то же время, в процитированной части второй статьи 2 Закона указано, что выполнение требований Закона (в том числе в виде предоставления персональных данных третьих лиц) не является нарушением законодательства о защите персональных данных.

Поэтому рекомендовал бы вам передать в банк требуемые документы, раз вы решили проводить деятельность в формате частного предпринимателя. Часто такие проверки проводится не будут - один раз в год - в два года.

По практике скажу, что такой подход - это общемировая практика на сегодня - и в западных и в восточных банках действуют AML и compliance процедуры, подчас более жесткие и даже абсурдные, чем в Украине. И тенденция идет на максимальную прозрачность (перед банком) каждого бизнеса, который хочет получить банковское обслуживание.

Всего вам доброго.

Добрий день, Олег!

Банк як суб’єкт первинного фінансового моніторингу має право витребувати, а Ви як клієнт банку зобов’язані подати інформацію (офіційні документи), необхідну (необхідні) для здійснення належної перевірки, а також для виконання таким суб’єктом первинного фінансового моніторингу інших вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів.

Тобто, вимога банку надати випуску з рахунку в Payoneer є цілком законною. Вона потрібна банку для підтвердження легальності вашого доходу.

Взагалі Payoneer може надати кілька офіційних документів:

довідка, що підтверджує факт того, що ви є власником рахунка або аккаунта;

історія транзакцій по рахунку;

історія вхідних транзакцій;

виписка з рахунку картки для підтвердження специфічної транзакції.

Крім того, на банк також поширюється законодавство про захист персональних даних. А тому, відомості про Вас як отримувача коштів та третіх осіб, від яких Вам ці кошти поступали, можуть бути використані банком лише в межах здійснення фінансового моніторингу та передані іншим особам лише у випадках, пепередбачених чинним законодавством.

Враховуючи зазначене, раджу Вам надати банку випуску з рахунку в Payoneer. Інакше банк у зв'язку з підозрою щодо легальності вашого доходу може заблокувати ваш рахунок та обмежити можливість здійснювати фінансові операції по ньому.

Всього доброго!

Успіхів Вам!