Задайте питання юристу

829 юристів готові відповісти зараз

Відповідь за ~15 хвилин

Задати питання на сайті

Земельне право, 29 вересня 2020, питання №29886 100₴

Сосед не дает установить забор

Добрый день!
У меня давно приватизированный участок, стоят заборы с соседями. Но с одним из соседей забора не было так как стоят сараи, но согласно земельному акту за сараями еще есть моя территория. Сейчас решили окончательно выгородить свою территорию и поставить там забор за свои деньги. У соседа собака и за сараи мы не можем зайти без его согласия. Соседа мы предупредили, что будем ставить забор, он не возражал, привязывал собаку, не препятствовал проходу. После того как мы очистили территорию от мусора, срезали ветки с соседских деревьев (у соседа эта территория была заброшена и всякий растительный мусор он сбрасывал под стену наших сараев), и уже забетонировали на метровую глубину металлические столбы, сосед нам предъявил претензию о том, что мы отклонились от прямой линии и "залезли" на его территорию. Все доводы о том, что забор делается по нашему земельному акту, а именно по замерам из геокадастра, сосед слушать не хочет, просто не дает дальше делать забор. При этом оказалось, что у этого соседа приватизирована только часть земля, а та земля, которая граничит с нашей - не приватизирована. Как в данной ситуации можно повлиять на соседа? Может обратиться в гос.органы, если эта земля не в собственности? Кроме того, у меня есть оригинальный документ 1948 года, согласно которому изначально выделялся участок на 1,1м длиннее, чем потом получился после приватизации, как раз эта территория за сараями, так может вообще через суд вернуть эти метры и наказать, таким образом, соседа?

Відповіді юристів (7)

    Карпенко Андрей Владимирович
    20%

    ЗАКОНОДАТЕЛЬНАЯ БАЗА

    Состоянием на 2020 год, при выполнении не капитальных сооружений следует учитывать предписания:

    • ДБН Б.2.2-5:2011 Благоустройство территорий;
    • Земельного кодекса Украины;
    • ДБН Б.2.2-12:2019 Планирование и застройка территорий;
    • Постановления КМУ №406 (от 07 июня 2017 г.).
    Планирование отдельного земельного участка, строительство на нем зданий и сооружений собственниками или пользователями осуществляется с учетом законных интересов других владельцев.

    После того как точные границы участка определены – а это значит, что весь процесс согласования границ с соседями пройден, можно приступать к установке забора.

    Вызовите землеустроителя, четко определите границы участков, а затем определяйтесь - нарушены Ваши права или нет. Если нарушены - обращайтесь с жалобой в местную администрацию или подавайте иск в Суд.

    Если есть дополнительные вопросы связывайтесь со мной через мой профиль на сайте (э/почта).

    Ковальчук Владимир
    20%

    . Все доводы о том, что забор делается по нашему земельному акту, а именно по замерам из геокадастра, сосед слушать не хочет, просто не дает дальше делать забор. При этом оказалось, что у этого соседа приватизирована только часть земля, а та земля, которая граничит с нашей - не приватизирована. Как в данной ситуации можно повлиять на соседа? Запретить вам ставить забор на своей территории сосед не может .Сначала вынесите участок в натуру землетроительной организацией получите акт выноса и по межовым знакам можете ставить забор никого не спрашивая.Тем более что тот участок не приватизирован.И пусть не умничает ваш сосед.если булет припятствовать вызывайте полицию и фиксируйте это я думаю все будет нормально.

    Мєньков Андрій Васильович
    20%

    Добрый день Ирина. В даном случае возник земельный спор касательно границы земельного участка. По закону разрешить его может орган местоного самоуправления (горсовет, администрация) либо суд. Решение суда конечно же весомей, поскольку установлена уголовная ответственность за его невыполнение. Закажите экспертизу, которой будут подтверждены границы вашего приватизированного земельного участка. Обращайтесь в районный суд по месту нахождения спорной земли с иском к соседу об устранении препятствий с его стороны по сооружению забора. Если после решения суда ничего не поменяется, передавайте это решение в исполнительную службу, а далее уголовная ответственность. Думаю на какой-то стадии сосед отступит.

    Адвокат Евгений Александрович
    15%

    Здравствуйте, Ирина!

    Вы имеете право подать жалобу в Главное управление Госгеокадастра для проведения проверки и принятия мер реагирования.

    В последствии, возможно будет решать вопрос в судебном порядке, путём подачи иска в суд.

    Так, согласно статьи 14 Конституции Украины гарантируется право собственности на землю.

    Это право приобретается и реализуется гражданами, юридическими лицами и государством исключительно в соответствии с законом.

    В свою очередь часть 1 статьи 81 Земельного кодекса Украины определяет, что граждане Украины приобретают право собственности на земельные участки на основании бесплатной передачи из земель государственной и коммунальной собственности.

    Согласно части 1 статьи 121 Земельного кодекса Украины, установлено нормы бесплатной передачи земельных участков гражданам, а именно:

    а) для ведения фермерского хозяйства - в размере земельной доли (пая), определенной для членов сельскохозяйственных предприятий, расположенных на территории сельского, поселкового, городского совета, где находится фермерское хозяйство. Если на территории сельского, поселкового, городского совета расположено несколько сельскохозяйственных предприятий, размер земельной доли (пая) определяется как средний по этим предприятиям. В случае отсутствия сельскохозяйственных предприятий на территории соответствующего совета размер земельной доли (пая) определяется как средний по району;

    б) для ведения личного крестьянского хозяйства - не более 2,0 гектара;

    в) для ведения садоводства - не более 0,12 гектара;

    г) для строительства и обслуживания жилого дома, хозяйственных зданий и сооружений (приусадебный участок) в селах - не более 0,25 гектара, в поселках - не более 0,15 гектара, в городах - не более 0,10 гектара;

    ґ) для индивидуального дачного строительства - не более 0,10 гектара;

    Сразу стоит отметить, что частью 4 статьи 116 Земельного кодекса Украины устанавливает, что передача земельных участков бесплатно в собственность граждан в пределах норм, определенных настоящим Кодексом, проводится один раз по каждому виду использования.

    То есть, каждому гражданину гарантировано законодательством право на разовую приватизацию каждого вида целевого назначения земельных участков, что в совокупности дает право на бесплатное получение шести земельных участков соответствующей площади, с разными видами целевого назначения.

    При этом обращаем внимание и на то, что действующим законодательством не предусмотрено бесплатное получение земельных участков с какой-либо привязкой к месту регистрации, проживания, пребывания и тому подобное. Каждый гражданин может получить земельные участки на территории любого населенного пункта Украины или же за пределами такого населенного пункта.

    Следовательно, какие же именно этапы нужно пройти гражданину Украины в случае возникшего желания реализовать свое право на бесплатную передачу земельного участка:

    1. Нужно определиться с населенным пунктом, где гражданин желает получить земельный участок, целевым назначением земельного участка и выбрать свободный земельный участок.
    2. Обращение гражданина с ходатайством о передаче бесплатно в собственность земельного участка.

    В зависимости от вида и местоположения земельного участка, с таким ходатайством нужно обращаться:

    • местный совет (если вопрос касается земель коммунальной собственности, расположенных в населенных пунктах);
    • в районной госадминистрации (если вопрос касается земель государственной собственности за пределами населенных пунктов);
    • в Главное управление Госгеокадастра в областях (если вопрос касается земель для ведения личного крестьянского хозяйства или садоводства государственной собственности за пределами населенных пунктов).

    В ходатайстве указываются целевое назначение земельного участка и его ориентировочные размеры. К ходатайству прилагаются графические материалы, на которых указано желаемое место расположения земельного участка, согласования землепользователя (в случае изъятия земельного участка, находящегося в пользовании других лиц) и документы, подтверждающие опыт работы в сельском хозяйстве или наличие образования, полученного в аграрном учебном заведении (в случае предоставления земельного участка для ведения фермерского хозяйства). Также прилагаются копии документов, которые удостоверяют личность, которая обратилась с соответствующим ходатайством и справку о присвоении регистрационного номера учетной карточки налогоплательщика (номер и серия паспорта для лиц, которые по религиозным убеждениям отказались от получения этого номера).

    Можно использовать Публичную кадастровую карту Украины (хитрости использования этой карты состоят в том, что землю нужно выбирать рядом с уже выделенным земельным участком. Это повышает вероятность того, что на этой территории разработан Детальный план территории и целевое использование земли соответствует такому плану.

    Также, можно обратиться в территориальные органы Госгеокадастра и заказать указаны графические материалы по местонахождению земельного участка (стоимость таких услуг - выкопировки из кадастровой карты или плана (стоимость такой услуги определяется в соответствии с постановлением КМУ от 01.08.2011 года № 835 «Некоторые вопросы предоставления государственным агентством земельных ресурсов и его территориальными органами административных услуг».

    Обязательно стоит проверять земельные участки сельскохозяйственного назначения по этой ссылке на предмет включения таких земельных участков в перечень земельных участков сельскохозяйственного назначения государственной собственности для продажи права на них на земельных торгах в соответствии с приказами компетентных органов.

    В таком случае, такие земли по процедуре бесплатной передачи нельзя будет получить в связи с реализацией права на них на конкурсной основе.

    • В дальнейшем нужно получить согласование поданного ходатайства.

    В соответствии с ч. 7 ст. 118 Земельного кодекса Украины соответствующий орган исполнительной власти или местного самоуправления, который передает земельные участки государственной или коммунальной собственности в частную собственность, в соответствие с полномочиями, предусмотренные статьей 122 этого Кодекса, рассматривает ходатайство в месячный срок и дает разрешение на разработку проекта землеустройства по отводу земельного участка либо предоставляет мотивированный отказ в его предоставлении.

    Акцентируем внимание на то, что согласно этой же ж ч. 7 ст. 118 Земельного кодекса Украины основанием для отказа в предоставлении такого разрешения может быть только несоответствие места расположения объекта требованиям законов, принятых в соответствии с ними нормативно-правовых актов, генеральных планов населенных пунктов и другой градостроительной документации, схем землеустройства и технико-экономических обоснований использования и охраны земель административно-территориальных единиц, проектов землеустройства относительно благоустройства территорий населенных пунктов, утвержденных в установленном законом порядке.

    Однако в указанной ситуации, действует принцип «молчаливого согласия», когда лицо может начать процесс разработки проекта землеустройства по отводу земельного участка, после чего подает его с соответствующим заявлением на утверждение. Шансы на его утверждение по молчаливому согласию довольно высокие (правовых оснований для отказа у исполнительного органа почти нет), однако это не исключает получения отказа в его утверждении, которую нужно будет обжаловать в судебном порядке или повторно обращаться с заявлением.

    В случае возникновения такой ситуации, лицо письменно уведомляет исполнительный орган о начале разработки проекта землеустройства и прилагет к письменному уведомлению договор на выполнение работ по разработке проекта землеустройства по отводу земельного участка в месячный срок со дня истечения месячного срока, установленного для согласования ходатайства, то есть фактически через два месяца со дня подачи ходатайства.

    Следующим этапом является заключения договора на разработку проекта землеустройства и разработка такого проекта.

    Стоит обратить внимание, что непосредственным исполнителем такого проекта может быть только лицо, имеющее сертификат инженера-землеустроителя, в противном случае осуществить государственную регистрацию земельного участка будет невозможно, поскольку проект землеустройства будет считаться недействительным. Перечень таких лиц размещен на официальном сайте Госгеокадастра (подраздел «Государственный реестр сертифицированных инженеров-землеустроителей» раздела «Лицензирование и сертификация»).

    В соответствии со статьей 28 Закона Украины «О землеустройстве» максимальный срок составления документации по землеустройству не должен превышать шести месяцев с момента заключения договора. Однако, дополнительно, стоит в договоре согласовать конкретные сроки выполнения работ.

    Если отвод земельного участка, который желает получить лицо обратившееся с ходатайством, будет происходить за счет особо ценных земель, земель лесного фонда, а также земель водного фонда, природоохранного, оздоровительного, рекреационного и историко-культурного назначения, то в соответствии со статьей 9 Закона Украины «О государственной экспертизе землеустроительной документации» такой проект землеустройства подлежит обязательной государственной экспертизе, которая проводится Госгеокадастром.

    1. После разработки проекта землеустройства, лицо должно получить согласование проекта землеустройства по отводу земельного участка.

    Согласно статьи 1861 Земельного кодекса Украины проект землеустройства по отводу земельных участков всех категорий и форм собственности подлежит обязательному согласованию с территориальным органом Госгеокадастра.

    Кроме того, проект землеустройства по отводу земельного участка в пределах населенного пункта или земельного участка за пределами населенного пункта, на котором планируется размещение объекта строительства подается также на согласование в структурные подразделения районных, Киевской и Севастопольской городских государственных администраций в сфере градостроительства и архитектуры.

    Такую услугу можно заказать также в Центрах предоставления административных услуг соответствующего региона.

    Согласно статьи 50 Закона Украины «О землеустройстве» проекты землеустройства по отводу земельных участков включают:

    • задание на разработку проекта землеустройства;
    • пояснительную записку;
    • копию ходатайства (заявления) о предоставлении разрешения на разработку проекта землеустройства по отводу земельного участка (в случае формирования и / или изменения целевого назначения земельного
    • участка за счет земель государственной или коммунальной собственности);
    • решения Верховного Совета Автономной Республики Крым, Совета министров Автономной Республики Крым, соответствующего органа исполнительной власти или органа местного самоуправления о предоставлении разрешения на разработку проекта землеустройства по отводу земельного участка (в случаях, предусмотренных законом);
    • справку из государственной статистической отчетности о наличии земель и распределении их по собственниками земель, землепользователями, угодьями;
    • материалы геодезических изысканий и землеустроительного проектирования (в случае формирования земельного участка);
    • сведения о вычисления площади земельного участка (в случае формирования земельного участка);
    • копии правоустанавливающих документов на объекты недвижимого имущества, расположенные на земельном участке (при наличии таких объектов);
    • копии правоустанавливающих документов на объекты недвижимого имущества для объектов строительства которые по классу последствий (ответственности) относятся к объектам со средними и значительными последствиями, которые расположены на земельном участке;
    • расчет размера потерь сельскохозяйственного и лесохозяйственного производства (в случаях, предусмотренных законом);
    • расчет размера убытков собственников земли и землепользователей (в случаях, предусмотренных законом);
    • акт переноса в натуру (на местность) границ охранных зон, зон санитарной охраны, санитарно-защитных зон и зон особого режима использования земель при их наличии (в случае формирования земельного участка);
    • перечень ограничений в использовании земельных участков;
    • выкопировки из кадастровой карты (плана) или другие графические материалы, на которых указано желаемое место расположения земельного участка (в случае формирования земельного участка);
    • кадастровый план земельного участка;
    • участка в натуру (на местность) (в случае формирования земельного участка);
    • материалы согласования проекта землеустройства.

    Органы, которые согласовывают такой проект землеустройства, обязаны в течение десяти дней безвозмездно предоставить или отправить заказным письмом с уведомлением разработчику свои выводы о его согласовании или об отказе в таком согласовании с обязательной ссылкой на законы и принятые в соответствии с ними нормативно-правовые акты, регулирующих отношения в соответствующей сфере.

    Основанием для отказа в согласовании проекта землеустройства по отводу земельного участка может быть только несоответствие его положений требованиям законов и принятых в соответствии с ними нормативно-правовых актов, документации по землеустройству или градостроительной документации.

    Соответствующие правила закреплены в ч. ч. 5-7 ст.1861 Земельного кодекса Украины.

    В дальнейшем происходит регистрация земельного участка в Государственном земельном кадастре.

    В соответствии с пунктом 110 Порядка ведения Государственного земельного кадастра, утвержденного постановлением КМУ №1051 от 17.10.2012 года, для государственной регистрации земельного участка государственному кадастровому регистратору, который осуществляет такую регистрацию, подаются:

    • заявление (в бумажной или электронной форме) о государственной регистрации земельного участка по форме согласно приложению 22;

    До начала процедур рекомендую проверить официально то, что данные земельные участки о которых Вы ведёте речь, не принадлежат на праве собственности другим лицам.

    Это возможно сделать в Государственном реестре речових прав по адресу земельных участков:

    https://kap.minjust.gov.ua/services?product_id=1

    Всего доброго!

    Удачи Вам!

    Гончаренко Константин
    15%

    Доброго дня!

    По Вашому питанню повідомляю наступне:

    Відповідно п. 3.25 ДБН 360-92, ДБН Б.2.2-12:2019, для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни треба забезпечити не менше 1,0 м.

    Якщо має місце реконструкція в такому разі допускається зменшувати відступи від червоних ліній до будинків і споруд з урахуванням сформованої забудови.

    Необхідно розуміти , що розміщення інженерно -технічних мереж також має бути забезпечено так , аби до них був доступ у разі аварійних ситуацій для оперативного їх подолання.

    Заяви , щодо порушень сусіда та перешкоди у користуванні приватною власністю ви можете подати до поліції зареєструвати в ЕРДР та згідно ст.214 КПК України буде провнедено перевірку та вжито заходи до порушника.

    Щодо неприватизованої ділянки землі у користуванні сусіда , то вам необхідно звернутися до обласного управління Держгеокадастру письмово з заявою про факти, порушень та проханням провести перевірку та надати вам відповідь , щодо вжитих заходів у 15 -ти денний термін згідно ЗУ Про звернення громадян

    З повагою,

    Костянтин Гончаренко

    Савченко Олександр
    10%
    Савченко Олександр 3 роки тому

    Юрист, м. Чернігів, 9 років досвіду

    Спілкуватися у чаті

    Доброго дня, Ірино!

    Цивільний кодекс України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15):

    Стаття 13. Межі здійснення цивільних прав

    1. Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

    2. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

    3. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах

    Земельний кодекс України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text):

    Стаття 103. Зміст добросусідства

    1. Власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо).

    2. Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив).

    3. Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них та використання цих ділянок із запровадженням і додержанням прогресивних технологій вирощування сільськогосподарських культур та охорони земель (обмін земельних ділянок, раціональна організація територій, дотримання сівозмін, встановлення, зберігання межових знаків тощо).

    Стаття 158. Органи, що вирішують земельні спори

    1. Земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

    Позасудовий порядок вирішення спору:

    Для вирішення земельного спору заінтересована особа або її представник може подати заяву в письмовій формі (зразок), яка має містити:

    • найменування органу, до якого вона подається;
    • ім'я сторін, які беруть участь у земельному спорі, телефон заявника або ім'я та телефон представника заявника, якщо заява подається представником, їх місце проживання або місцезнаходження;
    • зміст вимог і виклад обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги;
    • зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину;
    • перелік документів, що додаються до заяви.

    Заява про вирішення земельного спору підписується заявником, або його представником, із зазначенням дати її подання. Якщо заява про вирішення земельного спору подається представником заявника, до заяви додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження.

    При поданні заяви про вирішення земельного спору пред’являються оригінали для огляду та надаються такі документи:

    • копія паспорту або іншого документу, що посвідчує особу;
    • копія документу, що посвідчує право на земельну ділянку;
    • кадастровий план земельної ділянки із відображенням зон обмежень (обтяжень) прав на земельну ділянку та наявних земельних сервітутів (за наявності);
    • порівняльний план з відображенням меж, кількісних характеристик земельної ділянки;
    • копії документів, що підтверджують зміни, які відбулися у правовому режимі земельної ділянки;
    • копія витягу із Реєстру речових прав на нерухоме майно;
    • копії правовстановлюючих документів на об’єкти нерухомого майна, в тому числі матеріалів інвентаризації;
    • копії рішень органу місцевого самоврядування або судових органів щодо вирішення земельних спорів, якщо такі мали місце.

    Для розгляду та вирішення земельних спорів органами місцевого самоврядування створюються узгоджувальні комісії. Кількісний та персональний склад комісії затверджується рішенням сільської ради.Земельні спори розглядаються за участю зацікавлених сторін, які завчасно повідомляються про час і місце розгляду спору. До прийняття рішення щодо земельного спору за сторонами, які беруть участь у розгляді земельного спору, зберігається право зробити спільну заяву про припинення розгляду спору у зв’язку із примиренням. Перед початком розгляду земельного спору, голова комісії оголошує склад комісії, роз’яснює зацікавленим сторонам їх права та обов’язки.

    Засідання комісії оформлюється протоколом, в якому зазначаються:

    • рік, місяць, число і місце засідання;
    • найменування органу, який розглядає спір, прізвище та ініціали голови та секретаря комісії;
    • справа, що розглядається, імена сторін, які беруть участь у земельному спорі;
    • відомості про явку на засідання сторін та членів комісії;
    • відомості про роз’яснення сторонам їх прав та обов’язків;
    • опис ходу проведення засідання комісії, у тому числі відомості про заявлені клопотання, основний зміст пояснень сторін;
    • відомості про докази, які надаються сторонами;
    • рекомендації щодо вирішення земельного спору;
    • інші відомості.

    Протокол у триденний строк підписується головою та секретарем комісії. У разі відсутності однієї із сторін при першому вирішенні питання, і відсутності офіційної згоди на розгляд питання, розгляд спору переноситься. Повторне відкладання розгляду спору може мати місце лише з поважних причин, про які зацікавлена сторона має письмово повідомити голову комісії із зазначенням причин неявки. Вирішуючи питання про повторне відкладення розгляду земельного спору, комісією досліджується поважність причин. При цьому комісія виходить з того, що поважними є причини, які пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами, які перешкоджають зацікавленій стороні прийняти участь в засіданні комісії. Відсутність однієї із сторін без поважних причин при повторному розгляді земельного спору не зупиняє його розгляд і прийняття рішення. У разі необхідності можливим є дослідження ситуації на місці. Вирішення спорів щодо меж земельних ділянок здійснюється на підставі відомостей державного земельного кадастру. Доказами при розгляді земельного спору є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення зацікавлених сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення спору. Якщо подані зацікавленими сторонами докази є недостатніми, комісія має право одержувати від посадових осіб органу місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій інформацію, необхідну для розгляду та вирішення земельного спору. Для надання консультацій (висновків) під час розгляду та вирішення земельного спору з питань, що потребують спеціальних знань, комісія може робити запити місцевим органам державної виконавчої влади, структурним підрозділам органу місцевого самоврядування, організаціям, які отримали відповідні дозволи (ліцензії) на виконання робіт із землеустрою, підприємствам, установам, зацікавленим сторонам (юридичним і фізичним особам) про надання інформації, матеріалів та своїх висновків, що стосуються розгляду земельного спору, які зобов'язані у визначений законодавством термін, надати інформацію або повідомити про її відсутність.З урахуванням протоколу комісії орган місцевого самоврядування приймає рішення по суті земельного спору, яке підписується головою місцевої ради.

    Земельні спори розглядаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру), та органами місцевого самоврядування у тижневий строк з дня подання заяви.

    Рішення передається сторонам у триденний строк з дня його прийняття.

    Судовий порядок вирішення спору:

    За загальним правилом розмежування компетенції судів з розгляду земельних та пов’язаних із земельними відносинами майнових спорів відбувається залежно від суб’єктного складу їх учасників (постанова Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ").Ті земельні та пов’язані із земельними відносинами майнові спори, сторонами в яких є юридичні особи, а також громадяни, що здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статус суб’єкта підприємницької діяльності, розглядаються господарськими судами, а всі інші – в порядку цивільного судочинства, крім спорів, зокрема, щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень при реалізації ними управлінських функцій у сфері земельних правовідносин, вирішення яких згідно з пунктами 1, 3 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства віднесено до компетенції адміністративних судів.

    Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

    Земельні спори розглядаються за участю зацікавлених сторін, які повинні бути завчасно повідомлені про час і місце розгляду спору. У разі відсутності однієї із сторін при першому вирішенні питання і відсутності офіційної згоди на розгляд питання розгляд спору переноситься. Повторне відкладання розгляду спору може мати місце лише з поважних причин.

    Відсутність однієї зі сторін без поважних причин при повторному розгляді земельного спору не зупиняє його розгляд і прийняття рішення. Варто зазначити, що сторони, які беруть участь у земельному спорі, мають право знайомитися з матеріалами щодо цього спору, робити з них виписки, брати участь у розгляді земельного спору, подавати документи та інші докази, порушувати клопотання, давати усні і письмові пояснення, заперечувати проти клопотань та доказів іншої сторони, одержувати копію рішення щодо земельного спору, і, у разі незгоди з цим рішенням, оскаржувати його.

    Звертайтесь, якщо будуть додаткові питання.

    Всього доброго!

    Малик Олександр Володимирович

    Відповідно до положень п. 6.7 ДБН Б.2.2-5:2011 «Благоустрій територій», дозволено проектувати огородження як окремих ділянок, так і усієї прибудинкової території садибної забудови.

    При цьому, висота огороджень має бути не більше ніж 2,0 м на межі сусідніх земельних ділянок та не більше ніж 2,5 м на межі з вулицею для забезпечення нормативної інсоляції та провітрювання суміжних територій.

    Разом із тим, існують також обмеження і щодо мінімальної висоти парканів (огороджень) в певних випадках. Так, наприклад, згідно положень ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», у випадку влаштування пасіки на належній особі земельній ділянці, огорожа навколо пасіки у напрямку вильоту бджіл повинна бути суцільною (дерев'яною, залізною) або живою огорожею заввишки не менше 2 м.

    Постановою КМУ від 07.06.2017 року №406 затверджено Перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію.

    Так, згідно п. 6 вказаного вище Переліку, зведення на земельній ділянці тимчасових будівель та споруд без влаштування фундаментів, зокрема навісів, альтанок, наметів, накриття, сходів, естакад, літніх душових, теплиць, гаражів, а також свердловин, криниць, люфт-клозетів, вбиралень, вигрібних ям, замощень, парканів, відкритих басейнів та басейнів із накриттям, погребів, входів до погребів, воріт, хвірток, приямків, терас, ґанків (щодо індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків), не потребує оформлення дозвільних документів на будівництво.

    Таким чином, станом на сьогодні чинне законодавство України не містить зобов’язань щодо оформлення дозвільних документів на будівництво парканів (огорож) на присадибних (садових, дачних) ділянках.


Схожі питання


Кодекси Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України