На что притендует женщина проживающая с моим отцом с 2016 года после смерти матери. У отца был дом и хозяйство до ее прихода. Авто купил когда был с женщиной. У отца 2 сына. Как может раскрутиться ситуация в сторону женщины проживающей с моим отцом и какие документы нужно сделать что бы ей ничего не досталось. Заранее благодарен

Если она живет с Вашим отцом без регистрации отношений, т. е. брака, то и претендовать она ни на что не может. Если они зарегистрировали брак, то она может претендовать на 50% имущества, приобретенного после заключения брака.

Строк спільного проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу має бути достатнім для того, щоб стверджувати, що між чоловіком та жінкою склалися усталені відносини, які притаманні подружжю.

Згідно з роз’ясненнями Верховного суду України від 01 січня 2012 року, викладеними у судовій практиці щодо розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, відповідно до пункту 5 частини першої статті 315 ЦПК України суд вправі розглядати справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу за таких умов:

• має місце спільне проживання чоловіка та жінки однією сім’єю, термін спільного проживання (не менше п’яти років);
• мета встановлення факту (розподіл спільно набутого майна, спадкування за законом);
• відсутній спір про право.

Враховуючи, що жінка проживала без реєстрації шлюбу з Вашим батьком менше 5 років вона ні на що не може претендувати.

Доброго дня! жінка може подати до суду та встановити факт проживання однією сім'єю без укладання шлюбу і отримати половину авто придбаного за життя чоловіка і стати спадкоємцем 4 черги.

Згідно ст. 1264 ЦК, особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю мають право успадковувати за законом тільки в порядку четвертої черги і то, якщо прожили зі спадкодавцем не менше 5 років до моменту смерті. Однак, встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцем не забезпечить великої частини майна в спадщину, можливо, навіть, воно повністю буде успадковано попередніми чергами.

Даний спір виграти буде не легко, необхідні докази. ВС/КЦС: Показання свідків не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу (ВС/КЦС у справі № 129/2115/15-ц від 14.02.2018). https://protocol.ua/ua/vs_ktss_pokazannya_svidkiv/

https://protocol.ua/ua/shcho_dae_vstanovlennya_fak...

Висновок: ви успадковуєте як спадкоємці першої черги все майно батька до її приходу + половина авто, іншу половину авто може відсудити жінка, що з ним проживала.

Що робити? майже нічого з вашої сторони

1) Пишіть заяву до нотаріуса і приймайте спадщину.

2) На сайті судової влади слідкуйте за П.І.Б. за позовом жінки про поділ майна та проживання однією сім'єю. Вступайте в справу, як 3 особи на стороні відповідача та слідкуйте, аби вона подавала позов про поділ авто і інших сумісних речей, а не будинку та землі. https://court.gov.ua/fair/

Посилання на дуже схожу справу

https://protocol.ua/ua/vs_ktss_progivannya_odnieyu...

Доброго дня, Сергію!

У чинному законодавстві, а саме статті 74 Сімейного кодексу України, встановлено, що якщо жінка та чоловік проживають однією сім’єю без реєстрації шлюбу та не перебувають у цей час у жодному іншому зареєстрованому шлюбі, на їх майнові права та обов’язки розповсюджується ті ж самі норми права, що й на офіційно зареєстроване подружжя. На практиці це означає, що майно набуте під час проживання у громадянському шлюбі може бути поділено у судовому або позасудовому порядку, шляхом укладення між ними письмового договору про поділ майна.

За загальним правилом майно набуте чоловіком та жінкою за час громадянського шлюбу належить на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважних причин самостійного заробітку (доходу). Існує і така можливість що під час перебування у громадянському шлюбі спільне майно було зареєстровано як приватна власність одного з членів подружжя, проте, його можна за рішенням суду поділити.

Однак важливо, що майно, набуте Вашим батьком до початку спільного проживання із жінкою, є тільки його приватною власністю, на яку не може претендувати ця жінка!!!

Однак те, що набувається ними зараз при спільному проживанню, є іхньої спільної сумісної власністю, яка належить обом!

Успіхів Вам!

Доброго дня!

По Вашому питанню повідомляю наступне:

Згідно ст. 1222 Цивільного кодексу України , спадкування може проходити , як за заповітом так і за законом(якщо не має заповіту), спадкоемцями можуть бути особи , які перебували у родинних відносинах з спадкодавцем та спільно проживали або вели господарство, також діти спадкодавця ( які були народжені після його смерті, але зачаті за життя спадкодавця.).

майно померлого підлягає поділу наступним чином:

Діти --- батьки --- дружина (з якою укладено шлюб) у рівних частинах.

Необхідно у термін 6- ти місяців подати заяву нотаріусу про прийнняття спадщини за місцем знаходження майна померлого.( перелік документів надає нотаріус , які необхідно зібрати для оформлення)

Розмір державного збору за нотаріальні послуги Вам обрахує конкретний нотаріус.

Експертну оцінку робить суб єкт оціночної діяльності, який має відповідний сертифікат - оцінку замовляють спадкоемці самостійно( якщо в складі майна є об єктицінностей та антикваріату.) ч. 2 ст. 7 ЗУ "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України". За результатами оцінки необхідно сплатити податок державі за окремі предмети та подати декларацію про майновий стан та доходи до ДФС за місцем реєстрації в якій серед іншого зазначити про отримання майна у спадок.

У Вашому випадку оцінка майна є необов язковою.

Потрібно звернутись до нотаріуса за останнім місцем проживання спадкодавця (батька) із заявою про прийняття спадщини із доданими документами (ст. 1269 ЦК України), до яких відносяться:

• 1) паспорт та реєстраційний номер облікової картки платника податків спадкоємця;
• 2) свідоцтво про смерть спадкодавця;
• 3) заповіт, якщо такий є;
• 4) якщо Ви вступаєте у спадок за Законом, потрібно взяти документ, що підтверджує родинні відносини зі спадкодавцем: це може бути свідоцтво про народження або свідоцтво про укладення шлюбу і так далі;
• 5) також потрібна довідка з компетентних органів про те, хто проживав з померлим на дату смерті.
• 6) правовстановлюючі документи на все майно, про яке вам відомо, що воно буде успадковане.
• Щодо правовстановлюючих документів, то бажано принести їх одразу, оскільки на їх основі нотаріусом робляться запити до державних органів: стосовно земельної ділянки – до Держземагентства – вони нададуть витяг з державного земельного кадастру (якщо ж акт на землю у вас старого зразка, то будуть робити нову документацію, оформлювати кадастровий номер, що займе певний час та потребуватиме додаткових витрат); будинок/квартира – БТІ – 2 довідки: хто власник і що немає самочинного будівництва; автомобіль – МРЕО (нині – сервісний центр МВС) – чи не в угоні (не викрадено); майнові паї – СільРада – довідка про суму, що належить до виплати; вклад у банку – Банк і т.д.

Більш детально щодо документів, необхідних для відкриття спадкової справи, краще звернутись до нотаріуса безпосередньо.

Строк подання заяви та відповідних документів, як вже було зазначено, - 6 місяців з моменту смерті батька, але рекомендується не відтягувати.

Чи потрібна оцінка спадкового майна?

У вашому випадку не потрібно, оскільки оцінка спадкового майна робиться з метою оподаткування, а спадкоємці 1 та 2 черг звільняються від оцінки майна (абз. 8 ч. 2 ст. 7 ЗУ "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України", ч. 5 ст. 5 , абз. 4 ч. 1 ст. 13 ЗУ "Про оцінку земель").

Що потрібно платити за отримання спадщини?

По суті, потрібно заплатити лише за послуги нотаріуса, мито, за додаткові послуги. Ціна в приватних нотаріусів визначається індивідуально, тому наперед сказати ціну, скільки Вам буде потрібно заплатити неможливо. Це буде залежати від нотаріуса та необхідності вчинення різних дій, в т.ч. технічного характеру, ним для оформлення спадщини.

Аби жінка не мала права на спадок потрібно мати заповіт на синів у іншому випадкуспадкування буде за законом , якщо з жінкою укладено шлюб то вона може претендувати на частину нажитого майна за час шлюбу , або якщо майно не можливо отримати , компенсацію його частки в натурі згідно рішення суду.

Щодо отримання пенсійних виплат спадкодавця:

Заяву про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера особа по­дає до органу Пенсійного фонду України, в якому помер­лий пенсіонер перебував на обліку як одержувач пенсії.

Недоотримана пенсія, котра по місяць смерті належала по­мерлому пенсіонерові й зали­шилася недоотриманою, під­лягає виплаті членам його сім'ї, які проживали разом із ним на день смерті, а також непрацездатним членам сім'ї, які перебували на його утри­манні, незалежно від того, чи проживали вони разом із по­мерлим пенсіонером, чи ні. Для цього члени сім'ї подають у Фонд заяви та надають не­обхідні документи.

Необхідними є ті документи, які визначають належність заявників до членів сім'ї по­мерлого пенсіонера. Та якщо заявники не перебували на утриманні пенсіонера, то не­обхідно підтвердити факт спільного проживання з по­мерлим на час його смерті.

Заяви про виплату недоотриманої пенсії можна пода­вати через представника за довіреністю або надсилати поштою. Особливістю подачі заяви в такий спосіб є те, що заяву слід надавати з усіма необхідними документами.

Заяву про виплату недоотриманої пенсії члени сім'ї померлого можуть подати протягом шести місяців від дати смерті.

Через шість місяців заяву на одержання недоотриманої пенсії померлого пенсіонера приймуть за наявності свідо­цтва про право на спадщину, яке оформив нотаріус. У цьому разі додаткових документів про родинні стосунки та спіль­не проживання надавати у Фонд не потрібно.

А тепер, увага для мешканців окупованої зони:

За виплатою звертатися необхідно за місцем останнього отримання пенсії такою особою. До заяви необхідно додати свідоцтво про смерть державного зразка, отримане на підконтрольній Україні території та надати дійсну довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи на заявника. Свідоцтво про смерть державного зразка отримується через звернення до суду за місцем переміщення відповідного територіального суду. :

• якщо родичі померлого, які звертаються до суду є внутрішньо переміщеними особами – заява подається до суду за місцем їх фактичного проживання згідно довідки;

• якщо родичі померлого, які звертаються до суду, не є внутрішньо переміщеними особами – заява подається у виведений суд за зареєстрованим місцем проживання згідно реєстрації вказаної в паспорті;

Після встановлення факту смерті особи та отримання свідоцтва про смерть державного зразка у відділі державної реєстрації актів цивільного стану, їм необхідно звернутися до Пенсійного фонду України або нотаріуса.

Якщо члени сім’ї померлого не проживали разом із ним на момент смерті, тоді необхідно подавати заяву до нотаріуса про вступ у спадок..

Процедура отримання недоотриманої пенсії

Питання виплати недоотриманої пенсії в зв’язку зі смертю пенсіонера регулюється статтею 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та частиною першою статті 52 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам родини, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті. Непрацездатним членам сім'ї, котрі знаходилися на утриманні померлого, недоотримана пенсія виплачується незалежно від того, проживали вони разом із померлим пенсіонером чи ні.

Підтвердити належність до кола членів сім’ї (діти, батьки, подружжя) можливо штампами в паспорті або свідоцтвом про народження, або свідоцтвом про шлюб, або за рішенням суду. Спільне місце проживання підтверджується паспортом заявника з реєстрацією адреси проживання, спільною з померлим пенсіонером. Також, у окремих випадках - довідкою з місця проживання (реєстрації), зокрема органів місцевого самоврядування. Якщо члени сім’ї були зареєстровані за адресою померлого пенсіонера, вони не повинні надавати додаткові документи про спільне проживання, тобто, у паспорті заявників адреса реєстрації місця проживання збігається з адресою померлого пенсіонера.

Членами сім’ї можуть бути визнані також інші особи за умови постійного проживання разом і ведення спільного господарства з пенсіонером. Це або близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід, баба), а й інші родичі або особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв’язках (неповнорідні брати, сестри; зять, невістка; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки та інші).

У разі відсутності членів родини або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Порядок отримання недоотриманої пенсії від померлого пенсіонера через Пенсійний фонд України

Згідно з п 1.5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, – заява про виплату недоотриманої пенсії у зв’язку зі смертю пенсіонера подається до органу, що призначає пенсію, в якому померлий пенсіонер перебував на обліку як одержувач пенсії.

До органу Пенсійного фонду України, де померлий пенсіонер перебував на обліку, надаються:

• відповідна заява.
• паспорт заявника,
• свідоцтво про смерть,
• документи, що підтверджують родинні стосунки,
• документи про спільне проживання разом з померлим.

Документи, що підтверджують родинні стосунки: паспорт, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, довідки про склад сім’ї або рішення суду.

Документи, що підтверджують проживання з пенсіонером на день його смерті: паспорт, довідки уповноважених органів з місця проживання, у тому числі органів місцевого самоврядування або інші документи.

Непрацездатні члени сім’ї, які знаходились на утриманні померлого пенсіонера, надають документи, які засвідчують, що вони перебували на утриманні померлого пенсіонера. Такій категорії недоотримана пенсія виплачується незалежно від факту спільного проживання з померлим пенсіонером.

Якщо одночасно звертається декілька членів сім’ї, належна сума недоотриманої пенсії діляться між заявниками порівну.

Недоотримана пенсія може виплачуватися за довіреністю.

Недоотримана пенсія виплачується через відповідне відділення поштового зв’язку за разовими дорученнями, які оформлюються органом Пенсійного фонду України. Разові доручення дійсні до кінця місяця, у якому вони були виписані.

Заява про виплату недоотриманої пенсії у зв’язку зі смертю пенсіонера подається до спливу 6 місяців з дня смерті пенсіонера.

Після 6 місяців від дня смерті пенсіонера до органу Пенсійного фонду України, де померлий пенсіонер перебував на обліку, надаються: заява, паспорт заявника, свідоцтво про смерть та свідоцтво про право на спадщину.

Свідоцтво про право на спадщину оформлюється нотаріусами відповідно до закону.

Порядок отримання недоотриманої пенсії від померлого пенсіонера як спадщини

Якщо члени сім’ї померлого не проживали разом із пенсіонером на момент смерті, для отримання недоотриманої суми пенсії їм необхідно подавати заяву до нотаріуса про вступ у спадок.

Згідно статті 1221 Цивільного кодексу України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, але в особливих випадках місце відкриття спадщини встановлюється законом. Відповідно до статті 9–1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», у разі якщо останнім місцем проживання спадкодавця є населений пункт, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, затверджений рішенням Кабінету Міністрів України, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, а нерухоме майно або основна його частина, у разі відсутності нерухомого майна - основна частина рухомого майна знаходиться на території, передбаченій частиною першою цієї статті, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів. Звернутися до нотаріуса із заявою про вступ у спадок необхідно не пізніше 6 місяців із дня смерті особи. Після вступу в спадщину й на підставі отриманого свідоцтва про право на спадщину, спадкоємці зможуть отримати недоотриману пенсію померлої особи.

Вартість оформлення недоотриманої пенсіїОтримання недоотриманої пенсії від померлого пенсіонера через Пенсійний фонд України повністю безкоштовне.

Щодо отримання недоотриманої пенсії від померлого пенсіонера, як спадщини, залежить від того у якого нотаріуса приватного чи державного буде відкрита спадкова справа. Якщо спадкова справа відкрита у державного нотаріуса, за видачу свідоцтва про право на спадщину сплачується сума в розмірі 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян, відповідно до Декрету КМУ України «Про державне мито». Але можливі додаткові витрати на проведення нотаріальних дій (поштові витрати і т.д.). Приватні нотаріуси за вчинення нотаріальних дій стягують плату розмір якої визначається за домовленістю сторін, але не менше від розміру ставок державного мита, яке стягується державними нотаріусами за аналогічні нотаріальні дії, відповідно до Указу Президента України від 10 липня 1998 року № 762/98 9 «Про впорядкування справляння плати за навчання нотаріальних дій» .

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Если мужчина и женщина проживают совместно, без официальной регистрации брака, то по решению суда такое сожительство может быть признано как проживание одной семьей. Какие юридические последствия от этого возникают, она может претендовать на наследство, но только как наследник пятой очереди. Сыновья к примеру являются наследниками первой очереди. Тут она вам не конкурент. В то же время как лица проживающие одной семьей они приобретают совместное имущество, например автомобиль мог быть куплен на общие деньги. Иди на деньги одного из них, но есть перспектива, что после признания их одной семьей это имущество будет признано совместным. Ваш отец как взрослый человек имеющий определенное имущество сам решает как им распорядиться. Он может написать завещание на сыновей, так же он может завещать все или часть своего имущества этой женщине это его право. Какие документы нужно сделать сыновьям, чтобы женщина не на что не претендовала, тут есть несколько вариантов. Он может написать на детей завещание, но это не дает сто поцентных гарантий. Лучше всего составить наследственный договор на детей. Этот документ устранять от наследства всех потенциальных наследников не вошедших в наследственный договор. Ну и последний сто процентный вариант, переписать все свое имущество на детей еще при жизни. Но опять таки он при жизни сам решает как распорядиться своим имуществом и кому его оставить в наследство.

1. Все, что приобретено Вашим отцом во время совместной жизни с Вашей матерью, является совместной собственностью супругов.

2. Если Ваши родители не разводилисью, то женщина с которой он жил с 2016 года, ни на что претендовать не может.

3. Наследниками первой линии Вашей матери являются дети и Ваш отец(если они не разведены).

4. Машина, если она зарегестрирована на Вашего отца (они с Вашей матерью не разведены) - совместная собственность супругов. 1/2 машины переходит наследникам.

5. Если Ваш отец будет далее проживать с этой женщиной, то все, что они приобретут после смерти Вашей матери, будет их совместной собственностью.

Добрый день. Ситуация сложная, но стандартная. Возможен вариант развития событий - женщина может в суде доказать совместное проживание одной семьей, и претендовать на имущество вашего отца. Также она сможет в судебном порядке, при наличии весомых доказательств, изменить очередь наследования, и вместе с наследниками первой очереди принять часть имущества.

Здравствуйте, Сергей. Завещание. Нужно сделать завещание.

Женщина, если они не в браке, ни на что не претендует.

Единственное, что может быть, если отец умрет у неё на руках, в смысле, будет очень болеть, она будет за ним ухаживать, потом признает факт проживания одной семьёй плюс так как ухаживала за ним, может стать вместе с вами наследницей первой очереди родства.

Это самый плохой вариант. Поэтому завещание или дарсвенная при жизни на вас.

добрый день. Чтобы избежать неприятных моментов с женщиной - сожительницей отца, я бы рекомендовала вам договор дарения, чтоб отец вам подарил то, что ему принадлежит либо пусть нотариально оформит завещание в пользу детей. Все зависит от воли отца .

Здравствуйте, Сергей!

По Вашему вопросу:

"На что претендует женщина? Как может раскрутиться ситуация в ее сторону"?

-Згідно статті 74 Сімейного кодексу України(далі – СК) 1. Якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

2. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу".

Відповідно до частини другої статті 3 Сімейного кодексу України сім’ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки. Отже, ознаками фактичної сім’ї, що складає фактичний шлюб між чоловіком та жінкою є:

- спільне проживання чоловіка і жінки;

- спільний побут;

- взаємні права і обов’язки.

Щодо ознак проживання однією сім’єю висловився Конституційний Суд України у своєму рішенні від 3 червня 1999 року у справі N 1-8/99 серед яких:

- наявність спільних витрат;

- спільний бюджет;

- спільне харчування;

- купівля майна для спільного користування;

- участі у витратах на утримання житла, його ремонт;

- надання взаємної допомоги;

- наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням;

- інші обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Так, проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов'язків, зокрема права спільної сумісної власності на майно.

Водночас, ст. 74 СК закріплено право фактичного подружжя відступити від положень глави 8 СК та встановити, що їхнє спільне проживання однією сім’єю не породжує правових наслідків відповідно до ст. 74 СК, тобто не породжує виникнення справа спільної сумісної власності на майно, що набуте ними під час фактичного шлюбу.

При цьому, сторона, права якої порушені або не визнаються, вимушена звертатись до суду з позовом. Йдеться про позови щодо визнання права спільної сумісної власності, про поділ майна, що є спільною сумісною власністю, та про визнання договорів недійсними через відсутність згоди співвласника на розпорядження майном.Слід наголосити, що на відміну від подружжя, спільне проживання чоловіка та жінки однією сім’єю підлягає доказуванню з погляду всіх ознак фактичного шлюбу, про які згадувалося раніше. І лише за умови, що один із фактичного подружжя доведе в суді, що між фактичним подружжям склалися усталені відносини, які притаманні подружжю, майно, набуте ними за час спільного проживання, може бути визнано їхньою спільною сумісною власністю.

Визнання майна таким, що належить на праві спільної сумісної власності жінці та чоловікові, які проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою, відбувається шляхом встановлення факту проживання однією сім'єю, ведення спільного побуту, виконання взаємних прав та обов'язків.

Згідно із ч. 4 ст. 368 ЦК України майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім'ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

Враховуючи викладене, особам, які проживають однією сім'єю без реєстрації шлюбу, на праві спільної сумісної власності належить майно, набуте ними за час спільного проживання або набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти.

Вирішуючи питання щодо правового режиму такого майна, суди зазвичай встановлюють факти створення (придбання) сторонами майна внаслідок спільної праці, ведення спільного господарства, побуту, виконання взаємних прав та обов'язків, з'ясовують час придбання, джерело набуття (кошти, за які таке майно було набуте),а також мету придбання майна, що дозволяє надати йому правовий статус спільної сумісної власності.

Рішення обґрунтовують належними і допустимими доказами, про що зазначають у мотивах прийнятого рішення з посиланням на конкретні факти.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України № 6-2253цс15 від 08 червня 2016 року, яка має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

По Вашему вопросу :

"Какие документы нужно сделать сыновьям, что бы женщина ни на что не претендовал"?

-Рекомендую договориться с отцом чтобы он переоформил на Вас всё имущество по договору дарения.

Всього доброго!

Успіхів Вам!

Доброго вечора, Сергій!

На все майно, що було придбано вашим батьком до проживання з цією жінкою, вона претендувати не може. Так як таке майно вважається особистою приватною власністю вашого батька відповідно до ст. 57 Сімейного кодексу України.

При цьому на майно, набуте за час спільного проживання з вашим батьком, вона вже може претендувати. Тобто, жінка може звернутися до суду з позовом, в якому просити встановити факт проживання з вашим батьком однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнати придбаний автомобіль спільним сумісним майном, визнати за нею право власності на частину вказаного автомобіля та стягнути в порядку поділу майна з вашого батька на її користь вартість частини автомобіля.

Как может раскрутиться ситуация в ее сторону? - ваш батько може скласти на неї заповіт. І тоді жінка успадкує все його майно. Також батько може передати їй своє майно по договору дарування.

Какие документы нужно сделать сыновьям, что бы женщина ни на что не претендовала? - необхідно, щоб батько оформив на синів договір дарування або заповіт.

Трішки теоретичної частини:

Сімейний кодекс України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14):

Стаття 74. Право на майно жінки та чоловіка, які проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі

1. Якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

2. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

Як бачите, стаття 74 СК України не обмежує і не встановлює часу спільного проживання чоловіка та жінки без шлюбу для поділу спільно набутого майна — вони повинні довести суду початок і кінець такого проживання і набуття в цей період спірного майна.

Глава 8 ПРАВО СПІЛЬНОЇ СУМІСНОЇ ВЛАСНОСТІ ПОДРУЖЖЯ

Стаття 60. Підстави набуття права спільної сумісної власності подружжя

1. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

2. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Стаття 70. Розмір часток майна дружини та чоловіка при поділі майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя

1. У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Всього доброго!

если отец оставит завещание в ее пользу - то иметь право на все имущество - будет только она- не считая обязательной части

если они в браке - она имеет право на равную часть с детьми наследника на все имущества после отца и дополнительно на 1\2 своей части на имущество приобретенное совместно

если не в браке - на 1\2 имущества приобретенного совместно , после установления факта совместного проживания или 1\2 на все имущество если изменит степень родства в судебном порядке с 4 на 1

Семейный кодекс Украины (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14):

"Стаття 74. Право на майно жінки та чоловіка, які проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі

1. Якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

2. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.;

"Стаття 57. Майно, що є особистою приватною власністю дружини, чоловіка

1. Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є:

1) майно, набуте нею, ним до шлюбу;...

3) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто;...".

Что касается "дома и хозяйства", то оно принадлежит лично отцу или в порядке наследства доли матери в этом имуществе - на это имущество "женщина" претендовать не может, не вправе. Что касается автомобиля - зависит от доказательств, что он был приобретен за личные средства отца; тогда на авто "женщина" также претендовать не вправе. Что касается документов сыновей для исключения права "женщины" на имущество их совместного проживания: во-первых, данный сайт, вообще, и каждый и юристов, в частности, имеют, должны иметь целью несколько другие задачи - не решать незаконные и неправомерные действия; во-вторых, незаконные документы юристами другой стороны могут также оспорены и отменены с возложением ответственности за эти документы.

Доброго Дня

Щодо вашого питання:

Рекомендую розглянути можливості заповіту, а також врахувати

наявність Особи, які мають право на обов'язкову частку у спадщині

Відповідно до ст. 1241 ЦК України, малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).

Перелік осіб, які мають право на обов'язкову частку, що визначений ст. 1241 ЦК України, є вичерпним і розширеного тлумачення не потребує.

Малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років (ст. 6 СК України, ст. 31 ЦК України).

Неповнолітньою вважається фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років ( ст. 6 СК України, ст. 32 ЦК України).

Непрацездатними вважаються особи, які досягли встановленого ст. 26 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"пенсійного віку, або особи з інвалідністю І, ІІ, ІІІ груп, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника відповідно до закону, незалежно від того, чи призначена їм пенсія.

Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 11 лютого 2014 року в справі № 1-1/2014 за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 1241 Цивільного кодексу України (справа про право на обов’язкову частку у спадщині повнолітніх непрацездатних дітей спадкодавця), розкриваючи зміст поняття «повнолітні непрацездатні діти», що використовується в абзаці першому частини першої ст. 1241 ЦК України], ґрунтується на положеннях частини третьої статті 75 СК України, який відносить до категорії „непрацездатні“ інвалідів I, II та III групи, а також пенсійного законодавства та законів України, які регулюють соціальне страхування і визначають поняття „непрацездатний“.

Якщо неповнолітня особа набуває повної цивільної дієздатності (у разі реєстрації шлюбу особи, яка не досягла повноліття, або у випадку, якщо особа, яка досягла шістнадцяти років, працює за трудовим договором, а також якщо неповнолітня особа записана матір'ю або батьком дитини (ст. 34, 35 ЦК України), вона також зберігає за собою право на обов'язкову частку, якщо на час відкриття спадщини не досягл вісімнадцяти років, оскільки вона продовжує належати до категорії неповнолітніх.

У разі, якщо особа досягла пенсійного віку, але продовжує трудову діяльність, вона не позбавляється права на обов'язкову частку у спадщині. В осіб, які не досягли встановленого чинним законодавством пенсійного віку, але які мають право на отримання пенсії на пільгових підставах, право на обов'язкову частку у спадщині не виникає.

Спадкоємці інших черг, а також онуки і правнуки спадкодавця, батьки яких померли до відкриття спадщини, не мають права на обов’язкову частку при спадкуванні за заповітом.

Успіхів